CC BY
46конфліктних відносин у професійному середовищі, а й загальному розвитку особистості.
Висновки.
Таким чином, успішність, що була отримана при формуванні та розвитку всіх складових кон-фліктологічної культури студента-машинобудівника, дозволяє переконливо казати про педагогічну доцільність обґрунтованого процесу й ефективність розроблених засобів. Це забезпечило засвоєння студентами конфліктологічних знань; потребу в само-рефлексії; усвідомлення необхідності застосовування конфліктологічних знань та умінь у професійному середовищі; здатність розвивати та застосовувати особистісні якості, що сприяють ефективним між особистісним відносинам.
Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Планується зробити аналіз отриманих результатів з використанням методів математичної статистики.
Література:
1. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. -Воронеж, 1977. - 304 с.
2. Гончаренко С., Кушнір В. Методологія як важливий складник наукового дослідження в педагогіці // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2002. - Вип. 4 (8). - С. 15-22.
3. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике. - Таллин: Валгус, 1980. - 334 с.
4. Ничкало Н.Г Проблеми формування сучасного виробничого персоналу в Україні: стратегія і перспективи наукових пошуків // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Зб. наук. праць
- 2003. - С. 139-153.
5. Родигіна В.П. Використання засобів фізичного виховання у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-хіміків // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №12. - С. 138-141.
6. Яцюк С.М. Підвищення ефективності професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб. наук. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №2. - С.147-152.
Поступила в редакцию 09.07.2007г.
ВПЛИВ ТЮТЮНОПАЛІННЯ НА РЕАКТИВНІСТЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У СТУДЕНТІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ОЗДОРОВЧИМ ФІЗИЧНИМ ТРЕНУВАННЯМ Прихода І.В.
Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
Анотація. Вивчали гемодинамічні показники у спокої та реактивність серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження у 155 фізично активних студентів залежно від тютюнопаління. Встановлено, що серед студентів-курців підвищений артеріальний тиск це може бути зумовлене як негативним впливом тютюнопалін-ня, так і переважним виконанням статичних силових вправ. Серцево-судинна система чоловіків, які не курять, найкраще пристосована до виконання динамічних фізичних навантажень порівняно з іншими групами
обстежених.
Ключові слова: студенти, тютюнопаління, реактивність, серцево-судинна система, оздоровче, фізичне, тренування.
Аннотация. Прихода И.В. Влияние курения на реактивность сердечно-сосудистой системы у студентов, которые занимаются оздоровительной физической тренировкой. Изучали гемодинамические показатели в покое и реактивность сердечно-сосудистой системы на дозированную физическую нагрузку у 155 физически активных студентов в зависимости от курения. Установлено, что среди студентов-курцов повышенное артериальное давление встречалось чаще, чем среди тех, кто не курит. У мужчин-курцов это может быть обусловлено как негативным влиянием курения, так и преимущественным выполнением статических силовых упражнений. Сердечно-сосудистая система мужчин, которые не курят, наилучше приспособлена к выполнению динамических силовых упражнений в сравнении с другими группами обследованных.
Ключевые слова: студенты, курение, реактивность, сердечно-сосудистая система, оздоровительная, физическая, тренировка.
Annotation. Prikhoda I.V. The effect of smoking on a reactivity of cardiovascular system at students who are engaged in improving physical aging. The aim of the research was to study the reactivity of cardiovascular system to physical efforts depending on smoking. Haemodynamic parameters were examined during physical exercise in 155 physically active students depending on smoking status. It has been shown that among smoking students 29 per sent of men and 16 per sent of women have elevated blood pressure. Among non-smokers, elevated blood pressure was registered in 13 per sent of men and was not registered in women. This can be caused by the negative influence of smoking as well as by the prevalence of static physical exercise with weights among male smokers. It was established that the cardiovascular system on non-smoking males is better adapted to dynamic physical training in comparison with other groups of subjects.
Key words: students, smoking, reaction, cardiovascular system, health, supporting, physical, training.
Вступ.
Незважаючи на суттєві успіхи в профілактиці та лікуванні захворювань органів кровообігу, вони охоплюють дедалі більшу кількість населення розвинених країн світу, посідаючи перше місце в структурі причин захворюваності, інвалідизації та смерті [3, 5]. В Україні, яка віднесена експертами ВООЗ до країн з дуже високою поширеністю артеріальної гіпертензії (АГ), близько 34% дорослого населення виявляють підвищений артеріальний тиск (АТ) - 140/90 мм рт. ст. і вище [5]. На відміну від західних країн, де в останні десятиріччя активно впроваджують профілактичні заходи і спостерігають поступове зниження смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ) [3], в Україні така тенденція відсутня. З огляду на тяжкі наслідки та ускладнення, рання діагностика латентних стадій ССЗ і правильне спрямування профілактичних і лікувальних заходів мають вирішальне значення. Більшість проспективних досліджень охоплюють переважно категорію осіб чоловічої статі віком від 30 до 70 років, вже de facto констатують розвиток захворювання, аналізуючи в основному роль того чи іншого фактора ризику [1, 8, 9]. Отже, особи у віці 20 - 30
років опиняються поза межами нагляду практикуючих лікарів та науковців. Але саме в цьому віці формуються і запускаються початкові ланки патогенезу ССЗ. Відповідна модифікація способу життя за умови сформованої мотивації хворого і допомоги лікаря, без застосування медикаментозного лікування, на цьому етапі розвитку захворювання значно знижує ризик смерті внаслідок ССЗ [8, 9].
Як відомо, основні фактори ризику виникнення ССЗ розділені експертами ВООЗ на 3 групи. До першої віднесені складові поняття „спосіб життя”: нераціональне харчування, наявність шкідливих звичок та недостатня фізична активність. До другої
- біохімічні та фізіологічні параметри, що характеризують порушення вуглеводно-жирового обміну організму. В третю включені параметри, що не модифікуються, - вік, стать (чоловіча) та обтяжена спадковість [1, 3].
Аналіз соціометричних досліджень упродовж 5-річного анонімного анкетування студентів показав, що регулярно палять 29,5% осіб, з них 37,4% чоловіків і 20,2% жінок. У той же час відомо, що регулярна фізична активність (заняття спортом або оздоровче тренування, яке відповідає віковим і функціональним особливостям індивіда) має значну протекторну дію [2, 5, 6, 9]. Проте серед студентів лише 17% чоловіків і 16% жінок займаються систематичними фізичними тренуваннями. Численні дослідження, присвячені особливостям раннього виявлення гіпертензивних станів в осіб молодого віку [4], свідчать про необхідність проведенні спеціального клінічного обстеження з обов’язковим використанням функціональних навантажувальних проб. У той же час зв’язок гіпертензивного типу реагування серцево-судинної системи з рівнем рухової активності та тютюнопалінням у студентів, тобто практично здорових осіб, вивчений недостатньо.
Робота виконана згідно плану НДР Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Формулювання цілей роботи.
Метою дослідження стало вивчення закономірностей реагування серцево-судинної системи фізично активних студентів на дозоване фізичне навантаження залежно від тютюнопаління.
Матеріали та методи дослідження.
Для обстеження було відібрано 155 практично здорових студентів (95 чоловіків і 60 жінок) віком 18 - 23 роки, які у вільний від навчання час постійно займалися спортом або оздоровчим тренуванням. Вид фізичних навантажень (за режимом м’язового скорочення, типом енергозабезпечення та розвитком рухових якостей), частоту, тривалість та їх інтенсивність вивчали за допомогою розробленої анкети. Слід визнати, що більшість запропонованих анкет [6, 8, 9] призначені для осіб середнього і похилого віку і розраховані переважно для відпочинку, аніж цілеспрямованих занять фізичною культурою і спортом. Анонімне анкетування провели за тестом Фогерстрома [7]. До 1-ї групи були включені
75 студенти, які не палять і ніколи не палили, до 2-ї
- 84 студенти, які регулярно палять у середньому до 10 цигарок на добу. Реактивність серцево-судинної системи визначали за даними функціональної діагностики з використанням дозованого фізичного навантаження - проби Мартіне-Кушелевського (20 присідань за 30 с). Враховували геодинамічні показники: частоту серцевих скорочень (ЧСС), систолічний (САТ) та діастолічний (ДАТ) у спокої, характер їх змін після навантаження та у відновний період. Порівнювати вихідні показники діяльності серцево-судинної системи, основні гемодинамічні механізми забезпечення навантаження та швидкість відновлення у студентів обох груп.
Результати дослідження та їх обговорення.
При аналізі анкет виявлено, що найбільш поширеними видами оздоровчих тренувань серед чоловіків 1-ї і 2-ї груп були статичні вправи на розвиток сили з обтяженням, так звані силові навантаження: атлетизм, бодибілдинг, пауерліфтинг, але в групі курців їх відсоток був значно більший (Р<0,01), ніж серед тих, хто не палить - відповідно 77% і 42%.
Навантаження переважно динамічного характеру (біг, легка атлетика, плавання, теніс) були найбільш поширені серед чоловіків 1-ї групи і становили 32% від загальної кількості, в той час як серед студентів 2-ї групи вони значно рідше і становили 5%. Змішані види фізичного навантаження переважали в 1-й групі і становили 28%, у 2-й - 17%. Серед жінок 1-ї групи перевагу (47%) мали статичні справи силового характеру без обтяження та швидкісно-силового характеру без обтяження, на другому місці (33%) були вправи на розвиток загальної витривалості та аеробних можливостей. На відміну від чоловіків, жінки, які мають звичку до тютюно-паління, віддавали меншу превагу статичним вправам на розвиток сили (35%), а більшість з них (43%) займалися динамічними видами фізичних навантажень. Змішані види фізичних навантажень у 1-й та 2-й групах становили відповідно 19% і 24%. Частота занять оздоровчими фізичними тренуваннями на тиждень була вищою у студентів, які не палять, і становила в середньому у чоловіків 1-ї та 2-ї груп відповідно 3,6 та 2,9 разу. Серед жінок частота занять була достовірно вищою (Р<0,05), ніж у чоловіків, і становила 4,6 разу на тиждень в 1-й групі та 3,2 - у 2-й. Тривалість кожного заняття у чоловіків була більшою (Р<0,01), ніж у жінок, і становила відповідно 85 та 57 хв. При порівнянні тривалості занять у студентів-курців та некурців суттєвих відмінностей не відзначено. Найвища інтенсивність оздоровчих занять була у чоловіків 1-ї групи, у яких ЧСС під час навантаження становила в середньому 142 за 1 хв, а найнижча - у жінок 2-ї групи, з ЧСС 116 за 1 хв. Тільки в групі чоловіків, які не палять, ЧСС відповідала віковій нормі (142 за 1 хв), а меншу інтенсивність занять, зафіксовану в групі сту-дентів-курців (126 за 1 хв), можна пояснити перевагою статичних навантажень у цій групі порівняно з
групою некурців.
При аналізі геодинамічних показників у стані спокою виявлено, що ЧСС у чоловіків становила приблизно 70 за 1 хв, у жінок - 72 за 1 хв, що відповідає межам вікової норми. Середні показники САТ у чоловіків були значно вищими (Р<0,01), ніж у жінок, - відповідно 116 та 104 мм рт. ст. Аналогічну спрямованість мали показники ДАТ. Суттєвих відмінностей у групах порівняння залежно від тютюнопаління не виявлено.
Згідно з даними дослідження у 20% чоловіків 2-ї групи та 9% 1-ї групи АТ був у межах „високого нормального” (130 - 140/85 - 90 мм рт ст.) [5], а у 7% 2-ї та 4% - 1-ї групи взагалі перевищив значення 140/90 мм рт. ст. У жінок 1-ї групи ні в кого не були зафіксовані показники АТ вище в нормі, а у 16% осіб 2-ї групи вони були у межах „високого нормального”.
Після виконання проби з 20 присіданнями приріст ЧСС за перші секунди становив у чоловіків у середньому 62,1%, у жінок - 72,7% порівняно з вихідним рівнем, що відповідає існуючим нормативам. При цьому суттєвих відмінностей між групами студентів, які палять і не палять, не було. Приріст пульсового АТ тільки у чоловіків 1-ї групи (які не мали звички до тютюнопаління) був у межах норми
- 75,4%, в інших групах перевищував нормативи, найбільше (88,5%) - у жінок, які палять. Підвищення САТ у відповідь на виконане навантаження в усіх групах відповідало нормі і було вище у жінок порівняно з чоловіками - відповідно 24,4% та 22,5%. Середні показники реакції ДАТ теж відповідали нормативам без суттєвих відмінностей за групами порівняння.
Оцінка пристосувальної реакції серцево-судинної системи на виконане фізичне навантаження виявила такий розподіл. Найкращі показники, тобто найбільшу кількість нормотонічного типу геодинамічних змін (62%) було зафіксовано у групі чоловіків, які не палять, найменшу (40%) - у групі жінок, які мають звичку до тютюнопаління. У групі чоловіків-курців кількість осіб з нормотонічним типом реагування, коли забезпечення навантаження відбувається за рахунок пропорційного підвищення ЧСС та збільшення ударного об’єму серця, була значно меншою (Р<0,05), ніж у чоловіків, які не палять, - відповідно 45% і 64%. Майже у половини (52%) жінок, які не мали звички до тютюнопаління, гемодинамічні зміни відповідали нормі, що на 12% перевищило аналогічні показники у жінок, які мали звичку до тютюнопаління (40%). Серед нераціональних типів реакції серцево-судинної системи на функціональну пробу в усіх досліджених переважав гіпертонічний тип, який характеризується надмірним збільшенням ударного об’єму серця. Найбільшу кількість реакції гіпертонічного типу (52%) було зафіксовано жінок 2-ї групи, найменшу - у чоловіків 1-ї групи. Астенічний тип відповіді, при якому забезпечення роботи відбувається в основному за рахунок підвищення ЧСС, найчастіше спостерігався
у чоловіків-курців і становив 9%, в інших групах досліджених він коливався у межах 2 - 8%. Дистон-ічний тип реакції зустрічався рідко і становив у середньому по 2 - 3% у кожній групі. Тривалість відновлення пульсу у жінок була значно довшою, ніж у чоловіків, - відповідно 137 та 108 с (Р<0,05), без суттєвих відмінностей за групами залежно від тю-тюнопаління. Згідно з критеріями адекватності реакції серцево-судинної системи пульс у тренованої людини повинен нормалізовуватися до кінця другої хвилини відновлювального періоду. Таким чином, тільки чоловіки обох груп мають належний рівень тренованості і функціонального стану серцево-судинної системи, а показники відновлення ЧСС у жінок відповідають нормативам для нетренованих осіб, що свідчить про неефективність оздоровчих занять. САТ у середньому до кінця третьої хвилини дещо перевищував вихідні показники у кожній групі, а максимально близьким до початкового рівня був у жінок 1-ї групи. ДАТ практично відповідав вихідному рівню в усіх групах.
Висновки.
1.У стані спокою підвищений АТ мають 29% чоловіків і 16% жінок, які палять. У той же час у групі студентів, які не палять, серед жінок підвищений АТ не зафіксований, а у чоловіків зустрічався в 13% випадків.
2. Підвищений АТ у групі курців може бути зумовлений як негативним впливом тютюнопалін-ня, так і перевагою фізичних вправ на розвиток сили з обтяженням.
3. Серцево-судинна система чоловіків, які не мають звички до тютюнопаління, найкраще пристосована до виконання динамічних фізичних навантажень порівняно з обстеженими інших груп.
4. За результатами відновлення показників серцево-судинної системи жінок після дозованого фізичного навантаження слід визнати, що самостійні заняття оздоровчою фізичною культурою є неефективними.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу тютюнопаління на реактивність серцево-судинної системи у студентів, які займаються оздоровчим фізичним тренуванням.
Література
1. Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М. и соавт. Связь смертности с факторами риска ишемической болезни сердца и динамика профиля риска в популяции // Лік. справа.
- 1996. - №7 - 9. - С. 184 - 187.
2. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. - К.: Здоров’я, 1986. - 151 с.
3. Профілактика в первинних структурах охорони здоров’я.
- К.: CINDI Україна, 1999. - 166 с.
4. Ранняя диагностика и профилактика сердечно-сосудистых заболеваний. Материалы всесоюзной конф., 1983. - Новосибирск, 1983. - Ч. 1. - 280 с.
5. Рекомендації Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. - К., 2001.
- 55 с.
6. Berlin J.A., Galditz G.A. A meta-analysis of physical activity in the prevention of coronary heart disease // Amer. J.
Epidemiology. - 1990. - Vol. 132. - P. 612 - 628.
7. Fagestrom K.O., Save U. The pathophysiology of nicotine dependence treatment options and cardiovascular safety of nicotine // Cardiovasc. Risk Factors. - 1996. - Vol. 6. - P. 135
- 143.
8. Lemaitre R.N., Siscovick D.S., Raghunathan T.E. et al. Leisertime physical activity and the risk of primary cardiac arrest // Arch. Intern. Med. - 1999. - Vol. 159. - P. 686 - 690.
9. Wannamethee S.G., Shaper A.G., Walker M., Ebrahim S. Lifestyle and survival free of heart attack, stroke, and diabetes in middl-aged British men // Arch. Intern. Med. - 1998. - Vol. 158. - P. 2433 - 2440.
Надійшла до редакції 15.01.2007р.
ЗАВИСИМОСТЬ ПСИХИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЙ КУРСАНТОВ ВОЕННОУЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ ОТ ИХ УРОВНЯ ДВИГАТЕЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ
Романчук С. В.
Житомирский военный институт Национального авиационного университета
Аннотация. В статье проведен сравнительный анализ психических состояний курсантов с низким и средним уровнем двигательной активности в их положительном и отрицательном проявлении в процессе обучения в ВУЗе. Установлено ухудшение психического состояния при низких показателях двигательного режима. Это негативно сказывается как на успеваемости, так и на состоянии здоровья. Следует ставить вопрос о потребности оптимизации двигательных нагрузок, в частности, за счет усиления интенсивности физической подготовки. Ключевые слова: психические состояния, уровень двигательной активности, физическая подготовка, курсанты.
Анотація. Романчук С.В. Залежність психічних станів курсантів військово-навчального закладу від їх рівня рухової активності. У статті проведено порівняльний аналіз психічних станів курсантів з низьким і середнім рівнем рухової активності в їх позитивному й негативному прояві під час навчання у ВНЗ. Установлено погіршення психічного стану при низьких показниках рухового режиму. Це негативно позначається як на успішності, так і на стані здоров’я. Варто порушувати питання про потребу оптимізації рухових навантажень, зокрема, за рахунок посилення інтенсивності фізичної підготовки.
Ключові слова: психічні стани, рівень рухової активності, фізична підготовка, курсанти.
Annotation. Romanchuk S.V. Dependence of state of military students of higher military educational establishments on level of their motion activity. Comparative analysis state of mental military students with low and medium level motion activity in their positive and negative demonstration while studying at higher military educational establishments is carried out at the article. Deterioration of a mental state is established at low parameters of a motoring. It has a negative effect both on progress, and on a state of health. It is necessary to put a problem on need of optimization of motorial loads, in particular, at the expense of intensifying intensity of physical preparation.
Key words: mental states, level motion activity, physical education, military students.
Введение.
Проблема использования человеком механизмов совладения со сложными ситуациями жизнедеятельности и формирования при этом положи-
тельных психических состояний имеет большое значение в познании психики человека и ее динамики. Достижения в учебно-познавательной, воинской и других видах деятельности в существенной мере определяются психическими состояниями личности, тогда как соответствующие состояния зависят от выполняемой деятельности и, отчасти, сами образуются в ходе ее выполнения [2, 3].
Ученые подчеркивают особую важность управления психическими состояниями, способствующих обеспечению продуктивной познавательной деятельности и работоспособности обучаемых [1, 4, 6].
Психические состояния курсантов военноучебного заведения как динамическая характеристика индивидуальных особенностей их жизни в определенный период времени, отражают своеобразие психических процессов и проявление психических свойств в ходе учебно-познавательной деятельности, с учетом конкретных ситуационных факторов учебно-воспитательного процесса и воинской службы. Для определения конкретных проявлений психических состояний имеют значение: цели познавательной деятельности, эмоциональная привлекательность ее мотивов; влияние ситуативных факторов и личностная их оценка; системная организация выполняемых мыслительных операций; доступность освоения получаемой информации; мера адаптиро-ванности к предъявленным учебным нагрузкам. Существенную роль при этом играет наличие позитивного эмоционального и духовного состояния курсанта, а также его физическое состояние [1, 3, 5].
В содержании и динамике психических состояний курсантов ВУЗов физическое состояние является базой общей и специальной работоспособности, успешности познавательной деятельности. При этом отмечается кризисность юношеского возраста, в котором находится большинство обучаемых (ломка привычных стереотипов жизни и учебы, сочетающаяся с неопределенностью социального статуса, интенсивностью умственной работы и периодическими экзаменационными стрессами), что предопределяет наибольшую сложность в решении возникающих перед индивидом задач развития. Такие задачи выражаются, прежде всего, в совладении с происходящими соматическими, психологическими, социальными изменениями [1, 5, 6].
Актуальность вопроса о компенсации гипо-динамического режима деятельности курсантов ВУЗов технического профиля, особенно средствами физической подготовки и спорта, в условиях воинской службы обусловливается недостаточностью двигательной активности, что приводит к негативным сдвигам в физическом и психическом состоянии. Такое положение влечет за собой ряд трудностей адаптации курсантов к военной службе, ростом различных заболеваний и трудопотерь. Недостаток адаптивных возможностей курсанта может привести к возрастанию уровня конфликтов в основных сферах службы, рассматриваемых в качестве основ-
