CC BY
44
Вкник Дтпропетровського ушверситету. Бiологiя. Медицина. - 2012. - Вип. 3, т. 1. - С. 118-124. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology. Medicine. - 2012. - Vol. 3, N 1. - P. 118-124.
УДК 504.73.05:635.9
О. П. Приймак, А. М. Пугач
Днтропетровський державний аграрный yrnieepcnmem
ВПЛИВ ШГРЕД1СНТ1В АВТОТРАНСПОРТНИХ ВИКИД1В НА СТАН АСИМ1ЛЯЩЙНОГО АПАРАТУ ДЕКОРАТИВНИХ КВ1ТНИКОВИХ РОСЛИН
Вивчено вплив iнгредieнтiв автотранспортних викидiв на стан асимшяцшного апарату деко-ративних квгтникових рослин культурфгтоценозш Дтпропетровська. Розглянуто морфометричш показники листкiв дослвджуваних видiв. Визначено змши площi листкiв, ix киькосп на рослинi, виявлено ушкодження асимияцшних органiв та аномалы ix будови. З'ясовано негативний вплив вики-д1в автотранспорту на формування та ркт листкового апарату. Установлено, що Aster novi-belgii L. та Tagetes patula L. толерантш, а Begonia\semperflorens hort, Salvia splendens L. та Zinnia elegans Jacq. чутливi до дп iнгредieнтiв автотранспортних викид1в.
Е. П. Приймак, А. Н. Пугач
Днепропетровский государственный аграрный университет
ВЛИЯНИЕ ИНГРЕДИЕНТОВ АВТОТРАНСПОРТНЫХ ВЫБРОСОВ НА СОСТОЯНИЕ АССИМИЛЯЦИОННОГО АППАРАТА ДЕКОРАТИВНЫХ КЛУМБОВЫХ РАСТЕНИЙ
Изучено влияние ингредиентов автотранспортных выбросов на состояние ассимиляционного аппарата декоративных цветочных растений культурфитоценозов Днепропетровска. Рассмотрены морфометрические показатели листьев исследуемых видов. Показаны изменения площади листа, их количества на растении, выявлены повреждения ассимиляционных органов и аномалии их строения. Установлено негативное влияние выбросов автотранспорта на формирование и рост листового аппарата. Определено, что Aster novi-belgii L. и Tagetes patula L. толерантны, а Begonia\semperflorens hort, Salvia splendens L. и Zinnia elegans Jacq. чувствительны к действию ингредиентов автотранспортных выбросов.
O. P. Pryimak, A. N. Pugach
Dnipropetrovs'k State Agrarian University
EFFECT OF MOTOR VEHICLE EMISSION ON ASSIMILATIVE APPARATUS OF DECORATIVE ORNAMENTAL PLANTS
The effect of motor vehicle emission ingredients on the state of assimilative apparatus of decorative ornamental plants is studied in Dnepropetrovsk. The morphometric indices of leaves of studied species are discussed. The changes of the leaves area and their amount on a plant are shown. The damages of assimilative organs and its structure abnormalities are revealed. The negative influence of motor transport emission on forming and growth of leaves was determined. The Aster novi-belgii L. and Tagetes patula L. are resistant, but Begonia\semperflorens hort, Salvia splendens L. and Zinnia elegans Jacq. are sensitive to the influence of emissions.
© О. П. Приймак, А. М. Пугач, 2012 118
Вступ
Переважне джерело забруднення територiй сучасних мегаполiсiв - автотранспорт. Щц час експлуатацл автомобiлiв Í3 двигунами внутрiшнього згоряння до навко-лишнього середовища потрапляють вiцпрацьованi гази, яю мiстять понад 1 200 шюд-ливих сполук оргашчно! та неоргашчно! природи [11; 13; 19]. Найбшьшу небезпеку для живих органiзмiв за порiвняно низьких концентрацiй у викидах становлять сполу-ки свинцю, кадмда та iнших важких металiв, брому, арки, монооксид вуглецю, диоксид нпрогену, вуглевоцнi та 1х похщш [8; 16; 17; 20]. Поблизу автошляив повiтря та грунт забруднюються важкими металами [11; 17; 19].
Дослщження пилу на поверхнi листя показало, що часточки свинцю зус^чали-ся рiцко, а судячи з наявносп сульфатiв i фосфатiв, негалогенних сполук, змiна хiмiчного складу часток, якi мiстять цей забруднювач, може вщбуватися в атмосферi чи на листку [17]. Один iз найтоксичтших iнгрецieнтiв автотранспортних викицiв -свинець, який посiцаe чiльне мiсце у ряду меташв-ксенобютиюв довкшля [1; 5; 10; 19]. Вмют цього полютанта у повiтрi добре корелюе з величинами потоюв автотранспорту. Коефiцieнти кореляцл складають вiцносно загального потоку 0,79, потоку вантадавок -0,89, автотранспортного потоку з дизельними двигунами - 0,97 [17].
Найiнформативнiшi показники стану рослин у техногенно трансформованому середовищi - характеристики асимiляцiйного апарату, а листку належить першорядне значення в 1'х адаптацл до стресових умов юнування [1; 8; 10]. Слщ зазначити, що бiльшiсть цослiцжень у цьому напрямi присвячена впливу сполук важких меташв на стан асим^цшного апарату сiльськогоспоцарських, деревних, трав'янистих декора-тивних i дикорослих рослин [1; 3-5; 8; 10; 17]. Даш щодо дп iнгрецiентiв автотранспортних викидов на стан асимiляцiйного апарату декоративних квiтникових рослин пооцинокi [12; 16]. За лгтературними даними, об'ектами поцiбних дослщжень були церевнi та чагарниковi рослини зелених насаджень [11; 13; 14; 18; 20], окремi види сiльськогоспоцарських культур [1; 15; 19]. Задовшьний стан листкового апарату - не тшьки показник нормального розвитку рослин за будь-яких еколопчних умов. Листя вiцiграе важливу роль у декоративносп рослин.
Мета роботи - з'ясувати характер ди викидав автотранспорту на так морфологiчнi показники декоративних кытникових рослин як кшьюсть листюв на рослинi, площа листка та асишлящйна поверхня, ощнити рiвень стiйкостi дослщжуваних вицiв до рiзного рiвня автотранспортного забруднення культурфгтоцежгав.
Матерiал i методи дослiджень
Об'ектами дослщження обранi таю цекоративнi квiтниковi рослини: Aster novi-belgii L. (айстра новобельгiйська), Begoniaxsemperflorens hort. (беготя завжциквiтуча), Heliopsis scabra L. (гелюпсис шорсткий), Hosta lancifolia L. (хоста ланцетолиста), Salvia splendens L. (шавлiя блискуча), Paeonia lactifolia Pall. (швошя молочноквiткова), Petunia x hybrida Vilm. (петушя гiбрицна), Calendula officinalis L. (календула лшарська), Tagetespatula L. (чорнобривщ розлогi), Zinnia elegans Jacq. (майорцi струню).
Рослини (за винятком Aster novi-belgii, Begoniaxsemperflorens hort., Heliopsis scabra, Hosta lancifolia та Paeonia lactifolia; вш рослин - два роки) розсадою у вшд 60 дiб висацженi на дослщш цiлянки. Контрольнi рослини зростали в умовах вщносно чисто! зони - культурфгтоценози на територп с. м. т. Петриювка, цослiцнi - культур-фiтоценози Дтпропетровська, розташованi у примапстральнш зонi з автотранспорт-ним навантаженням 26 200 (цiлянка 1) та 36 280 автомобшв за добу (далянка 2). Регулярно протягом вегетацп вiцмiчали цинамiку, кiлькiсть листюв i проводили морфомет-
119
ричт вишри за загальноприйнятими методиками [6]. При вирощувант контрольних i дослщних рослин дотримувалися вирiвняностi агрохiмiчного фону. Назви рослин поданi за В. Н. Головюним [2]. Статистичну обробку даних проводили у MS Excel 2003, достсшртсть вщмшностей м1ж вибiрками розраховували за критерieм Стьюдента [7].
Результати та "is обговорення
На д^нщ iз середнiм рiвнем забруднення (дiлянка 1) лише у P.xhybrida та A. novi-belgii юльюсть листюв на рослинi була на рiвнi контрольних значень. У iнших дослщжуваних видiв хронiчна дiя викидiв автотранспорту викликае зменшення !х числа (табл. 1). У H. scabra та T. patula значення цього показника в^^знялися вiд такого у рослин вщносно чисто! зони на 18,9 та 11,8 % вщповщно, тобто майже в тих самих межах, як i у попередтх видiв. Кiлькiсть листкiв у S. splendens, B.xsemperflorens та P. lactifolia за умов середнього рiвня забруднення менша за контрольну на 20,2, 21,4 та 23,1 %. У Z. elegans та C. officinalis зм™ юлькосп асим^цшних органiв вщносно умовно чисто! зони становили 27,5 та 28,7 % вщповщно.
Таблиця 1
Юлькасть листкав на рослит за впливу автотранспортних викидш
Вид Контроль Д1лянка 1 % до контролю td Длянка 2 % до контролю td
Aster novi-belgii 78,9 ± 2,23 75,4 ± 2,43 95,6 1,07 69,7 ± 2,15 88,3 3,06
Begonia х semperflorens 37,8 ± 1,10 29,7 ± 0,94 78,6 5,60 22,7 ± 0,79 60,1 11,13
Calendula officinalis 155,8 ± 2,17 111,1 ± 3,15 71,3 7,11 102,5 ± 3,20 65,8 10,09
Heliopsis scabra 24,8 ± 0,64 20,1 ± 0,75 81,1 4,77 16,1 ± 0,41 64,9 11,54
Hosta lancifolia 74,5 ±3,05 41,8 ± 1,85 56,1 9,07 39,4 ± 1,18 52,9 10,64
Paeonia lactifolia 13,4 ± 0,45 10,3 ± 0,30 76,9 5,79 6,2 ± 0,14 46,3 15,43
Petunia х hybrida 227,7 ± 9,19 208,3 ± 4,50 91,5 1,90 178,4 ± 3,02 78,4 5,10
Salvia splendens 173,5 ± 4,20 138,4 ± 4,30 79,8 5,84 103,5 ± 4,60 59,7 11,24
Tagetes patula 200,2 ± 9,13 176,6 ± 4,05 88,2 3,78 160,7 ± 8,50 80,3 4,36
Zinnia elegans 50,1 ± 1,16 36,3 ± 1,13 72,5 8,56 24,2 ± 0,85 48,3 18,02
Найсуттевший негативний вплив викидiв автотранспорту на кшьюсть листюв на рослиш виявлено у H. lancifolia. Зменшення значень цього показника порiвняно з контролем у цього виду становило 43,9 %. На д^нщ 2 в уах без винятку вцщв форму-вання листкiв пригнiчувалося порiвняно з контролем. Найменша !х юльюсть спостерiгалася у P. lactifolia, Z. elegans i H. lancifolia (на 53,7, 51,7 та 47,1 % нижче шж у контрол^. Дослщжуваний показник у B.xsemperflorens та H. scabra мав значення на 40,0 та 35,1 % менше за таке у рослин вщносно чисто! зони вщповщно. У C. officinalis та S. splendens юльюсть листюв була на 34,1 та 40,1 % нижча порiвняно з рослинами вщносно чисто! зони. Рослини T. patula та P.xhybrida мали на 19,7 та 21,7 % меншу юльюсть листя порiвняно з контролем. Найменше зменшувалася юльюсть листюв за дп високого рiвня забруднення у A. novi-belgii (на 11,7 % вщносно контролю). 3i зро-станням рiвня забруднення юльюсть листюв достовiрно зменшуеться вiдносно рослин квгтниюв середнього рiвня забруднення вихлопами автотранспорту у B.xsemperflorens, S. splendens, P.xhybrida, C. officinalis, P. lactifolia, H. scabra та Z. elegans. У таких вцщв як T. patula, H. lancifolia та A. novi-belgii середнш i високий рiвнi забруднення вплива-ють на цей показник практично однаково. На негативну дда забруднювачiв довюлля на процес формування листкiв у квiтникових рослин вказували також iншi дослiдники. У лiтературi [3] е данi про несприятливий вплив на !х кiлькiсть та площу надлишкових концентрацiй залiза та хрому, яю мiстяться у викидах металургiйного пiдприемства, у
T. patula, C. officinalis, P.xhybrida, S. splendens. Слщ зазначити, що у цих видiв промисловi емюп впливають суттeвiше на 3MiHy площi листюв, нiж викиди автотранспорту у нашому експериментi. Таким чином, найбшьшу стiйкiсть за таким показником як вплив забрyднювачiв автотранспорту на формування кiлькостi листюв виявили P.xhybrida, A. novi-belgii, T. patula. Найчутлившими видами виявилися P. lactifolia > H. lancifolia > S. splendens. Важливим показником в оцшщ стану асим^щйного апара-ту е середня площа листка. За умов дiï iнгредieнтiв автотранспортних викидiв площа листка на рослин зменшуеться порiвняно з рослинами вщносно чистоï зони, але не в ytix видiв дослiджyваних рослин (табл. 2).
Таблиця 2
Площа листка (см2) за умов впливу автотранспортних викидш
Вид Контроль Д1лянка 1 % до контролю td Длянка 2 % до контролю td
Aster novi-belgii 1,3 ± 0,01 1,2 ± 0,03 92,3 1,90 1,1 ± 0,02 84,6 12,01
Begonia х semperflorens 10,5 ± 0,51 8,7 ± 0,35 82,9 2,96 6,4 ± 0,25 61,0 7,15
Calendula officinalis 13,2 ± 0,24 10,2 ± 0,58 77,3 3,04 9,9 ± 0,14 75,0 9,26
Heliopsis scabra 33,2 ± 0,83 25,8 ± 0,41 77,7 7,98 23,2 ± 0,15 69,9 11,88
Hosta lancifolia 25,9 ± 0,18 21,2 ± 0,14 81,9 11,28 17,3 ± 0,75 66,8 11,28
Paeonia lactifolia 168,4 ± 4,31 166,4 ± 1,14 98,8 0,02 150,2 ± 3,81 89,2 3,17
Petunia х hybrida 3,8 ± 0,07 3,2 ± 0,05 84,2 6,51 2,6 ± 0,04 68,4 14,51
Salvia splendens 4,6 ± 0,06 3,3 ± 0,36 71,7 3,64 2,3 ± 0,04 50,0 31,34
Tagetes patula 3,9 ± 0,02 3,6 ± 0,06 92,3 10,44 3,7 ± 0,05 94,9 17,08
Zinnia elegans 23,4 ± 0,74 17,9 ± 0,56 76,5 5,88 15,9 ± 0,62 68,0 7,78
На дшянщ 1 статистично недостовiрними порiвняно з рослинами умовно чисто зони були змiни листковоï площi у P. lactifolia та A. novi-belgii. Найменше зазнала змш площа листкiв у T. patula та P.xhybrida. ïx величини на 7,7 та 15,8 % нижчi за контрольнi. У C. officinalis, H. scabra та Z. elegans щ значення становили 22,7, 22,3 та 23,5 %, вщповщно. Найсильтше за дiï виxлопiв автотранспорту змшювалася середня площа листка у S. splendens. ïï значення зменшувалися вiдносно контролю на 28,3 %. На дшянщ 2 середня площа листка достовiрно рiзнилася вiд контрольних у всix видiв рослин. Найменшi змiни значень дослiджyваного показника (на 5,1 % шж у контроле) були у T. patula. Дещо бiльше зниження площi встановлено у P. lactifolia та A. novi-belgii (на 10,8 та 15,4 %, вщповщно). Середньостшкими за такими показниками як площа листка е P.xhybrida, C. officinalis та H. scabra. ïx значення зменшуються майже однако-во (31,6, 25,0 та 30,1 % вщносно контролю). У близьких межах змшюетъся площа листково1' пластинки також у H. lancifolia та Z. elegans (на 33,2 та 32,1 %) (див. табл. 2). До найчутливших за змшою середньо1' площi листка вцщв вiдносять B.xsemperflorens та S. splendens. У цих вцщв показник зменшувався вiдносно контролю (на 39,1 та 32,1 %, вщповщно).
Отже, найбшьший негативний вплив викцщв автотранспорту на рiст листково1' пластинки проявився у S. splendens та B.xsemperflorens. Найспйюшими видами за цим показником виявилися P. lactifolia, A. novi-belgii та T. patula.
Стутнь розвитку асимiляцiйноï поверхш рослини мае велике значення [9]. Чим бiльше розвинена листкова поверхня, тим бiльша продyктивнiсть фотосинтезу та бюлопчний врожай (маса рослин, кыткова продyкцiя). Тому ми дослщили, як змiнюеться цей показник у рослин на дослщних дiлянкаx. Оскiльки асим^цшна площа рослин - складова кiлькостi листкiв та ïx середньо1' площi, негативна дiя забрyднювачiв на цей показник виражена сyттевiше, шж на кожний iз них (табл. 3).
Найсильшше скорочуеться площа асимiляцiйного апарату на обох донках у Z. elegans, B.xsemperflorens та S. splendens. Найменше змiнюеться листкова поверхня у A. novi-belgii. На дшянщ iз середшм рiвнем забруднення добре розвинену асишлящйну поверхню мали A. novi-belgii, P.xhybrida та T. patula. Висока стшюсть за даним показ-ником характерна для цих самих видiв i на дiлянцi 2. B.xsemperflorens, P.xhybrida та S. splendens найчутливiшi до iнгредiентiв викидiв автотранспорту за змшою площi листково! поверхнi. Вищий рiвень забруднення (дiлянка 2) викликае достовiрне змен-шення загально! асимiляцiйно! поверхш рослин порiвняно з !! величиною на дшянщ 1 у вах без винятку видiв.
Таблиця 3
Площа асимтяцшноУ поверхню (см2) за умов впливу автотранспортних викидш
Вид Контроль Дшянка 1 % до контролю td Дшянка 2 % до контролю td
Aster novi-belgii 104,2 ± 3,2 95,5 ± 3,0 91,7 2,00 73,1 ± 3,8 70,2 6,61
Begonia х semperflorens 400,7 ± 12,4 260,5 ± 9,4 65,0 9,04 140,5 ± 6,2 35,1 18,81
Calendula officinalis 2056,5 ± 11,9 1128,6 ± 12,4 54,9 6,33 946,1 ± 9,7 46,0 11,14
Heliopsis scabra 823,2 ± 16,9 519,1 ± 6,2 63,1 16,87 371,9 ± 10,1 45,2 22,88
Hosta lancifolia 1926,8 ± 30,3 879,8 ± 21,1 45,7 28,36 780,1 ± 20,4 40,5 31,41
Paeonia lactifolia 2263,3 ± 5,1 1734,5 ± 62,8 76,6 6,48 926,5 ± 20,1 40,9 23,94
Petunia x hybrida 860,7 ± 34,2 670,7 ± 23,6 77,9 4,57 465,6 ± 15,0 54,1 10,58
Salvia splendens 796,4 ± 18,4 451,2 ± 10,8 56,7 16,18 241,2 ± 5,4 30,3 28,95
Tagetes patula 786,8 ± 15,4 628,7 ± 13,5 79,9 12,49 507,8 ± 13,6 64,5 16,93
Zinnia elegans 1172,8 ± 25,4 650,3 ± 21,1 55,5 15,81 384,7 ± 13,2 32,8 27,55
За дй iнгредiентiв автотранспортних викидiв у дослщжуваних видiв декоративних квiтникових рослин спостер^алися пошкодження листюв та аномалл !х формування. Для загально! ощнки стану рослин та !х толерантносп до забруднювачiв довкiлля вико-ристовують показники ушкодженостi листюв, змiн !х декоративностi [8]. Характер негативного впливу вихлошв автотранспорту на стан асим^цшного апарату рiзних видiв рослин мае певт вiдмiнностi, яю проявляються у другiй половинi липня (табл. 4).
Таблиця 4
Ушкоджешсть листкав квгтникових рослин (%) за умов впливу викидш автотранспорту
Вид Ушкодженосп листково! пластинки, % Аномальна листки, %
длянка 1 дшянка 2 длянка 1 дшянка 2
Aster novi-belgii 5,9 ± 0,14 10,1 ± 0,32 0,5 ± 0,10 0,8 ± 0,28
Begonia x semperflorens 7,8 ± 0,29 10,2 ± 0,42 0,3 ± 0,01 0,5 ± 0,02
Calendula officinalis 4,8 ± 0,12 8,9 ± 0,11 1,2 ± 0,02 2,8 ± 0,08
Heliopsis scabra 1,9 ± 0,01 3,0 ± 0,10 4,9 ± 0,14 7,0 ± 0,16
Hosta lancifolia 12,4 ± 0,41 17,8 ± 0,74 0,2 ± 0,08 0,5 ± 0,18
Paeonia lactifolia 6,8 ± 0,21 14,9 ± 0,58 4,2 ± 0,14 8,9 ± 0,35
Petunia x hybrida 5,4 ± 0,19 13,7 ± 0,73 1,2 ± 0,04 2,4 ± 0,08
Salvia splendens 15,3 ± 0,49 26,4 ± 0,94 4,8 ± 0,12 9,3 ± 0,34
Tagetes patula 1,9 ± 0,03 2,3 ± 0,07 0,8 ± 0,55 1,2 ± 0,03
Zinnia elegans 13,3 ± 0,11 16,3 ± 0,59 0,5 ± 0,18 0,9 ± 0,39
У H. scabra листковi пластинки за умов високого та середнього рiвнiв забруднення не тшьки мали меншу площу, а й були обвислими, що може пояснюватися зни-женням тургору. У цього виду спостертався крайовий некроз, гофрованiсть листя та змша форми листково! пластинки. У S. splendens в умовах забруднення деяю листки були гофроват з ознаками хлорозу. У H. lancifolia за умов забруднення спостер^ався незначний крапчастий некроз. Навгть у T. patula (виду, вщнесеного нами до стшких за 122
морфолопчними показниками) за умов високого piB^ забруднення автотранспортни-ми викидами спостер^ався хлороз частини листкiв. У P. xhybrida та C. officinalis за умов забруднення на деяких пагонах виявлено дpiбнолистiсть, цi листки мали ознаки хлорозу. Листки P. lactifolia на обох дослщних дiлянках мали викривлеш листковi пластинки та ознаки хлорозу.
За умов впливу iнгpедieнтiв автомобiльних викидiв на рослини найменше змiнювався загальний вигляд пластинки листка у A. novi-belgii та T. patula, найсутте-вше - у S. splendens i Z. elegans. За змiнами показниюв асимiляцiйного апарату найстiйкiшi T. patula та A. novi-belgii.
Анашз ступеня змiни стану листково'' повеpхнi за ди викидiв автотранспорту показав, що найтолеpантнiшими е таю види як A. novi-belgii та T. patula. 1х можна реко-мендувати для озеленення теpитоpiй iз високим piвнем автотранспортного наванта-ження, де вони будуть збеpiгати високий piвень декоpативностi. C. officinalis, H. scabra,
H. lancefolia та P. lactifolia - види iз середньою чутливютю до iнгpедiентiв автотранспортних викцщв, тому вони можуть бути рекомендован для озеленення теpитоpiй iз середшм piвнем забруднення. B.xsemperflorens, Z. elegans та S. splendens, як види, чутливi до автотранспортного забруднення, можна рекомендувати для створення квiтникiв лише за умов середнього piвня забруднення вихлопами автотранспорту.
Висновки
Забруднення культуpфiтоценозiв Днiпpопетpовська iнгpедiентами викидiв автотранспорту спричинюе зменшення кiлькостi листюв, площi листково'' пластинки та асимiляцiйноï поверхш, зростання ушкодженостi та аномалiй будови листково'' пластинки декоративних кытникових рослин.
За комплексом змiни морфометричних показниюв асимiляцiйного апарату за дп на декоpативнi рослини piзного piвня забруднення iнгpедiентами автотранспортних викидiв можна видшити декiлька груп рослин: толерантш - A. novi-belgii та T. patula; iз сеpеднiм ступенем спйкосп - C. officinalis, H. scabra, H. lancefolia, P. lactifolia та P.xhybrida; чутливi до фгтотоксиканпв - B.xsemperflorens, Z. elegans та S. splendens.
Для озеленення д^нок iз високим piвнем автотранспортного навантаження доцшьно застосовувати A. novi-belgii та T. patula, iз сеpеднiм - B.xsemperflorens, C. officinalis, H. scabra, H. lancefolia, P. lactifolia, P.xhybrida та S. splendens.
Бiблiографiчш посилання
I. Гетко Н. В. Растения в техногенной среде. - Минск : Наука и техника, 1989. - 208 с.
2. Головкин В. Н. Декоративные растения СССР / В. Н. Головкин, Л. А. Китаева, Э. П. Немчен-ко. - М. : Мысль, 1986. - 320 с.
3. Декоративные растения природной флоры в озеленении городской агломерации Донецк -Макеевка / А. З. Глухов, А. Г. Деревянская, А. И. Харкота, С. И. Прохорова // 1нгродукщя, се-лекцш та захист рослин. Матер. II Мiжнаp. наук. конф. - Донецьк, 2009. - С. 190-193.
4. Иванченко О. С. Вплив потстимулшу К на ркт вегетативних органш декоративних квпнико-вих рослин на фот забруднення довшия сполуками залза i хрому // Питання бющдикацц та екологй'. - 2004. - Вип. 9, № 2. - С. 10-24.
5. Капелюш Н. В. Змша анатомчних показник1в листк1в Platanus orientalis L. пд д1ею промис-лових ем1сш (техногенного навантаження) / Н. В. Капелюш, В. П. Бессонова // 1нтродукцш рослин. - 2005. - № 1. - С. 81-87.
6. Клейн Р. М. Методы исследования растений / Р. М. Клейн, Д. Т. Клейн. - М. : Колос, 1974. -527 с.
7. Лакин Г. Ф. Биометрия. - М. : Высшая школа, 1990. - 352 с.
8. Николаевский В. С. Биологические основы газоустойчивости растений. - Новосибирск : Наука, 1979. - 276 с.
9. Полевой В. В. Физиология целостности растительного организма // Физиология растений. -2001. - Т. 48, № 4. - С. 631-643.
10. Сыщиков Д. В. Аккумуляция тяжелых металлов ассимиляционным апаратом цветочно-декоративных растений при разном уровне загрязнения почвы // Актуальт проблеми ботат-ки, екологп та бютехнологи. Матер. М1жнар. конф. молодих учених-ботаншв. - К. : Фгго-соцюцентр, 2006. - С. 168-169.
11. Bell J. N. Effect of vehicle exhaust emission on urban wild plant species / J. N. Bell, S. L. Honour, S. A. Power // Environ. Pollut. - 2011. - Vol. 159, N 1. - P. 1984-1990.
12. Biomonitoring of urban habitat quality by anatomical and chemical leaf characteristics / B. L. Bala-sooriya, W. K. Samson, R. Mbikwa et al. // Environmental and Experimental Botany. - 2009. -Vol. 65, N 2-3. - P. 386-394.
13. Chauhan A. Tree as bioindicator of automobile pollution in Dehradun City: A case study // New York Science Journal. - 2010. - Vol. 3, N 6. - P. 88-95.
14. Cox R. M. Sensivity of forest plant reproduction of range to transported air pollutants: The effects of wet deposit acidity and copper on reproduction of Populus tremendous // New Ptytol. - 1988. -Vol. 110, N 1. - Р. 33-38.
15. Effect of cadmium on plant growth and physiological traits in contrast wheat recombinant inbread lines differing in cadmium tolerance / C. Dunwei, J. Dong, D. Tinbo et al. // Chemosphere. - 2009. -Vol. 77. - P. 1620-1625.
16. Elkey T. Sulphat, total sulphur and total nitrogen accumulation by petunia leaves exposed to ozone, sulphur dioxide and nitrogen dioxide / T. Elkey, D. P. Ormrod // Environ. Pollut. - 1981. - Vol. 24. -P. 233-241.
17. Koslow E. E. Lead-containig particles on urban leaf surfaces / E. E. Koslow, W. H. Smith // Environ. Sci. Technol. - 1977. - Vol. 11. - P. 1019-1021.
18. Mishra L. C. Effect of environmental pollutionon the morfology and leaf epidermis of Commelina bengalensis L. // Environ. Pollut. - 1982. - Vol. 28. - P. 281-284.
19. Ndiokwere C. L. A study of heavy metal pollution from motor vehicle, emissions and its effect on roadside soil, vegetation and crops in Nigeria // Environ. Pollut. - 1984. - Vol. 7. - P. 35-42.
20. Tree as bioindicator of heavy metal pollution in three European cities / T. Sawidis, J. Breuste, M. Mitrovic et al. // Environ. Pollut. - 2011. - Vol. 159, N 6. - P. 3560-3570.
Надшшла до редколегп 04.12.2011
