CC BY
34
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 615.384:577.152:591.424]-616-001.36
РОЩ1Н Г.Г.1-3, КРИЛЮКВ.О.1, КУЗЬМИЧ В.Ю.1, ГУАИМА A.A.2, IBAHOB В.!.3, МАКСИМЕНКО М.А.3, ПЕНКАЛЬСЬКИЙ О.О.3
1Кафедра медицини катастроф НМАПО ¡м. П.Л. Шупика, м. Ки!в
2АВНЗ «Тернопёьський державний медичний унверситет¡MeHi I.ß. Горбачевського МОЗ Укра'ни» 3АЗ «Укра!нсы<ий науково-практичний центр екстрено!медичноi допомоги та медицини катастроф МОЗ Укра'ни», м. Ки!в
вплив ¡нфузмнот терапи на редокс-баланс оксидант-антиоксидантних систем у тканин легеыв при тяжш повднаый травм! в експеримент
Резюме. На фот експериментальног тяжкоI поеднаног травми вивчено вплив тфузшног терапи на ци-тотоксичнсть прооксидантних систем (малонового дiальдегiду та дieнових кон 'югат) i активнсть антиоксидантног ланки ферментiв (супероксиддисмутази та каталази) у тканин легень пгддослгдних тварин. Встановлено, що на фот ранньог шфузшноi терапи вже через 6 годин перебщ травматичного процесу настае зниження активностi цих показнишв та встановленняредокс-балансу оксидант-анти-оксидантних систем у тканин легень. Отримано кращiрезультати виживання упродовж доби тварин, яким уводили препарат комбiнованоi шфузшноi терапп (НАЕ8-ЬХ-5%>) на основi 5% ГЕК 130/0,4, 5% ксилтолу, 1,5% натрт лактату та збалансованогорозчину електролiтiв.
Ключовi слова: тяжка поеднана травма, малоновий дiальдегiд, дiеновi кон'югати, каталаза, суперок-сиддисмутаза, ндекс оксидаци, експеримент.
Вступ
Сучасний етап удосконалення лжування по-страждалих iз поеднаною травмою (ПТ) в Укра!-ш характеризуеться змшою науково-практично! концепцп — ввд статично! теорп травматичного шоку до динамiчноi концепцп травматично! хво-роби [7]. У патогенезi розвитку травматично! хво-роби одне з провщних мюць займае перекисне окислення лшщв (ПОЛ), що являе собою пер-винну реакщею, яка призводить до деструкцп ль попроте!дного комплексу мембран i порушуе !х транспортну функщю, а також пригшчуе процеси генерацп енергп, що в кшцевому тдсумку зни-жуе життедiяльнiсть клггин [3, 16]. Цi процеси е найбшьш суттевими та значимими в адаптивному оновленш та репарацп лшопроте!дних мембран, зростаннi потужностi та буферно! емностi редокс-систем, пiдвищеннi ефективност ферментативного та неферментативного антиоксидантного за-хисту (АОЗ) [12, 19].
Одним з оргашв, найбiльш схильних до системно! мембранопатп, е легеш, оскiльки активнi форми кисню перш за все дiють на альвеолярну поверхню легенiв, вкриту сурфактантом, що складаеться на 90 % iз фосфолiпiдiв та на 5—10 % iз бiлкiв. У тканинах легешв пщ впливом ПТ найбшьша штенсифжа-ц1я ПОЛ i виснаження системи АОЗ спостерiгаеться на 3-тю добу, проте до початку проявiв травматич-
но! хвороби у тканиш легешв штенсившсть ПОЛ та АОЗ не дослщжена [2, 5, 8, 16].
Альвеолярш макрофаги е першими iмунологiч-но-компетентними клiтинами, що взаемодшть з антигеном i потiм представляють його Т-лiмфоцитам. Цитоплазма макрофапв мiстить велику кiлькiсть лiзосом, що мають набiр гiдролiтичних ферменпв: пероксидази, каталази (КАТ) й оксидазно-фермен-тативний комплекс — шкотинамщаденшдинуклео-тидфосфат (НАДФ), що забезпечують видiлення бактерюцидного супероксид-анiону кисню (О2 ) [16, 20, 21].
Утворений О2- е попередником широкого спектра вшьних радикалiв i пероксидiв органiчних та не-органiчних сполук, що обумовлюють пошкодження
Адреси для листування з авторами:
Рощш Георгш Георг1йович E-mail: roshchin@meta.ua 1ванов Володимир 1горович E-mail: sstvova@mail.ru, Пенкальський Олег Олександрович E-mail: penkalskiyoleg@gmail.com
© Рощш Г.Г., Крилюк В.О., Кузьмш В.Ю., Гудима А.А., 1ванов В.1., Максименко М.А., Пенкальський О.О., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
та деструкцго бшюв i лiпiдiв мембран, нуклешових кислот об'екта фагоцитозу, — синглетного кисню (О2—), гiдроксильного радикала (ОН-), пероксиду водню (Н2О2). За цих умов у нейтрофшах 90 % кисню вщновлюеться до О2-, розвиваеться так званий кисневий спалах, або «дихальний вибух». Вшьнора-дикальне окислення е унiверсальним мехашзмом, за допомогою якого контролюються найважлив^ гомеостатичнi фiзико-хiмiчнi параметри клiтини: в'язюсть, вибiркова проникнiсть i цiлiснiсть клггин-них мембран [24, 26].
Процеси ПОЛ починаються в мiтохондрiях, при-чому спостерiгаеться як утворення вшьнорадикаль-них продуктiв ПОЛ, так i перегрупування подвiйних зв'язкiв у дiенову кон'юговану систему, тобто дь еновi кон'югати (ДК), та в карбошльш сполуки, на-приклад малонового дiальдегiду (МД) як метаболiту кiнцевого продукту ПОЛ, частка якого становить 40 % уск метаболтв [1, 4, 13, 24]. З ушкоджувальним ефектом цих сполук пов'язують порушення структу-ри й експреси мiтохондрiального геному клггин уна-слiдок конверси мжросомального цитохрома Р450 в нативну форму Р420. Пошкоджеш мiтохондрГi втра-чають здатнiсть накопичувати iони кальцiю (Са2+), що пщвищуеть активнiсть мембранних фосфоль пази, призводить до накопичення вшьних жирних кислот та збшьшуе штенсившсть ПОЛ, отже, через нестачу енергп настае апоптоз клiтин [1, 12].
При цьому сам фагоцит захищений вщ д1! вка-заних вище агентiв, оскшьки в його цитоплазмi е комплекси захисних неферментних факторiв (глу-татiон, вiтамiни Е, С, жирш кислоти) i ферментiв (супероксиддисмутаза (СОД), глутатюнпероксида-за, КАТ, що шактивують Н2О2) [11, 14, 25].
Першу лшю захисту становлять внутршньо-клiтиннi iнгiбiтори вiльнорадикального окислення: СОД, КАТ та пероксидаза. СОД за участ Р-токоферолу каталiзують каскад реакцш (формули 1-3) [18]:
2O2- + 2Н+ ^ H„O, + O,
або
та дал1:
Н+ + О„
НО„
НО2- + НО2-
СОД чи спонтанно -►
Н2О2 + О2>
(1)
(2)
(3)
причому Н2О2, що утворюеться пiд час рiзних окис-лювальних процесiв флавопротещв в оргашзм^ може розкладатися на КАТ або використовуватися в реакц1ях, що каталiзуються пероксидазою [23]. Фермент КАТ, що бере участь у тканинному диханш, е другою ланкою захисту вщ власного О2-. Взаемодiя каталази з Н2О2 вщбуваеться у двi стадГi, тобто вона може бути й окислювачем (формула 4), i вщновни-ком (формула 5) [9, 15]:
ЩРе2+)2 + Н202 ^ И(Ре3++0Н)2; (4) Н202 + Н202 ^ 02 + 2Н2О, (5)
де Я — молекула ферменту КАТ. Як i в разi СОД, швидюсть реакцп визначаеться дифузiею i не вима-гае енергп для активацп [18].
Зростання активностi СОД у тканинах оргашв черевно! порожнини та легенях додатково свщчить про провiдну роль утворення активних форм кисню в патогенезi тяжко! ПТ, що обумовлено оксидатив-ним стресом i мае мюце у фазу «гiперметаболiзму» травматично! хвороби [5, 22]. Як було наведено В.К. Казiмiрко i спiвавт. (2004), штенсифжац1я вшь-норадикальних процесiв i ПОЛ спостерiгаеться при розвитку загального неспецифiчного адаптацiйного синдрому (стресу) [6]. Активацiя ПОЛ е ушверсаль-ним мехашзмом розвитку запалення та тканинно! дистрофГi, в процесi яких переплггаються механiзми судинно-тромбоцитарного гемостазу [17, 25].
Через це динамжа змiн показниюв системи ПОЛ та антиоксидантного захисту е одним iз критерпв мiри напруження реакцiй адаптацп у постраждалих iз ПТ, iнтегральну оцiнку яко! вiдображае iндекс оксидацГi (1О) [6, 8]. Саме у перюд iз 6 до 48 год тс-ля травмування розгортаються основнi патофiзiоло-гiчнi реакцп, що обумовлюють дисбаланс оксидант-антиоксидантних систем. У цей же перюд, а саме до завершення першо! доби, у бшьшосп постраждалих розвиваеться дистрес-реакцiя органiв та систем, що в подальшому призводить до розвитку системно! полюрганно! недостатносп [7, 22, 27].
Вищезазначене стало теоретичною передумовою для проведеного нами експериментального досль дження з вивчення впливу комбшовано! шфузшно! терапп за умов гемiчноl гшоксп на початок розвитку гострого перiоду ПТ у шддослщних тварин. Причому початок розвитку ПТ як на морфолопчному, так i бiохiмiчному рiвнi, особливо вiдповiдае змiнам у тканиш легенiв як органу-мiшенi. Тому при засто-суваннi препарату НЛББ-ЬХ-5% та препарату ко-лохдно! шфузшно! терапп рефортан проведено по-рiвняльний аналiз виживання тварин у додобовий перюд ПТ.
Мета досЛдження — в умовах експерименталь-но! тяжко! ПТ вивчити вплив шфузшно! терапп на редокс-баланс оксидант-антиоксидантних систем, на основi ощнки вщношення мiж показниками системи перекисного окислення лшщв (МД i ДК) та антиоксидантно! ланки ферменпв (СОД i КАТ) у тканиш легень тддослщних тварин. Причому стае можливим встановити вплив комбшовано! шфузшно! терапп на виживання при !! застосуваннi вже на початку гострого перюду ТП.
Матер1али та методи
У статевозрших самщв бiлих щурiв (лши Wistar) масою вщ 200 г до 220 г змодельовано тяжку ПТ оргашв черевно! порожнини. Тварин обстежували через 1, 6, 12 та 24 год тсля нанесення ПТ. Кожна дослщна пщгрупа включала 12 тварин. У подальшому нами було сформовано таю групи дослщжень: ГД-1 — травма без проведення л^вання (п = 48); ГД-2 — травма та застосування препарату рефортан (п = 48); ГД-3 — травма та застосування препарату
ЫЛББ-ЬХ-5% (п = 48). Отримаш даш порiвнювали з групою контролю (ГК) — 12 здорових тварин, яких тшьки вводили в наркоз. Стан ферментативно! сис-теми ПОЛ визначали у тканинах легень тварин, яю залишались живими впродовж експерименту. Ак-тивнiсть КАТ (КФ 1.11.1.6) визначали за швидюстю утилiзацli Ы202 з використанням БОХ-реактиву. Ак-тивнiсть СОД (КФ 1.15.1.1.) розраховували за вщсо-тком гальмування реакцп автоокислення кверцети-ну, зарахованому до кiлькостi протещв у пробi (мг) (за методом В.А. Костюкова, 1990) [10]. За характеристику груп для ознак iз розподшом, вщповщно до закону Гаусса, визначали середне арифметичне зна-чення та стандартну похибку (М ± т).
З метою ощнки вiдношення м1ж системами ПОЛ та АОЗ використовувався штегральний показник — 1О (ум.од.) як спiввiдношення середнього значен-ня вмiсту ланки ферменпв у травмовано! тварини та контролю, подшеного на кiлькiсть доданкiв, за впровадженою нами формулою (6), причому нор-мальнi значення знаходяться в межах (0,9—1,1):
1О =
МДт + ДКт МДк ДКк
СОДт КАТт СОДк + КАТк
(6)
де т — травмоваш пщдослщш тварини; к — тддо-слщш тварини ГК.
Динам^ змш 1О та показника виживання пщ-дослщних тварин вщображено у виглядi полшо-мiальноi лшп тренда через 1, 6, 12 та 24 год тсля нанесення ПТ. Близькiсть значень лшп тренда до фактичних даних визначали на mдставi коефiцiента вiрогiдностi апроксимацп (Я2), що обчислюеться в межах вщ 0 до 1. Якщо значення Я2 близьке до 1, то полiномiальна лiнiя тренда найбшьшою мiрою на-ближаеться до наведено! на дiаграмi залежностi та вщображае прогноз подальшо! динамiки тренда.
Результата та обговорення
Дaнi проведеного експериментального досль дження подано в табл. 1 i 2. На початковому етат дослiдження встановлено, що у вщповщь на ПТ оргашв черевно! порожнини в ГД-1 вщзначались односпрямовaнi вщхилення aктивностi метaболiтiв кшцевого продукту ПОЛ — МД та ДК у тканинах легешв тварин у бж зростання з 1 до 24 год експерименту, з тенденщею до подальшого зростання (табл. 1).
А саме, в ГД-1 через 1 год. експерименту актившсть МД зросла пор1вняно з ГК (0,025 ± 0,003 мкмоль/кг) на 84,0 %, через 6 год досягла збшьшення у 2,9 раза, через 12 год — у 4,8 раза та до 24 год зросла у 6,7 раза (0,168 ± 0,050 мкмоль/кг).
Також через 1 год експерименту актившсть ДК пор1вняно з ГК (0,211 ± 0,070 ум.од./мг) досягала збшьшення у 2,1 раза, через 6 год — у 2,9 раза, через 12 год — у 3,1 раза та до 24 год зросла у 3,3 раза (0,69 ± 0,09 ум.од./мг), але вщзначаеться щодо по-вшьного зростання активносп ДК до 12 та 24 год по-р1вняно з1 зростанням активносп МД. Це вказуе на дисбаланс активносп цих ферменпв у тварин, яким не проводилось лжування в умовах оксидативного стресу при ПТ.
У ГД-2 та ГД-3 вщзначалось хвилепод1бне зростання р1вня активност1 МД та ДК 1з 1 до 6 год експерименту та зниження на 12 год 1з тенденц1ею до подальшого зростання до 24 год експерименту (табл. 1). Але в ГД-3 виявляються менш повшь-н1 хвилепод1бн1 змши активност1 цих фермент1в, тобто через 1 год експерименту актившсть МД зросла пор1вняно з ГК (0,025 ± 0,003 мкмоль/кг) на 52,0 %, до 6 год вщзначалось збшьшення активносп ферменту у 2,5 раза (0,065 ± 0,001 мкмоль/кг) та утрималось до 12 год, з подальшою тенденщею до зниження на 12,0 % до 24 год експерименту. Також через 1 год експерименту актившсть ДК пор1вняно з ГК (0,211 ± 0,070 ум.од./мг) досягала збшьшення на 65,0 %, через 6 год — у 2,6 раза, але до 12 год актившсть ферменту зменшилась (0,366 ± 0,006 ум.од./мг) в 1,5 раза з тенденщею до попереднього подальшого зростання до 24 год у 2,1 раза (0,448 ± 0,030 ум.од./мг).
У вщповщь на штенсифжащю вшьнорадикаль-них процеав та ПОЛ спостер1гаеться тдвищення активноси ферменпв АОЗ, а саме КАТ та СОД. У ГД-1 через 1 год експерименту актившсть КАТ зросла пор1вняно з ГК (3,67 ± 0,68 мккат/кг) на 15,0 %, через 6 год — на 20,0 %, через 12 год — на 30,5 %, але до 24 год вщзначалося повшьне зниження активносп КАТ (3,64 ± 0,01 мккат/кг) до показника ГК (табл. 2).
Також через 1 год експерименту в ГД-1 спосте-рпалось зростання активносп СОД пор1вняно з ГК (0,95 ± 0,18 ум.од./мг) на 13,7 %, через 6 год — на 93,7 %, через 12 год — збшьшення у 2,1 раза, але до 24 год також вщзначалося повшьне зниження активносп СОД (1,01 ± 0,01 ум.од./мг) до показника ГК.
Таблиця 1. Активнсть малонового д'альдегщу та д'!енових кон'югат у тканинах легень тварин у перюд
гостроI реакцп на травму залежно вд видул'1кування
Години МД (M ± m, мкмоль/кг) ДК (M ± m, ум.од./г)
ГД-1 ГД-2 ГД-3 ГД-1 ГД-2 ГД-3
ГК 0,025 ± 0,003 0,211 ± 0,070
1 0,046 ± 0,009 0,042 ± 0,001 0,038 ± 0,002 0,45 ± 0,08 0,356 ± 0,01 0,348 ± 0,01
6 0,074 ± 0,009 0,070 ± 0,003 0,065 ± 0,001 0,618 ± 0,090 0,602 ± 0,001 0,556 ± 0,020
12 0,120 ± 0,020 0,068 ± 0,002 0,065 ± 0,002 0,652 ± 0,080 0,364 ± 0,008 0,366 ± 0,006
24 0,168 ± 0,050 0,066 ± 0,003 0,056 ± 0,001 0,69 ± 0,09 0,588 ± 0,050 0,448 ± 0,030
Таким чином, у ГД-1 зниження активносп по-казник1в фермент1в АОЗ до 24 год експерименту та 1х дисбаланс свщчать про порушення адаптивного сп1вв1дношення систем ПОЛ та АОЗ у тварин, яким не проводилось л1кування з приводу ПТ.
М1ж показниками АОЗ у ГД-2 взагал1 вщзна-чаються динам1чн1 змши активност1 фермент1в за типом «ножиць» (табл. 2), що вказуе на пщвищену здатн1сть КАТ тривало збер1гати свою активн1сть в ураженому оргаш. Зниження ферментативно! ак-тивност1 показниюв системи ПОЛ до 6 год та впро-довж 12 год експерименту, з неухильним зростан-ням до 24 год характеризуе порушення р1вноваги ПОЛ — АОЗ ланки ферменпв внаслщок виснажен-ня активност1 системи АОЗ та прояви його дисбалансу як можливо! реакцп на гшертрансформащю Н2О2, що провокуюе кл1тинний апаптоз та некроз тканин легешв. Це обумовлюе потребу в корекцп шфузшно! терапп при застосуванн1 препарату ре-фортан упродовж гострого пер1оду травматичного процесу.
У ГД-3 м1ж показниками АОЗ вщзначаються по-зитивн1 динам1чн1 змши активносп фермент1в вже на 6-ту та 12-ту год експерименту. Через 1 год експерименту актившсть КАТ зросла пор1вняно з ГК (3,67 ± 0,68 мкмоль/кг) на 6,2 % та утримувалась упродовж 6 год. До 12-1 год актившсть КАТ зросла в 1,7 раза (6,39 ± 0,01 мкмоль/кг) 1з подальшим зниженням активносп практично до показник1в ГК (3,84 ± 0,01 мкмоль/кг), вщповщно до чого через 1 год експерименту актившсть СОД зросла по-р1вняно з ГК (0,95 ± 0,18 ум.од./мг) на 25,1 %, через 6 год — у 2,1 раза (1,92 ± 0,01 ум.од./мг) 1з тенден-шею до подальшого зменшеня активност1 ферменту (0,92 ± 0,01 ум.од./мг) до показниюв ГК. До 24-1 год вщзначаеться деяке виснаження ферментативно! активност1 СОД (0,68 ± 0,01 ум.од./мг), що нижче за показник ГК на 40 % (табл. 2). На наш погляд, це пов'язано з шдивщуальними особливостями ор-гашзму: в одних — як результат адаптацшно-ком-пенсаторних процеав, в 1нших — виснаження адап-
Таблиця 2. Активнсть каталази та супероксиддисмутази у тканинах легень тварин у пер1од гостро/
реакцп на травму залежно вд виду л'1кування
Години КАТ (M ± m, мккат/кг) СОД (M ± m, ум.од./мг)
ГД-1 ГД-2 ГД-3 ГД-1 ГД-2 ГД-3
ГК 3,67 ± 0,68 0,95 ± 0,18
1 4,22 ± 0,05 4,18 ± 0,01 3,92 ± 0,29 1,08 ± 0,01 1,19 ± 0,01 1,19 ± 0,01
6 4,44 ± 0,30 3,63 ± 0,20 3,74 ± 0,32 1,84 ± 0,01 2,18 ± 0,22 1,92 ± 0,01
12 4,79 ± 0,40 3,48 ± 0,20 6,39 ± 0,01 1,94 ± 0,23 2,97 ± 0,37 0,92 ± 0,01
24 3,64 ± 0,01 4,28 ± 0,02 3,84 ± 0,01 1,01 ± 0,01 0,68 ± 0,01 0,68 ± 0,01
Таблиця 3. Характеристика виживання та iндекс оксидаци у дослщних групах
Години ГД -1 ГД -2 ГД -3
n 1О (ум.од.) n 1О (ум.од.) n 1О (ум.од.)
1 12 1,60 12 1,30 12 1,25
6 10 1,72 11 1,68 12 1,36
12 7 2,13 8 1,96 10 1,45
24 5 3,24 8 2,50 10 1,27
тацшних процесш, що слщ ураховувати в тактищ експериментально! штенсивно! терапи.
Для бшьш ретельно! оцшки вщношення м1ж системами ПОЛ та АОЗ в ГД-1, ГД-2 та ГД-3 проведено порiвняльний аналiз показника 1О (табл. 3, рис. 1). Встановлено, що в ГД-1 вщзначаеться збшьшення показника 1О вщ 1,6 ум.од. за 1 год експерименту до 3,24 ум.од. до 24 год. Тобто сшввщношення се-реднього значения вмюту ланки ферменпв у трав-мованих тварин, що не отримали л^вання поль травми, вказуе на потужне зростання активностi системи ПОЛ у 2 рази та дисбаланс у прооксидант-но-оксидантному вiдношеннi. У ГД-2 вщзначаеться збшьшення показника 1О вщ 1,3 ум.од. за 1 год експерименту до 2,5 ум.од. до 24 год, що вказуе на зростання активносп системи ПОЛ в 1,9 раза, але
3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
6 12 Години шсля нанесення ПТ
24
-- Нел^оваш
I-- Рефортан --А-- HAES-LX-5%
Рисунок 1. Апроксимац'/я показниюв 1О в легенях щур1в в 1-шу, 6, 12 та 24-ту год псля нанесення ПТ у груп без проведення л1кування та при застосуванн препарату рефортан або HAES-LX-5%
R2 = 0,876
1
14
12
10
6 12 24
Години шсля нанесення ПТ
□ Нелковаш ■ Рефортан ■ HAES-LX5%
Рисунок 2. Апроксимац1я показниюв виживання щур1в в 1-шу, 6, 12 та 24-ту год шсля нанесення ПТ у груш без проведення л'1кування та при застосуванн препарату рефортан або НАЕБ^Х-5%
динамжа змши показника 1О значно менша, н1ж у ГД-1. У ГД-3 виявляеться збшьшення показника 1О вщ 1,25 ум.од. за 1 год експерименту до 1,45 ум.од. до 12 год, що вказуе на зростання активносп системи ПОЛ лише в 1,1 раза.
За даними стратифжацшного ан^зу виживання шддослщних тварин встановлено, що у ГД-1 iз 48 тварин померло 14, що становило 29,2 %; у ГД-2 — 9 (18,7 %) тварин; у ГД-3 померло 4 (8,3 %) тварини впродовж 24 год кожного експерименту (табл. 3, рис. 2).
Отже, у ГД-3 при використанш препарату ЫЛББ-ЬХ-5% у пщдослщних тварин вщзначаеться повшьна динамжа змш показника 1О та близького до нормального його значення, нж в шших групах експерименту.
Висновки
1. У ранньому травматичному перiодi (через 6 год пiсля травмування та впродовж 12 год) вщзначаеть-ся зростання вмiсту КАТ та СОД у тканинах легешв пщдослщних тварин, що пiдтверджуе активiзацiю АОЗ у вщповщь на збiльшения активносп системи перекисного окислення при травмi незалежно вiд и тяжкостi.
2. На фош ранньо! шфузшно! терапи вже через 6 год перебяу травматичного перiоду настае зни-ження активностi показникiв ферментативно! ланки оксидант-антиоксидантних систем та встанов-лення редокс-балансу, що пщтверджено повiльною динамжою змiни показника 1О та близького до нормального його значення при використанш препарату ЫЛББ-ЬХ-5% у пщдослщних тварин, нж в шших групах експерименту.
3. Упродовж доби та через 24 год шсля травми отримано кращi результати виживання пiддослiд-
них тварин, яким уводили препарат комбшовано! шфузшно! терат! (HAES-LX-5%). Експеримен-тальне дослщження пiдтверджуe правило «золото! години» в хiрурri! про необхвднють проведення ран-нього комплексного л^вання постраждалих у го-строму перiодi травматично! хвороби незалежно вщ ступеня клiнiчних проявiв.
Список л1тератури
1. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-антиокси-дантный гомеостаз в норме и при патологии: монография /Под ред. акад. АМН Украины Ю.А. Зозули. — К.: Чернобыльинтерин-форм, 1997. — 220 с.
2. Бородин Е.А., Егоршина Е.В., Самсонов В.П. Биохимия эндотоксикоза. Механизмы развития и оценка степени тяжести при воспалительных заболеваниях легких. — Благовещенск: АГМА, 2003. — 129 с.
3. Вавин В.Г, Григорьев Е.В., Разумов А.С. Патогенетическое обоснование интенсивной коррекции липопероксидазного статуса у пострадавших с политравмой // Вестник интенсивной терапии. — 2005. — № 5. — С. 106-109.
4. Гончарук 6.Г., Коршун М.М. Выьнорадикальне окислення як утверсальний неспецифiчний мехатзм пошкоджуючоt ди штдливих чиннитв довкыля//Журнал АМН Украти. — 2004. — Т. 10, № 1. — С. 131-150.
5. Ельский В.Н., Климовицкий В.Г, Золотухин С.Е. и др. Избранные аспекты патогенеза и лечения травматической болезни. — Донецк: ООО «Лебедь», 2002. — 360 с.
6. Казимирко В.К., Мальцев В.И., Бутылин В.Ю., Горо-бец Н.И. Свободнорадикальное окисление и антиоксидантная терапы. — К.:Морион, 2004. — 160с.
7. Калинкин О.Г. Травматическая болезнь // Травма. — 2013. — № 3(14) — С. 59-65.
8. Козак Д.В. Антиоксидантно-прооксидантное соотношение в тканях легких в динамике политравмы // Медицина образования Сибири. — 2014. — № 1. — С. 14-16.
9. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г., Токарев В.Е. Метод определения активности каталазы // Лаб. дело. — 1988. — № 1. — С. 16-19.
10. Костюк В.А., Потапович А.И., Ковалева Ж.В. Простой и чувствительный метод определения активности супероксид-дисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина // Вопросы медицинской химии. — 1990. — № 2. — С. 88-91.
11. Костюк В.А., Потапович А.И. Биорадикалы и биоанти-оксиданты. — Минск: БГУ, 2004. — 174 с.
12. Курашвили Л.В., Васильков В.Г. Липидный обмен при неотложных состояниях. — Пенза: Пензенский институт усовершенствования врачей, 2003. — 198 с.
13. Лущак В.1., Багнюкова Т.В., Лужна Л.1. Показники ок-сидативного стресу. Пероксиди лтШв // Укр. бiохiм. журн. — 2006. — Т. 78, № 5. — С. 113-119.
14. Меньщикова Е.В., Зенков И.П. Антиоксиданты и ингибиторы радикальных окислительных процессов // Успехи современной биологии. — 1993. — Т. 113, вып. 4. — С. 442-455.
15. Мирошниченко О.С. Биогенез, физиологическая роль и свойства каталазы // Биомембраны и клетка. — 1989. — № 7. — С. 32-41.
16. Петухова О.В., Устьянцева И.М., Агаджанян В.В. Содержание липопротеидов и продуктов перекисного окисления липидов у больных в остром периоде политравмы // Политравма. — 2006. — № 3. — С. 65-68.
17. Мщенко 1.В. Реакци перекисного окислення лтШв i гемостазу у рiзних тканинах при гострому емоцшно-больовому стреа// (Шзюл. журн. — 2002. — Т. 48, № 6. — С. 66-69.
18. Поберезкина Н.Б., Осинская Л.Ф. Биологическая роль су-пероксиддисмутазы // Украинский биохим. журнал. — 1989. — Т. 61, № 2. — C. 14-23.
19. Тимочко М.Ф., блкеева О.П., Кобилянська Л.1., Тимоч-ко 1.Ф. Меmаболiчнi аспекти формування кисневого гомеостазу в екстремальних станах. — Львiв, 1998. — 142 с.
8
6
4
2
0
1
20. Яковлев М.Ю., Зубаирова Л.Д., Крупник А.Н, Пермяков Н.К. Альвеолярные макрофаги в физиологии и патологии легких //Архивпатологии. — 1991. — № 4. — С. 3-7.
21. Bedard K., Krause K. The NOXfamily of ROS-generating NADPH oxidases: physiology and pathophysiology // Physiol. Rev. — 2007. — 87(1). — Р. 245-313. doi: 10.1152/physrev.00044.2005
22. Clark J.A., Coopersmith C.M. Intestinal crosstalk: a new paradigm for understanding the gut as the "motor" of critical illness // Shock. — 2007. — Vol. 28. — P. 384-393. doi: 10.1097/ shk.0b013e31805569df
23. Esterbauer H, Gebicki J., Puhl H., Jurgens G. The role oflipid peroxidation and antioxidants in oxidative modification ofLDL//Free Radic. Biol. Med. — 1992. — Vol. 13. — P. 341-390. PMID: 1398217
24. Gueraud F., Atalay M., Bresgen N., Cipak A., Eckl P.M., Huc L., Jouanin I., Siems W., Uchida K. Chemistry and biochemistry
oflipid peroxidation products // Free Radic. Res. — 2010. — Vol. 44, 10. — P. 1098-1124. doi: 10.3109/10715762.2010.498477
25. Lamb N.J., Gutteridge J.M.C., Baker C. et al. Oxidative damage to proteins of bronchoalveolar lavage fluid in patients with acute respiratory distress syndrome: evidence for neutrophil-mediated hydroxylation, nitration and chlorination // Intens Care Med. — 1999. — Vol. 2. — P. 1738-1744.
26. Richter C. Biophysical consequences of lipid peroxidation in membranes // Chemistry and physics of lipids. — 1987. — T. 44, № 2. — P. 175-189.
27. Tscherne H, Regel G. Surgical procedures in the stabilized patient. The Integrated Approach to Trauma Care: The First 24 Hours // Eds. RJ.A. Goris, O. Trents. — Berlin, 1995. — P. 188-190.
OTpuMaHO 18.03.15 ■
Рощин Г.Г.КрылюкВ.Е.1, Кузьмин В.Ю.1, Гудима A.A.2, Иванов В.И.3, Максименко M.A.3, Пенкальский O.A.3
1Кафедра медицины катастроф, НМАПО им. П.Л. Шупика, г. Киев
2ГПНУ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины»
3ГУ «Украинський научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф МЗ Украины», г. Киев
ВЛИЯНИЕ ИНФУЗИОННОЙ ТЕРАПИИ НА РЕДОКС-
БАЛАНС ОКСИДАНТ-АНТИОКСИДАНТНЫХ СИСТЕМ В ТКАНИ ЛЕГКИХ ПРИ ТЯЖЕЛОЙ СОЧЕТАННОЙ ТРАВМЕ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
Резюме. На фоне экспериментальной тяжелой сочетан-ной травмы изучено влияние инфузионной терапии на цитотоксичность прооксидантных систем (малонового диальдегида и диеновых конъюгат) и активность антиок-сидантного звена ферментов (супероксиддисмутазы и ка-талазы) в ткани легких подопытных животных. Установлено, что на фоне ранней инфузионной терапии уже через
6 часов травматического процесса наступает снижение активности этих показателей и установление редокс-ба-ланса оксидант-антиоксидантных систем в тканях легких. Получены лучшие результаты выживания в течение первых суток животных, которым вводили препарат комбинированной инфузионной терапии (HAES-LX-5%) на основе 5% ГЭК 130/0,4, 5% ксилитола, 1,5% натрия лактата и сбалансированного раствора электролитов.
Ключевые слова: тяжелая сочетанная травма, инфузи-онная терапия, малоновый диальдегид, диеновые конъю-гаты, каталаза, супероксиддисмутаза, индекс оксидации, эксперимент.
Roshchin H.H.1, Kryliuk V.O.1, Kuzmin V.Yu.1, Hudyma A.A.2, Ivanov V.I.3, Maksymenko M.A.3, Penkalskyi O.O.3 Department of Emergency Medicine of National Medical Academy of Postgraduate Education named afterP.L. Shupyk, Kyiv
2State Higher Educational Institution «Ternopil State Medical University named after I.Ya. Horbachevskyi of Ministry of Healthcare of Ukraine», Ternopil
3State Institution «Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Care and Disaster Medicine of Ministry of Healthcare of Ukraine», Kyiv, Ukraine
EFFECT OF INFUSION THERAPY ON REDOX-BALANCE
OF OXIDANT-ANTIOXIDANT SYSTEMS OF LUNG TISSUES IN SEVERE CONCOMITANT INJURY IN AN EXPERIMENT
Summary. Against the background of experimental severe concomitant injury, there has been studied the effect of infusion therapy on cytotoxicity of prooxidant systems (malondi-aldehyde and diene conjugates) and the activity of antioxidant level of enzymes (superoxide dismutase and catalase) in the lung tissues of experimental animals. It has been established that in the context of early infusion therapy, already within 6 hours of the traumatic process, there occurs a decrease in the activity of these indicators, as well as the redox-balance of ox-idant-antioxidant systems in the lung tissues. The best survival rates during 24 hours were in animals which were administered a drug of combined infusion therapy (HAES-LX-5%) based on 5% hydroxyethyl starch 130/0.4, 5% xylitol, 1.5% sodium lac-tate and balanced electrolyte solution.
Key words: severe concomitant injury, malondialdehyde, diene conjugates, catalase, superoxide dismutase, oxidation index, experiment.
