CC BY
38итоге повышает стабильность членской базы. Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем мотивации потребителей физкультурно-оздоровительных услуг.
Литература
1. Настольная книга спортивного менеджера: Справочное пособие / Авторы-составители: Золотов М.И., Кузин В.В., Кутепов М.Е., Сейранов С.Г - М.: Физкультура, образование и наука, 1997. - 518с.
2. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Фимпресс, 1998. - 419с.
3. Герасимчук В.Г Маркетинг: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1996. - 384с.
4. Гуськов С.И. Спортивный маркетинг. - К.: Олимпийская литература, 1995. - 296с.
5. Артышевский В.Н. Маркетинг физкультурно-оздоровительных услуг и товаров. - К.: НВП «Эпифис», 1993. - 80с.
6. Мічуда Ю.П. Ринкові відносини та підприємство у сфері фізичної культури та спорту: Навчальний посібник. -К.: Олімпійська література, 1995. - 152с.
7. Кутьина И.С. Стратегический маркетинг, направленный на формирование приверженности // Материалы 8-й международной фитнес-конвенции «World Class». - М.: ФиС, 2000. - 97с.
Поступила в редакцию 22.05.2007г.
ВПЛИВ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПСІХОМОТОРНІ ФУНКЦІЇ ГЛУХИХ ПІДЛІТКІВ
Сокирко О. С.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті вплив ігрової діяльності на глухих підлітків, які займаються плаванням. Розроблена оцінка рівня розвитку диференційованої координаційної здатності. компенсаторні можливості рухового аналізатора. Корекційно-розвивальні ігри в воді сприяють створенню близьких відносин між учасниками групи (команди), знімають напруженість, тривожність, страх перед оточуючими, підвищать самооцінку, дозволяють перевірити себе в різних ситуаціях спілкування, знімають небезпеку соціально значимих наслідків у глухих підлітків.
Ключові слова: корекція, глухі юнаки, ігри та ігрова діяльність, мова, міміка, жести, пізнавальна діяльність. Аннотация. Сокирко А.С. Влияние игровой деятельности на психомоторные функции глухих подростков. В статье показано влияние игровой деятельности на глухих подростков, занимающихся плаванием. Разработана оценка уровня развития дифференцировоч-ной координационной способности. Коррекционноразвивающие игры в воде оказывают содействие созданию близких отношений между участниками группы (команды), снимают напряженность, тревожность, страх перед окружающими, повышают самооценку, позволяют проверить себя в разных ситуациях общения, снимают опасность социально значимых последствий у глухих подростков.
Ключевые слова: коррекция, глухие юноши, игры и игровая деятельность, речь, мимика, жесты, познавательная деятельность.
Annotation. Sokirko A.S. Influence of playing activity on the psihomotornie functions of deaf teenagers. This article is about influence of playing activity on the psychomotoric functions of deaf young men. The evaluation of the development level of the differential coordination ability is worked out. Correctional developing games assist in water to creation of close relations between participants of group, remove
intensity, uneasiness, fear before associates, raise a selfestimation, allow to check up itself in different situations of dialogue, remove danger of socially significant consequences at deaf teenagers.
Key words: correction, deaf young men, plays and playing abilities, speech, mimic, gestures, knowledge action.
Вступ.
Виховання та освіта глухих юнаків виходить із завдань, які стоять перед сучасною школою, - підготовка всебічно розвинутої особистості, створення умови для залучення її до життя в суспільстві. Усе це вимагає подальшого удосконалення навчально-виховного процесу, реалізації потенційних компенсаторних можливостей розвитку глухих юнаків. Для цього удосконалюються зміст, методи, форми навчання, активізується їх самостійна навчальна діяльність, вносяться раціональні організаційні зміни в структуру навчального процесу, що передбачається Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті.
У дослідженнях показано, що первинний дефект - глухота - затримує не тільки формування словесної мови, пізнавальної діяльності, але й призводить до затримки розвитку основних рухових якостей (Н.Г. Байкіна [1], І.М.Ляхова [2], М.С.Бесарабов [3], А.В.Романенко [4], Я.В.Крет [5], А.В.Мутьєв,
A.О.Костанян, В.А.Рябичев).
Втрата слуху призводить до порушення розвитку всіх сторін мови, а в низці випадків до повної її відсутності (Н. Г. Байкіна, О.М.Мастюков), що обмежує можливості мислення, відображається на особливостях поведінки - замкнутість, небажання вступати в контакт (Я.В. Крет [5], А.В.Мутьєв). Обмежений потік зовнішньої інформації через ураження слуху викривляє сприйняття її смислу, утруднює спілкування, ускладнює умови психомоторного розвитку, викликає негативні емоції і стресові переживання (Ж.І.Шиф, ГВ.Розанова, Я.В.Крет [5]). Втрата слуху часто супроводжується ураженням вестибулярного апарату, що негативно відображається на руховій сфері дитини. Характерними виявами є порушення статичної та динамічної рівноваги, точності рухів, просторової орієнтації, здатності засвоювати завдання, ритм рухів Н.Г.Байкіна, І.Н.Бабій.
Слід відмітити, що в процесі навчання відставання глухих юнаків у розвитку основних рухових якостей від їх однолітків, що чують, помітно нівелюється. Проте недоліки в розвитку координації, швидкості, спритності і, не менш важливо, мови зберігаються у глухих юнаків і на даному етапі розвитку. Про це свідчать результати досліджень А.П.Гозової, Н.Г.Байкіної, І.Н.Бабій, А.В.Романенко [4].
Виключення слуху із системи аналізаторів не являє собою ізольованого “випадіння” аналізаторів, а порушує весь хід розвитку даної категорії юнаків (Р.М.Боскіс, Т.А.Власова, Л.С.Виготський,
B.В.Засенко, Ж.І.Шиф). При цьому найбільшою мірою страждає мова. Недостатня мовна діяльність, зменшення через ураження слуху обсягу інформації,
що надходить глухим, позначаються на розвитку всієї пізнавальної діяльності і на формуванні їх рухової сфери.
Фізичні властивості водного середовища різко відрізняються від властивостей повітряного середовища, звичайного для людини, і пред’ являють організму інші вимоги. Рухова діяльність плавця у водному середовищі викликає зміни в діяльності його органів і систем організму.
Оздоровча роль плавання в порівнянні з іншими видами фізичних вправ полягає в різноманітній дії води на організм людини, ця дія пов’язана з фізичними, термічними, хімічними і механічними властивостями водного середовища.
Заняття плаванням направлені на поліпшення роботи органів і систем організму, на зміцнення здоров’я і формування рухових якостей. Це досягається шляхом організації коректувально-направлених занять, що передбачають розвиток просторово-орієнтовної діяльності, рухової сфери, здатності відчувати і оцінювати швидкість рухів, їх амплітуду, ступінь напруги і розслаблення м’ язів.
Недостатність розробленості проблеми впливу ігрової діяльності на психомоторні функції глухих підлітків стали основою для вибору теми даної статті.
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Формулювання цілей роботи.
Об 'єкт дослідження - рухова сфера глухих юнаків і тих, що чують, у процесі занять іграми на воді.
Предмет дослідження - процес ігрової діяльності у глухих підлітків у води.
Мета статті полягає в установлені впливу ігрової діяльності у воді на глухих підлітків які займаються плаванням .
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- розробити рівні розвитку спеціальних ігрових якостей на воді глухих юнаків і тих, які чують, що займаються плаванням;
- обґрунтувати методику корекції рухової сфери глухих юнаків ігровими засобами на воді;
- розробити методичні рекомендації для проведення занять з плавання з глухими юнаками.
Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, порівняння, педагогічні спостереження, педагогічні констатуючий і навчаючий експерименти, в процесі яких проводили тестування і використовували інструментальні методики. Проведений математичний аналіз експериментальних даних.
На першому етапі досліджень глухим юнакам у віці 17-19, 19-21 рік були запропоновані тести для визначення рівня розвитку спеціальних ігрових якостей на воді:
- диференційоване координаційне відтворення заданої амплітуди простору (градус);
- кінестетична координаційна здатність (тест
“фішки”, с);
- статична координація (проба Ромберга “лелека”, с);
- реагуюча здатність (тест “ловля лінійки”, см);
- плавання на грудях і на спині (м);
- плавання на 100 м вільним стилем (хв., сек);
- плавання кролем на затримці дихання (м);
- плавання кролем на затримці дихання (сек).
У дослідженні взяли участь 27 юнаків зі втратою слуху, які займаються плаванням та іграми на воді. На етапі констатуючого експерименту у глухих юнаків досліджували слух. Для цього використовували методи тональної і мовної аудіометрії із застосуванням таблиць слів.
Результати дослідження.
При визначенні резидуального слуху встановлено, що 1,65% обстежуваних не реагують на звук аудіометра, решта відносяться до різних груп глухоти: 2,2% - до першої, 11,0% - до другої, 20,9% - до третьої і 64,2%- до четвертої групи.
Аналіз показав, що слухова чутливість була ушкоджена за звукосприймальним типом у 90,1% обстежуваних, за звуковідновним - у 9,9%. Встановлено, що набута глухота спостерігалась у 51,9 % обстежуваних, спадкова - у 24,8%, недиференційована - у 24,1%. Спадкова глухота розвивалась за регресивним типом у 75% обстежуваних, подомінантним - у 25%. Нами було виявлено, що порушення в слуховому аналізаторі виникли у 68% глухих дітей до 2 років, старше 2 років - у 27%, у 45% обстежуваних момент настання глухоти не виявлений.
Кінестетична здатність оцінювалась за допомогою кінематометра М.І. Жуковського. Глухим юнакам пропонували виконати три рази рухи рукою до обмежувача, поставленого експериментатором під кутом 450. Юнак запам’ятовує еталон і повертає руку у вихідне положення. Після того як експериментатор забирає обмежувач, юнак три рази відновлює задану амплітуду рухів без зорового контролю. Точність відновлення оцінювалась за величиною відхилень від заданого еталону. Розраховувалась середня величина відхилення із трьох спроб, без урахування знаку помилки (таблиця 1).
Кінестетична здатність оцінювалась за допомогою тесту “перекладання фішок” за методикою Л.Г.Харитонової, Л.А.Суянгулова. В обмеженому просторі (у пластмасовій коробочці розміром 15 х 19 см) розсипались фішки різних діаметрів: великого -20 мм, середнього - 15 мм, малого - 5 мм. Використовувались по десять фішок кожного діаметра. Після команди “почали” юнак, взявши рукою фішку великого діаметра, повинен покласти її в коробочку, що стоїть поряд. Потім схожу дію він виконував із другою фішкою такого ж розміру і т. д. поки не будуть зібрані всі фішки.
Після того, як зібрані всі фішки великого діаметру, вони перемішуються з рештою фішок, і юнак за сигналом починав збирати фішки інших діаметрів. Фіксувався час перекладання фішок кожного діаметра. Ці дані представлені в таблиці 2.
Статистичну рівновагу оцінювали за результатами виконання “проби Ромберга” за положенням “лелека”. Юнак повинен стати на одній нозі, друга зігнута в коліні, при цьому ступня однієї ноги торкається колінного суглоба опорної ноги, руки витягнуті вперед, очі заплющені. Визначався час стійкості в цьому положенні. Результати досліджень відображені в таблиці 3.
Реагуючу здатність оцінювали за допомогою тесту “ловля лінійки”, таблиця 4.
Вихідне положення: стійка, сильніша рука зігнута в ліктьовому суглобі (кут 900), долонею всередину, пальці вирівняні. Експериментатор встановлював лінійку довжиною 40 см на відстані 1-2 см від долоні паралельно її площині. Нульова відмітка лінійки знаходиться на рівні нижнього (зовнішнього) краю долоні. Експериментатор без сигналу опускав лінійку.
Перед юнаком стояло завдання як можна швидше піймати падаючу лінійку. Вимірювалась відстань у сантиметрах від нульової відмітки до нижнього краю долоні. Визначали середній результат із трьох спроб, таблиця 4. При проведенні спеціальних тестів були виявлені такі дані у глухих юнаків 17-19 років - плавання на грудях і на спині (м) 10,0 ± 1,0, плавання на 100 м вільним стилем (хв., сек.) 144,0 ±12,0, плавання кролем на затримці дихання (м) 29,0 ± 5,9, (сек.) 22,9 ± 6,0.
Таким чином, на етапі констатуючого експерименту нам удалось встановити, що глухі юнаки показали більш низькі результати порівняно з їх однолітками, які чують. Проте в тестах, де вимагалось проявити координацію, спритність, глухі юнаки гірше справлялись із завданням порівняно з тими тестами,
які пропонувались у стані відносного спокою.
У процесі проведення експерименту глухим юнакам пропонували такі методи: практичні, наочні, словесні.
Експериментальна програма застосування ігор і ігрових дії в воді на заняттях з глухими юнаками здійснювалася у 3 етапу:
1 етап - ігрові дії направлені на ознайомлення і освоєння з воднім середовищем. Ходьба і біг по дну басейну, короткочасні занурення під воду з головою і виплигування, ковзання з поштовху від дна і від борту басейну, спливання і лежання на воді. Пропонувались таки ігри як «Футбол у воді»,
«Дев’ятий вал», «Морський бій», «Рибки пустують», «Хвилі на морі», «Злови воду».
2 етап - Ігри направлені на розвиток рухових якостей у воді. Зміст ігор: елементі способів плавання, що вивчаються, пірнання, подолання нескладних перешкод. Пропонувались таки ігри як: «Перетягування у воді», «Плаваюча міна», «На буксирі», «Хто кого?», «Катання на кругах», «Стрибок дельфіна», «Переправа трійками», «Прорив сома».
3 етап - ігри направлені на удосконалення техніки плавання, розвиток спеціальних плавальних якостей. Ігри з використанням ситуацій змагань та ігри, що включають різні естафети. Пропонувались таки ігри як «Наздожени мене», «Хто менше?»,«Гонка з вибуванням»,«Естафета з піднятою рукою»,«К-вачі у воді», водне поло.
Особливу роль для глухих юнаків в умовах водного середовища набуває спеціальна система жестів, як додаткові орієнтири застосовуються рухові плавальні засоби, умовні сигнали і дактильна
Таблиця 1 Оцінка рівня розвитку диференційованої координаційної здатності (“відтворення заданої амплітуди простору", градус) в юнаків у віці 17-19, 19-21 рік
Оцінка Бали Вік, років
17-19 19-21
глухі чуючі глухі чуючі
Низький рівень 1 5,6 і > 1,9 - 3,8 6,2 і > 1,7 - 3,0
Нижче середнього 2 4,3 - 5,5 2,5 - 4,0 4,7 - 6,1 2,2 - 3,8
Середній рівень 3 1,9 - 4,3 0,3 - 1,9 1,7 - 4,6 0,3 - 1,7
Вище середнього 4 0,6 - 1,8 0,5 - 1,2 0,5 - 1,6 0,5 - 1,5
Високий рівень 5 0,5 і < 0,3 і < 0,4 і < 0,3 і <
Таблиця 2 Оцінка рівня розвитку кінестетичної координаційної здатності (тест “фішки ”, с) у глухих юнаків 17-19, 19-21 року
Оцінка Бали Вік, років
17-19 19-21
глухі чуючі глухі чуючі
Низький рівень 1 14,2 і > 10,3 і > 18 і > 9,5 і >
Нижче середнього 2 12,6 - 14,1 7,5 - 8,4 15 - 17,9 7,4 - 8,0
С ередній рівень 3 9,4 - 12,9 6,3 - 7,0 9 - 14,9 6,1 - 6,5
Вище середнього 4 7,8 - 9,3 5,9 - 6,1 6 - 8,9 5,5 - 5,8
Високий рівень 5 7,7 і < 5,3 - 5,8 5,9 і < 5,0 - 5,4
Таблиця 3 Оцінка рівня розвитку статичної координації (проба Ромберга “лелека”, с) у глухих юнаків у віці 17-19, 19-21 рік.
Оцінка Бали Вік, років
17-19 19-21
глухі чуючі глухі чуючі
Низький рівень 1 2 і < 1,9 і < 0,1 0,1
Нижче середнього 2 2,1 - 7 1,9 - 5 1,1 - 5 1,0 - 4,1
Середній рівень 3 7,1 - 17 3,4 - 15 5,1 - 15 4,1 - 1,3
Вище середнього 4 17,1 - 22 15,1 - 20 15,1 - 20 13,1 - 17
В исокий рівень 5 22,1 і > 20 і > 20,1 і > 17,1 і >
Таблиця 4 Оцінка рівня розвитку реагуючої здатності (тест “ловля лінійки”, см) у глухих юнаків 17-19, 19-21 рік
Оцінка Бали Вік, років
17-19 19-21
глухі чуючі глухі чуючі
Низький рівень 1 2 і < 1,9 і < 0,1 0,1
Нижче середнього 2 2,1 - 7 1,9 - 5 1,1 - 5 1,0 - 4,1
Середній рівень 3 7,1 - 17 5 1 ,4 3 5,1 - 15 4,1 - 1,3
Вище середнього 4 17,1 - 22 15,1 - 20 15,1 - 20 13,1 - 17
В исокий рівень 5 22,1 і > 2 О > 20,1 і > 17,1 і >
мова.
Зі втратою слуху значно знижується обсяг мовної інформації, яка бере участь у формуванні усіх видів діяльності. У зв’язку з цим словесна мова була необхідним фактором при навчанні фізичним вправам і руховим діям у процесі ігрової діяльності.
Включення мовного матеріалу в зміст занять з глухими юнаками позитивно вплинуло на накопичення та осмислення словникового запасу, пов’язаного з формуванням та удосконаленням рухових умінь.
Заняття в інтегрованих групах сприяли розширенню сфери спілкування, використанню залишкового або часткового слуху. Це дозволило глухим юнакам швидше з більшим ефектом вийти з труднощів, обумовлених дефектом і вторинними порушеннями, які в них відмічались.
Необхідно відмітити, що мовна недостатність глухих юнаків утрудняла сприйняття інформації, пов’язаної з описанням і засвоєнням техніки плавання.
З цією метою були розроблені спеціальні мовні програми, які стосуються питань ігрової діяльності на воді зі спортивної спеціальної термінології, найменування спортивного обладнання та інвентарю, рухових дій, понять про простір, тимчасових і силових параметрів рухів, структури словесно-наочних повідомлень, пов’язаних із вимірювальною апаратурою, словесних компонентів, які містить інформацію на слайдах, рисунках, таблицях, кінограмах, кінокільцівках, відеозаписах.
Висновки.
Таким чином, дослідження дозволяють
відмітити, що при порушенні слуху є можливості за допомогою збережених аналізаторів регулювати і здійснювати складні види рухів комплексно або вибірково впливати на ті чи інші функції. Оволодіння ігровою діяльністю на воді свідчать про компенсаторні можливості рухового аналізатора.
Корекційно-розвивальні ігри в воді сприяють створенню близьких відносин між учасниками групи (команди), знімають напруженість, тривожність, страх перед оточуючими, підвищать самооцінку, дозволяють перевірити себе в різних ситуаціях спілкування, знімають небезпеку соціально значимих наслідків у глухих підлітків.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу ігрової діяльності на псіхомоторні функції глухих підлітків.
Література
1. Байкина Н.Г Физическое воспитание в школе глухих и слабослышащих. - М.: Советский спорт, 1991. - 61 с.
2. Ляхова И.Н. Коррекционное значение гимнастики в учебно-педагогическом процессе по физическому воспитанию глухих школьников младших классов: Авто-реф. дис. ...канд. пед. наук. - М., 1992. - 17 с.
3. Бессарабов Н.С. Возрастная динамика двигательных способностей и их формирование на уроках физкультуры у глухих школьников: Автореф. дис. . канд. пед. наук. - М., 1979. - 16 с.
4. Романенко А.В. Влияние внеклассных занятий по спортивному ориентированию на коррекцию познавательной деятельности и двигательной сферы глухих детей: Дис. ... канд. пед. наук. - Одесса, 1991. - 162 с.
5. Крет Я.В. Коррекция психофизического развития глухих детей старшего дошкольного возраста: Дис. . канд. психол. наук. - К., 2000. - 241 с.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
