CC BY
82ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ, ЕКОЛОГІЧНИХ ТА ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА СТАН ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ТА СТУДЕНТІВ Чорна Т.В.
Класичний приватний університет
Анотація. Створення сприятливого навколишнього середовища, тобто соціально-економічного і фізичного оточення людини та впровадження здорового способу життя є основним напрямом для забезпечення достатнього рівня здоров'я населення. У статті згруповано чинники за рівнем впливу на рухову активність та на стан здоров'я учнів і студентів: соціально-економічні, екологічні, психологічні; проаналізовано результати медичного обстеження студентів Класичного приватного університету; удосконалено методичні підходи до механізму формування навантаження студентам різних медичних груп.
Ключові слова: рухова активність, стан здоров'я, медичне обстеження, основна медична група, підготовча медична група, спеціальна медична група, фізична культура, фізичне виховання, гіподинамія.
Аннотация. Чёрная Т.В. Влияние двигательной активности, социально-экономических, экологических, психологических факторов на состояние здоровья учащихся и студентов. Создание благоприятной окружающей среды, то есть социальноэкономического и физического окружения человека и внедрения здорового образа жизни является основным направлением для обеспечения достаточного уровня здоровья населения. В статье сгруппированы факторы по уровню влияния двигательной активности на состояние здоровья учеников и студентов, социально-экономические, экологические, психологические; проанализированы результаты медицинского обследования студентов Классического приватного университета, усовершенствованы методические подходы к механизму формированию нагрузки студентам разных медицинских групп.
Ключевые слова: двигательная активность, состояние здоровья, медицинский осмотр, основная медицинская группа, подготовительная медицинская группа, специальная медицинская группа, физическая культура, физическое воспитание, гиподинамия. Annotation. Chorna T.V. Influence of motive activity, socioeconomic, ecological, psychological factors on the state of health of pupils and students. Creation of favourable environment, those socio-economic and physical surroundings of man and introduction of healthy way of life is basic direction for providing sufficient level of health population. The factors on the level of influence of moving activities on the health of pupils and students are investigated in this article. Socio-economic, ecological, psychological factors, the results of medical inspection of students of Classic Private University are analyzed. Methodical approaches are improved to forming of loading the students of different medical groups.
Keywords: moving activity, state of health, physical examination, basic medical group, preparatory medical group, task medical force, physical culture, physical education, hypodynamia.
Вступ.
Світовий досвід доводить, що рухова активність людини впродовж всього життя запобігає захворюванням і покращує стан здоров'я За інтегральним показником здоров'я населення - середньою очікуваною тривалістю життя людини Україна займає одне з останніх місць в Європі [7]
Необхідно відзначити, що з початком навчального року рухова активність студентів падає у зв'язку із значним зростанням розумової праці, що викликає недолік рухів (гіподинамію). Гіподинамія
- порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення) при обмеженні рухової активності, зниженні сили скорочення м'язів. Розповсюдження зростає у зв'язку з урбанізацією, автоматизацією, механізацією праці,
© Чорна Т.В.,2009
збільшення ролі засобів комунікації, розповсюдження науково-технічною революцією. Всі ці чинники значно впливають на серцево-судинну систему, силу скорочень серця, і зниження тонусу судин. Атеросклероз судин серця розвивається у працівників розумової праці у декілька разів частіше, ніж у людей зайнятих фізичною працею.[2]
Обмеження рухової активності призводить до функціональних і морфофункціональних змін в організмі і зниженню працездатності студентів. Виходячи з цього, великого значення набуває проблема особистого вибору людини щодо ведення здорового способу життя, що забезпечує формування і збереження власного здоров'я. Створення сприятливого навколишнього середовища, тобто соціально-економічного і фізичного оточення людини і впровадження здорового способу життя є основним напрямом для забезпечення достатнього рівня здоров'я населення. Студенти є тією цільовою групою, вплив на яку програмних заходів щодо формування, збереження і зміцнення здоров'я, як майбутнього працездатного населення країни і повинно передаватися наступним поколінням.
Теоретичні і практичні аспекти дослідження впливу різноманітних чинників на рівень здоров'я досліджувалися в працях вітчизняних і зарубіжних учених-фахівців і спеціалістів: Булич Э.Г., Муравов И.В[1]Булич Э. Г[2] Берзінь В.І.Стельмахівська В. П.[3] Бухановська Т. М.[4] Васильева З. А., Любинская С.М. [5] Грузєва О. В.[6]Рингач Н. О.,. Балакі-рєва О. М. [7] та інших.
Дослідження виконане у відповідності з планом науково-дослідних робіт Класичного приватного університету і є частиною комплексної теми кафедри теоретичних основ фізичного та адаптивного виховання „Теоретико-методичні засади фізичного виховання і фізичної реабілітації різних груп населення” (0107Ш004193) Особистий внесок автора полягає в розробці методичних підходів до механізму формування навантаження студентам різних медичних груп; групування чинників за рівнем впливу на рівень здоров'я студентів.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Завдання роботи:
1. проаналізувати та згрупувати основні чинники, які впливають на формування здорового способу життя студентської молоді;
2. провести порівняльний аналіз результатів медичного огляду студентів Класичного Приватного Університету за 2007 і 2008 календарні роки;
3. удосконалити методичні підходи до механізму формування навантаження студентам різних медичних груп.
Результати дослідження.
Вчорашні школярі - майбутні студенти, отже, здоров'я студента формується в шкільні роки.
За останніх 5 років в Україні зростає тенденція до погіршення стану здоров'я дитячого населення, збільшення зростання захворюваності і поширеності хвороб серед дітей. Особливу стурбованість викликає стан здоров'я школярів, оскільки
лише кожна 8-а дитина, яка йде в школу, є здоровою, і лише один з 20 залишається здоровим після її закінчення. [4]
У наший країні продовжується процес реформування освіти, зокрема загальної середньої. Зокрема відбувається перехід на 12-річний термін навчання і ранній початок систематичного навчання дітей з 6-річного віку. У зв'язку з цим виникає потреба введення в загальноосвітні школи інноваційні педагогічні технології. Окрім загальноосвітніх середніх шкіл діти здобувають загальну середню освіту в учбових закладах нового типу - гімназіях, ліцеях і тому подібне, що збільшує час витрачений школярами на навчання (учбовий процес і виконання домашнього завдання) складає 10-12 годин в день. Що перевищує тижневі нормативи, відведені на учбову діяльність на 22,7-32% [3], як наслідок цього - зниження рухової активності школярів.
Слід зазначити, що проблема «шкільних хвороб», вплив навчальної діяльності на здоров’я школярів з 6 до 18 років, є завжди актуальною. Організм, що росте, особливо потребує м'язової діяльності, тому недостатня рухова активність, не компенсується необхідними за об'ємом і інтенсивності фізичними навантаженнями, призводить до розвитку цілого ряду захворювань. Відомо що гіподинамія населення, що збільшується, як і ряд інших чинників науково-технічної революції, що несприятливо позначаються на здоров'ї людини, властива країнам з різними соціально-економічними системами. Про масштаби рухової недостатності, що розвивається, можна судити з непрямих величинах, що характеризують зниження частки м'язової діяльності у всій енергії, що виробляється людством.
Проблема рухової активності має велике значення для здоров'я людини. Серед обстежених 500 школярів ранкову гімнастику роблять регулярно тільки 13,8% респондентів, іноді - 33,2% учнів, ніколи - 53,0%. При цьому спортивні секції і гуртки відвідують 32,0% респондентів. Особливу стурбованість викликає проблема куріння. Серед опитаних школярів палять 39 (7,8%), 111 (22,2%) пробували палити[4]. Як видно з результатів дослідження вченої Т.М Бухановської, спосіб життя школярів, як потенційних студентів, не можна назвати здоровим.
Значне забруднення атмосферного повітря в Україні обумовлює збільшення хвороб органів дихання, алергічних проявів, вад розвитку, іншої патології. Дані Центру медичної статистики МОЗ України свідчать, що частота появи хронічного бронхіту в наший країні збільшилася з 211,7 випадку на 100 тис. населення в 1998 р. до 257,2 випадку в 2007 р. відповідно, або на 21,5%. Бронхіальною астмою в Україні страждають 238,7 тис. населення. Щорічно реєструються понад 14 тис. нових випадків захворювання.^].
За наслідками опитування Україна очолювала список країн з найбільшою часткою тих, хто вважав власне здоров'я поганим і задовільним. Виявлені певні відмінності в оцінці здоров'я залежно від матеріального положення сім'ї респондентів.
Так, 59% дівчат і 33% хлопців з українських сімей з низьким рівнем доходу оцінили своє здоров'я як погане і задовільне, тоді як з високим рівнем доходу
- лише 46% і 19% респондентів відповідно [8].
Крім того, виявлено неприпустимо низький рівень фізичної активності: 10-15% повідомили, що в звичному розкладі дня відсутні фізичні навантаження або тренування, а найбільш частими (50% відповідей) варіантом була відповідь, що вони займаються фізичною культурою півгодини/година на тиждень. Захворюваність дітей шкільного віку за останніх 10 років виросла в Україні на 26,8%. Про це на засіданні розширеної колегії санітарно-епідеміологічної служби України в своїй доповіді заявила заступник директора Інституту гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України Надія Полька [9].
Тільки 5% учнів, за даними медичної документації, відносяться до спеціальної медичної групи з фізичного виховання 41% школярів III гр. здоров'я мають незадовільний адаптаційний потенціал. [9]
Отримані дані щодо вищої інтенсивності перебування молоді за екраном комп'ютеру, ніж на спортивному майданчику: 49%-35% першокурсників щодня працювали за комп'ютером; 72% опитаних проводили за переглядом телевізору від одного до чотирьох годин щоденно [8].
Тривалі негативні емоції і стреси. безперервне зростання нової інформації, напружений темп життя, щоденне розширення кола спілкування студентів, емоційна напруга на подолання труднощів призводить до підвищення кількості адреналіну в крові, посилюється робота серця, мобілізуються енергетичні ресурси, готуючи організм до дії, що викликає часті стресові стани надмірно активують
вегетативну нервову систему, порушують баланс різних гормонів (гіпофіза, гіпоталамуса і надниркових) пригнічують функції статевих залоз. Під впливом стресових ситуацій низької рухової активності можуть виникнути «хвороби адаптації» - гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки [5].
На підставі даних медичного огляду студентів першого курсу Класичного Приватного Університету за 2007 рік можна зробити аналіз результатів. Оглянуто 1667 студентів, із них 1455 відносяться до основної медичної групи, що складає 87,3% від числа оглянутих, що не мають протипоказань до фізичних навантажень. До підготовчої медичної групи віднесено 16 студентів, що відповідає 0,96 % від кількості тих, що пройшли медичний огляд та мають незначні обмеження при складанні контрольних нормативів з фізичної культури і плануванні фізичного навантаження. До спеціальної медичної групи відносяться 150 студентів, що складає 9% від загальної кількості і мають відхилення в стані здоров'я і фізичної підготовленості. Звільнені від занять за станом здоров'я 49 студентів, що відповідає 2,76% усіх, що пройшли медичний огляд.
За наслідками медичного огляду за 2008 рік, видно, що з 1388 оглянутих студентів віднесено до основної медичної групи 1100 студентів, що складає 79%, до підготовчої - 57 (4%), до спеціальної 154 (11%), звільнено від занять 77 (6%) студентів. Основним результатом даного дослідження є підтвердження збільшення захворюваності, зниження рівня здоров'я і фізичної підготовленості студентів.
Згідно даних медичної документації до спеціальних медичних груп відносяться 5% учнів загальноосвітніх шкіл, а кількість студентів, які пройшли медичний огляд, складає 11%, що свідчить
про збільшення захворюваності молоді, яка навчається, зниженню рухової активності, низькій фізичній підготовленості студентів.
На сучасному етапі розвитку суспільства чітко простежується проблемна ситуація: з одного боку - різке погіршення якості фізкультурної освіти, недосконалість технологій в сучасній фізкультурній освіті, з іншого боку - високі вимоги, які висуваються суспільством до здоров'я і працездатності людини.
Висновки.
1. Аналіз літературних джерел та статистичних даних показує, що у зв'язку з негативним впливом екологічних, соціально-економічних, психологічних чинників і зниженням показників рухової активності населення, спостерігається тенденція до погіршення стану здоров'я, збільшенню захворюваності молоді України. Збереження і зміцнення стану рівня здоров'я молоді, як майбутній основній продуктивній частині населення, формування здорового способу життя і збільшення рухової активності, сприяє застосування фізкультурно-оздоровчих засобів.
2. Співвідношення показників медичного огляду студентів КПУ і розподіл на медичні групи дозволив встановити, що стан здоров'я молоді першого курсу за 2007 і 2008 календарні роки, має тенденцію до зростання захворюваності і зниження рівня фізичної підготовки. Так, приріст показників студентів віднесених до підготовчої групи склав 3%, до спеціальної медичної групи 2 %, 3,24% студентів, звільнених від занять фізичною культурою. Відповідно зменшилася кількість студентів віднесених за медичними показаннями до основної медичної групи на 8,7%, тих, що мають можливість виконувати повний об'єм фізичних навантажень для підтримки високої фізичної форми, складання контрольних нормативів і оцінки фізичної підготовленості населення України.
3. Грамотне планування учбово-виховного процесу з оздоровчої фізичної культури дозволяє підтримувати високу рухову активність студентів. Правильно підібране оздоровче фізичне навантаження для студентів, віднесених до спеціальної медичної групи, залежить від компетентності, кваліфікації і досвіду роботи викладача, що працює з таким контингентом, що сприяє збереженню і зміцненню здоров'я студентів, формуванню здорового способу життя.
Тема в рамках статті не може бути розкрита в повному обсязі і потребує подальшого дослідження за наступними напрямками:
- застосування засобів оздоровчої фізичної куль -тури засобів у виховній роботі;
- удосконалення методичних підходів до фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів у процесі навчання у вищих навчальних закладах.
Список використаних джерел.
1. Булич Э.Г., Муравов И.В. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 424 с
2. Булич Э. Г Физическое воспитание в специальных медицинских группах Учеб. пособ. для техникумов. - М.: Высш. шк., 1986. - 255 с.
3. Берінь В.І.,Стельмахівська В.П. Шкільна освіта і здоров'я дітей // главный врач. - :№11. - 2008. - С. 66-68
4. Бухановська Т. М., Фактори впливу на здоров’я дітей шкільного віку великого промислового міста (за даними анкетування школярів) // Главный Врач. -:№11. - 2008. -С.47-48
5. Васильева З.А., Любинская С.М. Резервы здоровья. - М.: Медицина, 1984. - 320 с.
6. Грузєва О. В. Формування екологічного громадського здоров’я: визначальні чинники та тенденції // Главный Врач. - №11. - 2008. - С 31-32
7. Державна программа розвитку ФК і С на 2007-2011 // http:// www.kmu.gov.ua/sport/doccatalog/document?id=91447
8. Рингач Н. О., Балакірєва О. М. Що заважає учнівській молоді відчувати себе здоровою? // Главный Врач. - №11. - 2008. -С.54-58
9. Стан здоров'я учнів загальноосвітніх навчальних закладів обговорювали на засіданні колегії СЕС України //http://www. moz.gov.ua/ua/main/press/?docID=11579
Надійшла до редакції 15.05.2009р.
