CC BY
24
УДК 616-009.12-07:575.191:616.12-008.46 УДОВИЧЕНКО М.М., РУДИК Ю.С.
ДУ«Нацональний 1нституттерапИ¡м. Л.Т. Малоi НАМН Украни», м. Харшв
ВПЛИВ ARG389GLY ТИПУ ПОЛiМОРФiЗМУ ГЕНА pi-AAPEHOPE^nTOPiB НА ПОКАЗНИКИ AРТЕРiAЛЬНОГО ТИСКУ У ПАЩеННВ i3 СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНЮТЮ ТА СИСТОЛiЧНОЮ ДИСФУНКЩСЮ
ЛiВОГО ШЛУНОЧКА
Резюме. Було проведено доЫдження впливу Arg389Gly полiморфiзму гена pi-adpempe^nmopie на показники сисmoлiчнoгo apmepiaльнoгo тиску (САТ), дiaсmoлiчнoгo apmepiaльнoгo тиску (ДАТ) та частоту серцевих скорочень (ЧСС) у хворих i3 хрошчною серцевою недостаттстю (СН), apmepiaльнoю гinepmeнзieю (А!) на mni та без цукрового дiaбemу (ЦД) 2-го типу, як отримували стандартну тератю СН i3 застосуванням бсопрололу протягом одного року. На початку нашого доЫдження було доведено, що пащенти — носп Arg389Arg типу noлiмopфiзму мають бшьш висот значення САТ та ДАТ nopiвнянo з ноаями Gly389 неза-лежно вiд нaявнoсmi ЦД2-го типу. При nopiвняннi у групах noдiбнiрезультати були отримат тшьки в груш naцiенmiв без порушення вуглеводного обмту.
Бшьш значне зниження САТ i ДАТ вiдзнaчaлoсь у носИв Arg389Arg та Arg389Gly титв noлiмopфiзму гена Б1АР на mni проведеноi стандартноi mepanii СН 1з застосуванням бсопрололу протягом року в naцiенmiв 1з СН та сисmoлiчнoю дисфункщею незалежно вiд нaявнoсmi ЦД2-го типу. Уnaцiенmiв — гомозиготних носив Arg389 було зареестроване найбшьше зниження ЧСС на 16,0 %, moдi як у naцiенmiв 1з Gly389Gly типом по-лiмopфiзму гена Б1АРзниження ЧСС не досягло статистичног знaчущoсmi.
Таким чином, наявшсть Arg389 асощювалася з бшьш значним зниженням САТ, ДАТ та ЧСС на mAi прове-деног стандартноi терапп СН 1з застосуванням бсопрололу в naцiенmiв 1з СН та сисmoлiчнoю дисфункщею незалежно вiд нaявнoсmi ЦД2-го типу.
Ключовг слова: хрошчна серцева недостаттсть, noлiмopфiзм гена в 1-aдpeнopeцenmopiв, apmepiaльнa г^ nepmemin, цукровий дiaбem, бета-адреноблокатори.
МОЛОД1ВЧЕН1
YOUNG SCIENTISTS
АРТЕРИАЛЬНАЯ
I ГИПЕРТЕНЗИЯ
Впровадження у ктшчну практику досягнень у га-лузi фармакогенетики й фармакогеномши е реальною можливютю шдивщуатзащ! фармакотерапи. На даний момент не юнуе бiомаркерiв, що можуть вщповюти на питання: чи буде позитивна вщповщь на препарат, що вводиться, у яких пащентш ефекту вщ лкування не буде
1 у яких пащентав можливе виникнення небажаних по-бiчних ефектш на тлi прийому рiзних доз лкарських засобiв? Лк^ тдбирають оптимальш шдивщуальш режими дозування препаратав методом спроб та поми-лок. З огляду на це в США щорiчно рееструеться понад
2 мтьйони випадыв виникнення побiчних реакцш на лкарсьы препарати, у тому чист понад 100 000 смертей.
1ндивщуальш вщмшносп у вщповщ на прийом препарату можуть визначатися безлiччю чинниыв, таких як генетичш, фармакодинамiчнi та чинники до-вюлля. Розумшня варiабельноl ефективносп та ток-
сичносл одних i тих самих доз лкарських препаратiв у популяци дае можливiсть полiпшити ефективнiсть та безпеку медикаментозно! терапи. При цьому вияв-лення генетичних особливостей у пащентав дозволяе прогнозувати характер фармаколопчно! вiдповiдi, що дае можливiсть шдвищити ефективнiсть та безпеку за-стосування лкарських засобiв, оскiльки iдентифiкацiя вщповщного варiанта, що асоцiюеться зi змшою фар-макокiнетики i/або фармакодинамiки лкарського за-собу у хворого, вимагае вщповщно! корекци терапи. Ступiнь вщповщ на застосування препаратiв варiюе вщ одного iндивiдуума до iншого, що особливо важли-во враховувати у пащентав iз такою поеднаною патоло-
© Удовиченко М.М., Рудик Ю.С., 2014 © «ApTepiamra riпepтeнзiя», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
гieю, як серцева недостатшсть (СН) i цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу.
Незважаючи на те, що бета-адреноблокатори (БАБ) увшшли до нацiональних, европейських й американ-ських рекомендацiй i3 лiкування пащенпв i3 даною патологieю, у сучаснш клiнiчнiй практицi частота ix призначення у пащенпв i3 СН, тим бтьше на тлi ЦД 2-го типу, залишаеться низькою. 1снують даш про те, що варiабельнiсть вщповщ пацieнтiв на застосу-вання БАБ, а саме рiзна фармакокiнетика БАБ, може бути обумовлена генетичним полiморфiзмом рiзниx ферментiв цитохрому печiнки Р-450, а фармакодина-мiка може бути пов'язана з генетичним пол!морф!з-мом адренорецептор!в, у тому числi з полiморфiзмом гена 1-адренорецепторiв (Б1АР) (D.S. Shastry, 2006; S. Liggett, 2006; М. Taylor, 2007; O.-E. Brodde, 2008). За останш роки була проведена серiя досл!джень, метою яких було вивчення впливу полiморфiзму Arg389Gly гена Б1АР на стан гемодинамiки та артерiального тиску (АТ), однак отримаш результати досить супер-ечливi (K. Bengtsson, 2001; M. Metra 2001; S.G. Terra, 2005; А. Muthumala, 2008; L. Chen, 2007; С. Fu, 2008). Так, у дослщженш SAPPHIRe (the Stanford Asia-Pacific Program for Hypertension and Insulin Resistance) за учас-т понад 1300 пацieнтiв, виxiдцiв iз Япони та Китаю, при вивченнi Arg389Gly полiморфiзму гена Б1АР було встановлено, що у носив генотипу Gly389Gly в!дзна-чаються вищi значення частоти серцевих скорочень (ЧСС) порiвняно з гетерозиготами та гомозиготами за Arg389, проте щ вiдмiнностi не досягли статистичноi значущостi [1]. Цiкавими е даш завершеного нещодав-но дослщження FATE, у якому була проведена оцшка впливу 53 типiв полiморфiзму у 46 генах за участю 1468 пацieнтiв. У результатi дослщження було показано, що Arg389Gly полiморфiзм е одним з 5 полiморфiзмiв, який мав зв'язок з ЧСС у споко'' [2]. У дослщженш Pittsburg Twin Study було показано, що наявшсть Gly389 асоцш-еться з вищими значеннями як ДАТ, так i САТ в умовах спокою та розумового стресу порiвняно з пацieнтами з Arg389Arg типом полiморфiзму Б1АР [3]. Цi даш дещо суперечать результатам сери шших дослiджень. В одному з них було виявлено, що у гомозиготних носив Arg389Arg генотипу вщзначаються вiрогiдно вищi рiвнi ДАТ та ЧСС порiвняно з носiями Gly389 (р < 0,05) [4]. Подiбнi данi були наведенi Defoor та ш. (2006) i Humma та ш. (2001): при включеннi в анал!з тiльки eвропейцiв також було показано вiрогiдно значуще пiдвищення рiвня САТ у пацieнтiв з Arg389Arg типом полiморфiзму гена Б1АР [5, 6]. У той же час результати декшькох до-слiджень iз включенням пацieнтiв рiзниx расових груп говорять про вiдсутнiсть асоцiацii мiж Arg389Gly поль морфiзмом гена Б1АР та ЧСС, а також рiвнем АТ [7, 8].
Таким чином, хоча лггературш даш i е суперечли-вими, але свiдчать про можливють подолання низько'' чутливостi до застосування БАБ шляхом корекци й шд-бору адекватно'' дози ще'' групи препаратiв залежно вiд типу полiморфiзму гена Б1АР.
Мета дослщження: дослiдити вплив Arg389Gly типу полiморфiзму гена Б1АР на параметри систолiчного та
дiастолiчного артерiального тиску та частоту серцевих скорочень у хворих iз СН та систолiчною дисфункщею лiвого шлуночка.
Методи дослiдження
Обстежеш 43 пацieнти з СН iз систолiчною дис-функцieю лiвого шлуночка на rai перенесеного ш-фаркту мюкарда та ЦД 2-го типу та 56 хворих iз СН iз систолiчною дисфункцieю лiвого шлуночка, яю перенесли iнфаркт мюкарда без ЦД 2-го типу. Полiморфiзм гена Б1АР за точковою мутащею Gly389Arg (389-й ло-кус) було визначено за допомогою полiмеразноi лан-цюгово'' реакци. Вимiрювання АТ проводилось зпдно з загальноприйнятими методиками до початку лку-вання i через один рк: на тлi стандартно'' терапи СН iз застосуванням бюопрололу. Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням пакета програмного забезпечення для статистичного анал!зу: Statistica, вершя 6 для MS Windows MS. Для порiвняння параметрiв у двох незалежних групах були використанi критери (U) Манна — У'тш. Рiзниця значень вважала-ся значущою при р < 0,05.
Результати
При анал!з! впливу полiморфiзму гена Б1АР за 389-м локусом на гемодинамiчнi показники в ушх пацieнтiв iз СН незалежно вiд наявностi ЦД 2-го типу було виявлено, що в гомозигот за 389Arg алеллю показники САТ та ДАТ були вiрогiдно вищi порiвняно з ношями Arg389Gly полiморфного варiанта (153,5 (140; 160) i 98 (82; 100) мм рт.ст. проти 139 (120; 160) i 87 (80; 100) мм рт.ст. вщповщно) (р < 0,05).
Отримаш нами даш схож! з даними дослщження Humma та ш. (2001), у якому було показано, що у змь шанш когорт! пащенпв, гомозиготних за Arg389, в!д-значалися вищ! р!вш ДАТ i ЧСС пор!вняно з патентами, як! були ношями Gly389. Анал!з ошб европео'дно'' раси дозволив встановити в!ропдне шдвищення р!вня САТ у пащентав з Arg389Arg типом пол!морф!зму Б1АР [5]. У дослщженш CAREGENE, проведеному в пащ-
Таблиця 1. Динам1ка показник1в артер1ального тиску залежно вд Arg389Gly типу пол'морф'зму гена Б1АР, мм рт.ст.
Параметри Пащенти з Gly389Gly генотипом (n = 9) Пащенти з Arg389Gly генотипом (n = 42) Пащенти з Arg389Arg генотипом (n = 48)
САТ до лкування 140 (126; 160) 139 (126; 160) 153 (140; 160)
САТ топя лкування 136 (120; 145) 125 (116; 145)* 137 (130; 150)*
ДАТ до лкування 85 (80; 100) 87 (80; 100) 98 (82; 100)
ДАТ топя лкування 84 (78; 94) 82 (76; 88)* 88 (82; 94)*
Примтка: * — в1рогщн1сть в'щм'шностей у групах до i псля проведеного л1кування (р < 0,05).
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
ентав з 1ХС, piBHi ЧСС i ДАТ були Bipor^HO вищими в пацiентiв — носй'в oднiеï або двох Arg389 nopiBHHHO з пацiентами — ношями Gly389Gly генотипу [6]. Цi даш не вiдпoвiдають результатам iншoгo дослщжен-ня, у якому в умовах розумового стресу були виявленi вищi значення ДАТ i САТ у пащенпв — носй'в Gly389 пopiвнянo з гомозиготними нoсiями Arg389 [4]. У той же час у дослщженш з пащентами piзних расових груп ЧСС при фiзичнoму навантаженш не залежала вiд типу генотипу гена Б1АР. Вщсутшсть асoцiацiï мiж ЧСС, piвнем АТ i пoлiмopфiзмoм гена Б1АР також була ви-явлена в дoслiдженнi Bengtsson та ш. (2001) i H.G. Xie та iн. (2004) [7, 8]. Вщмшшсть pезультатiв iз нашими даними може бути пов'язана з етшчними вщмшностя-ми та piзнoю патолопею пацiентiв, якi брали участь у цих дослщженнях.
Аналiз отриманих даних за групами дозволив встано-вити, що в груш пащенлв iз СН i ЦД 2-го типу вipoгiд-них вiдмiннoстей за piвнем ДАТ i САТ виявлено не було (р > 0,05). У той же час у пащенлв з СН без порушень вуг-леводного обмшу, гомозиготних носй'в Arg389, було вщ-значено вipoгiдне пщвищення як САТ, так i ДАТ (160 (140; 170) i 100 (90; 100) мм рт.ст. проти 130 (120; 160) i 80 (80; 100) мм рт.ст. вщповщно) пopiвнянo з ношями Arg389Gly типу пoлiмopфiзму гена Б1АР (р < 0,05). Що стосуеться piвнiв ЧСС, то вipoгiдних вщмшностей у пащенлв iз piз-ними типами пoлiмopфiзму за 389-м локусом незалежно вщ наявнoстi ЦД 2-го типу отримано не було.
При аналiзi впливу стандартно!' терапй' СН iз застосуванням бюопрололу протягом року та Arg389Gly пoлiмopфiзму гена Б1АР на гемoдинамiчнi параметри було встановлено, що у пащенлв — носй'в Arg389 алелi вiдзначалoся вipoгiдне зменшення цифр АТ (табл. 1).
У гомозиготних носй'в Gly389 генотипу зниження цих показнитв не досягло вipoгiднoстi.
При аналiзi у групах залежно вщ наявнoстi ЦД 2-го типу було вщзначено вipoгiдне зменшення САТ та ДАТ у пащенлв — носй'в Arg389Gly та Arg389Arg типiв по-лiмopфiзму як у гpупi з СН та супутшм ЦД 2-го типу, так i в груш з СН без ЦД 2-го типу (р < 0,05) Так, на-приклад, у носй'в Arg389Arg генотипу в груш з ЦД 2-го типу спостериалося зниження САТ та ДАТ (на 9,4 та 6,7 % вщповщно), у груш без ЦД 2-го типу (на 13,1 та 8 % вщповщно).
Таким чином, вipoгiдних вщмшностей мiж вищепе-pелiченими показниками i piзними типами пoлiмop-фiзму залежно вщ наявносл порушень вуглеводного oбмiну отримано не було (р > 0,05).
Найбшьше зниження ЧСС (на 16,0 %) було зарее-строване у пащенлв — гомозиготних носй'в Arg389, тсда як у пацiентiв з Arg389Gly генотипом зниження цього показника становило 10,5 % (р < 0,05 для ушх значень). У пащенлв — носй'в Gly389Gly типу пoлiмopфiзму гена Б1АР зниження ЧСС не досягло статистично! значу-щосл. З огляду на oтpиманi даш було встановлено, що вipoгiдне зниження ЧСС у пащенлв — носй'в Arg389 не залежало вiд наявносл ЦД 2-го типу (р < 0,05).
На жаль, кшькють дослщжень, спрямованих на ви-вчення впливу пoлiмopфiзму гена Б1АР за 389-м локу-
сом на гемoдинамiчнi параметри у пащенлв iз СН iз систoлiчнoю дисфункцiею лiвoгo шлуночка дуже мало, тому нам довелось ощнити всi наявнi вiдoмoстi на по-пуляцй' пацiентiв з iншoю патолопею i в деяких випад-ках шших пoпуляцiйних груп.
Так, отримаш нами данi узгоджуються з дослщженням J.A. Johnson (2007), у якому було показано, що наявнють пoлiмopфiзму Arg389Arg асoцiювалася зi зниженням денного ДАТ пюля 4-тижневого л^вання метопрололом у стабiльнiй дoзi пащенлв з АГ (р = 0,0018). Було вщзначено бшьш виражене зниження денного ДАТ у пащенлв iз гаплотипом Ser49Arg389/Ser49Arg389. Цей гаплотип, за даними дoслiдження Liu та ш. за участю 61 китайського пацiента, був позначений як предиктор зниження також i САТ у вщповщь на лiкування метопрололом. Ще в одному дoслiдженнi, як i в попередньому, було показано, що пoлiмopфiзм Arg389Arg також пов'язаний iз бiльш вираженим зниженням як САТ, так i ДАТ пopiвнянo з Arg389Gly i Gly389Gly генотипами [9, 10].
З огляду на це пoтpiбнi пoдальшi фармакогенетич-ш дoслiдження застосування бета-адpенoблoкатopiв, зокрема дослщження гаплoтипiв пoлiмopфiзму генiв Б1АР, Б2АР та CYP2D6 у пащенлв iз СН, АГ на тлi ЦД 2-го типу та без нього.
Висновки
1. Було встановлено, що в ушх пащенлв, гомозиготних за 389Arg алеллю з СН незалежно вщ наявносл ЦД 2-го типу, показники САТ та ДАТ були вipoгiднo вищi пopiвнянo з ношями Arg389Gly пoлiмopфнoгo ваpiанта на початку нашого дослщження.
2. При аналiзi в групах у груш пащенлв iз СН та ЦД 2-го типу, незалежно вщ наявносл piзних типiв пoлiмop-фiзму гена Б1АР за 389-м локусом, вipoгiдних вщмшностей за piвнем ДАТ i САТ виявлено не було (р > 0,05). У груш пащенлв iз СН без ЦД 2-го типу вщзначалось вipoгiдне шдвищення як САТ, так i ДАТ у хворих з Arg389Arg генотипом пopiвнянo з носями Arg389Gly типу пoлiмopфiзму гена (р < 0,05). ЧСС у пащенлв iз piзними типами пoлiмopфiзму за 389-м локусом незалежно вщ наявнoстi ЦД 2-го типу не вiдpiзнялась.
2. Наявнють Arg389Arg та Arg389Gly титв поль мopфiзму гена Б1АР асощювалася з бтьш значним зниженням САТ, ДАТ та ЧСС на rai проведено!' стандартно! терапй' СН iз застосуванням бюопрололу в пащенлв iз СН та систoлiчнoю дисфункцiею незалежно вiд наявнoстi ЦД 2-го типу.
Список лператури
1. A polymorphism in the ß1 adrenergic receptor is associated with resting heart rate/[Ranade K., Jorgenson E., Sheu W.-H. et al.]// Am. J. Hum. Genet. — 2002. — Vol. 70. — P. 935-942.
2. Eisner D. Changes in neurohumoral systems during the development of congestive heart failure: impact on cardiovascular and renal function / D. Elsner//Eur Heart J. — 1995. — Suppl. — P. 52—58.
3. Association of beta-adrenergic receptor polymorphisms and mortality in carvedilol-treated chronic heart-failure patients / [Petersen M., Andersen J.T., Hjelvang B.R. et al.]//Br. J. Clin. Pharmacol. — 2011. — Vol. 71, № 4. — P. 556-565.
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
4. Brodde O.-E. Beta(1) and beta(2) adrenoreceptor polymorphism: Functional importance, impact on cardiovascular disease and drug response/ O.-E. Brodde//Pharmacol. Ther. — 2008. — Vol. 117. — P. 1-29.
5. Effects of beta1-adrenoceptor genetic polymorphisms on resting hemodynamics in patients undergoing diagnostic testing for ischemia/ [Humma L.M., Puckett B.J., Richardson H.E. et al.]//Am. J. Cardiol. — 2001. — Vol. 88, № 9. — P. 1034-1037.
6. The CAREGENE study: polymorphisms of the -adrenoceptor gene and aerobic power in coronary artery disease/ [Defoor J, Martens K., Zieliska D. et al.]// Eur-. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 808-816.
7. Arg389Gly beta 1-adrenoceptor polymorphism varies in frequency among different ethnic groups but does not alter response in
vivo/ [Xie H.G., Dishy V., Sofowora G. et al.] // Pharmacogenetics. — 2001. — Vol. 11, № 3. — P. 187-189.
8. Polymorphism of the ß1-adrenergic receptors gene and hypertension / [Bengtsson K., Melander O, Orho-Melander M. et al.]// Circulation. — 2001. — Vol. 104. — P. 187-190.
9. Johson J. Pharmacogenetics of ß-Blockers/ J. Johson //Pharmacotherapy. — 2007. — Vol. 27, № 6. — P. 874-887.
10. ß 1-Adrenergic receptor polymorphisms and antihypertensive response to metoprolol / [Johnson J.A., Zinech I., Puckett D.J. et al.] //Clin. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 74. — P. 44-52.
OTpuMaHO 06.06.14 ■
Удовиченко М.М., Рудик Ю.С.
ГУ «Национальный институт терапии им. Л.Т. Малой НАМН Украины», г. Харьков
ВЛИЯНИЕ ARG389GLY ТИПА ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА 1-АДРЕНОРЕЦЕПТОРОВ НА ПОКАЗАТЕЛИ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У ПАЦИЕНТОВ С СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ И СИСТОЛИЧЕСКОЙ ДИСФУНКЦИЕЙ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА
Резюме. Были проведены исследования влияния Arg389Gly полиморфизма гена р1-адренорецепторов на показатели систолического артериального давления (САД), диастолическо-го артериального давления (ДАД) и частоту сердечных сокращений (ЧСС) у больных с хронической сердечной недостаточностью (СН), артериальной гипертензией (АГ) на фоне и без сахарного диабета (СД) 2-го типа, которые получали стандартную терапию СН с применением бисопролола на протяжении одного года. В начале нашего исследования было доказано, что пациенты — носители А^389Ащ типа полиморфизма имеют более высокие значения САД и ДАД по сравнению с носителями Gly389 независимо от наличия СД 2-го типа. При сравнении в группах похожие результаты были получены только в группе пациентов без нарушения углеводного обмена.
Более значимое снижение САД и ДАД было получено у носителей А^389А^ и Arg389Gly типов полиморфизма гена
Б1АР на фоне проведенной стандартной терапии СН с применением бисопролола на протяжении года у пациентов с СН и систолической дисфункцией независимо от наличия СД 2-го типа. У пациентов — гомозиготных носителей А^389 было зарегистрировано наибольшее снижение ЧСС на 16,0 %, тогда как у пациентов с Gly389Gly типом полиморфизма гена Б1АР снижение ЧСС не достигло статистической значимости.
Таким образом, наличие А^389 ассоциировалось с более значительным снижением САД, ДАД и ЧСС на фоне проведенной стандартной терапии СН с применением бисопролола у пациентов с СН и систолической дисфункцией независимо от наличия СД 2-го типа.
Ключевые слова: хроническая сердечная недостаточность, полиморфизм гена р1-адренорецепторов, артериальная ги-пертензия, сахарный диабет, бета-адреноблокаторы.
Udovychenko M.M., Rudyk Yu.S.
State Institution «National Institute of Therapy named after L.T. Malaya of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
EFFECT OF ARG389GLY P1-ADRENORECEPTORS GENE POLYMORPHISM ON THE PARAMETERS OF BLOOD PRESSURE IN PATIENTS WITH HEART FAILURE AND SYSTOLIC LEFT VENTRICULAR DYSFUNCTION
Summary. Studies have been conducted to study the effects of Arg389Gly pi-adrenoceptor gene polymorphism on systolic blood pressure (SBP), diastolic blood pressure (DBP) and heart rate (HR) in patients with chronic heart failure (HF), arterial hypertension (AH) in the background and without diabetes mellitus (DM) type 2, who received standard therapy for HF using bisoprolol for one year. At the beginning of our study it was shown that patients — carriers of Arg389Arg polymorphism type have higher SBP and DBP compared with Gly389 carriers regardless of DM type 2. When compared to groups similar results were obtained only in the group of patients without carbohydrate metabolism disorders.
More significant reduction in SBP and DBP was obtained in Arg389Arg and Arg389Gly gene B1AR polymorphism carriers
against the background of standard therapy for HF using bisoprolol for 1 year in patients with HF and systolic dysfunction, regardless of diabetes type 2. Patients — homozygous Arg389 carriers reported the largest HR decrease in heart rate by 16.0 %, whereas in patients with Gly389Gly gene B1AR polymorphism heart rate decrease did not reach statistical significance.
Thus, the presence of Arg389 was associated with more significant decrease in SBP, DBP and HR at the background of standard therapy for HF using bisoprolol in patients with HF and systolic dysfunction, irrespective of DM type 2.
Key words: chronic heart failure, pi-adrenoreceptor gene polymorphism, arterial hypertension, diabetes mellitus, beta-blockers.
