CC BY
41
9. Roy D., Barr J., Venema H. D. Ecosystem approaches in integrated water resources management. - UNEP, IISD, 2011. - 86 p.
10. Zhou Q., Zhang J., Fu J., Shi J., Jiang G. Biomonitoring: an appealing tool for assessment of metal pollution in the aquatic ecosystem // Anal. Chim. Acta. - 2008. - Vol. 606. -P. 135-150.
References
Grubinko, V. V. (2011). RoF metaliv v adaptaciyi gidrobiontiv: evolyucijno-ekologichni aspekty4
// Nauk. zap. Ternop. nacz. ped. un-tu. Ser. biol. 2 (47), 237-262. (in Ukrainian). Korpakova, I. G., Afanaseva, D. F., Tsyibulskiy, A. Yu., Vinogradov, A. Yu., Sazyikina, M. A., Cherednikov, S. Yu. (2008). O probleme otsenki toksichnosti komponentov vodnoy sredyi metodami biologicheskogo testirovaniya // Voprosyi ryibolovstva. - T. 9, 4 (36), 839-846. (in Russian).
Linnik, P. N., Vasilchuk, T. A., Linnik, R. P., Ignatenko, I. I. (2007). Sosuschestvuyuschie formyi tyazhelyih metallov v poverhnostnyih vodah Ukrainyi i rol organicheskih veschestv v ih migratsii // Metodyi i ob'ektyi himicheskogo analiza. 2, 130-145. (in Russian). Moiseenko, T. I. (2009). Vodnaya ekotoksikologiya: teoreticheskie i prikladnyie aspektyi. M., 400. (in Russian).
Olxovych, O. P., Musiyenko, M. M. (2005). Fitoindy'kaciya ta fitomonitoryng. - Ky'yiv:
Fitosociocentr, 64. (in Ukrainian). Brack, W., Apitz, S. E., Borchardt, D., Brils, J., Cardoso, A. C. et al. (2009). Toward a holistic and risk-based management of European river basins // Integr. Environ. Assess. Manag. - Vol. 5, N 1. - P. 5-10.
Hayat, K., Ashfaq, M., Ashfaq, U., Saleem, M. A. (2011). Determination of pesticide residues in blood samples of villagers involved in pesticide application at district Vehari, Pakistan // Afr. J. Environ. Sci. Technol. 4, 666-684. Katagi, T. (2004). Photodegradation of pesticides on plant and soil surfaces // Rev. Environ.
Contam. Toxicol. 182, 1-189. Roy, D., Barr, J., Venema, H. D. (2011). Ecosystem approaches in integrated water resources
management. - UNEP, IISD, 86. Zhou Q., Zhang J., Fu, J., Shi, J., Jiang, G. (2008). Biomonitoring: an appealing tool for assessment of metal pollution in the aquatic ecosystem // Anal. Chim. Acta. 606, 135-150.
Стаття надшшла доредакцп 7.04.2016
УДК 639.371.5; 507:504.4.054
Градович Н. I., астрант ([email protected]) ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна
ВПЛИВ АКТИВНО! РЕАКЦП ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА НА АКУМУЛЯЦ1Ю ОКРЕМИХ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В У М'ЯЗОВШ ТКАНИН1 Б1ЛОГО
ТОВСТОЛОБА
У дант статтi до^джено вплив активног реакцИ водного середовища на особливостi накопичення свинцю та кадмЮ у м'язовт тканин однорiчок бтого товстолоба (Hypophthalmichthys molitrix). Вивчено вплив показника pH у лабораторних умовах при дИ граничних та кратних гм концентрацш iонiв цих металiв. Встановлено, що у кислому середовищi бтьш ттенсивно накопичуеться свинець, а у лужному -кадмш. До^дження були проведен на базi Львiвськог до^дног станцИ 1нституту рибного господарства НААН (смт Великий Любть, Городоцького р-ну, Львiвськог обл.). Загалом можна вiдмiтити, що кадмш накопичуеться у м 'язах товстолоба дещо бтьш ттенсивно при тдвищених значеннях водневого показника та i3 незначним вiдхиленням результатiв дослiдiв. Помтно значимi вiрогiдностi у вмiстi свинцю у залежностi вiд групи, а у тдкисленому середовищi процес проникнення свинцю у оргатзм риб дещо гальмуеться. Загалом, мiграцiя свинцю у оргатзм товстолоба бтьше залежить вiд рН, проте виявлено значну дисперст результатiв вмюту свинцю порiвняно iз кадмiем.
© Градович Н. I., 2016
194
Доцтьтсть таких дослгджень зумовлена необхгдтстю корекцИ кругообггу важких метал1в у довктлг та знижент екологгчного навантаження в окремих ланках троф1чного ланцюга. Шдсумовуючи експериментальт дослгдження можна зробити узагальнення, що регулюючи значення водневого показника у рибницькому ставi можна запоб1гати забрудненню майбутньог продукцП окремими видами важких металiв.
Ключов1 слова: важю метали, кадмш, свинець, водневий показник, бтий товстолоб, гранично допустима концентращя.
УДК 639.371.5; 507:504.4.054
Градович Н. И., аспирант Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени
С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ВЛИЯНИЕ АКТИВНОЙ РЕАКЦИИ ВОДНОЙ СРЕДЫ НА АККУМУЛЯЦИЮ ОТДЕЛЬНЫХ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В МЫШЕЧНОЙ ТКАНИ БЕЛОГО ТОЛСТОЛОБИКА
В данной статье исследовано влияние активной реакции водной среды на особенности накопления свинца и кадмия в мышечной ткани однолеток белого толстолобика (Hypophthalmichthys molitrix). Изучено влияние показателя pH в лабораторных условиях при воздействии предельных и кратных им концентраций ионов этих металлов. Установлено, что в кислой среде более интенсивно накапливается свинец, а в щелочной - кадмий. Исследования были проведены на базе Львовской опытной станции Института рыбного хозяйства НААН (смт Великий Любинь, Городоцкогорайона, Львовской обл.). В общем можно отметить, что кадмий накапливается в мышцах толстолобика несколько более интенсивно при повышенных значениях водородного показателя и с незначительным отклонением результатов опытов. Заметно значимые вероятности в содержании свинца в зависимости от группы, а в подкисленной среде процесс проникновения свинца в организм рыб несколько тормозится. В общем, миграция свинца в организм толстолобика больше зависит от рН, однако обнаружено значительную дисперсию результатов содержания свинца по сравнению с кадмием. Целесообразность таких исследований обусловлена необходимостью коррекции круговорота тяжелых металлов в окружающей среде и снижении экологической нагрузки в отдельных ланках трофической цепи. Подводя итоги экспериментальных исследований можно сделать обобщения, что регулируя значение водородного показателя в рыбоводческих прудах можно предотвращать загрязнение будущей продукции отдельными видами тяжелых металлов.
Ключевые слова:тяжелые металлы, кадмий, свинец, водородный показатель, белый толстолобик, предельно допустимая концентрация.
UDC 639.371.5; 507:504.4.054
Hradovych N. I., postgraduate
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Hzhytskiy, Lviv, Ukraine
INFLUENCE OF THE ACTIVE REACTION AQUATIC ENVIRONMENT TO SOME ACCUMULATION OF HEAVY METALS IN MUSCLE TISSUE OF SILVER CARP
This article explores the influence of active reaction aquatic environment features accumulation of lead and cadmium in muscle tissue of 1-year silver carps (Hypophthalmichthys molitrix).In vitro studies in laboratory have demonstrated effect of pH value with action maximum permissible concentration of heavy metals and multiple them ions. It is shown that at lower pH value (acid media) the lead is accumulated more intensively while cadmium content increases more in alkaline media. Research was conducted at the Lviv research station of Institute of fisheries NAAS (Lviv oblast, Horodok region, Velykyi Lyubin).
195
On the whole it is possible to mark, that cadmium accumulates in muscles tissue of silver carps something more intensively at increase values of ph-value and with the insignificant rejection of experimental results. Notedly Meaningful probabilities in maintenance of lead depending on a group, and in the acidified environment the process ofpenetration of lead in the organism of fishes are braked. On the whole, migration lead depends on рН value to organism of silver carp anymore; but considerable dispersion of results by comparison to cadmium. Expediency of such researches is predefined by the necessity of correction rotation of heavy metals for an environment and decline of the ecological loading in the some links of trophic chain. Summarizing experimental researches it is possible to do generalization, that at regulating the value of ph-value in fish breeding pond it is possible to prevent contamination of future products the some types of heavy metals.
Key words: heavy metals, cadmium, lead, pH value, silver carp, maximum permissible concentration.
Вступ. Важк метали у довкилл становлять значну загрозу для здоров'я людини та еколопчно! безпеки. Пдроекосистеми е вразливим об'ектом до 1х дп, оскшьки у компонентах таких водойм часто ввдбуваеться акумулящя полютанпв до критично небезпечних значень. До 70 % юшв потрапляе до оргашзму риб через зябра, ще до 20 % - через шшру, тому вмют юшв ВМ у водному середовищ1 та фактори, що впливають на 1х транспорт у оргашзм риб мають важливе прикладне значения [2].
До фактор1в, що впливають на мобшзащю ВМ у водному середовищ1, ввдносять показник рН, температуру, кшьшсть розчиненого кисню, жорсткють води тощо [3]. При цьому змша величини показника рН устшно реал1зуеться не лише у лабораторних умовах, але й у рибогосподарськш практищ з метою корекци стану водойми як при тдготовщ до сезону, так i протягом при потреб1 [4]. Експериментально встановлено сезонш коливання вмюту та активних форм ВМ у вод1 рибницьких став1в, причому чимало автор1в пов'язують так коливання з змшами активно! реакцп води, що супроводжуе розвиток та ввдмирання фитопланктону [1, 5, 6]. Вказано, якщо при рН = 6 понад 90 % пдрокомплекив свинцю представлено юнами Pb2+ i бшя 5 % - [PbOH]+, то при рН = 8 частка перших падае до 20 %, а других - зростае до 80 % [3]. € зрозумшим, що змша форми важкого металу позначаеться на його бюлопчнш активности. Кр1м того, токсичнють багатьох ВМ залежить ввд присутностт шших речовин, наприклад, токсичнють кадмто зростае у присутносп цинку чи мвд [8]. З 1ншого боку, слад враховувати видов1 та вшов1 особливост риб, так, короп накопичуе на 20 % бшьше свинцю, атж бший товстолоб [6]; у р1зних вид1в риб акумулящя ВМ певного виду ввдбуваеться найбшьш 1нтенсивно у р1зних органах [2] тощо. В цшому, питання впливу контрольованих пдрох1м1чних показнишв, зокрема водневого показника, на накопичення ВМ у оргатзм1 певних вид1в риб вивчено недостатньо.
Мета роботи: дослвдити особливосп накопичення свинцю та кадмто у м'язах однор1чок бшого товстолоба (Hypophthalmichthys molitrix) при зниженому та тдвищеному показниках рН.
Матерiал та методи дослщження. Досл1дження були проведет на баз1 Льв1всько! дослвдно! станцл 1нституту рибного господарства НААН (смт Великий Люб1нь, Городоцького р-ну, Льв1всько! обл.). Визначення пдрох1м1чних показнишв проводили за загальноприйнятими в аналгтичтй х1мп методиками. Ктьшсне визначення концентраци важких метал1в здшснювали за допомогою спектрофотометра С-115-М1. Об'ектом дослщження був бший товстолоб (Hypophthalmichthys molitrix) р1чного в1ку масою 120-150 г. Досл1дження проведет в аквар1умах об'емом 200 л, обладнан термо- i газорегуляторами, в як розмщували по 8 особин. Перюд актмацл становив 9 даб. Вмют кисню коливався в межах 6,5-8,2 мг/л, температура води - 22-25 °C. Пдрох1м1чш параметри води вишрят у шнщ перюду акл1мацл: лужмсть - 2,62 мг-екв/л, пдрокарбонати, НСО3- - 153 мг/л, мшерал1защя - 311 мг/л. Проводилась аеращя води, риб1 згодовували корм (культуру зелених водоростей Clorella vulgaris) у розрахунку близько 2 % ввд ваги риб на день.
196
Токсичн рiвнi (2 i 5 рибогосподарських ГДК) речовин у водi акварiумiв створювали внесениям розрахункових щодо iонiв металу кiлькостей розчину нтграту свинцю та хлориду кадмто. Змiни кислотно-лужного балансу здiйснювати внесенням у воду розчишв НС1 та №ОН. Значення рН щодобово контролювали. Нормативнi значення водневого показника становлять 6,5-8,5. У ходi експериментiв рiвень рН доводили до 6,0±0,2 (групи Кк, ГкС2, ГкС5, ГкК2, ГкК5) та 9,0±0,2 (групи Кл, ГлС2, ГлС5, ГлК2, ГлК5). Було сформовано двi контрольнi групи та 8 експериментальних, iнформацiю про як подано у табл.1.
Таблиця 1
Структура контрольних та експериментальних груп __
Кк Кл ГкС2 ГкС5 ГлС2 ГлС5 ГкК2 ГкК5 ГлК2 ГлК5
рН 6 9 6 6 9 9 6 6 9 9
С(РЬ), мг/л - - 0,02 0,05 0,02 0,05 - - - -
C(Cd), мг/л - - - - - - 0,01 0,025 0,01 0,025
Найменування груп, що були сформован! у дослвд, та 1'х параметри
Значення водневого показника
рН = 6 рН = 9
Контрольнi групи Кк Кл
Дослщт групи Вплив свинцю 2 ГДК ГкС2 ГлС2
5 ГДК ГкС5 ГлС5
Вплив кадтю 2 ГДК ГкК2 ГлК2
5 ГДК ГкК5 ГлК5
Найменування та чисельнiсть груп, що були сформован! для дослщу
Контрольт групи Дослщт групи
Вплив свинцю Вплив кадмта
2 ГДК 5 ГДК 2 ГДК 5 ГДК
рН = 6 Кк, (п = 8) ГкС2, (п = 8) ГкС5, (п = 8) ГкК2, (п = 8) ГкК5, (п = 8)
рН = 9 Кл, (п = 8) ГлС2, (п = 8) ГлС5, (п = 8) ГлК2, (М = 8) ГлК5, (п = 8)
Щотри днi проводився контроль концентраци вiдповiдного металу у водi акварiуму. Для дослiдження накопичення ВМ проби риб були зiбранi на 10-й день та 20-й день. Для до^дження вмюту ВМ вiдбирали зразки м'язово! тканини риб.
Результати та 1'х обговорення. Отриман результати опрацювали статистично та виявили достовiрну вiрогiднiсть вмiсту iонiв свинцю у м'язовш тканинi товстолоба вiд контролю у вах групах, окрiм ГлС2 на 10-й день. Загалом у лужному середовищi вiдмiнностi е бiльш вiрогiдними, анiж у кислому.
Порiвняння груп ГкС2 та ГкС5 iз групами ГлС2 та ГлС5 вiдповiдно дозволяе зробити висновок про вплив показника рН на накопичення свинцю у органiзмi бшого товстолоба. В у«х дослiдних групах, що перебували у водi iз рН = 6 свинець накопичувався бiльш iнтенсивно, ашж у групах iз рН = 9. При цьому на 10-й день вiдмiнностi мiж групами iз бiльш кислим та бiльш лужним середовищем не були статистично вiрогiдними, а на 20-й день - СРЬ(ГлС2;5) < СРЬ(ГкС2;5) iз рiвнем значимо! вiрогiдностi р = 0,05.
Даш щодо накопичення свинцю у органiзмi бшого товстолоба подано у таблиц 2.
Таблиця 2
Вмкт свинцю у м'язовш тканит товстолоба за дil iонiв свинцю (М±т; п = 4), мг/кг
Контроль 2 ГДК 5 ГДК
10 дшв 20 дтв 10 дтв 20 днiв 10 дтв 20 днiв
рН = 6 0.64±0.19 0.43±0.16 1.51±0.55* 4.67±1.3* 3.19±1.01* 7.06±1.03**
рН = 9 0.57±0.20 0.53±0.30 0.88±0.47 1.29±0.40** 1.55±0.40** 4.35±0.47**
- вiрогiдна вiдмiннiсть вiд вдаовщно! контрольно! групи при р = 0,05 - вiрогiдна вщмшшсть вiд вщповдао! контрольно! групи при р = 0,01
Даш щодо накопичення кадмто у органiзмi бшого товстолоба подано у таблищ 3. В уах випадках виявлено значиму вiрогiднiсть вiд показнишв контрольних груп.
197
Таблиця 3
Вмкт кадмию у м'язовш тканит товстолоба за дц штв свинцю (M±m; n = 4), мг/кг ^
Контроль 2 ГДК** 5 ГДК**
10 дтв 20 дтв 10 даш 20 дтв 10 дтв 20 дн1в
рН=6 0.041±0.007 0.041±0.022 0.065±0.019 0.096±0.007 0.101±0.024 0.128±0.030
рН=9 0.051±0.026 0.036±0.008 0.119±0.032 0.101±0.063 0.110±0.020 0.169±0.037
- BÎporÎAHa вiдмiннiсть ввд BÎAnoBÎAHOï контрольноï групи при р = 0,01
Я
I! lui il
se -Û
о [ft ^ i- ¡5
1
Э liljJHil ■ ¿0 ДН||
Рис.1. Вмiст ВМ свинцю ^воруч) та кадмiю (праворуч) у м'язах товстолоба за дн iонiв синцю у водному середовищi i3 рН = 6 та рН = 9.
Статистичний аналiз вiдмiнностей мiж групами, що перебували при рН = 6 та рН = 9 при рiвнi р = 0,01 виявив значиму вiрогiднiсть мiж усiма групами, o^iM груп, що перебували при 2 ГДК на 20-й день. На oснoвi даних у табл.3 можна стверджувати, що при знижених рiвнях рН накопичення кадмiю у м'язах товстолоба ввдбуваеться пoвiльнiше, анiж при тдвищених. Отриманi результати частково узгоджуються i3 даними роботи [7]. На рис.1. наведено шюстращю даних у таблицях 2 та 3.
Висновки. Проведет до^дження свiдчать про те, що активна реакщя водного середовища (рН) впливае на iнтенсивнiсть накопичення свинцю та кадмию у м'язовш тканит бшого товстолоба. Свинець потрапляе у oрганiзм риби бiльш iнтенсивнo при рН = 6 та значно менше при рН = 9. У випадку кадмiю навпаки, бiльшi концентрацц металу виявлено при тдвищеному рiвнi рН. Таким чином, регулюючи значення водневого показника у рибницькому ставi можна запoбiгати забрудненню майбутньо! прoдукцiï окремими видами важких металiв.
Перспективи подальших дослiджень. Доцшьнють проведених дoслiджень зумовлена неoбхiднiстю корекцл кругooбiгу важких металiв у дoвкiллi та зниженням екoлoгiчнoгo навантаження в окремих ланках трoфiчнoгo ланцюга В подальшш перспективi плануються пошуки та розробки нoвiтнiх спoсoбiв регуляцiï рН водного середовища для oптимiзацiï рибоводних ставiв. Це сприятиме, як забезпеченню екoлoгiчнoï безпеки у майбутнiй продукцп, так i пiдтриманнi екoлoгiчнoï рiвнoваги.
Л1тература
1. Гуменюк Г. Б. Розподш важких металiв у гiдрoекoсистемi прiснoï водойми (на прикладi Тернотльського ставу): автореф. дис. ... канд. бюл. наук: 03.00.16. - Тернотль, 1998. - 21 с.
2. Курант В. З., Хоменчук В. О., Бияк В. Я. Шляхи проникнення та вмiст важких металiв в oрганiзмi риб (огляд) // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. бюл. - 2011, № 2 (47) - С. 263-269.
3. Линник П. Н., Набиванец Б. И. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. - Л.: Гидрометеоиздат, 1986 — 273 с.
4. Мельник А. П., Стецюк З. О., Михайленко Н. Г. Застосування вапна у емкостях для очищення води вирощувальних ставiв ввд oрганiчних та мшеральних забруднювачiв // Рибогосподарська наука Украши. - 2010, № 4. - С. 69-72.
5. Федоненко О. В., Шарамок Т. С., £сшова Н. Б. Распределение свинца и кадмия в экосистеме самарского рыбоводного пруда // Вюник Харшвського нац.ун-ту iм. В. Н. Каразша. Серiя: бioлoгiя, 2007. - С. 104-109.
6. Шарамок Т. С. Особливосп накопичення важких металiв молоддю коропових риб у ставах з рiзними джерелами живлення [Текст] : Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.02.03 / Шарамок Тетяна Сергц'вна; УААН, 1нститут рибного господарства. - К., 2004. - 21 с.
198
7. Adhikari S., Ghosh L., Ayyappan S. Combined effects of water pH and alkalinity on the accumulation of lead, cadmium and chromium to Labeo rohita (Hamilton) // International Journal of Environmental Science & Technology. 2006, 3(3). - P. 289-296.
8. Roberts R. J. Fish pathology. - John Wiley & Sons. - 2012. - 581 p.
References
Humeniuk, H. B. (1998). Rozpodil vazhkykh metaliv u hidroekosystemi prisnoi vodoimy (na prykladi Ternopilskoho stavu): avtoref. dys. ... kand. biol. nauk: 03.00.16. - Ternopil, 2l. (in Ukrainian).
Kurant, V. Z., Khomenchuk, V. O., Byiak, V. Ia. (2011). Shliakhy pronyknennia ta vmist vazhkykh metaliv v orhanizmi ryb (ohliad) // Nauk. zap. Ternop. nats. ped. un-tu. Ser. biol. - 2 (47), 263-269. (in Ukrainian). Lynnyk, P. N., Nabyvanets, B. Y. (1986). Formal myhratsyy metallov v presnbikh
poverkh-nostnbikh vodakh. - L.: Hydrometeoyzdat, 273. (in Russian). Melnyk, A. P., Stetsiuk, Z. O., Mykhailenko, N. H. (2010). Zastosuvannia vapna u yemkostiakh dlia ochyshchennia vody vyro-shchuvalnykh staviv vid orhanichnykh ta mineralnykh zabrudniuvachiv // Rybohospodarska nauka Ukrainy. 4, 69-72. (in Ukrainian). Fedonenko, O. V., Sharamok, T. S., Yesipova, N. B. (2007). Raspredelenye svyntsa y kadmyia v эkosysteme samarskoho rbibovodnoho pruda // Visnyk Kharkivskoho nats.un-tu im. V.N.Karazina. Seriia: biolohiia, 104-109. (in Ukrainian). Sharamok, T. S. (2004). Osoblyvosti nakopychennia vazhkykh metaliv moloddiu koropovykh ryb u stavakh z riznymy dzherelamy zhyvlennia [Tekst] : Avtoref. dys... kand. s.-h. nauk: 06.02.03 / Sharamok Tetiana Serhiivna ; UAAN, Instytut rybnoho hospodarstva. - K., 21. (in Ukrainian).
Adhikari, S., Ghosh, L., Ayyappan, S. (2006). Combined effects of water pH and alkalinity on the accumulation of lead, cadmium and chromium to Labeo rohita (Hamilton) // International Journal of Environmental Science & Technology. 3(3), 289-296. Roberts, R. J. (2012). Fish pathology. - John Wiley & Sons. - 581.
Стаття надшшла доредакцп 25.04.2016
УДК 504.054:636
Ковальчук Н. А., к. вет. н., асистент © ([email protected])
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ТВАРИННИЦТВА
У статтi розглянутi питання, що стосуються екологiчних проблем у тваринництвi на основi аналiзу лтературних даних щодо основних забруднювачiв природного довктля.
Зокрема подано вiдомостi про вплив стьськогосподарського виробництва на екологiчний стан навколишнього середовища та шляхи екологiзацiг виробництва. З 'ясовано, що основними проблемами охорони навколишнього природного середовища в зонах тваринницьких ферм е забруднення гнойовими стоками поверхневих i тдтрунтових вод.
Розглянуто основн заходи та засоби зменшення негативного антропогенного впливу на природне середовищез метою покращення екологiчного благополуччя при здшсненн дiяльностi у галузi тваринництва.
Тваринництво забезпечуе населення продуктами високог поживног цiнностi i виконуе безлiч тших економiчних i сощальних функцш, але при цьому мае великий негативний вплив на природн ресурси. Воно також вiдiграе основну роль у змн клгмату, використанн земельних i воднихресурив i втрати бiорiзноманiття.
Найбтьш простий споиб зниження негативного впливу на довктля та отримання оргатчног продукцП це модертзащя та оновлення технологiчного обладнання, внесення змт в оргатзацт господарськог дiяльностi, що вiдповiдають сучасним екологiчним нормам.
© Ковальчук Н. А., 2016
199
