CC BY
104вати м’яч один одному в парах (відстань 3-4 м) правою і лівою ногою, обводити м’яч навколо предметів (кубиків, кеглів) змійкою, вести м’яч 5-8 м і забивати його у ворота правою і лівою ногою, зупинити м’яч, який котиться по землі внутрішньою стороною ступні (модель 1 підготовки до гри ” футбол”).
Гра в ”Хокей” вимагає від дітей старшого дошкільного віку надзвичайної м’язової сили, щоб бігати швидко, витримки, щоб виносити різні фізичні навантаження, гнучкості, щоб досягти мети та виграти, а найважливіше - спритності. Тому, що спритність
- це чітке виконання рухів у складних координаційних умовах. Але щоб навчитися грати в ” хокей” діти повинні спочатку оволодіти прийомами цієї гри: передавати шайбу ключкою один одному в парах (відстань 3-4 м), прокочувати шайбу ключкою в заданому напрямі, вести шайбу ключкою не відриваючи її від шайби, прямо і змійкою, виконувати удари по шайбі з місця, влучати шайбою у ворота, б’ючи по ній з місця і після введення. Враховуючи вік дітей та м’які зими в Запорізькому регіоні, ми вчили дітей грі в ”Хокей” на траві (модель 2).
Висновки.
Упровадження моделей дало можливість за короткий час сформувати у старших дошкільників ті рухові дії та вміння, що були їм необхідні для участі в іграх ” футбол” і ”хокей” (на траві). Спостереження за грою 100 дітей показало, що 87% з них (87 дітей) на достатньо якісному рівні виконують необхідні для вищезазначених ігор технічні прийоми. У даної категорії вихованців з’явилась в рухах швидкість та гнучкість, м’ язова сила та спритність, витривалість.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування технічних прийомів ігор спортивного характеру у дітей старшого дошкільного віку (на прикладі ігор ” футбол”, ” хокей”).
Література
1. Денисенко Н.Ф. Теоретичні засади та технологія управління системою фізичного виховання дітей дошкільних навчальних закладів: Автореф... дис. канд. пед. наук. - 13.00.08 - дошкільна педагогіка. - Київ, 2002. -С. 1.
2. Вільчковський Є.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку - Львів: ВНТЛ, 1998. - С. 98-102.
3. Вільчковський Є.С., Денисенко Н.Ф. Організація рухового режиму дітей 5-10 років у закладах освіти. - Запоріжжя: Диво, 2006. - 221 с.
4. Курок О.І. Готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до фізичного виховання дошкільників умовах // Педагогіка, психологія та медико -біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №3. - С. 67-72.
5. Курок О. І. Структура і зміст підготовки фахівців з фізичного виховання дошкільників у сучасних соціокультур-них умовах // Педагогіка, психологія та медико-біо-логічні проблеми фізичного виховання і спорту / зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №4. - С. 81-87.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ВПЛИВ АКРОБАТИЧНИХ ВПРАВ НА РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЙНИХ ЗД ІБНОСТЕЙ ВОЛЕЙБОЛІСТОК
Корж Н.Л., Жестков С.Г., Іванова Н.Б., Барська Н.Л., Чечель М.М.
Запорізький національний університет
Анотація. В роботі проаналізовано вплив акробатичних вправ на розвиток координаційних здібностей волейболісток у тренувальному процесі. Стаття присвячена розвитку координації, а також проблемам виховання витривалості, вибухової сили і гнучкості у волейболісток за допомогою акробатичних вправ. Пропонується низка акробатичних вправ і надається теоретичне обґрунтування цьому феномену. Ключові слова: волейбол, акробатичні вправи, акробатика, гімнастика.
Аннотация. Корж Н.Л., Жестков С.Г, Иванова Н.Б., Барская Н.Л., Чечель Н.М. Влияние акробатических упражнений на развитие координационных способностей волейболисток. В работе проанализировано влияние акробатических упражнений на развитие ко -ординационных способностей волейболисток в тренировочном процессе. Статья посвящена развитию координации, рассматриваются проблемы воспитания выносливости, взрывной силы и гибкости у волейболисток посредством акробатических упражнений. Предлагается ряд акробатических упражнений и дается теоретическое обоснование этому феномену. Ключевые слова: волейбол, акробатические упражнения, акробатика, гимнастика.
Annotation. Korg N.L., Gestkov S.G., Ivanova N.B., Barskaya N.L., Chechel N.M. Influence of acrobatic exercises on development of coordinating capabilities and physical qualities of volleyball players. Influence of acrobatic exercises on development of coordinating capabilities of volleyball players in a training process is analyses in the work. The article is devoted to the development of coordination, the problems of education of endurance, explosive force and flexibility at volleyball players by means of acrobatic exercises are examined. The row of acrobatic exercises is offered and the theoretical ground to this phenomenon is given. Keywords: volleyball, acrobatic exercises, acrobatics, gymnastics.
Вступ.
У вітчизняній літературі незаслужено мало уваги приділяється розвитку координаційних здібностей у спортивних іграх, зокрема у волейболі.
З функціональної точки зору тренування волейболістів можна розбити на шість головних напрямків, мета яких розвиток у волейболістів наступних якостей: 1) м’язової сили; 2) спритності; 3) вибухової сили; 4) витривалості; 5)гнучкості; 6) координації (швидкості реакції, відчуття ритму, відчуття рівноваги).
Акробатичні вправи, що використовуються в практиці навчально-тренувальної роботи у волейболі повинні враховувати специфіку змагальної діяльності спортсменів і координаційну структуру ігрових прийомів техніки гри. Акробатичні вправи та їх поєднання використовуються як загальнорозвиваючі під час розминки, поступово ускладнюючись застосовуються як спеціально-підготовчі в основній частині навчально-тренувального заняття.
Акробатичні вправи є невід’ємною частиною спортивної підготовки волейболістів, викорис-
товуючись паралельно з суто волейбольними вправами для підвищення координаційних здібностей та інших фізичних якостей спортсменів.
Вперше такий метод тренування був застосований в 1969 році перед Кубком світу тренером японської національної збірної з фізичної підготовки волейболістів М. Сайто. Для відпрацювання витривалості він застосував інтенсивний біг в різному волейбольному ритмі. Основу волейбольної гімнастики склали 23 вправи, які потрібно було виконувати безперервно від 35 до 60 сек.
З переліку фізичних якостей особливу увагу треба звернути на розвиток координаційних рухів та вміння володіти своїм тілом. Це повя’зано з тим, що як правило більшість волейболістів - високорослі, потрібно навчити їх рухатися більш злагоджено для кращого виконання прийомів техніки гри. Для цього їм необхідно засвоїти акробатичні елементи, зв’язки з декількох акробатичних елементів, з метою засвоєння основних навичок техніки гри - для виконання захисних дій (блокування, страховки, падінь) та ведення комбінаційної швидкісної гри у нападі.
Координація рухів - це подолання зайвих ступенів свободи органу, що рухається за рахунок орієнтації активних і реактивних сил.
Сучасний волейбол неодноразово привертав увагу дослідників - науковців і фахівців-практиків внаслідок значною популярності цієї спортивної гри як на теренах України, так і в світі. Науково-методичні особливості навчання техніко-тактичним діям, еволюція правил змагань і систем розіграшу, історичні аспекти виникнення волейбольної гри, розвиток рухових якостей, викладені в роботах [1, 2, 3, 4].
Вплив вправ неспецифічного характеру на рівень розвитку рухових якостей кваліфікованих спортсменів у спортивних іграх розглянуто в дослідженнях колективу авторів Запорізького національного університету під керівництвом Е.Ю. Дорошенка [5, 6].
На прикладі волейболу проблема впливу акробатичних вправ на розвиток координаційних здібностей кваліфікованих спортсменів у доступній нам науковій літературі не отримала остаточного вирішення.
Дослідження виконано згідно плану науково-дослідної роботи кафедри спортивних ігор факультету фізичного виховання Запорізького національного університету “Оптимізація навчально-тренувальної і змагальної діяльності в спортивних іграх” (затверджено на засіданні кафедри спортивних ігор, протокол №7 від 05.02.2004 року; вченою радою факультету фізичного виховання, протокол № 11 від 23.02.2004 року, науково-технічною радою Запорізького державного університету, протокол № 7 від 19.02.2004 року).
Формулювання цілей статті.
Мета нашого дослідження полягає в підборі методів та засобів розвитку координації рухів волейболістів, які складають основу спеціальної фізичної підготовки волейболістів, та у розробці серії цих вправ, які на нашу думку, в ігрових видах спорту (зок-
рема у волейболі) відіграють значну роль, особливо, на етапі початкової підготовки.
Вищенаведене дозволяє сформулювати наступні завдання дослідження:
- визначення структури акробатичних вправ, які застосовуються в навчально-тренувальному процесі у волейболі для розвитку координаційних здібностей;
- визначення особливостей акробатичних вправ, які застосовуються в навчально-тренувальному процесі у волейболі для розвитку координаційних здібностей.
Дослідження проведені в період підготовки жіночої волейбольної команди Запорізького національного університету “ЗНУ” (перша ліга чемпіонату України) до сезону 2004/2005 років. В дослідженні брали участь 16 гравців, кваліфікація - перший дорослий розряд і кандидати в майстри спорту.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення літератури, педагогічні спостереження, опитування, аналіз та узагальнення передового досвіду.
Об'єкт дослідження - вправи акробатичного характеру в навчально-тренувальному процесі кваліфікованих волейболісток.
Предмет дослідження - особливості застосування вправ акробатичного характеру в навчально-тренувальному процесі.
Результати дослідження.
З метою удосконалення координаційних можливостей спортсменів, для спеціальної фізичної підготовки стосовно до конкретних змагальних вправ використовуються такі методичні прийоми, як обтяження рухів, виконання змагальної вправи в оптимально втомленому стані, засобів для вдосконалення здібності до довільного розслаблення м’язів, розвиток їх сили і силової витривалості, точності оцінки просторово - часових і динамічних характеристик рухів.
Для розвитку вміння керувати своїм тілом в повітрі необхідно збільшувати час безопірної фази. З цією метою потрібно виконувати вправи з підкидного мостика та на батуті. Для розвитку спеціальної координації рухів корисно використовувати звичайні вправи в незвичайних умовах: акробатичні вправи, що поєднуються з окремими технічними прийомами або їх імітацією; вправи на батуті.
Для розвитку та вдосконалення координації рухів у волейболістів пропонуємо використовувати наступні методичні прийоми: 1) застосування незвичайних вихідних положень; 2) виконання вправ в правий і лівий боки; 3)зміна швидкості або темпу руху; 4) зміна просторових меж, в яких використовується вправа; 5) зміна протидій волейболістів при групових вправах; 6) зміна способів виконання вправ; 7) ускладнення вправ додатковими рухами.
Особливості гри у волейбол ставлять підвищені вимоги до координації рухів, тому що під час гри виникають несподівані ситуації, які вимагають швидкого орієнтування в просторі та миттєвого виконання прийомів техніки гри. Виконання подачі в
стрибку, передачі в стрибку, блокування нижньої передачі в кидку вимагає від волейболістів високого ступеня координації рухів і точності виконання рухів у просторі, які залежать від функціонального стану вестибулярного апарату.
На тренуваннях треба використовувати різноманітні складні вправи, що розвивають координацію рухів, почуття рівноваги, вміння розслабитись і сконцентрувати увагу. Найефективнішими з них є вправи з м’ячем. Виконувати вправи потрібно на грубих матах, які зменшують небезпеку травматизму і служить додатковим засобом вибухової сили.
Ми пропонуємо наступні засоби для тренування координації рухів: рухливі ігри, спортивні ігри (футбол, теніс, гандбол та інші), спортивна гімнастика, акробатика, аеробіка, стрибки на батуті, легка атлетика.
В зв’язку з цим, наводимо орієнтовні вправи, що розвивають координацію рухів, які можна застосовувати у комплексі загальнорозвиваючих вправ для волейболістів.
1. Одиночні і багаторазові стрибки, перекиди вперед, назад у різній послідовності та різних поєднаннях.
2. Теж саме в поєднанні з імітацією або виконанням окремих технічних прийомів.
3. Одиночні та багаторазові стрибки з місця, з розбігу, з поворотом на 90о, 180о, 270о, 360о.
4. Стрибки через різні предмети і снаряди (лавки, мотузок, м’ячі, кінь та ін.) без поворотів і з поворотами.
5. Стрибки з підкидного моста, з окремими рухами і поворотами в повітрі.
6. Стрибки з підкидного моста, з імітацією попарних ударів, передач, блокування в без опорному положенні.
7. Стрибки на батуті (з різними рухами в без опорному положенні, з імітацією окремих технічних прийомів з поворотами навколо вертикальної і горизонтальної осі).
8. Сидячі на підлозі згрупуватись і падаючи на спину м’яко перекотитись до торкання головою мату. Зворотнім рухом повернутися у вихідне положення.
9. Лежачі на животі, руки в гору, перекати в праву і ліву сторони.
10. З положення опори присівши виконати перекиди вперед, назад, в право і вліво.
11. Перекиди через плече.
12. З опори присівши на одній або двох ногах падаючи назад, різко випрямити ноги і перекотитися у стійку на лопатках (березка), зворотнім рухом повернутися у вихідне положення.
13. Стрибок вгору з підкидного мостика, зігнувшись ноги разом і окремо, руками торкнувшись носків ніг, а потім прогнувшись і приземлившись на зігнуті ноги.
14. Ходьба в стійці на руках.
15. Прийом м’яча і падіння назад з перекатом через плече. При виконанні цієї вправи необхід-
но, відштовхнувшись ногами, прийняти м’яч, після чого, різко повернути голову в бік падіння, повернутись і, торкнутись підлоги руками, м’ яко перекотитись через груди в опору лежачи.
16. Прийом м’яча з послідуючим падінням на груди. Волейболіст в кидку вперед підбиває м’яч і випереджаючі падіння опорою руками об підлогу виконує поступальний рух в ковзання. Торкається підлоги спочатку грудьми, а потім животом.
17. Кидок в сторону з перекатом через стегно і підбивання м’яча руками.
18. Естафета з подоланням перешкод.
19. Безперервні підстрибування з падінням, з положення стоячи.
20. Стрибки з падінням назад, з поворотом тулуба в польоті ліворуч - праворуч на 180о (на килимі).
21. Переворот назад, вперед ( на килимі).
22. Сальто назад (на килимі), аналогічні вправи виконують на підлозі.
23. Стрибки в гору з падінням вперед (на килимі).
24. Безперервні стрибки з падінням ліворуч -праворуч на підлозі. Мета - досягнути виконання вправ на такому ж рівні, як на килимі.
25. Волейболісти розміщуються в парах лицем один до одного на відстані 5-6 м. Перша передача виконується над собою, друга - партнеру, після чого гравець виконує перекид вперед або назад (1015 передач, без втрати м’яча).
Висновки.
1. Аналіз рухових дій наголошує на залежності рівня спортивної майстерності волейболістів від ступеня розвитку координаційних здібностей. Координаційні здібності, які стосовно волейболу можна розглядати як початковий (базовий) рівень розвитку спритності, дозволяє волейболістам вміло використовувати свій фізичний і техніко-тактичний потенціал. Застосування спеціальних акробатичних вправ у поєднанні з грою - найраціональнішій шлях розвитку вміння орієнтуватись на майданчику.
2. Вправи, які спрямовані на переважний розвиток спеціальної координації рухів, рекомендується давати на початку основної частини тренування. Для вдосконалення на практиці використовують вправи близькі до змагальних за руховою структурою.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем розвитку координаційних здібностей волейболісток.
Література
1. Носко М. О. Теоретичні та методичні основи формування рухової функції у молоді під час занять фізичною культурою та спортом: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук.
- К.: 2003. - 53 с.
2. Железняк Ю. Д. Информационное обеспечение управления в системе подготовки спортивных резервов в игровых видах спорта на основе комплекса объективных показателей. - М.: 1982. - 86 с.
3. Топышев О.П. Педагогические аспекты совершенствования деятельности спортсменов в игровых видах спорта: Автореф. дис. ... доктора пед. наук. - М., 1989.
- 49 с.
4. Айрапетьянц Л.Р. Педагогические основы планирова-
ния и контроля учебно-тренировочной и соревновательной деятельности в спортивных играх: Автореф. дисс. ... доктора пед. наук. - М.: 1992. - 41 с.
З. Дорошенко Е.Ю., Корж Н.Л., Іванова Н.Б., Чечель М.М., Барська Н.Л. Вправи базової та степ-аеробіки в навчально-тренувальному процесі кваліфікованих баскетболісток у підготовчому періоді підготовки // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 1. - С. 34 - 37.
6. Дорошенко Е.Ю., Корж Н.Л., Іванова Н.Б., Чечель М.М., Барська Н.Л. Застосування вправ базової та степ-аеро-біки в навчально-тренувальному процесі кваліфікованих баскетболісток: Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних і екологічних умовах: матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції (частина 2). - Запоріжжя: ЗНУ, 200З. - С. 32 - 39.
Надійшла до редакції 22.0З.2007р.
ПРИМЕНЕНИЕ СОРЕВНОВАТЕЛЬНОГО МЕТОДА ОБУЧЕНИЯ В ГРУППАХ НАЧАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ ПО ГИМНАСТИКЕ
Корнилова Н.Ю.
Гуманитарный университет „ЗИГМУ”
Аннотация. Статья посвящена изучению эффективных методов учебно-тренировочного процесса по гимнастике в группах начальной подготовки. Применение соревновательного метода обучения в группах начальной подготовки по гимнастике является более эффективным в разновозрастной группе детей 3-го, 4-го, З-го годов жизни в сравнении с одновозрастной группой 3-го, 4-го годов жизни. Выбор организации и комплектации группы детей на занятиях также зависит от задач, содержания и количества детей в группе.
Ключевые слова: соревновательный метод тренировки, физическая подготовленность, одновозрастная группа, разновозрастная группа.
Анотація. Корнилова Н.Ю. Застосування змагального методу навчання у групах початкової підготовки з гімнастики. Стаття присвячена вивченню ефективних методів навчально-тренувального процесу з гімнастики в групах початкової підготовки. Застосування змагального методу навчання в групах початкової підготовки по гімнастиці є більш ефективним у різновіковій групі дітей 3-го, 4-го, З-го років життя в порівнянні з одновіковою групою 3-го, 4-го років життя. Вибір організації й комплектації групи дітей на заняттях також залежить від завдань, змісту й кількості дітей у групі.
Ключові слова: змагальний метод тренування, фізична підготовленість, одновікова група, різновікова група.
Annotation. Cornilova N.Y. Application of competitions method of study in the groups of initial preparation from gymnastics. The article studies the effective methods of study-training process on gymnastics in the groups of initial preparation. Application of a competitive method of learning in bunches of initial preparation on gymnastics is more effective in uneven-age bunch of children of 3-rd, 4-th, З-th years of life in comparison with even-aged bunch of 3-rd, 4-th years of life. The choice of organization and a complete set of bunch of children on occupations also depends on problems, the contents and quantity of children in bunch.
Keywords: competition method of training, physical preparedness, one age group, different age group.
Введение.
Учет индивидуальных особенностей детей в обучении и воспитании в сфере физической культуры - это не приспособление цели и содержания обучения и действий воспитателя к отдельному ребенку, а приспособление приемов, методов, форм педагогического влияния к ее индивидуальным особенностям с целью обеспечения запрограммированного уровня развития личности. Индивидуальный подход создает хорошие возможности относительно развития познавательных сил, активности, склонности и способностей ребенка [3]. Деятельность специалис-тов-дошкольников по физическому воспитанию, как и любая другая профессиональная деятельность, направлена на решение жизненно важных задач, сложность которых определяется уровнем квалификации специалиста [6]. Таким образом, в современной научной и научно-методической литературе уделяется недостаточно внимания изучению эффективных методов учебно-тренировочного процесса по гимнастике в группах начальной подготовки [1-6].
Работа выполнена по плану НИР Гуманитарного университета „ЗИГМУ”.
Формулирование целей работы.
Целью исследования было определить эффективность соревновательного метода обучения в группах начальной подготовки по гимнастике детей 3-го, 4-го и 5-го годов жизни.
Задача исследования заключалась в определении эффективности соревновательного метода тренировочного процесса в одновозрастной и разновозрастной группах детей, занимающихся гимнастикой на начальном этапе обучения, и выявлении аспектов влияния этого метода на детей, участвующих в исследовании.
Методы исследования: анализ литературных источников и методической литературы, педагогические наблюдения, педагогический эксперимент, метод математической статистики.
Благодаря движению повышается жизненный тонус ребенка, возрастают работоспособность, выносливость, устойчивость к болезням. Движение оказывает существенное влияние на развитие интеллекта ребенка.
Результаты исследования.
Соревновательный метод, используемый в исследовании, - это способ выполнения упражнений в форме соревнований. Сущность метода заключается в использовании соревнований в качестве средства повышения уровня физической подготовленности занимающихся.
Как элемент организации урока, любого физкультурно-спортивного занятия, включая и спортивную тренировку, соревновательный метод позволяет:
- стимулировать максимальное проявление двигательных способностей и выявлять их уровень развития;
