CC BY
21
2. Пат. WO/2005/044938 Barrier coating of a non-elastomeric polymer and a dispersed layered filler in a liquid carrier and coated articles C09D 7/12 (19.12.2003)
3. Мюллер Б., Пот У., Лакокрасочные материалы и покрытия. Принципы составления рецептур. - М:ООО «Пэйнт-Медиа», 2007. - 237 с.
4. ГОСТ 2119.7-75 Красители органические и пигменты неорганические. Методы определения маслоёмкости.
5. ГОСТ 28575-90 Защита от коррозии в строительстве. Конструкции бетонные и железобетонные: испытание паропроницаемо-сти защитных покрытий;
6. Свщерський В.А., Миронюк О.В. Оптимiзацiя структури композицшного матерiалу за рахунок питомого вмюту наповнювача та його просторово! конф^рацй в матрищ. - Тези доповщ V Мiжнародноi науково-техшчно! конференцй СтройХИМИЯ 2008 1618 квЬ-ня 2008, - С.109-120;
7. Липатов Ю.С. Физическая химия наполненных полимеров. - М.:Химимя., 1977 - 304 с.
УДК 691.261.2:544.722.122
-□ о
Показано oco6Mueocmi i вплив кристалохiмiчноí структури незба-гачених i збагачених каолШв на сту-тнь ix лiофiльностi, що е фактором регулювання структурно-мехашч-них i реологiчниx властивостей шлi-керних мас в технологи керамти
ВЛАСТИВОСТ1 ПОВЕРХН1 ПРОМИСЛОВИХ КАОЛ1Н1В
В.Г. Сальник
Кандидат техшчних наук ЗАТ "Славутський комбшат "Будфарфор" вул. Дзержинського, 122, м. Славута, Хмельницька обл., УкраТна,
30002
Контактний тел.: (03842) 2-22-41 E-mail: valeriy.salnik@budfarfof.com.ua
Вступ
Властивосп водних дисперсних систем, до яких вщносяться керамiчнi маси, залежать вщ хiмiко-мше-ралопчного складу i дисперснiстi сировинних компо-нентiв, ступеню взаeмодii поверхнi дисперсних части-нок з водним дисперсшним середовищем. Цi фактори визначають реолопчш та структурно-механiчнi характеристики шлжерних мас з вологiстю 32-35 мас.%, що застосовуються для литва санiтарноi керамiки.
Невiдeмним складником мас е каолiни, значний вмiст яких обумовлюе вiдповiдний вплив на процеси коагуляцшного структуроутворення водних дисперс-них систем.
Властивостi поверхш каолiну визначаються цiлою низкою факторiв, якi доцiльно класифiкувати за на-ступними ознаками:
- особливостi хiмiчного складу, кристалохiмiчноi структури i властивостей поверхш основного породо-утворюючого мшерала - каолiнiту;
- ступiнь впливу на фiзико - хiмiчнi властивосп каолiну, як кiнцевого продукту, супутшх природних домiшок та неглинистих компоненпв;
- глибина змiни лiпофiльно - люф^ьних властивостей поверхнi каолшу в процесi збагачення та рь вень iх стабiльностi в залежносп вiд складу вихiдноi сировини i технологiчних параметрiв конкретного способу;
- можливостi i ступень завершеностi процесiв вза-емодii каолiнiв рiзного ступеня збагачення з шшими складовими технiчних дисперсш в процесi '¿х приго-тування.
Тому для об'ективносп та достовiрностi вивчення властивостей рiзних видiв каолiнiв, ощнки '¿х реак-цiйноi здатностi на етапах технолопчного процесу приготування i використання шлiкерних мас для ви-готовлення санiтарноi керамiки необхiдно комплексне використання сучасних методiв фiзико - хiмiчного аналiзу, в тому чж^ 1Ч - спектроскопы, що стало метою наших дослщжень.
Методика та об'екти дослщженя
Експериментальна частина
1з врахуванням результатiв останнiх дослщжень по 1Ч - спектроскопii каолтв було зроблено наступ-не вщнесення характеристик для зв'язкiв Si - О - Si, Si - О - А1, Si - О - (А1) та Si - О- смуг поглинання [1-3].
Валентш коливання: 1100см-1 - - о -1020см-1 - _ О-980см-1 - - О-780см-1 - - о - (А1) 740см-1 - - о - А1 680см-1 лы - о -Деформацiйнi коливання: 526см-1 - §31 - о - А1 453см-1 - §з1 - О-
Такий вибiр характеристичних смуг поглинання хiмiчних зв'язюв основних структуроутворюючих еле-ментiв каолжв дозволяе, на наш погляд, достатньо об'ективно оцiнити особливостi дослiджуваних ма-терiалiв. Пiдтвердження цьому слугуе юльюсний та якiсний аналiз широкого спектру характеристичних смуг поглинання для зв'язюв 31 - О - 31, 31 - О - (А1) та 31 - О-. 1х ощнка здшснюеться як для валентних так i деформацiйних коливань.
Окрiм того при аналiзi здiйснюеться диференща-цiя стосовно смуги поглинання в 1Ч - спектрах каоль шв вiдповiдальнi за мiстковi 31 - О - (31) та немiстковi 31 - О зв'язки в межах одного тетраедра.
Таким чином, на основi запропонованого тдходу можливо видiлити наступнi групи характеристичних коливань в 1Ч - спектрах природних каолжв:
1100 i 680 см -1 - валентнi коливання мiсткових зв'язкiв
31 - О - (31)
1020 i 980 см-1 - валентнi коливання немiстеових зв'язкiв 31 - О-
780 i 740 см -1 - валентнi коливання зв'язюв 31 - О
- (А1) та 31 - О - А1
Окремою групою розглядаються смуги поглинан-ня вiдповiдальнi за деформацшш коливання зв'язкiв 31 - О - А1 (526см-1) i 31 - О- (453см-1).
Стан i кiлькiсть адсорбованоi води на поверхнi каолЬ нiв дослiджувались методами 1Ч-спектроскопп - смуги поглинання характерш для валентних (3440 см -1) та де-формацiйних (1605см -1) коливань молекул адсорбованоi води) в поеднанш з оцiнкою енергетичного стану поверхш дисперсних матерiалiв по змочуванню при натiканнi [4,5]. Характерною особливктю вказаного методу е можливiсть ощнити одночасно ступiнь змочування глини полярними i неполярними розчинниками (вiдповiдно вода i бензол) та ступiнь дисперсносп дослiджуваного матерiалу (кое-фiцiент фшьтрацп i питома ефективна поверхня).
В якост об' ектiв дослiджень були обраш вiтчизнянi каолiни, що використовуються в складi мас для вироб-ництва санiтарноi керамiки способом литва. Це збагаче-нi каолiни марки КС - 1 Глуховецького i Просяшвсько-го родовищ зi вмктом неглинистоi складовоi вiдповiдно 0.2 та 0.8 мас.%. Незбагаченi каолiни (обзшвський КО
- 1, турбiвський, глуховецький КССК i катеринiвський Е2013) мають вмiст неглинистих компонентiв в межах вщ 0.8 мас.% для КО-1 до 66.5мас.% для Е2013 [6,7].
Для аналiзу хiмiчноi будови поверхш каолжв за допомогою методiв 1Ч -спектроскопii були обранi смуги поглинання, вщповщальш за коливання по-верхневих i структурних гiдроксильних груп, зв'яза-них з атомами кремнiю i алюмiнiю та води [3]. Саме щ функцiональнi групи i сполуки, як вщомо [8], визнача-ють разом з хiмiчним складом та структурно - криста-лiчною будовою основнi фiзико - хiмiчнi властивосп поверхнi каолiнiв.
Орiентуючись на базовий варiант (глуховецький КС-1) вiднесення дослщжуваних смуг поглинання було здiйснене наступним чином:
- смуги 3680 i 3640см-1 вiдносяться до валентних коливань внутршшх поверхневих структурних п-дроксильних груп (тобто груп, як знаходяться на поверхш каолшггових пакепв);
- максимум 3613см-1 в спектрi каолiну зв'язують в основному з валентни-ми коливаннями внутршшх ОН-груп каолшиового пакета, розмiщених в пло-щиш загальнiй для тетраедричних i октаедричних шарiв;
- максимуми 926 i 900см-1 вiдносяться до дефор-мацшних коливань струк-турних гiдроксильних груп каолшиу, зв'язаних з октаедричними А1+3 катюна-ми;
- смуги 3440 i 1605см-1 вщносяться вiдповiдно до валентних та деформа-цшних коливань адсорбованоi води.
Оцiнка штенсивноси i положення в 1Ч-спектрах смуг поглинання характерних для валентних ко-ливань ОН-груп, яю знаходяться на поверхш као-лiнiтових пакетiв (3680 i 3640см-1) засвiдчила про наявнiсть '¿х певноi залежностi вiд складу i структури каолiнiв.
Стосовно базового каолшу (глуховецький КС-1) слiд вiдмiтити (табл.1) змщення вказаних смуг погли-нан-ня в бж менших частот коливань на 20-25 см-1 (для класичного каолшиу вони фжсуються вiдповiдно при 3700 i 3665 см-1)
Змщення смуги поглинання при 3680 см-1 в бж б^ьших хвильових чисел для вах iнших дослщжу-ваних каолжв становить вiд 20 до 33 см-1. Причому його максимальш значення зафжсоваш для каолiнiв з мжмальним вмiстом неглинистоi складовоi. 1нтен-сивнiсть цiеi смуги поглинання для цих же каолжв, а також просянського, складае 78-92 % вщ базовой Для шших незбагачених каолжв цей показник знаходить-ся на рiвнi 60-68 %.
Аналогiчнi закономiрностi спостерiгаються i в змiнi штенсивноси iншоi смуги поглинання вщпо-вiдальноi за валентнi коливання поверхневих ОН-груп (3640см-1).
Однак в юльюсному вiдношеннi вони дещо рiз-няться. А саме для глуховецького КССК та катери-нiвського Е2013 вона становить вщ 49 до 58%, а для в«х iнших вщ 76 до 101%. Змiщення вказаноi смуги становить вiдповiдно 0 та 20-27 см -1.
Стосовно смуги поглинання при 3613см-1 (у као-лшиа 3625см-1) слiд вiдмiтити, що по штенсивноси та ступенем змщення, при наявноси закономiр-ностей в '¿х змiнi аналогiчних описаних вище, вона займае промiжне положення мiж смугами при 3680 та 3640 см-1.
Таблиця 1
Змша положення та штенсивносп 1Ч — смуг поглинання, характерних для коливань ОН — груп i адсорбованоТ води в
складi каолiнiв
Каол1н Характеристична смуга поглинання, см-1
глуховецький КС - 1 3680 3640 3613 3440 1605 926 900
просянський 33 27 27 13 35 14 27
КС - 1 (78.2) (76.1) (80.0) (85.4) (63.2) (69.8) (74.4)
обозшвський 33 20 27 13 21 14 13
КО - 1 (78.2) (101.5) (98.7) (126.1) (110.5) (73.8) (75.2)
турб1вський 20 26 13 27 35 0 13
(сирець) (98.8) (86.6) (86.7) (100.0) (89.5) (81.7) (85.0)
глуховецький 20 0 7 0 35 31 27
КССК (59.8) (49.2) (57.3) (78.0) (105.3) (69.8) (76.7)
катеришвський 33 0 13 0 35 27 27
Е2013 (66.8) (58.2) (66.7) (97.6) (89.5) (77.0) (82.7)
Таким чином, на основi результатiв аналiзу смуг поглинання IЧ-спектрiв характерних для валентних коливань ОН-груп, зв'язаних з поверхнею каолшь то-вого пакету можливо констатувати, що юльюсть останнiх зменшуеться мiнiмум на 8% у обозшвського i максимум до 14% у просянського КС-1 серед каолтв, що мають iндекс впорядкованост бiльший вiд 0.8. В складi незбагаче-них каолiнiв 1х вмiст в порiвняннi з глуховецьким КС-1 складае 49-68%.
Стосовно енергетики зв'язюв ОН-груп з поверхнею каолшгга слiд ввдзначити, що за ступенем змiщення смуг характеристичних для 1х валентних коливань вони роз-мiщуються в наступний ряд: 3680см-1>3613см->3640см-1. При чому для останньо! смуги у випадку глуховецького КССК та катеришвського каолiнiв змщення не зафжсо-вано. Найменша енерпя зв'язку ОН-груп з поверхнею за цим критерiем вiдмiчаеться у просянського i обозшвсь-кого каолiнiв.
Дещо iншi закономiрностi спостерiгаються у вщ-повiдних структурних гiдроксильних груп каолшиу, зв'язаних з октаедричними А1+3 катюнами. У випадку глуховецького КС-1 смуги поглинання вщповщш за 1х деформацшш коливання змiщуються вiдповiдно з 940 i 915см-1 до 922 i 900см-1. В свою чергу максимальне i мiнiмальне змiщення в бiк бiльших частот вiдмiче-них тюв вiдносно базового каолiну спостерiгаеться у незбагачених матерiалiв - глухо-вецького КССК i катеришвського-27^31см-1 та турбiвського-до 13см-1. У шших каолiнiв величина такого змщення коливаеться в межах 3-27см-1. 1нтенсившсть 1х поглинання стано-вить 70-81 % при V 926см-1 та 74-85% при- V 900см -1. Найбшьш штенсивш пiки характерш для турбiвсько-го каолiну - сирцю: гiдроксильнi групи, зв'язанi з катюнами А1+3 за критерiем змiщення смуг поглинання характеризуються найб^ьшою, пiсля глуховецького КС-1, енергiею зв'язку. А и мiнiмум спостерiгаеться у шших незбагачених каолтв.
1з врахуванням отриманих методом 1Ч-спектро-скопii даних можливо передбачити, що внесок такого виду гщроксильних груп буде мати переважаючий вплив на властивост поверхш у випадку незбагачених каолiнiв.
Аналiз валентних i деформацiйних коливань на 1Ч-спектрах каолiнiв засвiдчуе наявшсть суттевих ввдмш-ностей стану i кiлькостi адсорбованоi води на поверхш каолжв. Максимальне змiщення смуги при 3440см-1 спостер^аеться у турбiвського каолшу (27см1 в бiк бiльших значень хвильових чисел). Ввдсутш змiщення в порiвняннi з глуховецьким КС-1 у незбагачених као-лiнiв. А для просянського i обознiвського iх величина складае 13 см -1. 1нтенсившсть цiеi смуги найбiльша для матерiалу КО-1 (126,1%). Для всiх шших вона змшю-еться в межах ввд 78 % (КССК) до 100 % (турбiвський каолiн).
1нтенсившсть смуги поглинання вiдповiдальноi за деформацшш коливання молекул води, адсорбованих на поверхш каолшу, в залежност вщ складу останшх змiнюються в б^ьш вузькому дiапазонi (вiд 89,5% (турбiвський) до 110,5% (КО-1)). Виключення стано-вить просянський - 63,2%.
Змщення смуги поглинання при 1605 см-1 досягае 35 см-1 при мжмальному значенш 21 см-1 у каолшу КО-1. Тобто склад i структура каолжв в бiльшiй мiрi впливають на деформацiйнi коливання адсорбованоi води.
Наявнiсть таких специфiчних особливостей в скла-дi i структурi стосовно дослвджуваних каолiнiв (хiмiч-ний i мiнералогiчний склад, кристалохiмiчна будова, концентрацiя та енергетичний стан функцiональних груп (ОН) i адсорбованоi води, параметри макрострук-тури та iншi фактори) суттево ускладнюе трактування юльюсних показниюв, отриманих рiзними методами при оцшщ енергетичного стану '¿х поверхнi. Останнш, як вiдомо, разом зi перерахованими вище особливостя-
ми визначають процеси структуроутворення в водних диспериях глинистих матерiалiв.
Стосовно змочування водою слвд вiдмiтити, що каолши, як на це вказувалось рашше [3], завдяки сво'й кристалохiмiчнiй будовi та складу характеризу-ються вщносно невисокими кiлькiсними показниками (табл.2).
Таблиця 2
Властивост поверхнi дослiдних каолЫв
Каолш Змочування при натшаш / Коефщент фшьтрацй, К-10-6 Питома ефективна поверхня, м2/г Умов-ний Ф
вода бензол вода бензол
глуховецький КС-1 0.024/0.95 0.194/1.03 36.0 17.0 0.114
просянський КС-1 0.058/1.51 0.236/4.39 49.6 18.7 0.193
обозшв-ський КО-1 0.039/1.99 0.170/2.06 44.6 34.7 0.114
глухо-вецький КССК 0.061/4.16 0.145/5.27 20.0 14.3 0.088
катери-швський Е2013 0.022/0.19 0.141/1.69 18.0 14.6 0.116
турб1в-ський каолш-сирець 0.043/2.08 0.151/6.27 47.3 13.5 0.217
Для збагачених каолiнiв значення Вн складають в межах вiд 0,024 (глуховецький КС-1) до 0,058 (про-сянський КС-1). Практично в такому ж дiапазонi вони знаходяться для шших каолiнiв.
Неполярними рiдинами (бензол) каолши змочу-ються значно краще. Значення Вн1 зростають в 4-8 разiв для каолiнiв марок КО i КС в порiвняннi з водою та в 2,4-6,4 разiв для незбагачених матерiалiв.
Ефект максимального змочування дослвджуваними рiдинами реалiзуeться у випадку просянського каолшу, а мшмального для катеринiвського. Найменша дифе-ренщащя в змочуваннi водою i бензолом вiдмiчена для каолiну КССК, а найбшьша - для глуховецького КС-1.
Пояснення отриманих закономiрностей при змо-чуваннi можливе при використаннi даних 1Ч - спек-троскопii. По груш каолжв КС i КО найкраще змочування досягаеться у проб з найменшою iнтенсивнiстю смуг поглинання характерних для ОН груп i води (просянський КС-1). Аналопчна закономiр-нiсть спо-стерiгаеться i для незбагачених матерiалiв (глуховець-кий КССК).
Факт незначного змочування каолшу Е2031 мож-ливо пояснити суттевою вiдмiннiстю його мшерало-гiчного складу вiд iнших матерiалiв (вмiст каолiну складае тiльки 31,6 мас.% у порiвняннi з 53,5 - 68,1 мас.% у шших при стввщношенш каолiнiт : в - кварц вщповщно 0,7 та 1,5 - 4,6). Не виключений варiант i впливу мiкроклину (—16,5 мас.%).
На процес змочування окрiм хiмiчного i мшерало-гiчного складу каолжв суттево впливають i макро-структурнi параметри iх часток, тобто форма, розмiри i ступiнь компактування останшх. Оцiнити вплив цих факторiв можливо з урахуванням такого показника як коефвдент фiльтрацii дисперсних систем. На ввдмшу вiд змочування юльюсш показники останнього змь нюються в б^ьш широкому дiапазонi. Для води вони коливаються в межах вщ 0,19 до 4,16 10-6 , а для бензолу вщ 1,03 до 6,27-10-6 .
Слiд зауважити, що величина коефiцiента фiльтрацii не завжди являеться визначальною для розвитку про-цеав змочування поверхнi каолiнiв. Така закономiрнiсть спостерiгаеться як для води, так i для бензолу. Типовим прикладом може бути каолш просянський КС-1.
Ефективна питома поверхня дослщжуваних каоль нiв являеться показником, який однозначно дозволяе оцшити внесок як фактора змочування каолжв так i iх макроструктури та ступеня компактування. Необ-хiдно вiдмiтити, що по водi ii значення складають вiд 49,6 м2/г (просянський КС-1) до 18,0 м2/г (Е2031), а по бензолу вщ 34,7 м2/г (КО-1) до 13,5 м2/г (турбiвський каолiн). При цьому слщ вiдмiтити значне - приблиз-но в 2 рази (за виключенням турбiвського каолiну) перевищення питомоi ефективноi поверхнi по водi у каолжв КС-1 i КО-1 над аналопчними показниками для незбагачених каолiнiв. Щ параметри суттево не вiдрiзняються при використанш в якостi змочуючоi рвдини бензола. Виключення складае КО-1.
За абсолютними показниками наб^ьш розвинена питома ефективна поверхня у обозшвського та просянського каолтв, а найменша у катеришвського. Слiд також вщмггити, що поверхня по водi у матерiа-лiв з високим вмктом каолiнiту (неглиниста складова мае бути меншою —25 % по май) в 1-2,5 разiв вища у порiвняннi з менш збагаченими каолшами.
Одним iз пояснень наявностi високо' питомоi ефек-тивноi поверхнi у каолшу КО-1 при змочуванш бензолом (в 2 рази вищо' шж у всiх iнших) може бути значний вмкт основного матерiалу природного по-ходження при вщсутносп наслiдкiв фiзико-хiмiчного збагачення.
Стосовно оцiнки ефективного стану поверхш као-лiнiв за '¿х дiелектрич-ними властивостями необхiдно ввдмиити наявностi його прямо' залежностi з мщш-стю зв'язку адсорбовано' води з останньою. Мжмаль-нi значення умовного тангенса кута дiелектричних втрат (0,088) вiдмiченi для каолiну КССК, який мае температуру початку депдратацп на рiвнi 450°С.
Максимальнi значення tg8 у турбiвського каолiну, серед дослвджуваних (0,217), можливо пояснити значно нижчою температурою початку видалення адсорбовано' води (410°С) з його складу. Це добре узгоджуеться з вь домим фактом ввдносно прямо' залежност умовних дiе-лектричних втрат вщ кiлькостi адсорбовано' води [5].
Вщносно високi значення умовного тангенса кута дiелектричних втрат у просянського каолшу КС-1 (0.193) можуть бути зумовлеш високою актившстю його поверхнi до взаемодп (змочування) як з поляр-ними так i неполярними рщинами. Для всiх iнших каолiнiв значення тангенса кута знаходяться на рiвнi 0.114-0.116, що вщповщае певному стввщношенню мiж ступенем змочуваностi '¿х поверхш та мщшстю зв'язку i юльюстю адсорбовано' води в '¿х структурь
Висновки
- встановлено наявшсть кореляцп м1ж Х1м1чним складом каол1шв та штенсившстю характеристичних смуг поглинання !х основних структуроутворюючих зв'язюв в 1Ч - спектрах останшх;
- здшснена к1льк1сна ощнка енергп зв'язку пдрок-сильних груп та адсорбовано! води з поверхнею каоль шв, за ступенем змщення !х характеристичних смуг в 1Ч - спектрах у пор1внянш з глуховецьким КС-1. Показано, що для вс1х каол1шв за виключенням деяких р1зновид1в ОН-груп (турб1вський, КССК, Е 2013) та форм адсорбовано! води (КССК 1 Е2013), вона менша шж у базового вар1анта;
- з використанням метод1в юльюсно! 1Ч - спектрометры встановлено вщносний вм1ст (у пор1внянш з глуховецьким КС-1) р1зних вид1в ОН-груп та адсорбовано! води;
- виконана ощнка енергетичного стану поверхш ка-ол1шв з використанням даних по !х змочуваност1 при натжанш водою 1 бензолом 1 встановлена !! залежшсть в1д вм1сту ОН- груп р1зного структурного походження, адсорбовано! води та кристал1чно! будови 1 х1м1чного складу матер1ал1в, а також геометричних параметр1в !х часток;
- визначено ефективну питому поверхню каол1шв при змочуванш водою та бензолом. Показано вплив природи рщини, що змочуе, та складу каол1шв на к1ль-к1сш показники останньо!;
- проведена ощнка енергетичного стану поверхш дослщжуваних каол1шв за д1електричним показником системи каолш-повиря (умовний тангенс кута д1елек-тричних втрат) 1 показано, що останнш визначаеться к1льк1стю адсорбовано! води 1 мщшстю !! зв'язку з поверхнею каол1шв та здатшстю згадано! до змочу-вання;
- встановлеш законом1рност1 стосовно кореляцш-них вплив1в х1м1чного складу, кристалох1м1чно! будо-
ви, вм1сту та м1цност1 основних структурних ЗВЯЗК1В, р1зних форм гщроксильних груп i адсорбовано! води в структурi каолжв на фiзико-хiмiчнi властивостi !х поверхш можуть бути реалiзованi при щлеспрямова-ному керуваннi процесом структуроутворення у во-дних дисперсiях каолiнiв та сировинних шлiкерiв на !х основь
Лiтература
1. Плюснина И.И. Инфракрасные спектры силикатов. - М.: Изд. МГУ, 1967. - 187 с.
2. Лазарев А.Н. Колебательные спектры и строение силика-
тов. - Л.: Наука, 1968. - 348 с.
3. Тарасевич Ю.И. Строение и химия поверхности слоистых
силикатов. - Киев: Наукова думка, 1988. - 246 с.
4. Пащенко А.А., Крупа А.А., Свидерский В.А. К вопро-
су опредиления гидро-фобности пористых дисперсных материалов// Докл. АН УССР. - Сер. Б. - 1974. - №10. - С. 913-916.
5. Гидрофобный вспученный перлит / А.А. Пащенко, М.Г.
Воронков, А.А. Крупа, В.А. Свидерский. - Киев: Наукова думка, 1977. - 204
6.Сальник В.Г., Свщерський В.А., Черняк Л.П. Сировинна база виробництва санiтарно-будiвельно! керашки // На-уковi вют Нацюнального техшчного ушверситету Укра-!ни "Ки!вський пол^ехшчний шститут". - К.: НТУУ "КП1". - 2006. - № 3(47) - С.135-138.
7. Сальник В.Г. Особливост застосування каолМв Глухо-
вецького родовища в технологи саштарно! керамши // Науковi вiстi Нацюнального техшчного ушверситету Укра!ни "Ки!вський полiтехнiчний ¡нститут". - К.: НТУУ "КП1". - 2007. - № 5(47) - С.124 - 128.
8. Тарасевич Ю.И., Овчаренко Ф.Д. Адсорбция на глинистих
минералах. - Киев: Наукова думка, 1975. - 352 с.
