CC BY
42
Лиература
1. Редзюк А.М. Державна концепщя пiдвищення безпеки дорожнього руху в Укршш [Текст] / А.М. Редзюк // Автошляховик
Укршни. - 2006. - №1. - С. 2-11.
2. Редзюк А.М. Державна концепщя тдвищення безпеки дорожнього руху в Украли [Текст] / А.М. Редзюк // Автошляховик
Украни. - 2006. - №3. - С.2-11.
3. Березовський М.В. Все для будiвництва та ремонту дор^ [Текст] / М.В. Березовський // Стан i перспективи розвитку автомо-
бiльних дор^ в Украш. К. - 2006. - №1. - С. 2-3.
4. Литвинов А.С. Управляемость и устойчивость автомобшя [Текст] / А.С. Литвинов. - М.: «Машиностоение», 1971. - 416 с.
5. Бортницкий П.И. Тягово-скоростные качества автомобилей [Текст] / П.И. Бортницкий, В.И. Задорожный. - К.: Выш.шк., 1978. - 176 с.
6. Бабков В.Ф. Современные автомобильные магистрали [Текст] / В.Ф. Бабков. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1974. - 279 с.
7. Краткий автомобильный справочник НИИАТ [Текст] / - М.: Транспорт, 1983. - 220 с.
8. Лобанов Е.М. Проектирование дорог и организация движения с учетом психофизиологии водителя [Текст] / Е.М. Лобанов.
- М.: Транспорт, 1981. - 311 с.
9. Иванов В.Н. Наука управления автомобилем [Текст] / В.Н. Иванов. - М.: Транспорт, 1977. - 255 с.
-□ □-
Розглянуто nidxid до оцтки рiвня аварш-Hocmi у Micmax тсля впровадження 3axodie з оргатзаци дорожнього руху. Для оцтки рiвня aвaрiйноcmi використаш перспектив-т значення пaрaмеmрiв руху транспортних пототв i вiдноcнi показники aвaрiйноcmi
Ключовi слова: дорожньо-транспортна пригода, ттенсивтсть руху, коефщент
aвaрiйноcmi
□-□
Рассмотрен подход к оценке уровня аварийности в городах после внедрения меропри -ятий по организации дорожного движения. Для оценки уровня аваришности использованы перспективные значения параметров движения транспортных потоков и относительные показатели аварийности
Ключевые слова: дорожно-транспортное происшествие, интенсивность движения, коэффициент аварийности
□-□
Approach to estimation of level of accident rate in a town after introduction of measures on organization of road motion is considered. For estimation of level of accident rate the perspective values of parameters of motion of transport streams and relative indexes of accident rate are used
Keywords: road traffic accident, intensity of
motion, coefficient of accident rate -□ □-
УДК 656.13
ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ АВАР1ЙНОСТ1 У М1СТАХ П1СЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОД1В З ОРГАШЗАЦП ДОРОЖНЬОГО РУХУ
О.В. Прасол е н ко
Доцент
Кафедра транспортних систем i лопстики Хармвська нацюнальна академiя мюького господарства вул. Революци, 12, м. Хармв, УкраТна, 61002 Контактний тел.: (057) 707-32-61 E-mail: [email protected]
1. Вступ
Зростання штенсивносп руху транспортних по-тоюв на вулично-дорожнш мережi (ВДМ) мшт викли-кало стрiмке зростання юлькоси дорожньо-транс-портних пригод (ДТП) [1]. Дослщження динамжи змши юлькосп ДТП у мштах в порiвняннi з юльюстю
автомобШв показало, що проблема забезпечення безпеки руху потребуе впровадження ефективних заходiв з оргашзацп i регулювання дорожнього руху. Одним iз заходiв, що впливае на безпеку руху, е розширення мережi автомоб^ьних дорш Але, невщомо насюльки треба розширити мережу автомобiльних дор^ щоб за-безпечити зниження аваршность Тому, iснуе потреба в
проведенш досл1дження зм1ни показник1в авар1иност1 у местах тсля впровадження заход1в з оргашзацп до-рожнього руху.
2. Аналiз останнiх досягнень i публшацШ
Вщомо декшька метод1в ощнки р1вня аваршност1 у м1стах: експертниИ, статистичниИ 1 конфлжтних точок [1-4]. Щ методи дозволяють ощнити змшу аваршност1 на ВДМ з урахуванням вщомих параметр1в руху транспортних потоюв. Але, щ методи не дають вщповвд на питання, як змшиться очжувана юльюсть ДТП тсля впровадження заход1в з оргашзацп дорожнього руху, осюльки заздалегвдь не вщомо, як змшяться параме-три руху транспортних потоюв тсля впровадження певних заход1в на ВДМ.
В робот1 [4] ощнка впливу заход1в з шдвищен-ня безпеки дорожнього руху на скорочення ава-ршност1 на д1лянках ВДМ виконуеться на основ1 з1ставлення спостережуваного р1вня аваршност1, до впровадження вщповщних дорожшх роб1т, з р1в-нем аваршност1 тсля !х проведення. Прогнозоване зниження р1вня аваршност1 шсля реал1зацп плано-ваних заход1в визначаеться розрахунковим шляхом з використанням результат1в, рашш виконаних на-турних спостережень, змши числа ДТП у результат! виконання певних дорожшх роб1т. ДаниИ метод е не точним, осюльки дозволяе прогнозувати юльюсть ДТП на д1лянках мереж1 т1льки за умови вщомого очжуваного ефекту змши к1лькост1 ДТП шсля впровадження заход1в.
Метод представлениИ в робот1 [1] дозволяе ощнити змшу к1лькост1 ДТП тсля впровадження заход1в 1 за-снованиИ на Имов1рност1 зниження аваршност1 тсля впровадження всього комплексу заход1в щодо безпеки руху:
3. Мета i постановка завдання
Р = 1 - (1 - Р1)(1 - Р2)(1 - Рз)...(1 - Р„),
(1)
де - показник зменшення числа ДТП тсля впровадження всього комплексу заход1в щодо безпеки руху; Р1 - показник зменшення числа ДТП тсля впровадження заходу № 1; Р2 - показник зменшення числа ДТП тсля впровадження заходу № 2 1 т.д.
ЦеИ метод дозволяе отримати вщповщь на питання як змшиться юльюсть ДТП тсля впровадження за-ход1в. Вш може бути використаниИ для ощнки р1вня аваршност з урахуванням змши штенсивност руху транспортних потоюв. При цьому, штенсившсть руху транспортних потоюв при ощнщ р1вня аваршност1 враховуе показник вщносно! аваршностк
Kai = ПДТШ ■ кн
365 ■ N
(2)
де nДTпi - юльюсть ДТП за р1к на перехрест1 1, од.; кн - коеф1щент добово! нер1вном1рност1 руху; N - за-гальна штенсившсть руху на тдходах перехрестя к мережь
Використання формул (1-2) дозволяе визначати перспективниИ р1вень аваршност1 у м1стах. Але, без ощнки змши параметр1в руху транспортних потоюв тсля впровадження заход1в з оргашзацп дорожнього руху точшсть результат1в сумшвна.
Метою дослвдження в робот1 е визначення перспективного р1вня аваршност1 у м1стах тсля впровадження заход1в з оргашзацп дорожнього руху. Для цього треба розробити тдхщ комплексно! ощнки змши р1в-ня аваршност1 на ВДМ м1ста при змш1 параметр1в руху транспортних потоюв з урахуванням змши очжувано! юлькост ДТП для певних заход1в.
4. Рiшення завдання
Визначення перспективного р1вня аваршност1 на ВДМ м1ста можливо за допомогою формул (1-2). Тод1 формула зниження числа ДТП на перспективу мае вид:
Прозрахункове _^фактичне к
ДГПН^) ДTПi-j (i) р1-Х0
(3)
де дроэр^хункове - очжувана юльюсть ДТП; пф™не
дтпНО) дгпн(0
- фактична юльюсть ДТП; Кр1-^) - зниження числа ДТП за рщ у-) - д1лянка мережг, 1- перехрестя.
Зниження числа ДТП за р1к визначаеться за формулою
К
- j(i)
■ 365
рЧО) "
т
(4)
да
де Р1-)(1) - зменшення аваршност1 (у вщсотках); Т1-)(1) - юльюсть ДТП минулого перюду.
Прогноз зменшення числа ДТП шсля впровадження заход1в з безпеки руху повинен виконуватись з урахуванням змши штенсивност1 дорожнього руху. Для прогнозування числа ДТП на перспективу треба в формул! (2) врахувати перспективну штенсившсть руху транспортних потоюв. Тод1 показник вщносно! аваршност1 мае вид:
К
-1(1)"
Проэрахунксще . ^ . Ю" ■ N
дтпН« н р1-1(1)
365 ■ N
(5)
ф 1-1(1)
де N0
^4(0 " загальна розрахункова штенсившсть руху, авт./доб. (визначаеться шляхом моделювання транспортних потоюв [5]); ^ - загальна фактична штенсившсть руху, авт./доб. (визначаеться шляхом обстежень транспортних потоюв [4]).
Шсля визначення показника аваршност1 для кож-но! д1лянки мереж1 визначимо середньозважениИ показник аваршност1 для вс1х д1лянок транспортно! мереж1:
I Ка1-)(1) ■ NpH(l
Ка1
I Чч(1)
(6)
Для визначення перспективного р1вня авар1Иност1 користуючись формулами (3-6) 1 методикою викладе-ною в [5], визначаемо р1вень авар1Иност1 п1сля впровадження заход1в на приклад1 ВДМ м1ста Харкова. При цьому, використовувались наступш заходи: удо-сконалення покриття дорщ рац1ональне розпод1лення про!зно! частини за напрямами руху; буд1вництво но-вих дор1г; зб1льшення ширини про!зно! частини. Для
_ 1=1
мшта Харкова тсля розрахунюв фактичне значення Кано) з урахуванням всiх мiсць концентрацii ДТП склало 1,11. Розглянуп пропозицii з удосконалення параметрiв транспортноi мережi пiсля змiни параме-трiв руху приводять до зниження показника аваршно-стi на транспортнiй мережi (рис. 1-2).
1,12
У
1,11
5 1,10
3
1,09
1,07
0,0204 0,0206 0,0208 0,0210 0,0212 0,0214 0,0216 Щшьшсть вулично-дорожньо! мереж, км2/км2
При цьому, щiльнiсть ВДМ була визначена, як пи-тома шдльшсть Gп = ^р>р1г^м1с1а, тобто як вщношення площi дорк до загальноi плошi мiста.
В результат впровадження пропозицiй з рекон-струкцii полiпшились показники функцiонування транспортноi мережi мiста. При цьому, середньозва-жений коефiцiент аварiйностi по в«м мiсцям концен-трацii ДТП знизився з 1,11 до 1,07.
5. Висновки
Запропонований тдхщ до ощнки рiвня аваршно-стi у мштах пiсля впровадження заходiв з оргашзацп дорожнього руху, на вщмшу вщ iснуючих, враховуе перспективнi значення параметрiв руху транспортних потокiв i вщносш показники аварiйностi. Цей пiдхiд дозволить отримати вщповщь на питання як змшить-ся очiкувана кiлькiсть ДТП у мштах пiсля впровадження заходiв на транспортнiй мережi.
Рис. 1. Залежнють коефiцieнту аварiйностi вщ щiльностi вулично-дорожньоТ мережi в ходi реконструкци
1,12
¡2
"Р 1,11
о о т
■¡а 1,10
1,09
£
1,08
1,07
0,39 0,40 0,41 0,42 0,43
Середне значения Кз по мереж!
0,44
Рис. 2. Залежнють коефщieнту аваршносп вщ коефiцieнту завантаження дороги рухом (Кз) в ходi реконструкци транспортноТ мережi
Лiтература
Автомобильные перевозки и организация дорожного движения: Справочник. Пер. с англ. / В.У. Рэнкин, П. Клафи, С. Халберт и др. - М.: Транспорт, 1981. - 592 с. Коноплянко В.И. Организация и безопасность дорожного движения. -М.: Транспорт, 1991. - 183 с. Лобанов Е.М. Транспортная планировка городов. -М.: Транспорт, 1990. - 240 с.
Врубель Ю.А. Организация дорожного движения в двух частях. -Мн: Белорусский фонд организации дорожного движения, 1996,-328 с.
Лобашов О.О., Прасоленко О.В. Моделювання транспортних потогав у мютах з урахуванням мереж1 парковки автомобшьного транспорту. // Коммунальное хозяйство городов: научн. -техн. сб. - К.: Техшка, 2006.- Вип. 69. - С. 161-165.
1
