CC BY
6
4. Возняк О.Т. Пщвищення ефективностi повггророзждалу у примiщеннi при використаннi закручених струмин / О.Т. Возняк, I.G. Сухолова, Х.В. Миронюк // Motoryzacja i energetyka rol-nictwa. Motorization and power industry in agriculture : зб. MOTROL. - Tom 12 C. - Lublin 2010. -Pp. 210-214.
5. Возняк О.Т. Повггророзподш закрученими струминами у примщеннях малого об'ему / О.Т. Возняк, I.G. Сухолова, Х.В. Миронюк // Вюник Нацiонального унiверситету '^BiB^^ по-лiтехнiка". - Сер.: Теорiя i практика будiвництва. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полггехнжа". -2011. - № 697. - С. 60-62.
6. ДБН Д.1.1-2-99. Вказiвки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будiвельнi роботи. - Змiни вiд 1 квггня 2008 р. - К. : Вид-во ЦМДБ/НВО "Созидатель", 2008. - 20 с.
7. ДСН 3.3.6.042-99. Державш саштарш норми мжро^мату виробничих примiщень.
8. Каталог Арктос. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.arktos.ru/catalog-ue.phtml?act=view&islast=0&chain=44:64
9. Возняк О.Т. Патент на корисну модель № 40185. Бюл. № 6, 25.03.2009. UA F24F 13/06. Повггророзподшьник / О.Т. Возняк, I.G. Сухолова // Промислова власнiсть. - 2009. - С. 35-39.
Возняк О.Т., Миронюк Х.В., Сухолова И.Е., Сподинюк НА. Экономическая эффективность использования воздухораспределителя с образованием закрученной и настилающейся струи
Представлен технико-экономический расчет использования воздухораспределителя, который подает воздух в помещение закрученной и настилочной струями для обеспечения необходимых параметров приточного воздуха. Рассмотрено использование предложенного воздухораспределителя в помещении для производства топливных брикетов, а также сравнение предложенного с воздухораспределителем для подачи воздуха сверху-вниз коническими и неполными веерными струями ДПУ-М, воздухораспределителем для подачи воздуха сверху-вниз настилочными на потолок веерными струями 4АПР 600х600, а также с панельным воздухораспределителем 1ВПТ 900^595.
Ключевые слова: воздухораспределение, взаимодействие струй, закрученные воздушные струи, скорость движения.
Vozniak O. T., Myronyuk Kh. V., Sukholova I. Ye., Spodyniuk NA. The Economic Efficiency of Using Air Supply Device that Supplies Air with Swirl and Spread Air Jets
Some technical and economic calculations of using an air supply device that supplies air with swirl and spread air jets to provide necessary parameters of incoming air are presented. The use of the offered air jet is considered in the apartment for production of fuel briquettes, and also using that air in an apartment involute and spread stream for providing necessary parameters of the revealing air. Comparison of the offered air supply device to an air supply device that creates conical and partly spread air jets DPU-M and to an air supply device that creates jets that spread on the ceiling 4APR 600^600 and to a panel air supply device 1VPT 900x595 are presented.
Key words: air distribution, interaction of air jets, swirl air jets, air velocity.
УДК 674.002.5:620.19 Апр. В.В. Войтович;
проф. В.В. Шостак, д-р техн. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВИЗНАЧЕННЯ РЕСУРСУ ВАЛА ТА ОС1 ГОРИЗОНТАЛЬНОГО СТР1ЧКОПИЛКОВОГО ВЕРСТАТА
Порушено проблему керування техшчним станом стржопилкових верстапв про-тягом !х експлуатаци. В основi ще1 проблеми лежить розроблення науково-обгрунтова-но! структури ремонтного циклу. Описано результати дослщжень за методом Монте-Карло, ресурсу основних деталей мехашзму рiзання. Вюь розглянуто як статично не визначену систему. Розподш напрацювань на вщмову представлено логарифмiчно-нор-
мальним законом розпсдалу. За математичну модель прийнято лшшну модель сумуван-ня втомних пошкоджень. Встановлено, що ресурс вала практично необмежений, а ресурс ос лежить у межах вщ 3800 до 16900 год.
Ключовi слова: вал, вюь, ресурс, верстат.
Постановка проблеми. Керування техшчним станом технолопчного обладнання тд час експлуатацп визначаеться передушм стратепею техшчного обслуговування 1 ремонту, в основ1 яко! лежить науково обгрунтована структура ремонтного циклу. I! визначають за ресурсом ушх деталей верстата, зокрема 1 базових: осей, вал1в, вальниць, напрямниюв 1 т. ш.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Процес розпилювання та тдготовлення до роботи шструменту на стржопилкових верстатах дослщжено у працях В.А. Худякова, О.С. Феоктистова, С.В. Трухша, Н.Ю. М1кловцика, 1.Т. Ребезнюка, Б.А. Веселково!, С.П. Степанчука та ш.
Але проблеми керування техшчним станом стржопилкових верстапв у цих працях не порушено. На сьогодш в Укра!ш немае жодно! науково-дослщно! роботи з дослщження ресурсу деталей цих верстапв. З1браш нами статистичш дат з тдприемств щодо довгов1чносп вал1в та осей мехашзму р1зання стр1чко-пилкових верстапв показали, що вал верстата мае практично не вичерпний ресурс, але вюь пилкового шюва працюе на втому 1 !! ресурс лежить у межах 10... 12 тис. год.
Мета роботи. Здебшьшого ресурс деталей деревообробних верстапв визначають експериментальним шляхом [1]. Однак, з розвитком шформацшних технологш, анал1з напружено-деформованого стану деталей стало можливим виконувати за допомогою методу статистичного моделювання (Монте-Карло). У цш робот розглянуто результати комп'ютерних розрахунюв напружень еле-менлв вала 1 ос1, виявлено мюця концентрацп напружень та обгрунтовано зна-чення режим1в роботи.
Основний матер1ал. Дослщження проводили на приклад! повщного пилкового шюва горизонтального стр1чкопилкового верстата модел1 СПВ-960 (рис. 1).
Вал верстата передае значш зусилля. Амплггуда напружень, що д1ють на вал 1 вюь, змшюеться у чаш, тому що сировина розпилюеться р1зних розм1р1в 1 р1зна за сво!ми ф1зико-мехашчними властивостями. Для таких деталей необхвд-но використати математичну модель нагромадження втомних пошкоджень [2]. За характером залежностей вс1 модел1 можна подшити на лшшш та нелшшш. За лшшш приймають модел1, в яких втома залежить вщ часу 1 числа циктв на-вантажень лшшно. Нелшшш модел1 дають змогу точшше описати процес. Кш-цеве значення напрацювання на вщмову для вс1х моделей е однаковим. Найпростшою лшшною моделлю сумування втомних пошкоджень е модель Майнера-Пальмгрена, за якою м1рою нагромадження прийнято величину щ / , а за критерш суму
де: щ - кшькють цикшв роботи з напруженням аа; N - кшькють циктв до руйнування за кривою втоми на цьому р1вш напружень аа,.
(1)
Рис. 1. Вузол пилкового штва мехашзму рЬзання: 1) пилковий шюв; 2) вал; 3) шюв клинопасовог передачi; 4) корпус; 5) вгсъ; 6) гвинт регулювання нахилу oci; 7) вальниця
Якщо píbmhm криво! втоми записати у традицшнш формi
S ■ Ni = е^д ■ Ng для sat > 0"_1д, (2)
то величину N¿ можна визначити за залежнiстю
N = '
U a
■ Ng,
(3)
де: о-1д - межа витривалост для деталi, виготовлено! з певно! сталi; т - параметр криво! втоми; - базове число цикив.
Параметр криво! втоми сталевих деталей визначено за кореляцшною формулою [3]
m =1 f 5 + S 1,
k У 80 )
(4)
де: ов - межа мщност на розтяг у МПа; к - коефiцieнт, що враховуе вплив всiх чинникiв на отр втомi.
Величина Ыо змшюеться у межах вiд 1 до 3-106 циклiв. II можна прийма-ти 2-106 циклiв [3].
Величину пошкодження ар визначено як суму
о. = X * (5)
Величина ар залежить вiд площi безрозмiрного спектра навантажень
x=i
Sai ■ ViS
(6)
Samax VS
де: viS - число цикив роботи верстата на рiвнi напружень sai, яке визначено за
даними спостережень за роботою верстата протягом року; - загальне число цикшв у блоцi навантажень верстата.
За даними статистичного ан^зу роботи с^чкопилкового верстата наг-ромаджене граничне пошкодження визначено за залежнiстю
sa max ' Х
--k
aP =S-* 0,2, (7)
V a max k
s-id
де k - коефщент, що враховуе рiвень пошкоджуваних напружень, k = 0,5. ..0,7. У розрахунку X, напруження sai < k s-lg не враховуються. Пiсля цього визначають загальне число циктв vd. Число блоюв навантаження до руйнування
1 = aP Ng . (8)
Пiд час моделювання роботи верстата приймаемо нормальний закон роз-подшу напружень на кожнiй ступенi навантажень. Амплггуди дiючих напружень можна представити у такому виглядi
Sai = Sai + Up- Ssa, , (9)
де: Sai - середне значення дж>чих напружень; U p - квантиль нормального роз-подiлу; SSa, - середньоквадратичне вiдхилення напружень.
Тодi математичне сподiвання числа блокiв навантаження до руйнування запишеться у виглядi
1= ap ■ аЪ -Ng . (10)
Функцiя 1 за залежнютю (10) нелiнiйна. Звести ii до лiнiйного виду можна шляхом логарифмування
ln(1) = A + m (1пст-и-lne), (ii)
де e= sai / sai - вщношення миттевого значення напружень до його середнього значення.
A - 1n[ap-WG / (vs-Ysm-t,)], (12)
де t, = viS / n§.
Напруження на вщмову вала (ош) у годинах оперативно1 роботи
L = ls1, (13)
де ld - тривалють блока навантаження у годинах. На пiдставi наведених залеж-ностей складено алгоритм розрахунку ресурсу вала та ос стрiчкопилкового верстата, який реалiзовано у виглядi програми на ПЕОМ.
Для визначення силових i режимних показникiв процесу рiзання дереви-ни на горизонтальному с^чкопилковому верстатi використано величину пито-мо1 роботи рiзання Кт. Ii величина залежить вiд довжини пропилу й подачi на зуб i описуеться рiвнянням регресп [4]
234 Збiрник науково-технiчних праць
к 329,164 ....
т 6238121 .£ (1,0032768-1п к)' ^ >
де: к - довжина пропилу, мм; - подача на зуб, мм. Iншi чинники врахованi показниковими множниками.
Для призначення швидкосп подавання використано формулу для визна-чення можливо1 швидкостi подавання за потужнiстю двигуна механiзму рiзання [4] i хвилястютю поверхнi пропилу [5].
Дотичну силу рiзання i силу вiдтиску визначено за вщомими залежнос-тями [6]. За цими силами визначено тангентальну, осьову та радiальну сили, що дiють на вал. 1з врахуванням вщцентрово! сили шерцп побудовано розрахунко-ву схему та епюри згинальних i крутних моментiв для вала.
Для розрахунку напружень у перетинах пилкового вала й ос прийнято симетричний цикл напружень згину а i вiднулений для напружень крутшня т. Вiдповiдно до прийнято1 умови для порожнистого вала напруги згину i крутш-ня визначено за формулами:
^ _ 0; а _ 0,1ЧМ(Т - С 4); (16)
_ _ 0,5 Т (17)
Тт _Та; Та _ 0,2. ¿3. (1 - С 4); (17)
де: ат, тт - середш значення напруг згину i кручення; аа, та - амплггуда нап-руг згину i кручення; Мзг, Т - згинальний та крутний моменти у розглядувано-му перетинi вала; ¿1 - зовшшнш дiаметр порожнистого вала у небезпечному перетинi; ¿2 - дiаметр внутрiшнього отвору порожнистого вала; С _ ¿2 / ¿1 -вщношення внутрiшнього дiаметра до зовнiшнього.
Допустимi напруги витривалостi а-1 i т-1 для металу визначено за формулами чинного ГОСТ 25.504-82 з урахуванням доповнень за 1989 р.
Для сталi Ст3, з яко1 виготовлений вал пилкового шкiва, для круглих заготовок дiаметром понад 100 мм, межа мщносп на розтяг ав = 420 МПа, межа текучостi аТ = 200 МПа. Для сталi 45, з яко1 виготовлена вiсь - ав = 610 МПа i аТ = 360 МПа. За сумюно! ди напружень згину i крутiння запас опору втомi визначено за формулою
п (18)
^»а+
де па, пт - запас опору згину i крутiння.
Результати розрахунюв для рiзних довжин пропилу наведено у табл. 1. На верстат протягом змши розпилюють колоди рiзних дiаметрiв. Довжина пропилу змшюеться залежно вiд положення пилки i дiаметра колоди. Число циктв навантаження вала й ос пилкового шкiва на кожному рiвнi довжини пропилу визначено за формулою
уг5_ 60. п. 4 (19)
де: n - частота обертання вала, об/хв; z4 - число циклiв навантаження за 3MiHy; ti - тривалють рiвня навантаження за змiнy.
Табл. 1. Результаты розрахунку механiчних величин для вала тд час розпилювання колод на стрiчкопилковому верстат1 СПВ 960-50 (шляхр^зання Lp = 3000 п.м.)
Назва величин Позна-чення Довжина п ропилу, мм
200 300 400 500 600 700
Швидккть подавання за потужшстю, м/хв VS( N) 170,3 55,28 27,34 16,58 11,31 8,33
Швидкiсть подавання за хвилястстю, м/хв US( f) 13,23 13,23 13,23 13,23 13,23 13,23
Прийнята швидкгсть подавання, м/хв Vs 13,23 13,23 13,23 13,23 11,31 8,33
Можлива подача на зуб, мм Sz 0,168 0,168 0,168 0,168 0,144 0,106
Питома робота рiзання, Дж/см2 KT 56,84 43,33 35,74 30,78 31,06 36,16
Потужнiсть двигуна на рiзання, кВт 9,98 11,42 12,55 13,52 14,00 14,00
Колова сила рiзання, Н P 1 кол 297,1 339,7 373,6 402,2 416,6 416,6
Максимальна сила рiзання, Н Rz max 297,1 339,7 373,6 402,2 416,6 416,6
Максимальна осьова сила, Н Rx max 178,3 203,8 224,1 241,3 250,0 250,0
Сила шерцп, Н PiH 5100 5100 5100 5100 5100 5100
Сила натягу пилки, Н Qh 4200 4200 4200 4200 4200 4200
Сила ввд пасово! передач^ Н FKn 845,7 967,0 1063 1145 1186 1186
Крутний момент, Нм T 1 к 75,76 86,62 95,16 102,6 106,2 106,2
Згинальний момент, Нм M зг 132,1 134,5 136,4 138,1 138,9 138,9
Поперечна сила, Н Qn 5904 6012 6098 6171 6208 6208
Напруження згину, МПа Sa 6,076 6,186 6,275 6,351 6,39 6,39
Напруження крутшня, МПа ta 3,207 3,506 3,743 3,944 4,045 4,045
18. Запас опору згину na 6,7 6,58 6,49 6,41 3,37 6,37
19. Запас опору крутшню n 10,68 9,77 9,15 8,69 8,47 8,47
20. Сумарний запас опору втомi nY. 5,68 5,46 5,29 5,16 5,09 5,09
Пилковий вал перебувае тд дieю сили шерцп, що виникае вщ дисбалансу шкiвiв. Ця сила дiе по колу i деформуе вал один раз за оберт. Силу рiзання можна вважати постшною, тому що кшьюсть зyбцiв у пропилi е постшною. 1з врахуванням цього величина z4 = 1. За результатами спостережень за роботою верстатiв тривалiсть рiвнiв навантаження за змiнy, що вщповщае довжинам пропилу: 200; 300; 400; 500; 600; 700 мм становила t1 = 0,97; t2 = 2,5; t3 = 2,5; t4 = 2; t5 = 0,02; t6 = 0,01 год.
Пюля розрахунку число циклiв на шести рiвнях навантажень в одному
блощ
vis = 60 1092 • 1 • 0,97 = 63554,4; V2S = 163800; v3s = 163800; v4s = 131040; v5s = 1310,4; v6s = 655,2.
Сумарне число блокiв навантаження vs = 524160.
Для сталi Ст3, з яко! виготовлено вал s_1 = 213 МПа, а_1д = 82,08 МПа, Ng = 2 106, m = 3,95. У розрахунках безрозмiрного спектру навантаження за формулою (6) напруження sai < 0,5 s_1d не враховуеться. З табл. 1 бачимо, що
на bcíx рiвнях навантаження sai е меншими 0,5-82,08=41 МПа, тобто приймаемо sai = 0.
Число блоюв навантаження для згину до руйнування за формулою (10) з урахуванням, що sai = 0 дорiвнюе безмежностi. Аналогiчно i для tai = 0 число блокiв навантаження для крутшня дорiвнюе безмежностi. Отже ресурс вала не-обмежений. Вюь представляе собою статично невизначену балку, що мае консоль i жорстке защемлення. Статичну невизначенiсть ош розкрито методом сил.
Канонiчне рiвняння методу сил для один раз статично невизначено! сис-теми мае вигляд
dv Х +A1F = 0, (20)
де d1 i Aip - коефщенти цього рiвняння, визначено за правилом Верещагша.
Пiсля побудови вантажних та одиничних епюр побудовано епюри зги-нальних моментiв та поперечних сил ос у всiх небезпечних перетинах (табл. 2).
Табл. 2. Результати розрахунку MexauÍ4Hux величин для oci nid час розпилювання колод на cтрiчкonилкoвoму верстат СПВ 960-50 (шляхр1зання Lp = 3000 п.м.)
Назва величин Позна-чення Довжина п ропилу, мм
200 300 400 500 600 700
Згинальний момент, Н-м Мзг 833,5 842,7 850,6 857,7 861,4 861,4
Поперечна сила, Н Qn 10765 10843 10915 10983 11019 11019
Напруження згину, МПа Sa 66,68 67,42 68,05 68,62 68,91 68,91
Напруження зрiзу, МПа ta 8,57 8,63 8,69 8,74 8,77 8,77
Запас опору згину па 3,19 3,16 3,13 3,10 3,09 3,09
Запас опору зрiзу пт 14,94 14,83 14,74 14,65 14,60 14,60
Сумарний запас опору п 3,12 3,09 3,06 3,04 3,03 3,03
Режим рiзання i вш iншi величини у табл. 2 вщповщають значенням, на-веденим у табл. 1.
Для сталi 45, з яко! виготовлена вюь пилкового шюва, межа мщносп на розтяг ов = 610 МПа, а межа текучосп от = 360 МПа, допусташ напруги вто-ми тд час згину о_1 = 213 МПа, а тд час крутшня т_1 = 128 МПа. Медiаннi значення межi втоми для деталей машин та елеменпв конструкцш, що вщповь дають iмовiрностi руйнування ДЦ = 50 %, визначено з урахуванням зниження межi втоми вщ концентраторiв напружень. Середне значення межi втоми пiд час згину о_1д = 40 МПа, а тд час крутiння т_1д = 34 МПа.
За результатами моделювання напрацювань на вiдмову за методом Монте-Карло отримано величини напрацювань з урахуванням варiацil руйнуючих напружень, середшх значень межi витривалостi, концентрацп напружень (табл. 3).
Результати аналiзу за критерiем Персона розподiлу напрацювань на вщ-мову (рис. 2) свiдчать, що розподш пiдпорядковуеться логарифмiчно-нормаль-ному закону з параметрами а = 1,1589 i 5 = 12,789.
Медiанне значення ресурсу ош визначено за формулою [6]:
Тр = ехр | а + -Я- |,
(21)
12,7892 ^
= 16871 год.
Рис. 2. Частотарозподьлу напрацювань на вьдмову ос1 пилкового вала Табл. 3. Напрацювання на вьдмову ос1 пилкового шкьва
№ дос-л1ду
Напрацювання на вщмову, год
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Середне значен-ня, год.
1
6565
3147
5899
11992
36197
8144
27725
36420
6522
5633
14824
2
9955
20736
18379
2862
4190
47906
6419
2933
31720
2523
14762
8482
65953
4344
4069
5269
5861
10250
70060
46969
5502
22676
6570
1
3037
2415
4434
6191
682
21344
12205
3758
6180
16231
10723
33883
5646
5228
52217
5922
7319
10906
6959
15503
1000
11303
72483
4327
39224
7251
12162
8712
5794
10561
17282
24657
9952
12150
3076
18953
70154
89417
979
10756
2176
24227
36417
7378
8777
3144
12593
1866
79403
9362
914
343
16020
4026
10169
52499
15521
33990
10748
9768
15681
6000
1995
16039
10
22195
30287
11136
43463
9713
9850
6490
5057
12561
11673
16243
11
36855
8399
11865
4439
16164
8812
31721
46434
4222
4053
17296
12
3785
1209
5065
35183
1225
6532
875
4112
1052
2625
6166
13
16334 17288 2345
1698 4326 7384 3357 38270 7569
13799 25938
Гамма-вщсотковий ресурс ос пилкового шюва визначали
Я
Ту = ехр
а\ 1 - Пру-
а
за формулою (22)
де ирМ =
1п / - а
Я
- квантиль функци Лапласа для логарифм1чно-нормального
розподшу.
Шсля розрахунку значень гамма-вщсоткового ресурсу одержали Тру = 16871 год для у = 50 %; Тру = 12583 год. для у = 60 %; Тру = 6358 год. для у = 80 %; Тру = 3818 год. для у = 90 %.
+
3
4
5
6
7
8
9
Висновки. Для моделювання напрацювань на вщмову деталей дерево-обробних верстатiв можливо використати метод статистичного моделювання (метод Монте-Карло). Ресурс вала пилкового шюва горизонтального стрiчко-пилкового верстата практично необмежений i його можна не враховувати тд час розроблення структури ремонтного циклу верстата. Гамма-вщсотковий ресурс ос пилкового шюва змшюеться у межах вщ 3800 до 16900 год. i його обов'язково треба враховувати.
Л1тература
1. Амалицкий В.В. Надежность деревообрабатывающего оборудования : монография /
B.В. Амалицкий. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 160 с.
2. Кузьменко А.Г. Прочностная надежность обрабатывающих станков : монографiя / А.Г. кузьменко, А.И. Телега. - К. : Вид-во "Технжа", 1993. - 160 с.
3. Когаев В.П. Прочность и износостойкость деталей машин : учебн. пособ. [для студ. ма-шиностроит. ВУЗов] / В.П. Когаев, Ю.Н. Дроздов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1991. - 319 с.
4. Шостак В.В. Сили рiзання тд час розпилювання сосни на горизонтальних стржопилко-вих верстатах / В.В. Шостак, В.В. Пуна // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украни. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 113-118.
5. Шостак В.В. Точшсть випилювання пиломатерiалiв на горизонтальних стржопилкових верстатах / В.В. Шостак, В.В. Пуна // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна про-мисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра1ни. - 2007. - Вип. 33. -
C. 38-41.
6. Юрик М.Д. Мехашчне оброблення деревини : тдручник [для студ. ВНЗ] / М.Д. Юрик. -Львiв : Вид-во "Кольорове небо", 2006. - 412 с.
7. Дзюба Л.Ф. Основи надшносп машин : навч. пошбн. [для студ. ВНЗ] / Л.Ф. Дзюба, Ю.В. Зима, е.М. Лютий. - Львiв : Вид-во "Логос", 2001. - 204 с.
Войтович В.В., Шостак В.В. Определение ресурса вала и оси горизонтального ленточнопильного станка
Затронута проблема управления техническим состоянием ленточнопильных станков в процессе их эксплуатации. В основе этой проблемы лежит разработка научно обоснованной структуры ремонтного цикла. Описаны результаты исследований методом Монтэ-Карло ресурса основных деталей механизма резания. Ось представлена как статически неопределенная система. Распределение наработок на отказ описано логарифмически-нормальным законом распределения.
Математической моделью принята линейная модель суммирования усталостных повреждений. Установлено, что ресурс вала практически неограничен, а ресурс оси лежит в пределах от 3800 до 16900 часов.
Ключевые слова: микротвердость, упрочнение, направляющая.
Vojtovich V. V., Shostak V. V. The calculation of Resource of Billow and Axis of the Horizontal Bend-Saw Machine-Tool
The problem of technical state management of bend-saw machine-tools in the process of their exploitation is considered. Development of the scientifically grounded structure of repair cycle lies in the basis of this problem. The results of the research using Monte-Karlo's method of basic details resource of cutting mechanism are described. An axis is presented as a statically indefinite system. Distributing of works on a refusal is described using logarithmic normal law of distributing. The linear model of adding up of tireless damages is adopted as a mathematical model. The resource of billow is proved to be practically unlimited. The resource of the axis is measured from 3800 to 16900 hours.
Key words: billow, axis, resource, bend saw, machine-tool.
