CC BY
13
Науковий вкник, 2006, вип. 16.5
3. Козак Р.О., Козакев1ч П.А. Технология деревинно1 маси: Навч. посiбник/ За ред. П. А. Бехти. - К: Основа, 2004-348 с.
4. Фумбарев О.Г., Солонщин Р.О., Дикий В.1. Волокнист плити з вiдходiв целюлоз-но-паперових виробництв. Паперове i лiсохiмiчне виробництво УкрНД1П. - К.: УкрНДШ, № 24, 1995. - С. 24-25.
5. Дубовская Л.Ю. Теплоизоляционный материал на основе древесных отходов и минерального связующего. - М.: Деревообрабатывающая пром-сть. - 2005, № 3. - С. 13-14.
УДК 539.3 Асист. Р.В. Палаш,
канд. техн. наук - НУ ""Львiвська полiтехнiка"
ВИЗНАЧЕННЯ РАЦ1ОНАЛЬНИХ ФАКТОР1В ВПЛИВУ НА 3АЛИШКОВ1 НАПРУЖЕННЯ В ЗВАРНИХ З'СДНАННЯХ КОНСТРУКЦ1Й 13 ВИСОКОМ1ЦНИХ СТАЛЕЙ
Визначення рацiональних факторiв впливу на залишковi напруження в зварних з'еднаннях конструкцiй iз високомiцних сталей. Дослщжено вплив чинниюв на залиш-ковий напружений стан в з'еднаннях конструкцш трубчатого профiлю iз високомщних сталей, визначено тi з них, якими рацюнально регулювати розподiли напружень.
Assist. R.V. Palash - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Indication of efficient factors of influence on residual tensions in the welded joints of constructions made of high-strength steels
Indication of efficient factors of influence on residual tensions in the welded joints of constructions made of high-strength steels. The influence of the factors on residual tension state in joints of tubular type constructions made of high-strength steel has been analyzed. Those of them that can be used for efficient distribution of tension were indicated.
У сучасному машинобудуванш i промисловост широко використову-ються конструкци трубчастого профшю. Зважаючи на тенденщю до змен-шення металомюткост за умов ускладнення i зростання навантажень, яким шддаються таю конструкци, лопчним е широке використання високомщних низьколегованих сталей 1з межею плинност а02 понад 550 МПа. Однак 1х використання, особливо - за умов зварювання без додаткового пщгр1вання, пов'язане з проблемою утворення технолопчних i експлуатацшних трщин, зумовлених значними за величиною та нер1вном1рно розподшеними залиш-ковими зварювальними напруженнями в з'еднанш. Зважаючи на визначаль-ний вплив таких напружень на технолопчну й експлуатацшну мщшсть конструкцш, важливим е виб1р таких параметр1в режиму зварювання, що за-безпечать якнайбшьш сприятливий залишковий напружений стан.
З метою шдвищення мщност таких з'еднань використовують зварювання з утворенням аустештних шв1в [1]. Попри наявшсть експерименталь-них даних, можливють визначення розподшв напружень для таких випадюв вивчена недостатньо.
Метою роботи було вивчити законом1рносл утворення напружень у зварних з'еднаннях конструкцш 1з високомщних низьколегованих сталей аус-тештним швом. Дослщження проводились для класу кшьцевих з'еднань ци-лшдричних конструкцш з високомщних низьколегованих сталей мартенсито-бейштного класу. Вивчався вплив на розподш залишкових напружень таких
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
чинник1в: параметра терм1чного циклу зварювання, геометричних розмф1в з'еднання, особливостей структурних перетворень у ньому.
Для обчислення напружень у довшьнш точщ кшьцевого зварного з'еднання використано математичну модель, створену на основ1 часткового роз-в'язку розрахунково-експериментального методу [2-4]. Промодельовано вплив названих вище параметр1в на розподши залишкових напружень у трубчастих елементах. За результатами моделювання встановлено, що найбшьш ефек-тивне керування розподшом залишкових напружень може здшснюватись за рахунок параметру математично! модел1 2т (рис. 1), що визначае координату максимальних пластичних деформацш, ефективно впливати на як можна змшою погонно! енергн зварювання.
Сап,"
а б
Рис. 1. Залежшсть розподту ктьцевих (а) i осьових (б) напружень вiд розташування максимуму пластичних деформацш на зовншшй поверхш оболонки 1 - 9 мм; 2 - 12 мм; 3 - 20 мм
Було дослщжено зварш з'еднання високомщних сталей мартенсито-бейштного класу, д1аметрами 150... 1000 мм, товщиною стшки 6... 15 мм та розраховано розподши залишкових напружень в них.
Вплив вщдал1 вщ умовно! ос зварного шва до максимуму пластичних деформацш 2т (2^ = 8 мм, В = 250 мм, 20 = 25 мм), який найбшьшою м1рою за-лежить вщ законом1рност1 поширення теплових потоюв при зварюванш [5], потужност режиму та ш., на формування напруженого стану, насамперед, проявляеться у "змщенш" розподшв напружень вщ ос шва при зростанш гт.
Вплив на абсолютну величину кшьцевих напружень бшьш неоднознач-ний, як видно, 1з зростанням цього параметру, абсолютна величина напружень на шв1 зростае, а в дшянщ наростання { максимальних значень - дещо змен-шуеться, як за рахунок змщення кривих, так { за рахунок зниження !х гра-даенпв. В осьовому ж напрямку залежшсть вщ параметра 2т виражена менш ютотно, { його збшьшення вщповщае зростанню дшянки максимальних значень напружень.
Водночас, залежно вщ форми й розм1р1в конструкци, що зварюеться, { конкретно! марки стал1, оптимальне значення 2т повинне обиратись 1з м1ркувань доцшьного розташування делянки з максимальними кшьцевими та осьовими напруженнями, зокрема - вщносно дшянки зварного з'еднання з найбшьш нес-приятливою структурою. Важливими при цьому е характер \ топограф1я експлу-атацшних навантажень, !х знак { величина у дшянщ зварного з'еднання.
88
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.5
На пiдставi виконаного аналiзу можна зробити висновок про те, що величину залишкових напружень для конкретного зварного з'еднання доцшь-но регулювати змшою вiддалi вiд осi шва до максимуму умовних пластичних деформацш zm - параметром, що змiною величини в невеликому штерваш (920 мм) ютотно впливае на залишковi напруження i легко шддаеться впливу змшою параметрiв режиму зварювання.
За результатами моделювання зроблено рекомендацiï щодо вибору па-раметрiв режиму при зварюванш без пiдiгрiвання та додаткового термiчного оброблення кiльцевих швiв з'еднань конструкцш iз високомiцних сталей, за рахунок зниження рiвня залишкових напружень.
Л^ература
1. Палаш Р.В., Дзюбик А.Р. Дослщження особливостей напруженого стану не-роз'емних з'еднань деталей iз високомiцних сталей// Вiсник Луганського НУ iм. В. Даля. - Лу-ганськ. - 2005, № 11(93). - С. 144-147.
2. Палаш Р.В. Формування залишкового напруженого стану на внутршнш поверхнi зварних цилшдричних елементiв конструкцiй iз високомщних сталей// Наук. вюник Укр ДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДлТУ. - 2005, вип. 15.2. - С. 58-63.
3. Палаш Р.В. Вплив величини зони пластичних деформацш на залишковi напруження в кшьцевих з'еднаннях обсадних труб// Вюник НУ "Львiвська пол^ехшка": Динамша, мщшсть та проектування машин i приладiв. - 2004, № 509. - С. 99-104.
4. Палаш Р.В., Палаш В.М., Дзюбик А.Р. Оцшка мщносп деталей машин методами комп'ютерного моделювання// Матер. Мiжнародноï наук.-практ. конф. "Дш науки - 2005". -Том 35 "Техшка". - Дншропетровськ. - 2005. - С. 32-33.
5. Палаш Р.В. Пщвищення технолопчно'1' та експлуатацшно'1' мщносп зварних деталей машин з високомщних сталей// Машинознавство. - Львiв. - 2005, № 8 -С. -52-55.
УДК 674.048 1нж. Б.М. Перетятко -Львiвський тститут пожежноТ безпеки МНС УкраТни; доц. 1.М. Озартв, канд. техн. наук - НЛТУ УкраТни
НОВ1 АНТИП1РЕНИ НА ОСНОВ1 КАРБАМ1ДУ ТА СПОЛУК КРЕМН1Ю I ФОСФОРУ
Наведено хiмiчнi сполуки, що використовуються як антитрени. Розкрито шляхи дослщження нових антитрешв для захисту деревини, природних полiмерiв i т.п. Наведено результати власних дослщжень авторiв щодо просочення антитренами рiзних порiд деревини.
Eng. B.M. Peretiatko - Lviv fire safety institute of Ukrainian Ministry of extra ordinal situations; doc. I.M. Ozarkiv - NUFWT of Ukraine
New fire-retardants based on carbamide, silicon and phosphorus compounds
The chemical compounds used as fire-retardants are presented in this article. It is developed the ways of investigation of new fire-retardants for wood protection and natural polymers and etc. The results of my own research of some authors concerning the treatment of different species of wood by the fire-retardants are described here.
У зв'язку 1з розширенням виготовлення дерев'яних будинюв каркас-но!, панельно! та об'емно-блочно! конструкцш у свт 1з широким використан-ням хвойних конструкцшних матер1ал1в та р1зних плитних матер1ал1в (фане-ри, ДСП, ДВП та ш.) виникла наукова проблема пошуку та створення нових сполук щодо вогнезахисту деревини.
