Визначення параметрів гострої токсичності мікосорбенту Кормосан Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:615.2:663:636.4.

Гузь Ю.А., астрантка © Сумський нацюнальний аграрный утеерситет

ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТР1В ГОСТРО1 ТОКСИЧНОСТ1 М1КОСОРБЕНТУ КОРМОСАН

В ход1 експеримент1е з еизначення гострог токсичност1 етчизняного мшосорбенту Кормосан, проееденому на тфузоргях та быих мишах, еизначено, що зггдно з ГОСТ 12.1.007-76 його належить е1днести до VI класу токсичност1, тобто до речоеин егдносно нештдлиеих.

Ключовi слова: мЫосорбенти, токсичтсть, шфузорп, лабораторт теарини.

Вступ. Останшм часом все бшьше з'являеться публжацш про широке розповсюдження мжроскошчних грибiв у довкшл^ особливо в компонентах зернофуражу та комбжормах для свиней i птищ [1-3]. Ураження кормiв патогенними грибами негативно позначаеться на продуктивност тварин, !х репродуктивнiй здатноси, знижуе ефективнiсть вакцинопрофiлактики, лiкувальних заходiв тощо [4, 5].

В науково-практичних виданнях описано рiзноманiття методiв та способiв запобiгання мiкотоксикозiв тварин. А вим на практицi найкращий ефект досягаеться вщ застосування рiзноманiтних мжособренив [6, 7]. Проте аналiз офщшних видань за роки незалежностi Украши свiдчить, що всi наявнi на ринку протимщетш засоби е шоземного виробництва [8, 9]. В ходi створення вiтчизняного дезактиватора мiкотоксинiв з торговою назвою «Кормосан», серiйне виробництво якого плануеться в НВФ «Бровафарма», перед нами стояло завдання визначити фармако-токсиколопчш параметри нового препарату.

Матер1али 1 методи. Для дослiдження використали препарат „Кормосан" (експериментальна серiя №4) виготовлений вщповщно до ТУ У 24.4-14332579053:2009.

Дослiди за даною тематикою проведено на кафедрi ветсанекспертизи, мжробюлоги, зоогiгiени та безпеки i якостi продукци тваринництва та вiварil Сумського нацiонального аграрного унiверситету за двома методиками, що використовують при експертизi матерiалiв реестрацiйних досье на препарати для ветеринарно! медицини [10].

В ходi експерименту за першим методом визначення гостро! токсичностi експериментального мiкосорбенту «Кормосан» проводили за допомогою стандартно! комерцшно! сери (№59) культури шфузори колподи, виготовлено! в ТзОВ «Вщродження» (м. Одеса), вiдповiдно до вимог ТУ У 46.15.243-97. Даний метод засновано на вилученш з дослщжуваних продукив рiзних фракцiй

© Науковий кер1вник професор А.В. Березовський. Гузь Ю.А., 2009

51

токсичних речовин дистильованою водою та подальшою дieю цих екстракпв на культуру шфузори Colpoda Steinii.

Визначення токсичност препарату полягало в послщовному виконаннi таких процеЫв: пiдготовка iнфузорiй, приготування живильного середовища та водного екстракту продукту, проведення дослщжень й оцiнка його результат.

Живильне середовище готували за рецептом: пептону - 120 мг, дрiжджового екстракту - 6 мг, глюкози фармацевтично! - 30 мг, розчину Лозша-Лозшського - до 1 дм3. Отриману суспензш автоклавували при 1 атм. впродовж 30 хв. i стерильне розливали у флакони для антибютиюв, котрi затуляли гумовими корками, закочували алюмiнieвими ковпачками.

Для проведення одного дослщження вiдкривали два флакони, на стшках яких прикрiпленi цисти i спори культури колподи, та один флакон з живильним середовищем. У кожний флакон з культурою колподи вливали по 2 мл живильного середовища, закривали ватно-марлевим корком i залишали у термостаи на 24 години при температурi 26° С. Шсля цього витримували на свiтлi 10 хв. Далi методом «розтиснено!» краплi культуру колподи дослщжували пiд мiкроскопом (при збiльшеннi 150х разiв). У полi зору повинш були активно рухатися не менше 5 клiтин колпод.

Проби зразюв препарату масою 20±0,1 г вносили в колбу емкктю 250 мл i додавали 100 мл дистильовано! води. Колбу iз таким вмютом отрушували на шутель-апаратi iз швидкктю 120 об./хв впродовж 20 хв, тсля чого сумiш очищали через паперовий фшьтр.

У флакон з активною культурою колподи вносили 2 мл фшьтрату водного екстракту дослщжуваного зразка i змiшували. В цей же час у контрольний флакон вносили 2 мл дистильовано! води. Через 3 i 10 хв та 3 години з дослщного i контрольного флакошв вщбирали по краплi сумiшi i дослiджували пiд мiкроскопом методом «розтиснено!» крапли При температурi навколишнього середовища 25° С визначали кiлькiсть наявних живих i мертвих колпод.

Критерieм визначення токсичност був час вiд початку ди дослiджувано!' водно! витяжки до загибелi бiльшостi (понад 90%) колпод. факт загибелi яких констатували на пiдставi повного припинення !х руху та наявностi ознак розпаду. Всього було здшснено дослiдження десяти зразюв препарату „Кормосан".

Визначення гостро! токсичност препарату „Кормосан" наступним методом проводили на лабораторних тваринах. Для експерименту вдабрали 40 клмчно здорових безпородних бших мишей 2-мiсячного вiку вагою 18-22 г. 1з них було сформовано п'ять аналопчних груп (п=8), з яких визначили: чотири дослщш; та одну контрольну. Тваринам перших трьох дослщних груп препарат „Кормосан" задавали орально у виглядi домшки до разово! даванки концентрованого корму, з розрахунку для груп №1, №2 i №3 вщповщно по: 800, 1600 та 2400 мг на 10 грамiв корму, що адекватно 5000, 10000 та 15000 мг препарату на 1 кг маси тша. Бшим мишам групи №4, замкть визначено! норми корму, задали 10 г нативного препарату „Кормосан" на всю групу, що

52

дорiвнювало по 1,25 г на одну тварину, або адекватно 62,5 г на 1 кг маси тша. Тваринам контрольно! групи в цей день згодували лише 10 г звичного комбжорму.

Результати дослщження. Дослщами за першим методом встановлено, що впродовж 3 годин вс колподи залишалися рухливими, штенсившсть росту була понад 90% (табл. 1). Аналопчш результати констатували i в контролi.

Таблиця 1

Результати визначення гостро!' токсичностi препарату «Кормосан»

№ Показники Стутнь токсичносп

проби препарату

1 Впродовж 3 год ва колподи лишалися рухливими, штенсившсть росту понад 90% Не токсичний

2 Так же Не токсичний

3 Так же Не токсичний

4 Так же Не токсичний

5 Так же Не токсичний

6 Так же Не токсичний

7 Так же Не токсичний

8 Так же Не токсичний

9 Так же Не токсичний

10 Так же Не токсичний

Виходячи з даних наведених в табл. 1, експериментальний препарат дозволено вщнести до нетоксичних сполук.

При другому методi визначення гостро! токсичностi препарату, за клiнiчним станом лабораторних тварин вах груп проводили постшне спостереження впродовж перших трьох годин, поим - погодинне обстеження впродовж першо! доби з моменту задавання препарату. При цьому мали вiдмiчати: появу i динамiку розвитку клмчних ознак отруення, строки загибелi тварин чи вiдновлення ознак покращення !х фiзiологiчного стану. В наступи 13 дiб дослiду щодобово по чотири рази здшснювали визначення !х клiнiчного стану.

Впродовж перших двох години експерименту було встановлено, що у дослiдних групах №№1, 2 та 3, сумш вiдповiдно! дози препарату з кормом по!далася тваринами повшстю за перiод, що майже ствпадало з контрольними тваринами. В подальшому, пiсля застосування експериментального препарату, за весь перюд спостережень загибелi тварин iз цих груп не було. Видимих порушень клiнiчного стану у тварин вЫх трьох дослiдних груп також не вiдмiчалося.

У тварин дослщно! групи №4 нерозбавлена доза нативного препарату не спричинила клмчно! картини отруення. Пiсля даванки препарату впродовж першо! доби вiдмiчали деяю ознаки розладу роботи шлунково-кишкового тракту, що характеризувались ознаками пiдвищено! спраги, втратою апетиту, затвердiнням фекальних мас та бшьш свiтлим !х кольором. На другу-третю добу згаданi ознаки вщходили. 1нших видимих порушень клмчного стану тварин не

53

зафжсовано. Загибель тварин ще! дослщно! групи також не реестрували впродовж всього перюду спостереження.

Таким чином, внаслщок вщсутност загибелi тварин в ycix дослiдних групах (як i контрольнiй) за весь визначений перюд спостережень експериментальний препарат „Кормосан", згiдно ГОСТ 12.1.007-76 дозволено вщнести до VI класу токсичности тобто до речовин вiдносно не шкщливих.

Висновки. За результатами двох рекомендованих методик з визначення гостро! токсичност хiмiотерапевтичних засобiв експериментальний препарат „Кормосан", виробництва НВФ «Бровафарма», е не токсичним засобом.

Л1тература

1. Труфанова В. Частота контамшаци мжотоксинами кормiв для птицi // Ветеринарна медицина Украши. - 2004. - №9. - С. 26-28.

2. Рухляда В.В., Бтан АВ., Соколова АВ. Розповсюдження мжромщепв на зерн вшса у рiзних регионах Украши // Вюник Бтоцерювського ДАУ. - Бта Церква, 2007. - Вип. 44. - С. 146- 150.

3. Куцан О., Шевцова Г., Ярошенко М. Грибкове ураження зернових та кормiв // Тваринництво Украши. - 2009. - №3. - С. 24-27.

4. Гогин А.Е. Микотоксикозы: значение и контроль // Ветеринария, 2006. - №3. - С. 9-11.

5. Фергус Дж. Неер. Микотоксины и последствия их применения при выращивании молодых племенных свиней // Ветеринарная практика. - 2007. -№7(11). - С. 32-33.

6. Красиков Г.А., Колосова Н.Г., Антонов В.С. и др. Препараты для лечения и профилактики субклинических микотоксикозов // Ветеринария, 1997. - №8. - С. 14-17.

7. Мелешко А.В. Практические рекомендации контроля и профилактики микотоксикозов в промышленнном животноводстве // Ветеринарная медицина Белоруси. - 2007. - №1. - С. 17-18.

8. Косенко М.В., Достоевський П.П., Березовський АВ. та спюав. Довщник ветеринарних препарата i кормових добавок зарубiжного виробництва. - Кшв: Ветшформ, 1999. - 352 с.

9. Каталог ветеринарних лжарських засобiв i кормових добавок для тварин, зареестрованих i дозволених для використання в Укра!ш / Пщ редак. Бкюка 1.Ю. - Кшв, 2006. - 170 с.

10. Доклмчш дослщження ветеринарних лжарських засобiв / За ред. проф. 1.Я. Коцюмбаса - Львiв: Трiада Плюс, 2006. - С. 271-284.

Summary

During experiments on determination of sharp toxicness of domestic mikosorbentu of Kormosan, to conducted on infusoria and white mise, certainly, that concordantly GOST 12.1.007-76 it follows to attribute him to the VI class of toxicness, that to the matters in relation to not harmful.

Стаття надшшла до редакцИ 16.04.2009

54