Научная статья на тему 'Визначення експлуатацiйних показникiв якостi пружних абразивних кругiв'

Визначення експлуатацiйних показникiв якостi пружних абразивних кругiв Текст научной статьи по специальности «Технологии материалов»

CC BY
37
8
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по технологиям материалов, автор научной работы — I. М. Грiнер, В. О. Морозов

Для випробовування пружних абразивних кругiв створений стенд та розроблена методика визначення експлуатацiйних показникiв якостi цих кругiв, в основу якої покладенi нормативи шлiфувальних iнструментiв. Показана методика та результати випробовування.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Determination of operational quality indexes of resilient abrasive circles

For testing of resilient abrasive circles is created a stand and developed methods of determination of operational quality indexes of these circles, into base of which the rates laid down of grinding instruments. Shown methods and testing results.

Текст научной работы на тему «Визначення експлуатацiйних показникiв якостi пружних абразивних кругiв»

Науковий вкник, 2001, вип. 11.1_

Роз]шрно-яюсна оцшка сировини дозволила вибрати домiнуючi дiаметри пиловочника для подальших розрахункiв (18, 20, 24, 26, 28 см.). Розраховаш ввд-поввдш постави на виготовлення специфшовано! пилопродукци. Результати (див. рис. 3) показують, що об'емний вихiд основно! продукци для дерев'яного будин-кобудування (товщиною 50, 32, 25) коливаеться в межах: при розпилюванш вроз-вал - вiд 58,4 % до 63,2 %, а при розпилюванш з брусовкою - вщ 56,4 % до 63,9 %, при виготовлент додатково! продукци потрiбних стандартних ширин об'емний вихвд збшьшуеться на 1,5 - 4 % (в розвал) i на 1,4 - 2,8 % (з брусовкою). При чому, ввдсутня тенденцiя до збшьшення об'емного виходу пилопродукци при зростанш дiаметрiв колод, що викликае необхiднiсть сортування сировини для розпилювання спещальними поставами на виготовлення пиломатерiалiв для дере-

в'яного будинкобудування.

80 -|-

70 — 5? 60£ 50 -с 40 — 'Я 30 — М 20 —

10 —

0-1-1 I I , I I I I ,

18 20 24 26 28 18^ 20 24 26 28 врозвал з брусовкою

Дiаметр пиловочника, см ■ ушфковаш Пнеушфковаш Рис. 3. ДЬаграма виходу пиломатерiалiв, що входять в специфтащю, %

Лггература

1. Производство стандартных деревянных домов и столярно-строительных изделий. НПО "Союзнаучплитпром" ВНИИДРЕВ. 1974, вып. 8. - С. 35

2. Перспективи использования материалов на основе древесины в домостроении в ХХ1 веке. - М.: ВНИПИЭИлеспром, - 1991. - 250 с.

3. Справочое пособие по деревообработке/ Под ред. к.т.н. В.В.Кислого. - Екатеринбург: изд. "Бриз", - 1995. - 300 с. _

УДК621.92 I.M. Гртер; проф. В.О. Морозов, д.т.н. - УАД

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦШНИХ ПОКАЗНИЮВ ЯКОСИ ПРУЖНИХ АБРАЗИВНИХ КРУПВ

Для випробовування пружних абразивних крупв створений стенд та розроблена методика визначення експлуатацшних показниюв якост цих крупв, в основу яко! покладеш нормативи шл1фувальних шструменпв. Показана методика та результати випробовування.

I.M. Griner, V.O. Могогоу - UAP Determination of operational quality indexes of resilient abrasive circles

For testing of resilient abrasive circles is created a stand and developed methods of determination of operational quality indexes of these circles, into base of which the rates laid down of grinding instruments. Shown methods and testing results.

Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств

101

Украшський державний л1сотехн1чний ун1верситет

Оц1нка якост1 абразивного шструмента, його працездатносп базуеться на анал1з1 ряду показник1в роботи шл1фувального круга. Залежно в1д типу шстру-мента, виду обробки, оброблюваного матер1алу ц1 критерп можуть бути р1зними.

Оцшка якост1 шл1фувально! стр1чки полягае у визначенш питомо! продуктивности стшкосп шструмента та шорсткост1 оброблювано! поверхш [4, 5]. При шл1фуванн1 метал1в абразивними кругами як1сть шструмента оцшюеться за його питомою продуктивн1стю, питомим зносом, стшюстю 1 як1стю шл1фовано! поверхш [4, 6].

Працездатшсть абразивних крупв для шл1фування деревини та деревинних матер1ал1в визначають за питомою продуктивн1стю круга, питомим зносом 1 стшюстю круга, довжиною шл1фування за перюд стшкост1 круга та шорстк1стю шл1фовано! поверхш [7].

М1ж шл1фувальними стр1чкою 1 кругом 1снуе принципова р1зниця, яка полягае не т1льки в конструкцп цих инструментов, але 1 в характера !х роботи. Так, шл1фстр1чка являе собою гнучкий 1, як правило, одношаровий абразивний 1нстру-мент, зерна якого в робот1 неперервно притуплюються, глибина 1 питома про-дуктивн1сть шл1фування при пост1йному питомому зусилл1 притиску 1нструмента до оброблюваного об'екта зменшуеться, зменшуеться 1 шорстк1сть шлифовано! поверхш. Абразивний круг е жорстким 1 н1би багатошаровим абразивним шстру-ментом, р1жуча здатн1сть якого в процес1 шл1фування в деяких випадках непе-рервно поновлюеться (в1дбуваеться самозаточування круга), глибина шл1фування 1 питома продуктивн1сть шл1фування при пост1йному питомому зусилл1 притиску практично не зм1нюеться, а шорстк1сть шл1фовано! поверхн1 поступово зб1льшу-еться, а в 1нших випадках навпаки.

Оскiльки робота пружного абразивного круга е подобна до роботи шл1фувально! строчки, то 1 критерй оценки якост1 останньо! можна прийняти з де-якими доповненнями 1 для пружного круга.

В основу розробки методики визначення експлуатацшних показник1в якост1 пружних абразивних крупв покладен1 нормативи [1,2,3], як1 представлена у пор1вняльнш табл. 1.

Табл. 1. Критерй' оцткиякостг шлгфувальних гнструментгв.

Показники Шл1фувальш стр1чки Шл1фувальш круги Пружш шл1фкруги

1. Р1жуча здатнють, р, мм3/хв Р = "мЛм = =78.5 q1/tм Р = "мЛмВк Р = Wм/tм = =78.5 ql/tм

2. Коефщент мщност за-кр1плення зерен, К, мм/г * II - -

3. Коефщент шл1фування, Кш - Кш = "м/ "а Кш = "м/ "а

4. Напрацювання - визначаеться визначаеться

де: "м - об'ем знятого материалу, мм3; q1 -довжина з1шл1фованого еталонного стержня за перший цикл шл1фування, мм; ^ -машинний час шл1фування, ^ = хв; Вк -висота круга, мм; ^ - довжина з1шл1фованого еталонного стержня, мм; п -юльюсть цикл1в до досягнення критерию ст1йкост1; А - р1зниця мас зразка шл1фувального инструмента до 1 п1сля обробки, г.; а- об'ем зношено! частини круга,

3

мм .

102

Зб1рник науково-техн1чних праць

Науковий вкник, 2001, вип. 11.1

к, 2

Випробування розроблено'1 методики проводилось на стенд1, створеному на баз1 ушверсального шл1фувального верстата модел1 3М642 (рис. 1). Для до-сл1дження було спроектовано та виготовлено спещальний пристрш, який кршився на стол1 верстата. Зразками для шл1фування були стержш ф10 з кал1бровано'1 стал1 45 ГОСТ 1051-83. Шл1фування проводилось в такому режима рад1альне наванта-ження - 9,8 Н; час птфування - 1 хв; швидюсть круга - 15 м/с.

Що

Рис. 1. Стенд для до^дження рiжучоi здатностi пружних круг1в

Результати випробування показали, що р1жуча здатшсть пружних круг1в краща за р1жучу здатнють шл1фувальних стр1чок вщповщно'! зернистост1. Так, на-приклад, р1жуча здатнють тканинно'1 карбщокремшево'! стр1чки зернистютю 25 становить 240,6 мм3/хв, стр1чки для обробки важкооброблюваних матер1ал1в -255,1 мм3/хв, а пружного круга - 270,2 мм3/хв.

Таким чином, для ощнки якост1 пружного круга прийнята методика, яка базуеться на результуючих показниках його роботи: р1жучш здатност1 круга, пи-томш продуктивност1 круга (коефщ1ентов1 шл1фування), напрацюванш 1 шорст-кост1 шл1фовано'1 поверхш.

Наведен критерИ ощнки якост1 пружного абразивного круга взаемопов'я-заш 1 залежать в1д режимних фактор1в процесу шл1фування, ф1зико-мехашчних властивостей оброблюваного матер1алу, характеристики круга та ш. Розроблена методика визначення експлуатацшних показниюв якост1 пропонуеться для засто-сування при ощнщ результат1в випробовування пружних абразивних крупв на !'х працездатшсть.

Л1тература

1. ГОСТ 2424-83. Круги шлифовальные. Технические условия.

2. ГОСТ 5009-82. Шкурка шлифовальная тканевая. Технические условия.

Технолопя та устаткування деревообробних пщприемств

103

_Украшський державний лкотехтчний ун1верситет

3. ГОСТ 27181-86. Шкурка шлифовальная для обработки труднообрабатываемых материалов.Технические условия.

4. Маслов Е.Н. Теория шлифования материалов. - М.: Машиностроение, 1974.

5. Паньков Л.А., Костин Н.В. Обработка инструментами из шлифовальной шкурки.-Л.: Машиностроение Ленинград. отд-ние, 1988. - 235 с.

6. Щеголев В.А., Уланова М.Е. Эластичные абразивные и алмазные инструменты. - Л.: Машиностроение, 1977. - 184 с.

7. Яцюк А.И. Новый способ механической обработки древесины/ Шлифование древесины абразивными кругами. - Львов: Вища школа, 1975. - 256 с.

УДК 66.047 Астр. 1.О. Гузьова; проф. Я.М. Ханик, д.т.н.;

доц. В.М. Атаманюк, к.т.н. -ДУ "Львтська полтехнЫа"

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ СУШ1ННЯ ДИСПЕРСНОГО МАТЕР1АЛУ В Щ1ЛЬНОМУ ШАР1

Розглянута проблема суштня дисперсних матерiалiв у щшьному шар^ коли тепло-носш подаеться в напрямку - "шар матерiалу - перфорована перегородка". Проведет до-слщження з вивчення змти вологост дисперсно! кавово! сировини в час при рiзних параметрах. Зпдно з представленою математичною моделлю знайденi кiнетичнi коефщен-ти, якi дають можливiсть прогнозувати процес сушiння в широкому дiапазонi змiни пара-метрiв процесу.

Mathematical model of drying process of disperse materials

The article is devoted to the theoretical and experimental investigations of the filtration drying of disperse materials (coffee). The experimental results are presented and the computation dependencies for predicting the process kinetics are established.

Фшьтрацшне сушшня, як показано в рядi робгт [1,3] плоских газопроник-них матерiалiв piзно! структурно! модифшаци i природи зв'язку вологи з MaTepia-лом, мае ряд переваг перед традицшними методами сушшня як з точки зору ште-нсивноста процесу, так iз точки зору зменшення питомих енергетичних затрат. Однак було встановлено, що особливоста структури листового мaтepiaлу i його фiзико-хiмiчнi влaстивостi визначають значною мipою швидкiсть пpотiкaння процесу, затрати енерги, кiнeтику сушiння i його мехашзм.

Так, при сушiннi катлярно-пористих мaтepiaлiв, як характеризуються макропористою будовою, кiнeтикa сушiння супроводжуеться наявшстю мeхaнiчного витiснeння i винесення вологи, умовними першим i другим перюдами. Умовнi пе-piоди мають таку назву у зв'язку з тим, що за формою вони ввдповвдають першому i другому пepiодовi конвективного сушшня. Однак фiзичнa суть фшьтрацшного сушiння, яка при цьому проявляеться (динамша процесу) принципово вiдpiзняеть-ся вщ мeхaнiзму конвективного процесу.

Шд час сушiння кaпiляpно-поpистих коло!дних мaтepiaлiв (piзного роду кapтоннi вироби) юнетика процесу значно вiдpiзняеться вiд юнетики фшьтрацш-ного сушiння кaпiляpно-поpистих мaтepiaлiв. Вiдсутне мeхaнiчнe витiснeння i винесення вологи, а швидюсть протшання процесу можна розбити умовно на три перюди - пepiод сповшьненого сушiння, який становить 60-70 % ввд усього часу зневоднення мaтepiaлу, умовний перший i другий перюди. Характерним е те, що швидюсть сушшня постшно збшьшуеться, аж до другого умовного перюду, iз зниженням вологосп i збiльшeнням пpоникностi мaтepiaлу [2].

104

36ipHHK науково-техшчних праць

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.