CC BY
21
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 83
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8378 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619.616.993.192.1:636.92
Determination of dezinvasion efficiency of a new disinfectant «Dezsan» for poultry eimeria
A.V. Berezovskyi, A.L. Nechiporenko
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
Article info
Received 12.02.2018 Received in revised form
09.03.2018 Accepted 15.03.2018
Sumy National Agrarian University, Herasym Kondratiev Str.,160, Sumy, 40021, Ukraine. Tel.: +38-068-136-20-2654 E-mail: bav13@meta. ua
Berezovskyi, A. V., & Nechiporenko, A.L. (2018). Determination of dezinvasion efficiency of a new disinfectant «Dezsan» for poultry eimeria. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 401-404. doi: 10.15421/nvlvet8378
Parasitosis occupies the third place in the world among animal diseases. Prevention of helminthoses in industrial poultry farming is based on a complex of measures aimed at effective neutralization of pathogens at different stages of their development. One of the most effective of them is dezinvasion. Dezinvasion in the industrial zones of poultry farms must be subject to premises and their equipment, inventory and all bird care items, walking grounds, poultry droppings. Determination of the resistance of the causative agent of poultry eimeriosis to the action of disinfectant «Deszan». The diagnosis of eimeri-osis was established according to the results of laboratory studies of poultry droppings by the method of Ftileborn. As the active substance, the preparation «Deszan» was used in a concentration of 2.0 and 3.0% with exposures of 2, 3 and 4 hours. When studying the influence of the disinfectant on the eimeria of the Eimeria tenella bird, it was found that when the oocyst is treated with the «Dezsan» preparation at a concentration of 2.0% with 2 hours exposure, the sporulation process stops in the oocysts. The observation was carried out for 5 days, however, no external changes were observed in the eimerias. When oocysts of coccidia were treated with a solution of the preparation «Deszan» at a concentration of 2.0 and 3.0%, during 3 hours of exposure, the sporulation process and compression of the cytoplasm were observed. The exposure of 3-4 hours observed in the field of view of the microscope rupture of shells and fragments of destroyed oocysts of coccidia. The disinfection effect of the «Deszan» preparation was established at a concentration of 2.0% with an exposure of 4 hours and 3.0% with an exposure of 3 hours to the ovine's of the poultry Eimeria tenella. After 2 hours of exposure in oocysts, there was a decrease in sporulation and morphological changes in their cytoplasm.
Key words: disinfectant «Deszan», disinfection effectiveness, Eimeria tenella, oocysts.
Визначення дезшвазшноУ ефективносл нового дезшфектанту «Дезсан» щодо еймерш птиц
А.В. Березовсбкий, О.Л. Нечипоренко
Сумський нацюнальний аграрний yuieepcumem, м. Суми, Украна
У cmammi наведено дат щодо встановлення дезтвазтног ефекmивноcmi експериментального дезтфектанту «Дезсан». Доведено, що розчини «Дезсану» у концентрацп 2,0% та 3,0% за експозицп 3 й 2 години вiдповiдно, володти вираженими дезтвазшни-ми властивостями. В обох спостереженнях через 2 години експозицп в ооцистах вiдбyвaлоcя зниження споруляцИ та морфологiчнi змти в циmоплaзмi. При обробц ооцист розчином засобу «Дезсан» у 3,0% концентрацп, через 2 год експозицп споруляцп були вiдcymнi, ооцист з морфологiчними змтами виявили 7% та 93% - були тддаш лiзиcy. При експозицп 3 години вiдмiчaли 100% лiзиcy ооцист Eimeria tenella. Вiдповiдно, експериментальний препарат у до^джуваних концентращях уповтьнюе та повтстю припиняе розвиток ооцист еймерш та викликае гх подальший лiзиc. За обробки ооцист кокцидт Eimeria tenella розчином засобу «Дезсан» у концентрацп 2,0 та 3,0% при експозицп 3 години спостеркали припинення процесу споруляцИ та стискання цитоплаз-ми. При експозицИ 4 години у полi зору мжроскопу спостеркали розрив оболонок та фрагменти зруйнованих ооцист кокцидт. В перcпекmивi будуть проведен до^дження по визначенню впливу розчитв нового дезтфектанту на яйця нематод, що паразиту-ють у курей.
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 83 Ключовi слова: дезтфектант «Дезсан», дезтвазшна ефективтсть, Eimeria tenella, ооцисти.
Вступ
Забезпечення населения яшсною та безпечною продукщею тваринного походження неможливе без створення та запровадження у практику ветеринарно! медицини сучасних ветеринарно-санггарних заход1в, включаючи паразитолопчний контроль об'екпв тва-ринництва, навколишнього середовища та харчових продукпв (Tertychna and Borodai, 2015).
Впродовж останнього часу в Укрш'ш зросли темпи i обсяги промислового виробництва харчових продукпв тваринного походження. Особливу харчову цш-шсть становить м'ясо птицi (Soiuz ptakhivnykiv Ukrainy). У збiльшеннi виробництва продукци птахiв-ництва та пiдвищеннi И якосп суттеву перешкоду становлять захворювання птицi, у тому числi швазш-нi: кокцидiоз, аскаридiоз, сингамоз, кашлярюз, гете-ракоз, простогонiмоз, тощо (Bohach and Bohach, 2013).
Збудники швазшних захворювань, локалiзуючись у органiзмi птищ, здiйснюють на нього механiчний, алерпчний, токсичний, трофiчний та iнокуляторний вплив. Гельмшгози впливають на органiзм хазя!на в цiлому, призводячи до зменшення несучостi, приросту живо! маси тша птицi, загибелi молодняка, а за високого ступеня швазп дорослого поголiв'я -зниження якостi продукци та li бюлопчно! цiнностi (Allen and Fetterer, 2002; Akbaev, 2011).
Загалом серед хвороб тварин паразитози займають трете мюце у свiтi. Висока стшюстъ екзогенних форм збудник1в (яйця та личинки гельмiнтiв, ооцисти та цисти найпростших) до впливу факторiв довк1лля (коливання температури, суттеве зниження вологосп, вiдсутнiсть або наявнiсть кисню), i збереження при цьому впродовж тривалого часу здатностi дозрiвати до швазшно! стадп та заражати сприйнятливе пого-лiв'я, визначае прогнозовану тривалють спалахiв швазп. За сприятливих параметрiв навколишнього повгг-ряного середовища цикл розвитку збудник1в приско-рюеться (McDougald, 1998; Brylin and Malyshev, 2005).
Наразi боротьба iз паразитарними захворюваннями як тварин, так i людей зводиться, в основному, до лшування виявлених хворих. При цьому не рвдко iгноруються заходи з охорони зовшшнього середовища вiд збуднишв паразитозiв, що знижують або ви-ключають ризик нових заражень та контамшацш (Bohach and Bohach, 2013).
1нтенсивний розвиток промислового сектору пта-хiвництва, зi створенням потужних птахофабрик, поголiв'я птицi в яких становить десятки i сотнi тисяч голiв, сприяв виникненню проблеми використання велико! кiлькостi вiдходiв (пташиного послвду, ввдхо-дiв шкубацд, продуктiв забою птищ тощо). Оскшьки вони становлять суттеву загрозу для ветеринарно-санiтарного благополуччя господарства та можуть слугувати джерелом забруднення повiтряного середовища, грунту та води токсичними сполуками та продуктами 1'х розпаду, збудниками iнфекцiйних та шва-
зiйних захворювань (Bains, 2006; Chapman, 2003; Tertychna and Borodai, 2015).
Стратепя профшактики гельмшттав у промисло-вому птах1вницта базуеться на комплексi заходiв, спрямованих на ефективне знешкодження збудникiв на рiзних етапах 1х розвитку. Одним i3 найдiевiших з них е дезiнвазiя - знешкодження збудник1в швазшних захворювань в навколишньому середовищi (Miyamoto et al., 2002; Jenkins et al., 2010).
Знезараження навколишнього середовища, яке мь стить джерело швазп, призводить до розриву ланок епiзоотичного ланцюга гельмiнтозних захворювань, що сприяе недопущенню iнвазування к1нцевих живи-телiв. Дезшвазп у промислових зонах птахофабрик обов'язково шдлягають примiщення та 1х обладнання, iнвентар та всi предмети догляду за птицею, вигульнi майданчики, пташиний посл1д. Дезiнвазiю здiйсню-ють за використання фiзичних або хiмiчних засобiв; ефективнiсть li зростае при комплексному застосу-ваннi (Nikitin et al., 1998; McDougald and Hu, 2001; Cherkasova et al., 2008). Систематичне мехашчне ви-далення будь-яких забруднюючих елементiв, в тому чи^ последу, з пташник1в, обладнання та предмепв догляду, попереджае критичне накопичення iнвазiй-но! стадil у навколишньому середовища Ретельна механiчна очистка - запорука подальшо! ефективно! дезiнвазil. Занурення поверхнi, контамiнованоl збудниками швазшних захворювань, у кип'ячу воду, за-безпечуе ll 100% знешкодження впродовж 2-5 хв, в той час як низьш температурш показники, шсоляц1я лише несприятливо впливають на швазшну стадiю збудник1в паразитозiв. Проте, використання вказаних фiзичних засобiв дезiнвазil у промисловому птахiвни-цтвi, на противагу дрiбнотоварному, часто не е мож-ливим, тому ефективнiше та зручшше застосувати хiмiчнi препарати. Вони повинш вiдповiдати наступ-ним вимогам: виявляти максимальну ефективнiсть при невисоких (2-5%) концентращях, при експозицil 3-6 год; володгги високим порогом екологiчноl безпе-ки, не мати токсичного впливу на поголiв'я та обслу-говуючий персонал; поряд iз широким спектром дез-iнвазiйноl д!1 проти збуднишв основних паразш^в, володiти бактерицидними, вiрулiцидними та фунгiци-дними властивостями, щоб з мiнiмальними фiнансо-вими й трудовими затратами забезпечувати весь комплекс проведених лiкувально-профiлактичних заходiв (Bohach, 2003; Novikov and Cherepanov, 2003).
Мета роботи полягала у визначенш стшкосп збу-дник1в еймерiозу птищ до ди дезiнфектанту «Дезсан». Оскiльки останнi належать до групи високостшких до впливу хiмiчних дезiнвазiйних засобiв збудник1в i е так званим еталоном резистентностi до хiмiчних засо-бiв дезiнвазil, тому ефективнiсть нових хiмiчних дез-iнвазiйних препаратiв тестують зокрема i на збудни-ках еймерiозiв.
Матерiал i методи дослщжень
Проведенi досл1дження спрямованi на встановлен-ня ефективностi дй препарату «Дезсан» на ооцисти
Науковий вкник ЛНУВМБ шеш С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 83
еймерш птицi, зокрема Eimeria tenella. Препарат «Дезсан», виробництва НВФ «Бровафарма» (Укра!на), являе собою рщину жовтуватого кольору, який у яко-стi дшчих речовин мiстить: алшлдиметилбензиламо-нш хлорид, октилдецилдиметиламонiю хлорид, дюк-тилдиметиламонiю хлорид, дидецилдиметиламонiю хлорид та глутаровий альдегид.
Дослiдження проводили на базi лабораторiй факультету ветеринарно! медицини. Сумського нацюналь-ного аграрного ушверситету. Проби матерiалу були вщбраш вiд курей породи Полтавськ1 глинясп, як1 утримувались в умовах присадибних господарств населения Сумського району. В1к птицi на момент дослвдження становив 9-12 шсяцш.
Ддагноз на еймерюз встановлювали за результатами лабораторних обстежень послщу птицi за методом Фюллеборна. Об'ектом дослвдження слугували ооци-сти кокциди Eimeria tenella, як були iзольованi з пос-лщу птицi шляхом комбiнуваиня методiв флотацп та послвдовного промивання, з наступним п'ятикратним вадмиванням у водi. У якосп дшчо! речовини вико-ристано препарат «Дезсан» в концентраци 2,0 та 3,0% за експозицш 2, 3 та 4 години. У чашки Петрi помь щали по 10-15 екземплярiв ооцист та вносили робо-чий розчин дезiнфектанту.
Таким чином було сформовано шють дослвдних варiантiв. В окремих чашках Петр^ для контролю, розмiщували аналогiчну шльшсть ооцист, до яких додавали 5 см3 дистильовано! води. Пiсля заюнчення
2 3
2 % 3 0
4 -
2 0
3 % 3 -
4 -
Результати, наведеш у табл. сввдчать, що за вико-ристання 2,0% концентраци дезшфектанту «Дезсан» через 2 години кшьшсть споруляцiй становила лише 3,0%. Водночас кшьшсть ооцист еймерiй, у яких вщ-булись морфологiчнi змiни, зокрема зморщування та розрив цитоплазми становила 47%, лiзису були тдда-ш 53% ооцист. Впродовж 3 годин експозици, споруляци були вщсутщ в 9% ооцист вiдмiчали наявшсть морфологiчних змiн та 91% - були шддаш л1зису. Експозицгя 4 години викликала 100% лiзис ооцист еймерш виду Eimeria tenella.
При обробщ ооцист розчином засобу «Дезсан» у 3,0% концентраци, через 2 год експозици спору ляци були вщсутш, ооцист з морфолопчними змшами ви-явили 7% та 93% - були шддаш лiзису. При експозици 3 години ввдшчали 100% лiзису ооцист Eimeria tenella. Вщповщно, експериментальний препарат у дослвджуваних концентрац1ях уповiльнюе та повнiс-тю припиняе розвиток ооцист еймерiй та викликае 1х подальший лiзис.
термшу експозицil, ооцисти п'ятикратно промивали та ставили проби на споруляцш. Для цього чашки Петрi досл1дних та контрольного варiантiв витриму-вали п'ять дiб у термостатi при температурi 26°С, щоденно контролюючи в них рiвень вологи.
Стан ооцист ощнювали за морфологiчними озна-ками, зокрема форма, розмiр, колiр, локалiзацiя заро-дкового шару, наявнiсть полярно! гранули та мiкропi-ле, проглядаючи нативш препарати пiд малим (ок. 10 х об. 8) та великим (ок. 10 х об. 20) збшьшеннями мжроскопу.
Результати та Тх обговорення
При дослвдженш впливу дезшфектанту на еймери птицi Eimeria tenella було встановлено, що за обробки ооцист препаратом «Дезсан» в концентраци 2,0% за експозици 2 години з наступним !х ввдмиванням, у ооцистах припиняеться процес споруляци. Спостере-ження проводили впродовж 5 дiб, проте зовнiшнiх змiн у кокцидiях не було виявлено. При обробщ ооцист кокцидш розчином препарату «Дезсан» у концентраци 2,0 та 3,0%, впродовж 3 годин експозици спо-стериали припинення процесу споруляци та стискан-ня цитоплазми.
За експозици 3-4 години спостериали у пол1 зору мжроскопу розрив оболонок та фрагменти зруйнова-них ооцист кокцидш.
Ллзис ооцист, %
47 53
9 91
- 100
7 93
- 100
Висновки
Встановлено високий (100%) дезшвазшний вплив нового дезiнфектаиту «Дезсан» у концентраци 2,0% за експозици 4 години та 3,0% - за експозици 3 години на ооцисти еймерш птищ (Eimeria tenella). При обох застосованих концентрациях, через 2 години експозици в ооцистах вщбувалося зниження споруляци та морфолопчш змши в !х цитоплазмг
В перспективi будуть проведенi дослвдження по визначенню впливу розчинiв нового дезшфектанту на яйця нематод, що паразитують у курей.
References
Akbaev, R.M. (2011). Biohimicheskie i gematologicheskie pokazateli krovi kur pri parazitarnyh boleznjah. Veterinarija. 3, 34-37 (in Russian).
Таблиця 1
Дезiнвазiйна ефективнiсть дезiнфектанту «Дезсан» на ооцисти еймерш птищ Eimeria tenella
Концентращя „ Кiлькiсть споруля- Юльюсть ооцист з морфологi-Експозищя, год ■ ~ ■ препарату_'_цiи, %_чними змlиами, %_
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. iW^Koro, 2018, T 20, № 83
Allen, P.C., & Fetterer, R.H. (2002). Recent advances in biology and immunobiology of Eimeria species and in diagnosis and control of infection with these coccidian parasites of poultry. Clin. Microbiol. Rev. 15(1), 5865. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11781266.
Bains, B.S. (2006). Controlling coccidiosis with combinations of ionophores. World Poultry. 22(6), 32-33.
Bohach, M.V. & Bohach, T.V. (2013). Problemni parazyto-zy produktyvnoi ptytsi, zasoby yikh khimioterapii ta khimioprofilak-tyky. Mizhvidomchyi tematychnyi nau-kovyi zbirnyk «Veterynarna medytsyna». 97, 374-376. Rezhym dostupu: http://jvm.kharkov.ua/sbornik/97/ 7_150.pdf (in Ukrainian).
Bohach, M.V. (2003). Vyvchennia dezinvaziinoho zasobu pry asotsiatyvnykh khvorobakh ptytsi. Zbirn. nauk. prats Luhanskoho NAU. 31/43, 89-92 (in Ukrainian).
Brylin, A.P., & Malyshev, A.P. (2005). Jeffektivnoe resh-enie problemy kokcidioza pticy. Veterinarija. 8, 18-20 (in Russian).
Chapman, H.D. (2003). Origins of coccidiosis reserch in the fowl - the first fifty years. Avian dis. 47(1), 1-20. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12713154.
Cherkasova, O.A., Shiijakova, T.A., Ioffe, N.V., & Bu-rak, I.I. (2008). Dezinvazirujushhie svojstva anolita nejtral'nogo na jajca gel'mintov. Parazitarnye bolezni cheloveka, zhivotnyh i rastenij: tr. IV mezhdunar. nauchno-prakt. konf. Vitebsk: VGMU, 185-188 (in Russian).
Jenkins, M.C., Klopp, S., Ritter, D., Miska, K., & Fetterer, R. (2010). Comparison of Eimeria species distribution and salinomycin resistance in commercial broiler
operation utilizing different coccidiosis control strategies. Avian dis. 54(3), 1002-1006. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20945780.
McDougald, L.R. (1998). Intestinal protozoa important to poultry. Poultry sci. 77(8), 1156-1158. doi: 10.1093/ps/77.8.1156.
McDougald, L.R., & Hu, J. (2001). Blackhead disease (Histomonas meleagridis) aggravated in broiler chickens by concurrent infection with coccidiosis (Eimeria tenella). Avian Dis. 45(2), 307-312. https://www.ncbi.nlm.nih.goV/pubmed/11417809.
Miyamoto, T., Min, W., & Lillehoy, H.S. (2002). Lymphocyte proliferation response during Eimeria tenella infection assessed by a new reliable, Nonradioactive colorimetric assay. Avian Dis. 46(1), 10-16. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11922320.
Nikitin, A.F., Zhogolev, D.T., & Zaharkiv, Ju.F. (1998). Laboratornaja diagnostika parazitarnyh boleznej. Med. tehnologii. M.: Intermedika. 1, 327-388 (in Russian).
Novikov, N.L., & Cherepanov, A.A. (2003). Skrining preparatov dlja obezzarazhivanija tverdyh pover-hnostej v pomeshhenijah i na ob#ektah zhivotnovod-stva. 4, 294-296 (in Russian).
Soiuz ptakhivnykiv Ukrainy. Rezhym dostupu: http://www.poultryukraine.com/ru/poultry/news/2016/ 09/news_5484.html (in Ukrainian).
Tertychna, O.V., & Borodai, V.P. (2015). Ekolohichni zasady promyslovoho ptakhivnytstva. Ahroekolohichnyi zhurnal. 2, 6-12. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_2_3 (in
Ukrainian).
