CC BY
11
УДК: 615.32:615.281
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59131
ВИВЧЕННЯ nPOTOBIPyCHOÏ АКТИВНОСТ1 ДОБАВКИ ДIeТИЧНОÏ «1МУНО-В1РАЛ З В1ТАМ1НОМ С» ЩОДО ШТАМУ В1РУСУ ГРИПУ А/В1КТОР1Я
© Г. С. Шумова
У пошуках ефективних засоб1в профшактики та боротьби з гострими рестраторно^русними тфекщ-ями одним з перспективних напрямюв е впровадження комбтованих засоб1в, ят мають у своему складi лжарську рослинну сировину, що виявляе протизапальну, антибактерiальну, противiрусну, загальнозмщ-нювальну та iмунотропну дт.
Мета. Метою нашо'1 роботи було до^дження противiрусноï активностi добавки дiетичноï у формi твердих капсул «1муно^рал з втамтом С» щодо штаму вiрусу грипу А/Вiкторiя.
Методи. Був використаний класичний вiрусологiчний метод зараження курячих ембрiонiв у хорiон-аланто'1'сну оболонку, метод iмунофлюоресценцiï для iдентифiкацiï отриманого вiрусу та реакцiя нейт-рал1зацИ' на курячих ембрюнах.
Результати. Встановлено, що компоненти добавки дiетичноï не токсичнi для курячих ембрiонiв в роз-веденнях вiд 1:10 до 1:80; мають противiрусну активтсть щодо прототипного штаму вiрусу гриппу А/Вiкторiя в розведеннях вiд 1:10 до 1:20; летальну токсичну дозу - розведення 1:40. Шсля введення в курячi ембрiони без iнкубацiï з випробовуваним препаратом (пасирування) прототипного штаму вiрусу грипу А/Вiкторiя зааб зберш ва сво'1' колишт характеристики, що пiдтверджуе люмтесцентне забарв-лення уражених ембрiональних клтин, а також подальше вивчення пасированого штаму в реакцИ' галь-мування гемаглютинацИ' з курячими еритроцитами.
Висновки. Урезультатi проведено'1' в експериментi реакци нейтрал1зацИ' на 9-11 добових курячих ембрi-онах методом зараження в хорiон-алантоïсну порожнину з подальшою вiзуалiзацiею та iдентифiкацiею матерiалу, який мктив вiрус, методом iмунофлюоресценцiï за специфiчним свiтiнням уражених клтин були встановленi антивiруснi властивостi компонентiв добавки дiетичноï «1муно^рал з втамтом С» Ключовi слова: антивiрусна дiя, добавка дiетична, рослинна сировина, сухi екстракти, втамт С, кап-сули
The implementation of combined remedies, having in their composition herbal material, that shows antiinflammatory, antibacterial, antiviral, restorative, and immunotropic action, is one of promising directions in the search of effective agents for acute respiratory infections prevention and treatment.
Aim. The purpose of our research was to determine antiviral activity of the dietary supplement «Immuno-viral with Vitamin C» in the form of hard capsules against influenza A/Victoria virus strains.
Methods. Classic virological method of chick embryos contamination in the chorioallantoic membrane, immuno-fluorescence method for the obtained virus identification, and neutralization reaction in chick embryos has been used.
Results. It has been determined that the dietary supplement components were non-toxic for chick embryos in dilution of 1:10 to 1:80; had antiviral activity against influenza A/Victoria prototype virus strain in dilution of 1:10 to 1:20; lethal toxic dose in dilution of 1:40. After administration of influenza A/Victoria prototype virus strain in chick embryos without incubation with the test remedy (passaging), the medicinal agent retained its initial properties, confirmed by infected embryo cells fluorescence and the further study of the subcultered strain in the inhibition hemagglutination test with chick erythrocytes.
Conclusion. As a result of the carried out in experiment neutralization reaction in 9-11 days chick embryos by the method of contamination in the chorioallantoic membrane with further visualization and identification of material, containing the virus, by the immunofluorescence method of the infected cells specific fluorescence, antiviral properties of the dietary supplement «Immuno-viral with Vitamin C» components have been determined Keywords: antiviral activity, dietary supplement, herbal material, dry extract, Vitamin C, capsules
1. Вступ
Шсля нашнтенсившших дослвджень i револю-цшних вщкритв минулого столитя шфекцшш за-хворювання й у XXI столггп залишаються актуальною проблемою у вах без винятку крашах свпу. 1н-фекцшш хвороби, зокрема й нов^ становлять загрозу розвитку людства, оскшьки е причиною третини за-гально1 щорiчноï кшькосп смертей у свт [1, 2]. За даними Всесвггаьо1 оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), смертнють хворих внаслщок шфекцшних
хвороб посщае друге мюце в свт, крм цього, понад мшьйон летальних випадшв зумовлено вже перене-сеними шфекцшними захворюваннями [3].
2. Постановка проблеми в загальному ви-гляд^ актуальшсть теми та ïï зв'язок з важливими науковими чи практичними питаннями
За даними ВООЗ, змши переб^ шфекцшних хвороб пов'язаш з низкою об'ективних причин: ево-лющя збуднишв уявляеться як мехашзм 1хнього ви-
живання i стшкого юнування; освоения нових тери-торш - зростання ризику появи нових iнфекцiйних хвороб; щдвищення контакту людини з сшьськогос-подарськими тваринами - зростання ризику появи нових шфекцшних хвороб людини; попршення сере-довища проживання i змiна клiмату, збiльшення ш-лькосп збудника; застосування антибiотикiв при ви-робництвi м'яса тварин - мутаци i лiкарська стiйкiсть збудник1в шфекцшних хвороб; неправильне застосування антибютишв при Мкувант людини, що ство-рюе загрозу втрати !х ефективносл та безперешкод-но! циркуляцп збуднишв в популяцй' людини.
У результат еволюцй' патогенiв ввдбуваються так1 найважливiшi поди [4]: адаптацiя патогенiв до мшливих умов навколишнього середовища; форму-вання високовiрулентних штамiв; формування лшар-сько! стiйкостi патогенiв; змiна патогенних властиво-стей i дiагностично значущих ознак у збудникiв бак-терiальних i вiрусних iнфекцiй. Зазначенi та iншi еволюцiйнi поди визначають велике генетичне рiз-номанiття збудникiв.
В основi еволюцiйних змiн геному мжроорга-нiзмiв, що призводять до формування патогешв, ле-жить горизонтальне перенесення генiв. Результат ще1 подй' - отримання ранiше непатогенними бактерiями гешв вiрулентностi i лшарсько1 стiйкостi. Не менш важливий внесок в еволюцш роблять так1 генетичнi подй', як освгга псевдогенiв, рiзнi мутацй' i внутрш-ньогеннi рекомбшаци. Що стосуеться вiрусних гено-мiв, то надшвидка еволюцiя геномiв РНК-вiрусiв обумовлена реасортащею геномних фрагментiв i ви-сокою частотою внутршньогенних рекомбiнацiй [57]. Нестабшьшсть геномiв збудник1в особливо небез-печних хвороб бaктерiaльноl та вiрусноl природи сввдчить про реальну можливють виникнення патогенних штамiв з рашше невiдомими властивостями [5]. У глобальнш епiдемiологiчнiй кон'юнктурi зрос-тае актуальшсть нових iнфекцiйних хвороб вiрусноl етюлогп з потенцiалом транскордонного розповсю-дження [8-10].
З групи гострих шфекцшних захворювань найбiльш поширеними е roa^i респiраторно-вiруснi шфекци (ГРВ1), яш викликаються переважно вiрусa-ми, передаються повiтряно-крапельним шляхом i характеризуються запаленням слизових оболонок дихальних шляхiв при помiрних явищах штоксикацп [11, 12]. Щорiчно на них хворшть понад 25 % усього населення, а якщо виникае епiдемiя, то захворюва-нiсть значно пiдвищуеться [13]. До основних ГРВ1 належать: грип, парагрип, аденовiрусна iнфекцiя, респiраторно-синтицiальна шфекщя, риновiрусна iнфекцiя, а також деяш типи ентеровiрусiв, i ще 30 % ГРВ1 залишаються не щентифжованими [14].
У пошуках ефективних засобiв профiлактики та боротьби з цими небезпечними шфекщями одним з перспективних напрямшв е впровадження лшарсь-ких засобiв, як1 мають у своему складi л1карську рос-линну сировину, що виявляе протизапальну, анти-бактерiальну, противiрусну, загальнозмiцнювальну та iмунотропну дiю. Своечасно розпочата фгтоте-рапiя при гострих вiрусних захворюваннях може
запобiгти розвитку хвороби i сприяти бiльш легкому ll перебiгу [15].
3. Анaлiз останшх дослiджень та публшацш, в яких започатковано розв'язування даноТ про-блеми i на яш спираеться автор
У ходi аналiзу лiтературних даних нами були вибраш рослини, як1 володшть противiрусними властивостями [16-19] i е перспективними для розробки противiрусних засобiв, а саме: трава парила звичай-ного, плакуна верболистого, гадючника в'язолистого, листя чаю китайського, шкурка плодiв граната та плоди ашсу зiрчастого. Ми ретельно проаналiзували сучаснi данi лиератури про застосування цих рослин.
4. Видшення не вирiшених рашше частин загальноТ проблеми, якiй присвячена стаття
Терапевтична цшшсть лiкарських рослин ви-значаеться бiологiчно активними речовинами (БАР), яш входять до !х складу та до яких належать вс ре-човини, здатнi чинити вплив на бюлопчш процеси, що переби'ають в органiзмi. БАР рослин також ак-тивують фактори неспецифiчноl iмунологiчноl реак-тивностi, стимулюють регенеративнi процеси в тканинах та мають протизапальну даю. Тому сьогоднi дослщжуеться противiрусна активнiсть не тiльки окремих груп БАР, але й комплексних фiтозасобiв, оскiльки в них спостертаеться потенцшвання бю-лопчно1 дп.
Будь-яка з лшарських рослин являе собою складну лабораторш, в як1й синтезуються одночасно сотш, якщо не тисяч^ БАР. Цим i пояснюеться так званий шрапнельний ефект, тобто ефект множинного впливу на рiзнi системи i органи, що нередко виникае в процеа лiкувaння. Додатковi дослвдження, здавало-ся б, достатньо вивчених лшарських рослин, як1 давно використовуються, iнодi дозволяють виявити но-вий аспект !х бюлопчно1 aктивностi [20].
5. Формулювання цiлей (завдань) статт
Метою нашо1 роботи було дослвдження проти-вiрусноl aктивностi добавки дiетичноl у формi твер-дих капсул «1муно^рал з вiтaмiном С» (виробник ТОВ «Фармацевтична фiрмa «Вертекс», м. Харшв) щодо штаму вiрусу грипу А/Вiкторiя.
6. Виклад основного мaтерiaлу дослiдження (методiв та об'ектiв) з обгрунтуванням отриманих результaтiв
Дослвдження противiрусноl aктивностi проводили на бaзi вiрусологiчноl лабораторп державного закладу «Саштарно-ещдемюлопчна стaнцiя на Шв-деннiй зaлiзницi» м. Харкова пiд керiвництвом Коро-бково1 I. В. спiльно з ДУ «1М1 iм. I. I. Мечникова АМН Украши» м. Харкова пвд керiвництвом д. ф. н., с. н. с. Мартинова А. В.
Склад випробовувано'1 речовини - сухi екстрак-ти з трави парила звичайного, трави плакуна вербо-листого, трави гадючника в'язолистого, з листя чаю китайського та плодiв ашсу зiрчaстого, вггамш С, взятих у певному спiввiдношеннi.
Прототипний штам в1русу грипу А/В1ктор1я, титр у реакци нейтрал1зацп 3, титр реакци гемаглю-тинаци 1:1024 (Харк1вський НД1 крюбюлоги АН Укра!ни).
Куряч1 ембргони - 9-добов1, жив1, шд контролем овоскопи.
Методи:
1. Класичний в1русолопчний метод зараження курячих ембрюшв у хорюн-алантоюну оболонку.
Ембрюни овоскошрували, роблячи ол1вцем позначку над пов1тряним мшком. Зазначене мюце ретельно знезаражували спиртовим розчином йоду, пробивали отв1р у шкаралуш 1 вводили матер1ал, який мютив в1рус, об'емом 0,1-0,2 мл на глибину 10-15 мм, паралельно до подовжньо! ос1 яйця. Шс-ля зараження отв1р дезшфжували спиртовим розчином йоду, запечатували парафшом 1 помщали для шкубацп в термостат при температур! 35 °С на 48 годин.
Перед розкриттям ембрюни помщали в холодильник на 12 год при 4 °С для максимального зву-ження кровоносних судин.
При розр1з1 шкаралупу над повггряним мшком знезаражували спиртовим розчином йоду. Стериль-ними ножицями зр1зували шкаралупу з позначено! ол1вцем позначки. Трохи шдшмали аланто!сну оболонку (пл1вочку) 1 в1зуал1зували стан ембрюна за такими 3 показниками:
- наявшсть бших бляшок на хорюн-алашшснш пл1вда (сввдчить про в1русне зараження);
- стушнь прозоросл алашшсно! р1дини (кала-мутна сввдчить про в1русне зараження);
- стан кровоносних судин (блякла з геморапч-ними точками кровоносна система сввдчить про в1ру-сне зараження).
За перерахованими ознаками робили висновок про хворобу або здоров'я ембрюна.
Отриману шсля зараження аланто!сну р1ди-ну курячих ембрюшв центрифугували при 10001500 об/хв протягом 10-15 хв, надосадову рвдину стерильною голкою переносили в стерильний контейнер для щентифжаци в1русу.
2. Метод 1мунофлюоресценцп використовува-ли для вдентифжаци отриманого в1русу.
Наносили матер1ал, який мютив в1рус, на пре-дметне скло, фжсували 70° етиловим спиртом 1-2 хв 1 фарбували препарат люмшесцентними д1агностич-ними грипозними сироватками. 1нкубували препара-ти у вологш камер1 протягом 30 хв при ымнаттй температур1 22° С 1 переглядали в люмшесцентному мжроскош. Видшений на курячих ембрюнах в1рус був щентифжований за характерним яскраво-зеленим св1ченням уражених в1русом клггин.
3. Реакдая нейтрал1заци на курячих ембрюнах. Принцип методу заснований на здатносп речовини з передбачуваною против1русною актившстю шпбува-ти розмноження в1русу в курячому ембрюш.
В експерименп використовували 20 живих 9-до-бових ембрюшв, попередньо овоскопшованих. Екс-периментальш даш наведеш у табл. 1.
Таблиця 1
Схема проведення реакцй' нейтралiзацií на курячих eM6pioHax_
№ з/п Речовини, що вносяться у куpячi ембрюни Призначення зараження ембрюшв Висновок
1 Вipус грипу дальний - Контроль вipусу Вipус активний
2 Вipус грипу 1:3 - Контроль вipусу Вipус активний
3 Препарат Х 1:10 - Контроль препарату Препарат не токсичний
4 Препарат Х 1:20 - Контроль препарату Препарат не токсичний
5 Препарат Х 1:40 - Контроль препарату Препарат не токсичний
6 Препарат Х 1:80 - Контроль препарату Препарат не токсичний
7 - *30 хв шкубацп Препарат Х 1:10 Вipус 1:3 Пpотивipусна актившсть 1:10 Висока актившсть
8-* 30 хв шкубацп Препарат Х 1:20 Вipус 1:3 Пpотивipусна актившсть 1:20 Средня актившсть
9 - * 30 хв шкубацп Препарат Х 1:40 Вipус 1:3 Пpотивipусна актившсть 1:40 Низька актившсть ЛД 50
10 -* 30 хв шкубацп Препарат Х 1:80 Вipус 1:3 Пpотивipусна актившсть 1:80 Немае пpотивipусноí активносп
* - перед зараженням у стерильну пробгрку внесли 0,5 мл випробовуваного розчину препарату у зазначеному в таблиц роз-веденнг г 0,5 мл штаму вгрусу грипу А/Вгкторгя в розведенш 1:3. Сумгш ткубували протягом 30 хв при ктнатнш темпера-тург 22 °С. Далг сумгш вносили в хоргон-алантокну камеру ембргона.
** - результат враховували тд час розтину ембрюшв, яю ткубували протягом 48 год у термостатг при температург 35 °С г вологостг 60 % тсля проведеноI реакцп нейтралгзацп.
*** - поняття «хвороби» ембргошв оцтювали при вгзуальному оглядг за 3-ма описаними вище ознаками.
Пд час розтину ембрюшв стерильними шприцами вщбирали проби аланто1сно1 рвдини у bcíx зара-жених ембрюшв для подальшо! вдентифшацй'. 1денти-фжували в1руси методом 1мунофлюоресценцй' з д1агно-
7. Висновки
У результат проведено! в експериментi реакцй' нейтралiзацil на 9-11 добових курячих ембрюнах методом зараження в хорюн-алантоюну порожнину з подальшою вiзуалiзацieю та вдентифшащею матерiа-лу, який мiстив вiрус, методом iмунофлюоресценщl за специфiчним свтнням уражених клiтин було встановлено:
1. Отримана лжарська форма не токсична для курячих ембрюшв у розведеннях вiд 1:10 до 1:80.
2. Мае противiрусну активнiсть щодо прототипного штаму вiрусу грипу А/Вiкторiя в розведеннях вiд 1:10 до 1:20.
3. Летальна токсична доза - розведення 1:40.
4. Шсля введення в курячi ембрюни без шку-бацп з випробовуваним препаратом (пасирування) прототипного штаму вiрусу грипу А/Вiкторiя засiб зберiг ва сво! колишнi характеристики, що пвдтвер-джуе люмiнесцентне забарвлення уражених ембрю-нальних клiтин, а також подальше вивчення пасиро-ваного штаму в реакцй гальмування гемаглютинацй' з курячими еритроцитами.
Лггература
1. Крамарев, С. О. Проблемш питания iнфекцiйних хвороб в Украш [Текст] / С. О. Крамарев // Медична газета Здоров'я Украши. - 2007. - № 1-2. - C. 7-8.
2. Сидоренко, С. В. Инфекции в интенсивной терапии [Текст] / С. В. Сидоренко, С. В. Яковлев. - М.: Бионика, 2003. - 208 с.
стичною люмшесцентаою сироваткою до Bipycy грипу А/Вiкторiя. Результата вдентафшацй' алангоюно! рвди-ни, ввдбрано! Í3 заражених ембрiонiв у реакцй' нейтралъ зацй' (за схемою, зазначеною вище), наведенi в табл. 2.
Таблиця 2
3. Исаков, В. А. Смертность и летальность от гриппа и ОРЗ [Текст] / В. А. Исаков, Е. Б. Чепик, М. Г. Шаманова и др. // Вестник РАМН. - 1994. - № 6. - С. 61-64.
4. Москалюк, В. Д. Грип. Дiагностика, лжування, профшактика [Текст] / В. Д. Москалюк. - Чершвщ, 2010. - 176 с.
5. Букринская, А. Г. Молекулярные основы пато-генности вирусов [Текст] / А. Г. Букринская, В. М. Жданов. - М.: Медицина, 1991. - 256 с.
6. Кузник, Б. И. Белки теплового шока, атеросклероз, ДВС-синдром и тромбоз [Текст] / Б. И. Кузник, Н. Н. Цыбиков // Пробл. клин. мед. - 2009. - № 1. -С. 110-118.
7. Черч, Д. Каждому по геному [Текст] / Д. Черч // В мире науки. - 2006. - № 4. - С. 30-39.
8. Авдеев, С. Н. Острый респираторный дистресс-синдром [Текст] / С. Н. Авдеев // Consilium Medicum. -2005. - № 4. - C. 330-338.
9. Кассиль, В. Л. Что такое острый респираторный дистресс-синдром: есть ли смысл в дискуссии ? [Текст] / В. Л. Кассиль, М. А. Выжигина, С. В. Свиридов // Вестн. интенсив. тер. - 2006. - № 4. - C. 53-58.
10. Царенко, С. В. Интенсивная терапия острого респираторного дистресс-синдрома [Текст] / С. В. Царенко, О. Р. Добрушина. - М.: Медицина, 2008. - 176 с.
11. Коломиец, А. Г. Этиологическая структура респираторных вирусных заболеваний и современные возможности терапии [Текст] / А. Г. Коломиец, Н. Д. Коломиец, В. П. Ловицкий // Клин. медицина. - 1997. - № 2. - С. 6-12.
12. Наказ МОЗ Украши «Про заходи щодо профша-ктики i боротьби з грипом та гострими рестраторними шфекщями в Украш» [Електронний ресурс]. - Мшстерст-во Охорони Здоров'я Украши; вщ 14.08.2007р. № 477,
Результати вдентифжаци аланто'сно' рздини заражених у реакцй' нейтралiзацií курячих ембрюшв
№ з/п заражених Результати вдентифшацп
Ембрюшв (ввдпо- Наявшсть специфь Ввдсутшсть специ- Висновок
вщно до табл. 1) чного свтння фiчного свтння
1 + - Наявшсть вiрyсy грипу А/Вштор1я
+ - Наявшсть вiрyсy грипу А/Вштор1я
2 + - Наявшсть вiрyсy грипу А/Вжтор1я
+ - Наявшсть вiрyсy грипу А/Вжтор1я
3 - + Ввдсутшсть вiрyсy
- + Ввдсутшсть вiрyсy
4 - + Ввдсутшсть вiрyсy
- + Ввдсутшсть вiрyсy
5 - + Ввдсутшсть вiрyсy
- + Ввдсутшсть вiрyсy
6 - + Ввдсутшсть вiрyсy
- + Ввдсутшсть вiрyсy
7 - + Ввдсутшсть вiрyсy
- + Ввдсутшсть вiрyсy
8 - + Ввдсутшсть вiрyсy
+ - Наявшсть вiрyсy грипу А/Вжтор1я
9 + - Наявшсть вiрyсy грипу А/Вжтор1я
+ - Наявшсть вiрyсy грипу А/Вжтор1я
10 + - Наявшсть вiрyсy грипуА/Виктор1я
+ - Наявнiсть вiрyсy грипу А/Вжтор1я
2007. - Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20070814_477.html
13. Кондратюк, В. А. Гтешчт аспекти профшакти-ки гострих рестраторних в1русних шфекцш [Текст] /
B. А. Кондратюк, М. О. Кашуба, С. С. Дшстрян та iH. // 1нфекцшш хвороби. - 2010. - № 4. - С. 67-69.
14. Деева, Э. Г. Грипп. На пороге пандемии: руководство для врачей [Текст] / Э. Г. Деева. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. - 208 с.
15. Адекенов, С. М. Современное состояние и перспективы производства отечественных фитопрепаратов и биотехнологической продукции для медицины [Текст] /
C. М. Адекенов // Фармация Казахстана. - 2003. - № 2. -С. 21-24.
16. Мустафа, А.-Х. Структура и биологическая активность некоторых растительных эллагитанинов, выделенных из разных представителей рода миртовых [Текст] /
A.-Х. Мустафа, А. В. Мартынов // Annals of Mechnikov Institute. - 2010. - № 4. - С. 35-42.
17. Напраснжова, Г. С. Розробка складу нового ль кувально-профшактичного засобу з антимжробною та про-тизапальною актившстю. Т. 1 [Текст]: мат. VII Нац. з'1зду фарм. Украши / Г. С. Напрасшкова, I. М. Владимирова,
B. А. Георгшнц. - Фармащя Украши. Погляд у майбутне. -Х.: НФаУ, 2010. - С. 313.
18. Hong, G. Advances in research on chemical constituents and pharmacological activities of Agrimonia pilosa [Text] / G. Hong, Y.-H. Dai, P.-X. Liu, X. Shen, Y.-Y. Wei, G. Li // Pharmaceutical Care and Research. - 2008. - Vol. 8, Issue 5. - P. 362-366.
19. Song, J. M. Antiviral effect of catechins in green tea on influenza virus [Text] / J.-M. Song, K.-H. Lee, B.-L. Se-ong // Antiviral Research. - 2005. - Vol. 68, Issue 2. - Р. 6674. doi: 10.1016/j.antiviral.2005.06.010
20. Tsao, R. Chemistry and biochemistry of dietary polyphenols [Text] / R. Tsao // Nutrients. - 2010. - Vol. 2, Issue 12. - P. 1231-1246. doi: 10.3390/nu2121231
References
1. Kramarev, S. O. (2007). Problemni pitannja infekcijnih hvorob v Ukrai'ni. Medichna gazeta Zdorov'ja Ukrai'ni, 1-2, 7-8.
2. Sidorenko, S. V., Jakovlev, S. V. (2003). Infekcii v intensivnoj terapii. Moscow: Bionika, 208.
3. Isakov, V. A., Chepik, E. B., Shamanova, M. G. et al. (1994). Smertnost' i letal'nost' ot grippa i ORZ. Vestnik RAMN, 6, 61-64.
4. Moskaljuk, V. D. (2010). Gryp. Diagnostyka, likuvannja, profilaktyka. Chernitsy, 176.
5. Bukrinskaja, A. G., Zhdanov, V. M. (1991). Moleku-ljarnye osnovy patogennosti virusov. Moscow: Medicina, 256.
6. Kuznik, B. I., Cybikov, N. N. (2009). Belki tep-lovogo shoka, ateroskleroz, DVS-sindrom i tromboz. Probl. klin. med., 1, 110-118.
7. Cherch, D. (2006). Kazhdomu po genomu. V mire nauki, 4, 30-39.
8. Avdeev, S. N. (2005). Ostryj respiratornyj distress-sindrom. Consilium Medicum, 4, 330-338.
9. Kassil', V. L., Vyzhigina, M. A., Sviridov, S. V. (2006). Chto takoe ostryj respiratornyj distress-sindrom: est' li smysl v diskussii ? Vestn. intensiv. ter., 4, 53-58.
10. Carenko, S. V., Dobrushina, O. R. (2008). Intensivnaja terapija ostrogo respiratornogo distress-sindroma. Moscow: Medicina, 176.
11. Kolomiec, A. G., Kolomiec, N. D., Lovickij, V. P. (1997). Jetiologicheskaja struktura respiratornyh virusnyh zabolevanij i sovremennye vozmozhnosti terapii. Klin. Medicina, 2, 6-12.
12. Nakaz MOZ Ukrai'ny «Pro zahody shhodo profil-aktyky i borot'by z grypom ta gostrymy respiratornymy infekci-jamy v Ukrai'ni)) (2007). Ministerstvo Ohorony Zdorov'ja Ukrai'ny; vid 14.08.2007r. № 477. Available at: http://www.moz.gov.ua/ ua/portal/dn_20070814_477.html
13. Kondratjuk, V. A., Kashuba, M. O., Dnistrjan, S. S. et al. (2010). Gigijenichni aspekty profilaktyky gostryh respiratornyh virusnyh infekcij. Infekcijni hvoroby, 4, 67-69.
14. Deeva, Je. G. (2008). Gripp. Na poroge pandemii: rukovodstvo dlja vrachej. Moscow: GJeOTAR-Media, 208.
15. Adekenov, S. M. (2003). Sovremennoe sostojanie i perspektivy proizvodstva otechestvennyh fitopreparatov i bio-tehnologicheskoj produkcii dlja mediciny. Farmacija Kazahsta-na, 2, 21 -24.
16. Mustafa, A.-H., Martynov, A. V. (2010). Struktura i biologicheskaja aktivnost' nekotoryh rastitel'nyh jellagitaninov, vydelennyh iz raznyh predstavitelej roda mirtovyh. Annals of Mechnikov Institute, 4, 35-42.
17. Naprasnikova, G. S., Vladymyrova, I. M., Georgi-janc, V. A. (2010). Rozrobka skladu novogo likuval'no-profilaktychnogo zasobu z antymikrobnoju ta protyzapal'noju aktyvnistju. Vol. 1. Farmacija Ukrai'ny. Pogljad u majbutnje. Kharkiv: NFaU, 313.
18. Hong, G., Dai, Y.-H., Liu, P.-X., Shen, X., Wei, Y.-Y., Li, G. (2008). Advances in research on chemical constituents and pharmacological activities of Agrimonia pilosa. Pharmaceutical Care and Research, 8 (5), 362-366.
19. Song, J.-M., Lee, K.-H., Seong, B.-L. (2005). Antiviral effect of catechins in green tea on influenza virus. Antiviral Research, 68 (2), 66-74. doi: 10.1016/j.antiviral.2005.06.010
20. Tsao, R. (2010). Chemistry and Biochemistry of Dietary Polyphenols. Nutrients, 2 (12), 1231-1246. doi: 10.3390/ nu2121231
Рекомендовано до публгкацИ д-р мед. наук, професор ФШмонова Н. I.
Дата надходження рукопису 17.12.2015
Шумова Ганна Сергп'вна, кандидат фармацевтичних наук, асистент, кафедра фармацевтично], бюлопч-но. та токсиколопчно] х1мй', Нацюнальний медичний ушверситет iменi О. О. Богомольця, бул. Шевченка, 13, м. Кив, Украша, 01601 E-mail: shumova_ganna@mail.ru
