CC BY
43
УДК 614.3:796
Приставський Т.Г., старший викладач, Пацевко А.И., доцент,
Бабич A.M., старший викладач, Ковбан О.Л., старший викладач © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
iм.С.З.Гжицъкого
В1ТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д СПРИЯННЯ П1ДВИЩЕННЮ РУХ0В01АКТИВНОСТ1 ТА СТАНУ ЗДОРОВ'Я
ЧОЛОВ1К1В
Визначити pieenb pyxoeoi aKmuenocmi у представнитв ргзних pienie ф1зичного здоров'я та встановити характер взаемозв'язку м1ж параметрами pyxoeoiaKmuenocmi i показниками ф1зичного здоров'я чоловтв 18-25роюв.
Ключое1 слова:рухова активтстъ, здоровий спосгбжиття, здоров'я.
Cnoci6 життя людини, И звична рухова актившсть значно впливають на стан И здоров'я i розумову працездатшсть. На сьогодш, у зв'язку з науково-техшчним прогресом, значним зменшенням частки ф1зично! пращ, м'язових зусиль, що застосовуються при виконанш р1зних вид1в д1яльност1, в тому числ1 i побутових, збшьшуеться загроза такого сощального явища як гшодинамш. Потреба оргашзму у додатковш м'язовш д1яльност1 стае з кожним роком все бшьш вираженою. Визнання цього факту висувае цший ряд завдань, одним з яких е обгрунтування ращонального режиму рухово! активное^ людини на р1зних етапах його життед1яльностг
Добре вщомо, що здоров'я населения як найважливший показник розвиненост1 держави i якост1 життя його жител1в, на 50% залежить вщ способу життя, на 20% - вщ еколопчно! ситуаци, на 20% - вщ стану генофонду i лише на 10% - вщ якост1 i р1вня медичного обслуговування.
Здоровий cnoci6 життя значною м1рою зумовлюеться чинниками сощального середовища, яю, на думку фахгвщв, можуть бути роздшеш на дв1 групи - глобальш та локальш. До глобальних чинниюв вщносять piBHi розвитку науки, осв1ти, виробництва, невиробничо! сфери, пол1тичний устрш держави, систему правових гарантш, життевий р1вень населения, обороноздатшсть i м1жнародне становище краши, стан бюсфери, р1вень розвитку виробництва продукт1в харчування та ш. До локальних чинниюв вщносяться Ti, як1 безпосередньо визначають cnoci6 життя i здоров'я людей: характер пращ, навчання, стосунки в ciM'i', побут, м1гращя, репродуктивна д1яльшсть, традици, звички, ставлення до власного здоров'я i здоров'я близьких, л1кування, форми проведения дозвшля, суспшьна д1яльшсть тощо. Тут особливу роль грае Ымейно-побутове середовище як основа первинного формування поведшки щодо рухово! активное^, шкщливих звичок, ппешчних навичок, оргашзаци дозвшля.
© Приставський Т.Г., Пацевко А.Й., Бабич А.М., Ковбан О.Л., 2012
201
Серед завдань, ршення яких забезпечуеться здоровим способом життя, слщ видшити дв1 найважлившк 1) збшьшення тривалост1 життя; 2) полшшення якост1 життя.
Тривалкть життя населения р1зних кра!н коливаеться в широких межах. У крашах з високим життевим р1внем, ефективною медициною, турботою про здоровий споаб життя з особливим акцентом на широке використання рухово! активное^ I масового спорту, боротьбу з куршням, рацюнальне харчування, середня тривалкть життя досягла 73-80 роюв при значнш юлькоси тих ос1б, що живуть повноцшним життям у вщ1 80-90 роюв.
У крашах, в яких, як, наприклад, в Укра!ш та Роси, ще е велика юльюсть проблем у сфер1 життевого р1вня населения, медичному забезпеченш, впровадженш здорового способу життя, середня тривалкть життя значно менша (на 10-15 роюв), шж в багатьох розвинених крашах - Канад1, Японп, США, багатьох европейських крашах.
Важливо врахувати, що здоров'я - це не тшьки вщсутшсть захворювань, але I високий р1вень ф1зичного I психоемоцшного стану. В той же час ф1зичний ф1тнес - це не тшьки можливост1 оргашзму, що забезпечують його здатшсть функцюнувати з позицш забезпечення здоров'я. Вш включае також р1зномаштш характеристики ф1зичних якостей, навичок I вмшь, що забезпечують високу працездатшсть, ефективне проведения вшьного часу, здатшсть справлятися з екстремальними ситуащями I ш. Природно, що ф1зичний ф1тнес неможливий без регулярно! рухово! активность
Ф1зичний ф1тнес визначають як стан ф1зичного благополуччя, що дозволяе енергшно, без стомлення виконувати завдання повсякденного життя I що забезпечуе мш1мальний ризик для здоров'я на випадок невизначених екстремальних сташв.
У цившзованих кра!нах добре усвщомлено, що найбшьш могутшм I ефективним напрямом змши здоров'я населения, продовження життя, пщвищення !! якост1 е турбота про ф1зичний ф1тнес людей. Наприклад, в 1990 р. Служба охорони здоров'я США почала широкомасштабну програму оздоровления населения пщ назвою «Здоров! люди 2000», основною метою яко! було збшьшення тривалост1 здорового життя американщв, зменшення ризику серцево-судинних I шших небезпечних захворювань, зниження вщмшностей в сташ здоров'я людей. Под1бш цш у сфер1 охорони здоров'я населения ставляться I в шших крашах, у тому числ1 в Укра!ш. Проте, в американсьюй програм1 привертають увагу, перш за все, основш засоби, яю лежать в основ! реал1заци програми:
- збшьшення щоденного р1вня рухово! активности
- збшьшення функцюнальних можливостей серцево-судинно! системи I витривалостц
- збшьшення м'язово! сили I гнучкостц
- полшшення складу споживано! !жц
- зниження юлькоси ос1б з надм1рним вмютом жиру в оргашзмг
202
Важливо вщзначити, що змша способу життя ютотно впливае на збшьшення И тривалост1 незалежно вщ вжу. Наприклад, люди, що пщвищили до необхщного р1вня рухову актившсть у вщ1 35-54 роюв можуть розраховувати на збшьшення тривалост1 життя приблизно на два роки, т1 ж, хто це зробив у вщ1 55-74 роюв - на швтора роки. Не менш щкавим е факт, згщно з якими ефект вщ усунення деюлькох чинниюв ризику практично шдсумовуеться: пщвищення р1вня рухово! активное^ \ вщмова вщ куршня здатш збшьшити тривалють життя 35-44-р1чних людей на 4,3 роки, а 65-74-р1чних - на 3 роки. На жаль, повсякденна д1яльшсть переважно! бшьшост1 сучасних людей не забезпечуе необхщного навантаження для пщтримки у нормальному сташ опорно-рухового апарату, дихально! \ серцево-судинно! систем, маси тша. Наслщком цього е низький р1вень ф1зичного ф1тнесу як наслщок, поява серйозних проблем ¿з здоров'ям.
Проблема дослщження \ оцшки режим1в рухово! активное^ залишаеться, як завжди, актуальною, осюльки рухова актившсть е одним ¿з головних фактор1в, яю визначають здоров'я та р1вень ф1зичного стану населения. Хрошчний дефщит рухово! активное^ у режим! життя сучасних чоловшв стае реальною загрозою !х здоров'ю.
Питанию розробки \ обгрунтування режим1в рухово! активное^ присвячено чимало наукових праць: розглянуто питания вим1ру \ оцшки режиму рухово! активное^, обгрунтовано добовий та тижневий обсяги рухово! активное^ у р1зних одиницях вим1ру.
У л1тератур1 е вщомост1 про зв'язки низького р1вня рухово! активное^ з низьким р1внем ф1зично! тдготовленост1 та працездатностг
Зустр1чаються р1зш думки щодо норматив1в рухово! активное^ чоловшв зршого вжу. Одш автори вважають рацюнальним займатись спещально оргашзованими ф1зичними вправами 8-9 годин на тиждень, шш1 рекомендують присвятити цьому 14-21 годину на тиждень. Кшьюсть кроюв на добу, яка рекомендуеться, також вщр1зняеться за даними р1зних автор1в { варше у д1апазош вщ 9 до 21 тисячг
На думку багатьох дослщниюв, зв'язок рухово! активное^ з1 станом здоров'я, функцюнальними резервами оргашзму, ф1зичною працездатшетю - з одного боку I сощальною доцшьшетю !! обсяпв - з другого, повинш визначати !! рацюнальш величини.
За сучасних умов, коли серед чоловшв першого зршого вжу спостер1гаеться висока захворювашеть хрошчними нешфекцшними захворюваннями, част1 !х рецидиви, особливо актуальним е наукове обгрунтування рухових режим1в, яю б забезпечили укра!нцям стабшьний р1вень здоров'я.
Дослщження взаемозв'язюв яюсних I юльюсних сторш рухово! активное^ з показниками захворюваност1 I параметрами ф1зичного стану може набувати важливого значения для корекцп ф1зичного стану та подальшо! розробки питань, яю пов'язаш з обгрунтуванням нових пщход1в до
203
рацюнал1заци рухових режим1в, яю забезпечують чоловжам стабшьний р1вень здоров'я.
У фах1вщв медицини { ф1зичного виховання з'являеться широкий спектр загальиих штереЫв: зв'язок рухово! активное^ з тривалютю \ яюстю життя, рухова актившсть \ чинники ризику для здоров'я (гшертенз1я, надм1рна маса тша I ¿и.), рухова актившсть як чиииик профшактики найбшьш поширеиих захворюваиь 1 реабштацп теля них (серцево-судинш, рак, д1абет, депреЫя 1 ш..), рухова актившсть I профшактика стресу, а також ряд шших. Цшком природно, що це виражаеться в змЫ прюритет1в в обох сферах, породжуе нов1 напрями науково-дослщно! I практично! роботи. У сфер1 ф1зичного виховання це виявляеться в розробщ I впровадженш нових пщход1в до пщбору засоб1в I метод1в, ор1ентованих на ршення задач змщнення життево важливих оргашв I функцюнальних систем, розвитку певних рухових якостей, профшактику конкретних захворювань I розробку засоб1в I метод1в ф1зично! реабштаци. Не менш важливим е використання засоб1в I метод1в ф1зичного виховання I масового спорту для активного заповнення дозвшля, вщновлення, розслаблення I релаксаци.
Такий пщхщ до рухово! активное^ т1сно пов'язаний з сощальним запитом: дослщження показують, що частина населения розвинених кра!н серед сощальних цшностей на перше мюце ставить хороше здоров'я I зовшшнш вигляд, ф1зичне I псих1чне благополуччя.
Добре вщомо, що серед причин передчасно! смерт1 провщне мкце займають серцево-судинш захворювання. Саме щ захворювання е причиною смерт1 51% людей. У Роси, за даними мЫстерства охорони здоров'я, цей показник ще вище I досягае 60%. Серед основних чинниюв ризику розвитку коронарно! хвороби серця за даними М1чигансько! асощацп з проблем серцево-судинних захворювань знаходяться спадкова схильшсть до цих захворювань, надм1рна маса тша, куршня, недостатня рухова актившсть, нерацюнальне живлення I пщвищений артер1альний тиск. При цьому недостатня рухова актившсть як чинник ризику на 10-15% небезпечшше за кожний з решти чинниюв. В той же час повноцшна рухова актившсть I змщнення серцево-судинно! системи, що е !! слщством, шдвищення !! функцюнальних резерв1в, ¿стотно знижують ризик вщ ди шших негативних чинниюв - куршня, надм1рно! маси тша, пщвищеного артер1ального тиску I ш..
Рацюнальна рухова актившсть ктотно знижуе ризик не тшьки серцево-судинних, але I багатьох шших небезпечних захворювань. Наприклад, регулярна рухова актившсть в об'ем1 2500 ккал/тиж. сприяе зниженню ризику ряду поширених ракових захворювань на 30-32%, на 28-30% зменшуе ризик депресп. Регулярш заняття аеробно! спрямованост1 покращують функцш ЦНС на 9%, пщвищують ефектившсть розумово! д1яльносп. Вправи, сприяюч1 розвитку гнучкост11 сили, мають меншу ефектившсть, вщповщно, 4% I 9%.
На думку Л.Я.1ващенко, Н.П.Страпко р1вень рухово! активное^ доросло! людини залежить вщ умов життя. Для кожного ¿ндивщууму характерний
204
генетично обумовлений д1апазон цього р1вня, необхщний для нормального функцюнування {збереження здоров'я.
Р1вень звично! рухово! активное^ визначаеться характером трудово! \ навчально! д1яльност1 та способом життя пщ час вщпочинку. Дослщниками встановлено, що у сучасних умовах 80% вЫх вцщв пращ потребуе лише незначних {пом1рних ф1зичних навантажень.
Окрем1 автори вщм1чають, що рухова актившсть чоловшв бшьша шж жшок, проте це стосуеться в основному дитячого та юнацького вжу. За даними дослщниюв рухова актившсть мюького населения менше шж сшьського.
Кр1м цього дослщниками вщм1чаються сезонш та добов1 коливання рухово! активности Так рухова актившсть людини досягае сво!х найбшьших величин у л1тнш перюд, а найменших в зимовий час (приблизно у 1,2-1,5 рази).
На сьогодш кнують р1зш пщходи до якюно! та кшьюсно! оцшки рухово! активное^ людини. В той же спещалюти вщм1чають, що найбшьш повну шформацш про обсяг рухово! активное^ можуть забезпечити тшьки комплексш дослщження, як1 включають реестрацш числа локомоцш, пщрахунок частота серцевих скорочень, хронометраж, визначення енерготрат та ш.
У сучаснш л1тератур1 приводяться ппешчш нормативи добових енерговитрат для ос1б р1зно! професшно! приналежностк 1 група - пращвники розумово! пращ (кер1вники пщприемств, медики (кр1м х1рурпв), педагоги, науковщ, письменники, пращвники друковано! галуз1, журналкти, студенти). Добова витрата енерги становить для чоловшв 2550-2800 ккал, для жшок 22002400 ккал, тобто в середньому 40 ккал/кг маси тша; П група - пращвники легко! ф1зично! пращ (роб1тники автоматизованих лшш, швейники, агрономи, ветеринари, медсестри, продавщ промтовар1в, тренери, шструктори по ф1зичнш культур!). Добова витрата енерги становить 3000-3200 ккал для чоловшв \ 2550-2700 ккал для жшок; у середньому 43 ккал/кг; Ш група - пращвники середнього по ваз1 пращ (води, х1рурги, пращвники харчово! промисловост1, продавщ продовольчих товар1в, пращвники водного транспорту). Добова витрата енерги становить 3200-3650 ккал (чолов1к) 1 2600-2800 ккал (жш.), на 1 кг маси в середньому 46 ккал; 1У група - пращвники важко! ф1зично! пращ (буд1вельники, сщьгоспроб!тники, мехашзатори, металурги, спортсмени). Добова витрата енерги становить 3700-4250 ккал (чоловк) 1 3150-2900 ккал (жшок.), 53 ккал/кг маси; У група - особи особливо важко! ф1зично! пращ (сталевари, лкоруби, шахтар1, вантажники). Добова витрата енерги становить 3900-4300 ккал у чоловшв (61 ккал/кг); для жшок ця витрата не нормуеться.
Дослщження А.Сухарева вказують, що для досягнення одного й того самого ефекту можливо застосовувати р1зш рухов1 завдання, або досягти того самого ефекту за менш тривалий час. В ход! проведения комплексних дослщжень авторами встановлено законом1рност1 впливу р1зно! за тривалютю рухово! активное^ на функци оргашзму людини. Цими ж авторами встановлено, що кнуе визначена стимулююча доза рухово! активное^, яка
205
може бути оптимальногю для р1зних оргашв \ систем, зменшення або перебшьшення яко! може викликати негативний вплив на органи { системи.
Сучасна система ф1зичного виховання мае в своему розпорядженш величезний об'ем засоб1в рухово! активное^, що постшно розширюеться. Збшьшення популярное^ спорту { р1зних форм рухово! активное^ приводить до постшного розширення вид1в спорту, змагання, оздоровчих \ рекреацшних вид1в рухово! активное^, а також пром1жних форм рекреацшних для змагання, рекреацшно-оздоровчих. Разом з багатообразними видами побутово! рухово! д1яльност1 вони створюють необхщш передумови для формування оптимальних програм рухово! активное^ людей р1зного вжу, стаи, стану здоров'я, р1вня ф1зично! пщготовленост!, штереЫв \ т.п. 1снуе безл1ч простих, широкодоступних I у той же час ефективних засоб1в рухово! активное^ (ходьба, б1г, проста пмнастичш вправи, оздоровча йога, багато рухливих ¿гор 1 ш), засоб1в, що вимагають певних умов I нескладного устаткування (багато вид1в аеробки, спортивш ¿гри, плавания, ходьба на лижах, р1зш види единоборства 1 силово! пщготовки I ш..), а також обширний комплекс, що постшно розширюеться, засоб1в, що вимагають спещальних умов I досить складного I дорогого устаткування - вправи кардюрестраторно! ди з використанням спещальних ергометр1в, культуризм, водш лиж1, р!зш види прськолижного спорту, р1зш види пщводного спорту, бшьярд, боулшг, юнний спорт I ш.
Залежно вщ цшьово! установки, оргашзацшних форм, вживаних засоб1в види рухово! активноста в систем! ф1зичного виховання можуть бути пщроздшеш на наступи! основш групи: рухом! ¿гри, спорт, змагання, рекреацшно-оздоровчий спорт, оздоровча рухова актившсть, професшно ор!ентована рухова актившсть, побутова рухова активн!сть.
Переважне використання засоб!в, що в!дносяться до т1е! або шшо! групи може визначатися безл!ччю чинник!в - в!ковими ! статевими особливостями тих, що займаються, !х штересами, матер!ально-техн!чними можливостями, станом здоров'я ! ф!зично! п!дготовленост! ! ш.. Проте незалежно в!д вшх цих чинник!в оптимальний режим рухово! активноста повинен забезпечувати п!дтримку нормального функщонування орган!зму, зм!цнення його життево важливих орган!в ! функц!ональних систем, профшактику захворювань ! т.д., тобто сприяти всьому тому, що забезпечуе людин! повноц!нний ф!зичний ф!тнес.
Висновки. Проблема формування, зм!цнення ! збереження ¿ндивщуального здоров'я лишаеться актуальною ! на сьогодн!. Для !! виршення застосовуються р!зн! п!дходи. При цьому особливе м!сце для п!дтримки ! зм!цнення здоров'я належить рухов!й активности Проте, при наявност! значущост! ф!зичних вправ для людини до сьогодн! немае ч!ткого обгрунтування тип!в ! р!вн!в щоденно! рухово! активност!, необхщних для п!дтримки функц!ональних можливостей сумюних з оптимальним станом здоров'я.
206
Л1тература
1. Апанасенко Г.Л., Долженко Л.П. Р1вень здоров'я 1 ф!зюлопчш резерви оргашзму. Теор1я I методика ф1зичного виховання I спорту., 2007.
2. Бобров В.О., Дорогой А.П. Оцшка здоров'я населения Украши з позицш потенциально! демограф!! та шляхи можливого впливу на його показники. Л!карськасправа, 1996р.
3. Волков В. Л. Основи теори ! методики ф!зично! п!дготовки студентсько! молод!. Навчальний пос!бник. 2008р.
4. Долженко Л.П. Захворюван!сть ! рухова актившсть студенев з р!зними р!внями соматичного здоров'я. Теор!я та методика ф!зичного виховання! спорту., 2004р.
207
