CC BY
30
circulatory arrest: a study in a surviving porcine model. Heart Surg. Forum. 2006;9(4):719-24.
14. Liu AJ, Ling G, Wu J. Arterial baroreflex function is an important determinant of acute cerebral ischemia in rats with middle cerebral artery occlusion.Life Sci. 2008;83(11-12):388-93.
15. Chang M, Kistler EB, Schmid-Schonbein GW. Disruption of the mucosal barrier during gut ischemia allows entry of digestive enzymes into the intestinal wall. Shock. 2012;37(3):297-305.
16. Miyamoto K, Linuma N, Maeda M. Effect of abdominal belts on intra-abdominal pressure, intramuscular pressure in erector spinae muscles and myoelec-trical activities of trunk muscles. Clinical Biomechanics. 1999;14(2):79-87.
17. Bogelet C, Roland IH, Ninane N. Effect of aes-cine on hypoxia-induced neutrophil adherence to umbilical vein endothelium. Eur. J. Pharmacol. 1998;345(1):95.
18. Harmon D, Lan W, Shorten G. The effect of aprotinin on hypoxia-reoxygenation-induced changes in neutrophil and endothelial function.Eur. J. Anaesthesiol. 2004;21(12):973-9.
19. Hunter JD, Damani Z. Intra-abdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome. Anaesthesia. 2004;59:899-907.
20. Mens J, Van Dijke GH, Pool-Goudzwaard A. Possible harmful effects of high intra-abdominal pressure on the pelvic girdle. Journal of Biomechanics. 2006;39(4):627-35.
21. Hummel V, Kallmann BA, Wagner S. Production of MMPs in human cerebral endothelial cells and their role in shedding adhesion molecules. J. Neuropathol Exp. Neurol. 2001;60(4):320-7.
22. Takahashi H, Nagai N, Urano T. Role of tissue plasminogen activator/plasmin cascade in delayed neuronal death after transient forebrain ischemia. Neurosci Lett. 2005;381(1-2):189-93.
23. Kozek-Langenecker SA, Mohammad SF, Masaki T. The effects of aprotonin on platelets in vitro using whole blood flow cytometry. Anesth Analg 2000;90(1):12-16.
24. Avraamidou A, Marinis A, Asonitis S. The impact of ischemic preconditioning on hemodynamic, biochemical and inflammatory alterations induced by intra-abdominal hypertension: an experimental study in a porcine model. Langenbecks Arch Surg. 2012;397(8):1333-41.
CTaTra Ha^mmna ^o pe^aKuir 27.08.2014
♦
УДК 612.82:612.017-053:616.8-009.62-092.9:577.115.3
O.M. Демченко в1ковий аспект адаптивн01 реакц11
центрально! hepboboi системи за
умов емоц1йно-больового стану
ДЗ «Дтпропетровсъка медична академгя МОЗ Украти» кафедра фЫологп
(зав. - д. мед. н., проф. О.Г. Родинський) Днтропетровськ, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of physiology Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: demchenko-em@rambler.ru
Ключов! слова: спонтанна поведткова активтстъ, просторова пам'ять, полтенасичет жирт кислоты, гтокамп, кора
Key words: spontaneous behavioral activity, spatial memory, unsaturated fatty acids, hippocampus, neocortex
Реферат. Возрастной аспект адаптационной реакции центральной нервной системы в условиях эмоционально-болевого состояния. Демченко Е.М. В экспериментах на крысах двух возрастов изучали формирование высшей адаптивной реакции в послеоперационном периоде. Было установлено угнетение ориентировочно-двигательной и эмоциональной активности у молодых (5-6 месяцев) и старых крыс (20-24 месяцев) с большим эффектом у животных первой возрастной группы. У молодых крыс отмечалось также торможение пространственной памяти - количество выработанных пищедобывательных реакций снизилось на
28%. Когнитивный дефицит сопровождался противоположными изменениями в содержании свободных полиненасыщенных жирных кислот (С18:2,3) соответственно возрастным особенностям: снижением на 46% в коре у молодых крыс и повышением в 2,5 раза в гиппокампе старых животных.
Abstract. Age aspect of adaptive response of the central nervous system in the state of emotional pain. Demchenko Ye.M. The formation of higher adaptive response in the postoperative period was investigated in experiments on rats of two age groups. It was found inhibition of the orientation-motor and emotional activity in young (5-6 months) and old rats (20-24 months) with the greatear effect in animals of the first age group. In young rats the inhibition of spatial memory was observed - number of food-getting depleted reactions decreased by 28%. Cognitive deficit was accompanied by opposite changes in the content of free unsaturated fatty acids (C18: 2.3), respectively to age features: decreased by 46% in the cortex of young rats and increased by 2.5-fold in the hippocampus of old animals.
Реакцк на будь-який екстремальний чинник супроводжуеться емоцшним напруженням, яке зумовлене активащею ЦНС 1 формуванням по-ведшково! реакци, що проявляеться типовими для стресу вегетативними, ендокринними та метабол1чними процесами. Одним з важливих та найбшьш наближених до кттчно1 ситуаци аль-теруючих фактор1в е тсляоперацшний больовий синдром, який охоплюе, перш за все, д1яльтсть ЦНС. Х1рурпчний стрес супроводжуеться гшеркатехоламшем1ею - тдвищенням вм1сту адреналшу, норадреналшу в кров1, сеч1, а на метабол1чному р1вт - зростанням перекисного окиснення лшщ1в (ПОЛ) та накопиченням кш-цевих продукпв ПОЛ малонового д1альдегщу (МДА) в кров1 [1]. Та якщо кттчний аспект впливу тсляоперацшного болю на д1яльтсть вкцеральних систем достатньо представлений у лгтератур1, то нейрометабол1чт особливосп функщонування ЦНС, яю можуть бути причиною тривожносп, емоцшно-псих1чних розла-дгв, депресш, що попршують стан хворого та процес вщновлення, не з'ясоват. За даними експериментальних дослщжень вщомо, що одтею з неспециф1чних адаптивно-компенса-торних реакцш на емоцшно-больовий стан е активацш вшьнорадикального окиснення як результат мобЫзаци енергетичних та пластич-них ресурав, що е обов'язковим атрибутом посиленого аеробного метабол1зму [5]. Лабшь-тсть цього процесу визначаеться вшовими особливостями ЦНС. Зокрема, у старих тварин ця неспециф1чна компенсаторна реакщя вщ-ставлена у час1 та зменшена за штенсивтстю.
Зважаючи на те, що в процеа ПОЛ вико-ристовуються в першу чергу полшенасичет жирт кислоти (ПНЖК), то можлива модифшащя складу лшщ1в у бш зменшення «ненасиченосп». Така перебудова жирнокислотного спектру змь нюватиме в'язюст 1 функщональт характеристики мембран, особливо щодо рецепторно! активносп. Модуляцш синаптично! передач! окремих нейромед1аторних систем мозку, мож-ливо, буде основою нейрох1м1чного мехатзму
змш психоемоцшно1 та когттивно1 функци ЦНС за умов тсляоперацшного больового стану. Тому розкриття вшового аспекту мехатзм1в адаптаци ЦНС на бшь е актуальним питаниям на шляху розробки корекци х1рурпчного стресу, яка скоротить та покращить час реабЫтаци 1 вщ-новлення оргатзму в тсляоперацшному перюд1 залежно вщ вшу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Експерименти проводили на 75 бших безпо-родних щурах двох вшових груп: I - молод1 (5-6 мкящв) та II - стар1 (20-24 м1сящ) тварини. Щури обох вшових груп були представлен! штактними (контроль) та тддослщними тва-ринами, яким була проведена лапаротом1я. До-слщження проводились вщповщно до кнуючих м1жнародних вимог 1 норм гуманного вщношен-ня до тварин (Конвенщя Ради Свропи, 1986 р., Закон Украши вщ 21.02.2006 р., № 3447 - IV).
Спонтанну поведшкову активтсть визначали за методом «вщкритого поля» [1]. Майданчик розм1ром 80*80 см був розбитий на 16 квадрат1в 1 9 отвор1в - „трок". Тварину залишали в центр1 поля 1 спостер1гали за нею 3 хв. За цей час раху-вали кшьюсть переачених горизонтальних квадрата (горизонтальна рухливкть), число обсте-жуваних „трок" (дослщницька активтсть), величину стшок на задтх лапах (вертикальна рухливкть), триватсть грумшгу та кшьюсть болюав дефекацш (емоцшна активтсть).
Формування набуто! харчово! поведшки вив-чали за методом вироблення 1жодобувних реф-лекс1в у 8-променевому лаб1ринт1 [1]. У кшщ кожного з 8-ми коридор1в знаходились год1внищ з сиром. Навчання проводили трич1 по одному разу за добу. Тварит, що знаходилась на центральному майданчику лаб1ринту, давали мож-ливють зробити вгам заход1в у рукави з метою знаходження 1 пощання сиру. Шсля навчання проводили тестування щур1в за вщтворенням умовних харчових рефлекав з урахуванням кшькосп в1рних та помилкових реакцш з восьми можливих. У перюд формування та тестування
харчово! поведшки щур1в утримували на зниженому в межах 15% харчовому режима
Для визначення вм1сту вшьних жирних кислот (ВЖК) у лшщнш фракцй' мозку тварин декаттували, брали мозок на холод1 (0-2°С) та видiляли кору великих твкуль i гшокамп. Екстракщю лшщгв проводили за методом Фолча [6]. Тканини мозку гомогетзували в 3,5 мл cyMi-mi хлороформ-метанол у пропорци 1:2. За допо-могою 5% розчину диметилсульфату в метанол1 ВЖК перетворювали у вщповщт метилов1 еф1ри. Ц1 сполуки розчиняли в 1 мл хлороформу й виявляли методом газохроматограф1чного ана-л1зу на хроматограф! „Chrom 5" (Чех1я). Умови газорщинно! хроматографа: скляна колонка 1 м*3 мм, нерухома фаза 5% SP-2100 на хроматон N-Super (0,16 - 0,20 мм); газ носш - азот (осч), витрати - 60 мл/хв. Температура випаровувача -230°С; температура полум'яно-ютзацшного детектора - 250°С; запрограмований режим тем-ператури - вщ 150 °С до 270 °С 3i швидюстю 5°/хв. Яюсний анатз метилових еф1р1в жирних кислот проводили по часу утримування стан-дар™. Кшьюсну оцшку спектра жирних кислот лшдав проводили за методом нормування пло-щин i визначали у вщсотках.
За модель емоцшно-больового стану в робот1 була використана операцшна травма - лапаро-том1я [10]. Такий виб1р був зумовлений тим, що
Зокрема, у молодих тварин спостершалось зменшення кшькосп горизонтальних nepeci-чених квадрата на 43,4%, обстежених HipoK на 32,4%, вставань на задт лапи на 40%, а також тривалога грумшгу на 24,5%. У старих щур1в рухливо-дослщницька активтсть зменшувалася
така модель х1рурпчного стресу, з одного боку, максимально наближена до кттчно! ситуаци, а з другого - дозволяе вивчати гострий бшь через 16-20 годин теля проведения оперативного втручання, що практично виключае вплив ане-стезуючих речовин, яю звичайно використо-вують тд час операци. Лапаротом1ю проводили тд легким еф1рним наркозом. Розр1з шири, фаецш, м'яз1в 1 бриж1 уздовж грудини до сим-ф1зу становив 6-7 см 1 проводився на 1 см збоку вщ серединно! лши. Рану ушивали пошарово, обробляли кра! 5% розчином йоду. Експеримент проводився через 16-20 годин теля лапаротоми.
Результати дослщжень оброблет за допо-могою параметричних метод1в статистики з використанням 1;-критер1ю Ст'юдента для малих виб1рок [3]. Змши показниюв вважали в1рогщ-ними при р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Системний ф1зюлопчний р1вень вищо! адаптивно! реакци, перш за все, проявляеться змь нами когттивно! функци оргатзму, зокрема поведшково! та мнестично! дшльнога. Дослщ-ження спонтанно! поведшки щур1в за умов тсляоперацшного стану методом «вщкритого поля» виявили загальний гальм1вний ефект ус1х 11 показниюв в обох вшових групах (табл. 1).
Таблиця 1
Грумшг (с)
18,60±1,34 14,00±1,33*
14,53±1,19 12,44±2,42
такою ж м1рою (табл. 1). Але, на вщмшу вщ молодшо! за вшом групи, емоцшний стан не пщдавався змшам та залишався на р1вт ш-тактних щур1в. Обмеження рухливога за умов тсляоперацшного болю буде лопчним, що може вказувати на формування адаптивного стану.
Показники повед1нково*1 активност1 щур1в у тест1 «ввдкрите поле» за умов емоцшно-больового стану (M±m)
Група тварин
Перейчеш квадрати
Обстежеш «шрки»
Вертикальш пщйоми
Молод1
Контроль (n=19) Лапаротом1я (n=18)
15,79±2,13 8,94±1,39**
4,11±0,45 2,78±0,26*
3,53±0,42 1,22±0,33***
CTapi
Контроль (n=22) Лапаротом1я (n=16)
12,60±1,35 5,80±0,86***
2,40±0,35 1,00±0,26**
3,80±0,54 1,60±0,25***
Прим1тки : *- в1рогщнють р1зниць вщносно контролю при p<0,05; **- при p<0,01; ***- при p<0,001.
Обмеження емоцшноел, яке спостершалось лише у молодих тварин, натмов1ртше, е результатом депримуючого ефекту.
Дослщження просторово! пам'яп також вия-вило гальм1вний ефект, який ироявився лише у молодих тварин. Кшьюсть вироблених 1жодобув-них реакцш у 8-променевому лаб1ринт1 на фот лапаротоми зменшилась на 28% (рП0,05). Таким чином, тсляоперацшний больовий синдром суттево вщобразився на психо-емоцшному стат та когттивнш функци у молодших за вшом тварин, викликаючи формування депресивного стану [2,9].
Одним з можливих мехатзм1в виникнення когттивного дефщиту може бути модуляцш ней-ромед1аторних систем мозку, особливо щодо серототн-норадренерпчних трансмггер1в, а також балансу гальм1вних та збуджуючих амшо-кислот [4,13]. 3 цього питания вщомо, що один з вид1в регуляци нейротрансмггерного сигналу на клггинному р1вт вщбуваеться шляхом пере-будови жирнокислотного складу лшщ1в мембран [8,14]. Зокрема, зростання «ненасиченога» в лшщах мозку, що призводить до тдвищення !х текучосп, а як наслщок, зменшення латерального стискання бшк1в-рецептор1в та IX заглиб-лення в лшщно-протешовий матрикс, викликае десинсетизащю серототново1, а можливо, 1 норадреналшово! синаптично! передач!. Окр1м того, адаптивт змши нейрох1м1чного р1вня супроводжуються накопиченням загальних лЫ-дгв, особливо ПНЖК [11,12]. Тобто, можливо припустити, що модифшащя складу лшдав, що визначае в'язюст, а як наслщок, 1 функцюнальт властивога мембран, особливо щодо афшноел рецептор1в, е компенсаторною нейрометабо-л1чною вщповщдю ЦНС на д1ю пошкоджуючих фактор1в, зокрема алгогенних.
Визначення концентраци ВЖК в лшщах неокортекса 1 гшокампа виявило, що з достатньо широкого спектру дослщжуваних сполук змшю-вався лише вм1ст ПНЖК - С18:2,3. Зокрема, у молодих щур1в групи «лапаротом1я» р1вень не-замшних лшолево! 1 лшоленово1 кислот у кор1 великих твкуль зменшувався майже вдв1ч1 вщ-носно штактних тварин (табл. 2).
Юльюсть ВЖК регулюеться як процесом лшщогенезу, так 1 лшол1зу. Тому зниження вм1сту С18:2,3 в лЫдах неокортексу може визна-чатися як зростанням IX кшькога в склад1 фосфо-лшщ1в, тобто вбудовуванням полшенасичених сполук, так 1 зменшенням гщрол1зу лшщ1в «не-насичено1 фракци».
Обидва процеси передбачають накопичення в жирнокислотному спектр1 фосфолшдав полше-
насичених ЖК. При цьому знижуеться мшро-в'язюсть мембранних лшщ1в, та, можливо, ослаблюеться синаптична функщя мембрани, що взагат може призвести до синаптично! депреси1 переважанню процеав гальмування в кор1 великих твкуль. Имов1рно, пригтчення про-сторово! пам'ят1 та емоцшноел молодих щур1в е результатом таких нейрометабол1чних змш за умов х1рурпчного стресу. На вщмшу вщ молодих щур1в, ЦНС яких виявилася бшьш чут-ливою до тсляоперацшного болю, у старих особин дш цього альтеручого фактора позна-чилася також на р1вт С18:2 та С18:3, але навпаки -зростанням IX частки в лшщах гшокампа, бiльшe тж у 2,5 рази. Таке суттеве накопичення вiльниx ПНЖК можливе як результат виведення «не-насичено1» фракци з лшщв мозку, як за рахунок лшолЬу, так 1 зворотнього процесу - зменшення встроювання в структуру фосфолшщв гшокампа.
Таблиця 2
Вмкт вшьних С18:2,3 (M±m, %) в мозку щур1в за умов лапаротоми
Група тварин
Неокортекс
Гшокамп
Молод1
Контроль (п=6) Лапаротом1я (п=6) Стар1
Контроль (п=6) Лапаротом1я (п=6)
1,86±0,13 1,00±0,06**
1,36±0,29 1,25±0,25
5,51±0,74 6,01±0,15
0,36±0,07 0,92±0,17*
Прим1тка :*- в1рогщнють р1зниць у груш «лапарото]шя» по вщношенню до контролю при р<0,05; **- при р<0,001.
Наш1 попередт дослщження, що стосувалися визначення про-антиоксидативного балансу в кор1 1 гшокамт старих щур1в за умов лапаротоми, показали зростання процес1в ПОЛ у вигляд1 накопичення малонового д1альдепду та зменшення активносл супероксиддисмутази. Тому лопчно припустити, що тдвищення р1вня вiльниx ПНЖК в гшокамт старих тварин по-в'язане з компенсаторним накопиченням у вщ-повщь на суттев1 витрати цих сполук у процес1 штенсифшаци ПОЛ. Тобто збшьшення С18:2,3 е процесом вщновлення та тдтримання висхщ-ного ступеня «ненасиченосл» в лшщах г1по-кампа на фон1 зростаючого пластичного та енергетичного обм1ну. Такий процес у цшому е адаптивно-компенсаторною реакц1ею на посилення функц1онально1 активност1 нейро-гл1ального
комплексу гшокампа та регулящю сталого жир-нокислотного складу лшщв. Можливо тому у старих щур1в вщсутнш когттивний дефщит, який мав м1сце у молодих особин.
висновки
1. Стан тсляоперацшного болю бшьш сут-тево впливав на д1яльтсть ЦНС молодих щур1в, викликаючи когттивний дефщит: пригтчення рухливо-дослщницько! та емоцшно! активное^, попршення просторово! пам'ят1. У старих тварин емоцшно-больовий стан супроводжувався галь-муванням рухливосп.
2. Шсляоперацшний больовий синдром супроводжувався зниженням юлькоел вшьних полшенасичених жирних кислот у лшщах не-окортекса молодих щур1в на 46% та, навпаки, пщвищенням !х частки у 2,5 рази в гшокамт старих тварин. Така модифшащя жирнокис-лотного спектру лшщв може модулювати сиг-нальну функщю нейротв неокортекса молодих щур1в, зокрема викликати гальм1вний ефект. У старих щур1в накопичення ПНЖК може бути результатом компенсаторно! реакци посилення функщонально! активносп гшокампа та тд-тримання стаб!льност! його клггинних мембран.
список л1тератури
1. Буреш Я. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения / Я. Буреш, О. Буре-шова, Д. Хьюстон.-М.: Высшая школа, 1991 .- С.175
- 188, 119-122.
2. Генетические основы предрасположенности к паническому расстройству / Л.А. Коробейников, О.И. Рудько, Ю.Э. Азимова [и др.] // Успехи соврем. биологии. - 2012. - Т.123, №1. - С. 21-35.
3. Кокунин В.А. Статистическая обработка данных при малом числе опытов / В.А. Кокунин // Укр. биохим. журнал. - 1975. - Т. 47, № 6.- С. 776-791.
4. Концентрация серотонина и его метаболита 5-гидроксииндолуксусной кислоты в структурах мозга крыс линии Вистар и Way/Rij, влияние имипрамина на пик-волновую активность / И.С. Мидзяновская, A.A. Фоломкина, О.Х. Коштоянц [и др.] // Нейрохи-мия. - 2010. - Т. 27, №3. - С. 238-244.
5. Кульчицкий O.K. Особенности пероксидного окисления липидов в тканях головного мозга и печени старых крыс при стрессе / O.K. Кульчицкий, Р.И. Потапенко, С.Н. Новикова // Укр. 6ioxiM. журнал. - 2001.
- Т. 73. - № 4. - С. 73-78.
6. Прохорова М.И. Методы биохимических исследований (липидный и энергетический обмен) / М.И. Прохорова. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. -250 с.
7. Спроба системного тдходу до оцшки xipyp-пчного стресу i порушення серцево! функцй / О.В. Беляков, В.Т. Селиваненко, О.О. Св1рський [та iH.] // Одес. мед. журнал. - 2005. - № 6 (97). - С.89-92.
8. Становление в филогенезе липопротеинов низкой и очень низкой плотности и инсулина. Липоток-
сичность жирных кислот и липидов. Позиционные изомеры триглицеридов / В.Н. Титов, И.А. Востров, Ю.К. Ширяева [и др.] // Успехи соврем. биологии. -2012. - Т.132, № 5. - С. 506-526.
9. Уровень моноаминов и их метаболитов в структурах мозга крыс с экспериментальным тревожно-депрессивным состоянием, вызванным введением ингибитора дипептидилпептидазы IV в раннем пост-натальном периоде / Е.Ю. Кушнарева, Н.А. Крупина, Н.Н. Хлебникова [и др.] // Нейрохирургия. - 2012. -Т. 29, № 2. - С. 139 - 144.
10. Ярош А.К. Нейрофармакологический анализ функционирования ЦНС в динамике послеоперационного состояния и экспериментальное обоснование его коррекции: автореф. дис.: на соискание учен. степени д-ра. мед. наук.: спец. 14.00.25 "Фармакология" / А.К. Ярош - К., 1991. - 34 с.
11. Almeida P.F.F. Thermodynamics of lipid interaction in complex bilayers / P.F.F. Almedia // Biohim. Biophis. Acta. - 2009. - Vol. 1788. - P.72-85.
12. An out look on organization of lipids in membranes: searching for a realistic: connection with the organisation of biological membranes / L.A. Bagatolli, J.H. Ipsen, A.C. Simonsen [et al.] // Prog. Lipion Res. -2010. - Vol. 49. - P.378-389.
13. D1butnotD5dlopaminereceptorsarecriticalforLTP, spatiallearningandLTP inducedareandzif 268 expression-inthehippocampus / N.Granado, O. Ortiz, L.M. Suarrez [et al.] // Cerebral. Cortex. - 2008.- Vol. 18. - P. 1-12.
14. Simons K. Membrane organization and lipid rafts / K. Simons, J.L. Sampaio // Cold Spring Harb. Perspect. Biol. - 2011. - N 3. - a004697.
references
1. Buresh Ja, Bureshova O, Hjuston D. [Methods and basic experiments on study of brain and behavior]. Vysshaja shkola, 1991;175-88, 119-22. Russian.
2. Korobeynikov LA, Rud'ko OI, Azimova JE. [Genetic basis of susceptibility to panic disorder]. Uspehi sovremennoy biologii. 2012;123(1):21-35. Russian.
3. Kokunin VA. [Statistical processing of data in a small number of experiences]. Ukr. biohim. jornal. 1975;47(6):776-91. Russian.
4. Midzyanovskaya IS, Folomkina AA, Kosh-toyants OH. [The concentration of serotonin and 5-hydro-
xyindoleacetic acid in structures of rats brain]. Nejro-himija. 2010;27(3):238-44. Russian.
5. Kulchitskiy OK, Potapenko RI, Novikova SN [Features of lipid peroxidation in the tissues of brain and liver of old rats under stress]. Ukr. biohim. jornal. 2001;73(4):73-78. Ukrainian.
6. Prohorova MI. [Methods of biochemical researches (lipid and energic exchange)]. Izd-vo Leningrad. 1982;250. Russian.
7. Byelyakov OV, Selyvanenko VT, Svirskyy OO. [Attempt of systematic approach to the evaluation of surgical stress and disorder of cardiac function]. Odes. med. jornal. 2005;97(6):89-92. Ukrainian.
8. Titov VN, Vostrov IA, Shiryaeva UK. [Formation of low (and very low) density lipoproteins lipoproteids and insulin in phylogenesis. Lipotoxicity of fatty acids and lipids. Positional isomers of triglycerides]. Uspehi sovremennoy biologii. 2012;132(5):506-26. Russian.
9. Kushnareva EY, Krupina NA, Hlebnikova NN. [Level of monoamines and their metabolites in the brain structures of rats with experimental anxiety and dep-
ression caused by the introduction of dipeptidyl peptidase IV in the early postnatal period]. Nejrochirurgija. 2012;29(2):139-44. Russian.
10. Yarosh AK. [Neuropharmacological analysis of functioning of the central nervous system in the dynamics of post-operative condition and experimental substantiation of its correction. Doctor degree. honey. Sciences: spec. 14.00.25 "Pharmacology"]. K. 1991;34. Ukrainian.
11. Almeida PFF. Thermodynamics of lipid interaction in complex bilayers.2009;1788:72-85.
12. Bagatolli LA, Ipsen JH, Simonsen AC. An out look on organization of lipids in membranes: searching for a realistic: connection with the organisation of biological membranes. 2010;49:378-89.
13. Granado N, Ortiz O, Suarrez LM. D1butnot D5 dlopamine receptor sarecritical for LTP, spatiallearning and LTP inducedareandzif 268 expressioninthehippo-campus. 2008;18:1-12.
14. Simons K, Sampaio JL. Membrane organization and lipid rafts 2011;3:a004697.
CTarra Ha^mmna ^o pe^aKun 02.08.2014
♦
