CC BY
32
3. М1зюк Б.М. Стратепчне управдшня: Пщручник. - Льв1в: Магнол1я плюс, 2006. -
392 с.
4. Правик Ю.М. 1нвестицшний менеджмент: Навч. пос. - К. : Знання, 2007. - 431 с.
5. Удалих О.О. Управдшня швестицшною д1яльн1стю пщприемства: Навч. пос. - К: Центр навч. л1т-ри, 2006. - 292 с.
УДК336.71:336.27 Доц. Б.Ю. Кишакевич, канд. екон. наук -
Дрогобицький державний nedazozÎ4Huû ун-ет iM. 1вана Франка
ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНО-ДЕФОЛТНИХ БОРГОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЯК ЗАСОБУ ЗАЛУЧЕННЯ КАП1ТАЛУ
Розглянуто особливосп використання кредитних нот як шструменту синтетично!' сек'юритизацп та хеджування кредитних ризиюв банку. Проанал1зовано досвщ високорозвинених краш у формуванны ринку кредитних дериватив1в та вивчено мождивосп ширшого 1'х використання в укра'шськш практищ
Ключов1 слова: сек'юритизащя, кредитний дериватив, кредитш ноти, свопи, синтетична сек'юритизащя, кредитний ризик, боргов1 зобов'язання, хеджування.
Assoc. prof. B.Yu. Kyshakevych -Drohobych state pedagogical university named Ivan Franko
Usage of credit-default debt obligation as a means of capital raising
The article deals with the peculiarities of credit linked notes' usage as the instrument of synthetic securitisation and bank's credit risks hedging. The experience of highly developed countries in forming the credit derivatives' market is analysed and opportunities of their broader usage in Ukrainian practice are studied.
Keywords: securitization, credit derivative, credit linked note, swap, synthetic securitization, credit risk, debt obligation, hedging
Вступ. Розвиток банювсько1 системи Украши в умовах глобашзацп та значно1 конкуренцп з1 сторони захщних банювських структур вимагае фор-мування украшськими банками нових систем ризик-менеджменту та активно1 полггики на ринку позичкового кашталу. Одним 1з засоб1в, як б дали змогу розв'язати одночасно щ два складних питання, е проведення синтетично1 сек'юритизацп, використання кредитних дериватив1в у повсякденнш бан-ювськш практищ. У 1970-х роках сек'юритизащя стала активно використову-ватись у сфер1 м1жнародних фшанЫв. Бшьш1сть розвинених краш використо-вують сек'юритизащю для залучення фшансових ресурЫв i захисту вщ кредитних ризиюв (хеджування). Значний внесок у дослщження проблем сек'юритизацп здшснили учеш-економюти Е.Ф. Жуков, Л.Н. Красавш, В.М. Усос-кш, Дж. Маршал, Ф. Фабоцщ, Т. Френкел та шш1. Необхщно зазначити, що тут погляди економ1спв подеколи розходяться, причому деяк нав1ть вважа-ють деривативи причиною практично уЫх свггових фшансових криз. На про-тивагу 1м, бшьш1сть спещал1спв вважають появу кредитних дериватив1в одним 1з найзначшших подш св1тового фшансового ринку.
Постановка завдання. У бшьшосп випадюв кредитш деривативи роз-глядають шд призмою 1'х використання для розподшу та зменшення кредитного ризику банку, хоча вони е щкавим об'ектом дослщження як шструмент
залучення капiталу. У статт ставиться завдання проаналiзувати значний дос-вiд захiдних краш у проведенш сек'юритизаци та вивчити швестицшну скла-дову кредитних деривативiв, а саме на основi зарубiжного досвщу показати всi негативнi та позитивш аспекти використання кредитних нот та шших по-хiдних iнструментiв кредитного ринку i виробити рекомендацп для украшсь-ких банкiв для ефективно! роботи iз цими порiвняно молодими фшансовими iнструментами.
Виклад основного матерiалу. На сьогоднi видiляють два типи сек'юритизаци: традицiйну i синтетичну. Основна вiдмiннiсть мiж ними полягае в тому, чи здшснюеться продаж вiдповiдних активiв чи ш. Здiйснення тради-цшно! сек'юритизаци наштовхуються на бiльшу кiлькiсть правових бар,ерiв порiвняно iз синтетичною сек,юритизацiею, через те в деяких крашах, де про-веденню традицшно! сек'юритизаци перешкоджають iстотнi правовi бар'ери, на ринку домшують угоди синтетично! сек'юритизаци.
Синтетична сек'юритизащя появилась в серединi 1990-х роюв. Поява цього фiнансового шструмента зумовлена декiлькома причинами, в тому чис-лi: 1) змiною парадигм банювсько! системи (закрiплення вимог до кашталу); 2) вiдставанням ддачо! законодавчо! бази вiд потреб сучасно! економжи (на-явнiсть перешкод для передачi активiв); 3) розвитком ринку кредитних дери-вативiв [1].
Базельський ком^ет по нагляду розглядае синтетичну сек'юритизащю з точки зору iнструменту управлшня кредитними ризиками i вважае, що це е мструктурованi угоди, в яких банки використовують кредитнi деривативи для того, щоби передати кредитний ризик певного пулу активiв тре^м особам, в тому числi страховим компашям, iншим банкам i нерегульованим особам" [2].
Рис. 1. Залежшсть виду тструменту запозичень вiд вартостi компани
Приватш емггенти, не маючи змоги випускати щнш папери в шозем-нiй валютi, використовують обхщш шляхи залучення коштiв на мiжнародних ринках капiталу (рис. 1). В украшськш практицi серед усiх кредитних дерива-
тивiв найбгльшою популярнiстю користуються так званг кредитш ноти або кредитно-дефолтнi борговг зобов'язання.
Кредитно-дефолтнi борговг зобов'язання (CLN) е структурованими борговими вимогами, розмiр повернення яких залежить вiд того, вгдбулася кредитна подiя чи нi. Страхувальник е емiтентом CLN, а страховик купляе CLN за номгнальну цгну. Емiтент регулярно виплачуе покупцю вгдсотки. В разi настання визначено! в контракт "кредитно!" подiïм боргова вимога пога-шуеться протягом визначеного строку як рiзниця номiнальноï цiни та збиткгв, тобто реальна (зменшена) вартгсть борговоï вимоги. Якщо "кредитна подiя" не настала, погашення вiдбуваеться за номгнальною цiною. Покупець CLN (страховик) таким чином бере на себе подвгйний ризик - ризик дефолту активу та ризик дефолту емгтента CLN [3].
Украшськг компани використовують два види нот: CLN (Crédit Linked Notes - кредитш ноти) i LPN (Loan Participation Notes - ноти участг у креди-тi). Рiзниця - у вимогах, як iнвестори висувають до емггента. CLN випуска-ють компани, що не мають лгстингу на захгднгй бгржг й кредитного рейтингу. А ось для випуску LPN необхгдна наявнгсть звгтностг компанiï за мгжнарод-ними стандартами щонайменше за три останнг роки, а також кредитних рейтинггв вгд двох мгжнародних агенцгй. Кргм того, спецгально створена за кордоном компангя, що випускае LPN, мае бути внесена до лгстингу однiеï гз захгдних бгрж.
Засоби розмпцення Рис. 2. Схема угоди з кредитно-дефолтних боргових зобов'язань СЬМ
Головна перевага кредитних нот перед ЬРК - швидша оргашзащя випуску паперiв. Якщо стандартний термш проведення емюи ЬРК становить 45 мiсяцiв, то випуск СЬК за бажання можна провести за швтора мiсяця. Опе-ратившсть дае змогу вiдстежувати змiни на ринку й вибирати термши виходу на ринок, валюту розмiщення, щну паперiв залежно вiд кон'юнктури ринку [4].
Сврообл^аци (iнша загальноприйнята назва - евробонди, вiд англшсь-кого eurobonds) - обл^аци, номшоваш в iноземнiй валютi. Приставка "евро" -данина традици: першi щнт папери такого типу з'явилися в Сврош. Втiм, розмiщення боргових паперiв украшськими компанiями на мiжнародних ринках катталу можна лише умовно назвати еврообл^ацшними позиками в чистому виглядг
Yci механiзми залучення боргових коштiв шляхом випуску евробон-дiв, як i псевдо-IPO на Лондонськш та iнших бiржах, - все це не бшьш шж видозмiненi кредитнi схеми зовнiшнього фшансування. Насправдi всi валют-нi випуски боргових паперiв укра!нських компанiй е цшними паперами (кре-дитнi ноти), випущеними спецiально створеною за кордоном компашею (Special Purposes Vehicle - SPV). Укра!нська компанiя-позичальник у цьому ви-падку стае гарантом повернення позикових кош^в. Причому, якщо укра!нсь-кий позичальник з якихось причин припиняе виплати за кредитом, банк-андеррайтер - органiзатор випуску цшних паперiв - повинен виконувати сво! зобов'язання перед держателями нот. Простше кажучи, усi фiнансовi ризики, пов'язаш з поверненням кредиту i виплатою вiдсоткiв, банк змушений брати на себе. В^м, до дефолту доходить рщко - перед угодою банк-ем^ент здiйснюе ретельний аналiз платоспроможност клiента.
Табл. 1. Порiвняльна характеристика кредитних нот та сврообл1гац1й
Кредитш ноти Сврообл1гацн
Валюта випуску Долари США, евро, гривт Долари США, евро, гривт
Вимоги реестрацп Немае Необхщна реестращя проспекту
Розкриття шформацп Середт вимоги з розкриття Дуже висок вимоги до розкриття
Л1стинг Можливий, але необов'язковий Обов'язково
Кредитний рейтинг Бажано, але необов'язково Обов'язково
1нвестицшна база Переважно агресивт швестори, украшсьи та захвдт Вс види швестор1в
Термш тдготовки 1-2 м1сящ 3-4 м1сящ
Юридичт витрати ~ 290-390 тис. дол. ~ 500-600 тис. дол.
Ем^енту, який випускае кредитш ноти (CLN), достатньо мати фшан-сову звптасть iз аудиторським висновком мiжнародноl компанп всього за один рiк. К^м цього, йому не потрiбно проходити процедуру due diligence (детальна юридична перевiрка дiяльностi позичальника). Такий позичальник може розкрити про себе значно менше шформацп, нiж той хто випускае евро-обл^ацп. Вiд емггента кредитних нот не вимагають поки що навiть шдготов-ки проспекту емюп, а також наявностi мiжнародного кредитного рейтингу. Крiм цього, кредитш ноти позичальника не проходять процедури лютингу на мiжнароднiй фондовiй бiржi. Як наслiдок, випуск кредитних нот можна шд-готувати i розмютити у значно коротший термiн, i витрати будуть iстотно меншими, шж при випуску еврооблiгацiй [5].
Першим в Укршш кредитнi ноти ем^ував в 2005 р. "Райффайзен Банк Аваль". Найбiльш крупнi випуски були розмщет корпорацiею "Iндустрiаль-ний Союз Донбасу" (на $150 млн.) i ЗАТ "Запорiзький автомобiлебудiвний завод" (на $125 млн.). Проте перспективи розвитку кредитних нот у 2008 р. в Укршш не надто висою. Основна причина - криза свггового фшансового ринку. Попри вс вище перераховаш переваги, що стосуються розмiщення кредитних нот, вони мають меншу лiквiднiсть порiвняно iз еврооблiгацiями. У
випадку вщновлення нормальних ринкових умов на ринку еврообл^ацш, для ринку кредитних нот буде потрiбно бiльше часу для покращення попиту з боку rnBecTopiB. Очевидно, що такi привабливi для емiтента факти, як менший об'ем розкршш iнформацiï i можливють випуску нот за вiдсутностi або малого строку (менше трьох роюв) аудиту, пiдтвердженого мiжнародними аудиторскими компанiями, а також вщсутшсть рейтингу вiд провiдних свiтових рейтингових агентств, створюють незручностi та до певноï мiри недовiру для швестора. Взамiн iнвестори вимагають додаткову премда при розмiщеннi кредитних нот.
Висновки. Криза на св^ових фiнансових ринках утруднюе розвиток ринку украшських зовнiшнiх запозичень не лише кшьюсно, але i яюсно. Тут цiкавою альтернативою може стати ринок кредитних нот (CLN). Справа в тому, що технолопчно розмщувати кредитш ноти значно прослше, шж евро-облiгацiï. До переваг CLN як шструменту запозичення можна вщнести:
• гнучшсть:
■ шструмент незабезпеченого фiнансування;
■ ринковий шструмент, який дае змогу компанп управляти сво'1'м боргом;
■ не потребуе обов'язкового розкриття шформацп, вiдсутня державна реестращя випуску;
■ умови випуску визначаються безпосередньо перед розмщенням;
• дешевизна:
■ фшсована процентна ставка, яка в умовах укршлення нацюнально'1 валюти дае можливiсть зниження вартост залучених коштiв;
■ ринковий принцип цшоутворення;
• швидшсть:
■ короткий термш оргашзацп фiнансування (вiд 6 тижшв);
■ можливiсть видачi необхщного брiдж-кредиту на час пiдготовки проекту;
• PR-ефект:
■ створення передумов для виходу на мiжнароднi ринки катталу (еврообль гацп, IPO).
Проте оч1кувати буму украшського ринку кредитних нот на найближ-чу перспективу не варто. Головною причиною тут е св1това фшансова криза i той факт, що приватш швестори в умовах нестаб1льност1 в1ддають перевагу бшьш л1кв1дним активам. Кредитн1 ноти, як i кредитш деривативи в цшому, е пор1вняно молодим шструментом фiнансового ринку i попри вс1 вище пере-рахованi переваги е менш лжвщними пор1вняно 1з еврообл^ащями i у повну силу можуть реашзувати св1й потенцiал в умовах стабшьних процентних ставок i вузьких кредитних спред!в.
Л1тература
1. Кишакевич Б. Побудова системи ефективного ризик-менеджменту банку в сучасних умовах// Сощально-економ^чш дослщження в перехщний перюд. Методи оценки р1вня катта-л^зацп шновацшних структур: Зб. наук. праць. - Льв1в: 1РД НАН Украши. - 2007, вип. 2(64). -С. 377-384.
2. Section 68. Consultative Document Asset Securitisation// Basel Committee on Banking Supervision, Supporting Document to the New Basel Capital Accord. 2001. January.
3. Шапран Н., Шапран В. Кредитш деривативи// Цшш папери Украши. - 2003, № 20 (258). - С. 12-18.
^укрвий вкник HЛTУ Украши. - 2GG8, вип. 18.3
4. Dufey G., Rehm F. An Introduction to Credit Derivatives// University of Michigan Business School Working Paper. 2000. August. № . 00-013. Available at SSRN. [Електpoн. pесypс]. -Дoстyпний з: http://ssrn.com/abstract=249155.
5. Tуктapoв Юpiй. Синтетическая секьюpитизaция// "Рышк ценный бyмaгм -2007, № 13. - С. 22-28.
УДК 519.86:332.146.2 Доц. О.О. Солтиак, канд. екон. наук -
Дрогобицький державний nedazozi4HuU ун-ет iM. 1вана Франка
АНАЛ1З СТАНУ РИНКУ ПРАЦ1 ТА АКТИВ1ЗАЦ1Я РИНКОВИХ
В1ДНОСИН НА ЛЬВ1ВЩИН1
Проаналiзовано стану ринку працi, aKTOBi3a^i ринкових вiдносин та встановле-но залежшсть мiж рiвнем освiти та чисельшстю зайнятих i безробiтних.
Ключов1 слова: ринок працi, рiвень зайнятосп рiвень безробiття, галузевий розподiл
Assoc. prof. O.O. Soltysik-Drohobych state pedagogical university named Ivan Franko
Labor market analysis and market relations' activation in Lviv Region
This piece of work analyses the state of labor market, market relations' activation and determines the dependence between the educational level and the quantity of employed and unemployed.
Keywords: labor market, employment level, unemployment level, branch distribution
У крашах, де економжа грунтуеться на ринкових засадах, безробптя розглядають як природну й невщ'емну складову частину життед1яльносп кра-ши. Перехщ Украши до ринкових вщносин загострив проблему зайнятосп населення та вщтворення трудового потенщалу.
При природнш норм! piB-ня безробггтя, яку може витри-мати нацюнальна економша, в межах 2,5-3 %, нишшнш р1вень безробптя становить 2,7 % еконо-м1чно активного населення [1]. Поди, як вщбуваються на всеук-раiнському ринку пращ мають вплив на регюнальш ринки правд. За 2006 р. чисельшсть населення, зайнятого в економщ об-ласл, зросла на 1,6 %, а р1вень фжсованого безробптя в обласп станом на 1 червня 2006 р. ста-новив 2,7 % [2].
Для того, щоб мати об'ективну шформащю про стан зайнятосп населення Льв1вщини, було проведено статистичне дослщження регюнальних ас-пекпв зайнятосп та безробптя у галузях економши в розр1з1 райошв i м1ст обласного шдпорядкування.
70 i
60
50
40
30
20
10
□ MicTO В Село □ Область
III
. II
Працюю Непрацюю
Pue. 1. Cmpукmуpа насeлeння Львiвськoï oбл.
