CC BY
12
5. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 004.42 Асист. Н.М. Пасека - Прикарпатський НУ Iм Василя Стефаника
ВИКОРИСТАННЯ КОГН1ТИВНИХ МЕТОД1В ДЛЯ НАБУТТЯ КОМПЕТЕНТНОСТ1 ПЕДАГОГ1В У ГАЛУЗ1 1НФОРМАТИКИ
Стратегiчними напрямами модернiзацГi освiти е впровадження у навчальний про-цес засобiв iнформацiйних та комунiкативних технологш, як1 вiдповiдають проблемам саморозвитку особистост в новiй соцiокультурнiй ситуацГi та проявленню !х у рiзних напрямках розвитку. Розглянуто використання когттивних методiв для формування професшно! компетенцп майбутнього педагога шформатики у розрiзi когттивно! гек-саграми. Розроблено модель компетентност майбутнього педагога iнформатики та проведено системний аналiз факторiв впливу на формування професшно! компетентностi студентав з використанням сучасних iнформацiйних технологш.
Ключов1 слова: шформацшт технологи в освт, рiвень когнiтивного розвитку, професшна компетентнiсть майбутнiх педагогiв, iнформацiйна компетенттсть, профе-сiйна мобiльнiсть, критерп тдготовки педагогiв, когнiтивна гексаграма.
Актуальнiсть. На сучасному етапi розвитку iнформацiйне сусптьство вносить сво'' змши в уа сфери пiдготовки компетентностi майбутнiх педагоив у галузi iнформатики. Одна iз головних проблем постала перед вищою освiтою -пiдготовка квалiфiкованого випускника до професiйноí дiяльностi в шформа-цiйному суспiльствi. Вирiшення ще! проблеми пов'язане з формуванням компе-тентносп студентiв у галузi iнформатики, сучасних шформащйних технологiй i комп'ютерно'' техшки. Новi iнформацiйнi технологи вiдкривають студентам доступ до нетрадицшних джерел знань, пiдвищують ефективнiсть до самостшно'' роботи та дають новi можливосп для закрiплення фахових знань. Компетенттсть викладача визначае сусптьно визначений перелiк знань, умiнь, навичок, завдяки яким викладач може здiйснювати складш полiфункцiональнi, надпред-метнi види дiяльностi.
Глобальне впровадження комп'ютерних ш-формацшно-комушкативних технологiй у всi сфери дiяльностi, формування нових комунiкацiй i високо-автоматизованого iнформацiйного середовища стало не тшьки початком перетворення традицiйноí систе-ми освiти, а й першим кроком до формування шфор-мацшного сусптьства.
Актуальний рiвень когнiтивного розвитку ви-користовуе комп,ютернi моделi, взяп з теори штучного штелекту та експериментальних методiв.
Процес когштивного розвитку дае змогу створити систему т. зв. сильного штучного штелекту, який буде володГти здГ6ностями до творчосп та самос-тшного навчання. Когнiтивна наука складаеться з ктькох взаемопов'язаних на-укових дисциплш (рис. 1).
Рис. 1. Когмтивна гексаграма
Однак потрiбно звернути увагу на збереження i розвиток концепту "наука як шформащйна система", який дае змогу встановити зв'язок мiж розвитком науки та теоретичними знаниями (В. Стьошн).
Когнiтивний пiдхiд створюе нове методолопчне шдфунтя для розроб-лення концепту науки як iнформацiйноí системи. Сьогодт наука як шформащйна система стае важливою системою, що виконуе функцию представлення наукового знання, захисту та формування середовища для шформацшного об-мiну iз сусшльством. Головною метою професiйноí освiти е тдготовка квалiфi-кованого фахiвця вiдповiдного ршня i профшю, який вшьно володiе своею про-фесiею, конкурентоспроможного на ринку працi та здатного до ефективно! пра-цi на рiвнi свiтових стандартов, професiйноí мобшьносп i постiйного профе-сiйного зростання.
Аналiз публiкацiй i дослiджень. Професшну пiдготовку вчителя шфор-матики до^джено у рiзних наукових працях: шдив^ально-диференцшований пiдхiд у професiйнiй пiдготовцi майбуттх вчител^в (С.М. Овчаров); система методично!' шдготовки вчителя iнформатики (Н.В. Морзе); вимоги до спещалк-та в шформацшному суспiльствi i умови формування шформацшно! компетен-тностi майбутнього педагога шформатики (Т.О. Гудкова); шформацшно-комп'ютерну компетентнiсть пiдготовки вчителя iнформатики (В В. Котенко, С.Л. Сурменко).
Результати анатзу компетентнiсного пiдходу до навчання шформатики, який запропонували Я.Б. Сiкора, ОМ. Стрш, А. Л. Семенов, А.Ю. Уваров, показали значне розходження в змкп основно! компетенцií у галузi iнформатики. Це засвiдчуе, що процес визначеностi стабiльного набору ключових шформа-тивних компетенцiй ще не завершився.
Питання формування професiйноí компетентностi студентов рiзних спе-цiальностей дослiдили таю вчеш: Н. Бiбiк, А. Маркова, С. Раков, О. Овчарук. Проблему формування шформацшно! компетентносп майбутнiх фахшщв дос-лiдили Т. Волкова, М. Жалдак, Л. Петухова та ш Незважаючи на те, що проблемам формування i розвитку професiйних компетентностей педагогiв придше-но значну увагу, вони потребують додаткового вивчення, зокрема - уточнення цшей, змкту та методiв 1х розвитку залежно вiд отримано! спецiальностi, досвь ду роботи та умов реалiзацií компетентностей.
Формування професшно! компетенцп майбутнього педагога шформатики. Важливими стратегiчними напрямами модернiзацií освiти е впрова-дження в навчальний процес засобiв шформацшних i комунiкативних техноло-гiй, яю забезпечать умови для становлення освии нового типу, який вiдповiдае проблемам саморозвитку особистосп в новiй сощокультурнш ситуацií. Новi прiоритети освiти проявляються в рiзних напрямках 11 розвитку:
• система безперервно!' освии;
• поява форм альтернативного навчання;
• розроблення нових пiдходiв до формування змюту освiти;
• створення нового шформащйно-осви-нього середовища.
У цих умовах питання з удосконалення змiсту методично! пiдготовки майбутнього педагога iнформатики набувае дедалi бшьшо! актуальностi. На
сьогодш залишаються невирiшенi проблеми, що знижують ефективнiсть теорií та практики використання iнформацiйних технологiй у навчаннi вДд темпiв роз-витку апаратного i програмного забезпечення комп'ютерiв. Визначенi чинники пДдтверджують необхiднiсть удосконалення змiсту навчання майбутнього вчи-теля iнформатики та його методично! пiдготовки у вищому навчальному закла-дД. Сучаснi шдходи до змiсту та органiзацií вищо! педагогiчноí освiти по-новому ставить питання про критерií готовностД майбутнього педагога до педагогДч-ноí дДяльностД.
В основу експерименту покладено гшотезу, згДдно з якою ефективнiсть системи предметноí Д методичноí шдготовки майбутнього педагога Днформати-ки буде шдвищена, якщо:
• основнi компоненти для шдготовки професiйноí дiяльностi педагога шформа-тики обгрунтованi з урахуванням перспектив розвитку iнформатики i зумовленi тенденщями модертзацп системи освiти;
• формування умiнь i навичок з використанням засобiв iнформацiйних та комуш-кативних технологш будуть здiйснюватися в контекста майбутньо'1 професшно'1 дiяльностi педагога;
• обгрунтувати методологiчнi i методичнi засади розвитку змюту системи профе-сшно!' пiдготовки майбутнього педагога iнформатики та новi аспекти його дь яльноста, пов'язанi з розвитком оргатзацп форм навчання.
НайбДльш перспективним напрямком удосконалення шдготовки педагога Днформатики е використання компетентнДсного пДдходу до аналДзу Д визна-чення вмДсту компонент його професiйноí дДяльностД. Методика шдготовки майбутнього педагога Днформатики мае розвиватись з урахуванням новоí ролД призначення викладача та виходячи з положень теорп та технологи Днформа-цДйно-освДтнього середовища навчання. З урахуванням потреби розвитку рДзних аспектДв змДсту шдготовки майбутнього педагога Днформатики з переходом на багаторДвневу систему його шдготовки стае актуальним розгляд його профе-сiйноí, психолого-педагогiчноí, методичноí компетентностД та компоненти про-фесiйноí компетентностД (рис. 2).
ВизначенД структурнД компоненти утворюють едине цДле, перебуваючи у тДсному зв'язку. ЦД функцп компонент взаемодДють мДж собою, переходячи одна в одну та становлять единий складний процес, який дае змогу контролювати проблеми навчальних предметов в единДй системД знань студентДв. Основною Ддеею компетентнДсного пДдходу е компетеитнiсно-орiентована освДта, яка спря-мована на системне засвоення рДзних знань Д способДв практичноí дДяльностД. КомпетентнДсть педагога визначае суспДльно визнаний перелДк знань, навичок, умДнь, завдяки яким викладач може здДйснювати складнД полДфункцюнальш, надпредметнД види дДяльностД.
Когнiтивна модель пiдготовки педагопв у галузi iнформатики. 1нтег-руючД пДдходи до висвДтлення поняття "когштивна компетентшсть" педагога у галузД Днформатики можна сформулювати таким чином. БДльшДсть дослДджень у цДй сферД Грунтуються на шдвищеннД освДтнього рДвня студента та акцентують увагу на знаннях сучасних шформацшних технологш у навчальнДй дДяльностД та володДннД пДзнавальними компетенцДями.
Аспекти профсайно! компетенцп майбутнього педагога шформатики
Г
Професшна компетентшсть Психолого-педагопчна компетентшсть Предметно-складова компете нтнють Методична складова компете нтнють
Забезпечуе творчий характер д1ялыюсп особистюного розвитку педагога Забезпечуе стншсть 1 глибину шзнавальних штерсав. а також нове педагопчне мислення Забезпечуе подготовку педагога до практично! д1яльносп Забезпечуе розгорнуту систему знань ! вмшь з побудови процесу викладання шформатики
1— Компоненти сформованост1 1
г *- професшно! компетентно сп -1 1
Мотивацшно-цшшсш Оргашзацшно-з\пстовш Когштивно-операцшш Особиспсно-рефлекешна
1.Володгги высоким р1внем державною та шоземною мовою. 2.Мати уявлення про фахову д1яльшсть у галу 'л осв1ти з використанням 1КТ. 3.Бути впевненим в соб1 щодо питань з 1КТ. 4.Бути здатним до творчосп 3 використанням засоб1в 1КТ. 5.Бути здатним обгрунтувати власш науково-освггш проекта з використанням 1КТ. 1.Вм1ти правильно вибирати математичш методи розв'язання наукових 1 прикладних задач з ¡нформатики. 2.Вм1ти правильно застосовувати правила спшкування в мерою. 3. Знати принципи падключення та налаппування нового комп'ютерного обладнання навчального призначення. 4.Знати принципи використання сучасних шформацшних баз даних для власного фахового розвитку. 5.Знати основш складов! сучасного комп'ютерного обладнання та основш характеристики !х призначення. 1.Демонструвати готовнють здшенювати програмно-техшчний супровад елеменпв електронного навчання та вшти застосовувати ввдповадш шформацшш системи й хмарш технологи. 2.Демонструвати готовнють застосовувати юнукш схеми класифжаци для структурування даних. 3.Бути готовим виконувати д1яльшсть адмшютрування локально! комп'ютерно! мерела вищого навчального закладу. 4.Бути здатним проводит лекци шформатики р1зних тишв. 5.Демонструвати готовнють до адаптування даних для конкретно! аудиторп. 1.Ум!ти працювати в колектив1. 2.Ум!ти представити культуру ввдповадальносп. 3.Умгги правильно шдвищувати фаховий р!вень. 4.Ум!ти правильно презентувати сво! аде!! результата професшно! д!яльност! з використанням 1КТ. 5.Ум!ти правильно володгги аналтганим та критичним мисленням
Рис. 2. Модель сформованостi компетентност1 майбутнього педагога шформатики
Компетентшсть - особистюна характеристика, у структурi когнiтивноí компетентностi е: мотивацiйна, вольова, цiннiсна, пiзнавальна, емоцшна та iншi складовi. Пiд когштивною компетентнiстю розумiють iнтегруючу якiсть осо-бистостi, що забезпечуе 11 готовнють до самоосвiти i професiйного зростання. Система освiти передбачае вибiр i прийняття студентом мети свое'1 д1яльносп, особистiсне ставлення до складання програми дiй, здiйснення самоконтролю, самооцiнки, анаизу власно'' дiяльностi та набуття додаткових знань.
Модель набуття когштивно'' компетенцп зображено на рис. 3.
Рис. 3. Модель набуття когштивно1 компетентм викладача-студента
1з збшьшенням часово1 характеристики збiльшуються когнiтивнi компе-тенцй' як викладача, так i конкретного студента. 1з моделi можна зробити висно-вок, що набуття значних когнiтивних компетенцiй студентом, що перевершують когнiтивнi компетенцп викладача, проходить за значно менший iнтервал часу.
Висновок. Використання когнiтивних методов для набуття компетенцп -це здатшсть, готовнiсть, мотивацiя студента ставати суб'ектом освiтньоï культу-ри. Це розумшня компетенцiй не тiльки не суперечить загальному напрямку дослiджень у цш сферi, але i впорядковуе наявш результати, формуючи необ-хiдну теоретико-методолопчну базу компетентнiсного пiдходу. Очевидно, що для переходу до навчання на основi компетенцiй сьогоднi недостатньо виртен-ня нових завдань. У сферi освiти необхiдно переходити до навчання на ршш знань, смислiв та вдей. Отже, когнiтивно-компетентнiсний метод мктить адек-ватнi вiдповiдi на виклики сучасностi, а його iмплементацiя дае напрямки мо-дернiзацiï сфери освгги i визначае перехiд на шноващйний шлях розвитку.
Лiтература
1. Горбатюк Р.М. 1нтерпретацшна компетентшсть як компонент професшши подготовки май-бутшх шженеров-педагопв комп'ютерного профилю / Р.М. Горбатюк // Вюннк Нащонально'1 акаде-Miï Державно'1 прикордонно'1 служби Украши : зб. наук. праць. - 2012. - № 2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/Vnadps/2012_2/12grmpkp.pdf. - Назва з екрану.
2. Лазаренко Л.А. Психологическая компетентность педагога как фактор профессионализации / Л.А. Лазаренко // Современные наукоемкие технологии : сб. науч. тр. - 2008. - № 1. -С. 67-68.
3. Пасека М.С. Використання шформацшннх технологий для професшно!' подготовки фахь вщв у галузi педагогши / М.С. Пасека // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.5. - С. 357-362.
4. Сжора Я.Б. Професшна компетентшсть вчителя информатики як об'ект педагогiчного аналiзу / Я.Б. Сжора // Модершзащя вищо'1 освiти у контекстi евроiнтеграцiйних процеив : зб. наук. праць учасникв Всеукр. метод. семiнару з мiжнар. участю. - Житомир : Изд-во ЖДУ 1м. I. Франка, 2007. - 332 с. - С. 200-207.
5. Цимбал С.В. Синергетичний та акмеолопчний аспекти формування ирофесшно'1 компе-тентностi студентов / С.В. Цимбал, О.В. Вознюк, С.О. Кубщький // Новi технологи навчання : наук.-метод. зб. - 21 березня 2007 р. - С. 236-241.
6. Хатько А.В. Формування шформативно'1 компетентности майбутшх шженергв-педагопв комп'ютерного профшю : дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / Хатько Алла Вжторгвна. - Бер-дянськ, 2012. - 273 с.
Пасека Н.М. Использование когнитивных методов для накопления компетентности педагогов в области информатики
Стратегическими направлениями модернизации образования является внедрение в учебный процесс средства информационных и коммуникационных технологий, соответствующих проблемам саморазвития личности в новой социокультурной ситуации и проявлению их в разных направлениях развития. Рассмотрено использование когнитивных методов для формирования профессиональной компетенции будущего педагога информатики в разрезе когнитивной гексаграммы. Разработана модель компетентности будущего педагога информатики и проведен системный анализ факторов влияния на формирование профессиональной компетентности студентов с использованием современных информационных технологий.
Ключевые слова: информационные технологии в образовании, уровень когнитивного развития, профессиональная компетентность будущих педагогов, информационная компетентность, профессиональная мобильность, критерии подготовки педагогов, когнитивная гексаграмма.
Pasyeka N.M. The Use of Cognitive Techniques for Accumulation of Teachers' Competence in the Field of Informatics
Some strategic directions of modernization of education are supposed to be the introduction into the learning process the means of information and communication technologies that meet the problems of self-identity in a new social and cultural situations and their manifestation in different areas of development. The use of cognitive techniques for the formation of professional competence of future teachers in terms of cognitive science hexagram is studied. The model of competence of future teachers of Informatics is designed. A systematic analysis of factors influencing the formation of professional competence of students using modern information technology is conducted.
Keywords: information technologies in education, level of cognitive development, professional competence of future teachers, informative competence, professional mobility, criteria of preparation of teachers, cognitive hexagram.
УДК 378.126:7.012 Доц. О.А. Швець, канд. пед. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ КОМП'ЮТЕРНО1 ГРАФ1КИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 ДЛЯ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В З ДИЗАЙНУ
HafcoBrni технологй створили надзвичайно зручш умови для втшення проектного задуму та його реaлiзaцiю за допомогою комп'ютерно! графши. Тому дизайнеру пот-pi6M навчитися вдало синтезувати ручну та комп'ютерну графшу. Проведено опиту-вання щодо актуальной! використання фaхiвцями з дизайну рiзнoмaнiтних комп'ютер-них програм у свош робото Визначено реальний стан oбiзнaнoстi практикантгв-ди-зайнергв з комп'ютерними програмами в !хшй професшнш дiяльнoстi.
Прoaнaлiзoвaнo роботи рiзних дизайнерських шкiл i показано, що частина з них вважають за неoбхiдне введення комп'ютерних технологш у структуру сумiжних дис-циплш, а iншi - пропонують розбивати курс на "порцп" i закршляти мaтерiaл шляхом практично! роботи професшно! спрямoвaнoстi з використанням грaфiчних пакепв, що вiдпoвiдaють навчальним завданням. Треп - поеднують комп'ютерну графику з можли-востями мультимедia i розробляють реaльнi завдання у спiвдружнoстi з великими ко-мерцiйними кoрпoрaцiями.
Ключовi слова: дизайнер, дизайн-освка, комп'ютерна графша.
Поняття проектно! культури передбачае ре^зацда дизайну не лише у формуванш предметного середовища, а й у вщповщних дисциплiн в освт -вивчення образотворчих наук, композицп, проектно! графши, кольорознавства, формоутворення, ергономiки тощо. Тому одним з найважливiших еташв у твор-чостi дизайнера е вмшня виразити свiй задум за допомогою образотворчих за-собш, подати його в зрозумшй формi, але без певних умiнь i професшних нави-чок цього досягти неможливо. Фахiвець з дизайну мае володгги проектним мис-ленням, що, своею чергою, пов'язано з проектною культурою - цшсним сощ-ально-культурним вишром науково-технiчного прогресу. Найновiшi технологй' створили надзвичайно зручш умови для втшення проектного задуму та його ре-алiзацiю за допомогою комп'ютерно! графжи, тому дизайнеру потрiбно навчитися вдало синтезувати ручну й комп'ютерну графжу. В умовах швидких темпов iнформатизацií освiти значну роль у формуванш проектно! культури дизайнера ввдграе комп'ютерна графжа. Застосування комп'ютерних технологш в ос-вiтньому процесi навчальних закладiв широко обговорюють у вичизняшй i за-рубiжнiй лiтературi. Теоретичш аспекти проблеми висвiтлено у таких напря-
