CC BY
38
УДК 630*587 Ст. наук. cniep. Ю.С. ШПАРИК, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк
ВИКОРИСТАННЯ Г1С ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА В Г1РСЬКИХ Л1САХ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
З урахуванням европейських принципiв ландшафтно-екологiчного планування опрацьовано схему чотирирiвневого природоохоронного планування ведення люово-го господарства в Украшських Карпатах на основi Г1С лiсiв. Наведено також результата 11 апробацп на прикладi 120-ти тисячного масиву лiсiв Верховини.
Ключов1 слова: довкшля, планування ведення лiсового господарства, Верхо-вина, Г1С
Dr. Y.S. SHPARYK - Ukrainian Research Institute for Mountain Forestry GIS application for forestry planning in the Ukrainian Carpathians' forests
The 4-level scheme of the GIS nature conservation planning for Ukrainian Carpathians forestry developed on the basis of European landscape ecological planning principles is presented in the article. Its applied results for example of 120,000 hectares of the Verkhovyna mountain forests are described too.
Keywords: nature conservation, forestry planning, Verkhovyna, GIS
Геошформацшш система (Г1С) представляе цифрову шформацш пев-них характеристик екосистем чи ландшаф^в, яка призначена для воображения та анашзу шформаци за допомогою спещашзованих комп'ютерних програм. Це дае змогу не тшьки бачити просторову шформацш на екраш комп'ютера, але i виконувати потр1бш розрахунки за наявною цифровою шформащею. Ось чому, Г1Си широко використовуються в тих галузях людсько! дiяльностi, як базуються на даних землеустрою. В сучаснш системi ведення лiсового господарства Укра!ни Г1С найширше використовуеться в люовпорядкуванш. В про-цес лiсовпорядкування i створюються цифровi карти лiсiв, якi е окремими рiв-нями загальних Г1С будь-яко! територй. Iншi види люогосподарсько! дiяльнос-тi, на жаль, ще не повною мiрою використовують цi сучаснi методи [1].
В Сврош iснуе три рiвнi планування, в основi яких лежить аналiз циф-рових карт. Найвищим рiвнем планування е розроблення регюнальних планiв природокористування. На цш стадп, за даними оцiнки природних ресурЫв регiону, визначаються i рангуються прюритети в природокористуваннi. За наявност лiсових масивiв, в цих планах визначаеться загальне стввщношен-ня часток заповщного, рекреацiйного та господарського люокористування, а також визначаються загальнi параметри i методи ведення лiсового господарства на 10-ти рiчну перспективу. 1ншим, бiльш детальним рiвнем планування е ландшафтно-еколопчне планування. Цей рiвень мае багатоцiльовий ком-плексний характер. На ньому природне середовище розглядаеться з рiзних точок зору: охоронно!, експлуатацiйноl i заповiдноl. Ландшафтно-екологiчнi плани складають для територiй вiд 10 до 100 тисяч гектарiв. У них, знову ж таки - на основi цифрових карт, вибирають конкретш дшянки для збережен-ня природи i бiорiзноманiття, регламентують методи ведення господарства для шших дшянок. У лiсовому господарствi основними заходами тут е: збе-реження природних лiсiв, покращення умов для рекреацн i туризму, збере-ження фауни i, звичайно, ведення лiсового господарства. На останньому рiвнi
планування прийнят в планах природокористування i в ландшафтно-еколо-гiчних планах ршення втiлюються для конкретних лiсових масивiв через де-тальнi плани заходiв. Виконавець робiт, наприклад, зайнятий прорщженням звалювальник, отримуе з плану заходiв карту видiлу, в якому вш працюе. На нiй нанесено картографiчну iнформацiю за весь видiл, за деревостан, а також за об'екти, як потребують спецiального пiдходу чи заходiв. I безпосередньо в лiсi приймаються важливi локальнi рiшення для збереження довкшля, якi формують сумарний перелш заходiв для забезпечення сталого функцюнуван-ня ландшафту [2-5].
Прийняття Карпатсько! конвенци та пiдписання Украшою мiжнарод-них угод з збереження бiорiзноманiття i сталого розвитку визначили i в люо-вiй галузi головнi шляхи наближення наших методiв ведення господарства до европейських. Необхщшсть переходу на мiжнароднi стандарти у веденш ль сового господарства обумовлюе потребу в конкретизаци еколопчно! цшносл лiсiв Укра1нських Карпат. Необхiдно опрацювати додатковi нормативи, якi дадуть змогу зберегти ландшафтне i бiологiчне рiзноманiття та високу еколо-гiчну функцюнальшсть лiсiв регiону в умовах штенсивного люокористуван-ня. В зв'язку зi значною рiзноманiтнiстю лiсорослинних умов та ландшаф^в у Карпатах, а також !х винятковiстю в Укра!ш, необхщш регiональнi критери вiдбору об,ектiв, що потребують додатково! охорони чи спещальних заходiв. Розроблення таких природоохоронних заходiв мае базуватися на багаторiвне-вому ландшафтному шдход^ який отримав добру апробацш в Gвропi.
Умови
Р1вень
Заходи
клiмат, група типiв лшу, населення
ландшафт (лшо-рослинний район)
прюритети у веден-нi господарства
рельеф,водний режим, дороги
елементарний водозбiр
-т/
методи ведення лiсокористування
тип лшу, сукцесil, вид захисностi
видiл
V
лiсогосподарськi заходи
мiкрорельеф, мiкроекосистеми
об'екти в середиш видiлу
обмеження в проведенш заходiв
Рис. 1. Схема природоохоронного планування л^ового господарства
На основi ГIС-аналiзу характеристик майже 120 тис. га лiсiв модель-но! територи (Ворохтянського, Верховинського i Гринявського держлюгос-пiв, Верховинського районного лiсгоспу та Карпатського нацюнального природного парку в 1вано-Франювськш областi) нами опрацьована методика природоохоронного планування територи, яка враховуе штереси люового господарства i проблеми охорони природи. Ця схема може бути реалiзована для планування лiсокористування в ушх районах Укра!нських Карпат (рис. 1).
Вона оргашчно вписуеться в наявну систему люогосподарського планування, враховуе та доповнюе нормативи зi збереження еколопчних функ-цiй лiсiв. Будь-який ландшафт уявляе собою сукупшсть природно-територь
альних комплекЫв нижчих piBHiB i цих piBHiB може бути ще декiлька. Нап-риклад, Верховинський географiчний ландшафт сформований прськими хребтами, орiентованими з швденного сходу на пiвнiчний захiд. Висотш поз-начки мiсцевостi тут змшюються вiд 500 до 2000 метрiв н.р.м. На схилах гiр рiзних експозицiй та крутизни до висоти 1600 м ростуть переважно смерековi люи, хоча лiсорослиннi умови е досить рiзними. Вище 1600 м переважае су-бальпiйська та альпшська (мiсцями) рослиннiсть. Основним лiсiвничим по-казником, який оцiнюеться на першому рiвнi планування, е лiсотипологiчна рiзноманiтнiсть. Порiвняння карт груп типiв люу та переважаючих порiд регь ону дае шдставу стверджувати, що прюритетним лiсогосподарським заходом тут мае бути вщновлення корiнних деревостанiв. Особливо заниженою е участь у Верховинських люах ялицi (рис. 2).
Виконанi за цифровими картами розрахунки показали, що антропоген-ш змiни охопили вс групи типiв лiсу регiону. Площа насаджень з перевагою ялицi зменшилась бiльш як на 80 %, а на мющ корiнних ялицевих деревоста-нiв створенi похiднi ялинники. Площа букових лiсiв зменшилась приблизно на 10 %, теж за рахунок ялинниюв, хоча подекуди, вздовж потоюв, виявлено змшу бучин на деревостани з перевагою вшьхи Ыро!. Змiни в ялинових лiсах незначнi. 1х площа збiльшена приблизно на 10 тис. га за рахунок ялицевих i букових лiсiв, що склало бiля 10 %. Однак, тут необхщно зауважити масову антропогенну трансформащю структури корiнних мiшаних рiзновiкових ялинових насаджень на спрощеш одновiковi ялинники. Це дае змогу зробити висновок, що iснуючi методи ведення люового господарства не забезпечують вiдновлення корiнних деревостанiв, що негативно впливае на еколопчну функцiональнiсть лiсiв Верховини. Деревостани вiльхи та сосни прсько! зазнали не таких серйозних змш, хоча тенденцiя до зменшення !х площi iснуе.
Таким чином, аналiз Г1С лiсiв Верховини на 1 рiвнi планування (люо-рослинного району) дав можливiсть: по-перше, визначити конкретнi площi для вщновлення корiнних деревостанiв, а по-друге, виявити потребу змш у методах ведення люового господарства. В данш публжацн ми не розглядаемо ш-ших (природоохоронних чи рекреацiйних) аспекпв планування через обмеже-нiсть розмiрiв статтi, хоча якраз на 1 рiвнi планування вони е головними. Вщ-значимо тiльки, що з позицш охорони природи доцiльно створити еколопчний коридор мiж Карпатським НПП та територiею Румуни, а для шдвищення ком-фортностi туристiв - вжити заходи для розвитку належно! шфраструктури.
Наступним рiвнем планування е елементарний водозбiр. Пiдiбраний як дослщний, елементарний водозбiр потоку Бистрянка розташований на ви-сотi вiд 800 до 1600 м н.р.м. i його люислсть становить понад 90 % (рис. 2). В цей водозбiр увшшли лiсовi видiли з 13 до 35 кварталу Гринявського люниц-тва Гринявського ДЛГ з загальною площею бiля 3 тис. га. Аналiз цифрово! картографiчноl шформаци (рис. 3) дав можливють зробити наступш виснов-ки: антропогеннi змши в структурi лiсiв мають мюце на 20 % площi водозбо-ру i !х напрямки вщповщають типовим для всього ландшафту; лiсовi дороги е тiльки вздовж потоку i !! характеристики дають змогу про!зд тiльки тракторам; рельеф водозбору досить складний через велику кшьюсть тимчасових
водотокiв та значну крутизну схилiв (схили крутизною понад 20 % поширеш на третиш водозбору).
РОЗПОД1Л Л1С1В ВЕРХОВИНИ за трупами тигпв nicy M 1:300 000
Ш
Закарпатська область
- Га
•71
Чершвецька область
Ymobhî позначення:
Рпки
....... Мал: р1чки ! струм км
Групи тигпв лку:
Ялиноы Сосни ripCbKIL-l Буков1 Втьхов! ЯлицеЕЧ
РУМУН1Я
•ш
Рис. 2. Карта поширення основних груп munie лщ у Верховит
(пунктиром нанесено елементарний водозб\р - 2-й р1венъ планування)
Умовы позначення:
-Л ¡сов1 дороги
-------Мал1 р1чки \ струыки
Переважаюч1 породи:
Бук Втьхэ Ялина Ялиця
Сучасний люовий покрив дослiдного водозбору i видiлу М 1 :37500
Рис. 3. Карта лШв до^дного водозбору i видту за переважними породами
(межг видту нанесет суцтъною пШею I наведений його номер з бази даних)
Вщповщними до умов даного водозбору мають бути наступш люогос-подарськ заходи: перехщ на виб1рков1 методи ведення люового господарства, що дасть змогу, по-перше, вщновити коршт деревостани 1, по-друге, вести активне господарювання на всш територп водозбору за наявно! шфра-структури; виконання вЫх заход1в комплексно та реал1защя тшьки нагальних заход1в, що дасть змогу мш1мал1зувати кшьюсть за!зд1в на територда водо-
збору технiки; поступове розширення мережi люових дорiг та покращення стану наявних. На другому piBHi лiсогосподарського планування також роз-раховуеться планова люосжа, формуеться перелiк площ для проведення ру-бань головного користування, розробляеться перспективна схема транспортного освоення, передбачуються заходи 3i збереження диких звiрiв i т.п.
Третiм рiвнем лiсогосподарського планування е лiсовий видш. Нап-риклад, видiл 8 кварталу № 26 з дослщного елементарного водозбору (рис. 3). Цей видш вщноситься до експлуатацшних лiсiв 2 групи i мае наступ-m характеристики: площа - 21 га, висота н.р.м. - 1000 м, схил мае 150 i шв-шчно-захщну експозицiю, iндекс типу люу - С3БкЯлЯц. Деревостан на видш е одноярусним (простим за структурою), з породним складом 7Ял1Яц2Бк, вь ком - 46 роюв, запасом - 210 м /га i 2 боштетом. Заплановаш заходи - вибiр-ковi рубання на рiвнi 5 м /га в рж з метою формування корiнного змшаного деревостану.
Четвертим рiвнем планування е видшення мiкроекосистем у видiлi. Для згаданого вище видiлу заплановано видшення мжроекосистеми потоку, на берегах якого доцшьно зменшити втручання людини. На перспективу не-обхiдно перенести трасу люово1 дороги вiд потоку, що стосуеться бiльшостi видiлiв дослiдного водозбору. Описана тут процедура планування мае бути стандартом для вЫх лiсiв регюну i це дасть можливють розробити загальний ландшафтний план ведення люового господарства для Карпат.
Висновки
М1жнародш угоди Украши в галузi лiсового господарства обумовили потребу створення чiткоï i прозоро1 системи планування люогосподарських за-ходiв i в регюш Карпат. Базою i необхщною умовою для такоï системи планування е Г1С лiсiв регюну. Аналiз европейських систем планування люового господарства та мiсцевих люорослинних особливостей дав можливiсть розробити принципову схему люогосподарського планування на основi Г1С лiсiв для Укра-шських Карпат, яка е сумiсною з наявного зараз системою планування.
Нова схема передбачае наявшсть 4 рiвнiв планування люового господарства: ландшафтного, водозбiрного, повидшьного i за особливо захисними дшянками. Першi результати ïï впровадження засвiдчили потребу деяких принципових змш у методах ведення люового господарства (перехщ на ви-бiрковi методи господарювання, перегляд схем транспортного освоення).
Лггература
1. Швець М.1. Роль геошформацшних систем в управлшш люовими ресурсами// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - 2002, вип. 12.4. - С. 331-338.
2. Лес - не только деревья. - Metsahallitus, Хельсинки, 2002. - 15 р.
3. Landscape Ecological Planning in Finnish State Forests. - Vantaa, 1998. - 42 p.
4. Ландшафтно-экологический план ведения лесного хозяйства Рощинского опытного лесхоза. - Санкт-Петербург, 2001. - 48 с.
5. Природоохранное планирование ведения лесного хозяйства. - Москва, 2002. - 12 с.
