CC BY
59
УДК 635.9:634.72 Ст. викл. Т.В. Мамчур, канд. с.-г. наук -
Уманський НУС
ВИКОРИСТАННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ВИД1В РОДУ RIBES L. В ОЗЕЛЕНЕНН1
Розглянуто можливiсть використання декоративних видiв роду Ribes L. в озеле-ненш. ОбГрунтовано пiдбiр i розглянуто особливост маточних рослин сортiв сморо-дини червоно!, запропоновано використання рiзнотипного живцевого матерiалу для вирощування саджанцiв на основ1 стеблового живцювання за !х декоративними влас-тивостями, якi може бути рекомендовано до використання в озелененш. ОбГрунтовано необхщшсть створення маточних насаджень декоративних видiв i сор-тiв смородини з максимальною можливютю - чистосортних, здорових, стiйких про-ти хвороб в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни.
Ключовi слова: смородина, види, сорти, здерев'янiлi та зелеш живцi, маточнi насадження, вегетативне розмноження, садивний матерiал.
Вступ. В1дб1р i впровадження нових, декоративно цшних дикорослих, плодових i япдних рослин у сучасне садово-парковому мистецтво та озеле-нення населених мюць, як приносять значну, р1зноб1чну користь i мають ес-тетичне, культурно-побутове значення, е актуальним завданням у декоративному сад1вництв1 [2]. Смородина вщноситься до родини Агрусов1 (Grossulari-aceae DC). Рщ Ribes L. нараховуе майже 150 вид1в, поширених у холодних i пом1рних зонах Свропи, Азп, Швшчно! i Швденно! Америки [4, 7].
Видове рiзноманiття роду розподшено в трьох частинах свiту. В Азп трапляються 42 % всього видового складу, в Швденнш Америщ - близько 30 %, у Швшчнш Америцi - приблизно 23 %%, в Сврош i Африщ рiд Ribes L. представлений незначною кшьюстю диких видiв. Трапляються на територп Росп у сприятливих еколопчних умовах [1, 7]. Види смородини сьогодш широко вирощують на присадибних дшянках, у садах, парках як декоративш, !с-тiвнi та лжарсью рослини [1, 5].
З восьми пiдродiв роду Ribes L. ютотну перевагу мають три: Eucoreos-ma, Ribesia i Symphocalyx. Представники перших двох пiдродiв, вiдомi в куль-турi як чорна i червона смородина, вiдносяться до найпоширешших в Украш та в Росп ягiдних кущiв. Пiдрiд Symphocalyx мае обмежене значення. Вш об'еднуе види, що дали початок культурним сортам золотисто! смородини. В Укра!ш золотиста смородина вщома скорiш як декоративний кущ i тд-щепа для штамбових рослин смородини i аГрусу, але як ягiдна рослина поки не отримала значного поширення [1, 3].
Шдрщ Ribesia об'еднуе 19 видiв, 4 з яких введет в культуру. 1х вважа-ють родоначальниками сучасних сорпв смородини червоно!. Значення мають: R. vulgare Lam. - смородина звичайна i !! великоплщний рiзновид R. vulgare Lam. ssp. Macrocarpa Jancz.; R. rubrum L. - смородина червона; R. petra-eum Wulf. - смородина скалиста i R. multiflorum Kit. - смородина багатоквгг-кова. У походженш деяких сорпв брала участь смородина темно-пурпурова R. atropurpureum C.A.U. i смородина Пальчеського R. Palczewskii Pojark. [7].
Шдрщ роду Ribes - Symphocalux об'еднуе 5 диких видiв, дуже близь-ких за бiологiчними особливостями. В культурi найбiльш вiдомi два з них:
смородина ароматна або духмяна - Ribes odoratum Wendl. i смородина золотиста - Ribes aureum Pursh. Вони дали початок сортам, яю мають не тiльки декоративну щншсть, але i е корисними та продуктивними ягiдними росли-нами. Iншi три: смородина криваво-червона - R. Sanguineum L., смородина клейка - R. Glutinosum L. i смородина воскова - R. cereum L. вщзначаються декоратившстю i можуть застосовуватися в озелененш населених мiсць [1].
Смородина криваво-червона (Ribes sanguineum Purch.) - ранньо-квинучий, декоративний, невисокий кущ i3 приемним запахом молодих лис-ткiв та духмяними квiтками блщо-рожевого, темно-пурпурового забарвлення. Вони зiбранi у багатоквiтковi китищ, якi розпускаються дуже рано (друга-третя декада травня), тому 11 варто висаджувати в поеднанш з видами форзи-ци, весняними багаторiчниками та цибулевими. Вона красиво виглядае в по-одиноких i групових насадженнях, вздовж дорiжок i живих огорож. У Сврош 11 часто вирощують на штамбовш форм^ щеплену на смородину золотисту, де в рiзному ярусi в перюд цвiтiння будуть розпускатись золотист та червонi квiтки. Плоди досить незвичайш: чорш, зi сизим нальотом.
Вид невибагливий, витримуе затшення, не стшкий до низьких температур, але за умови вкривання перезимуе, росте та розвиваеться на родючих i зволожених Грунтах. Також мае багато щкавих декоративних форм iз червони-ми, бшими, жовтими та махровими квитками. Iншi дикi види смородини цiкавi як декоративнi рослини, менш вiдомi й малопоширеш, тому рекомендуемо для використання в озелененш рiзних об'екпв. У декоративному садiвництвi 1х ви-користовують пiд час створення живоплотав, низьких бордюр, солiтерних i групових насаджень, для декорування водойм та створення альшнарпв [1].
Смородина прекрасна (R. speciosum Purch.) - напiввiчнозелений кущ, досягае висоти до 4 м. Трьох- i п'ятилопатевi листки, шюрясп, округло1 або обернено яйцеподiбноl форми, гладенькi або iз залозистим опушенням. Квiт-ки цiеl смородини - яскраво-червош з довгими тичинковими нитками. Вона не менш приваблива i в перюд плодоношення завдяки рясним яскраво-черво-ним плодам достатньо зимостшка, декоративна [1].
Смородина американська (R. americanum Mill.) - кущ до 1,5 м висо-тою з тонкими, дугоподiбно з^нутими гшками. Листки невеликi, тонкi, з обох сторш залозистi. Свiтло-зеленi влiтку, восени пурпуров^ червонi, яскра-во-жовтi. Вона добре галузиться i швидко вщростае пiсля стрижки. Через продовжений перюд росту однорiчнi пагони в несприятливi зими можуть пiд-мерзати, однак це не вщображуеться на декоративних властивостях куща. Вони створюють досить красивi живi огорожi, стриженi або вшьноростучг Рослини утворюють ряснi кореневi паростки i легко створюють живоплоти.
Поникш, доволi довгi китицi мають вщ 5 до 15 квгток, достатньо великих, блiдо-зелених та жовтуватих. Цвтння настае пiзнiше, шж у iнших ви-дiв. Плоди велию (до 1,5 г), округло! форми, чорш, смачнi з подовженим пе-рiодом дозрiвання. Вiдносно посухостшкий вид, тому можна вирощувати як япдну культуру в пiвденних регюнах [1].
Смородина мохова або лежача (R. procumbens Pall.) - низькорослий вид (не бшьше шж 35 см), пагони сланю, листки дрiбнi, шкiрястi, зморшкува-
Ti, блискучг Рослину використовують в рокарiях, вздовж дорiжок i для ство-рення бордк^в i низьких живоплотiв. Китищ в не! дуже коротка. Квитки блюдцеподiбнi з червонуватим вщлнком, ягоди грушоподiбноl форми, доволi велию, соковит й смачнi тонкошюряста, рiзнобарвнi: бш i рожев^ бур^ чорнi. У культурi цей вид потребуе рихлення та зволоження Грунту i затшення [1].
Смородина сахал1нська (R. sachalinens) - низькоросла i досить добре тдходить для альпiйських гiрок. Красиво виглядають навеснi бруньки з чер-воними великими лусочками, але основну декоративну цiннiсть мають листки. Плоди ароматш, але в середнш смузi вона рiдко цвiте i плодоносить.
Смородина широколиста (R. latifolium Jancz.) - невисокий кущ (1,52 м), який походить з Далекого Сходу та Японп, в природi росте бiля берегiв рiчок i на лiсових галявинах. Особливо привабливi квiтки, темно-малиновi, дзвоникоподiбнi з короткими китицями. Листки дуже широю, тоню, густо опушенг Ягоди червош, !спвш. Використовують в поодиноких i групових насадженнях на газонах [1 ].
Смородина альп1йська (R. alpinum L.) - густий, доволi високий кущ (до 2 м) з дрiбними, трьохлопатевими, блискучими листками. Восени вони стають блiдо-жовтими, рожевими або охристими. Численш квiтки дрiбнi, зе-ленуватi. Плоди округлi або тршки продовгуватi, яскраво-червонi, що випд-но контрастуе на забарвленш листкiв. Вид невибагливий до Грунту, зростае на кам'янистих дшянках, тшьовитривалг
Бiологiчнi особливосп рослини та ll невибагливiсть до умов зростан-ня, забарвлення листюв, яскравiсть ягiд, легкiсть формування крони робить ll незамшною для створення живих огорож. Формують груповi насадження на газонах, бшя будинку, на схилах, бшя берегiв водойм, тд кронами дерев i ви-соких кущiв. Цiкава також тим, що мае декоративш форми з дуже дрiбними (f. pumila), золотими (f. aurea) i розсiченими листками (f. laciniata) [1].
Смородина чорна (R. nigrum L.) - незамшна для ландшафтно! архь тектури: швидко росте, морозостшка. Вона пiдходить для групових, бордюр-них, поодиноких насаджень i неформальних загорож середньо! величини. Ви-сокою декоративнiстю вiдрiзняються сорти з компактною кроною, стшю до борошнисто! роси, з темно-зеленими, глянцевими, щшьними листками. Крiм цього, смородина чорна мае рiзнi декоративнi форми, зокрема рiзнолисту (f. heterophylla), строкату (f. variegata) i мармурову (f. marmorata) [1 ].
Смородина червона (R. rubrum L.) приваблюе декоративнiстю тд час плодоношення. Ягоди можуть бути: прозор^ майже безбарвнi, жовтуватi, кремов^ рожевi, полосатi, свiтло- i яскраво-червот, вишневi, майже чорнi. Листопад у червоно! смородини довготривалий, кущi досить естетично при-вабливi i можуть прикрасити будь-який ландшафт [1].
Результати дослщження. Для забезпечення садивного матерiалу не-обхiдно створити маточнi насадження декоративних видiв, сортiв, форм смородини з максимально можливою кшьюстю чистосортних, здорових, стiйких проти хвороб живщв для вегетативного розмноження [4, 6, 8], що визна-чаеться спадковютю сорту, умовами вирощування, обрiзуванням рослин [1, 5, 7]. Здатнють до розмноження стебловими живцями визначаеться не тшьки
спадковими особливостями рослини i 1х життевими формами, але й рiчним i фiзiологiчним станом маточних рослин [5, 7].
У шдвищенш продуктивностi смородини червоно!, порiчок, як i iнших культур, важливе значення мае сорт. Оскшьки у виробничих умовах надають перевагу сортам з доброю вщновлювальною здатшстю пагона, а зазвичай, рослини на раншх стадiях свого онтогенезу проявляють високу регенера-цiйну здатнiсть, яка надаш, за мiрою старiння, знижуеться. Тому маточники доцшьно експлуатувати до 10-12 роюв, а в окремих порщ - i ще менше [1, 3, 5]. Отож, метою дослщжень було вивчити особливост росту й розвитку маточних рослин рiзних помологiчних сортiв порiчок i оцiнити продуктивнiсть виходу живцевого матерiалу з маточно! рослини в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни. За роки проведення дослщжень вивчали продуктившсть маточних рослин сортiв порiчок для отримання живцевого матерiалу. Техно-лопя вирощування маточних рослин передбачала комплексний споЫб експлуатаци. На другий рж експлуатаци маточника продуктивнiсть маточних рослин залежала вщ сорту.
Пагоноутворювальна здатшсть помологiчних сортiв порiчок варiюе в межах 40,8-63,6 % для здерев'янших живщв та 48,0-65,7 % - для зелених живщв. Вищу пагоноутворювальну здатнiсть вiдзначено у сортiв Львiв,янка (65,7 %) i Чародiйка (65,1 %) - для зелених живщв та сор^в Чародiйка (63,6 %) i Любава (63,7 %) - для здерев'янших живщв; середню - 48,3-54,3 % у сорту Святкова, вщповщно. За даними спостережень вщзначено, що досль джуванi сорти порiчок характеризуються рiзною силою росту прикореневих однорiчних пагонiв i 1х кшьюстю на однiй маточнiй рослинi. Довжина 1х па-гонiв перевищувала 70-75 см як у здерев'янших, так i в зелених, порiвняно з контрольним сортом Йонкер ван Тетс - 39,9 i 46,8 см, вщповщно. З огляду на те, вщзначено збiльшення виходу рiзнотипних живщв (рис.).
Рис. Вихiд здерев 'янтих (злiва) i зелених (справа) живщв з маточног рослини порiчок сортiв Йонкер ван Тетс (ЙВТ), Любава (ЛБ), Святкова (СВ), Львiв'янка (ЛВ) i Чародшка (ЧР), заготовлених iзрЬною ктьтстю вузлiв; 2006-2008рр.
Особливють росту маточних рослин рiзних помолопчних сор^в порь чок вщзначали за роки дослщжень по^зному. Вихщ живцевого матерiалу з маточно! рослини, в середньому по сортах, ютотно вардавав - 51-136 шт. живщв з трьома вузлами, зокрема по здерев'янших - 20-47, зелених - 3189 та живщв з двома вузлами - 77-210, зокрема по здерев'янших - 32-73, зелених - 45-137, а з одним вузлом - 175-434, зокрема по здерев'янших - 66236 Збiрник науково-техшчних праць
153, зелених - 109-281 шт. Максимальний вихщ рiзнотипних живцiв виявле-но для сорпв Чародiйка, Львiв'янка, Любава, як були заготовленi з одним вузлом, порiвняно з двома i трьома вузлами. 1стотно нижчi показники вщзна-чено у сорту Святкова та Йонкер ван Тетс.
Висновки. Проведет дослщження з вивчення продуктивносп маточ-них рослин сортiв порiчок свщчать про те, що вихiд здерев'янших i зелених живцiв залежить вщ бюлогп сорту, агротехнiки вирощування, догляду за ма-точними насадженнями, обрiзуванням для заготiвлi здерев'янiлих i зелених живщв. Розглянутi види та сорти смородини рекомендуемо для широкого впровадження в озеленення шляхом кореневласного розмноження рiзнотип-ними живцями.
Л1тература
1. Аладина О.Н. Смородина: современный российский опыт, новое и перспективное садоводам-любителям / О.Н. Аладина. - М. : Изд-во "Ниола-Пресс"; Изд. дом "ЮНИОН-паблик", 2007. - С. 202-210.
2. Варлащенко Л.Г. Використання штродукованих вид1в роду Caprifoliaceae Juss. в озе-лененш населених мюць / Л.Г. Варлащенко, А.Ф. Балабак // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.3. - С. 19-24.
3. Исачкин А.В. Ягодные культуры / А.В. Исачкин, Б.П. Воробьев, О.Н. Аладина. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Эскмо"; "Лик. Пресс", 2001. - 414 с.
4. Мамчур Т.В. 1стор1я культивування пор1чки та бюлопчи особливосп маточних на-саджень / Т.В. Мамчур // Перспективи розвитку люового та садово-паркового господарства : тези наук. конф. (27-28 квита). - Умань : Вид-во УДАУ, 2010. - С. 84-85.
5. Мамчур Т.В. Удосконалення способ1в вирощування саджанщв пор1чок ¡з стеблових живщв в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.07 "Плод1вництво" / Тетяна Васил1вна Мамчур. - Умань : Вид-во УНУС, 2011. - 20 с.
6. Плеханова М.Н. Маточные насаждения и технология размножения синей жимолости / М.Н. Плеханова. - Л. : Изд-во "Наука", 1989. - 24 с.
7. Ковтун 1.М. Япдш культури / 1.М. Ковтун, К.М. Копань, В.С. Марковський, А.В. Ол> фер / за ред. В.С. Марковський. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Изд-во "Урожай", 1986. -262 с.
8. Яновський Ю.П. Ягщництво : навч. пошбн. / Ю.П. Яновський, В.В. Воеводш, О.М. Лапа, С.В. Чепернатий / за ред. Ю.П. Яновський, О.М. Лапа. - К., 2009. - 216 с.
Мамчур Т.В. Использование декоративных видов рода Ribes L. в озеленении
Рассмотрена возможность использования декоративных видов рода Ribes L. в озеленении. Обоснован подбор и рассмотрены особенности маточных растений сортов смородины красной, предложено использование разнотипного черенкового материала для выращивания саженцев на основе стеблевого черенкования по их декоративным свойствам, которые могут быть рекомендованы к использованию в озеленении. Обоснована необходимость создания маточных насаждений декоративных видов и сортов смородины с максимальной возможностью - чистосортных, здоровых, устойчивых против болезней в условиях Правобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: смородина, виды, сорта, одеревеневшие и зелёные черенки, маточные насаждения, вегетативное размножение, посадочный материал.
Mamchur T.V. The use of ornamental species of the genus Ribes L. in landscaping
The possibility of using the ornamental species of the genus Ribes L. in gardening is considered. Substantiated the selection and the features of uterine plant's varieties of red currants' are considered for the use of different types of cutting material for growing seed
based material on their grafting by their decorative properties that can be recommended for use in landscaping. The necessity of a uterine planting ornamental species and varieties of currants with the greatest possible purebred, healthy, resistant to diseases in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine.
Keywords: currants, species, varieties, stiff and green cuttings, uterine plantings, vegetative propagation, planting material.
УДК 615.322:630*27 Маг1стрВ.В. Мамчур;
доц. Л.Г. Варлащенко, канд. с.-г. наук - Уманський НУС
КОПИТНЯК еВРОПЕЙСЬКИЙ ЯК Ц1ННА Л1СОВА РОСЛИНА З ПРИРОДНОЮ ДЕКОРАТИВН1СТЮ
Викладено результата дослщження природного поширення копитняка евро-пейського в Укршш. Проаналiзовано еколопю формування осередгав природно! фло-ри. Здшснено боташчну характеристику виду, його розмноження. Встановлено деко-ратившсть рослини. Запропоновано шляхи його використання в садово-паркових об'ектах та озелененш населених мiсць.
Ключовг слова: Апатит еигораеит Ь., ареал, бюлопя, розмноження, озеленення.
Вступ. Серед багатого видового складу вищих судинних рослин (по-над 2000) значна кшьюсть рослин мае декоративну цшнють. Вивчення та аналiз рослинного покриву е актуальним питанням. Адже зелеш або автот-рофнi рослини (як вищ^ так i нижчi) мають велике значення в природi i в життi людини. У процеш фотосинтезу, використовуючи свiтлову (кiнетичну) енерпю Сонця i засвоюючи з повггря вуглекислий газ та вбираючи з Грунту воду з неоргашчними речовинами, вони утворюють величезну масу оргашч-них речовин, що йдуть на живлення тварин та харчування людини.
Отже, зеленi рослини, акумулюючи в створених ними оргашчних ре-човинах кшетичну енергiю Сонця, забезпечують життя всього живого на Землi i разом з тим е важливим джерелом енергетичних ресурсiв, якi вико-ристовуе людина для сво1х потреб.
Мета дослщження - встановити бюлого-еколопчш особливосп ко-питняка европейського та визначити перспективи його використання в озеле-неннi.
Об'ект дослщження - копитняк европейський, його поширення, бь ологiя, розмноження та декоратившсть.
Методи дослiдження - польовi (маршрутний), бюметричш, бiологiчнi.
Результати дослiдження. Лю - це угруповання дерев i кущiв, пов'яза-них iз Грунтом, атмосферою i гiдросферою, тваринним свгтом i мiкроорганiз-мами. Лiси в бiосферi утворюють найбiльш продуктивнi природш бiоценози. У сучасних умовах люове господарство ведуть шляхом комплексного використання багатств люу. Проте нерацюнальне ведення господарства може приз-вести до виснаження недеревних ресурав люу, зокрема рiдкiсних, вразливих i зникаючих лжарсько-техшчних трав'яних рослин. Тому бережливе ставлення до рослинних багатств допоможе не тшьки зберегти 1х, але й збагатити.
Однiею з таких тшьовитривалих рослин природно! флори е копитняк европейський (Апатит еигораеит Ь.), який вщнесено до роду Хвилiвникових
