CC BY
107
Унiверсальнi фiнансовi ресурси можуть використовуватися на pi3HO-маштш цiлi: фiнансування розширеного вщтворення, покриття витрат госпо-дарсько! дiяльностi, блaгодiйнi внески.
За напрямами розподшу фiнaнсовi ресурси можна подшити на три групи:
• на поповнення фонду ввдшкодування - покриття витрат;
• на формування фонду споживання - розвиток матер1ально-техтчно1' бази
тдприемства;
• на формування фонду нагромадження - збшьшення власного катталу.
Виходячи i3 властивостей, притаманних фiнaнсовим ресурсам шд-
приемств, ми провели !х клaсифiкaцiю за показниками формування та вико-ристання. Запропонована клaсифiкaцiя фшансових ресурсiв дае змогу вибрати правильне сшввщношення мiж власними i позиковими джерелами фшансових ресурЫв, яке б сприяло змiцненню фiнaнсового стану тдприемства, та iншi показники, що свдаать про нaявнi можливостi економiчного i соцiaльного роз-витку пiдприемствa.
Подальше дослщження необхiдно скерувати на детальне вивчення кожного з покaзникiв класифжаци.
Л1тература
1. Економ1ка тдприемства: Структурно-лопчний навч. поабник/ За ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 457 с.
2. Економпка тдприемства. Навчальний поабник для студенпв вищих навчальних заклад1в/ За ред. А. А. Фастовець. - К.: НМЦ "Укоопосвгга", 2000. - 572 с.
3. Кул1шов В.В. Економша тдприемства: теор1я i практика: Навчальний поабник. -К.: Нка-Центр, 2002. - 216 с.
4. Мазарак1 А.А. та ш. Економша торговельного тдприемства. Пщручник для вуз1в. (Пщ ред. проф. Н.М. Ушаково!) - К. " Хрещатик", 1999.
5. Ф1л1моненков О.С. Фшанси пщприемств: Навчальний поабник. - К.: Ельга, Ика-Центр, 2002. - 360 с. _
УДК 504.06: 336 Асист. В. О. Мандрик - НЛТУ Украти
В1ДТВОРЕННЯ ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д, МЕХАН1ЗМ Ф1НАНСУВАННЯ
Розглядаеться мехашзм фшансування вщтворення порушених земель на прик-лад1 промислово розвинутих кра!н. Проводиться анал1з стану фшансування цих при-родоохоронних заход1в в Укршш. Запропоновано рекомендацп щодо вдосконалення фшансового мехашзму вщтворення порушених земель.
Ключов1 слова: прничодобувш тдприемства, рекультиващя, фшансування природоохоронних заход1в.
Assist. V.O. Mandryk-NUFWTof Ukraine
A recreation of the violated earths is a foreign experience, mechanism of financing
The financial mechanism of post-mining lands restoration in developed nations has been considered. The state of this activities financing in Ukraine is analyzed. We propose the recommendations on high mentioned mechanism improvement in the conditions of Ukraine.
Keywords: mining industry, land reclamation, financing of nature protecting activities.
Науковий вкник, 2005, вип. 15.3
У ходi зростання кiлькостi гiрничих шдприемств i формування розви-нутого прничодобувного комплексу негативнi регiональнi змiни стану дов-кiлля стали все бшьше вiдчутними.
Укра!на успадкувала значною мiрою виснаженi гiрничодобувнi регь они зi застарiлим i зношеним обладнанням шдприемств видобувно! та пере-робно! галузей. До таких територiй iз старою шфраструктурою та переважно пiдземним способом розробки родовищ належать Донецький i Львiвсько-Во-линський вугiльнi регiони. Що стосуеться екологiчного становища, то воно, у бшьшосп гiрничодобувних регiонiв, е критичним. Тшьки у складi вугледо-бувних пiдприемств, якi переданi для закриття, потребують рекультивацп 2344 гектари порушених земель [4].
Багатий зарубiжний досвiд вiдтворення порушених земель та його економiчного стимулювання може знайти застосування в Укра!ш за умови його аналiзу та адаптацй.
Проведенню рекультивацiйних робiт на порушених територiях у США сприяло прийняття ряду спещальних законiв. Першим штатом, який прийняв закон, що вимагав проведення рекультивацй поверхш пiсля завершення на нiй гiрничих робiт, був штат Захщна Вiрджинiя (1939 р.), далi були Iндiана (1941 р.), Пенсшьвашя (1945 р.), Огайо (1947 р.), Кентукю (1954 р.) i т.д. Од-нак у державi не iснуе едино! законодавчо! системи, яко! б дотримувалися всi гiрничi компанп. Кожен штат розробляе сво! законодавчi акти, iнодi з проти-лежними вимогами (наприклад, стосовно необхщност розрiвнювання вщва-лiв). Федеральний закон про вщтворення порушених земель прничими роботами набрав чинностi лише у 1977 р. У закош йдеться про необхщшсть вирiв-нювання поверхнi, вiдновлення гiдрологiчного режиму, продуктивност лан-дшафтiв, рослинностi, здiйснення контролю за станом рекультивованих дшя-нок до 10-ти роюв. Мiсцевими органами влади визначався план заходiв стосовно проведення необхщного обсягу рекультивацшних робiт [3].
Гiрничi пiдприемства, отримавши дозвш адмшютраци штату на право проведення прничих робiт, здiйснюють внесок (заставу) у сум^ яка може до-сягати $100 000 за акр [6]. Шсля вiдпрацювання родовища, планування по-верхнi i рельефу, поЫву трав та посадки дерев адмшстращя штату повертае гiрничому шдприемству 50 % внесено! суми. Перш шж кошти (застава) пов-шстю будуть поверненi вугледобувнiй компанi! земельна дшянка повинна пройти процедуру схвалення !! стану, та залишатись стабшьною впродовж кiлькох рокiв. Уряд вимагае утримання частини суми принаймнi 5-10 роюв. Iншi 50 % внеску повертаються пiсля того як шспекщя штату переконаеться у стабiльному сташ земельно! дiлянки впродовж кiлькох роюв. У випадку, якщо гiрниче шдприемство не виконае сво!х зобов'язань тсля вiдпрацювання родовища, внесенi кошти не повертаються, нового дозволу на право проведення прничих робгг воно не отримае, в окремих випадках керiвництво тд-приемства може бути притягнуте до судово! вщповщальност [1].
У перюд з 1964-1971 рр. у Великобританй спостерiгався швидкий роз-виток робiт з рекультивацi!, були рекультивоваш 25 % порушених земель, за-реестрованих в Англi! та УельЫ, i приблизно 13 % в Шотландп. Рiчнi розмiри
рекультивованих територш були потроеш, i головним фактором, що забезпе-чив це потроення, було законодавство 1966 р. Майже % земель були рекуль-тивоваш за рахунок спецiальних дотацiй вщ Мшютерства навколишнього се-редовища, ще 9 % на кошти мюцево! влади. Iншi 17 % (376 га) були вщновле-нi шшими джерелами фiнансування [5].
У 1974 р. було створено Нацюнальну вугшьну раду, пiд керiвництвом яко! проводяться роботи з рекультивацп. Дiяльнiсть ради спрямована на вирь шення ряду проблем, включаючи розмiщення шахтних вiдвалiв, пiдвищення якостi рекультивацп, монiторинг за рекультивованими дшянками протягом 5 роюв, а у деяких випадках 20 роюв [5]. У Великобританп юнуе практика компенсацп за збиток, нанесений земнш поверхнi, тобто за кожну тонну ви-добутого вугшля гiрничi пiдприемства повиннi сплатити вщповщну суму, яка в майбутньому буде використовуватися для проведення рекультивацп.
У Шмеччиш вщновлення порушених земель передбачено законом "Про повернення господарсько! цшноси територiям зайнятим шдприемства-ми прничо! промисловостi i шахтними вщвалами". (1951 р.) та рядом шших нормативних розпоряджень. При вiдводi земельно! дшянки для розробки родовища, прничодобувш пiдприемства Нiмеччини вносять рiчну плату вщпо-вiдно до Положення про сплату за землекористування. Розрахунок ще! плати визначаеться як рiзниця мiж вiдпрацьованою площею i поверненою, кожний раз за станом на юнець року - 31 грудня. Це стимулюе прискорення проведення робгг з рекультивацп земель, тобто чим бшьший розмiр повернуто! площi, тим меншу суму повиннi заплатити гiрничi пiдприемства [1].
Окрiм цього, гiрничi пiдприемства повиннi компенсувати додатковi затрати, що пов'язаш з вiдводом земельних площ, лiсо- i сшьськогосподарсь-ким оргашзащям. Мета тако! компенсацп - забезпечити рентабельшсть цим господарствам. Так, люогосподарсью органiзацiï отримують компенсацiю на основi оцiнки якостi лiсонасаджень. Компенсащя складаеться з двох частин: за рубку нестиглого люу й iншi перешкоди, характер i об'ем яких визначаеться спещальними договорами. При цьому компенсащя гiрничоï промис-ловост за рубку нестиглого лiсу перераховуеться в центральний фонд плати за землекористування. Робота люогосподарських органiзацiй ускладнюеться тим, що на повернених ï^ площах необхiдно провести бiологiчну рекультива-цiю. Кошти на фiнансування цих заходiв використовуються з центрального фонду надходжень плати за землекористування [1].
Роботи з рекультивацп земель в Шмеччиш фшансуються з двох дже-рел: з кош^в гiрничодобувних пiдприемств i центрального фонду надходж-ень плати за землекористування. Причому, якщо врахувати, що згаданий фонд утворюеться з вщрахувань прничодобувних пiдприемств, то практично збиток, що завдаеться навколишньому середовищу у процесi добування вугшля, повнiстю фiнансуеться винуватою стороною [1].
Як показуе досвщ проведення рекультивацп земель у промислово роз-винутих крашах, вирiшення проблем рекультивацiï територш, порушених прничодобувною промисловiстю, повинно базуватись на вщповщнш норма-тивно-правовiй базi та економiчному механiзмi.
^уювий вкчшк, 2005, вип. 15.3
Ha цeй чac в Укpaïнi гoлoвним фiнaнcoвим джepeлoм пpoвeдeння pe-кyльтивaцiйниx зaxoдiв e бюджeтнi кoшти, пepeдбaчeнi зoкpeмa у мПpoгpaмi зaкpиття нeпepcпeктивниx вyгiльниx шaxт i poзpiзiвм.
У poзвинyтиx кpaïнax пpoблeмoю peкyльтивaцiï тepитopiй зaймaютьcя вyгiльнi кoмпaнiï, щo кoнтpoлюютьcя мicцeвими opгaнaми влaди. В Укpaïнi icтopичнo cклaлacя cитyaцiя, пpи якш вyглeдoбyвнa гaлyзь пpaктичнo нe oxonnern пpивaтизaцieю i мaйжe цiлкoвитo пepeбyвae у влacнocтi дepжaви.
Щo cтocyeтьcя нopмaтивнo-пpaвoвoгo зaбeзпeчeння пpoвeдeння pe-кyльтивaцiï, тo Пocтaнoвoю Кaбiнeтy Мiнicтpiв Укpaïни вiд 28.G3.97 № 28G "npo xiд cтpyктypнoï пepeбyдoви вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi" бyлa зaтвepджeнa мПpoгpaмa зaкpиття нeпepcпeктивниx вyгiльниx шaxт i poзpiзiв", a тaкoж виз-нaчeнo пpиpoдooxopoннi зaxoди, щo мaють cпpямoвyвaтиcя нa poзв,язaння пpoблeм вoдoвiдливy, зaпoбiгaння вибyxaм i викидaм гaзy, гaciння тa oзeлe-нeння вiдвaлiв, пpoвeдeння peкyльтивaцiйниx poбiт.
Пocтaнoвoю Вepxoвнoï Paди Укpaïни вщ G5.G3.98 № 188/98-ВР зaтвep-джeнo "Оcнoвнi нaпpями дepжaвнoï пoлiтики Укpaïни у гaлyзi oxopoни дoв-кшля, викopиcтaння пpиpoдниx pecypciв тa зaбeзпeчeння eкoлoгiчнoï бeзпe-ки." Пocтaнoвoю ^б^ту Мiнicтpiв Укpaïни вiд 12.G1.99 № 31 "npo зaxoди щoдo poзв,язaння eкoлoгo-гiдpoгeoлoгiчниx пpoблeм, якi виникaють вта^т-дoк зaкpиття гipничoдoбyвниx пiдпpиeмcтв, шaxт i poзpiзiв" зaзнaчaeтьcя, щo у npo^ci poзpoблeння тa peaлiзaцiï пpoeктiв зaкpиття пiдпpиeмcтв, вyгiльниx шaxт i poзpiзiв Мiнicтepcтвo вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi Укpaïни дoпycкae ^py-шeння вимoг пpиpoдooxopoннoгo зaкoнoдaвcтвa тa нopмaтивнoï дoкyмeнтaцiï щoдo зaбeзпeчeння eкoлoгiчнoï бeзпeки [4].
Ф^нтовий мexaнiзм, щo зacтocoвyeтьcя у США, xoчa i бiльш дocкoнa-лший з тoчки зopy зaбeзпeчeння пpoвeдeння peкyльтивaцiйниx poбiт, ane ви-мaгaтимe вiд пiдпpиeмcтв знaчниx cyм та зacтaвy щe дo пoчaткy видoбyвниx poбiт. Цe мoжe piзкo знизити o6^ видoбyвaння вyгiлля тa зaвдaти збиткiв.
Ha пiдпpиeмcтвax Укpaïни дoцiльнo бyлo б aдaптyвaти тa зaпpoвaдити фiнaнcoвий мexaнiзм пpoвeдeння peкyльтивaцiйниx poбiт Hiмeччини. У та-шiй c^ya^ï cтимyлювaння пpиcкopeння пpoвeдeння poбiт з peкyльтивaцiï нa вiдпpaцьoвaниx зeмляx, шляxoм змeншeння плaти зa пopyшeнi тepитopiï бyдe нaйбiльш дieвим.
Як пoкaзaли peзyльтaти пepeвipки викopиcтaння кoштiв дepжaвнoгo бюджeтy, пepeдбaчeниx Мiнicтepcтвy пaливa тa eнepгeтики Укpaïни у 2GG1 po^ нa poзв,язaння eкoлoгo-гiдpoгeoлoгiчниx пpoблeм, фiнaнcyвaння poбiт cтaнoвить: peкyльтивaцiя зeмeль - 63.1 млн. грн., peкyльтивaцiя пopoд-ниx вiдвaлiв - 71.6 млн. грн., oзeлeнeння пopoдниx вiдвaлiв - 69.63 млн. грн. Paxyнкoвa пaлaтa Укpaïни зpoбилa виcнoвoк, щo фiнaнcyвaння poбiт пpoвo-дилocь зa зaлишкoвим пpинципoм [4]. Тaким чишм, чacткa зeмeль, якi вига-pиcтoвyвaлиcь у пpoцeci гipничиx poбiт, зaлишaeтьcя дo кiнця нe виpiшeнoю.
Heвиpiшeним e питaння тиx зeмeль, як вжe нe зaдiянi у ^o^ci гipни-чиx poбiт, oднaк peкyльтивaцiйниx зaxoдiв нa ниx нe пpoвoдилocя.
Вyгiльнa пpoмиcлoвicть Укpaïни e xpoнiчнo збиткoвoю i нe мae влac-ниx pecypciв для пoдaльшoгo poзвиткy (piвeнь цiн нa вyгiлля у 2GG2 po^ ш-кpив лишe 88 % вiд витpaт), вoнa фyнкцioнye зa paxyнoк мacштaбнoï дepжaв-нoï пiдтpимки [2].
Зважаючи на сучасний економiчний стан гiрничих шдприемств та Украши взагаш виршення проблем порушених територiй у найближчому час е складним завданням. Вихщ з цiеï ситуацiï частково полягае в тому, щоб пе-рекласти фшансування рекультивацiйних робiт з державного бюджету на ву-гiльнi тдприемства, шляхом передачi ïx у довгострокову оренду та/або при-ватизацiï. Основним завданням при цьому е покращення швестицшного кль мату в Украш, зокрема залучення iнвестицiй у вугшьну галузь.
У цьому випадку з боку держави доцшьно було б створити комiсiю при Мiнiстерствi охорони навколишнього середовища. Комiсiя повинна займатися виршенням таких питань як визначення меж рекультивованоï дь лянки, напрямку проведення рекультивацшних робiт, визначення необхщно-го обсягу проведення рекультивацiйниx робгт та здiйснення монiторингу за рекультивованою дшянкою протягом певного часу.
Отже, задля виршення питання вiдтворення порушених земель пот-рiбно впровадити фшансовий меxанiзм забезпечення проведення рекультивацп аналогiчний тому, який застосовуеться в Шмеччини, залучити iнвестицiï у вугшьну галузь, передати в оренду та/або провести приватизацш ряду шдприемств та створити вщповщну комiсiю при Мшютерсга охорони навколишнього середовища.
Лггература
1. Витт М.Б. Экономические проблемы рекультивации земель. - М.: Стройиздат, 1980. - С. 102-109.
2. Пасхавер О.Й., Верховодова Л. Т., Воронкова Т.С., Терещенко Н.В. Завершаль-ний етап приватизацп в УкраЫ. - К.: Мшешум, 2003. - С. 59-62.
3. Пертова Е.Г., Семенова Л.А. Опыт рекультивации земель, нарушенных горнодобывающей промышленностью (на примере ряда капиталистических стран)// Рациональное природопользование и уход за ландшафтом в районах горных разработок: научные труди по охране природы. - Тарту. - 1989, вып.10. - С. 123-131.
4. Про результати перев1рки використання кошт1в державного бюджету, передбачених МЫстерсгву палива та енергетики Украши у 2001 рощ на розв'язання еколого-пдрогеолопчних проблем. - Бюлетень Рахунково'1' палати Украши, Випуск 4, 2002. - http://www2.ac-rada.gov.ua
5. Уоллворк К.Л. Нарушенные земли - М.: Изд-во "Прогресс", 1979. - С. 187-188.
6. Ewart E., The European Coal Industry: Hard Times for Hard Coal. - Coal Age, Sep 1, 2001.
УДК 504.06 Магктр О.А. Потай1 - НЛТУ Украти
ФОРМУВАННЯ 1НТЕГРОВАНО1 СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСТВ
Формування штегровано! системи еколопчного менеджменту на промислових тдприемствах - це ефективний шструмент для комплексного вир1шення завдання забезпечення якосп продукцп, охорони довкшля, професшно! безпеки виробництва 1 вщповщальносп п1дприемства перед сусп1льством та сприяння 1нтегруванню Укра-!ни у св1тове сп1втовариство.
Ключов1 слова: менеджмент, еколопчний менеджмент, 1нтегрована система еколопчного менеджменту, якють, довк1лля.
1 Наук. кер1вник: доц. Л.1. Максим1в, канд. екон. наук
