4. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2014. [Electronic resource]. - Mode of access http://www3.weforum.org docs // WEF_TT_Competitiveness Report 2013.pdf.
5. Офщшний сайт: Державна служба статистики Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.lv.ukrstat.gov.ua.
Савицкая О.П., Новоставская О.1., Савицкая Н.В. Формирование конкурентного потенциала туристических предприятий в условиях устойчивого развития
Рассмотрены теоретические и практические аспекты формирования конкурентного потенциала туристических предприятий в условиях устойчивого развития. Уточнена сущность конкурентного потенциала. Охарактеризованы суть и виды внутренних и внешних конкурентных преимуществ туристических предприятий, очерчены факторы, которые определяют конкурентоспособность туристического продукта. На принципах анализа литературных источников и результатов исследований охарактеризована необходимость применения концепции устойчивого развития туризма. Приведены направления повышения конкурентоспособности предприятий туристической индустрии на перспективу.
Ключевые слова: конкурентоспособность, конкурентное преимущество, потенциал, рейтинг, туристическое предприятие, устойчивое развитие.
Savitska O.P., Novostavska О.1., Savitska N. V. Forming of Competitive Potential of Tourist Enterprises is in the Conditions of Sustainable Development
Some theoretical and practical aspects of forming of competitive potential of tourist enterprises in the conditions of sustainable development are examined. The essence of competitive potential is specified. The essence and types of internal and external competitive edges of tourist enterprises are characterised. The factors that determine the competitiveness of tourist product are described. On principles of the analysis of literary sources and results of researches the necessity of application of conception of sustainable development of tourism is described. Some prospect directions for increasing of competitiveness of enterprises of tourist industry are highlighted.
Keywords: competitiveness, competitive edge, potential, rating, tourist enterprise, sustainable development.
УДК 582.325(292.451) Мол. наук. ствроб. А.Г. Савицька -
Державний природознавчий музей НАН Украти
В1ДМЕРЛА ДЕРЕВИНА ЯК СУБСТРАТ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОХОПОД1БНИХ Л1СОВИХ УГРУПОВАНЬ
Дослщжено ешксильну групу мох]в i печшочниюв у типових ялинових та ялино-во-букових угрупованнях Передкарпаття та Горган. Обстежено об'екти вщмерло! дере-вини (пш та повалеш колоди) та визначено стадп розкладання деревини. Встановлено видовий список видiв мохошдабних, що використовують вщмерлу деревину як субстрат. Вш налiчуe 60 видiв. Визначено найпоширенiшi епжсили: Тг^арМ.? рг11ис1с!а, ВЬсгаиосЬиНиш СкпиСаШш, Hгrzogiгlla .г^гп, ЬорИосока ИгЫгоркуНа. Проаналiзовано розселення мохошдабних залежно вщ стадп розкладання гнило! деревини.
Ключовi слова: ешксильна група, вщмерла деревина, Передкарпаття, Горгани, мо-хошдабш, печшочники.
Лiсовi умови створюють велику кшьккть рiзноманiтних еколопчних шш. Мшроктматичш умови, зумовлеш видовим складом фанерофтв, особли-востi фiзико-географiчних характеристик територц та видовий склад трав'яного та чагарникового ярусiв тощо вiдiграють значну роль у розповсюдженш та роз-
витку брюлопчного компоненту фiтоценозiв. Мохоподiбнi здатнi рости не тшьки на грунта, а й на шших субстратах, таких як лкова пiдстилка з листя чи хво1, камiння, стовбури, гшки та виступаюче над грунтом коршня живих дерев, предмети антропогенного походження залишенi в лiсi людиною, що дае "м змо-гу уникати конкурентного тиску з боку вищих судинних рослин [2]. Одним i3 найпошиpенiших субстратов для розвитку мох1в i печiночникiв у лiсi е вiдмеpла та гнила деревина. Варто зазначити, що значения вiдмеpлоí деревини вже давно вивчають науковщ piзних галузей бiологií [1]. Гнила деревина виконуе важливу середовищетворну функцда та е субстратом для життя багатьох оpганiзмiв [1, 6]. В УкраМ лiсогосподаpська дiяльнiсть нащлена на видалення гнило! деревини з територш господарських лiсiв. Проте ввдомо, що збереження запасiв гнило! деревини може iстотно вплинути на збереження бiоpiзноманiття [3].
Методика та MaTepia™ дослщження. Пiд час дослщження мохоподiб-них у лiсових угрупованнях Передкарпаття, низькогip'я та сеpедньогip'я Горган (Укpаíнськi Карпати) пpидiляли особливу увагу субстратнш пpиypоченостi. Для виявлення ешксилш (тобто мохоподiбних, що розселюються на гнилш та ввд-меpлiй деревиш) обстежено 50 об'екпв гнило!' деревини у типових ялицевих та ялицево-букових угрупованнях. Вибирали пнi дааметром вщ 60 см i поваленi стовбури дiаметpом вiд 25 см до 70 см. Стадц розкладання деревини визначено за п'ятибальною шкалою [5].
Стадо розкладання мертво! деревини:
• стадш 1: св1жа зелена деревина (камбш ще частково функцюнуе);
• стад1я 2: тверда мертва деревина (вщсутнш ciK дерева, тверда; шж важко про-никае в напрямку волокон деревини);
• стад1я 3: гнила мертва деревина (менш жорстка; нiж легко проникае в напрямку волокон (бшьше 1 см у глибину дерева), але не проникае перпендикулярно нап-рямку волокон деревини);
• стад1я 4: дуже гнила деревина (м'яка; нiж легко проникае також перпендикулярно напрямку волокон на глибину бшьше 1 см);
• стад1я 5: трухлява деревина (дуже м'яка або трухлява деревина, що розси-паеться).
Отримаш результати. Виявлено 60 видiв мохоподiбних, яю росли на мертвш деpевинi piзного ступеня pозкладеностi. Серед них 19 печшочнитв.
Видовий список етксильних Moxonodi6nux ВщдшMARCHANTIOPHYTA Stotler et Grand.-Stotl.
Родина Aneuraceae Klinggr.
1. Riccardiapalmata (Hedw.) Carruth.
Родина Metzgeriaceae Klinggr.
2. Metzgeria conjugata Lindb.
Родина Pseudolepicolaceae Fulford et J. Taylor
3. Blepharostoma trichophyllum (L.) Dumort.
Родина Geocalycaceae.
4. Lophocolea heterophylla (Schrad.) Dumort
Родина Plagiochilaceae Müll. Frib. et Herzog.
5. Plagiochila asplenioides (L. emend. Taylor) Dumort.
Родина Calypogeaceae Arnell.
6. Calypogeia azurea Stotler & Croz.
7. C. neesiana (C. Massal & Carestia) Müll. Frib.
Родина Lepidoziaceae Limpr.
8. Bazzania trilobata (L.) Gray.
9. Lepidozia reptans (L.) Dumort.
Родина Cephaloziaceae Mig.
10. Cephalozia catenulata (Huebener) Lindb.
11. C. connivens (Dicks.) Lindb.
12. C. bicuspidata (L.) Dumort.
13. Nowellia curvifolia (Dicks.) Mitt.
Родина Jungermanniaceae Rchb.
14. Jungermannia leiantha Grolle.
15. Lophozia incisa (Schrad.) Dumort.
16. Tritomaria exsecta (Schmidel) Loeske.
Родина Scapaniaceae Mig.
17. Scapania nemorea (L.) Grolle.
Родина Jubulaceae Lorch
18. Frullania dilatata (L.) Dumort.
Родина Radulaceae Müll. Frib.
19. Radula complanata (L.) Dumort.
Ввддш BRYOPHYTA Schimp. Родина Polytrichaceae Schw-gr.
20. Polytrichastrum formosum Hedw. G.L. Sm.
Родина Tetrphidaceae Schimp.
21. Tetraphis pellucida Hedw.
Родина Dicranaceae Schimp.
22. Dicranum fuscescens Sm.
23. D. montanum Hedw.
24. D. scoparium Hedw.
Родина Leucobryaceae Schimp.
25. Dicranodontium denudatum (Brid.) E. Britton.
26. Leucobryum glaucum (Hedw.) Engstr.
Родина Orthotrichaceae Arn.
27. Orthotrihumpallens Bruch ex Brid.
28. Ulota crispa (Hedw.) Brid.
Родина Plagiomniaceae T. Kop.
29. Plagiomnium affine (Blandow Ex Funck) T. Kop.
30. P. cuspidatum (Hedw.) T. Kop.
31. P. undulatum (Hedw.) T. Kop.
Родина Amblystegiaceae Kindb.
32. Drepanocladuspolygamus (Schimp.) Hedenas.
33. Hygroamblystegium varium (Hedw.) Mönk.
34. Sanionia uncinata (Hedw.) Loeske.
Родина Leskeaceae Schimp.
35. Pseudoleskeella nervosa (Brid.) Nyholm
Родина Thuidiaceae Schimp.
36. Thuidium tamariscinum (Hedw.) Schimp.
Родина Brachytheciaceae G. Roth.
37. Brachytheciastrum velutinum (Hedw.) Ignatov & Huttunen.
38. Brachythecium campestre (H. Müll.) Schimp.
39. B. rutabulum (Hedw.) Schimp.
40. B. salebrosum (Hoffm. ex F. Weber & D. Mohr) Schimp.
41. Sciuro-hypnum oedipodium (Mitt.) Ignatov & Huttunen.
42. S. populeum (Hedw.) Ignatov & Huttunen.
43. S. reflexum (Starke) Ignatov & Huttunen.
44. Eurhynchium angustirete (Broth.) T. Kop.
45. E. striatum (Hedw.) Schimp.
Родина Hypnaceae Schimp.
46. Callicladium haldanianum (Grev.) H.A. Crum.
47. Campylophyllum sommerfeltii (Myrin) Hedenas.
48. Hypnum cupressiforme Hedw.
49. H. fertile Sendtn.
50. H. imponens Hedw.
51. H. pallescens (Hedw.) P. Beauv.
52. Pylaisiapolyantha (Hedw.) Schimp.
Родина Hylocomiaceae M. Fleisch.
53. Hylocomium splendens (Hedw.) Schimp.
54. Pleurozium schreberi (Willd. ex Brid.) Mitt.
Родина Plagiotheciaceae (Broth.) M. Fleisch.
55. Herzogiella seligeri (Brid.) Iwats.
56. P. denticulatum (Hedw.) Schimp.
57. Plagiothecium cavifolium (Brid.) Z. Iwats.
58. P. curvifolium Schlieph. ex Limpr.
59. P. laetum Schimp.
Родина Leucodontaceae Schimp.
60. Antitrichia curtipendula (Hedw.) Brid.
Внаслвдок збирання та опрацювання брюлопчного MaTepi^y видшено ranoBÍ представники ешксильно! групи мохоподiбних, що трапляються найчас-таше на дослщжувашй територи. Tetraphis pellucida, Dicranodontium denudatum, Herzogiella seligeri, Lophocolea heterophylla - значно поширеш види, ят найчас-таше трапляються тальки на гнилш деревиш. Ця картина е типовою для Перед-карпаття i низькопр'я Горган.
Pi3m види мохоподiбних заселяють мертву деревину залежно вiд ступе-ня розкладу [4]. На пepшiй i другш стaдiях, коли деревина ще збepiгaе характеристики живого дерева i покрита корою можна зустрии ешфггш види, якi типо-вi для кори живих дерев, наприклад: Ulota crispa, Sciuro-hypnum reflexum, Dre-panocladus polygamus, Radula complanata. Обростання не мають сyцiльного характеру, найчасташе представлене невеликими плямами чи подушками. На тре-тiй i четвертай стaдiях розкладання деревини встановлено найбшьше видове piз-номaнiття i високу частку обростання мохом пшв i колод. На четвертай стадп встановлено 44 види, серед яких найбшьшу частку займають типовi ешксили (Nowellia curvifolia, Herzogiella seligeri, Hypnum pallescens, Cephalozia catenula-ta, Tritomaria exsecta, Callicladium haldanianum, Blepharostoma trichophyllum, Sciuro-hypnum oedipodium, Plagiothecium denticulatum). У незначнш кшькоста трапляються ешфгги (Frullania dilatata, Radula complanata) i з'являються деяк ешгейш види. На п'ятай стадп, коли деревина дуже м'яка i 11 структура змь нюеться в бiк тсово! пiдстилки, зростае частка eпiксилiв i мохш лiсовоí шд-стилки та Грунту: Leucobryum glaucum, Polytrichastrum formosum, Plagiomnium affine, Pleurozium schreberi, Hylocomium splendens.
Деят види присутш на мертвш деревиш майже вах (окрш першо1') ста-дiй розкладання: Hypnum cupressiforme, Lophocolea heterophylla, Herzogiella se-
ligeri. На третш, четвертiй та п'ятiй стадiях розкладання найчастiше трапляють-ся: Tetraphis pellucida, Dicranodontium denudatum, Blepharostoma trichophyllum.
Види, що трапляються на кам'янистих субстратах, також присутнi i в описах об'eктiв гнило! деревини. Наприклад Plagiochila asplenioides, Hypnum cupressiforme, Bazzania trilobata, Brachythecium rutabulum, Dicranum scoparium, Eurhynchium angustirete часто трапляються на кам!нш або при основi стовбурiв живих дерев, але можуть також масово заселяти гнил! колоди та пш. Iмовiрно, цi види мають широку екологiчну амплiтуду щодо субстратно! приуроченост! загалом.
Висновки. Гнила деревина е субстратом для велико! групи епiксильних видав мох1в i печшочнитв. Облiгатними епiксилами можна назвати: Tetraphis pellucida, Dicranodontium denudatum, Herzogiella seligeri, Lophocolea hete-rophylla. Загалом ешксильна група мохопод!бних не е суворо специф!чною, можна видалити спектр видш, що найчастше трапляються на гнилш деревинi. Оскшьки мертва деревина е пром!жним субстратом, на нш часто трапляються представники вид1в 3i широкою еколопчною амплiтудою, як! присутш i на ш-ших типах субстратов (жив! дерева, лкова тдстилка, кам'янисп субстрати). Проте в деяких лкових угрупованнях, де розвиток мох1в та печшочниюв е об-межений сильним листяним опадом, видовою структурою фанероф!тав, i3 су-динних рослин, еколопчними умовами зволоження, повален! дерева, гшки та велик! пш часто можуть бути найбшьш придатним субстратом. Внаслвдок гос-подарсько! д!яльносп зменшуеться кшьккть гнило! деревини, що ктотно впли-вае на кшьккний та яккний склад етксильно! брюфлори та брюкомпоненту ль сових фггоценоз!в загалом.
Лггература
1. Dudley N. Deadwood - living forests. The importance of veteran trees and deadwood to biodiversity / Nigel Dudley, Equilibrium, Daniel Vallauri. - Gland, Switzerland : WWF, 2004. - 16 р.
2. Гапон С.В. Етксильш брюугруповання природно-заповiдних територш твдня Лiсостепу / С.В. Гапон // Вюннк Днiпропетровського ушверситету. - Сер.: Бюлогш i екологiя. -2009. - Вип. 1, т. 17, № 8. - С. 68-73.
3. 1жик Г.В. Роль i функцц вiдмерлоi деревини в букових пралiсах / Г.В. 1жик // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.9. -С. 352-357.
4. Лобачевска О.В. Мохошдабш (Bryophyta) УкраКнських Карпат / О.В. Лобачевска // Пращ НТШ. - Сер.: Еколопчний збiрник "Еколопчш проблеми карпатського регiону". - Льв]в : Вид-во "Свiт". - 2003. - Т. XII. - С. 158-170.
5. Тшнер Р. Методичш вкшвки 3i статистичноК швентаризаци Угольсько-Широколужанського букового пралiсу / Р. Тшнер, Б. Коммармот, П. Бранг, У.-Б. Брендт; Швейцарський федеральний ш-т дослiджень лiсу, снiгу i ландшафтв WSL, Бiрменсдорф, 2010. - 65 с.
6. Чернявський М. Вщмерла деревина у букових пралiсах як комплекс мжросередовищ iснування гриб]в / М. Чернявський, Г. 1жик // Вюник Льв]вського нацiонального ун1верситету ш. 1вана Франка. - Сер.: Географiчна. - Льв]в : Вид-во центр ЛНУ ш. 1вана Франка. - 2014. - Вип. 45. - С. 144-149.
Савицкая А.Г. Отмершая древесина как субстрат для развития мохообразных лесных сообществ
Исследована эпиксильная группа мхов и печеночников в типичных еловых и ело-во-буковых лесных сообществах Прикарпатья и Горган. Обследованы объекты мертвой древесины (пни и поваленные бревна) и определены 5 различных стадий разложения древесины. Определен видовой список мохообразных, использующих мертвую древе-
сину как субстрат. В него входит 60 видов мхов и печеночников. Определены наиболее распространенные эпиксилы: Tetraphis pellucida, Dicranodontium denudatum, Herzogiella seligeri, Lophocolea heterophylla. Проанализированы расселения мохообразных в зависимости от стадии разложения гнилой древесины.
Ключевые слова: эпиксильная группа, отмершая древесина, Прикарпатье, Горга-ны, мохообразные, печеночники.
SavytskaA.G. Dead Wood as a Substrate for Mosses in Forest Communities
Epixylous group of mosses and liverworts in a common spruce and spruce-beech forest communities of Precarpathians and Gorgany was investigated. Objects of dead wood (stumps and fallen logs) were examined and 5 different stages of decomposition were identified. Distribution of mosses depending on the stage of decomposition of rotten wood was analyzed. The species list of bryophytes which use dead wood as substrate was determined. It includes 60 species. The most common epixylous species are the following: Tetraphis pellucida, Dicranodontium denudatum, Herzogiella seligeri, Lophocolea heterophylla.
Keywords: epixylous group, dead wood, Precarpathians, Gorgany, mosses, liverworts.
УДК 332.33 Доц. В.В. Савчак, канд. юрид. наук - Ужгородський НУ
ВИР1ШЕННЯ СУДОВОЮ ЕКСПЕРТИЗОЮ ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ 13 ВИЛУЧЕННЯМ ЗЕМЕЛЬ Л1СОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Дослщжено процедуру вилучення земель люогосподарського призначення з пог-ляду питань, як виршуе судова експертиза. Земельна дщянка, яка перебувае у пос-тшному користуванш державного люогосподарського шдприемства, може бути передана фiзичнiй або юридичнш особi у власшсть або користування тшьки шсля !! вилучення з користування такого шдприемства. Часто землi люогосподарського призначення, зокрема i землi лкового фонду, передаються у власшсть громадян як землi запасу, не надаш у власшсть та користування, шд сшьськогосподарськими угщдями. Внаслщок таких незаконних операцш чисельна юльюсть земель люового фонду просто зникае. Зроблено висновки, що пiд час проведення судово! експертизи з питань землеустрою безпосередньо пiдлягають встановленню: мюце розташування дослщжувано! територп вiдносно меж населених пунктш; типи угiдь, розташованих у межах дослщжувано! земельно! дщянки; дата вилучення земель; види використання, для яких виконано вилучення земель.
Ключовi слова: землi люогосподарського призначення, землi лiсового фонду, вилучення земель, судова експертиза, постшне користування.
Вступ. Стр1мке становления за останш роки вид1в шженерно-техшчно! судово' експертизи, приналежних до сфери землевпорядкування та кадастру, на засадах самостшносп та поспйного збшьшення розв'язуваних завдань означае, що за роки незалежносп Украши земля ставала об'ектом мшьйошв законних 1 позазаконних операцш. З огляду на це, судова експертиза ще' сфери, як правило, здшснюючи ретроспективний анал1з та дослщжуючи фактичний стан об'екпв, покликана встановити факт дотримання чи недотримання норм земельного законодавства з питань в1дведення та передач! земельних дшянок у власшсть або користування, наявнкть чи ввдсутнкть накладань, порушення меж то-що. Серед 1ншого, предметом дослвдження експертизи з питань землеустрою нервдко стають земл1 лкогосподарського призначення, рашше вплучеш у дер-жавних лкогосподарських шдприемств.
За даними Державного агентства лкових ресурс1в Украши, загальна площа лк1в в УкраЫ становить 10,4 млн га, тобто 15,9 % в1д ц територц, з них