CC BY
15
йО! 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-364-367 УДК 616.314-76-037:616.716.1-089.87 Левандовський Р. А.
В1ДДАЛЕН1 РЕЗУЛЬТАТИ ПРОТЕЗУВАННЯ ХВОРИХ 13 РЕЗЕКЦ1СЮ ВЕРХНЬО1 ЩЕЛЕПИ ШТЕЛЕКТУАЛЬНО-АКТИВНОЮ РЕ3ЕКЦ1ЙНОЮ АПАРАТУРОЮ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чернiвцi)
r.lev@ukr.net
Зв'язок публ1кацп з плановими науково-до-сл1дними роботами. Запропоноване дослiдження е фрагментом комплексно! науково-дослiдноI ро-боти кафедри ортопедично'| стоматологiI Вищого державного навчального закладу Украши «Буковинський державний медичний уыверситет» на тему: «МультидисциплЫарний пiдхiд до дiагностики, л^ кування та профiлактики основних стоматолопчних захворювань зi збереженням регенеративних влас-тивостей тканин i вiдновлення протетичних власти-востей анатомiчних структур у мешкан^в Пiвнiчноí Буковини» (№ державно! реестрацп 011611002929).
Вступ. Для реабтггацп хворих пiсля резекцií верхньо! щелепи використовуеться велика кть-кiсть рiзноманiтноí апаратури. Резекцiйнi протези особливий вид апаратури, який потребуе певного алгоритму дм, пщготовленого лiкаря стоматолога-ортопеда, наявност зуботехнiчноí лабораторií та навченого зубного технка, здатного виконати даний заказ [1,4,10]. Особливють цього протезування по-лягае в тому, що пацiенти повиннi отримати в опти-мальнi термiни наступний резекцiйний протез, який забезпечить реабттащю хворого в повному обсязi [2,9].
Але, кiнцеве протезування можливе через пев-ний перюд часу через непiдготовленiсть тканин протезного ложа i здатнiсть íх протистояти наванта-женням при експлуатацií ще'| апаратури в порожнинi дефекту. Тому запропонована велика ктьюсть íí рiз-новидiв, якi мають своí переваги та велику кiлькiсть недолiкiв [8,11].
У зв'язку з цим нами запропонована, як юнцевий варiант протезування, резекцмна апаратура з пщ-
небшним шарнiрним крiпленням [5,7]. Вона була апробована протягом 9 роюв i в процесi своеí екс-плуатацп, у хворих з дефектами на верхнм щелепi рiзного ^енезу, показала себе з найкращо'| сторони [5,6].
Мета дослщження. Проаналiзувати вiдцаленi результати користування iнтелектуально-активною резекцiйною апаратурою з пщнебшним шарнiрним крiпленням у хворих iз резекцiею верхньоí щелепи.
Об'ект I методи дослщження. При протезу-ванн хворих пiсля резекцií верхньоí щелепи нами запропонована перманентна реабшта^я, яка включала виготовлення рiзноманiтноí апаратури вже починаючи з операцiйноí. Як юнцевий варiант реа-бiлiтацií дев'яти патентам пiсля резекцií верхньоí щелепи з приводу оргаычних захворювань виготов-лена iнтелектуально-активна резекцiйна апаратура. Нею запротезовано шють осiб (66,67%), серед них три (50,00%) чоловки та три (50,00%) жшки корис-тувалися рiзнi термiни — до юнця життя. Ще трое (33,33%) хворих, серед них один (33,33%) чоловк та двi (66,67%) жiнки користуються цiею апаратурою по сьогоднiшнiй день.
Результати дослщження та Ух обговорення. Запропонована нами штелектуальна резекцiйна апаратура бтыш складна у виготовленнi ыж тради-цiйнi резекцiйнi протези [6,7] (рис. 1 а, б, в).
Проте багатоетапнють и виготовлення та склад-нiсть самоí конструкцií компенсуеться простотою у користуванн для самого патента. Крiм того, е мож-ливiсть змiнювати параметри íí експлуатаци, в разi потреби, через юлька рокiв пiсля початку користу-
Рис. 1. Хворий Мо-р 54 р. (1стор1я хвороби № 3763). Д1агноз: Рак слизовоГ оболонки гайморово'!' пазухи справа. Резекц1йна апаратура з шднебшною шарн1рною ф1ксац1ею: а - схема; б - незшмна опорна частина з ф1ксац1ею на цемент на двох природних зубах та трьох дентальних !мплантатах; в - зшмна обтуруюча частина з шарн1рною шднебшною ф1ксац1ею (чотири ф1ксуюч1 блоки-модиф1кован1 атачмени Бредент).
вання I що важливо: без зм1ни самоТ апа-ратури або ТТ ремонту (рис. 2 а, б).
Враховуючи категор1ю цих хворих, у яких засто-совують дану апаратуру, дуже важко провести ана-л1з вщдалених терм1н1в спостережень на великм к1лькост1 пац1ент1в через 3, 5, 7, 10 роюв (табл.).
Це неможливо через те, що значна частина цих хворих, через рецидив основного захворювання, не доживае до юнцевого протезування такими вицами протез1в, частина хворих не мае бажання вносити зм1ни, а у частит хворих стан загального або психоло-пчного здоров'я не дозволяють здм-снити дане протезування [3].
Анал1зуючи дан1 таблиц ми бачи-мо, що у вс1х пац1ент1в Ытелектуально-резекц1йна апаратура функцюнувала певний час або нею користуються по сьогодн1шн1й день. Звичайно, ми не можемо анал1зувати стан апа-ратури у шести хворих, як не спостер1гались п1сля вказаних терм1шв. Але можемо провести анал1з ТТ функц1онування у трьох хворих, як живуть по сьо-годшшшй день. Зг1дно 1з нашими рекомендац1ями вони вчасно зам1нювали матриц! на атачменах, регулярно приходили на огляд або вчасно зверталися на предмет рецидиву основного захворювання. I як результат в одному випадку було вчасно повторно видалено злояюсне новоутворення в резектованм дтянц1 верхньоТ щелепи.
Особливих претензм до резекцмноТ апаратури у вс1х дев'яти хворих ми не спостер1гали. Великим досягненням запропонованоТ нами апаратури ми вважаемо вщсутнють у вс1х пац1ент1в втрат природ-них або штучних опор (дентальних 1мплантат1в), що не потребувало змшювати резекц1йн1 протези. Для зручност1 зняття ц1еТ апаратури були запропоноваш р1зн1 модиф1кац1Т 1ндив1дуальних ключ1в [6].
Але, в процес1 експлуатац1Т даноТ резекц1йноТ апаратури, ми звернули увагу на специфку ТТ функ-
Рис. 2. Хвора Ко-к, 60 р. (iсторiя хвороби № 3902). Приклад штелектуально-активно'Г резекцшно'Гапаратури на чотирьох модифiкованих атачменах: а- несправжнiй шаршр, б - 2, 3, 4 - справжнш шарнiр Í3 рiзноманiтними варiантами шдивщуально'ГфiксацГГ.
Таблиця.
Термши функцюнування протезт з шаршрною фшсащею у хворих з резекщею верхньоТ щелепи з приводу раку слизово'Г оболонки
Термш спостереження пiсля протезування До 1 року До 1,5 року До 3-х роюв Бшьше 5 рокiв Бшьше 9 роюв 1-9 роюв
Кiлькiсть пашен^в (n) 3 2 1 2 1 9
атачмешв. Стандартний кулястий атачмен мае дiа-метр 1,8 мм. У двох випадках при замiрах Ух дiаметр зменшився до 1,6 та до 1,4 мм вщповщно. Це при-зводило до попршення фiксацiУ самоУ резекцiйноУ апаратури.
Висновки
1. Використання Ытелектуально-активноУ ре-зекцмноУ апаратури з пiднебiнним шарнiрним ^i-пленням у вiддаленi термiни спостережень мало позитивы результати. В жодному випадку в процес УУ експлуатацп не було втрат опорних природних зубiв або штучних опор (дентальних iмплантатiв), що не мало потреби змЫювати резекцiйнi протези.
2. Довготривале спостереження за запропоно-ваною нами резекцiйною апаратурою з пщнебЫним шарнiрним крiпленням вказуе на можливi проблеми замкових крiплень, а саме Ух стирання i зменшення в дiаметрi кульок вiд 1,8 мм до 1,6-1,4 мм вщповщно, що потребувало вчасноУ замЫи матриць.
Перспективи подальших дослiджень. По-дальшi дослiдження повиннi проводитись в планi розробки бтьш стабiльного та довготривалого в експлуатацп блоку з'еднання рухомоУ та нерухомоУ частини резекцiйноУ апаратури.
цюнування, а саме: пiсля 6 роюв стираються кульки
Лiтература
1. Astashina NB. Kompleksnoe lechenie i reabilitacija pacientov s priobretjonnymi defektami cheljustej [avtoreferat]. Perm': Permsk. gos. med. akadem.; 2009. 38 s. [in Russian].
2. Belikov AB. Problema ortopedicheskoj reabilitacii bol'nyh s posleoperacionnymi defektami cheljustej i mjagkih tkanej nosa. Monografija. Chernovcy: «Prut»; 2008. 210 s. [in Russian].
3. Klimashin JuI, Praht NJu, Kulakov AA, Pikovskij JuB. Psihologicheskij faktor v klinike slozhnogo cheljustno-licevogo protezirovanija. Ucheb. posob.; pod red. AA. Kulakova. Moskva: FGU «CNIIS»; 2005. 116 s. [in Russian].
4. Kostur BK, Minjaeva VA. Cheljustno-licevoe protezirovanie. Monografija. Leningrad: «Medicina»; 1985. 163 s. [in Russian].
5. Levandovskij RA, Belikov AB, Shanovskij AN. Rezekcionnaja aparatura dlja verhnej cheljusti s nebnoj sharnirnoj fiksaciej. Stomatolog. 2017;1(24):84-8. [in Russian].
6. Levandovskyi RA. Kliuch indyvidualnoho korystuvannia dlia zniattia znimnoho postrezektsiinoho proteza. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2012;1(61):214-9. [in Ukrainian].
7. Levandovskyi RA, vynakhidnyk; Ivano-Frankiskyi natsionalnyi medychnyi universytet, patentovlasnyk. Zamishchuiuchyi postrezektsiinyi protez verkhnoi shchelepy. Patent Ukrainy № 90395. 2010 Kvit 26. [in Ukrainian].
8. Matjakin EG, Kulakov AA, Fedotov NN, Chujkov VM, Ataev SH. Metodika protezirovanija onkologicheskih bol'nyh s defektami verhnej cheljusti. Stomatologija. 2009;2:54-8. [in Russiаn].
9. Churkin AJu. Reabilitacija bol'nyh posle rezekcii verhnej cheljusti s primeneniem modificirovannyh kombinirovannyh formirujushhih konstrukcij neposredstvennogo i otdalennogo protezirovanija [avtoreferat]. Voronezh: Voronezh gos. med. akadem.; 2010. 32 s. [in Russiаn].
10. Depprich R, Naujoks C, Lind D, Ommerborn M, Meyer U, Kubler NR, et al. J Evaluation of the quality of life of patients with maxillofacial defects after prosthodontic therapy with obturador prostheses. International Journal of Oral Maxillofacial Surgery. 2011;40:71-9.
11. Krennmair G, Krainhofner M, Waldenberger O, Piehslinger E. Dental implants as strategic supplementary abutments for implant-tooth-supported telescopic crown-retained maxillary dentures: a retrospective follow-up study for up to 9 years. Int. J. Prosthodont. 2007;6(20):617-22.
В1ДДАЛЕН1 РЕЗУЛЬТАТИ ПРОТЕЗУВАННЯ ХВОРИХ 13 РЕЗЕКЦЮЮ ВЕРХНЬОТ ЩЕЛЕПИ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНО-АКТИВНОЮ РЕ3ЕКЦ1ЙНОЮ АПАРАТУРОЮ
Левандовський Р. А.
Резюме. Для реабшггаци хворих пюля резекцiI верхньо'| щелепи використовуеться велика кiлькiсть pÍ3HOMaHÍTHOi апаратури. Кiнцеве протезування можливе через певний перюд часу через непiдготовленiсть тканин протезного ложа i здатнють |'х протистояти навантаженням при експлуатацiI ^eí апаратури в порожнинi дефекту. Тому запропонована велика юлькють íí рiзновидiв, якi мають своí переваги та велику юлькють недолiкiв.
При протезуванн хворих пiсля резекцií верxньоí щелепи нами запропонована перманентна реабтгга^я, яка включала виготовлення рiзноманiтноí апаратури вже починаючи з операцiйноí. Як юнцевий варiант реабiлiтацií, дев'яти пацieнтам пюля резекци верxньоí щелепи з приводу оргаычних захворювань, виготов-лена Ытелектуально-активна резекцiйна апаратура. Нею запротезовано шють осiб (66,67%), серед них, три (50,00%) чоловки та три (50,00%) жЫки, якi користувалися нею рiзнi термiни - до юнця життя. Ще трое (33,33%) хворих, серед них, один (33,33%) чоловк та двi (66,67%) жiнки, користуються цieю апаратурою по сьогоднiшнiй день. Використання Ытелектуально-активно'| резекцiйноí апаратури з пщнебЫним шарнiрним крiпленням у вщдалеы термiни спостережень мало позитивнi результати. В жодному випадку в процес íí експлуатацií не було втрат опорних природних зубiв або штучних опор (дентальних iмплантатiв), що не мало потреби змшювати резекцiйнi протези.
Проте довготривале спостереження за запропонованою нами резекцмною апаратурою з пщнебЫним шарнiрним крiпленням вказуе на можливi проблеми замкових крiплень, а саме |'х стирання i зменшення в дiаметрi кульок вiд 1,8 мм до 1,6-1,4 мм вщповщно, що потребувало вчасно'| замiни матриць. Подалыш дослiдження повиннi проводитись в план розробки бiльш стабiльного та довготривалого в експлуатацп блоку з'еднання рухомо'| та неруxомоí частини резекцiйноí апаратури.
Ключовi слова: резекцiя верxньоí щелепи, штелектуально-активна резекцiйна апаратура, вiдцаленi результати.
ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ПРОТЕЗИРОВАНИЯ БОЛЬНЫХ ПОСЛЕ РЕЗЕКЦИИ ВЕРХНЕЙ ЧЕЛЮСТИ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНО-АКТИВНОЙ РЕЗЕКЦИОННОЙ АППАРАТУРОЙ
Левандовский Р. А.
Резюме. Для реабилитации больных после резекции верхней челюсти используется большое количество разнообразной аппаратуры. Конечное протезирование возможно через определенный период времени из-за неподготовленности тканей протезного ложа и способности их противостоять нагрузкам при эксплуатации этой аппаратуры в полости дефекта. Поэтому предложено большое количество ее разновидностей, которые имеют свои преимущества и большое количество недостатков.
При протезировании больных после резекции верхней челюсти нами предложена перманентная реабилитация, которая включала изготовление разнообразной аппаратуры, уже начиная с операционной. Как конечный вариант реабилитации девяти пациентам после резекции верхней челюсти по поводу органических заболеваний изготовлена интеллектуально-активная резекционная аппаратура. Ею запротезировано шесть человек (66,67%), среди них, три (50,00%) мужчины и три (50,00%) женщины, которые пользовались ею разные сроки - до конца жизни. Еще трое (33,33%) больных, в том числе, один (33,33%) мужчина и две (66,67%) женщины, пользуются этой аппаратурой по сегодняшний день.
Использование интеллектуально активной резекционной аппаратуры с небным шарнирным креплением в отдаленные сроки наблюдений имело положительные результаты. Ни в одном случае в процессе ее эксплуатации не было потерь опорных естественных зубов или искусственных опор (дентальных имплантатов), поэтому не было необходимости менять резекционные протезы. В тоже время, длительное наблюдение, за предложенной нами резекционной аппаратурой с небным шарнирным креплением, указывает на возможные проблемы замковых креплений. Нами было замечено стирание и уменьшение в диаметре шариков от 1,8 мм до 1,6-1,4 мм соответственно, что требовало своевременной замены матриц. Дальнейшие исследования должны проводиться в плане разработки более стабильного и длительного в эксплуатации блока соединения подвижной и неподвижной части резекционной аппаратуры.
Ключевые слова: резекция верхней челюсти, интеллектуально-активная резекционная аппаратура, отдаленные результаты.
LONG-TERM RESULTS AFTER PROSTHETICS FOR PATIENTS AFTER RESECTION OF THE UPPER JAW BY INTELLECTUALLY ACTIVE RESECTION EQUIPMENT
Levandovskyi R. A.
Abstract. For the rehabilitation of patients after resection of the upper jaw, a large number of various instruments are used. Prostheses after resection are a special kind of equipment that requires a certain algorithm of action, a dental laboratory and a trained dental technician.
Final prosthetics is possible after a certain period of time due to the unpreparedness of the tissues of the prosthetic bed and their ability to transmit the force during the action of this equipment in the cavity of the postoperative defect.
For prosthetics patients after resection of the upper jaw we offered permanent rehabilitation, which included the manufacture of various designs, starting at the operating room.
As the final version of rehabilitation for nine patients after resection of the upper jaw for organic diseases, intellectually active resection equipment was made. With help of this resection equipment six people (66.67%), among them three men (50.00%) and three women (50.00%) were using at different times - until the end of their lives. Another three (33.33%) patients, among them one (33.33%) a man and two (66.67%) women use this equipment to this day.
The use of intellectually active resection equipment with palatine articulation at long-term observation had positive results. In no case, while using it there was no loss of supporting natural teeth or artificial supports (dental implants), there was no need to redo resection prostheses.
Long-term observation of the resection equipment proposed by us with a palatal joint indicates the possible problems with locks, especially their erasing and reduction in the diameter of the balls from 1.8 mm to 1.6-1.4 mm, which required the timely replacement of the matrices.
Further research should be carried out in terms of developing a more stable and long-lasting unit for connecting the mobile and fixed parts of the resection equipment.
Key words: maxilla resection, intellectually active resection equipment, long-term results.
Рецензент - проф. Король Д. М.
Стаття надшшла 22.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-367-370 УДК 616.314 002 053.2 02:616.314 007.1 Любарець С. Ф.
ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ КАР1ССУ ЯК УСКЛАДНЕННЯ ПОРУШЕНЬ
ФОРМУВАННЯ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ
Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О. О. Богомольця (м. Кив)
slub@ukr.net
Зв'язок публ1кацГГ з плановими науково-до-слщними роботами. Робота е фрагментом науко-во-дослщно1 роботи кафедри дитячо! терапевтичноТ стоматологи та профтактики стоматолопчних за-хворювань Нацюнального медичного уыверсите-ту iменi О. О. Богомольця «^агностика, л^вання i профтактика захворювань твердих тканин зубiв на рiзних етапах Тх розвитку у дтей» (№ державноТ рее-страцп 011611000122).
Вступ. Аналiз стану здоров'я дитячого насе-лення УкраТни свщчить про зростання пошире-ност захворювань, в тому чи^ - стоматолопчних [1,3,4,11,12,15,21].
В спек^ стоматолопчних хвороб чтьне мюце належить порушенням формування твердих тканин зубiв (ПФЗ) (МКХ-С) (1999), зокрема ппоплази емали Розповсюдженють ппоплази емалi в ев-ропейських кражах варте вщ 2,5 до 4% [3,4,20]. Основним ускладненням ппоплази е карiес зубiв [3-6]. Поширенють ппоплази емалi постмних зубiв, ускладненоТ карiесом, становить 48,4%, поеднаноТ з ^есом - 29,7% [3].
Для прогнозування виникнення рiзних хвороб, в тому чи^ i стоматолопчних, а також розвитку Тх ускладнень застосовуються математичн методи
[2,8,10,13,18]. Дан лггератури свщчать про мож-ливють прогнозування Kapiecy 3y6iB як у дп*ей, так i у дорослих, генеpaлiзовaного пародонтиту та пародонтозу [7,9,14,16]. Математичн моделi щодо прогнозування розвитку ускладнень ПФЗ у дтей на сьогодншнм день вщсутни Враховуючи все вище-наведене, розробка методiв математичного прогнозування розвитку кapiecy зyбiв як ускладнення ПФЗ e актуальною.
Мета дослщження - покращити прогнозування шляхом розробки математичного методу щодо ймовipноcтi виникнення кapiecy зyбiв як ускладнення ПФЗ у дггей.
Об'ект i методи дослiдження. Об'ект досл^ дження - порушення формування зyбiв. Предмет доcлiдження - клiнiчнi та бiохiмiчнi характеристики стану твердих тканин зyбiв, пародонту та ротово! рщини (РР). Методи доcлiдження включали: 1) об-стеження ротово! порожнини, ппеычний стан по-рожнини рота (Ыдекс Green-Vermillion), визначення тесту емалево! резистентной (ТЕР), ступеню тяж-коcтi пнпв^ (РМА), стану тканин пародонту (кому-нальний пародонтальний iндекc (СР1)), мшерально-го складу РР щодо вмюту фоcфaтiв (Р), проведення кислотно! бюпси уражено! i iнтaктно! емaлi зyбiв (Р).
