Научная статья на тему 'Вибір метода хірургічного лікування хронічного панкреатиту, ускладненого псевдокістою підшлункової залози'

Вибір метода хірургічного лікування хронічного панкреатиту, ускладненого псевдокістою підшлункової залози Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
105
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
псевдокіста / хронічний панкреатит / хірургічне лікування / псевдокиста / хронический панкреатит / хирургическое лечение

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Велігоцький М. М., Оклей Д. В., Велігоцький О. М., Арутюнов С. Е.

З 1995 по 2005 рр. спостерігалося 78 хворих із хронічним панкреатитом, ускладненим псевдокістою підшлункової залози. В цей період 37 хворих були прооперовані лапаротомними методами: внутрішнє або зовнішнє дренування кіст, з них у 8 випадках резекція підшлункової залози. У 41 хворого використані малоінвазивні методи, які засновані на ендоскопічних маніпуляціях і пункційно-дренуючих втручаннях під ультразвуковим контролем.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Велігоцький М. М., Оклей Д. В., Велігоцький О. М., Арутюнов С. Е.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ВЫБОР МЕТОДА ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ПАНКРЕАТИТА, ОСЛОЖНЕННОГО ПСЕВДОКИСТОЙ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

С 1995 по 2005 гг. наблюдалось больных с хроническим панкреатитом, осложненным псевдокистой поджелудочной железы. В этот период 37 больных были подвергнуты полостному способу лечения: внутреннее или наружное дренирование кист, из них в 8 случаях резекция поджелудочной железы. У 41 больного использованы малоинвазивные методы, основанные на эндоскопических манипуляциях и чрескожных пункционно-дренирующих вмешательствах под ультразвуковым контролем.

Текст научной работы на тему «Вибір метода хірургічного лікування хронічного панкреатиту, ускладненого псевдокістою підшлункової залози»

В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш

УДК 616.37-002-06:616.37-003.4-039-089.8

ВИБ1Р МЕТОДА Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ ХР0Н1ЧН0Г0 ПАНКРЕАТИТУ, УСКЛАДНЕНОГО ПСЕВД0К1СТ0Ю П1ДШЛУНК0В01ЗАЛОЗИ

Велггоцький М.М., Оклей Д.В., Велггоцький О.М., Арутюнов С.Е.

Харювська медична академ1я пюлядипломноТ осв1ти

3 1995 по 2005 рр. спостерггалося 78 хворих гз хронгчним панкреатитом, ускладненим псевдокг-стою пгдшлунковог залози. В цей пергод 37 хворих були прооперованг лапаротомними методами: внутргшне або зовнгшне дренування кгст, з них у 8 випадках - резекцгя пгдшлунковог залози. У 41 хворого використанг малогнвазивнг методи, якг заснованг на ендоскопгчних мангпуляцгях г пу-нкцгйно-дренуючих втручаннях пгд ультразвуковим контролем.

Ключов1 слова: псевдокюта, хрошчний панкреатит, х1рурпчне лкування.

При

Актуальшсть теми

За останы роки тостер!гаеться зростання кн лькост хворих з ускладненими формами хронн-ного панкреатиту (ХП). Особлива актуальнють проблеми в тому, що страждае на дане захво-рювання, в основному особи працездатного в1ку [1]. Псевдоюсти (ПК) пщшлунковоТ залози (ПЗ) входять до числа найбтьш поширених усклад-нень ХП, частота яких, за даними р^них автора, коливасться вщ 11 до 18 %. Хроннний алкоголем е причиною утворення ПК в 70-90% випад-к1в, конкременти в жовчних протоках \ протоках пщшлунковоТ залози обумовлюють утворення ПК в 10-30 % спостережень [2,5,7]. Широко по-ширеы методи консервативного лкування ХП, ускладненого псевдокютою, не дають позитив-ний результат, або терапевтичний ефект бувас короткочасний. Консервативна тератя також обмежена зважаючи на небезпеку розвитку важ-ких уекпаднень: нагноення вмюту кюти, и пер-форацт в прилегл1 порожнеч1 або органи, у вь льну черевну порожнину, кровотеч1 в просв1т кю-ти або в шлунково-кишковий тракт, мал1п-лзацт. Крупы юсти можуть викпикати кишкову непрохн днють, асцит, серцево-легеневу недостатысть [4,8]. У зв'язку з цим, переважна бтьшють хфур-пв дотримуються активно!' хфурпчноТ тактики ль кування ПК ПЗ. Збтьшення ктькост1 хфурпчних втручань, обумовлене зростанням захворюва-ност1, не супроводжусться поманим зниженням частоти незадовтьних результата, як1 екпада-ють, за даними р^них автора, 6,7 - 43%. Цю об-ставину можна пояснити нерщким застосуван-ням р^них вид1в оперативних втручань без до-статнього патогенетичного обфунтування [3,5,6].

Матер1али 1 методи

Пщ нашим спостереженням з ПК ПЗ знахо-дилося 78 хворих у вщ1 вщ 20 до 75 роюв. ЖЫок - 12 (15,4%), чоловшв 66 (84,6%). Найбтьш частою локал^ацею юст було тто пщшлунковоТ залози - у 42 (53,9%) хворих, головки пщшлунковоТ залози - у 31 (39,7%), дтянка хвоста - у 5 (6,4%).

д|агностиц| використовували комплекс спец1альних лабораторнойнструментальних метод^ дослщження: бюх^чний аналЬ кров1, дослщження панкреатичних фермента сироватки кров1, коагулограма, цукор кров1, У31, гастродуо-деноскопт, ендоскопнна ретроградна холангю-панкреатограф1я (ЕРХПГ), комп'ютерна томограф^.

Основним методом в комплекс! д1агностичних захода, що дозволяють достовфно визначити характер \ локал1зац1ю морфолопчних змЫ в ПЗ, вважасмо ультразвуковий метод. Даний метод дозволяв в 100% спостережень виявити наяв-нють кют в р^них вщдтах ПЗ. Важливим методом д1агностики, окр1м цього, е ЕРХПГ. Цей метод дозволяе в переважнм бтьшост! спостережень визначити стан протоковоТ системи ПЗ, диференц1ювати пухлинний процес вщ хроннно-го запалення, уточнювати наявысть зв'язюв кют пщшлунковоТ залози з головною панкреатичною протокою.

Результати досл1дження та 1х обговорення

До 1998г. методом вибору вважали ттьки х\-рурпчний \ у 37 (47,4%) хворих були виконаы лапаротомы способи лкування: 1) зовышне дренування кют; 2) внутр1шнсдренування кют; 3) резекцмы методи на пщшлунковм залозк

Зовышне дренування ПК ПЗ було виконане у 8 (10,2%) хворих. Показаниями до оперативного лкування служили: збтьшення розмрв юстоз-ного утворення при проведены консервативного лкування, поява переконливих ознак усклад-нень - нагноення, наявнють секвестр!в, кровоте-ча в порожнину кюти, розвиток компресп шлун-ково-кишкового тракту з явищами непрохщностк У 1 (1,3%) хворого даноТ групи надал1 було по-тр1бно повторне оперативне втручання у зв'язку з формуванням зовышньоТ панкреатичноТ нори-цк Ще у одного (1,3%) виник рецидив кюти. Да-ним хворим виконано внутр1шнс дренування кю-ти.

Внутр1шнс дренування к1сти виконане у 22 (28,2%) хворих. Показаниям до операци служили зр1л1 ПК з сформованою капсулою, що мають сполучення з протоками п1дшлунковоТ залози (головним або протокою другого порядку). Ме-

Актуальн проблемы сучасно'1 медицины

юдом вибору анастомозу була цистоеюностом1я з мжкишковим анастомозом \ заглушкою по Ша-л1мову. У 3 (3,8%) хворих з даноТ групи у вщда-леному тсляоперацмному перюд1 виник рецидив кюти.

У тих. випадках, коли патолопчний процес локал^увався в голову ПЖ з сформованою ПК, операцию вибору вважали операц1ю Фрея, яка в нашому дослщжены була виконана у 5 (6,4%) хворих. Панкреатодуоденальы резекци виконаы у 2 (2,6%) хворих з хроннними ПК на фоы ф1б-розно-дегенеративних змЫ в пщшлунковм залоз1 в випадках, коли було неможливо виключити он-колопчний процес. В груп1 хворих, як1 перенесли резекцмы втручання на ПЖ було два усклад-нення: рецидив кюти \ неспроможнють анастомозу без летального результату.

За перюд 1998 - 2005 рр. у 41 (52,6%) хворих використаы малонвазивы методи х1рурпчного лкування ПК ПЗ, засноваы на ендоскопнних мантуляцях \ черезшфних пункцмно-дренуючих втручаннях п1д ультразвуковим контролем.

У 19 (24,4%) хворих з кютами, розм1ри яких досягали 6 см \ бтьше, використовували пунк-цмно-дренуючий метод пщ динамнним ультразвуковим контролем. Показаниями до цього методу були: наявнють юсти протягом 2-х \ бтьше м1сяц1в, сформована капсула ПК, вщсутнють сполучення ПК з протоковою системою ПЗ. У 16 (20,5%) випадках дренуванням вдалося досягти усунення основних кпУчних прояви, значного зменшення кют \ Тх обл1тераци. У 3 (3,8%) хворих малотравматичы методи виявилися неефектив-ними у зв'язку з розвитком гнмно-запального процесу, наявнютю секвестр^ в порожниы юсти. Цим хворим виконано зовышнс дренування „вщ-критим" способом. У 1 (1,3%) хворого сформу-валася зовышня панкреатична нориця, яка на-дал1 самостмно закрилася. При розмфах кют менше 6 см у 12 (15,4%) хворих були виконаы черезшюры пункцИ з астрацсю вмюту. При цьому проводили цистограф1ю для виявлення сполуки порожнини з протоками ПЗ, цитолопчне \ бюхЫчне дослщження вмюту юсти. У 2 випадках пункцИ були багатократними (3-4 рази) з ¡н-тервалом 3-5 д1б. У дано!' групи хворих вдалося повыстю лквщувати псевдоюсти без рецидиву захворювання у вщдаленому тсляоперацмному перюдк

У 10 (12,8%) хворих з ф1брозним панкреатитом, ускладненим пом1рною протоковою пперте-нз1сю \ ПК до 3-4 см у поеднаны з жовчо-кам'яною хворобою, виконана ендоскотчна па-птлосфнктеротомт з метою лквщаци причини порушення вщходження жовч1 \ панкреатичного

соку. 3 них 3 (3,8%) хворим виконана ендоскот-чна в1рсунготомт, пот1м, другим етапом, через 3-4 ды виконана лапароскопнна холецистекто-мт. Ускладнень у даноТ групи хворих не було.

Методи хфурпчного лкування, як1 проводились хворим на хроннний панкреатит, ускпадне-ний ПК ПЖ представлен! в таблиц!.

Таблиця

Метод xipypr¡4Horo лкування Кгпькють хворих Ускладнення

Зовышне дренування kíct 8 (10,2%) 2 (2,6%)

Внутр1шне дренування kíct 22 (28,2%) 3 (3,8%)

Резекцмы операцп на ПЗ: - операц1я Фрея - ПДР 5 (6,4%) 2 (2,6%) 1 (1,3%) 1 (1,3%)

Пункцшно-дренуючий метод 19 (24,4%) 3 (3,8%)

Черезшфы пункцп кюти 12 (15,4%) ---

EHflocKonÍ4H¡ методи 10 (12,8%) ---

Усього: 78 (100%) 10 (12,8%)

Висновки

Таким чином, отримаы результати малонва-зивних пункцйно-астрацмних втручань пщ ультразвуковим контролем дозволяють вважати даы методи методами вибору, особливо при лн KyBaHHi псевдоюст пщшлунково!' залози, що не сполучаються з протоковою системою органу. При лкуваны хрон1чного панкреатиту 6miapHoro генезу з формуванням псевдоюсти в paHHix тер-MiHax nepcneKTHBHi ендохирурпчы втручання на дистальы вщдти холедоха i в1рсунгова протока.

Л1тература

1. Архангельский В.В., Шабунин А.В., Лукин А.Ю. Лечение ложных кист поджелудочной железы // Анналы хирургической гепатологии. - 1999. - Т.4,№1.-С.44-48.

2. Данилов М.В., Федоров В.Д. Хирургия поджелудочной железы: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1995.

- 512с.

3. Мишин В.Ю., Квезерова А.П. Современный подход к лечению псевдокист поджелудочной железы // Анналы хирургии. - 2000. - №3. - С. 32-39.

4. Федоров В.Д., Буриев И.М., Икрамов Р.З. Хирургическая панкреатология: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1999. - 208 с.

5. Шалимов А.А., Шалимов С.А., Нечитайло М.Е., Радзи-ховский А.П. Хирургия поджелудочной железы. - Симферополь: Таврида, 1997. - 560 с.

6. Beger H., Schlosser W., Siech M., Poch B. The surgical management of chronic pancreatitis: duodenum-preserving pancreatectomy // Advances in Surgery. - 1999. - Vol. 32.

- P. 87-104.

7. Buchler M.W., Friess H., Baer H. Surgical treatment of chronic pancreatitis: new standards // Dig. Surg. - 1996. -Vol. 13, № 2. - P. 153-156.

8. Williams K.J., Fabian T.C. Pancreatic pseudocyst: recommendations for operative and nonoperative management // Am. Surg. - 1992. - Vol. 58, № 3. - P. 199-205.

Tom 6, Выпуск 1-2

39

BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ

Реферат

ВЫБОР МЕТОДА ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ПАНКРЕАТИТА, ОСЛОЖНЕННОГО ПСЕВДОКИСТОЙ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Велигоцкий H.H., Оклей Д.В., Велигоцкий A.H., Арутюнов С.Э.

Ключевые слова: псевдокиста, хронический панкреатит, хирургическое лечение.

С 1995 по 2005 гг. наблюдалось больных с хроническим панкреатитом, осложненным псевдокистой поджелудочной железы. В этот период 37 больных были подвергнуты полостному способу лечения: внутреннее или наружное дренирование кист, из них в 8 случаях - резекция поджелудочной железы. У 41 больного использованы малоинвазивные методы, основанные на эндоскопических манипуляциях и чрескожных пункционно-дренирующих вмешательствах под ультразвуковым контролем.

УДК: 616.329-073.7-089

СИСТЕМАДЛЯ МОНИТОРИНГА ДАВЛЕНИЯ В ПОЛЫХ ОРГАНАХ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА

Велигоцкий H.H., Горбулич A.B.

Кафедра торакоабдоминальной хирургии ХМАПО

Разработана система для мониторинга давления в полых органах желудочно-кишечного тракта, которая позволяет осуществлять диагностику на уровне зарубежных аналогов.

Ключевыеслова. Система для мониторинга давления

Практическая медицина и медицинская наука на современном этапе во многом связана с техническим обеспечением практического врача и медика-исследователя, однако зачастую многое методы обследования являются закрытыми для отечественных исследователей из-за дороговизны медицинского оборудования. Это утверждение в большей степени относится к методикам, которые в основном используются в специализированных центрах или для научных исследований [1, 2, 3]. К таким методикам относят мониторинг давления в полых органах желудочно-кишечного тракта (ЖКТ).

Цель исследования

Создание экспериментального образца прибора для мониторинга давления в полых органах ЖКТ, его апробация при обследовании здоровых лиц, сравнение полученных данных с данными мировой литературы.

Материалы и методы исследования

Нами совместно с НТУ ХПИ разработан и внедрен в практику отделений 26 ГКБ г. Харькова экспериментальный прибор позволяющий проводить мониторинг давления в полых органах ЖКТ. Регистрацию внутрипросветного давления осуществляли методом открытого катетера. Катетер вводили в пищевод и по нему с постоянной скоростью подавалась жидкость, на проксимальному конце к катетеру присоединялся регистратор для измерения давления. Электрический сигнал от преобразователя давления усиливался и с помощью аналогово-цифрового преобразователя (АЦП) и переводился в цифровую форму. Цифровые данные передавались на ЭВМ, где осуществлялся их анализ и графи-ческоеотображение (Рис. 1).

Рис. 1. Система для мониторинга давления: Результаты и обсуждение

Мониторинг давления проводили для исследования тонуса нижнего пищеводного сфинктера (НПС) и перистальтики пищевода в соответствии с рекомендациями американской ассоциации гастроэнтерологов [4]. Прибор позволяет осуществлять многоканальную регистрацию давления.

По цифровым данным, полученным во время мониторинга, программное обеспечение позволяет рассчитать следующие показатели:

- количество транзиторных релаксаций НПС;

- базальное давление в зоне НПС;

- определять параметры перистальтической волны.

Данные мониторинга давления в зоне НПС представлены на рис.1.а; данные исследования перистальтики пищевода на рис. 1.6. Регистрацию внутрипросветного давления осуществляли методом открытого катетера. Катетер вводили в пищевод и по нему с постоянной скоростью подавалась жидкость, на проксимальному конце к

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.