CC BY
14
6. Литвинова Л.Я. Срединные и боковые кисты и свищи шеи (клиника, диагностика и лечение): Дис. ... канд. мед. наук: 14.00.04. - М., 1994. - 127 с.
7. Тимофеев A.A. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. - К.: Червона Рута -Туре, 2002. - Т. 3. - 358 с.
8. Насыров В.А. Гигантская боковая киста шеи // Здравоохранение Киргизии, янв. - февр.- 1989. - Фрунзе. - С. 5960.
9. Неупокоев Н.И., Тельпнер A.M. Клинико-морфологическая характеристика боковых кист и свищей шеи // Клиническая медицина. - 1984. - Т. 62, № 4. - С. 89-92.
Реферат
КЛИНИКО-ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БРАНХИОГЕННЫХ КИСТ ШЕИ Дёмина Е.Ю., Ткаченко П.И.
Ключевые слова: бранхиогенная киста шеи, диагностика, иммуногистохимическое исследование.
В работе изучены особенности клинического течения и локального иммунитета бранхиогенной кисты боковой области шеи методом их морфологической и иммуногистхимической идентификации. Установлено, что характерные особенности структурно-гистохимического строения стенок позволяют установить критерии их дифференциальной диагностики.
Summary
CLINICAL AND IMMUNOGISTOCHEMICAL CHARACTERISTICS OF BRANCHIAL CYST OF THE NECK Demina Ye.Yu., Tkatchenko P.I.
Key words: branchial cyst of the neck, diagnosis, immunogistochemical investigation.
The paper represents the characteristics of clinical course and local immunity of branchial cysts of the lateral area on the neck bym means of their morphological and immunogistochemical identification. It has been found out the peculiarities of structural and gistochemical composition of the walls allow to determone the criteria of their differential diagnostics.
УДК 616.833.17-002
ВЕГЕТАТИВН0-СУДИНН1 ТА СЕНС0РН0-АЛЬГ1ЧН1 П0РУШЕННЯ У ПАЦ1ЕНТ1В 13 ХР0Н1ЧНИМИ ПЕРИФЕР1ЙНИМИ УРАЖЕННЯМИ ЛИЦЕВ0Г0 НЕРВА 1ваницька О.С., Рибалов О.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
В статт1 доводиться необх1дтстъ комплексного тдходу до обстеження хворих 1з ПУЛН. Авторы наводятъ результаты клгнгчних та електроф1зюлог1чних досл1дженъ, що вказуютъ на значне м1сце вегетативно-судинних та сенсорно-алъг1чних розлад1в, як супроводжуютъ пору-шення функцюналъного стану м1м1чних м'яз1в. Забезпечення ефективного лгкування можливо лише за умови його спрямування на вс1 ланки патолог1чного процесу.
Ключов1 слова: перифершш ураження лицевого нерва, лицев1 вегетативно-судинш та сенсорно-альпчн1 розлади.
Важливою та актуальною проблемою сучасноТ кна до слинних, слЬних, носових та пщнебнних
х1рурпчно1 стоматологи та неврологи продовжуе залишатись проблема лкування перифермних уражень лицевого нерва (ПУЛН) як травматичного, так \ нетравматичного походження. В су-часних умовах все бтьше число дослщниюв схиляються до думки, що набут1 перифермы ураження лицевого нерва е найпоширеышим нейростоматолопчним захворюванням [1, 2, 3, 4]. Висока частота цих уражень, а також р1зно-маытнють та тяжесть IX кпннних прояви мо-жуть бути пояснен! досить суттсвими анатомн-ними та функцюнальними особливостями лицевого нерва. З'ясування Тх мае важливе значения не ттьки для розумння етюлоги та патогенезу ПУЛН, але й для тотчноТ д1агностики та визна-чення оптимальних шляхв Тх лкування.
Розглядаючи ц особливост1, дослщники, перед ус1м, звертають увагу на те, що лицевий нерв е змшаним. Головним чином вн представлений руховими волокнами, як1 в основному йдуть до мЫчних м'язв, що забезпечус цьому нерву домнуючу роль у здмснены мЫки та мь мнного оформления мовлення, а також його участь у процеа артикуляци [5]. До його складу входять також парасимпатичы секретеры воло-
залоз, чутлив1 (смаков1) волокна вщ передых 2/3 язика та волокна, як1 проводять чутлив1 ¡мпульси в1д обмеженоТ дтянки шфи зовышнього слухового проходу, барабанноТ перетинки \ барабан-ноТ порожнини. Значний ¡нтерес викликають ро-боти, в яких звертасться увага на здатнють волокон лицевого нерва забезпечувати також гли-боку чутливють м'яз1в обличчя та брати участь в ¡ннерваци судин мозку та обличчя [б, 7, 8, 9, 10, 11]. I все ж проблема судинних порушень та розлад1в чутливост1, пов'язаних ¡з ПУЛН, ще не отримала належноТ розробки та потребуе пода-льшого дослщження.
Метою нашого дослщження с оптим^ацт лн кування хворих ¡з ПУЛН в стади залишкових явищ на основ! комплексного пщходу до з'ясування особливостей клннного переб1гу за-хворювання, серед яких значне мюце поещають вегетативно-судины та сенсорно-альпчы пору-шення.
Матер1али та методи досл1дження.
В основу нашого дослщження були покпадеы результати обстеження 82 хворих ¡з порушення-ми функцм лицевого нерва перифермного ^ене-
зу у стади залишкових явищ. 3 метою отримання якомога бтьш точно!' та повноТ ¡нформаци про тяжесть ураження лицевого нерва здмснювали оцнку вираженост1 функцюнальних порушень м'яз1в лиця за Ф.М. Фарбером, вивчення судин-них та сенсорних розлад1в, а також аналЬ геодинамки головного мозку на основ! реоенцефа-лографи (РЕГ), проведено!' на anapaTi „REGINA-2000" [6].
Результати власних дослвджень.
Bei 82 хворих, що перебували пщ нашим спо-стереженням, у якост1 ochobhoi скарги вказували на р1зного ступеня «слабость» мЫчноТ мускула-тури oflHiei половини обличчя, в наслщок якоТ виникали косметичний дефект, нечисть мов-лення та утруднення при вживаны Тжк KpiM того, 7 пац1ент1в (8,5%) скаржились також на пом1рне вщчуття «стягування» в уражених м'язах, що по-силювалось при емоцмному напружены та Mic-цевому переохолодженнк Поряд 3i скаргами на pyxoßi порушення 39 хворих (47,6%) звертали увагу на онЫння та вщчуття „б1гання мурашок" у дтянц1 губ та щоки на боц1 ураження лицевого нерва, 22 патента (26,8%) скаржились на наяв-HicTb болю на паретичному боц1, переважно у дтянц1 вуха, щоки, за соскопод1бним вщростком, рщше - потилиц та скрон1.
У деяких хворих pyxoßi та чутлив1 порушення поеднувались з ¡ншими симптомами захворю-вання, що були обумовлеы р1внем переважного ураження лицевого нерва. Так, пац1снти скаржились на сльозотечу, cyxicTb ока, зниження або спотворення смакових вщчут^в, порушення слуху.
Враховуючи те, що пщ нашим спостереженням знаходились XBopi з хроннним nepeöiroM ПУЛН, важливе значения для бтьш точно!' д1агностики та прогнозу розвитку захворювання мало вста-новлення нав1ть тих симптом^ захворювання, як1 були усунут1 в xofli попереднього лкування. Так, переважна бтьшють (78,2%) пац1ент1в ¡з ПУЛН нетравматичного ^енезу звертала увагу на наявнють больового синдрому в процеа розвитку захворювання. Як правило, бол1 передували розвитку розладу функцм мЫчних м'яз1в, але в ряд1 випадюв вони виникали на фоы вже ¡снуючого парезу або паралну. Частше бол1 були постмними, тупими, давлючими, рщше - гос-трими, стртяючими. Больов1 вщчуття тривали вщ дектькох дыв до дектькох тижыв або мюя-ц1в, пюля чого зникали. Однак, у 22 пац1ент1в (26,8%) больовий синдром збер1гався i на час нашого обстеження, що можна розглядати як несприятливий прогностичний показник.
У Bcix пац1снт1в переважаючим симптомом були р1зного ступеня вираженост1 порушення функцм MiMNHHX м'яз1в ПОЛОВИНИ ЛИЦЯ, ЩО BiflnOBi-дала боку ураження лицевого нерву. У 71 хворого (86,6%) спостер1галась асиметр1я обличчя у стаы спокою за рахунок бтьш низького розта-шування брови, розширення очноТ щтини, згла-
дженост1 носо-губноТ борозни, опущення кута рота на ураженому боцк Ц1 розлади були особливо пом1тними при активних рухах м'яз1в обличчя, як1 у 63 пац1ент1в (76,8%) були значно зменшеы, а у решти 8 (9,8%) - майже неможли-вк Зовышнм вигляд 7 пац1снт1в (8,5%) був хара-ктерним для ВКММ: звуження очно!' щтини, по-глиблення носо-губноТ борозни, наявнють синкн незм, найчастше, повко-губних та губно-пальпебральних на боц1 ураження лицевого нерва. Обсяг мЫчних рух1в на ураженм половин! обличчя у цих пацент1в теж був обмежений. У решти хворих спостер1галась як у стан1 спокою, так \ при активних рухах слабость лише т1еТ час-тини мЫчних м'яз1в, як1 ¡ннервуються крайовою (2 особи (2,4%), виличною (1 особа (1,2%) або щнною (1 особа (1,2%) плкою лицевого нерва.
На основ! в^уальноТ оцнки асиметри обличчя у стан1 спокою та за допомогою теств за шкалою Фарбера нами було встановлено у 25 патенте (30,5%) - пом1рний, у 49 (59,7%) - виражений, у 8 (9,8%) - тяжкий парез мЫчних м'яз1в лиця.
Огляд обличчя хворих виявив у 33 (40,2%) з них ¡н'ецювання кон'юнктиви, а у 30 (36,6%) також нер1вном1рысть кольору та зниження темпе-ратури шфних покриви щоки на боц1 ураження лицевого нерва, що вказувало на наявнють у них вегетативно-судинних порушень. У 39 хворих (47,6%) були вщмнеы також явища ппесте-зи, пперестезп та парестези на паретичному бо-цк У 22 патенте (26,8%) нами була зафксована болюнють при надавлюваны на соскопод1бний вщросток, защелепну ямку, попереду козелка вуха, при збираны шюри обличчя у складку. Кр1м цього, у 7 хворих (8,5%) при проведены кнесте-тично1 пальпаци обличчя на боц1 ураження лицевого нерва були виявлеы локальы ппертонуси у вигляд1 болюних при надавлюваны та розтяг-нены ущ1льнень розм1ром в1д 2 мм до 1 см, най-бтьш груб1 з яких локал1зувапись у мускулатур! щоки.
На наявн1сть у пац1ент1в ¡з ПУЛН вегетативно-судинних порушень вказували \ виявлен1 пщ час стоматолог1чного обстеження набрякл1сть та не-р1вном1рн1сть кольору СЛИЗОВО! оболонки порож-нини рота на боц1 прозопопарезу у 31 особи (37,8%).
Подтяючи точку зору 61льшост1 досл1дник1в про те, що провщною ланкою у патолопчному процес1 розвитку ПУЛН е порушення кровооб1гу, ми великого значения надавали дослщженням, спрямованим на Тх виявлення, зокрема вивчен-ню церебрально! геодинам1ки. РЕГ-досл1дження, проведен! 77 патентам ¡з ПУЛН встановили, що у 21 хворого (27,3%) РЕГ-крив1, отримаы на Р-М в1дведенн1 обох твкуль головного мозку, за формою були нормальними або наближались до норми. Варто зауважити, що такий тип РЕГ-криво!' переважав у пац1ент1в ¡з пом1рним парезом мЫчних м'яз1в (14 пац1снт1в 18,2%).
Ппертоннний тип РЕГ обох твкуль головного мозку, що проявлявся зниженням ампл1туди,
змшою форми хвил1 частое у вигляд1 „плато" або розщеплення и, подовженням анакротичноТ фази, зменшенням вираженост1 дикротичного зубця \ змщенням його до вершини, було зарее-стровано у 18 пац1ент1в (23,4%). Кр1м того, п1д-вищений судинний тонус на боц1 ураження лицевого нерва спостер1гався ще у 16 пац1ент1в (20,8%) при нормальному (12 пац1ет1в (15,6%) чи ппотоннному (4 пац1енти (5,2%) на „здоровому".
У 9 хворих (11,7%) були зафксоваы ознаки двостороннього зниження судинного тонусу, про що свщчило збтьшення ампл1туди та загост-рення вершини РЕГ, скорочення тривалост1 анакротичноТ фази, збтьшення дикротичного зубця та його зм1щення вниз до основи кривоТ, поглиб-лення ¡нцизури. Кр1м того, ппотоннний тип кривоТ на „ураженому" боц спостер1гався у 13 пацн ент1в (16,9%) при нормальному (8 хворих (10,4%) та ппертоннному (5 хворих (6,5%) на „здоровому".
РЕГ-дослщження на О-М вщведены встанови-ли, що отримаы таким чином реоенцефалогра-ми 18 хворих (23,4%), вщповщали вковм норм1 або наближались до неТ. Як \ у випадку РЕГ-дослщжень на Р-М вщведены, нормальы або наближеы до норми РЕГ-крив1 були отримаы переважно у пац1ент1в з поманим парезом мЫ-чних м'яз1в (14 оаб 18,2%).
Двостороннс пщвищення судинного тонусу було вщмнено у 19 хворих (24,7%). Кр1м того, у 16 пац1ент1в (20,8%) ознаки пщвищеного судинного тонусу на паретичному боц1 посднувались ¡з но-
рмальним у 12 хворих (16,9%) та зниженим - у 4 оаб (5,2%) на „здоровому" боцг
Двобнна ппотоыя була характерна для 11 па-ц1ент1в (14,3%). Кр1м того, з 13 пац1ент1в (16,9%), на реограмах яких виявлеы ознаки низького судинного тонусу на боц1 ураження лицевого нерва, нормотоыю на „здоровому" боц було зафк-совано у 7 пац1ент1в (9,1%), а ппертоннний тип РЕГ спостер1гався у 6 пац1ент1в (7,8%).
При РЕГ-дослщженнях на Р-М та О-М вщве-деннях окр1м ознак, характерних для порушень артер1альноТ системи кровооб1гу, у бтьшост1 хворих виявлялись також \ ознаки порушення венозного кровотоку у вигляд1 зниження венозного тонусу та утрудненого венозного вщтоку.
При анал1з1 основних ктькюних параметр^ ре-оенцефалограм на обох вщведеннях хворих ¡з ПУЛН та показниками норми було виявлено, що р1зниця м1ж ними за ктькютю показниюв ¡з до-стов1рними вщмЫностями та р1внем цих вщмн-ностей була тим суттсв1шою, чим бтьш вираже-ною була у пацент1в дисфункцт м'язв лиця. Так, м1ж хворими з поманим прозопопарезом та особами контрольноТ групи були зафксоваы до-стовфы вщм1нност1 лише за показником Р1. При вираженому парез1 м'яз1в були виявлеы достовь рн1 вщмнност1 за такими показниками, як Р1, а, а/Т, КА. Р1зниця м1ж ДК1 та ДС1 на обох вщве-деннях хоча \ вщмналась, але була недостов1р-на. При тяжкому прозопопарез! наявними були достовфы вщмнност1 за вама основними РЕГ-показниками (табл. 1).
Таблиця 1
\фппац\снт'1в /з р':зним ступенем прозопопарезу до лкування
Показник Р-М вщведення О-М вщведення
„У ражен ий" ¿¡к „Здоровий" бк „У ражен ий" бк „Здоровий" бк
Помфний прозопопарез (п=25)
Р1, Ом 0,131±0,005* 0,139±0,006 0,080±0,002* 0,087±0,004
а, с 0,147±0,007 0,145±0,004 0,159±0,008 0,154±0,006
а/Т, % 16,58±0,42 15,62±0,53 17,31±0,44 15,78±0,48
ДК1, % 54,31±2,53 53,12±2,15 54,35±2,28 53,77±2,13
ДС1, % 63,53±2,49 62,17±2,18 67,66±2,44 65,27±2,35
КА, % 18,68±1,70 22,08±3,14
Виражений прозопопарез (п=44)
Р1, Ом 0,129±0,004* 0,135±0,002 0,079±0,003* 0,085±0,005
а, с 0,158±0,006* 0,147±0,003 0,171±0,007* 0,154±0,008
а/Т, % 17,41±0,52* 15,73±0,65 17,65±0,45* 16,21±0,53
ДК1, % 56,24±2,51 53,42±2,15 56,33±2,21 53,82±2,29
ДС1, % 67,73±3,38 67,54±2,12 70,16±2,49 67,27±2,85
КА, % 21,25±2,11* 27,23±3,18*
Тяжкий прозопопарез (п=8)
Р1, Ом 0,125±0,007* 0,132±0,005 0,071±0,003* 0,084±0,008
а, с 0,175±0,005* 0,169±0,004 0,182±0,003* 0,166±0,007
а/Т, % 21,46±1,22* 17,61±1,10 19,53±0,94* 17,18±0,73
ДК1, % 59,24±2,51* 58,11±2,15 59,35±2,21* 56,82±2,22
ДС1, % 71,32±2,02* 68,49±2,25 73,39±2,49* 72,27±2,85
КА, % 26,83±1,95* 31,25±2,74*
Примака. * - рП0,05 м1ж показниками „ураженого" боку хворих ¡з ПУЛН та показниками норми.
Отже, практично у Bcix хворих ¡з ПУЛН на рео-енцефалограмах обох дослщжуваних басейыв були виявлеы ознаки гемодинамнних порушень у систем! церебральних судин, особливо на боц прозопопарезу, що, на нашу думку, можуть бути пояснен! патолопчним процесом у лицевому не-
pBi.
Таким чином, комплексний niflxifl до обсте-ження хворих ¡з ПУЛН дозволяе най&льш повно представити кпннну картину цього захворюван-ня, звернути увагу не лише на викпикаы ним по-рушення функцюнального стану мЫчних м'яз1в, але й встановити рЬномаыты прояви вегетатив-но-судинних та сенсорно-альпчних розладв. Лише такий пщхщ може забезпечити розробку адекватних шляхв лкування цсТ недуги.
Л1тература
1. Грицай Н.М., Кобзиста Н.О. Нейростоматолопя. К.: Здо-ров'яГ 2001Г 144 с.
2. Завалишин И.А., Переседова A.B. Лицевая невропатия // Российский стоматологический журнал. - 2001. - №1. -С. 21-25.
3. Пузин М.Н., Разинкин О.П., Рушанов М.И. Невропатия лицевого нерва // Журн. невропат. и псих. им. С.С. Корсакова. - 1991. - Т.91, №5. - С.112-115.
4. Чуприна Г.М., Бабич G.X. Неврит лицевого нерва: сучас-Hi погляди на етюлопю, патогенез, лкування // Лкарська справа. - 1998. - №5. - С. 19-26.
5. Алиферова В.Ф. Патология черепных нервов. - К.: Здо-ров'я. - 1990. - 192 с.
6. Фарбер М.А., Фарбер Ф.М. Невропатии лицевого нерва. - Апма-Ата: Галым, 1991. - 168 с.
7. Бобин В.В. Лицевой нерв человека и некоторых животных : Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Харьков , 1966. -22 с.
8. Изменения чувствительности у больных с невритами лицевого нерва в результате лечения / Ю.В. Кукушкин, A.A. Сальников, A.H. Качура, О.И. Степанов // Клиническая медицина. - 1985. - №9. - С. 56-59.
9. Лицевые вегетативные и трофические нарушения / В.А. Карлов, И.К. Теблоев, O.H. Савицкая, Л.М. Гринберг, P.C. Мегдятов // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. - 1979. - Т. LXXIX. - вып. 4. - С.416-420.
10. Неврология лица / Под ред. В.А. Карлова. - М.: Медицина, 1991. - 288 с.
11. Вегетативно-сосудистые расстройства при невропатиях и методы патогенетической терапии / B.C. Лобзин, H.M. Жулев, В.Д. Косачев и др. // Журн. невропат. и псих. им. С.С. Корсакова. -1992. - Т. 92, №5. - С.32-35.
Реферат
ВЕГЕТАТИВНО-СОСУДИСТЫЕ СОСУДИСТЫЕ И СЕНСОРНО-АЛЬГИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМИ ПЕРИФЕРИЧЕСКИМИ ПОРАЖЕНИЯМИ ЛИЦЕВОГО НЕРВА Иваницкая Е.С., Рыбалов О.В.
Ключевые слова: периферические поражения лицевого нерва, лицевые вегетативно-сосудистые и сенсорно-альгические нарушения.
В статье доказывается необходимость комплексного подхода к обследованию пациентов с ПУЛН. Авторы приводят результаты клинических и электрофизиологических исследований, указывающие на значительное место вегетативно-сосудистых и сенсор -но-альгических расстройств, которые сопровождают нарушения функционального состояния мимических мышц. Обеспечение эффективного лечения возможно при условии его направленности на все звенья патогенеза.
Summary
VEGETOVASCULAR AND SENSORIALGIC DISORDERS IN PATIENTS WITH CHRONIC PERIPHERIC IMPAIRMENTS OF FACIAL NERVE.
Ivanitskaya Ye.S., Rybalov O.V.
Key words: peripheric impairment of facial nerve, facial vegetovascular and aensorialgic disorders.
The paper emphasis on the necessity of complex approach to the examination of patients with peripheric impairments of facial nerve. The authors represents the findings of clinical and electrophysiological studies pointing out the importance of vegetovascular and sensorialgic disorders associated with impairment of functional condition of mimic muscles. The positive result of therapy is possible on conditions that the therapy directs to all the components of pathogenesis.
