CC BY
179
УДК 619 : 617
Крупник Я.Г., к. вет. н., доцент, Мисак А.Р., к. вет. н., доцент, Щсшська C.B., к. вет. н., доцент, Леньо Ю.М., к. вет. н., доцент © Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицького
ВАЖЛИВ1МОМЕНТИ РУМЕНОТОМП
Авторы акцентуютъ увагу на окремих моментах кожного з emanie xipypsÍ4H0¿0 втручання, тдготовчих та тсляоперацтних заходах за руменотомИ'.
Ключов{ слова: велика рогата худоба, рубецъ, cimKa, книжка, сторонт предмети, руменотомгя, знеболювання, шеи.
Руменотом1я (румшотом1я) включае виконання, по-cyTÍ, двох окремих операцш, а саме: лапаротомш (вщ грец. laparo - жив1т i tome - розр1з) - розтин черевно! ctíhkh та власне руменотомш (вщ лат. rumen - рубець i грец. tome -розр1з, розтин). Загалом, - це xipyprÍ4He втручання пов'язане з розтином рубця в рогато! худоби, за якого лапаротомш проводять як перший етап операци -оперативний доступ [1, 2]. При виконанш ще! операцй' можуть виникати проблемн1 моменти на кожному Í3 етап1в оперативного втручання, що потр1бно враховувати при складанш загального плану операцй'.
Матер1ал та методи. Матер1алом для дослщження був молодняк велико! рогато! худоби, що надходив у кл1н1ку кафедри xipypriï впродовж останн1х POkíb, у кшькост1 25 гол1в, та 3 доросл1 тварини приватного сектору, яким проводили руменотом1ю, головним чином, з причин нагромадження у рубц1 CTopoHHix предмет1в (синтетичн1 м1шечки, мотузки тощо). Тварин витримували на 18-24-годинн1й голоднш д1ет1; ф1ксац1ю поеднували Í3 транквшзащею; паралюмбальну анестез1ю виконували за методом I.I. Магди у поеднанн1 Í3 1нф1льтрац1йною анестез1ею. Одн1й rpyni тварин (n=5) за паракостально! лапаротом^ додатково знеболювали г1лки 12 грудного нерва (м1жреберний та латеральну шк1рну гшку). 1нш1й rpyni тиварин (n=7), за лапаротомп, що ближче до середини голодно! ямки, з метою корекцп знеболювання (анестез1я латерально! шк1рно! гшки дорсального стовбура 1 поперекового нерва та клубово-пахового нерва) додатковим ор1ентиром був в1льний край поперечнореберного вщростка 3 поперекового хребця (як i 4-го).
В процеа руменотом^ фксували рубець за методом ХДЗВ1 (I.I. Магда) у модиф1кац1! кафедри xipypriï ЛНУВМ та БТ (Ю.М. Леньо, A.A. Савчук). На завершальному eTani на рану ctíhkh рубця накладали двоповерховий шов: на перший поверх - шов Шмщена; на другий - серозно-м'язовий за Плахотшим-Садовським. В окремих випадках, як третш поверх накладали OKpeMi ctí6kh перервного шва за Ламбером. Рану черевно! ctíhkh зашивали триповерховим швом. При виконанш операцп дотримувались вимог асептики у поеднанн1 з виконанням комплексу п1сляоперац1йних антисептичних заход1в.
© Крупник Я.Г., Мисак А.Р., Щсшська C.B., Леньо Ю.М., 2013
160
Результата дослщжень. Руменотомш, як операщя вщповщного ступеня складност1, насамперед, мае бути обгрунтована вщповщними показаниями. Зазвичай, - це радикальие xipyprÍ4He втручаиия, коли rnmi способи е неирийнятиими або не дають надежного ефекту. За часом виконання вона може бути екстрена, термшова, або ж планова. Однак кожне вщповщне показания вносить CBOl корективи у загальний план та 3míct операцп. Це стосуеться пщготовки тварин до операцп, фжсаци, знеболювання, техшки xipyprÍ4Horo втручання, заход1в асептики та антисептики, шсляоперацшного л1кування тощо.
Щодо показания, то руменотомш найчастше проводять при травматичному ретикулт та ретикулоперитонт. При цьому операщя ефективна на раншх стад1ях захворювання. Руменотом1я показана i ефективна при надм1рному переповненш (завалах) рубця, шнистш тимпани, закупорщ книжки, накопиченш стороншх предмет1в у рубщ (целофанов1 мшечки, синтетичш мотузки, nicoK тощо). Дана операщя шод1 показана з д1агностичною метою [3].
Якщо немае негайних показань, твариш протягом 12 год. призначають голодну д1ету [3], у випадках травматичного ретикул1ту та ретикуло-перитошту - 24-36 годин [4].
Фжсащю тварини здшснюють, як правило, у стоячому положенш. Лише важко хворих KopiB або неспокшних буга!в фжсують у боковому (лежачому) положенш.
Тварин фжсували у станку, Í3 виведенням nÍB-тулуба назад або ж бшя операцшного стола Сапожшкова, стшьнищ якого надавали вертикального положения. При цьому використовували повальш ремеш, nerai яких пщтримують черево, тазов1 юнщвки, пщгрудок. В умовах приватного подв1р'я доцшьно скористатись ¿мпров1зованою стшкою Í3 закопаних в земл1 дерев'яних стовпщв, два з яких - по довжиш тварини, а один - л1вше вщ першого на ширину И грудей. Поздовжньо прикршлюють дв1 дощини на píbhí тулуба, а поперечно - 1-2 kopotkí, яю на píbhí тгрудка.
Ф1ксащю поеднували Í3 транквшзащею переважно препаратами групи ксилазину, що водночас е нейролептаналгетиками. Вщразу зазначимо, що ¿снуе певне застереження щодо використання даних препарапв, особливо для тшьних KopiB. Тому в одному Í3 випадюв (4-р1чна корова 6 míc. тшьност1) ми обмежились ш'екщею лише 0,5 мл 2 % Ксили.
3 метою профилактики перитошту та утворення спайок проводять надплевральну новокашову блокаду черевних нерв1в i симпатичних пограничних стовбур1в за методом В.В. Мосша. Однак, на нашу думку, е деяю застереження щодо застосування ще! блокади перед операщею, а саме: 1) за ще! блокади пщсилюеться моторна д1я n. vagus, що може ускладнити фксащю складки рубця (у випадку застосування лише мкцевого знеболювання); 2) под1бно ж, пщсилюеться моторна д1я n. pelvis, що може бути певним застереженням у випадку застосування ще! блокади глибоко тшьним коровам.
Часто для адекватного знеболювання поеднують нейролептаналгезш, паравертебральну або паралюмбальну провщникову анестезш нерв1в черевно! ctíhkh та шфшьтрацшну анестезш по лшп розр1зу. У випадку застосування наркозу та нейролептаналгези потр1бно враховувати yci показания та
161
застереження щодо застосування вщповщних фармаколопчних засоб1в: специф1чшсть препарата, ф1зюлопчний стан тварини (вгодовашсть, тшьшсть тощо), дозу та ш. Тому основний акцент ставиться на мюцевому знеболювант, зокрема провщниковш та шфшьтрацшнш анестезп.
Перевагу вщдаемо паралюмбальнш анестезп, за яко! знеболюемо 13 м1жреберний нерв, клубово-пщчеревний I клубово-пахвинний, а також латеральш шюрш гшки. Ця блокада менш травматична, а вщповщно, менш болюча та практично не змшюе форми хребта, що важливо при виконант операци у стоячому положенш на ослабленш транквшзатором твариш. Кр1м того, за паракостально! лапаротоми у деяких випадках знеболювали 12 м1жреберний нерв та латеральну шюрну гшку. Адже в шнервацп м'яко! черевно! стшки приймають участь останш два грудш нерви та перш1 три поперековг Тому при обширному пол1 операци, для знеболювання якого необхщно блокувати декшька нерв1в, додатково блокують ще по одному нерву спереду 1 позаду цього поля [5]. За лапаротоми, що ближче до середини голодно! ямки, з метою корекци знеболювання, враховуючи зауваження Б. А. Башюрова щодо топограф1чного проходження клубово-пахового нерва та зауваження 1.1. Магди, 1.1. Воронша щодо значного змщення дорсальних гшок поперекових нерв1в [5] додатковим ор1ентиром (точкою знеболювання) був вшьний край поперечнореберного вщростка 3 поперекового хребця (як I 4-го).
Руменотом1я включае лапаротомш, дослщження внутршшх оргашв I прилегло! до них очеревини, фжсацш рубця, видалення кормових мае I стороншх предмета ¿з рубця I Ытки, зашивания рани рубця I накладання шв1в на рану черевно! стшки.
1снуе ряд оперативних достушв до рубця, однак найбшьш часто ми використовуемо паракостальний розр1з черевно! стшки у л1вш голоднш ямщ за 1.1. Магда (паракостальний верхнш). При цьому шюру I вс1 шари черевно! стшки розр1зають паралельно останньому ребру, вщетупивши вщ нього на 5-7 см назад й на 10 см вщ поперечнореберних вщростюв поперекових хребщв. Довжина розр1зу 18-20 см [4]. У молодняка зазначеш параметри, вщповщно, будуть меншими. Однак треба мати на уваз1, що безпосередньо позаду ребра черевна стшка бшьш товща, а також там розмщеш кровоносш судини та 13 м1жреберний нерв, який проходить паралельно до останнього ребра на вщеташ 3-4 см. У верхнш третиш черевно! стшки нерв розмщуеться м1ж апоневрозами внутршнього косого I поперечного м'яз1в живота. Саме тому за паракостального оперативного доступу, коли у тварин ¿з вщносно коротким тулубом застосовують високий розр1з I вщетупають на 3-4 см позаду останнього ребра, потр1бно, теля розр1зання внутршнього косого черевного м'язу, поперечний м'яз ¿з поперечною фасщею роз'еднувати тупим методом за ходом розмщених волокон [3].
Очеревину захоплюють пшцетами, пщтягують у рану I розтинають ножицями, а дал1 збшьшують розр1з пщ контролем двох пальщв, уведених у черевну порожнину.
Органи I очеревину дослщжують зразу же теля закшчення лапаротоми.
Наступними етапоми роботи е: 1) виведення складки рубця через розр1з черевно! стшки та !! фжеащя до спещального фшеатора; 2) розсжання рубця та
162
фжсащя кра!в рани до цього фксатора; 3) маншуляци у передшлунках (видалення частини корму, дослщження, видалення стороншх предмет1в, у тому числ1 за доиомогою магшта, тощо); 4) зашивания рани стшки рубця та репозищя складки.
Шсля захоплення рукою складки у дорсо-каудальнш частиш дорсального мшка рубця И обережно, без надм1рного натягування евентрують та фжсують одним ¿з способ1в.
1снуе кшька способ1в фжсаци рубця, з яких найбшьш часто використовували споаб ХДЗВА (1.1. Магда). На даний час використовуемо цей споаб у модифжаци ЛНУВМтаБТ ¿м. С.З. Гжицького (Ю.М. Леньо з1 ствав.), де сам фжсатор являе собою гумовий лист ¿з рад1ально розмщеними кшьцями, до яких гачками-юшками або ж л1гатурами фжсуеться стшка рани рубця [6].
Потр1бно зауважити також про запоб1гання потрапляння кормових мае у рану I в черевну порожнину. Тому теля ¿золяци операцшного поля ¿золюеться й складкарубця вщ рани черевно! стшки.
У завершальному етат накладаемо шви на рубець та лапаротомну рану. Як зазначалося вище, рану рубця закривали двоповерховим швом: перший поверх - шов Шмщена; другий - серозно-м'язовий шов за Плахотшим-Садовським. 3 метою зниження ймов1рност1 формування обширних сполучнотканинних спайок м1ж серозною оболонкою рубця та травмовано! очеревини при зашиванш останньо! використали матрацний шов за типом судинного (серозш поверхш протилежних кра!в рани очеревини ткно сшвставляються). Ус1 шш1 шари черевно! стшки та шюрну рану зашивали класичним методом. В якост1 шовного матер1алу при накладанш шв1в на рану рубця, очеревини та м'яз1в черевно! стшки, з метою зниження мкцево! тканинно! реакци використовували Вжрил № 00. Шшру зашивали шовком шляхом накладання х1рурпчного вузлуватого шва.
Впродовж тсляоперацшного перюду активно проводили увесь комплекс антисептичних заход1в. У окремих випадках застосовували антисептики розчинеш у диметилсульфоксид1 [7] .
Висновки
1. Актуальшсть руменотоми зростае у районах еколопчного забрудження.
2. У тсляоперацшний перюд, з метою профшактики перитошту та утворення спайок проводять надплевральну новокашову блокаду за В.В. Мосшим. Це пов'язано ¿з !! впливом на кровоносш судини та посиленням скоротливост1 м'язових елемент1в внутршшх оргашв.
3. За паракостального розр1зу доцшьно додатково знеболювати гшки 12 грудного нерва (12 м1жреберний нерв та латеральну шюрну гшку дорсального стовбура).
4. За лапаротоми поблизу середини голодно! ямки, з метою корекци знеболювання латерально! шюрно! гшки дорсального стовбура 1 поперекового нерва та клубово-пахового нерва, додатковим ор1ентиром (точкою знеболювання) при виконання паралюмбально! анестезп е вшьний край поперечнореберного вщростка 3 поперекового хребця (як I 4-го).
5. 3 метою зниження ймов1рносп формування обширних сполучнотканинних спайок м1ж серозною оболонкою рубця та травмовано!
163
очеревини при зашиванш останньо! слщ використовувати матрацний шов за типом судинного.
6. При виконанш руменотоми необхщно враховувати анатомо-топограф1чш даш, ф1зюлопчний стан тварини, дотримуватись асептико-антисептичних заход1в та методики xipypri4Horo втручання.
Л1тература
1. Зав1рюха B.I. Абдомшальш операци у рогато! худоби / B.I. Зав1рюха, А.Р. Мисак, В.Г. Самсонюк. - Льв1в, Тр1ада плюс. - 2005. - 132 с.
2. Власенко В.М. Словник х1рурпчних термЫв / В.М. Власенко, Л.А. Тихонюк. - Бша Церква, 2008. - 360 с.
3. Оперативна х1рурпя, анестезюлопя i топограф1чна анатом1я / В.М. Власенко, Л.А. Тихонюк, М.В. Рубленко. - Бша Церква, 2006. - 543 с.
4. Кузнецов Г.С. Хирургические операции у крупного рогатого скота / Г.С. Кузнецов. - Л.: Колос, 1973. - 296 с.
5. Магда И.И. Обезболивание животных / И.И. Магда, И.И. Воронин. -М.: Колос, 1974. - 208 с.
6. Пат. 36902 Украша, UA МПК (2008) А 61 D 1/100, А 61 D 7/100. Cnoci6 проведения румшотоми у велико! рогато! худоби / Ю.М. Леньо, А.А. Савчук; заявник i патентовласник Льв1в. нац. ун-т вет. медицини та б1отехнолог1й ¿меш С.З. Гжицького. - заявл. 26.05.2008; опубл. 10.11.2008, Бюл. №21, 2008 р., - 8 с.
7. Пат. 54173 Украша, UA МПК (2010) А 61 D 7/00, А 61 К31/345, А 61 К 31/63. Cnoci6 асептизаци ранових поверхонь у тварин / Ю.М. Леньо, B.I. Зав1рюха, M.I. Леньо; заявник i патентовласник Льв1в. нац. ун-т вет. медицини та бютехнологш ¿мен! С.З. Гжицького. - заявл. 17.05.2010; опубл. 25.10.2010, Бюл. №20, 2010 р., - 8 с.
Summary
Ya. G. Krupnyk, A.R. Musak, S.V. Tsisinska, Y.M. Lenyo Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Ghytskyi, Lviv, Ukraine THE IMPORTANT MOMENTS OF RUMENOTOMIA
The authors emphasize the attention on some moments of each stage of surgical interference, preparatory andpostoperational measures of rumenotomia
Key words: cattle, rumen, reticulum, omasum, injurious things, rumenotomia, anaesthetic, stitch.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
164
