CC BY
21
УДК 636.4:577.15:57.017.8
Галяс В.Л., к.б.н., доцент (E-mail: [email protected]) ® Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З.Гжицького
ВАЦЛАВ МОРАЧЕВСЬКИЙ - ДОРОГА У СВ1Т НАУКИ СТЕПАНУ ГЖИЦЬКОМУ
"yci moï знання лише допомогли меш зрозум^и ту красу, яка не досягаеться наукою i досвщом, а скорше е чудом i ласкою долГ'.
(В.Морачевський)
У рж вiдзначення 110 рiчницi вiд дня народження С.З. Гжицького минае 60 роюв з часу, коли вщшшов на вiчний спочинок його вчитель Вацлав Морачевський - вщомий вчений, педагог, громадський дiяч, доктор медицини i фшософи, доктор бiологiчних наук, професор.
Народився В.Морачевський 27 вересня 1867 року у Варшаву де закшчив фшолопчну гiмназiю (1886 р.). Як свщчить свiдоцтво №80), видане згщно з указом Його 1мператорсько' Величностi департаментом Герольдiï урядового сенату 11 квггня 1877 р., вш був визнаний потомственним дворянином.
З жовтня 1886 р. по серпень 1889 р. вш навчався на хiмiко-технологiчному факультет Швейцарського полiтехнiчного шституту в Цюрiху. Пiсля закiнчення навчання, у цьому ж рощ В.Морачевський став студентом медичного факультету Цюрiхського ушверситету. Будучи студентом ушверситету, працював асистентом на кафедрi фiзiологiï (1891-1892 рр.) i завщувачем хiмiчною лабораторiею (1892-1895 рр.). Унiверситет вiн закшчив в 1894 рощ, захистивши на фшософському факультетi iнавгурацiйну дисертацiю "Ueber den Phosphorgehalt der Verdaunngsproducte des Caseins ("Про вмкт фосфору в продуктах травлення казе'ну") на здобуття ступеня доктора фшософи. Рецензентами дисертаци були професори Г.Абелянц i А.Вернер.
По закiнченню навчання, В.Морачевський одержав диплом швейцарського лкаря з правом медичноï практики. В 1895-1898 рр. В.Морачевський працював лжарем мiськоï лжарш в м.Краковi. Продовжити наукову працю в Краковi вiн не зм^, оскiльки не завжди його погляди ствпадали з поглядами мiсцевоï професури. 18 грудня 1898 року В.Морачевський, його дружина Софiя, син Георгш (Юрш) одержують свiдоцтво (№3787/350) вщ Варшавського полiцмейстера про те, що згiдно з дозволом iмператора, вони залишають росiйське громадянство i переселяються назавжди в Австрiю, де з 1898 р. по 1899 р. знову завщував хiмiчною лабораторiею медично' клiнiки Цюрiхського унiверситету. Подальша праця В.Морачевського (1899-1901 рр.) пов'язана з Львiвським ушверситетом, де йому 21 грудня 1901 року тсля здачi екзаменiв був виданий диплом з правом лжарсько' практики в галузi хiрургiï, офтальмологи i акушерства.
® Галяс В.Л., 2010
157
Значний перюд життя (1901-1920 рр.) В.Морачсвського пов'язаний з вщомим курортом у Карлових Варах (Чехiя), де вш працював практикуючим лжарем. В цей же перюд взимку працював у клмках i наукових установах Львова, Цюрiха, Палермо. В часи Першо! свггово1 вшни (1914 р.) В.Морачевський працював гаршзонним лiкарем у Лiнцi. З 1921 р. i до останнiх дшв житгя (30.09.1950 р.) науково-педагогiчна i громадська дiяльнiсть В.Морачевського була пов'язана з Львiвською академieю ветеринарно! медицини, де вш спочатку завiдував кафедрою лкарсько! хiмп i загально! патологи, тзшше кафедрами бюхiмil, патолопчно1 фiзюлоril та обирався проректором i ректором академи (1925-1927 рр.).
В 1940 р. ршенням ВАК при РНК СРСР В.Морачсвському без захисту дисертаци було присвоено науковий стутнь доктора бюлопчних наук та вчене звання професора по кафедрi мбiологiчна хiмiя" i мпатологiчна фiзiологiям.
Науково-педагогiчна дiяльнiсть професора В.Морачевського була багатопланова. Першi науковi роботи проведенi в хiмiчнiй лабораторп Цюрiхського унiверситету пiд керiвництвом професора Г.Айхорста, присвяченi розробцi i удосконаленню методiв визначення мiнеральних речовин в сечi i калi, характеристик мiнерального обмiну при iнфекцiйних хворобах, лейкеми, анеми, раку, що в значнш мiрi розширило знання про патогенез цих захворювань. Ряд робгг цього перiоду стосувалися методiв дослщження обмiну речовин при дiабетi. Цими роботами проф. В.Морачевський започаткував новий напрямок - клмчна бiохiмiя i пiдсумував !х у 1904 р. як поЫбник з кшшко-хiмiчних дослiджень.
Другий напрямок дослiджень - вивчення бшкового обмiну, проводилося В.Морачевським у наукових установах Львова i Карлових Варах. В цей час вш придшив увагу маловивченiй проблемi утворення iндолу та iндикану. Розробивши унiкальну методику визначення iндолу в кал^ ним було вивчено вплив рiзних компонентiв на його утворення i спiввiдношення iндолу i iндикану в сечi. Цими дослщженнями була доведена роль печiнки в детоксикацшних процесах. На основi зазначених робгг базуеться метод функцюнально1 дiагностики печiнки. Ряд цiкавих i оригшальних робiт з вивчення обмiну речовин при левульозо-, алкапто-, цистин-, фосфат-, та оксалатури були проведенi ним на курорт у Карлових Варах.
Третш напрямок дослiджень був виконаний професором В.Морачевським, коли вш працював у Львiвськiй академи ветеринарно1 медицини. Ц роботи були присвяченi вивченню обмiну речовин залежно вiд режиму харчування людей та годiвлi тварин, мшеральних солей та рiзних внутршшх факторiв. Зауваживши, шо видiлення води залежить вiд складу 1ш, ним було доведено, що жири затримують воду у тканинах, i продовжуючи цi дослiдження встановив зв'язок мiж обмiном кальцiю та жирiв.
На пiдставi значного експериментальното матерiалу, одержаного при дослщженш хiмiчного складу сеч^ та даних особисто1 лжарсько1 практики, ним в 1936 рощ була опублжована монографiя "Lieczenie chorуb nerkowych" Warszawa, 1936), яка i на сьогодшшнш день актуальна.
158
Ряд робгг професора В.Морачевського були присвячеш вивченню патогенезу при мюглобшеми та кольках у коней. Дальший розвиток цих дослщжень та розробку методiв терапи здшснив його учень академiк С.Гжицький.
Значну роботу провадив професор В.Морачевський з тдготовки наукових кадрiв. У вщгуку на його працю в цьому напрямку зазначено, що вiн "виховував учнiв вiрних його поглядам, пробуджуючи в них любов до науки, серйозних поглядiв на життя i покликання лiкаря". Не випадково, що йому був наданий почесний титул: доктор honoris kausa Львiвськоï академи ветеринарно' медицини.
Професором В.Морачевським було тдготовлено 7 докторiв (В.Сковронський, С.Гжицький, С.Гамерський, Р.Сливiнський, Г.Янковський, Т.Садовський, З.Еви) та одного кандидата наук (С.Романов), який згодом також захистив докторську дисертацш.
Його учш В.Сковронський, С. Гжицький, С.Романов продовжували працювати в академи завщувачами кафедр (В.Сковронський - фармакологи i патолопчно' фiзiологiï, С.Гжицький - бюлопчно' i органiчноï хiмiï), а С.Романов - професором з курсу патолопчно' фiзiологiï.
Визнанням наукового доробку В.Морачевського було обрання його дшсним членом Товариства росшських лiкарiв у С.-Петербурзi (диплом №927 за тдписом голови товариства, лауреата нобелiвськоï преми, академiка 1.Павлова зберiгаеться у музе' Ушверситету ветеринарно' медицини та бютехнологш), членом Московського терапевтичного товариства, член-кореспондентом Кракiвськоï Академи, членом товариства фiзiологiв у Варшавi та Львова Вiн очолював делегаци вiд Польщi на Всесвiтнiх конгресах з фiзiологiï, якi вiдбувалися у Парижi, Леншград^ Цюрiху, Вiсбаденi. Професор В.Морачевський був представлений до нагороди орденом Трудового червоного прапора, присвоення почесного звання заслуженого дiяча науки УРСР, до обрання член-кореспондентом АН УРСР, але з невщомих причин не був вiдмiчений зазначеними нагородами i званнями.
Професор В.Морачевський був вченим з великим дiапазоном наукових защкавлень. О^м енциклопедичних знань у галузi медицини, ветеринарно' медицини, бюлоги i фiлософiï, вiн вважався одним iз вiдомих знавцiв лiтератури, музики i мистецтва. В.Морачевський виявляв великий штерес до укра'нсько' культури, популяризував творчють Т.Шевченка, 1.Франка, особливо В.Стефаника. В.Морачевський i його дружина С.Окуневська (перша жшка-лiкарка в Австро-Угорщиш, перша на захiдноукраïнських землях жшка-укра'нка, що здобула унiверситетську осв^у) вiдiграла першорядну роль у творчому роси i остаточному шлiфуваннi таланту В.Стефаника, який в автобiографiчному нариа «Серце» з вдячнiстю пише: «Вацлав Морачевський -моя дорога в свгг. ...Софiя Морачевська - паш, що навчила мене любити Руав i правду в собi». А в сво'й «Автобiографiï» В.Стефаник пише: «Я зазнайомився i заприязнився з Вацлавом Морачевським i його жшкою Софiею з Окуневських. Вони при'хали з Цюрiху, обое високоосвiдченi, i вщ них я користувався
159
широким европе1'змом. Вони ж i мали на ушверситет на мене глибокий вплив» (В.Стефаник навчався в той час на медичному факультет Краювського ушверситету). В.Морачевський був близьким приятелем вщомо1 ствачки С.Крушельницько1. У його квартирi часто збиралася львiвська iнтелiгенцiя.
Львiвський нацюнальний унiверситет ветеринарно1 медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького шануе пам'ять професора Вацлава Морачевського. 30 вересня 1997 року була проведена урочиста академiя, присвячена 130^ччю вщ народження вченого, вщкрито художньо-меморiальну дошку (скульптор Я.Мотика) на одному i3 корпуЫв унiверситету (по вул.К.Левицького, 67), оргашзовано виставку «Родина Морачевських-Окуневських» (стльно i3 музеем 1вана Франка у Львову директор - Роман Горак), присвоено iм'я однiй i3 аудиторш. Але найбiльшою шаною професору Вацлаву Морачевському, очевидно, е присвоення ушверситету, ректором, проректором, доктором honoris kausa яко1 вш був, iменi його учня С. Гжицького, якому вш вщкрив дорогу у свiт науки.
Життевий шлях та науково-педагопчна дiяльнiсть професора Вацлава Морачевського - вчено, гумашста, мистецтво- та лiтературознавця, потребуе подальшого глибокого вивчення та осмилення.
Стаття надшшла до редакцИ' 29.03.2010
160
