CC BY
13
7. Придатнiсть розглянутих концепцiй у кожному конкретному випадку визнача-ють метою ощнювання. Якщо метою здiйснення економiчноï ощнки природного блага е визначення його мiновоï вартост!, тобто його вартост як об'екта власност!, активу, який може бути вщчужений, обмiняний на iнше благо, тод необх1дно враховувати витрати його вщтворення (замiщення) в рамках витрат-но1 або рентно-витратно1 концепдiï. Впровадження оподаткування вигод вiд володiння природним благом передбачае застосування рентного п1дходу.
Лггература
1. Неверов Д.А. Социально-экономическая оценка полезности экологических благ: Автореф. дис... канд. экон. наук: 08.00. - 19, 08.00.01/ Белорусский государственный технологический университет. - Минск, 1999. - 17 с.
2. Економпчний словник-довщник/ За ред. С.В. Мочерного. - К.: Femina, 1995. - 368 с.
3. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природных ресурсов. - М.: Аспект Пресс, 1998. - 319 с.
4. Врублевська О.В. Проблеми формування теоретичних засад економ1чно'1 ощнки природних благ// Региональна економша. - 2004, № 2. - С. 154-166.
5. Врублевська О.В. Вим1рювання економ1чно'1 вартосп ресурав довкшля// Реп-ональна економка. - 2004, № 4. - С. 140-149.
6. Герасимович В.Н., Голуб А.А. Методология экономической оценки природных ресурсов. - М.: Наука, 1988. - 144 с._
УДК 658.56 Доц. О.Р. Губанова, канд. хм. наук - Одеський
державный екологiчний умверситет
ВАРТ1СНА ОЦ1НКА ОБ'СКТШ РОЗМ1ЩЕННЯ ТЕХНОГЕННИХ В1ДХОД1В - УМОВА РЕАЛ1ЗАЦП КОНЦЕС1ЙНИХ В1ДНОСИН У
ПРИРОДООХОРОНН1Й СФЕР1
Обгрунтовано доцiльнiсть використання концесшного мехашзму активiзацii природоохоронно'1 дiяльностi стосовно виршення питання нагромаджених твердих промислових вiдходiв i запропоновано методику вартiсноi оцiнки об'eктiв розмщен-ня техногенних вiдходiв, яка враховуе можливi доходи та збитки вщ ix господарсь-кого освоення на пiдставi впровадження концесшних вiдносин.
Ключов1 слова: об'ект розмщення техногенних вiдxодiв, концесiйний мехашзм.
Doc. O.R. Gubanova - Odessa State Environmental University
Cost estimation of objects of placing of technogenic wastes as condition of
realization of concession relations in nature protection sphere
Grounded expedience of the use of concession mechanism in relation to activation of nature protection activity in relation to the decision of question of accumulation of hard industrial wastes and the offered method of cost estimation of objects of placing of technogenic wastes, that takes into account possible profits and losses from their economic mastering on the basis of introduction of concessions relations.
Keywords: object of placing of technogenic wastes, concession mechanism.
Визначальним чинником забезпечення екологiчноi безпеки - найваж-ливiшоi складовоi нацiональноi безпеки держави - е ефектившсть оргашза-цшно-економ1чного мехашзму природоохоронного регулювання. На думку фах1вщв [1-3], ддачий в Укра1'ш економ1чний шструментарш природокорис-тування не результативний з причини його нездатност забезпечити сприят-
ливi фiнансовi умови для запровадження природоохоронних заходiв. Знач-ною мiрою це зумовлено використанням шструменлв виключно примусово-го характеру, як неспроможнi формувати у суб'еклв господарювання моти-ваци, спрямовано! на вирiшення екологiчних питань.
Водночас, у ринкових умовах результатившсть економiчних регулято-рiв екологiчних вiдношень визначають !х здатнiстю стимулювати економiч-ний штерес виробника щодо пошуку найбшьш ефективних способiв охорони навколишнього середовища i впровадження екологiчних iнновацiй.
Саме тому дедаш актуальнiшим стае питання залучення до влчизня-ного органiзацiйно-економiчного механiзму екологiчного регулювання нових шструменлв, якi в змозi забезпечити реашзацш природоохоронних функцiй на пiдставi ринкових принцишв ведення бiзнесу, а також мають значний ш-вестицiйний потенщал. Як альтернативний варiант, у цьому аспекл, доцiльно розглядати концесiйний мехашзм, органiзацiйно-правовий режим якого надае шдстави використовувати його в природоохороннiй сфер^ i, насамперед, для активiзацil процеЫв, що пов,язанi з промисловим освоенням значних запаЫв твердих техногенних вiдходiв, яких на цей час в Укршт нагромаджено вже понад 28 млрд. т. Майже 75 % вщ !х загального обсягу сконцентровано у До-нецькiй, Днiпропетровськiй, Луганськш, Запорiзькiй i Харкiвськiй областях [4]. Останшм часом робляться спроби виршувати ресурсно-екологiчнi проб-леми деяких з цих регюшв за рахунок використання промислових вiдходiв у господарському комплекс^ Наприклад, на Старобешiвськiй ТЕС, яка входить до ВАТ "Донбасенерго", розпочато реалiзацiю проекту з модертзаци енер-гоблоку потужнiстю 200 МВт - в експлуатащю введено котел з циркулю-ючим киплячим шаром (ЦКШ), де за технологiею паливом слугуе низькосор-тне вугiлля або вдаоди вуглезбагачення. За оцiнками фахiвцiв, у териконах Донбасу нагромаджено близько 200 млн. т шламiв - вiдходiв пiдприемств па-ливно-енергетичного комплексу зi значним вмiстом недопаленого вуглецю. Поширення технологи спалювання у ЦКШ низькосортного вугшля та вiдхо-дiв, якi мiстять вуглець, на iншi ТЕС регiону мае сприяти виршення низки мiсцевих еколого-економiчних проблем [5]. Але для здшснення цього проекту необхщт значнi кошти. Однак розраховувати на фшансову пiдтримку з боку держави або власш ресурси суб'еклв господарювання, якi iнiцiюють збшьшення техногенного навантаження на довкiлля, вкрай проблематично. Тому на тепершнш час перспективним джерелом фшансування природоохоронних шновацшних проектiв е швестици, яю можуть бути залученi за рахунок, наприклад, використання концесй.
Необхiдно зазначити, що вирiшення проблеми нагромадження твердих iндустрiальних вiдходiв шляхом впровадження концесшних вiдносин вимагае, насамперед, вдосконалення юнуючо1 методологи визначення вартостi об'еклв, якi надаються в концесiю. Тому метою даного дослщження е обгрунтування методологiчного пiдходу щодо вартюно1 оцшки об'ектiв розмiщення техногенних вiдходiв, освоення яких припускае застосування концесшного механiзму.
Нацiональне законодавство концесiя трактуеться як "надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчо1 влади або органом мюцевого самоврядування на пiдставi концесiйного договору на
илатнш i строковiй 0CH0Bi юридичнiй або фiзичнiй oco6i (суб'екта шд-приемницько1 дiяльностi) права на створення (будiвництво) та (або) управлiння (експлуатацiю) об'екта концеси (строкове платне володiння), за умови взяття cy6'eKTOBi шдприемницько1 дiяльностi (концесiонером) на себе зобов'язань 3i створення (будiвництва) та (або) управлшня (ексилуатаци) об'ектом концеси, з майново! вiдповiдальностi i можливого тдприемницького ризику" [6]. KpiM того, в економiчнiй лiтературi трапляються iншi визначення поняття концесiя:
• концешя - договiр про передачу джерел природних багатств, тдприемств, iнших господарських об'ектв, як належать державi або мшцевим органам влади, в експлуатащю на тимчасовий термiн iноземним фiрмам або приват-ним особам, як вкладають кошти в 1хне освоення [7];
• концесiя - договiр на тимчасову здачу в експлуатащю шоземнш державi, юридичнiй або фiзичнiй особi (концесiонеру) на визначених, узгоджених сторонами умовах пiдприемств, земельних дiлянок, надр та iнших об'екпв i ценностей з метою розвитку або ввдновлення национальной економiки та освоення природних багатств [8].
Реашзащя концесшного механiзму передбачае закршлення за концесь онером права користування об'ектом концеси i права на одержаний вщ цього прибуток, а також на продукщю, вироблену з дотриманням виконання умов договору; водночас, за концеЫедавцем зберiгаеться правосильнiсть володшня i розпорядження об'ектом концеси та гарантовано право на отримання концесшних платежiв (роялтi), методика розрахунку i граничнi розмiри яких визна-чаються вiдповiдними документами Kабiнету Мiнiстрiв Украши [9, 10].
Передача концесюнеру права користування об'ектом концеси не спри-чиняе втрати концесiедавцем права власност на нього, оскiльки навгть при тимчасовому припиненнi правосильностi володшня i користування лептим-нiсть права власност на майно зберiгаеться [11].
Вщповщно до норм чинного законодавства, в концесш можуть переда-ватися виключно об'екти державно1 або комунально1 власностi, якi використо-вуються для здшснення дiяльностi у рядi законодавчо позначених сфер господарювання; серед них тшьки вщведення i очищення стiчних вод, збiр i уташза-цiя смiття мають природоохоронну спрямовашсть. Проте законом передбачено можливiсть розширення перелiку сфер господарсько1 дiяльностi, здатних фун-кцiонувати в концесiйному режим^ тому цiлком обгрунтованою е пропозищя щодо включення такого виду господарсько1 дiяльностi як освоення об'ектiв розмщення техногенних вiдходiв у правовий прос^р механiзму концеси.
На сьогоднi застосування концесшних вщносин в природоохороннiй сферi обмежене тим, що в основу чинного Закону Украши "Про концеси" покладено модернiзовану схему, яка дае змогу використовувати як об'екти концеси виключно об'екти державно1 шфраструктури, а не природш багат-ства, до яких сьогодш доречно вiдносити i запаси техногенних вiдходiв. У зв'язку з цим, актуальним е включення до законодавчо1 бази ряду юридичних норм, що регламентують правовi вщносини в рамках традицiйного типу концеси, вщповщно до якого концеЫя розглядаеться як "право на розробку i ви-користовування природних ресуршв i проведення пов'язано1 з цим госпо-дарсько1 дiяльностi" [12].
У цьому випадку, нормативний перелiк об'екпв права державно1 або комунально1 власностi, як можуть передаватися в концесiю, може бути роз-ширено за рахунок включення до нього об'екпв, що е складовими техногенно-ресурсного потенщалу краши. До таких необхiдно вщнести техногеннi родо-вища - "мюця, де нагромадилися вiдходи видобування, збагачення i переробки мiнеральноï сировини, запаси яких ощнено i мають вони промислове значен-ня" [13], оскшьки, згiдно з Кодексом Украïни "Про надра", вони е об'ектами права державноï власностi, а також об'екти розмiщення твердих промислових вiдходiв, яю за статутом належать державi або мюцевш громадi.
Отже, в правовому аспекл, концесiя як форма господарсь^' штегра-цiï, яка дае змогу державi або органам мiсцевого самоврядування здшснюва-ти фiнансування капiталомiстких проекпв, не витрачаючи при цьому бюджеты кошти i не втрачаючи права власност на об'ект кашталовкладень, а концесiонеру мiнiмiзувати iнвестицiйнi ризики за рахунок державних гаранты, адекватна сучасним умовам господарювання i е досить перспективним фшансовим шструментом, який стимулюе реалiзацiю iнновацiйних процеЫв щодо промислового освоення техногенних ресурЫв, якi у величезних масштабах нагромаджеш на територiï Украïни.
Базовими принципами господарсько1' дiяльностi на основi концесiйних вiдносин, якi визначенi чинним законодавством, е: лептимшсть здiйснення; державне регулювання i контроль; взаемна домовлешсть сторш, закрiплена вiдповiдною угодою; вибiр концесiонерiв на конкурснiй основi; комплек-снiсть використовування об'екта концеси; державш гаранти капiталовкладень концесiонера; платнiсть використовування об'екта концеси; стабiльнiсть умов концесшного договору; розподш ризикiв мiж сторонами концесшного договору i т.д. Основним регулятором фшансових вщносин у перюд ди конце-сiйного договору виступають концесiйнi платежi; методика ix розрахунку, граничнi розмiри i порядок внесення до бюджету регламентуються вщповщ-ною Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши [9]. Згiдно з дiючою методикою, концесшний платiж на право управлшня об'ектом концеси розрахову-ють у встановленш послiдовностi:
• визначають розм1р р1чного концесшного платежу, який не повинен переви-щувати 10 % вартосп майна, що надаеться в концесш;
• на тдстав1 розм1ру р1чного концесшного платежу встановлюють i фшсують у договор1 концеси розм1р платежу за перший квартал, що настае тсля укла-дення договору концеси;
• розм1р концесшного платежу за кожен подальший квартал визначають шляхом коректування концес1йного платежу за попереднш квартал на щдекс ш-фляци за поточний квартал.
Визначення розмiрiв концесiйниx платежiв в окремих сферах господаре^ дiяльностi здiйснюють за iншою методолопею. Наприклад, порядок розрахунку платежiв за надання в концесш вггрових електростанцш передба-чае щомiсячне нарахування концесшних платежiв, виходячи iз ставки платежу i вартосп виробленоï електроенерги, за тарифом, що встановлено на початок розрахункового перюду. Ставка концесшного платежу визначаеться як
величина, зворотна середньому техшчному термшу служби вЫх вiтрових установок, що входять до складу вггрово1 електростанцй [10].
Очевидно, розрахунок концесiйних платежiв, що регулюють взаемосто-сунки держави i концесiонерiв у сферi промислового освоення об'еклв розмь щення техногенних вiдходiв, доцiльно здiйснювати на основi методологiчного пiдходу, вiдмiнного вiд позначених в чинному законодавствь Базуючись на економiчнiй сутi концесiйних угод як вщносинах оренди, вiн одночасно повинен забезпечувати можливють вилучення рентних доходiв з урахуванням ш-фляцшних очiкувань i чинниюв ризику. Методолопя визначення концесiйних платежiв у сферi управлiння техногенними ресурсами може також будуватися за принципом перюдично1 виплати роялтi при фiксованому бонусi, величина якого не повинна залежати вщ майбутнiх доходiв концесiонера. Проте, при ре-алiзацil будь-яко1 схеми розрахунку концесшних платежiв, особливого методичного значення набувае питання вартюно1 оцшки об'екта концеси.
На думку автора, найбшьш доцiльним е методологiчний шдхщ, що ба-зуеться на вщомому в економiчнiй теори принципi "вигоди - витрати", вщпо-вiдно до якого при визначенш вартостi об'екта розмщення промислових вщ-ходiв необхщно:
• ощнити величину очшуваного доходу вщ експлуатацл 1 майбутт витрати, зумовлет освоенням наявних запас1в техногенних ресуршв;
• врахувати витрати, пов'язат з прокладанням необхвдних 1нженерно-техтч-них комуткацш, як забезпечують функцюнування об'екта розмщення ввд-ход1в на момент початку промислового освоення його запас1в;
• провести грошову оцшку земл1, ввдведено1 для об'екта розмщення твердих промислових вщход1в;
• п1драхувати розм1р еколого-економ1чного збитку, якого вдасться уникнути завдяки скороченню кшькосп нагромаджених в1дход1в.
Таким чином, грунтуючись на запропонованому методолопчному тд-ходi, вартiсть об'екта розмщення техногенних вiдходiв як об'екта концесшних вщносин може бути визначено за сукупшстю всiх перерахованих ви-ще елементiв. Але найбшьш складним питанням е розрахунки доходу вщ експлуатаци i витрат, зумовлених освоенням нагромаджених запашв промислових вiдходiв.
Визначення ще1 складово1 вартост об'екта розмiщення техногенних вiдходiв можливо розглядати як задачу економiчноl оцшки ще не освоеного природного об'екта [14]. Отже, якщо майбутт доходи виражатимуться величиною а витрати щодо освоення - К{, то вартють об'екта нагромадження твердих промислових вiдходiв може бути визначено на пiдставi тако1 залежности
5 = Х (А - К) • (1 + Е)-.
г=0
Оскшьки об'ект розмiщення техногенних вiдходiв е штучним утворен-ням з достатньо однорщним складом запасiв, доречно припустити, що протя-гом усього перюду його експлуатаци щорiчний дохiд буде однаковий, тобто В{ = В0 (£ = 1, 2, 3,..., Т). Якщо при цьому вважати, що витрати на освоення
будуть пов'язаш тiльки з початковим перiодом, то наведену залежшсть мож-на подати у просишш формi:
5 = ^ - К. Е
Отже, умова доцiльностi освоення об'екта розмiщення техногенних вiдходiв: В0 >ЕК, де Е - норма дисконтування.
Очевидно, дохщ вiд освоення нагромаджених твердих промислових вiдходiв визначатиметься !х цiннiстю та обсягами запаЫв, тобто
В = Ц • I
де: Ц - видобута цiннiсть 1 т вiдходiв; г - балансовi запаси вiдходiв.
Користуючись методикою промислово-економiчноl оцiнки природних родовищ [14], видобуту цiннiсть 1 т вiдходiв можливо визначити таким чином:
Ц = 1 0Р ^ ЦМ1 а £о1, 100 1=1
де: а - середнш вмiст /-о! компоненти у нагромаджених вщходах; е^ - коефь щент вилучення /-о! компоненти з вiдходiв; р- коефiцiент збiднення (для об'екта розмщення промислових вiдходiв вiн наближаеться до 0); ЦМ - щна одиницi /-о! компоненти вiдходiв.
До визначення щни одиницi /-о! компоненти потрiбно пiдходити, ви-ходячи з 11 ринково! вартостi. Отже, для рщюсних елементiв вона становить 5-10 тис. дол. США за 1 кг; наприклад, видобута щнтсть 1 т вiдходiв Мико-ла!вського глиноземного заводу дорiвнюе 315 доларiв.
Витрати щодо освоення об'екта розмiщення твердих промислових вщ-ходiв доцiльно ощнювати за собiвартiстю переробки вiдходiв, виходячи з умо-ви мiнiмального вмюту корисно! компоненти в балансових запасах, а саме:
к=С • г,
С = Дщщ 1 ЦМ1 (1 -р) = 100 , де: С - собiвартiсть переробки 1 т нагромаджених вiдходiв; ат|П1 - мшмаль-ний вмiст /-о! компонент у вщходах.
За наведеним алгоритмом було здшснено вартiсну оцiнку об'ектiв наг-ромадження вiдходiв Микола!вського глиноземного заводу та Запорiзького титаномагнiевого комбiнату; для першого вона становить 34,44; для другого - 11,56 млрд. дол. США.
Наприкшщ потрiбно зазначити, що питання методологiчного забезпе-чення ре^заци концесiйних вiдносин у сферi промислового освоення об'ектiв розмiщення твердих промислових вiдходiв потребують проведення детальшших дослiджень щодо всебiчного аналiзу можливостей швестицшно-правового потенцiалу концесiйного мехашзму, застосування якого на практи-щ, своею чергою, неможливе без удосконалення вщповщно! нормативно-пра-вово! бази, розроблення прозорих методик i схем дп концесiйних договорiв, надання пiльгового режиму для концесшних пiдприемств.
Беручи до уваги еколого-економiчну ситуацiю в Укра'ш, освоення за-паЫв техногенних ресурЫв необхiдно вже сьогоднi розглядати як один з npi-оритетних напрямiв розвитку вiтчизняного мiнерально-сировинного комплексу. Досягнення значного сощально-економжо-еколопчного ефекту вщ практично'' реалiзацiï зазначено'' господарсько'' стратегiï багато в чому зале-жить саме вiд методологiчного забезпечення природоохоронного шструмен-тарiю, що мае високий швестицшний потенцiал, i необхщного для активiзацiï екологоорiентованих iнновацiйних процеЫв.
Л1тература
1. Веклич О. Современное состояние и эффективность экономического механизма экологического регулирования// Экономика Украины. - 2003, № 10. - С. 62-70.
2. Мищенко В. Действенность экономических рычагов экологической политики (действительно ли "загрязнитель платит"?)// Экономика Украины. - 2002, № 7. - С. 62-68.
3. Бридун Е.В. Девють економiчного мехашзму реашзаци еколопчно'' пол^ики// Енергетика: економша, технологи, еколопя. - 2001, № 2. - С. 11-16.
4. Метлова Л.П. Теорiя та практика поводження з вщходами (на прикладi До-нецько'1 обласп): Монографiя/ НАН Украши. 1нститут економiки промисловостi. - До-нецьк, 2004. - 168 с.
5. Прудка Н. Уголь вместо газа, шлам вместо угля// Эксперт. - 2005, № 29-30. - С. 24-27.
6. Закон Украши "Про концеси"// Вщомосп Верховно'1 Ради (ВВР). - 2003, № 30. - Ст. 247.
7. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - М.: ИНФРА-М, 2002. - С. 193.
8. Словарь делового человека/ Под ред. О.В. Амуржуева. - М.: Экономика, 1992. - С. 95.
9. Постанова Кабшету МЫс^в Украши № 639 вщ 12.04.2000 р. "Про затвердження Методики розрахунку концесшних платежiв". - http://www.rada.kiev.ua/laws/pravo/new/.
10. Постанова Кабшету МЫс^в Украши № 868 вщ 26.06.2001 р. "Порядок розрахунку платежiв за надання в концесш в^ових електростанцш". http://www.rada.ki-ev.ua/laws/pravo/new/.
11. Гражданское право в вопросах и ответах/ Под ред. Е.О. Харитонова. - Харьков: ООО "Одиссей", 2001. - С. 134 - 135.
12. Проект Закона Украины "О концессиях"// Голос Украины. - 1993, № 93. - С. 12.
13. Кодекс Украши "Про надра"// Вщомосп Верховно'1' Ради (ВВР). - 1994, № 36. - Ст. 340.
14. Померанцев В.В. Оценка рудных месторождений цветных и черных металлов. -М.: Госгортехиздат, 1961. - 198 с.
УДК 504.062+351.9 Проф. О.Я. Лазор1, д-р наук з держ. упр.;
доц. О.Д. Лазор1, канд. с.-.г. наук -Львiвський регюнальний ш-т державного управлтня НАДУ при Президент Украти; доц. Л.Д. Загвойська2, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНА ОСНОВА ПРОВЕДЕНИЯ ОЦ1НКИ ВПЛИВ1В НА ДОВК1ЛЛЯ
Критично ироанал1зовано в1тчизняш 1 заруб1жш теоретичш пщходи до схва-лення р1шень щодо розгортання економ1чнох д1яльносп, яка може спричинити иом1т-ш впливи на довкшля. Дано иор1вняльну оцшку сучасних метод1в щентифшаци цих
1 Кафедра державного управлшня та мюцевого самоврядування
2 Кафедра еколопчно! економшки
