CC BY
11
3. Колюник М.К. Фiнансова санацiя i антикризове управлшня пiдприeмством : навч. по-cí6h. / М.К. Колiсник. - К. : Вид-во "Кондор", 2007. - 272 с.
4. Лшоненко Л.О. Антикризове управлшня шдприемством: теоретико-методичш заходи та практичний iнструментарiй / Л.О. Лшоненко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005.
5. Сюбщький О.М. Антикризовий менеджмент : навч. поабн. / О.М. Сюбщький. - К. : Центр навч. лгг-ри., 2009. - 568 с.
6. Чернявський А.Д. Антикризове управлшня шдприемством : навч. поабн. / А.Д. Чернявский. - К. : Вид-во МАУП, 2006. - 256 с.
Проскура В.Ф., Шкирта Е.В. О принципах и механизме антикризисного управления предприятием
Рассмотрены понятие и необходимость антикризисного управления, раскрыты основные меры, входящие в механизм антикризисного управления в современных условиях хозяйствования, а также основные принципы, которые влияют на формирование данного механизма. Приведены критерии успешности проведенных антикризисных мер.
Ключевые слова: кризис, антикризисное управление предприятием, принципы и механизм антикризисного управления.
Proskura V.F., Shkyrta E. V. In the reference to the principles and mechanism of anti-crisis management of an enterprise
In the article we consider the concept and necessity of anti-crisis management, the basic steps that make up the mechanism of anti-crisis management in the modern business environment and the principles that affect the formation of this mechanism. And also present the criteria of success of the anti-crisis measures.
Keywords: crisis, crisis management, the principles and mechanism for crisis management.
УДК339.9 Астр. Т.Г. ШоломЫськ^ -Львiвський НУ ш. 1вана Франка ВАЛЮТНЕ СШВРОБГГНИЦТВО КРА1Н СНД
Проаналiзовано особливосп взаемоди монетарних пол^ик кра!н СНД. Досл> джено на якому еташ виконання угоди про сшвроб^ництво у валютнш сферi знахо-дяться держави-учаснищ договору. Запропоновано запровадження можливих меха-нiзмiв взаемоди монетарних пол^ик, зважаючи на поточний стушнь монетарно! ко-операци та фшансового розвитку краш-члешв СНД.
Ключовг слова: стушнь взаемоди монетарних пол^ик, мехашзми взаемоди монетарних пол™к, монетарна кооперащя, валютне сшвроб^ництво, конвергенщя макроекономiчних показниюв, таргетування шфляци.
Постановка проблеми. Прискорений розвиток глобатзацп засвщчи-ли ХХ-ХХ1 ст., що супроводжуеться регюнал1защею 1 проявляеться у вшх сферах м1жнародних вщносин, зокрема у сфер1 монетарно! пол1тики через вплив глобал1зацп на економ1чне та фшансове середовище, в якому 1 здшснюеться монетарна политика. Ствдружшсть Незалежних Держав (СНД) е щкавим регюном для дослщження, оскшьки тут процес глобатзацп майже торкнувся сфери монетарно! пол1тики, хоча певш кроки у сторону поглиб-лення монетарно! кооперацп все ж були зроблеш.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Особливостям валютно-фшансових штеграцшних процешв у Ствдружносп Незалежних Держав
1 Наук, кер1вник: доц. Я.Я. Питула, канд. ф1з.-мат. наук
придшяють увагу вiтчизнянi дослiдники та вченi з колишнього пострадянсь-кого простору, серед яких: О. Буторша, Г. Коваль та Ю. Долиняк, А. Лiбман, А. Румянцев, Н. Федулова та ш. Новим i цiкавим для дослщження е регiон СНД i для зарубiжних учених, зокрема: П. Келлер та Т. Рiчардсон, Ф. Лом-берде та Л. Соза, Б. Фрщ та Л. Мкшх.
Невир1шем1 частини проблеми. Вченi висвилюють рiзноманiтнi проблеми монетарно! кооперацп кра!н регiональних об'еднань. Однак питан-ня механiзмiв взаемодп монетарних полiтик залишаеться недостатньо вивче-ним. Також рщко можна зустрiти пояснення причин вщсутносп монетарно! кооперацп серед кра!н регюнальних об'еднань, якi iснують вже досить давно, однак успiхiв у поглибленш монетарно! кооперацп не засвiдчують.
Метою дослвдження е вивчення особливостей валютного ствробгт-ництва кра!н СНД.
Виклад основного матер1алу. Спiвдружнiсть Незалежних Держав (СНД) створена 8 грудня 1991 р. як господарський, полиичний та економiч-ний союз Бiлорусi, Росп та Укра!ни. 21 грудня на умовах Алма- Атинсько! угоди приеднались ще вiсiм колишнiх республiк СРСР: Азербайджан, Вiрме-нiя, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркмешстан та Узбекистан. Серед основних цшей створення СНД названо: ствпраця в полиич-нiй, економiчнiй, екологiчнiй, гуманiтарнiй, культурнш та iнших галузях, а також всебiчний розвиток держав-членiв у рамках единого економiчного простору, мiждержавноl кооперацп та штеграцп [6]. Наразi, Ствдружнють незалежних Держав - регiональне об'еднання держав, яке характеризуемся кооперацiею монетарних полггик на рiвнi проведення зус^чей, семiнарiв, конференцiй, прийняття рiшень, в яких йдеться про кооперащю у сферi монетарно! полiтики [9]. Крок у сторону поглиблення монетарно! кооперацп мiж кра!нами СНД було зроблено у 2004 р. з прийняттям Ршення про концепщю ствробиництва i координацп дiяльностi держав-учасниць Ствдружносп у валютнiй сферi вiд 15 вересня 2004 р. Ршення тдписали Вiрменiя, Бiлорусiя, Киргизiя, Молдова, Рошя, Таджикистан. Конкретними цiлями валютно! взаемодп держав-учасниць СНД у цьому Ршенш були такi: досягнення пов-но! конвертованост нацiональних валют, координацiя заходiв у галузi поль тики валютного курсу, створення надшно! та ефективно! системи грошових переказiв громадян держав Ствдружносп. У перспективi природною метою взаемодп у валютнш сферi названо "...створення защкавленими державами загального валютного простору на основi координацп економiчноl, грошово-кредитно!, валютно! та бюджетно! полггаки". Перехiд до узгоджено! валютно! политики здiйснюеться поетапно. I етап - 2004-2006 рр. реалiзуеться в умовах досить стшкого економiчного зростання в державах Спiвдружностi, оформлення внутршнього спiльного ринку товарiв шляхом завершення фор-мування зони вшьно! торгiвлi, усунення митних бар'ерiв i вщносно! стабЫза-цп валют [4]. Цього ж звичайно ми не спостер^али в зазначений перюд. II етап - 2006-2010 рр. здшснюеться в умовах ютотного вирiвнювання в державах Ствдружносп вiдомих показниюв конвергенцп: вiдношення дефiциту державного бюджету до ВВП, вщношення зовнiшнього боргу до ВВП, рiвня шфляцп, ставки рефшансування [4]. Якщо в дшсносп умови не вiдповiдають
зазначеним, тодi даремно говорити про виконання цшеи поставлених на цеи перiод. Ми можемо перевiрити наявнiсть необхiдних умов, простеживши конвергенцiю зазначених вище показниюв для кра!н, якi пiдписали це Ршен-ня плюс Укра!на. Отже, для другого перюду, а саме 2006-2010 рр. ми просте-жили динашку основних показникiв конвергенцп.
Рис. 1. Вiдношення дефщиту платежного балансу до ВВП, %
(побудовано на основi даних Свтового банку [10])
Як бачимо з рис. 1., конвергенщя була вищою до 2008 р., тсля 2008-го вона дещо зменшилася, хоча для Укра1ни, Молдови, Вiрменп маИже не змшилася. У Росп можемо спостер^ати високу частку профiциту платiжного балансу, чим вона значно вiдрiзняeться вiд шших кра1н об'еднання.
Рис. 2. Показник тфляци (споживш цти), %
(побудовано на основi даних Свтового банку [10])
Тут ми можемо явно спостер^ати наявшсть конвергенцп показника шфляцп, яка прискорилась з друго! половини 2009 р. Це могло стати результатом руху курсу монетарних полиик кра!н до режиму монетарно! полггики.
Рис. 3. Ставка рефтансування, %
(побудовано на основi даних Свтового банку [10])
Цжаво, що процес конвергенцп ставки рефшансування, найосновт-шого iнструменту монетарно1 политики, можемо простежити лише мiж чотир-ма кра1нами: Рошею, Бшорушею, Вiрменieю та Укра1ною. Це може свiдчити про те, що щ кра1ни у проведент монетарно1 полiтики найбiльше наблизили-ся до режиму таргетування шфляци, нiж iншi кра1ни СНД.
Загалом можемо сказати, що умова конвергенцп найосновнiших по-казникiв виконуеться частково. Повне 11 виконання було б скорше щеальним варiантом. В умовах глобалiзованоl економiки, нестiйкостi економiчних та фшансових систем головних 11 гравщв, виконання ще! умови е скорше рщ-кiсним явищем, хоча й важливим для устшно! валютно1 ствпращ. Про вщ-повiднiсть iнших необхщних умов, а саме: розвитку i пiдвищення стiйкостi нацiональних систем господарського законодавства, збалансованосп внут-рiшнiх валютних i фондових ринков, можемо сказати, що 1х виконання зале-жить не стшьки вiд створення вщповщних умов, скiльки вiд волi та готовнос-тi представникiв держав до поглиблення валютно! спiвпрацi. Наразi, очевид-ним е те, що об'еднання вщстае вiд виконання зазначених умов, що може свщчити про нерiшучiсть представникiв держав до поглиблення валютно! та монетарно! ствпращ. I, нарешп, III етап - 2010-2017 рр., тобто перiод, в яко-му ми зараз перебуваемо, реалiзуеться в перюд, коли всi держави-учасницi СНД увщдуть у фазу стабiльного економiчного зростання, завершать рефор-ми у сферi економiки, погоджують мiж собою основш параметри економiчноl полiтики [4]. Зважаючи на реалiзацiю умов, очевидним е те, що Ствдруж-тсть явно вiдстае вiд встановлених термшв i за термiнами виконання умов знаходиться на першому етапi.
Незважаючи на вiдсутнiсть виконання необхiдних умов для поглиблення Ствпращ у валютнш сфер^ будь-яких механiзмiв взаемодп монетар-них полiтик, не залишилося поза увагою кра!н СНД питання створення валютного союзу - найвищо! форми взаемодп монетарних полиик. Поштовхом до порушення цього питання м^ бути розвиток iнтеграцiйних процешв у Сврот. Росiйська сторона прагнула створити так звану зону рубля нового типу (переговори щодо ще! проблеми почались у травш 1993 р.), але кра!на пропонувала для партнерiв неприйнятнi умови, внаслщок чого цей проект не став реальтстю [7, с. 84]. У попередтх наших працях ми розглянули валют-ну полiтику основного торговельного партнера Росп - Бiлорусi, i побачили, що прив'язка до росшського рубля, яка здiйснювалась на початку формуван-ня монетарно! полiтики кра!ни, швидко була замiнена на прив'язку до стiйких валют. Щодо тенге, нащонально! валюти Казахстану, то вона жодного разу не мала прив'язки до росшського рубля. Те саме стосуеться i укра!нсько! гривн [3]. Загалом, перетворення нащонально! валюти в резервну - складний процес. Зарубiжнi партнери повиннi вiдчути потребу в новому плапжному засобi, проявити довiру, повинно вiдбутись насичення валютного обороту щею грошовою одиницею, проявитись !! перевага над шшими засобами мiж-народних розрахункiв. Натомiсть, на наш розсуд, для цих кра!н дощльно було б на цьому етапi виробити механiзми взаемодп монетарних полггик та перейти до монетарно! координацп. Тим бiльше, що робляться певн кроки до поглиблення валютно! кооперацп, значення яко! з часом буде тшьки зростати
через утворення зони BrnbHoï торгiвлi краïнами СНД. Як ж механiзми взаeмодiï монетарних полиик могли б бути доцшьними для СНД?
Як можливий Bapiam можна було б розробити критерп конвергенцiï на зразок маастрихтських. Дослщження показують, що саме мaaстpихтськi критерп для краш перед ïx вступом до СС сприяли бiльшiй конвергенцп мак-pоекономiчниx показниюв, нiж тсля вступу цих кpaïн в об'еднання з вико-нання цих критерпв. Одним iз нaйголовнiшиx маастрихтських критерпв е скорочення дефiциту плaтiжного балансу до 3 % ВВП [1]. Навряд чи досяг-нення такого значення показника е реальним, а головне доцшьним для краш СНД. Навиь якщо кpaïни Спiвдpужностi все ж таки виршили створити ва-лютний союз i привести своï мaкpоекономiчнi показники до единих парамет-piв, то насамперед цi критерп повинш вiдповiдaти специфiцi пеpеxiдноï еко-номжи, i вiдpaзу довелося б створити рестрикцшний апарат, на зразок Пакту стабшьносп в СС.
Курсовий коридор, на наш погляд, також не буде ефективним в умовах сучасного СНД. Адже на цей момент для СНД характерш двосторонш, а не багатосторонш тоpговi потоки. Тому багатостороння прив'язка валютних куршв не принесе достатньо вигод. Тим бшьше, витрати на тдтримку коридору, де брали б участь одразу декшька кpaïн, будуть величезними. Окpiм цього, валюти краш СНД е поpiвняно слабкими та слабоконвертованими.
На наш погляд, односторонш валютш iнтеpвенцiï були б ефективним мехашзмом валютного спiвpобiтництвa в СНД. Цей мехашзм використову-ють краши АСЕАН (ASEAN Swap Arrangement) [8]. Кредити надаються пiд вiдсотки i шд заставу державних цiнниx пaпеpiв на теpмiн вiд 90 дтв до двох pокiв. Ця шщатива - усiченa i бiльш м'яка форма европейсь^ "вaлютноï змiï": кредитт лiнiï для проведення iнтеpвенцiй юнують сaмостiйно - без валютного коридору, введення якого наклало б занадто жорстю зобов'язання на краши. Схожий мехашзм одностороншх штервенцш, при яких кожна краша захищае свою валюту без будь-яких колективних зобов'язань, може бути без великих зусиль створений в СНД.
Двосторонш кредити своп для проведення штервенцш були б для СНД, на нашу думку, також кориснг В АСЕАН вперше таку угоду було укла-дено в 1977 р. Змют ïï полягае у тому, що кожна зi сторш готова видати ш-ший доларовий кредит в обмш на нaцiонaльну валюту позичальника. У СНД цiлком може працювати подiбнa схема. Банк Росiï, а також, можливо, цен-тpaльнi банки Казахстану й Украши могли б оформити кредитш лiнiï з шши-ми учасниками Спiвдpужностi, що значно скоротило б ймовipнiсть piзкого падшня курсу ïx нaцiонaльниx валют у paзi непередбачених обставин. Така схема була б випдною для вшх i дала б змогу нашим крашам реально просу-нутися шляхом вaлютноï iнтегpaцiï. До pечi, саме тут згодилися б особливi критерп, тшьки не конвеpгенцiï, а скорше бюджетноï дисциплiни, що став-лять pозмip i умови кредитування в залежнють вiд стану державних фшаншв.
Зняття валютних обмежень можливо в будь-якш гpупi кpaïн, особливо якщо ïxнi фiнaнсовi ринки знаходяться приблизно на одному piвнi розвитку, що справедливо для СНД. Бшьшють краш Сшвдружносп приедналися до
статт VIII Угоди МВФ, i !х валюти де-юре е конвертованими [2]. Тепер головне завдання - досягнення максимально повно! фактично! конвертованостi за поточними операщями, а також введення щоденних ринкових котирувань обмiнних курив нацiональних валют кра!н СНД. На це прямо зазначено в "Концепцп ствробггаицтва та координацп дiяльностi держав-учасниюв Ств-дружностi у валютнiй сферГ', затверджено! Радою глав-урядiв СНД 15 верес-ня 2004 р. [4].
Висновки. Наявною е тенденцiя до формування единих правил прове-дення монетарно! полиики кра!нами СНД, тобто рух у сторону повномас-штабного таргетування шфляцп в розглянутих кра!нах, i навiть простежуеться процес конвергенцп окремих макроекономiчних показникiв. Однак умови договору про валютне сшвробггаицтво краш-члешв СНД, який мiг би стати основою для переходу до координацп монетарних полггак, виконуються частко-во або й зовам не виконуються, що е перешкодою для подальшого успiшного валютного ствробггаицтва. Тому, на наш погляд, утворення валютного союзу, як вищо! форми монетарно! взаемодп, i запровадження едино! резервно! валюти у вигл_вд росшського рубля у найближчому майбутньому е неможли-вим. Натомiсть, кра!нам варто було б на цьому етапi розробити механiзми взаемодп монетарних полиик, зважаючи на рiвень !х економiчного та фшан-сового розвитку. Такими, на нашу думку, можуть бути: одностороннi валютнi штервенцп, двосторонш кредити своп та зняття валютних обмежень.
Л1тература
1. Копенгагенсьга критерп членства в Свропейському Союзг шформацшно-анаштична довщка // МЗС Украни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/19083.htm (9.01-2012).
2. Стат Угоди Мiжнародного валютного фонду: Мiжнародний документ вщ 22.07.1944 № 995-921. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon2.ra-da.gov.ua/laws/show/995_921 / page2 (10.01.2012).
3. Шоломшська Т. Ступенi взаемодii монетарних полггак / Т. Шоломшська // Вюник Хмельницького нацiонального унiверситету : наук. журнал. - Сер.: Економ!чш науки. -Хмельницький : Вид-во ХНУ. - 2010. - Т. 2(152), № 3. - С. 162-166.
4. Решение о Концепции сотрудничества и координации деятельности государств-участников Содружества в валютной сфере: Документ № 997_771, редакщя вщ 15.09.2004. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakonlrada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=997_771 (9.01.2012).
5. Содружество независимых государств: история создания и цели. Справка // Риановос-ти. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ria.ru/osetia_sprav-ki/20080813/150339058.html (10.01.2012).
6. Устав Содружества Независимых Государств. - Минск, 1993. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.tarasei.narod.ru/kodeks/q2.txt (10.01.2012).
7. Федулова Н. Содружество Независимых Государств - 15 лет спустя / Н. Федулова // Мировая экономика и междунар. отношения. - 2006. - № 12. - С. 82-91.
8. Borensztein Е. Asian Financial Integration: Trends and Interruptions / E. Borensztein, P. Eoungani // IMF Working Paper № 11/4. - 2011. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.imforg/external/pubs/ft/.../wpl 104.pdf (13.01.2012).
9. Fritz B. Monetary Coordination Involving Developing Countries: The Need for a New Conceptual Framework: New Issues in Regional Monetary Coordination / B. Fritz, M. Metzger // Palgrave Macmillan. - 2006. - P. 3-25.
10. Economic Indicators // The World Bank. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.data.worldbank.org/indicator (14.01.2012).
Шоломинская Т.Г. Валютное сотрудничество стран СНГ
Проанализированы особенности взаимодействия кредитно-денежных политик стран СНГ. Исследовано на каком этапе выполнения соглашения о сотрудничестве в валютной сфере находятся государства-участники договора. Предложено введение возможных механизмов взаимодействия кредитно-денежных политик, учитывая текущую степень кредитно-денежного взаимодействия и финансового развития стран-членов СНГ.
Ключевые слова: степень взаимодействия кредитно-денежных политик, механизмы взаимодействия кредитно-денежных политик, кредитно-денежное взаимодействие, валютное сотрудничество, конвергенция макроэкономических показателей, таргетирование инфляции.
Sholominska T.G. Currency cooperation between CIS countries
The article analyzes the degree of cooperation between monetary policies of the CIS countries. The stage of implementation of agreement on cooperation in the monetary sphere between participating states is investigated. Possible mechanisms of monetary policy cooperation due to the current level of monetary cooperation and financial development of CIS member-states are proposed.
Keywords: level of monetary policy cooperation, the mechanisms of monetary policy cooperation, monetary cooperation, exchange rate coordination, convergence of macroeco-nomic indicators, inflation targeting.
