CC BY
30
Т. В. ТТТелеметьева
член-кор. АЕН Украши 3anopi3bKuü нацюнальний технгчний ynieepcumem, м. Запорiжжя
УЗАГАЛЬНЕННЯ П1ДХОД1В ДО ОЦ1НЮВАННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ КРА1НИ (РЕГ1ОНУ)
Постановка проблеми. Оцшювання туристично-рекреацiйного потенцiалу (ТРП) кра!ни е першочер-говим завданням забезпечення сталого розвитку ту-ристично! гапузi та важливою передумовою П плану-вання на нацiональному i регiональному рiвнях, опти-мiзацií просторово! та господарсько! оргашзацп тери-торiальних туристично-рекреацiйних комплексiв. Без даних об'ективно! оцiнки туристично-рекреацiйного потенцiалу виникають складносп i3 залученням швес-торiв, яю допоможуть у модершзацп iнфраструктури туристично! та курортно-рекреацшно! сфери.
Аналiз останн1х дослiджень i публiкацiй. На сьо-годнi у вiтчизнянiй i заруб1жнш науцi накопичено значний досвiд оцшювання туристично-рекреацшного потенцiалу. Це питання дослщжували у сво!х працях так! вчеш, як: Д.1. Басюк, В.Г. Герасименко, Г.Н. За-харченко, 1.В. Зорш, А.В. Дроздов, Р.В. Корж, Г.1. Михайтченко, О.1. Мороз, Н.В. Святохо, В.Ф. Семенов, 1.Г. Смирнов, А.А. Теребух [1-10] та багато шших. Дослiдженню питань оцiнювання, виявлення тенден-цш та перспектив розвитку туризму в Укра!ш, визна-чення особливостей розвитку вщносин власностi у сферi туризму в умовах модершзацп економiки прис-вяченi науковi пращ Л.1. Вишневецько!, Л.В. Дробиш, Ю.В. Карпенка, Г.П. Скляра [11-14] та ш. Та, незва-жаючи на пщвищений науковий iнтерес до процесу оцшювання туристично-рекреацшного потенщалу, його мети, значення, низка питань потребуе подаль-шого дослiдження. Зокрема, не розкритим залиша-еться питання розробки едино! загальновизнано! методики оцiнювання туристично-рекреацшного потенщалу кра!ни (регiону).
Метою статп е дослiдження процесу оцшювання туристично-рекреацшного потенщалу кра!ни (реп-ону), виокремлення його основних завдань, вивчення складових компонент туристично-рекреацiйного потенщалу, етапiв та показниюв його оцшювання, а та-кож пщход!в та методiв визначення.
Виклад основного мат^алу дослiдження. Як пока-зуе закордонний досвщ, туризм — це масштабна та важлива стратегiчна галузь нащонально! економiки, яка е iнвестицiйно привабливим видом економiчноl д!яльносп i виступае не тшьки як джерело валютних надходжень до бюджету кра!ни, а й е показником культурного розвитку кра!ни. Туристично-рекреацiйна д!яльшсть вдаграе важливу роль в економiцi кра!н i регiонiв, забезпечуючи рацiональне використання i збереження природно-екологiчних, культурно-юто-ричних та шформацшно-тзнавальних ресурсiв територп. Сьогодш в Укра!ш спостерiгаеться неефективне використання наявного туристично-рекреацiйного потенщалу регiонiв, що призводить до втрати можливо-стей розвитку ще! галузi на вщмшу вщ багатьох кра!н свггу. У цьому контекстi виникае потреба в ощнюванш наявного туристично-рекреацшного потенщалу краши, ll окремих адмшстративно-теритс^альних оди-ниць та розробщ напрямiв щодо його нарощування та активiзацil використання.
На думку провщного вченого В.Г. Герасименка, для проведення оцшювання туристично-рекреацш-ного потенщалу територп необхiдно визначити пере-лж показниюв, що характеризують компоненти потенщалу, за якими може проводитися оцшювання. Обрана система окремих показниюв повинна вирiшу-вати завдання, пов'язаш з пiдвищенням ефективностi використання туристично-рекреацшного потенщалу, плануванням подальшого розвитку сфери туризму й рекреацп, прийняттям управлшських рiшень щодо до-цiльностi подальшого використання територп з турис-тично-рекреацшною метою [1, с.19].
Щодо складових компонент туристично-рекреа-цiйного потенцiалу територп, то серед вггчизняних фа-хiвцiв i фахiвцiв близького зарубiжжя юнуе багато то-чок зору. Так, 1.В. Зорiн вважае, що туристично-рек-реацiйна система формуеться на стику трьох окремих пiдсистем — природи, суспшьства, народного госпо-дарства — й мютить у собi компоненти вказаних щд-систем: природнi туристичш ресурси, туристи (формальна тимчасова суспшьна група), туристичнi засоби (матерiально-технiчнi, енергетичнi й трудовi ресурси, необхщш для обслуговування туристично-рекреацш-но! системи) [2, с. 52].
Пiд час моделювання розвитку туристично-рек-реацшно! дiяльностi, дослiджувана система може роз-глядатись у виглядi двох блок1в: «туристи» та «забезпечення». Блок «забезпечення» складаеться з таких тд-систем:
— пщсистема атрактивного забезпечення — виступае в якосп субстрату розвитку системи й являе собою сукупшсть властивостей природних i культурних ком-плексiв, засобiв розмiщення, пiдприемств обслуговування та оргашзацп дозвшля;
— пщсистема техшчного обслуговування — це i споруди, i вся система життезабезпечення, тобто те, що часто називають шфраструктурою рекреацiйного району;
— пщсистема управлшня — оптимiзуе взае-мозв'язок пщсистем та керуе розвитком системи вза-галi, використовуючи матерiальнi, фiнансовi й оргаш-зацiйнi механiзми. В цшому наявнiсть ще! пiдсистеми свщчить про здатнiсть туристично-рекреацшно! системи до саморегулювання i саморозвитку. Вона складаеться з певних механiзмiв, оргашв та iнститутiв. Саме ця пщсистема забезпечуе штегращю всiх компонент туристично-рекреацшного потенщалу, !х узго-джену дiю;
— пiдсистема забезпечення трудовими ресурсами забезпечуе на професшному рiвнi ефективнiсть та як-ють оздоровлення й вiдпочинку.
1нший вчений А.В. Дроздов пропонуе для досль дження сукупного туристично-рекреацiйного потенщ-алу видшяти двi основнi компоненти: перша компонента — це природш й культурш ландшафти, друга — засоби та умови здшснення туристично-рекреацшно! дiяльностi [3, с. 122].
НайбГльш Грунтовним е пiдхiд вченого Н.В. Свя-тохо [4, с. 32], з ним погоджуеться В.Г. Герасименко [1], за яким туристично-рекреацшний потенцiал територП розглядаеться як сукупнiсть чотирьох основних компонент — природно-ресурсно!, юторико-культур-но!, економiчноí та сощально!, якГ взаемопов'язаш й взаемодiють мiж собою.
Природно-ресурсна компонента — це здатшсть природних систем без шкоди для себе виробляти не-обхiдну для людини продукцiю, тобто використовува-тись в туристично-рекреацшнш дiяльностi.
1сторико-культурна компонента характеризуе можпивостi для розвитку туристично-рекреацшно! дЬ яльностi шляхом використання iсторико-культурного надбання певно! територП.
Економiчна компонента — це складова частина економiчного (господарського) потенщалу територП, яка характеризуе здатшсть територГ! продукувати та вщтворювати туристично-рекреацшний продукт. До складу економiчноl компоненти входять:
— шфраструктурш елементи;
— шформацшш елементи;
— iнвестицiйнi елементи;
— управлшсью елементи.
Соцiальна компонента характеризуе можливосп територГ! з вщтворення необхщно! для розвитку тури-стично-рекреацшно! дiяльностi робочо! сили. Ця компонента включае в себе необхщним чином квалiфiко-ванi кадри, здатш здiйснювати туристично-рекреа-цiйну дiяльнiсть.
Вггчизняний вчений — професор А. А. Теребух [5, с. 341] розглядае туристично-рекреацшний потенщал як сукупнiсть п'яти компонент: природна, природно-антропогенна, iсторико-культурна, шфраструктурна, iнвестицiйна. На його думку, природна компонента включае: геолопчш, орографiчнi, ктматичш, гщрогра-фiчнi, рослиннi та тваринш ресурси. На вiдмiну вiд А.А. Теребуха, В.Г. Герасименко цю компоненту нази-вае природно-ресурсною.
Наступна компонента — природно-антропогенна, включае: заповедники, парки та ботаничш сади. 1сто-рико-культурна компонента включае: пам'ятки юторН, культури, архiтектури, мистецтва, археологiчнi та ет-нографiчнi. В.Г. Герасименко об'еднуе щ двi компоненти в юторико-культурну.
1нфраструктурна компонента — це заклади розмь щення, харчування, оздоровлення, транспорты та ш-женернi комушкацп.
На вщмшу вiд попереднiх украшських вчених,
H.В. Корж i Д.1. Басюк [6, с. 56] у свош роботi «Уп-равлiння туристичними дестинащями», а також
I.Г. Смiрнов [7] вщзначають так! складовi компоненти туристично-рекреацшного потенцiалу: ресурси, кадри, фiнанси, маркетинг, шновацп. При цьому, В.Г. Герасименко [1], кадри включае до сощально! компоненти, а фшанси, маркетинг та шновацп — вш об'еднуе в економiчну.
Беззаперечним е той факт, що основою турис-тично-рекреацiйного потенцiалу е туристичш ресурси. Туристичнi ресурси — це сукупшсть природних i ан-тропогенних ресурсiв вГцповщно! територГ!, яю задо-вольняють рiзноманiтнi потреби туриста й можуть ви-користовуватись з метою вщпочинку, туризму та оздоровлення. Завдяки наявностi на певнiй територГ! баль-неогрязевих джерел, iсторико-культурних пам'яток, сприятливих ктматичних умов, мальовничих ландшафта може розвиватись туристично-рекреацшна дь яльнiсть [1, с. 17]. Однак отримати високий сощально-економiчний ефект вiд розвитку туристично-рекреа-цшно1 дiяльностi можна тiльки в результатi рекреацш-ного освоення територП, 11 благоустрою, розвитку ма-терiально-технiчноl бази тощо.
Пiдсумовуючи попереднi дослiдження вчених, наведемо власну, узагальнену схему, яка включае три основш складовi компоненти туристично-рекреацш-ного потенщалу територП (рис.1): ресурсна, соцiальна та економiчна.
Рис. 1. C^adoei компоненти туристично-рекреацшного потенщалу територП (узагальнено автором)
188
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
Як бачимо з рис. 1, в основi туристично-рекреа-цшного потенщалу територп е туристичш ресурси, на-явнiсть яких уже забезпечуе мiнiмапьний рiвень роз-витку туристично-рекреацшно1 сфери. Це поясню-еться тим, що людинi для вщновлення витрачено1 за час трудово1 дiяльностi енергп достатньо змiнити тра-дицшне оточення, ви1хати за меж постшного мiсця проживання, навiть за умови вщсутносп комфортабе-льних умов розмщення та яюсно! туристично1 iнфра-структури.
Дуже важливою е соцiальна компонента, яка забезпечуе професшну пiдготовку персоналу рiзних ка-тегорiй для сфери туризму та рекреацп. Елементами кадрового забезпечення туристично-рекреацшного потенцiалу е:
— ринок робочо1 сили, який забезпечуе туристи-чно-рекреацiйнi пiдприемства обслуговуючим персоналом;
— експерти та консультанти з тдбору кадрiв;
— навчальнi заклади рiзних рiвнiв, яю забезпечу-ють пiдготовку спецiалiстiв для сфери туризму та рекреацп;
— навчальш заклади, яю забезпечують пiдготовку спещалютав економiчного та юридичного профiлiв [8, с. 97].
При визначенш mдходiв до оцiнювання дiючих потенцiйних туристичних об'екгiв або ресурсiв, територп, дестинацп потрiбно, насамперед, визначити, з чие1 iнiцiативи проводиться таке оцшювання i для ви-рiшення яких завдань.
На основi проведених дослщжень вважаемо, що основнi завдання процесу оцшювання туристично-ре-креацiйного потенцiалу можна звести до наступного (рис. 2).
Рис. 2. Основт завдання оцшювання туристично-рекреацшного потенщалу (узагальнено автором)
Для проведення оцшювання туристично-рекреа-цшного потенщалу територп необхщно визначити пе-релш показниюв, що характеризують компоненти потенщалу, за якими може здшснюватись оцiнювання.
До показниюв оцiнювання ресурсно1 компоненти туристично-рекреацiйного потенцiалу можна вщнести:
- потенцiал природних ресурсiв за окремими категорiями;
- ступiнь освоення природних туристичних ре-сурсiв;
- рекреацшна мiсткiсть територп;
- норми припустимого рекреацшного наванта-ження на територп;
- стiйкiсть природних комплекетв до рекреацiй-ного навантаження;
- насичешсть територп iсторико-культурними пам'ятками;
- рiвень значущост iсторико-культурних пам'яток;
- юльюсть необхiдного та достатнього часу для огляду щнностей;
- юторична, культурна, iнша щншсть пам'яток;
- сучасний стан та рiвень збереженостi юто-рико-культурних ресурав.
Для оцшювання показниюв Bcix елеменив еконо-MÎ4HOÏ компоненти туристично-рекреацшного потенщалу видшимо таю:
- забезпечешсть територп засобами розмщення для рiзних категорiй туристiв та рекреанив;
- кшьюсть мiсць, коефщент завантаження, прибуток i3 розрахунку на 1 мюце у засобах розмь щення;
- юльюсть працiвникiв означено'1 галуз^
- середня площа засобiв розмщення з розрахунку на 1 мюце;
- юльюсть пiдприемств та юльюсть посадкових мiсць на пщприемствах ресторанного господарства з розрахунку на тисячу жителiв регiону;
- товарооб^ пiдприемств ресторанного госпо-дарства;
- юльюсть засобiв масово'1 iнформацiï в репош;
- рiвень розвитку засобiв масово'1 iнформацiï, iнформацiйних систем та технологш;
- державнi дотацп у сферi туризму та рекреацiï;
- кошти суб'ектiв господарювання, спрямованi на розробку й впровадження нових технологiй використання туристичних ресурсiв;
- фшансування заходiв, спрямованих на пщви-щення рiвня обслуговування туристiв та якост послуг, що надаються;
- обсяг внутрiшнiх та шоземних iнвестицiй у ту-ристично-рекреацшну сферу;
- кошти iнвесторiв, спрямоваш на будiвництво, реконструкцiю й модершзащю туристично-рекреацш-них пiдприемств;
- кошти iнвесторiв, спрямованi на створення або розвиток пщприемств туристично-рекреацiйноï iнфраструктури;
- кшьюсть новоутворених пiдприемств завдяки швестицшнш дiяльностi;
- нормативно-правовi акти, що регулюють дiя-льнiсть туристично-рекреацiйноï сфери;
- показники ефективностi управлiнськоï пращ.
Щодо проведення оцшювання сощально'1 компоненти пропонуеться використовувати таю основш по-казники:
- юльюсть пращвниюв туристично-рекреацш-но1 сфери;
- юльюсть навчальних закладiв усiх видiв, як здшснюють пiдготовку спецiалiстiв туристичного про-фшю;
- лiцензiйний обсяг навчальних закладiв усiх видiв з пiдготовки спещалютав туристичного профiлю [1, с. 21].
На думку А.А. Теребуха, вибiр методу оцiнювання туристичного потенцiалу значною мiрою залежить вiд етапу та об'екта оцiнювання. За етапом оцшювання можна видшити попередне оцiнювання можливостей туристично'1 придатностi ресурсу або к сукупнiсть та пiдсумкове оцiнювання можливостей використання ресурсу для формування конкретного туристичного продукту [5, с. 337].
До числа об'екпв оцшювання з позицИ туристичних перспектив можна вщнести як ддачий готель, ту-ристичну базу, iсторичну пам'ятку, музей, так i окрему земельну дшянку, будiвлю, берег водойми та/i ресурси певно'1 адмiнiстративноï територiальноï одиницi, дес-тинацп, як можна перепрофiлювати гад туристичну галузь.
H.В. Корж i Д.1. Басюк пропонують проводити оцшювання туристично-рекреацшного потенцiалу в три етапи: попереднш етап, етап упорядкування, ана-лiз та висновки [6, с. 57; 9].
Отримавши вщповщь на питання, хто i з якою метою здшснюватиме оцiнювання туристично-рекре-ацiйного потенцiалу територп, потрiбно провести ш-вентаризацiю (попереднiй етап) наявних туристичних ресуретв, як природних, так i антропогенних, окремих iсторичних та культурних об'ектiв, оцiнити наявний стан та перспективи формування туристично'1 шфра-структури, подiевих заходiв, як можуть защкавити по-тенцiйних туристiв [5, с. 338].
Попередне оцшювання ресурсного забезпечення передбачае не юнцеву вартюну ощнку окремих ресур-сiв, а лише 1х наявнiсть чи вщсутшсть, достатнiсть чи комплектнiсть для формування визначеного перел^ нових перспективних чи розширення вже освоених туристичних продукив.
Етап упорядкування — це насамперед оцшювання важливосп i значення кожного елемента оцшювання туристично-рекреацшного потенщалу iз застосуван-ням обраних способiв i методiв дослiдження. На тре-тьому етапi проводиться виявлення найбшьш приваб-ливих властивостей i фрагменпв дослiджуваноï територп, особливо перспективних для розвитку конкрет-них форм туристично'1 активностi, визначаються об-сяги туристичних та грошових потоюв вщ формування та реалiзацiï прогнозних обсяпв конкретних туристичних послуг, як для окремих господарських суб'ектiв, так i в межах територп [5; 9].
Такий пщхщ дозволить у майбутньому виробити грамотну диференцшовану стратепю розвитку туризму в краïнi (репош).
Висновки. Таким чином, оцшювання туристично-рекреацшного потенщалу територш е одним з важли-вих механiзмiв управлшня розвитком туризму в краïнi, контролю за сощальними, екологiчними та економiч-ними наслiдками туристично'1 дiяльностi. Ус компоненти туристично-рекреацiйного потенцiалу, а саме: ресурсна, економiчна та сощальна, е вiдносно автоно-мними, однак утворюють м1ж собою стiйкi взае-мозв'язки та е взаемозалежними в межах туристично-рекреацшно'1 системи. При визначеннi пiдходiв та ме-тодiв оцiнювання ддачих потенцiйних, туристичних об'ектiв або ресурав потрiбно, насамперед, визна-чити, з чие'1 iнiцiативи проводиться таке оцшювання i для виршення яких завдань. Для проведення оцшювання туристично-рекреацшного потенщалу територп необхщно визначити перелш показниюв, що характеризуюсь компоненти потенщалу, за якими може здш-снюватись оцiнювання. Очевидно, що без належно'1 системи оцiнювання суттево ускладнюеться розробка стратегiчних програм розвитку туризму, ефективне використання наявних туристичних ресурав, 1х охорона i розвиток, виникають складноси щодо залучення ш-весторiв у розвиток туризму.
Список використаних джерел
I. Оцiнка туристично-рекреацшного потенщалу регюну : монографiя / за заг. ред. В.Г. Герасименко. Одеса : ОНЕУ, 2016. 262 с.
2. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма. Москва: Финансы и статистика, 2003. 384 с.
190
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
