CC BY
20сортовивчення та сортознавство
Стмюсть перспективних сор™ малини [Rubus idaeus L.) проти основних хвороб зi стебловою формою прояву
B.М. Остапенко,
C.1. Градченко, 1.М. Маковкн
1нститут садiвництва НААН
УДК 634.71:632.938:632.4
Сттщсть перспективни^сортгв Малини {¿огив £) проти
основни^хвороб%{ стебловою формою прояву
Описано результаты вивчення стшкост1 перспективных сорт1в малини проти основних хвороб (Didymellа applanata Засс., вЬеозропит venetum Зред. I Septoria гиЫ Засс.) 31 стебловою формою прояву в умовах твн'чноХ частини Люостепу УкраХни. Оцнювали 8 сорт1в лтнього строку достигання (Гусар, Крепиш, НовокитаХвська (к), Персея, Патрищя, Саня, Таруса, Феномен) I стльки ж ремонтантних (Бабье лето 2, Геракл, Золотие купола, Люлн, Недосягаемая, Осння (к), Оаннш зорепад, Полана).
Дано характеристику погодних умов вегетацшного пероду 2009-2011 рр. Встановлено спри-ятлив1 умови погоди для розвитку вищезазначених хвороб малини. Досл1джуван1 сорти розподлено на групи стшкост1 проти хвороб, як1 вивчались. Переваж-на б1льш1сть сорт1в характеризувалася вищою за середню та середньою стшкстю. Низьку стшккть проти д'д'шельозу виявленоу Патрица, септорюзу - в НовокитаХвськоХ (к). Встановлено, що в умовах зони досл1джень комплексною стшкстю проти д'д'шельозу, ан-тракнозу та септорюзу в1дзначаються сорти малини Оаннш зорепад, Крепиш, Таруса, Полана, Саня, Недосягаемая та Осння.
Ключовi слова:
малина, сорти, спйюсть, д^мельоз, антракноз, септорюз.
Малина - скороплщна й урожайна культура. Кращi и сорти в умовах високоТ агротехнки здатн забез-печувати врожайшсть япд до 2025 т/га (до 4-5 кг з куща) [1]. Станом на 2011 рк середня врожайшсть у промислових насадженнях малини в УкраТ'ш становила 5,5 т/га, у при-ватних - 5,8 т/га, валовий збiр вщ-повщно - 28,1 i 27,5 тис. т, що недо-статньо для повного забезпечення потреб населення.
Одшею з причин низького рiвня продуктивного малини е поширен-ня комплексу хвороб, яких нара-ховуеться бтя 15 видiв. Найбтьш шкiдливi з них л, що мають сте-блову форму прояву - д^мельоз {0'Шуте1Ь applanata Sacc.), антракноз (вЬеоБропит venetum Speg.) i септорюз (Septoria гиЫ Sacc.) [2]. Ма-совий Т'х розвиток може спричини-ти вщмирання слабких i плодонос-них стебел та бруньок, що сприяе значному зниженню врожаю. Рос-лини втрачають морозостмюсть,
негативно реагують на фунтову посуху. Знижуеться яюсть посадкового матерiалу. Недобiр урожаю може сягати 40% [2-5].
Одшею з важливих умов збть-шення виробництва еколопчно чистоТ' япдноТ' продукци малини е застосування системи штегровано-го захисту рослин вщ хвороб, яка включае декiлька основних заходiв. Останшм часом в УкраТ'ш при за-кладаннi та експлуатаци ягiдникiв основну увагу придiляють агротех-нiчним, мехашчним i оргашзацмно-господарським заходам. У зв'язку з досить розтягнутим перюдом пло-доношення малини ускладнюеться можливiсть застосування хiмiчних засобiв захисту проти основних хвороб у ТТ насадженнях. До того ж у «Перелку пестицидiв i агрохiмi-катiв, дозволених до застосування в УкраТ'ш на 2012 рк» для захисту плодоносних насаджень малини немае жодного хiмiчного чи бюло-гiчного фунгiциду [6]. Тому нашi до-
слiдження спрямоваш на вивчення перспективних сортiв малини щодо комплексно''' стiйкостi проти найбтьш шюдливих хвороб, якi в по-дальшому можна використовувати в селекци як джерела стiйкостi та вирощувати у промислових i при-садибних насадженнях.
Матер1али \ методика досли дження. Дослiдження проводили протягом 2009-2011 рр. у насадженнях малини 1нституту садiвни-цтва (1С) НААН. Насадження 2007 р. садшня, схема садшня 3,0x0,5 м. Дослщжували 8 сортiв лiтнього строку достигання i 8 - ремонтантних. Предмет дошдження - стй юсть сортiв до найбiльш пошире-них та шкщливих хвороб зi стебловою формою прояву - антракноз, септорюз i дiдiмельоз (пурпурова плямислсть).
Грунт дослщноТ' дiлянки темно-арий опiдзолений, кiлькiсть гумусу в орному шaрi - 1,9%, рН - 6,1. Агротехнiчний догляд за рослина-
_сортовивчення та сортознавство_
Стмюсть перспективних сор™ малини [Rubus idaeus L.) проти основних хвороб зi стебловою формою прояву
ми здмснювали у вщповщносп з рекоменда^ями, розробленими в К НААН [7]. Облки проводили зпд-но «Методик випробування i засто-сування пестицидiв» в перюд максимального розвитку хвороб - 1-2 декади вересня [8].
Оцшку слйкосл визначали за 6-бальною шкалою розвитку хво-роби [9].
Результати дослщжень. Спо-стереження за поширенням i роз-витком хвороб на рослинах рiзних сортiв малини колекци iС НААН показали, що найбiльш сприятливим для збудниюв пурпуровоТ' плямис-тостi та септорюзу був 2011 р., ан-тракнозу - 2010 р., а менш удалим за погодними умовами для вах до-слiджувaних хвороб малини - 2009 рк. Це тдтверджено aнaлiзом сту-пеня розвитку пурпуровоТ плямис-тостi, антракнозу i септорюзу, який свщчить про те, що в 2011 р. вш коливався в межах 3,8-14,3%, а в 2009 i 2010 рр. був меншим на 2,510,9%, вщповщно 1,3-3,4 i 4,0-7,9% (рис. 1).
За даними метеоролопчного посту К НААН, вегетацмний перiод 2009 р. характеризувався недостат-ньою кiлькiстю опaдiв (з квiтня по вересень за 57 дощових дшв випа-ло лише 130,1 мм) та низькою во-логiстю пов^ря протягом весняно-лiтнього перiоду (рис. 2).
У 2010 р. спостер^али тдвищен-ня середньодобовоТ' температури пов^ря порiвняно з попереднiм роком у середньому на 1,4 °С, а воло-гiсть повiтря на 3,5%. За 59 дощових дшв випало 313,2 мм опaдiв. Усе це позитивно вплинуло на поширення i розвиток збудникiв дослiджувaних хвороб.
Весняно-лтм перiод 2011 р. видався надзвичайно дощовим. Вiдмiчено 72 днi з дощами, протягом яких випало 450,8 мм опaдiв, причому понад 320 мм (34 дш) - у червш-липш, в перiод прояву й ш-тенсивного поширення бтьшост збудникiв хвороб малини. Вологiсть пов^ря в середньому коливалася в
Септорюз Д1д1мельоз Антракноз
О 5 10 15
Розвиток хвороби, %
Рис. 1. Розвиток хвороб стебловоУ форми прояву на рослинах р1зних сорт1в малини колекц1У 1С НААН (середн1й по сортах),%, 2009-2011 рр.
2
со
'=1 ш с О
л 5
15
КвЬень Травень Червень Липень Серпень Вересень
■ 2009 "2010 I 2011 Арабськими цифрами позначено кмьюсть днпв з дощами за мкяць
Рис. 2. Характеристика метеоролопчних фактор1в (1С НААН, 2009-2012 рр.).
Таблиця 1
Розвиток хвороб (%) стебловоУ форми прояву на рiзних сортах малини (1нститут садiвництва НААН, 2009-2011 рр.)
Сорт Д1д1мельоз Антракноз Септорюз
2009 2010 2011 2009 2010 2011 2009 2010 2011
Со эти л1тнього строку достигання
Гусар 2,3 2,6 21,3 7,8 7,3 4,2 2,8 7,8 9,3
Крепиш 0,6 3,4 2,5 2,6 2,5 0,2 0,8 2,9 9,6
НовокитаТ'вська (к) 0,8 8,5 6,2 0,0 0,0 0,0 8,7 24,1 25,6
Персея 0,5 1,8 23,6 5,9 5,2 6,3 4,9 3,9 8,1
Патриц1я 0,7 0,2 27,7 0,4 0,8 1,8 1,7 2,6 2,8
Саня 1,0 1,2 23,0 0,3 8,7 0,0 7,2 14,7 12,9
Таруса 0,6 0,3 8,1 5,3 8,2 4,6 0,9 3,7 3,0
Феномен 1,0 5,2 23,8 15,0 7,4 11,6 7,3 9,1 19,3
Ремонтантн сорти
Бабье лето 2 3,8 6,0 16,6 0,0 0,6 1,9 1,2 3,1 4,5
Геракл 0,2 0,9 20,1 0,0 1,0 0,0 0,7 0,7 2,6
Золотие купола 1,3 4,6 1,0 4,3 5,0 6,0 1,1 18,2 13,3
Люлш 0,0 0,7 22 11,6 15,3 22,1 1,2 16,9 3,8
Недосягаемая 1,2 8,0 7,2 0,0 0,0 0,8 0,5 2,0 5,2
Осшня (к) 3,6 8,7 2,5 1,0 2,2 0,1 4,3 6 14,7
Ос1нн1й зорепад 0,8 7,4 2,7 0,5 1,0 0,0 5,1 4,4 5,5
Полана 2,3 4,1 20 0,4 1,8 0,8 3,2 6,4 7,4
сортовивчення та сортознавство
Стмюсть перспективних сор™ малини [Rubus idaeus L.) проти основних хвороб зi стебловою формою прояву
Таблиця 2
Групи сорлв малини за стiйкiстю проти основних грибних хвороб стеблово'Г форми прояву (1нститут садiвництва НААН, 2009-2011 рр.)
Група спйкосп Д1д1мельоз Антракноз Септорюз
Повна польова (Р - 0%) - НовокитаТвська -
Висока (Р - 0,1-1%) Осшнш зорепад, Недосягаемая, Геракл
Вища за середню (Р - 1-10%) НовокитаТвська, Осшнш зорепад, Крепиш, Золотие купола, Таруса, Недосягаема, Осшня, Саня, Персея, Крепиш, Золотие купола, Патриц1я, Полана, Осшня, Бабье лето, Гусар Персея, Осшнш зоре-пад, Крепиш, Патри-ц1я, Таруса, Полана, Бабье лето, Недосягаема, Гусар, Геракл
Середня (Р - 11-25%) Люлш, Саня, Персея, Феномен, Полана, Бабье лето, Гусар, Геракл Люлш, Феномен, Таруса Люлш, Саня, Феномен, Золотие купола, Осшня,
Низька (Р - 25-50%) Патриц1я - НовокитаТвська
Дуже низька (Р - >50%) - - -
межах 63-73%, а середньодобова температура пов^ря не перевищу-вала 21°С. Цi умови сприяли рiзко-му зростанню розвитку пурпуровоТ плямистостi та септорюзу порiвня-но з минулими роками.
Аналiз розвитку дiдiмельозу на сортах малини рiзних строев достигання показав, що 20092010 рр. видалися несприятливими для збудника хвороби. Максималь-ний розвиток (7,0-8,7%) спостери гали на рослинах сорлв НовокитаТвська, Осiння, Осiннiй зорепад. У решти сортiв цей показник не перевищував 5% (табл. 1). У 2011 р. погодн умови склалися надзвичай-
но сприятливо для хвороби, тому и розвиток на деяких сортах (Гусар, Персея, Патри^я, Саня, Феномен, Геракл, Люлiн, Полана), порiвняно з минулими роками, значно збть-шився i становив 20,1-27,7%.
Розвиток антракнозу на стеблах сорлв малини протягом трьох роюв спостережень не мав таких рiзких перепадiв у показниках, як у випад-ку з пурпуровою плямистiстю. В пе-реважнiй бiльшостi дослiджуваних зразюв розвиток хвороби коливав-ся в межах 0-9%, а на сортах Феномен i Люлш вш становив 11-22%.
Розвиток септорiозу в переваж-нiй бiльшостi сортiв малини не пе-
ревищував 10%, лише в окремих сортозразюв цей показник сягав 13-19% (сорти Саня, Феномен, Зо-лотие купола, Люлш i Осшня). Мак-симальний розвиток збудника хвороби спостер^али у 2010-2011 рр. на сорт Новокита'вська - 25%.
Розподт обстежених сортiв малини на групи спйкосп проти основних хвороб показав, що серед до-шджених сортозразкiв немае жод-ного з повною польовою стiйкiстю проти дiдiмельозу i септорюзу. Проти антракнозу повну польову стмюсть виявив сорт Новокита'вська (табл. 2). Високостмкими проти антракнозу виявилися сорти Осшшй зорепад, Недосягаемая i Геракл. Пе-реважна бiльшiсть дослiджуваних сортiв мала вищу за середню та се-редню стiйкiсть проти дiдiмельозу, антракнозу i септорiозy Низькою стiйкiстю проти д^мельозу харак-теризувався сорт Патрицiя, септори озу - Новокита'вська. Не в^чено жодного сорту з дуже низькою стм-кiстю проти вказаних хвороб мали-ни.
Висновки. В умовах твшчноТ частини Лкостепу УкраТ'ни сорти малини Осшшй зорепад, Крепиш, Таруса, Полана, Саня, Недосягаема, Осшня характеризуются комплексною стмюстю проти дiдiмельозу, антракнозу i септорiозу. Вирощу-вання таких сорлв сприяе зменшен-ню пестицидного навантаження на довшля та зниженню собiвартостi продукци.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Казаков, И.В. Малина и ежевика / И.В. Казаков -Москва, 2001. - 256 с.
2. Лапа, О.М. Технолопя вирощування та захист япд-них культур / О.М. Лапа, Ю.П. Яновський, Е.В. Че-пернатий. - КиТв : НАУ - 2006. - 51 с.
3. Воронина, А.И. Размножение и выращивание оздоровленного посадочного материала ягодных культур / А.И. Воронина, Е.И. Глебова, А.И. Поташова.
- Ленинград: Колос, 1997. - 95 с.
4. Натальина, О.Б. Болезни ягодников / О.Б. Натальина.
- М., 1963. - 271с.
5. Ярославцев, Е.И. Малина / Е.И. Ярославцев. - М.: ВО «Агропромиздат», 1987. - 208 с.
6. Перелк пестицидiв i агрохiмiкатiв, дозволених до використання в УкраТ'ы. - Днтропетровськ : Арт-прес, 2006. - 311 с.
7. Шестопаля, О.М. Типовi технолопчы карти на ство-рення насаджень горiхоплiдних та япдних культур / [За ред. О.М. Шестопаля]. - К., 2006. - 90 с.
8. Методики випробування i застосування пестицидiв. / Рд ред. С.О. Трибеля] - К. : Свк. - 2001. - 447 с.
9. Программа и методика сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур / [Под общей ред. Е.Н. Седова и Т.П. Огольцовой]. - Орел: Издательство ВНИИСПК, 1999. - 608 с.
