CC BY
43
Д.О. Волков
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В КОНТЕКСТ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ Ф1НАНС1В УКРА1НИ
Сучасна динамiка розвитку державних фшанав, базовими
складовими яких е бюджетна та податкова сфери, в Укра'1ш
характеризуеться достатньо показовими тенденщями посилення ролi окремих складових податкового регулювання у вирiшеннi практичних сощально-еконо-мiчних завдань держави. Крiм того, поглиблення штеграци нащонально'1' економiки у свггову економiку та торгiвлю виявляе зростаючу залежнiсть конкурентоспроможностi економiки вщ рiвня ефективностi та
конкурентоспроможностi системи
оподаткування в крш'ш. У сучасних умовах щнових та кон'юнктурних коливань на зовшшшх ринках усе помпташу роль вiдiграють податки, що безпосередньо стосуються сфери споживання та щнового регулювання. До таких податюв належать, зокрема, акцизи, мита та податок на додану вартiсть. За класичними пщходами податково'1' класифшацп йдеться про податки на споживання (consumption taxes) або ж непрямi податки (indirect taxes).
Теоретичш аспекти оподаткування зарубiжною та вгтчизняною наукою розробленi достатньо глибоко. Як зауважуе В. Андрущенко, на сьогодш безперервно вiдкривати нове, "творити чудеса винахщливосп" у сферi державних фiнансiв, невiд'емною складовою яких е податки, майже неможливо [20]. Але практика оподаткування залишаеться бшьш суперечливою та непослiдовною, нiж теорiя оподаткування, навiть у межах
одше'1 держави. З урахуванням ряду вщмшностей тако'1 практики в розрiзi краш не лише одного рiвня розвитку, але i в крашах iз перехiдною економiкою, до яких у тому чист належить i Украша, податкова проблематика продовжуе вивчатися дослщниками як у свiтi, так i в Украш1
Крiм того, запитанють дослiджень з питань оподаткування визначасться також i процесами ускладнення механiзмiв дiяльностi держави, поширенням демократизацГi
функщонування державних iнституцiй та принципiв i пiдходiв виконання державою своiх функцiй.
Проблематика оподаткування в цiлому i непрямого оподактування зокрема достатньо широко дослiджуeться в наукових колах Украши. Системнi дослiдження питань теоретичного обгрунтування оподаткування
здiйснюються такими вченими, як В. Андрущенко [20],
А. Соколовська [16], В. Вишневський [3], I. Лунша [5], П. Мельник [11], I. Лютий, А. Дрига [10], А. Скрипник [14], Л. Таран-гул [17], В. Федосов [19].
Питання непрямого оподаткування е темою мiжнародних наукових дослщжень, воно постшно
обговорюеться на мiжнародних науково-практичних конференцiях, круглих столах. Цьому питанню присвячено ряд наукових та анал^ичних звiтiв, доповiдей, публшацш мiжнародних органiзацiй та державних установ.
У той же час до важливих питань, яю потребують проведення додаткових дослщжень, слщ вiднести проблематику
© Волков Дмитро Олександрович - здобувач. Нацюнальний ушверситет державно! податково! служби Украши, IpniHb.
ISSN 1562-109X
обгрунтування фюкально'' та регулюючо'' ефективностi окремих податюв (як прямих, так i непрямих) у структурi нащонально'' системи оподаткування, визначення стратегiчно конкурентних параме^в оподаткування, що
забезпечуватимуть стабiльнiсть
економiчного та соцiального розвитку кра'ни, а також сприятимуть адекватнш та паритетнш штеграци у мiжнароднi регiональнi союзи тощо.
Метою статтi е проведення аналiзу пiдходiв до теоретичного обгрунтування мехашзму непрямого оподаткування та визначення напрямiв його вдосконалення з урахуванням сучасних виклиюв та загроз розвитку нащонально'' економiки.
Серед фахiвцiв тривае дискуая щодо доцiльностi та обгрунтованосп розподiлу податкiв за формою оподаткування на прямi та непрямi. Зазначимо два принципових пщходи: перший полягае в тому, що такий розподш податюв не мае пiд собою економiчного пiдгрунтя i вiдповiдно виокремлювати такi види податкiв недоцiльно; другий заснований на тому, що мiж податками юнуе ряд вiдмiнностей, прояв яких потребуе 'х подальшого дослщження.
В. Андрущенко дiйшов висновку, що на сьогодш вiдсутнi вагомi теоретичш аргументи щодо виокремлення прямих та непрямих податкiв [20]. Вiн вказуе на арха'чшсть та надмiрнi умовносп такого розподiлу, що не вщповщае вимогам сучасного рiвня фшансово'' науки у сферi оподаткування та фшанав. Так, на початку ХХ ст. вщомими захiдними теоретиками виокремлювалося до 10 рiзних версiй розподiлу податюв на прямi та непрямi. Серед них слщ вiдмiтити такi: перекладнють податку з виробникiв на споживачiв; порядок оцiнки
платоспроможностi платника податку; споаб справляння податку; тiснота зв'яз-ку оподаткування з платником податку
чи видом дiяльностi; характер взаемовщносин мiж платниками податкiв та державою; регресивнють податкових зобов'язань.
Найбiльш поширеним критерiем розподiлу податкiв на прямi та непрямi е 'х перекладнгсть, за яким непрямi подат-ки - це таю, що покладаються на оаб, якi перекладають тягар '1'х сплати на споживачiв. [9, 16]. Проте загальнють i недостатня обгрунтованють такого критерiю розподiлу е досить зрозумшою, оскiльки механiзми цiноутворення та калькуляцп витрат у бiльшостi випадюв дають можливiсть перекладати усi податки (як прям^ так i непрям^ на споживача.
Непряме оподаткування
розглядаеться i як складова характеристика опосередковано'1 оцiнки рiвня платоспроможносп окремих платникiв податкiв, яка фактично вщображае 1'х реальнi споживчi витрати. Обгрунтовуючи непрямi податки, акцентуеться увага на тому, що непрямi податки встановлюються в цiнах товарiв та послуг, а 1'х розмiр для окремого платника прямо не залежить вщ його доходiв. Тому непряме оподаткування здшснюеться в момент витрачання, ви-користання доходу або безпосередньо платниками податюв, або кiнцевими споживачами.
Багатограннють прояву податку потребуе виокремлення та поеднання декiлькох ключових ознак, за якими податок доцшьно буде визначати як прямий чи непрямий. Такого пщходу дотримуються вггчизняш фахiвцi I. Лютий, А. Дрига та М. Петренко, яю класифiкують податки як прямi чи непрямi за критерiями перекладностi податкового зобов'язання та
платоспроможностi платника [10]. Вщповщно, на 'х думку, непрямi податки слiд трактувати як податки, що встановлюються у щш товарiв та послуг,
i ïx po3Mip для окремого платника визначасться величиною споживання i прямо не залежить вщ його доxодiв. Погоджуючись i3 зазначеним пiдxодом щодо визначення непрямих податкiв, зауважимо, що характеристика зазначених критерив потребуе певного уточнення. По-перше, необxiдно акцентувати увагу не на встановленш непрямих податюв у цiнаx товарiв та послуг, а на формi ïx включення до цiни. Можливi два варiанти такого включення - у формi самостiйноï складовоï цiни та у формi частини об'екта оподаткування, який е складовою цiни товару чи послуги.
Тому виваженою е позицiя поед-нання декiлькоx критерив для класифшаци податку як прямого i вщповщно непрямого. Одним iз таких критерив мае бути форма включення податюв до щни. Тобто при непрямш формi податки включаються до щни продукцп чи послуги безпосередньо як окрема складова, а при прямш формi - як складова бази оподаткування.
Наступний критерш мае бути пов'язаний з об'ектом оподаткування (каттал, споживання, дохщ). Вiдповiдно таким критерiем можна виокремити обов'язковiсть поди реалiзацiï товару чи перетину митно'1' територи краши. Тобто при непрямiй формi оподаткування виникнення зобов'язання розраховувати податковий платiж до бюджету мае прямо корелювати з реалiзацiею продукцп, товарiв чи послуг.
На рiвнi пiдприемства витрати по сплат будь-якого податку (як непрямого, так i прямого) так чи шакше будуть перекладеш на виручку вщ реалiзацiï. Але щодо непрямих податюв, то такий взаемозв'язок матиме обов'язковий (прямий) характер.
Сутнють непрямого оподаткування виявляеться у системi перерозподiлу фiнансовиx ресурсiв мiж кiнцевими
споживачами i державою, промiжною ланкою в якiй виступають суб'екти господарювання. Останш у випадку, коли вони виступають кшцевими
споживачами, сплачують податки до бюджетiв. В шших випадках вони фактично е посередниками, що забезпечують практичний розрахунок та зiбрання кош^в з кiнцевиx споживачiв та 1'х перерахунок до бюджету. Еволюцшнють регулювання
господарсько! дiяльностi, розвиток систем облжу та контролю, запровадження нових рiзноманiтниx порядкiв реалiзацiï продукцп обумовили вщповщне ускладнення меxанiзмiв справляння кожного з податюв, а тому загальнi вщмшносп мiж прямими та непрямими податками поступово стають все бшьш спiрними. Це означае, що податки повною мiрою iнтегруються у едину систему оподаткування в державь
Виходячи з вищенаведених пiдxодiв до розподшу податкiв на прямi та непрямi пiдтверджуеться те, що непрямi податки - це податки на споживання. Вони впливають на продукщю, а не на самих платниюв податкiв, i Их називають податками з продукцп та послуг.
На доцшьнють такого пщходу вказуе i В. Андрущенко, зазначаючи, що запропонований та прийнятий у крашах ОЕСР розподiл податюв на п'ять груп (податки на доходи i прибутки, внески до фонду сощального страхування, податки на власнiсть, податки на товари i послуги, iншi податки) можна розщнити як ращональне досягнення фiнансовоï думки. Такий розподш податюв вдало спiвпадае iз загальноприйнятим iменуванням податкiв за об'ектом оподаткування i справедливо замшюе собою безсистемну дихотомш прямих/непрямих податкiв, що на сьогодш не витримуе критики [20].
З практичноï точки зору класифшащя податюв за бiльшiстю
критерив (зокрема, прямУнепрямГ) не несе конструктивного впливу на 1х ефективнiсть справляння i не е визначальною у формуванш податково'1' полiтики у системi державних фiнансiв держави. Важливими е «персональш» особливостi окремих податкiв та 1х взаемовплив. Тим бiльше, що у сферi оподаткування споживання на сьогодш вiдбулася найбiльш вагома реформащя, пов'язана iз запровадженням та с^мким розширенням використання податку на додану вартiсть, який В. Андрущенко називае «гiбридним», змiшаним типом податку, котрий поеднуе риси i прямих, i непрямих податкiв. [20].
Оскшьки податковi системи краш досить розгалужеш i включають значну кiлькiсть податюв, виокремлення особливостей застосування окремих груп податкiв дозволить бiльш ефективно реалiзовувати податкову та бюджету полггику з урахуванням специфiки ш^он^ьно! економжи та рiвня розвитку 1! фюкальних органiв. Тому дослiдження податкiв та оподаткування з урахуванням 1х розподшу на непрямi та прямi може використовуватися з точки зору вдосконалення окремих аспеклв 1х справляння, що е
об'ективною реальнiстю та потребою для держави в процес формування по-даткових доходiв бюджетiв та регулювання дiяльностi суб'ектiв господарювання як на внутршньому, так i зовнiшнiх ринках.
Це особливо актуально для Украши, економжа яко! характеризуеться надвисоким рiвнем вщкритосп, зокрема, спiввiдношення товарного експорту та iмпорту до ВВП близьке до 50%. Крiм того, у поточному рощ Украша вже стала повнощнним членом свгшво! оргашзаци торгiвлi (СОТ), що посилюватиме залежнють розвитку краши вiд коливань на свiтових ринках та податково! полiтики
у крашах торговельних партнерiв та конкурентiв.
Незважаючи на те що у вгтчизнянш практищ в базових законах про податки, у тому чист у проектах Податкових кодекав [13], вщсутня фiксацiя розподiлу податкiв на прямi та непрямi, у багатьох законодавчих актах, що в першу чергу регламентують умови зовшшньо! торгiвлi, такий розподш надаеться [21]. До непрямих вщносять податки на: продаж; з об^у; додану вартiсть; продаж цiнних паперiв; перекази коштiв за кордон; дарування i спадкування; передачу власностi; матерiально-технiчнi запаси та обладнання; монопольне право та привiлеi, а також акцизи, гербовi збори, прикордоннi збори та ва iншi податки (збори), за винятком прямих i податюв з iмпорту.
Домiнування непрямох чи прямо! форми оподаткування в УкраЛш достат-ньо тривалий перiод розглядалось як одна з ключових засад ощнки сощально-економiчноi спрямованостi системи оподаткування, що вщповщно дозволяло формувати концептуальний напрям реформування вбш тiеi чи iншоi форми оподаткування.
Так, широко розповсюджена теза про домшування непрямих податкiв у за-гальнiй системi оподаткування в УкраЛш видаеться не зовсiм коректною при ств-ставленнi обсягiв надходжень до бюджету вщ прямих та непрямих податюв у перюд президентства Л. Кучми (зокрема, 1999-2004 рр.), оскiльки мала мiсце стала тенденщя нарощування розриву мiж прямими та непрямими податками на користь прямих (рис. 1).
Останш три роки саме непрямi податки виступають домшуючим джерелом надходжень до бюджету краiни. Вiдповiдно розрив мiж обсягами надходжень до бюджету вщ непрямих та прямих податюв з 2005 р. рiзко зростае.
Починаючи з 2005 р. роль непрямих податюв у формуванш доходно! частини бюджету та зокрема у податкових надходженнях помгтно зростае. Абсолютнi обсяги надходжень вщ справляння непрямих податкiв зростають досить динамiчно. Якщо за базу порiвняння взяти 1998 р. (оскшьки саме з цього року стала фактично проявлятися дiя нового Закону Украши "Про податок
Це у свою чергу впливало на якють структури складових податкових надходжень у доходах бюджету щодо непрямих податюв та зборiв. Так, частка ПДВ % за-
на додану вартють"), то надходження вщ непрямих податкiв за 10 роюв зросли майже у 7 разiв - з 10,1 млрд. грн. у 1997 р. до 70,0 млрд. грн. у 2007 р. Податок на додану вартють у вартюному виразi зрю майже у 8 разiв, а податки на мiжнародну торпвлю та зовшшш операци за вказаний перюд - майже у 14.
гальному обсязi непрямих податюв особливо помiтно скорочувалася з 2002 по 2004 р. з 70% у 2001 р. до 58% у 2004 р. (рис. 2).
90,0 80,0 70,0 60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0
%
и Пря1ш податки (на доходи фзичних оаб, прибуток тдприемств, з власниш транспортних засобiв, на землю)
□ Непрямi податки (ПДВ, акцизи на вироблен та iмпортованi товари, ввiзне та вивiзне мито) 53,
48,5
74,
79,5
66,4
44,3
16 0 19,2 22,619,9
10,29,5 10,7 9,5
29,4 32,328,5
10,29,5 10,7 9,5'%
21,6
1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Рис. 1. Динамта надходжень до зведеного бюджету Украши прямих та непрямих податк1ву 1997-2007рр., млрд.грн.
Джерело: звгга Казначейства Украши за в1дпов1дш роки, власш розрахунки.
□ Податок на додану вартють ■ Акцизний збiр з iмпортних товарiв
И Акцизний збiр з вiтчизняних товарiв Ш Податки на мiжнародну торгiвлю та зовшшш операци
Рис. 2. Динамта структури надходжень в1д непрямих податк1в у доходах зведеного бюджету Украгни за 1998-2007рр., млрд. грн.
Джерело: звгги Казначейства Украши за в1дпов1дш роки, власш розрахунки.
Таким чином, мало мюце достатньо стабшьне послаблення рол1 ПДВ як головного непрямого податку та посилення допом1жних непрямих податюв -акцизних збор1в та митних збор1в.
У той же час останш три роки (2005-2007 рр.) характеризувалися
вщновленням домшуючо! рол1 ПДВ як базового бюджетоутворюючого податку. Вщповщно його частка серед непрямих податюв зросла до 75% у 2007 р. У даному контекст важливо враховувати проблематику реального розрахунку обсяпв ПДВ, що можна використовувати для фшансування видатюв бюджету, тобто враховувати р1вень заборгованосп по бюджетному вщшкодуванню р1зним категор1ям платниюв податюв. Протягом усього перюду справляння цього податку проблема вщшкодування гостро виявлялася у процес оподаткування суб'екпв господарювання, але саме останш 5 рок1в заполггизованють адмшютрування зобов'язань з ПДВ набула загрозливих тенденцш. Про це
свщчить ряд указ1в Президента Украши, засщань РНБОУ, доповщей та науково-практичних дослщжень тощо.
Як зазначалося вище, у свт загальновизнаною практикою е збалансування оподаткування споживання при використанш оборотних податюв, у тому чист ПДВ - через систему звичайних акциз1в, бшьша конкретизащя об'екпв оподаткування яких дозволяе зменшувати перекоси та забезпечувати додатков1 кошти до бюджету краши.
Загальноприйнятою практикою е оцшка та анал1з еластичносп податюв чи групи податюв пор1вняно з ус1ма доходами бюджету та ВВП. Тобто проводиться ствставлення темшв змши (приросту чи зменшення) дослщжуваних показниюв вщповщно до бази пор1вняння. Розрахунки коефщ1ент1в еластичносп доход1в зведеного бюджету, податкових надходжень та непрямих податюв пор1вняно з динам1кою ВВП в УкраЛш за останш 6 рок1в засвщчують таке (рис. 3).
Рис. 3. Динамгка коефгцгентгв еластичностг доходгв зведеного бюджету, податкових надходжень та непрямих податк1в щодо ВВП в Украгт у 1998-2007рр.
Джерело: звгги Казначейства Украни за вщповщш роки, власш розрахунки.
Еластичнють непрямих податюв вщносно до ВВП у 1998-2007 рр. достатньо варшеться за р1внем пор1вняно з еластичнютю як податкових надходжень, так 1 доход1в 6юджет1в. Це пщтверджуе висновок про високий р1вень непрогнозованосп динамши надходжень вщ непрямих податюв 1 про значний потенщал швидкого
за6езпечення 6юджету держави за рахунок активного справляння саме непрямих податюв, тобто оподатковуючи споживання. Зокрема, перевищення еластичносп непрямих податюв можна
пояснити також 1 тим, що в окрем1 роки виявлялася така характеристика основних непрямих податюв, як нейтральнють, 1х чутливють до стану функщонування економжи в цшому, позитивного ефекту вщ модершзаци системи адмшютрування податку та виконання планових показниюв на вщповщш бюджет роки. Так, у 2002, 2005 та 2006 рр. були виконаш, а точшше, перевиконаш планов1 надход-ження з ПДВ, р1вень виконання яких становив вщповщно 104,5, 101,1 та 112,5% (рис. 4).
Рис. 4. Ргвень виконання планових показникгв бюджету по непрямих податках
в Украну 2000-2007рр., %
Джерело: закони Украши про державний бюджет на 2000-2007 рр., звгш Казначейства Укра!ни за 20002007 рр.
Непрям1 податки достатньо складно спрогнозувати та спланувати в ход1 бюджетного процесу в Украшг Лише у 2002 та 2006 р. фактичний р1вень виконання надходжень по непрямих податках на 5,9 та 5,3% вщповщно перевищував планов1. Найбшьш обгрун-товаш планов1 показники розроблялися для надходжень вщ акциз1в з вггчизняно'1 пщакцизно! продукци та податюв на м1жнародну торпвлю. Останш характеризуются найвищим р1внем перевиконання запланованого р1вня, що тдкреслюе зростаючу залежнють та високу мобшьнють вщ регулювання зовшшньоторговельних товаропотоюв. Це особливо важливо враховувати в контекст виконання вимог, взятих Украшою в рамках угод по членству в СОТ.
Окреслеш тенденци та проблеми практики справляння непрямих податюв у процес реал1зац11 бюджетно'1 полгтики засвщчуютья як вагомий фюкальний
потенщал таких податюв, так 1 формування умов !х дестимулюючого впливу на економ1чний розвиток. Особливо це стосусться податку на додану вартють. Як зауважують фах1вщ з питань функщонування тшьово! економ1ки, мехашзм нарахування цього податку, запозиченого у 1992 р. 1з захщноевропейсько! системи
оподаткування (який був недостатньо адаптований до реальних умов госопдарювання в УкрашГ),
невиправдано ускладнений 1 практично стимулюе спекулятивне посередництво, що паразитуе на виробников1 та кшцевому споживачев1 товар1в [2]. 1х акцент ще у 2004 р. на тому, що проблема податку на додану вартють сягнула т1е'1 критично! меж1, за яко'1 подальше звол1кання з п виршенням може призвести до тяжких та непередбачуваних наслщюв для економ1чного зростання та розвитку
У^аши, i сьoгoднi е дoстaтньo актуальним.
Оснoвнi пpaвoвi склaдoвi в^шен-ня таш'1 пpoблемaтики спpaвляння ПДБ мають 6ути зaкpiпленi y Пoдaткoвoмy шдека У^аши, пpo пpийняття якoгo вже у 2008 p. нaгoлoсив резидент У^аши у свoeмy Пoслaннi дo Bеpxoвнoï Ради У^аши [1].
Пpoблемaтикa непpямoгo
oпoдaткyвaння як вaжливoï склaдoвoï зoвнiшньoтopгoвельнoгo pегyлювaння oсoбливo aктyaлiзyeться в сучасний rep^ пpискopення глoбaлiзiйниx пpoцесiв у свiтoвiй екoнoмiцi та пoсилення зaлежнoстi poзвиткy нaцioнaльниx екoнoмiк вщ ïx aдеквaтнoï yчaстi у мiжнapoднoмy екoнoмiчнoмy спiвpoбiтництвi.
Тенденци пoсилення poлi oпoдaткyвaння спoживaння на внyтpiшньoмy pинкy та мiжнapoднoï дiяльнoстi, щo мае мюце в oстaннi тpи pom, матимуть свoe пpoдoвження на сеpедньoстpoкoвy пеpспективy, oсoбливo вpaxoвyючи вiдчyтний цiнoвий тиск на poзвитoк екoнoмiки.
Це, з oднoгo бoкy, пoлегшyвaтиме влaдi пpaктичне нaпoвнення бюджетiв, а з iншoгo - фopмyвaтиме нoвi виклики екoнoмiчнiй стaбiльнoстi та кoнкypентo-спpoмoжнoстi.
Залишаються вiдкpитими для дoслiдження питання oбгpyнтyвaння oптимaльнoгo спiввiднoшення мiж ^ямими та непpямими пoдaткaми в системi пoдaткoвиx джеpел фopмyвaння дoxoднoï бази бюджету ^аши. Cьoгoднi дoсягнення ташго спiввiднoшення базуватимуться на певнoмy
кoмпpoмiснoмy piвнi, зважаючи на втopиннiсть (а не дoмiнyвaння) клaсифiкaцiйнoï oзнaки poзпoдiлy пoдaткiв за фopмoю спpaвляння на пpямi та непpямi. Пpи цьoмy зaпpoпoнoвaнi клaсифiкaцiйнi ^m^pn виoкpемлення непpямиx та непpямиx пoдaткiв (фopмa
пpямoгo включення дo цiни пpoдyкцiï та «пpямa» кopеляцiя мiж зoбoв'язaнням нapaxoвyвaти пoдaткoвий плaтiж та pеaлiзaцieю дoзвoляють акцентувати увагу на пpaктичниx aспектax спpaвляння непpямиx пoдaткiв, i в пеpшy чеpгy ПДБ.
У свoю чеpгy ПДB пpoдoвжyвaтиме вiдiгpaвaти ключoвy poль сеpед нaдxoд-жень вщ непpямиx пoдaткiв, пoдaткoвиx нaдxoджень та дoxoдiв у бюджет. ^o6-лематика пщвищення piвня
пpoгнoзoвaнoстi та oбгpyнтoвaнoстi плaнoвиx пoкaзникiв бюджету, вpaxoвyючи дшчу пpaктикy викoнaння плaнoвиx завдань з непpямиx пoдaткiв, буде aктyaльнoю на сеpедньoстpoкoвy пеpспективy.
Лiтература
1. Пoслaння Пpезидентa У^аши B. Ющенка дo Bеpxoвнoï Ради У^аши пpo вну^шне i зoвнiшнe стaнoвище Ук-paí™. 2008 p. - http://www.president.gov.ua/ news/9941.html.
2. Тiньoвa екoнoмiкa: сyтнiсть, oto6-ливoстi та шляxи легашзаци: Мoнoгpaфiя / За pед. д.е.н., пpoф. З.С. Bapнaлiя, 2006. -http://www. niss.gov.ua/book/tyn_ekon/ 02.htm.
3. Bишневський B.^ Опoдaткyвaння пiдпpиeмств i мoделювaння екoнoмiчнoï динaмiки: Мoнoгpaфiя / HAH У^аши. 1н-т екoнoмiки пpoм-стi. - Дoнецьк, 2006. -320 с.
4. Дaнiлoв О., Шевченш G. Aкцизний збip. - ^тнь: Aкaдемiя ДПС У^аши, 2001. - 370 с.
5. Деpжaвнa фшаншва пoлiтикa та пpoгнoзyвaння дoxoдiв бюджету У^аши / М.Я. Aзapoв, Ф.О. Яpoшенкo, Т.1. Gфименкo та ш. - К.: НДФ1, 2004. - 712 с.
6. Зaгopський B.C., Благун 1.Г. Пoдaтки на спoживaння в системi дoxoдiв бюджету // Фшанси У^аши. -1999. - № 10. - С. 67-72.
7. Кноссен С. Формат ПДВ: уроки мiжнародного досвщу. - www.sefr.kiev.ua.
8. Крисоватий А.1. Теоретичнi засади податку як сощально-економiчноi категори // Фшанси Украши. - 2003. -№ 2. - С. 4-10.
9. Эбрилл Л., Кин М., Боден Ж.-П., Саммерс В. Современный НДС: Пер. с англ. - М.: Изд-во «Весь Мир», 2003. -274 с.
10. Лютий 1.О., Дрига А.Б., Петренко М.О. Податки на споживання в економщ Украши. - К.: Знання, 2005. -335 с.
11. Мельник П.В. Розвиток податково'1' системи в перехщнш економщ. - Iрпiнь: Академiя ДПС Украши, 2001. - 362 с.
12. Податок на додану вартiсть та прогнозування його надходжень до бюджету: Монографiя / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.1. Сфименко та iн. - К.: НДФ1, 2004. - 344 с.
13. Проект Податкового кодексу Украши. - www.sta.gov.ua.
14. Скрипник А.В. Державне регулювання трансформацшно'1' економiки (аспекти моделювання): Монографiя. - Iрпiнь: Академiя ДПС Украши, 2002. - 312 с.
15. Скрипник А., Паянок Т. Фюкальна ефективнiсть та можливi шляхи реформування ПДВ в Укра'1'ш // Економiка Украши. - 2008. - №4. - С. 2972.
16. Соколовська А.М. Податкова система Украши: теорiя та практика становлення. - К.: НДФ1, 2001. - 372 с.
17. Тарангул Л.Л. Оподаткування та репональний розвиток: теорiя i практика: Монографiя. - 1рпшь, 2003.
18. Щербак В.М. Свiтовi моделi оподаткування // Економжа Украши. - 2001. - №11. - С. 21-27.
19. Федосов В.М., Опарш В.М., П'ята-ченко Г.О. та ш. Податкова система
Украши: Пщручник / За ред. В.М. Федосова. - К.: Либщь, 1994. - 464 с.
20. Андрущенко В.Л. Фшансова думка Заходу в ХХ столгт (Теоретична концептуалiзацiя i наукова проблематика державних фшанав). - Львiв: Каменяр, 2000. - 305 с.
21. Закон Украши "Про Загальнодер-жавну програму адаптаци законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу" № 1629-IV вщ 18.03.2004 р. // Вщомосп Верховно'1' Ради Украши. - 2004. - № 29. - ст. 367.
