CC BY
12УДК 633.11 "321 ":631.816.1.21:631.524.822
УРОЖАЙН1СТЬ ТА ЯК1СТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦ1 ТВЕРДО* ЯРО1 (Triticum durum Desf.)
ЗАЛЕЖНО В1Д ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
О. В. Бараболя, старший викладач Полтавська державна аграрна академя
Постановка проблеми. Пшениця головних продовольчих культур. Особли-
яра у свтэвому землеробствi е однieю з ве мюце посiдаe пшениця тверда яра,
яка мае специфiчнi властивосп. З и зерна виготовляють продукти для дитячого i дiетичного харчування, макароннi вироби, яюсы крупи. Як сировина для макаронноУ промисповостi пшениця тверда яра цЫиться за крупнiсть i склоподiбнiсть зерна, якi забезпечують бiльший вихщ крупок i напiвкрупок; за пщвищений умiст бiлка i клейковини, що забезпечують хорошi технологiчнi властивостi i харчову цiннiсть макаронних виробiв. У зв'язку з цим проблема одержання яюсного еколопчно безпечного зерна пшениц твердоУ яроУ набула важливого державного значення.
Аналiз дослiджень i публшацш. Урожайнiсть та якiсть зерна пшеницi твердоУ яроУ значною мiрою залежать вщ забезпечення рослин елементами морального живлення протягом усiеУ вегетацм, на що впливають наявнiсть Ух у фунт^ умови й агротехнiчнi заходи вирощування, вiк i розвиток рослин, сортсв особливостi та iншi фактори [1,2]. Серед основних елеметпв морального живлення найважливiшим е азот. МЫеральы сполуки азоту, якi поступили в рослину, зазнаючи низку поспiдовних перетворень, у юнцевому результатi використовуються на синтез бтка [3]. За оптимального азотного живлення у рослин збшьшуеться синтез бткових речовин, посилюеться i довше зберiгаеться життедiяльнiсть органiзму, прискорюеться рiст та дещо уповiльню€ться старЫня листкiв i всього органiзму. За зменшеного рiвня азотного живлення урожайысть зерна формуеться за рахунок вщтоку азотистих
речовин з вегетативноУ маси, що е недостатым для одержання зерна з великим умiстом бтка. За вщносно низького рiвня азотного живлення вегетативна маса утворюеться збщнтою, вона не може в^ати достатню кiлькiсть пластичного матерiалу. Вiдтiк пластичних речовин з вегетативних оргаыв може бути сотним доповненням для формування продуктивних органiв лише у тому випадку, якщо протягом вегетацм рослини були забез-печенi необхiдною юльюстю основних елементiв живлення [4,5].
Метою доспщжень було встановити, як впливають дози азотного добрива в поеднанн з фосфорно-калмними залежно вiд погодних умов на формування врожайност та якост зерна сорту Харкiвська 27 у Лiвобережно-Днiп ровськiй л iсостеповi й
провЫцм.
Методи доспiджень. Досшди проведено на чорноземi опiдзоленому важкосуглинкового механiчного складу. Розмiр облковоУ дтянки становив 50м2, повторнiсть -чотириразова. Облк урожайностi проводили методом подтянкового обмолоту комбайном Сампо - 500 з наступним очищенням зерна i перерахунком на 14% вологiсть. Яюсть зерна визначали згiдно з прийнятими методиками 6, 7].
Результати доспщжень та 1х об-говорення. Аналiз результатiв наших доспiджень свiдчить, що на рiвень врожайностi пшеницi твердоУ яроУ суттево впливае фон удобрення в поеднанн з погодними умовами (табл. 1).
Варiанти добрив Врожайнiсть, т/га Маса 1000 зерен, г Натура ,г/л Склоподiбнiсть, %
1 2 1 2 1 2 1 2
2004 р.
Без добрив 2,96 2,54 45,6 43,9 738 738 47 44
РбоКбо 3,12 2,62 45,3 44,1 733 74о 44 4о
^оР6оК6о 3,39 2,81 45,о 43,6 737 735 5о 48
^60^60^60 3,62 3,о6 44,3 42,4 737 73о 58 54
1^9орбоКбо 3,53 3,28 42,9 41,6 733 72о 67 61
И12оР6оК6о 3,31 3,11 41,3 4о,3 72о 711 8о 72
2оо5 р.
Без добрив 3,13 1,74 43,1 42,1 778 778 63 58
Р6оК6о 3,18 1,85 43,6 42,6 786 786 58 53
NзоP6оK6о 3,38 1,99 42,8 42,4 78о 77о 67 62
^6ор6оКбо 3,48 2,1о 42,о 413 763 75о 74 74
Таблиця 1
Вплив мшеральних добрив на врожайнiсть та фiзичнi показники якостi зерна
Варiанти Врожайнiсть, Маса 1000 зерен, г Натура ,г/л Склоподiбнiсть, %
добрив т/га
1* 2** 1 2 1 2 1 2
^60^0 3,62 2,14 41,3 40,1 760 743 86 82
И120Р60К60 3,60 2,05 40,6 39,0 741 732 97 93
2006 р.
Без добрив 2,78 2,22 40,3 37,6 749 752 81 73
Р60К60 2,90 2,32 41,0 38,1 776 760 76 60
^оР6оК6о 3,21 2,47 39,7 37,0 754 751 84 70
N6оP6оK6о 3,50 2,73 38,5 36,3 750 740 96 76
^60^0 3,51 2,86 37,0 35,0 736 739 96 88
И120Р60К60 3,40 2,76 36,3 34,4 735 729 93 95
2007 р.
Без добрив 1,97 1,62 40,9 38,3 768 757 73 83
Р6оК6о 2,10 1,79 41,4 38,7 774 761 70 76
NзоP6оK6о 2,47 1,89 40,8 37,9 768 753 89 89
^оР6оК6о 2,51 2,17 40,3 37,0 761 749 95 97
И90Р60К60 2,58 2,20 39,7 36,3 744 742 97 97
И120Р60К60 2,65 2,19 39,3 35,8 739 738 99 99
1* - по чорному пару, 2** - поя гороху.
Максимальна врожайысть зерна формувалась при внесен пщ передпоавну культива^ю по чорному пару добрив з розрахунку МбоРбоКбо, ПiCЛЯ гороху - ^60^0-Збiльшенi дози азотних добрив не сприяли зростанню врожайностi порiвняно з унесен ням оптимально! дози азотного добрива. Внесення невелико! дози азотного добрива (Ы30) хоча i збтьшувало врожайнiсть зерна порiвняно Р60К60, проте м рiвень був значно меншим, нiж за оптимально! дози И60Р60К60 по чорному пару та И90Р60К60 пiсля гороху. Так, у 2004 р. урожайысть зерна пшеницi твердо! яро! за авби по чорному пару зменшилась на 0,23 т/га, поя гороху
- на 0,47 т/га, у 2005 р. зменшення вро-жайност по чорному пару становило 0,10, а пiсля гороху - 0,15 т/га, у 2006 р. по чорному пару - 0,29, поя гороху - 0,39 т/га, у 2007 р. по чорному пару -0, 04, поя гороху - 0,31 т/га.
Внесення фосфорно-калмних добрив поя обох попередниюв не забезпечувало достс^рний прирют урожайное 11 в роки дослщження порiвняно з врожайыстю пшениц твердо! яро!, яку вирощували без добрив.
Рiвень врожайност зерна залежить i вiд попередника, пiсля якого вирощували пшеницю тверду яру. Суттева перевага була на боцi чорного пару порiвняно з урожайнiстю поя гороху, особливо в ро
ки з посушливими погодними умовами на початку весняно-лтьо! вегетацм. Наприклад, у 2005 р. вона була бтьшою на 1,38 т/га. У середньому по дослщу за 4 роки вирощування пшеницi твердо! яро! по чорному пару урожайысть зерна становила 2,95 т/га, пiсля гороху - 2,27, тобто рiзниця на користь чорного пару становила 0,68 т/га.
Одним iз фiзичних показникiв, який широко використовуеться в практицi е крупысть зерна, що виражаеться масою 1000 насiнин. Остання залежить вщ цiлого ряду факторiв, з-помiж яких важливе значення мають добрива, попередники, погоды умови. За внесення фосфорно- калмних добрив маса 1000 зерен мае тенденцю до збтьшення порiвняно з вирощуванням пшеницi твердо! яро! без добрив. Зi збiльшенням доз азотних добрив спостер^аеться суттеве зменшення маси 1000 зерен.
Вихщ борошна i доброякiснiсть крупи залежать вщ натури зерна. Чим вона бтьша, тим кращi показники. Внесення фосфорно-калiйних добрив практично не впливало на змЫу натури зерна. Бтьше того, азотне добриво проявляе протилежну дю зi збiльшенням його дози зменшуеться натура зерна.
За показником натури зерна проводять подiл пшениц твердо! яро! на товарнi класи. Згiдно з ДСТУ 3768:2004
«Пшениця», норма для першого i другого клаав мае бути не менше 750 г/л, для третього - не менше 730, для четвертого - не менше 710 г/л. Тобто, у 2004 р. зерно, вирощене по чорному пару вщповщало вимогам 3 класу, за винятком варiанта, де вносили N12^60^0. У 2005 р. зерно, вирощене по чорному пару, практично з уах вaрiaнтiв вщповщало вимогам 1 класу, за винятком, коли виавали пшеницю тверду яру на фон N120P60K60- У цьому ж роц за вирощування поя гороху i в 2006 р. по чорному пару лише на фон N^^0^ зерно не вщповщало вимогам 1 класу. За вирощування твердоУ яроУ пшеницi пiсля гороху в 2006 р. на фон без добрив, P60K60 i N30P60K60 зерно вiдповiдало вимогам 1 класу. У 2007 р. високонатурне зерно вщповщало вимогам 1 класу, за винятком тих варiантiв, де було внесено добрив з розрахунку
1^90-120^0^0
У процес визначення якост зерна твердоУ яроУ пшеницi серед Ыших показникiв склоподiбностi надаеться одне з перших мюць. У випадках, коли склоподiбнiсть становить бiльше 70%, зерно вщносять до першого класу, 60 - до другого, 50 - до третього i 40% -до четвертого класу.
Спостер^аеться ч^ка закономiрнiсть: за внесення фосфорно-калмних добрив склоподiбнiсть зерна зменшуеться, зi збiльшенням доз азотного добрива склоподiбнiсть зерна збiльшуеться. Так, в роки дослщження за внесення P60K60 склоподiбнiсть зерна зменшувалась порiвняно зi склоподiбнiстю зерна за вирощування без внесення добрив.
Погоды умови пщ час достигання зерна вносять суттевi корективи на формування склоподiбностi зерна. За збтьшеноУ кiлькостi опадiв та прохолодноУ погоди, яка була в 2004 p., склоподiбнiсть зерна суттево зменшувалась незалежно вщ попередника i фону удобрення порiвняно з аналогiчними варiантами в посуш-ливi роки. Проте i за таких погодних умов азотне добриво вiд менших до бтьших доз значно збiльшувало склоподiбнiсть зерна.
Важливою складовою частиною зерна пшениц е наявысть бiлка, зокрема запасних шадину i глютенiну Вони утворюють клейковину, яка вiдiграе першочергову роль у ^бопекарсьш i макароный промисловостях. Клейковина в макаронному виробництвi виконуе двi функцГУ: е пластифкатором, тобто виконуе роль своерiдного мастила, яке надае мас крохмальних зерен тягучосп, i зв'язуваль-ною речовиною, що з'еднуе крохмальнi зерна в едину масу. Перша властивiсть клейковини сприяе формуванню тiста, продавлюючи його фзь отвори матрицi, друга - збер^ае надану форму. Оптимальна юльюсть клейковини для одержання високоякiсних макаронних виробiв знаходиться на рiвнi 28% [8].
Найменший вмют бiлка i клейковини в зернi формуе пшениця тверда яра за внесення пщ передпоавну культивaцiю P60K60l Внесення азотного добрива сумюно з фосфорно-калмними сприяе збiльшенню Ухнього вмiсту. Зi збiльшенням доз азотного добрива вщбуваеться зростання вмiсту бiлкa i клейковини в зерн (табл. 2)
Вaрiaнти добрив Вмiст, % Яюсть клейковини число падання, с
бiлкa клейковини
1* 2** 1 2 1 2 1 2
2004 р.
Без добрив 11,41 10,25 25,1 22,6 90 95 289 289
P6oK6o 10,90 10,02 24,0 21,8 90 93 297 274
NзoP6oK6o 11,30 10,28 25,4 23,4 96 80 321 313
N6oP6oK6o 11,82 11,77 26,1 25,3 100 85 377 361
N9oP6oK6oО 12,08 12,05 28,0 26,8 93 83 389 387
NшP6oK6o 13,96 13,18 30,1 28,9 96 80 371 374
2 005 р.
Без добрив 12,37 11,63 26,7 25,0 97 92 320 303
P6oK6o 11,83 11,18 24,4 24,6 90 98 327 300
Таблиця 2
Вплив мiнерaльних добрив на вмют бiлкa, кiлькiсть i яюсть клейковини в зернi
Варiанти Вмicт, % Яюстъ клейковини число падання, с
добрив бiлка клейковини
1* 2** 1 2 1 2 1 2
^оРбоКбо 12,14 11,97 26,9 25,7 90 90 375 323
N60P60K60 12,24 12,22 26,6 26,8 82 100 380 387
N90P60K60 12,85 12,56 28,3 28,0 92 93 401 412
N120P60K606O 13,88 14,02 30,5 30,8 92 92 426 461
2 006 p.
Без добрив 12,68 11,86 27,9 19,3 91 88 425 408
Р60К60 12,41 11,05 27,3 19,8 83 83 423 422
N30P60K60 13,39 12,24 29,4 22,2 94 86 417 405
N60P60K60 14,27 12,94 31,3 25,6 90 91 453 427
N90P60K60 15,36 13,60 33,8 27,4 83 90 442 427
N120P60K60 15,73 13,98 35,1 28,9 88 94 . 403 430
2 007 p.
Без добрив 13,45 12,65 29,6 27,8 79 87 423 402
P60K60 13,12 12,37 28,9 27,2 81 91 418 409
N30P60K60 14,39 14,02 31,7 30,8 84 1 88 441 426
N60P60K60 15,61 15,05 34,3 33,1 79 95 453 441
N90P60K60 15,93 15,44 35,1 34,0 83 94 449 432
N120P60K60 16,38 15,71 36,0 34,6 85 93 458 440
1* - по чорному пару, 2** - поя гороху.
На яюстъ макаронних виробiв, фм yMicTy бтка, склоподiбностi, шькосп клейковини, 3i збiльшенням яких збтьшуеться мiцнicть сухих макарон на злам зменшуеться коефiцieнт розжарюваноcтi i втрата сухих речовин пщ час варЫня, впливае також якicть клейковини. Make рони, виготовлен з борошна, з недостатньо еластичною, короткорвучою клейковиною,
характеризуються надмiрною жорсткуватстю; у сирому виглядi вони пщдаються розриву, а пiд час сушЫня i зберiгання дають багато бою. За надто слабкоУ клейковини макароны вироби злипаються, утворюють грудки, що утруднюе процес cyшiння i утворюеться великий процент браку [9].
Яюсть клейковини в зернi у вах ви-падках була в межах вщ 79 до 100 одиниць, що вщповщае дрyгiй грyпi якост iз задовiльною елаcтичнicтю i слабкою роз-тяжнicтю i е позитивним для виготовлення макаронних виробiв.
Згщно з нашими даними за будь- якого фону удобрення чи попередника, поя яких вирощували тверду яру пшеницю, число падання було значно бтьше 200 с i знаходилось в межах 274-458 с, тобто зерно вщповщало вимогам першого класу.
Висновки. 1. Максимальна врожайнicть зерна пшениц твердоУ яроУ форму
еться за внесення пiд передпосiвну куль-тивацiю мiнеральних добрив у стввщношены ИшРшКю по чорному пару, поя гороху -
ИдоРбоКбо.
2. Зi збiльшенням доз азотного добрива вщ N30 до N120 сумiсно з РбоКбо маса 1000 зерен та натура зменшуються, а склоподiбнiсть, вмст бiлка та клейковини в зерн збiльшуються.
3. Внесення мiнеральних добрив у стввщношены ИбоРбоКбо за вирощування твердоУ яроУ пшеницi по чорному пару, а поя гороху - И9оРбоКбо забезпечуе одержання зерна, придатного для виготовлення яюсних макаронних виробiв.
Використана лiтература:
1. Мосолов, И. В. Физиологические основы применения минеральных удобрений. / И. В. Мосолов. - М.: Колос, 1979.-255 с.
2. Стефанова, Н. А., Продуктивность растений яровой пшеницы под влиянием генетических, агроклиматических и агротехнических факторов. / Н. А. Стефанова, Н. Ф. Батыгин. // Сельскохозяйственная бюлопя - 1992.-№ 5.-С. 23-27.
3. Турчин, Ф. В. Азотное питание растений и применение азотных удобрений./ Ф. В. Турчин. - М.: Колос, 1972. - 336 с.
4. Панников, В. Д., Почва, климат удобрение
и урожай. / В. Д. Панников,
B. Г. Миневе. - М.: Колос, 1977. - 416 с.
5. Синягин, И. И. Агротехнические условия
высокой эффективности удобрений./ И. И. Синягин. - М.: Россельхо- зиздат, 1980. -222 с.
6. Справочник по качеству зерна: - под.
ред. Г. П. Жемелы. - К.: Урожай, 1988.-216 с.
7. Методика державного сортовипробу
вання стьськогосподарських культур. Методи визначення показниюв якост рослинноТ продукцм: - пщ ред. О. М. Гончара. - К.: Алефа, 2000. - Вип. 7. - С. 49-52.
8. Жемела, Г. П., Технолопя збер^ання i
переробки продукцм рослинництва. / Г. П. Жемела, В. I. Шемавньов, О. М. Олексик. -Полтава, 2003. - 420 с.
9. Синицын, С. С. Качество зерна яровой
пшеницы и пути его улучшения /
C. С. Синицын, // Яровая пшеница. - М.: Колос, 1978.-С. 73-119.
УДК 633.11 "321 ":631.816.1.21:631.524.822 Бараболя О. В. Урожайысть та яюсть зерна пшениц твердоТ яроТ (Triticum durum Desf.) залежно вщ внесення добрив // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008. - № 7.
Вивчався вплив мЫеральних добрив на формування елемен^в бюлопчноТ врожайност та яюсть зерна. Максимальна врожайысть зерна пшениц твердоТ яроТ формуеться за внесення пщ передпосiвну культивацiю по чорному пару мнеральних добрив у стввщношены
NeoPeoKeo, niсля гороху - N^oKso • 3i 36i-льшенням доз азотного добрива маса looo зерен та натура зменшуються, а склоподiбнiсть, BMicr бiлка та клейковини в зерн збiльшуютьcя.
Ключовi слова: пшениця тверда яра, врожайысть, яюсть зерна, попередник, дози мiнеральних добрив.
УДК 633.11 "321
": 631.816.1.21:631.524.822 Бараболя О. В. Урожайность и качество зерна пшеницы твердой яровой (Triticum durum Desf.) B зависимости от удобрений // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008. - № 7.
Изучалось влияние минеральных удобрений на урожайность и качество зерна пшеницы твердой яровой. С увеличением доз азотных удобрений (до N12oP6oK6o ) величивается стекловидность зерна, содержание белка и клейковины в нем. Максимальная урожайность зерна формировалась по черному пару при внесении минеральных удобрений в сочетании N6oP6oKso, по гороху - N^oKso
УДК 633.11 "321
": 631.816.1.21:631.524.822
Barabolia. О. Productivity and quality of a grain wheat durum spring (Triticum durum Dest.) in depending on fertilizers // Сортовивчення та охорона прав на сорти. - К., 2008. - № 7.
It was studied the impact of mineral fertilizers on productivity and grain quality of wheat durum spring. Glassiness of grain, protein and gluten contain increase along with increase of doses of nitrogenous fertilizer. Maximum grain productivity was achieved by mineral fertilizers in combination on autumn fallow N6oP6oK6o- after pea - NgoP6oK6o
