CC BY
9УДК 633.31/.37:631 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.1.2018.126520
Урожайность та якость зерна гороху
залежно В1*д технолопчних прийомов вирощування
в умовах Лосостепу Укра1ни
0. I. Присяжнюк*, Л. В. Король, 0. Ю. Половинчук
1нститут б^оенергетичних культур i цукрових буряюв НААНУкртни, вул. Клттчна, 25, м. Kuib, 03110, Украина, *e-mail: [email protected]
Мета. Виявити особливосп' формування продуктивносп' гороху залежно В1'д застосування органо-м1'неральних добрив 1 регулятор1'в росту рослин в умовах Л1'состепу Укра'жи. Методи. Об'ектом досл1'дження були два безлисточков1 сорти гороху - 'Улюбленець' та 'Юл1'й'. У фаз1 бутотзафУ рослини обробляли органо-м1'неральними добривами Б1'ов1'т 1 Фрея-Аква Бобов1 й регуляторами росту рослин Регоплант та Агростимул1'н як окремо, так 1 сум1'сно в рекомендованих виробниками нормах. Результати. Встановлено залежнкть формування елемент1'в структури врожаю гороху - м'лькосл збережених упродовж вегетацУУ рослин на 1 м2, м'лькосл боб1'в на рослин1, нас1'нин у боб' та нас1'нин на рослин', а також маси 1000 нас'нин та 1х маси з рослини - в1'д сортових особливостей, вар1'анлв застосування досл1'джуваних препарал'в 1 погодних умов року. Найктотнше продуктивн1'сть культури визначалась такими показниками, як густота рослин, м'льккть сформованого на рослин' нас1'ння та його маса. Простежено ч1'тку законом1'рн1'сть щодо ефективносл' впливу конкретних комб1'нац1'й органо-м1'неральних добрив 1 регулятор1'в росту рослин на формування структур-них елеменлв урожаю та, як насл1док, на врожайнкть 1 яккть зерна гороху. Причому ця законом1ртсть в обох досл1джуваних сорлв не залежала в1д прояву негативних чинник1в довк1лля 1 спостеркалася в усп роки досл1джень. Найвищ1 показники врожайносл та якосл зерна (вмкт сирого проте'Уну, жиру та 1н.) фжсували у вар1антах комплексного внесення препаралв. Висновки. Застосування у поавах гороху добрив 1 регулятор1в росту рослин е важливим та дквим чинником реал1зац1"У його потенфйно'У врожайносл. Визначен у процес досл1дження параметри формування 1ндив1дуально1 продуктивносл рослин, урожаю та якосл зерна можуть бути використат для вдосконалення модел1 технолог! вирощування культури в умовах Лкостепу Укра'Уни.
Ключов1 слова: горох (Pisum sativum L.), органо-мiнеральнi добрива, регулятори росту рослин, елементи структури врожаю, врожайн!'сть та яюст показники зерна, погодтумови вегета^йного пер!'оду.
Вступ
Горох (Pisum sativum L.) е одшею з найб1льш ввдомих та поширених зернобобових культур як у CBiTi, так i в Украш. Завдяки поеднанню високо! врожайноcтi зерна (4-4,5 т/га) з його високою якicтю (вмкт бiлка - до 36%, крохмалю - до 54%, жиру - до 1,6%, збалан-сований амшокислотний склад) вiн широко використовуеться в харчовш галузi та е щн-ним кормом у тваринництвi [1, 2].
Незважаючи на те, що Iiрунтово-клiматич-нi умови нашо! краши е загалом сприятли-вими для вирощування гороху (насамперед, зона Л!состепу, де й зосереджено переважну бшьшмть поciвних площ культури), реальна врожайшсть залишаеться на досить низько-му рiвнi. Так, у 2017 р. в Укра'1Ш пiд горохом було зайнято близько 410 тис. га iз серед-ньою врожайнicтю зерна 2,76 т/га (у серед-
Oleh Prysiazhniuk
http://orcid.org/0000-0002-4639-424X Larysa Korol
http://orcid.org/0000-0003-1414-0015 Oleksandr Polovynchuk http://orcid.org/0000-0002-7830-7534
ньому по областях - ввд 2,01 до 4,61 т/га), що б^ьш як удвiчi поступаеться показникам його потенцшно! продуктивноcтi - 6,5-7 т/га [1, 3].
Причиною цього е не лише не оптимiзова-нi та малоефективн технологи вирощування культури, але й неcприятливi погодно-клiматичнi умови, пов'язанi з поступовим шдвищенням температурного режиму та зменшенням запаив продуктивно! вологи у Грунта [4, 5]. Саме тому розроблення та впро-вадження у виробництво прогресивних тех-нологчних прийомГв, якГ сприятимуть як-найповнiшiй реалiзацii потенцiалу продуктивносп сучасних сорив гороху за мшливих умов довкГлля, е актуальними питаннями.
Наразi в науковiй лiтературi подаеться чи-мало шформаци про комплексне вивчення елеменпв технологи вирощування гороху: попередни^в i наcиченоcтi ним рiзнорота-цГйних сГвозмГн [6], систем обробику Грунту та удобрення [7-11], норм вииву [12-13], застосування передпосвно! обробки наciння бiопрепаратами та заcобiв захисту рослин [10-14] та ш. yci вони е важливими чинни-ками адаптаци культури до вирощування в конкретних tрунтово-клiматичних умовах
116
ISSN 2518-1017 PlaNT VftRIETIEs StuDYING ЛЛО Protection, 2018, Т. 14, №1
pi3HHX 30H yKpaÏHH i 3a6e3ne^yroTt niflBH-ùeHHa ïï npoflyKTHBHîCTi.
y cy^iacHHX TexHoaoriax BHpoùyBaHHa ro-poxy fleflaëi mnpmoro çacTocyBaHHa HaôyBa-roTt ôiçioëori^iHo aKTHBHi peTOBHHH - komï-ëeKCHi opraHo-MiHepaëtHi floôpHBa Ta peryëa-TopH pocTy pocëHH. ^oBefleHo, ùo Ïx bhkophc-TaHHa nifl ^ac BereTa^ï KyëtTypH flae 3Mory He ëime icToTHo niflBHùHTH BpoœaéiicTt, aëe é noainmHTH aKicTt 3epHa [9, 15-17]. Bofl-Ho^ac ùe HeflocTaTHto bhbtohl nHTaHHa ùoflo eôeKTHBHocTi cyMicHoro BHeceHHa TaKHX npe-napaTiB, 3oêpeMa Ïx BnëHBy Ha ôopMyBaHHa KiëtKicHHX Ta aêicHHx noKa3HHKiB HaciHHeBoï npo^yKTHBHocTi pocëHH ropoxy. npoBe^eHHa TaKHx flocëiflœeHt Haflaëi flacTt 3Mory cnpa-MoBaHo KepyBaTH npoцecoм ôopMyBaHHa Maé-ôyTHtoï npo^yKTHBHocTi KyëtTypH é yflocKo-HaëHTH Ha цié ocHoBi Mofleët TexHoëoriï ïï BHpoùyBaHHa.
Mema docëidœeHb - bhbihth BnëHB 3acTo-cyBaHHa opraHo-MiHepaëtHHx floôpHB i pery-ëaTopiâ pocTy pocëHH Ha ôopMyBaHHa Bpo-œaéHocTi Ta aKocTi 3epHa ropoxy b yMoBax ËicocTeny yKpaÏHH.
MaTepiaëè Ta MeTOflMKa flocëiflœeHb
EêcnepHMeHTaëtHi flocëiflœeHHa npoBoflH-ëH npoTaroM 2015-2017 pp. Ha yëafloBo-Ëro-ëHHe^Kié flocëiflHo-ceëeK^éHié cTaH^iï ih-cTHTyTy ôioeHepreTH^HHx KyëtTyp i ^KpoBHx ôypaêiâ HAAH yKpaÏHH (BiHHH^Ka o6ë., KaëHHiBctKHé p-H), ùo 3HaxoflHTtca b 3oHi flocTaTHtoro 3BoëoœeHHa npaBoôepeœHoro Ëi-cocTeny yKpaÏHH.
¥pyHTH flocëiflHHx fliëaHoK - TOpHo3eMH th-noâi rëèôoêi MaëoryMycHi, pH - 6,09, BMicT ryMycy b opHoMy mapi - 3,72%, ëerKoriflpoëi-3oBaHoro a3oTy - 12,02, pyxoMoro ôocôopy Ta oÔMiHHoro Kaëiro (3a HèpiKoBHM) - 19,4 i 10,4 Mr Ha 100 r tpyHTy BiflnoâiflHo.
06'gktom flocëiflœeHt 6yëH 6e3ëHcTo^Koâi copTH ropoxy 'yëroôëeHe^' Ta TOëié' Bir^H3-HaHoï ceëeK^ï (opHriHaTop - iHcTHTyT 6io-eHepreTH^HHx KyëtTyp i цyкpoвнx ôypaKiâ HAAH). y ôa3i 6yToHi3a^ï pocëHHH oôpoôëaëH opraHo-MiHepaëtHHMH floôpHBaMH BioâiT (5 ë/ra) Ta Ôpea-AKBa Boôoâi (1 ë/ra) i peryëaTopaMH pocTy PeronëaHT (50 Më/ra) Ta ArpocTHMyëiH (20 Më/ra) aK oKpeMo, TaK i cyMicHo (cxeMy flocëifly HaBefleHo b Ta6ë. 1).
ArpoTexHiKa BHpoùyBaHHa KyëtTypH Bifl-noâiflaëa TexHoëoriï, npHéHaTié flëa 3ohh Ëi-cocTeny, oKpiM ôaKTopiâ, ùo BHB^aëH. Bèci-BaëH ropox 3BHiaéHHM paflKoBHM cnocoôoM 3 mHpHHoro Miœpaflt 15 cm y nepmié fleKafli KBiTHa Ha rëHÔHHy 4-5 cm. HopMa BHciây Ha-ciHHa - 1,5 MëH cxoœèx HaciHHH Ha reKTap.
nonepeflHHK ropoxy b ciâo3Miii - o3HMa nme-HH^.
3araëtHa nëoùa flocëiflHoï fliëaHKH cTaHo-BHëa 35 m2, oôëiKoBoï - 25 m2, noBTopHicTt -TOTHpHKpaTHa, po3MiùeHHa fliëaHoK - peHflo-Mi3oBaHe.
y npoцeci flocëiflœeHt 3acTocoByBaëH 3a-raëtHonpHéHaTi MeToflHKH [18, 19]. CTpyKTy-py Bpoœaro aHaëi3yBaëH 3a npoÔHHMH cHona-mh, aKi BiflÔHpaëH nepefl 3ÔHpaHHaM 3 ycix noBTopeHt y flBox мicцax fliëaHKH 3 MaéflaH-^hklb po3MipoM 1 m2. ypoœaéiicTt BH3Ha^aëH MeTofloM cyцiëtнoro KoMÔaéHyBaHHa KoœHoï oôëiKoBoï fliëaHKH (KoMÔaéH CaMno-500).
CTaTHcTH^HHé aHaëi3 eKcnepHMeHTaëtHHx flaHHx BHKoHyBaëH 3a flonoMororo naKeTa npHK-ëaflHHx nporpaM Statistica 6.0 [20].
PeçyëbTaTM flocniflœeHb
MaKcHMaëtHi noKa3HHKH peaëiзaцiï ôioëo-ri^Horo noтeнцiaëy copTiâ MoœHa oTpHMaTH ëHme 3a yMoBH flocTynHocTi flëa pocëHH Heo6-xiflHoï KiëtKocTi noœHBHHx eëeMeHTiâ 3 ypa-xyBaHHaM ôioëori^HHx ocoôëHBocTeé KyëtTypH. ^ocëiflœyBaHi copTH ropoxy 'yëroôëeHe^' Ta 'fôëié' MaroTt pi3Hi ôioëori^Hi ocoôëHBocTi, to bohh TaKoœ HeoflHo3Ha^Ho pearyroTt y cbo-eMy po3BHTKy Ha ôopMyBaHHa BpoœaéHocTi, aëe no poKax cnocTepiraeTtca no3HTHBHa flH-HaMiKa Ha BapiaHTax i3 3acTocyBaHHaM oflHo-^acHo floôpHB i peryëaTopiâ pocTy.
npoflyKTHBHicTt ropoxy b flocëiflœeHHax 3a-ëeœaëa nepeflyciM Bifl xapaKTepècTHKH nociây, 3oKpeMa Bifl KiëtKocTi 3ÔepeœeHHx BnpofloBœ вereтaцiï pocëHH Ha 1 m2, KiëtKocTi côopMo-BaHoro Ha pocëHHi HaciHHa Ta éoro MacH (Ta6ë. 1).
BèœHBaHicTt pocëHH flo 3ÔHpaHHa KyëtTypH e oflHHM 3 HaËBaœëHBÎraHx noKa3HHKiâ ÔopMyBaHHa npoflyKTHBHocTi ïï nociâiâ. BcTa-HoBëeHo, ùo KiëtKicTt 3ÔepeœeHHx pocëHH ropoxy 3MiHroBaëaca npoTaroM poKiâ flocëi-flœeHt 3aëeœHo Bifl noroflHHx yMoB Ta TexHo-ëori^HHx npèéoMiâ. y 2016 p. y ôa3i ôi3ioëo-ri^Hoï cTHrëocTi pocëHH цeé noKa3HHK 6yB HâHHHœiHM Ha KoHTpoëi Ta y BapiaHTi i3 3a-cTocyBaHHaM opraHo-MiHepaëtHoro floôpHBa Ôpea-AKBa Boôoâi: y copTy 'yëroôëeHe^' -112,2-118,8, 'fôëié' - 114,2-119,6 ot./m2 Bifl-noâiflHo. Haéôiëtmoro rycToTa pocëHH 6yëa b 2015 p. Ha BapiaHTax oSpoÔKH nociâiâ Ôpea-AKBa Boôoâi + PeronëaHT Ta BioâiT (122,8123,9 0t./m2) flëa copTy 'yëroôëeHe^' Ta Ôpea-AKBa Boôoâi + ArpocTHMyëiH (128,9 0t./m2) -flëa 'fôëia'. ycepeflHeHi 3a TpH poKH flaHi câifl-^aTt, ùo Haéôiëtmy BHœHBaHicTt pocëHH oôox copTiâ 3a6e3ne^yBaëo cyMicHe 3acTocy-BaHHa floôpHB i peryëaTopiâ pocTy: BioâiT +
Таблиця 1
Елементи структури врожаю сорп'в гороху за застосування добрив i регулятор1'в росту рослин
(середне за 2015-2017 рр.)
Густота Середня килькисть, шт. Маса, г
Сорт Вариант рослин, бобив насинин насинин 1000 насиння
шт./м2* на рослини у боби на рослини насинин з рослини
Контроль 114,0 3,8 5,0 14,8 199,04 2,9
Б1'ов1'т 123,1 4,0 5,4 15,1 210,63 3,1
_о Б1'ов1'т + Регоплант 123,3 4,7 5,7 17,1 227,21 3,2
ш Н Б1'ов1'т + Агростимулин 123,1 4,5 5,3 14,9 220,83 3,4
ш л б Фрея-Аква Бобови 121,4 3,8 5,3 14,8 216,59 2,9
S Фрея-Аква Бобови' + Регоплант 126,1 4,4 5,4 15,8 230,00 2,9
£ Фрея-Аква Бобови' + Агростимули'н 125,4 3,7 5,1 15,2 214,30 2,5
Регоплант 121,5 3,6 4,7 13,7 211,15 2,5
Агростимулин 120,7 3,7 4,6 12,9 208,15 2,3
Контроль 108,2 4,0 4,7 14,7 203,56 2,1
Биовит 119,9 4,8 5,2 15,9 232,79 2,9
Биовит + Регоплант 123,5 5,0 5,2 17,2 234,88 3,1
Биовит + Агростимулин 119,3 4,6 4,8 14,8 229,68 2,4
л1 /—\ Фрея-Аква Бобови 113,7 4,6 4,9 13,6 228,85 2,5
)=¿ Фрея-Аква Бобови + Регоплант 123,2 4,8 4,9 15,8 233,50 2,7
Фрея-Аква Бобови + Агростимулин 124,8 4,4 4,4 13,4 233,35 2,5
Регоплант 118,2 4,3 4,5 13,0 232,25 1,9
Агростимулин 117,5 4,3 4,5 12,9 231,82 1,9
Н1Р0,05 5,8 0,7 0,6 2,6 14,6 0,5
*0бл1К проводили у фа31 ф1310Л0Г1ЧН0'1 стиглосп' рослин.
Регоплант, Bíobít + Агростимулш, Фрея-Аква Bo6obí + Регоплант та Фрея-Аква Bo6obí + Агростимулш.
Залежно ввд чиннишв довшлля юлькгёть 6o6íb на рослиш гороху може змшюватися в широких межах. Проте в дослвдженнях (контрольний вар1ант), хоч i зафшсовано де-яку змiну цього показника за роками, але чггко! залежностi не виявлено. Cуттeвiшим був вплив дослвджуваних технологiчних прийомiв, причому !х ефективнiсть значно залежала вiд варiанта дослiду: найкращi ре-зультати спостережено за сумгсного застосування добрив i регуляторiв росту рослин. Зо-крема, в середньому за три роки найб^ьшу кiлькiсть 6o6íb на рослиш отримано у вар^ анп iз застосуванням Bíobít + Регоплант як у сорту 'Улюбленець' (4,7 шт.), так i 'Юлш' (5,0 шт.). У цьому ж варiантi найб^ьшою в дослiдi була й шльшсть насiнин у 6o6í: сорт 'Улюбленець' - 5,7, 'Юлш' - 5,2 шт.
Сумксне застосування у фазi бутошзацп органо-мiнеральних добрив i регуляторiв росту позитивно вплинуло й на шший важ-ливий структурний елемент формування продуктивносп гороху - масу 1000 насшин. Як свщчать отриманi данi, у варiантах застосування Bíobít + Регоплант i Фрея-Аква Bo6obí + Регоплант значення цього показника в сорту 'Улюбленець' було б^ьшим порiвняно з контролем на 28,17 та 30,96 г, у сорту 'Юлш' - на 31,32 та 29,94 г вщпо-вщно.
Аналомчну залежшсть за варiантами до-слiду спостерiгали й щодо особливостей формування показника маси насшня з одше! рослини.
Урожайшсть гороху протягом рокiв досл^ джень залежала як в1д впливу погодних умов, так i ди органо-мiнеральних добрив та регуляторiв росту. Найб1льшу врожайнiсть гороху в дослiдi зафшсовано в 2017 р., чому сприяло поеднання досить тепло! погоди з достатньою для ще! культури клькстю опа-дiв. Так, за варiантами дослiду в сорту 'Улюбленець' показник урожайносп змiнювався в межах ввд 3,37 до 4,07 т/га, у сорту 'Юлш' - ввд 2,54 до 2,95 т/га. Водночас несприятли-bí умови забезпечення вологою в критичнi фази росту й розвитку гороху, що спостерша-лися в 2015 р., дали змогу виявити чггку залежшсть урожайносп досл1джуваних сортiв вiд застосовуваних технолопчних прийомiв. За таких умов продуктившсть культури була найнижчою за роки дослвджень: на контрольному варiантi (без застосування органо-мiнеральних добрив та регуляторiв росту) вона становила у сорту 'Улюбленець' 2,57 т/га, у сорту 'Юлш' - 2,29 т/га. Тобто порiвняно iз сприятливим 2017 р. урожайность сорпв була нижчою на 0,8 i 0,25 т/га ввдповвдно.
Обприскування посiвiв гороху препаратами сприяло гстотному шдвищенню 1х про-дуктивностi. Найвищу врожайнсть сорти сформували за застосування сумiшi органо-мiнерального добрива Bíobít iз регулятором
118
ISSN 2518-1017 PiaNT VftRIETIES STUDYING ftND PROTECTION, 2018, Т. 14, №1
росту рослин Регоплант: 'Улюбленець' -3,09, 'Юлш' - 3,13 т/га. Високу ефектившсть комбшованого внесення препарапв також було зафшсовано у вар1антах Фрея-Аква Бо-
Таким чином, анал1з отриманих даних (табл. 2) дае пiдстави стверджувати, що найвищу продуктившсть рослини гороху забезпечують саме на варiантах, де одночасно застосовували добрива i регулятори росту рослин. Найсутте-вiший прирiст урожайностi в обох сортв по-рiвняно з контролем зафшсовано у варiантах з Бювгг + Регоплант: 'Улюбленець' -0,49 т/га, або 17,20%; 'Юлш' - 0,6 т/га, або 21,12%, та Фрея-Аква Бобовi + Регоплант: 'Улюбленець' - 0,71 т/га, або 27,41%; 'Юлш' - 0,45 т/га, або 17,37%.
Kрiм того, простежуеться чика законом:р-шсть щодо ефективност: впливу конкретних комбiнацiй органо-мшеральних добрив i ре-гуляторiв росту рослин на формування про-дуктивност: культури. Причому ця законо-мiрнiсть не залежить вiд прояву негативних чинник:в довкiлля i спостережена в уи роки дослiджень.
Основними показниками якост: насiння гороху, що характеризують його харчову цш-нiсть, е вмiст сирого протешу й жиру. Вста-новлено, що показник вмгсту сирого протешу в насiннi значною мiрою визначають метео-рологiчнi умови вегетацшного перiоду культури. Зокрема, найвищi його значення в се-редньому за варiантами дослiду i сортами зафшсовано в 2017 р. - 24,42-28,0%, у 2016 р. дещо нижчi - до 23,1%. Останне, насамперед, пояснюеться пiдвищеним температурним ре-
бовi + Регоплант та Бюви + Агростимулiн, де врожайшсть насiння сорту 'Улюбленець' становила 3,02 i 2,9 т/га, сорту 'Юлш' - 2,86 i 2,77 т/га вщповвдно (табл. 2).
жимом у фазi наливу насшня: в 2017 р. се-редньодобова температура становила 21,4 °С, тодi як у 2016-му - 24,3 °С, що вище середшх багаторiчних показникiв на 3,3 i 6,2 °С в:1д-повiдно. Найменший вмгст сирого протешу в насшш (21,9-22,8%) був у 2015 р.
Як вже зазначалося раннне, обробка по-ив:в добривами та регуляторами росту рослин сприяла значному шдвищенню врожай-носп гороху, проте ктотно не впливала на формування показника сирого протешу. В середньому за роки дослвджень його вмкт у насiннi сорту 'Улюбленець' становив ввд 23,0 (контроль) до 23,83% (Фрея-Аква Бобов: + Регоплант), у сорту 'Юлш' - в: 23,53 до 24,53% (Бюви + Агростимулш) ввдповвдно (Н1Р005 = 1,2) (табл. 3).
Сл1д зазначити, хоча такi показники як вммт сирого протешу та жиру в насiннi гороху i характеризують яксть продукци, проте для оцшки дослiджуваних технолоич-них прийом:в, з погляду загально'1 продуктивности лшше аналiзувати показники ¿х збору з одинищ плошД.
Шд час дослвджень зб:р як б^ка, так i жиру з 1 га значно ввдр:знялися за роками. Максимальне ¿х значення в обох сорив у вих вар:антах дослвду зафшсовано в 2017 р., що зумовлено, насамперед, формуванням найвищо'1 за ви роки дослвджень урожай-носп культури.
Таблиця 2
Урожайт'сть сорп'в гороху залежно В1'д умов вирощування (2015-2017 pp.)
Сорт
BapiaHT
Урожайт'сть, т/га
2015
2016
2017
Середне
ш ^
\о S
Контроль BioBÏT
BioBÏT + Регоплант BioâiT + Агростимул1'н Фрея-Аква Бобов1' Фрея-Аква Бобов1' + Регоплант Фрея-Аква Бобов1' + Агростимутн Регоплант
Агростимулт'н_
2,57 2,80 3,09 2,90 2,85 3,02 2,88 2,72 2,60
2,57 3,00 3,11 2,99 2,96 3,22 2,93 2,96 2,92
3,37 3,67 3,79 3,41 3,75 4,07 3,69 3,63 3,71
2,84
3.16 3,33 3,10 3,19 3,44
3.17 3,10 3,08
л
S
Контроль Б1'ов1'т
Б1'ов1'т + Регоплант Бювгг + Агростимул1'н Фрея-Аква Бобов1' Фрея-Аква Бобов1' + Регоплант Фрея-Аква Бобов1' + Агростимул1'н Регоплант Агростимул'н
2,29 2,52 3,13 2,77 2,34 2,86 2,45 2,52 2,42
2,93 3,32 3,82 3,38
3.14 3,34
3.15 3,20 3,15
2,54 2,85 2,95 2,89 2,57 2,93 2,89 2,76 2,75
2,59 2,90 3,30 3,01 2,68 3,04 2,83 2,83 2,77
Н1Р
0,10
0,12
0,14
0,4
Taàëuôn 3
Вмкт ^poro пpoтeïнy тa жиpy в copтax ropoxy зaлeжнo в1*д зacтocyвaння мiнepaльниx дoбpив i peгyлятopiв pocтy pocлин, % (2015-2017 pp.)
Сиpий пpoтeïн Сиpий жиp
Сopт Bapiaнт 2015 2016 2017 Сepeднe 2015 2016 2017 Сepeднe
Кoнтpoль 22,30 22,20 24,50 23,00 0,90 1,00 1,04 0,96
Бioвiт 22,30 22,60 24,79 23,23 1,00 1,00 2,08 1,36
ь Бioвiт + Peгoплaнт 22,80 23,10 24,42 23,44 1,20 1,30 2,00 1,50
Ш н Бioвiт + Aгpocтимyлiн 22,40 22,80 25,06 23,42 1,20 1,20 1,76 1,39
Ш л Фpeя-Aквa Бoбoвi 22,50 22,50 25,60 23,53 1,10 1,10 2,08 1,43
б S Фpeя-Aквa Бoбoвi + Peгoплaнт 22,70 23,00 25,80 23,83 1,40 1,40 1,68 1,49
£ Фpeя-Aквa Бoбoвi + Aгpocтимyлiн 22,50 22,90 25,40 23,60 1,60 1,50 1,62 1,57
Peгoплaнт 22,30 22,60 25,60 23,50 0,90 0,90 1,50 1,10
Aгpocтимyлiн 22,30 22,50 26,40 23,73 0,90 0,90 1,66 1,15
Кoнтpoль 21,90 22,00 26,70 23,53 1,60 0,80 1,42 1,27
Бioвiт 22,70 22,70 26,20 23,87 1,10 1,00 1,70 1,27
Бioвiт + Peгoплaнт 22,80 22,90 26,00 23,90 2,20 1,80 1,90 1,97
Бioвiт + Aгpocтимyлiн 22,80 23,00 27,80 24,53 1,40 1,30 1,64 1,45
/—\ Фpeя-Aквa Бoбoвi 22,70 22,70 25,80 23,73 1,20 1,20 1,76 1,39
)=¿ Фpeя-Aквa Бoбoвi + Peгoплaнт 22,80 22,90 26,70 24,13 1,40 1,50 1,45 1,45
Фpeя-Aквa Бoбoвi + Aгpocтимyлiн 22,10 22,70 28,00 24,27 1,30 1,30 1,45 1,35
Peгoплaнт 22,50 22,60 26,60 23,90 1,00 1,00 2,00 1,33
Aгpocтимyлiн 22,50 22,50 26,80 23,93 1,00 1,00 1,84 1,28
HIP0,05 0,34 0,42 0,48 1,2 0,08 0,10 0,11 0,30
Aнaлoгiчнoю бyлa зaлeжнicть i щoдo вeли-чини циx пoкaзникiв пo poкax дocлiджeнь y вapiaнтax oбpoбки pocлин гopoxy пpeпapaтa-ми: y вapiaнтax дocлiдy з тайвищими вpoжa-
ями (cyмicнe зacтocyвaння opгaнo-мiнepaль-ниx дoбpив i peгyлятopiв pocтy pocлин) 6ули нaйбiльшими i збopи бiлкa тa жиpy з oдини-цi плoщi (тaбл. 4).
Taàëuôn 4
36íp бiлкa тa жиpy в copтiв гopoxy зaлeжнo в1*д зacтocyвaння дoбpив i peгyлятopiв pocтy pocлин в yмoвax Ëicocreny Укpaïни, т/гa (2015-2017 pp.)
R 3 m 3 LI X 36ÍP бiлкa fononue 36ÍP жиpy 1 оno nue
^т Bapiarn 2015 2016 2017 cepeднt 2015 2016 2017 cepeднt
Кoнтpoль 0,57 0,57 0,83 0,66 0,02 0,03 0,04 0,03
Бioвiт 0,62 0,68 0,91 0,74 0,03 0,03 0,08 0,04
ь j Бioвiт + Peгoплaнт 0,70 0,72 0,93 0,78 0,04 0,04 0,08 0,05
Ш н Бioвiт + Aгpocтимyлiн 0,65 0,68 0,85 0,73 0,03 0,04 0,06 0,04
Ш л б Фpeя-Aквa Бoбoвi 0,64 0,67 0,96 0,76 0,03 0,03 0,08 0,05
S Фpeя-Aквa Бoбoвi + Peгoплaнт 0,69 0,74 1,05 0,83 0,04 0,05 0,07 0,05
£ Фpeя-Aквa Бoбoвi + Aгpocтимyлiн 0,65 0,67 0,94 0,75 0,05 0,04 0,06 0,05
Peгoплaнт 0,61 0,67 0,93 0,74 0,02 0,03 0,05 0,04
Aгpocтимyлiн 0,58 0,66 0,98 0,74 0,02 0,03 0,06 0,04
Кoнтpoль 0,50 0,64 0,68 0,61 0,04 0,02 0,04 0,03
Бioвiт 0,57 0,75 0,75 0,69 0,03 0,03 0,05 0,04
Бioвiт + Peгoплaнт 0,71 0,87 0,77 0,79 0,07 0,07 0,06 0,06
Бioвiт + Aгpocтимyлiн 0,63 0,78 0,80 0,74 0,04 0,04 0,05 0,04
/—\ Фpeя-Aквa Бoбoвi 0,53 0,71 0,66 0,64 0,03 0,04 0,05 0,04
)=¿ Фpeя-Aквa Бoбoвi + Peгoплaнт 0,65 0,77 0,78 0,73 0,04 0,05 0,04 0,04
Фpeя-Aквa Бoбoвi + Aгpocтимyлiн 0,54 0,72 0,81 0,69 0,03 0,04 0,04 0,04
Peгoплaнт 0,57 0,72 0,73 0,67 0,03 0,03 0,06 0,04
Aгpocтимyлiн 0,54 0,71 0,74 0,66 0,02 0,03 0,05 0,04
HIP0,05 0,03 0,03 0,04 0,1 0,001 0,002 0,001 0,003
Зoкpeмa, в copтy 'Улюблeнeць' збip б^та тa жиpy був мaкcимaльним y вapiaнтi Фpeя-Aк-вa Бoбoвi + Peгoплaнт - 0,83 i 0,05 т/га, в cop-ту 'Юлш' - y вapiaнтi Бioвiт + Peгoплaнт -0,79 i 0,06 т/га вiдпoвiднo. Щoдo ocoбливocтeй нaкoпичeння в нaciннi o6ox copтiв rapoxy вуг-
лeцeвиx cпoлyк - кpoxмaлю й цyкpy, тo ц1л-^м пpoгнoзoвaнo нaйнижчий ïx вмicт бyлo зaфiкcoвaнo y кoнтpoльнoмy вapiaнтi. 06po6^ ж пociвiв кyльтypи дoбpивaми i peгyлятopaми pocтy як oкpeмo, тaк i кoмбiнoвaнo пoзитивнo впливaлa та пpoцecи ïx нaкoпичeння (тaбл. 5).
Taônu^B 5
Bmi'ct KpoxMaëro Ta uyêpy b HacÎHHÏ copTÏB ropoxy çaëeœHo Bi'fl 3acTocyBaHHA MÏHepaëbHMX floôpMB
i peryëflTopiB pocTy pocëMH (2015-2017 pp.)
Bmïct KpoxMaëo, % Bmïct LyKpy, %
CopT BapÏaHT 2015 2016 2017 CepeflHG 2015 2016 2017 CepeflHG
KoHTpoëb 55,5 54,0 49,8 53,1 5,2 5,4 5,2 5,3
Bîobît 55,6 55,5 54,0 55,0 6,8 6,8 5,1 6,2
-o j Bîobît + PeronëaHT 56,5 55,6 52,1 54,7 6,4 7,0 5,2 6,2
<u x Bîobît + ArpocTMMyëÏH 55,5 55,5 50,7 53,9 6,4 6,8 4,0 5,7
<u Ôpea-AêBa Bo6obî 55,1 55,2 50,3 53,5 6,8 6,9 5,2 6,3
vd Q Ôpea-AêBa Bo6obî + PeronëaHT 55,7 55,7 52,1 54,5 8,3 6,8 5,0 6,7
£ Ôpea-AêBa Bo6obî + ArpocTMMyëiH 57,0 56,6 52,1 55,2 5,3 5,7 4,8 5,3
PeronëaHT 55,1 55,1 52,5 54,2 6,0 6,0 5,0 5,7
ArpocTMMyëiH 55,1 55,1 50,7 53,6 5,5 5,5 7,6 6,2
KoHTpoëb 52,6 52,6 50,3 51,8 4,7 4,7 4,7 4,7
Bîobît 55,7 55,7 52,1 54,5 5,0 5,6 7,3 6,0
Bîobît + PeronëaHT 56,8 56,7 52,6 55,4 5,6 5,7 4,8 5,4
iZZ Bîobît + ArpocTMMyëiH 52,6 55,6 51,3 53,2 4,3 5,7 4,0 4,7
/—\ Ôpea-AêBa Bo6obï 56,4 56,5 54,0 55,6 5,4 5,5 4,5 5,1
bd Ôpea-AêBa Bo6obï + PeronëaHT 56,7 56,7 51,7 55,0 5,6 5,7 4,4 5,2
Ôpea-AêBa Bo6obï + ArpocTMMyëÏH 55,7 55,8 51,3 54,3 5,6 5,6 4,6 5,3
PeronëaHT 55,4 55,4 51,7 54,2 5,0 5,0 5,8 5,3
ArpocTMMyëÏH 56,4 56,4 52,5 55,1 5,0 5,0 4,4 4,8
HIP0,05 0,39 0,47 0,55 1,3 0,24 0,29 0,34 0,28
30KpeMa, HaHBHùï nOKâ3HHKH BMicTy Kpox-Maaio b copTy 'YjiroSjieHe^' cnocTepeœeHO y BapiaHTax BioBir (55,0%) i Ôpea-AêBa Boôoâi + ArpocTHMyëiH (55,2%), y copTy TOëiH' - BioBiT + PeronëaHT (55,4%) i Ôpea-AêBa Boôoâi (55,6%).
HaËBHùHM BMicT цyкpy 6yB y paçi çacTocy-BaHHa Ôpea-AêBa Boôoâi (6,3%) Ta Ôpea-Aê-Ba Boôoâi + PeronëaHT (6,7%) y copTy 'Yjiroô-ëeHe^' Ta BioâiT (6,0%) i BioâiT + PeronëaHT (5,4%) - y copTy 'ro^ié'.
Bmchobkm
3acTocyBaHHa y nociâax ropoxy ^oôpHB BioBiT i Ôpea-AêBa Boôoâi Ta peryëaTopiâ pocTy pocëHH PeronëaHT Ta ArpocTHMyëiH e BaœëH-BèM Ta flieBHM îhhhhkom peaëiça^ï éoro no-TeH^HHoï npo^yKTHBHocTi. BnçHaroHi y npo-
цeci flocëi^œeHHa napaMeTpn ôopMyBaHHa iH-flHBiflyaëtHoï npo^yKTHBHocTi pocëHH, Bpoœaro Ta aêocTi çepHa MoœyTt 6yra BHKopncTaHi flëa B^ocKoHaëeHHa Mo^eëi TexHoëoriï BHpomyBaH-Ha KyëtTypn b yMoBax ËicocTeny YKpa'iHH.
BèKopèCTaHa ëiTepaTypa
1. 5e3pyHK0 0. I.,3arèHaéëo M. I. ÏonoBHeHHA piHKy copTÏB poc-ëè h yKpaÏHM: ropox nocÏBHMé (Pisum sativum L. sensu lato). CopmoBUBveHHX ma oxopoHa npae Ha copmu pocnuH. 2012. № 2. C. 45-50. doi: 10.21498/2518-1017.2(16).2012.58978
2. 3ÎHHeHKo 0. I., CaëaTeHKo B. H., BiëoHoœKo M. A. PocëMHHMLTBo / ça pefl. 0. I. 3ÎHHeHKo. Kmïb : ArpapHa ocBÏTa, 2001. 591 c.
3. 36iipaHHfl Bpoœao ciëbcbKorocnoflapcbKèx KyëbTyp cTaHoM Ha 1 œoBTHfl 2017 p. : cTaT. 6oë. Km'ib : flepœaBHa cëyœ6a cTaTic-tmkm, 2017. 44 c. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/publ7_u.htm
4. Oryp^B №. £. ÔopMyBaHHA ypoœaéHocri hobmx copTÏB ropoxy çaëeœHo BÏfl TeXHoëorÏHHMX npèéoMÏB BèpoùyBaHHA b yMoBax
cxiflHoï HacTèHè ËicocTeny yKpaÏHM : aBTopeô. flic. ... KaHfl. c.-r. HayK : cпeц. 06.01.09 «PocëMHHMLTBo» / Ih-t pocëMHHM-LTBa ïm. B. fl. (Op'cBa YAAH. XapKÏB, 2008. 23 c.
5. TaMaoHoBa B. B., Tyç M. C. BnëMB eëeMeHTÏB TexHoëoriï Bèpo-ùyBaHHfl Ha npoflyKTMBHÏcTb copTÏB ropoxy b ÏÏBfleHHoMy Cre-ny. 36ipHUK Hayê. npau,b HHЦ «iH-m çernnepoôcmBa HAAH».
2016. Bin. 1. C. 46-57.
6. TaHryp B. B. ypoœaéHÏcTb i AKicTb çepHa ropoxy çaëeœHo BÏfl nonepeflHMKÏB Ta HacèneHocri pÏ3HopoTaLÏéHMx cïbo3mïh b yMoBax ËÏBo6epeœHoro ËicocTeny yKpaÏHM. 3epHoâi Kyëbmypu.
2017. T. 1, № 1. C. 129-133.
7. KocTorpiiç Ï. B., KpMœaHÏBcbKMé B. T. ypoœaéHÏcTb ropoxy, nrneHMLÏ oçmmoï Ta 6ypAKy LyKpoBoro Ha ôohï pÏ3Hèx çaxofliB ocHoBHoro o6po6ÏTKy ^pyHTy. BicH. aipap. HayKu ilpunopHo-Mop'a. 2015. Bin. 2, T. 1, H. 2. C. 91-98.
8. OrypLoB №. £., PoryëiHa Ë. B. BnëMB flo6piB Ha ypoœaéHÏcTb Ta ç6ip 6iëKa copTÏB ropoxy pÏ3Horo MopôoTiny. KopMu i KopMoBupo6iu-umâo : MÏœBifl. TeMaT. HayK. 36. BiHHMLA, 2006. Biin. 57. C. 162-166.
9. fliflyp I. M. BnëMB BanHyBaHHA Ta noçaKopeHeBix niflœMBëeHb Ha ypoœaéHÏcTb Ta AKÏcTb çepHa ropoxy b yMoBax ËicocTeny ÏpaBo6epeœHoro. KopMu i KoprnoBupo6HuumBo : MÏœBifl. TeMaT. HayK. 36. BÏHHMLfl, 2011. Bin. 70. C. 86-93.
10. CâiflepKo M. C., BoëexÏBcbKMé B. Ï., BoëoùyK I. C. Ta ïh. Ïpo-flyKTMBHÏcTb cop^B ropoxy 3aëeœHo BÏfl ÎHoKyëflLiï HacÏHHA i Ôohïb œMBëeHHA. ilepediipHe ma eipcbêe 3eMëepo6cmBo i mâa-puHHuumâo : MÏœBifl. TeMaT. HayK. 36. ËbBÏB-06pornMHo, 2009. Bin. 51, H. 2. C. 118-124.
11. flâopeLbKa C. Ï., KaMiHcbKMé B. Ô. BnëMB TexHoëoriï Biipoùy-BaHHfl Ha npoflyKTMBHÏcTb ropoxy b ÏiBHÏHHoMy CTeny. 3eMëepo6-cmBo : MÏœBifl. TeMaT. HayK. 36. Kmïb, 2009. Bin. 81. C. 75-80.
12. IëbCHKo 0. B. ÔopMyBaHHA BpoœaéHocri ropoxy BycaToro Mop-ÔoëorÏHHoro Tiny nifl BnëMBoM flo6piB Ta HopM BMcÏBy HacÏH-ha b yMoBax ÏiBHÏHHoro CTeny. ekm. iH-my ciëbcbKoeo eocno-dapcmBa cmenoBoï3ohu HAAHYKpaÏHu. 2013. № 4. C. 34-37.
13. TèpKa A. fl., CèflopeHKo №. fl., BoneBap 0. B., IùeHKo B. A. EôeKTMBHÏcTb flo6piB, HopM BMcÏBy Ta ÎHoKyëflLiï HacÏHHA y niflBMùeHHi 3epHoBoï npoflyKTMBHocTÏ ropoxy BycaToro Mop-ÔoTiny b ÏÏBHÏHHoMy CTeny. BicH. ЦH3 AÏB XapKiBcbKoï o6ë. 2013. Bin. 14. C. 37-46.
14. Hmhhmk 0. C. BnëMB o6po6KM HacÏHHA 6ÏonpenapaTaMM Ha no-Ka3HMKM cTpyKTypi ypoœao Ta ypoœaéHÏcTb cop^B ropoxy. 36ipHUK HayK. npaub nflATY. 2016. Bin. 24, H. 1. C. 222-229.
15. Колесншов M. 0., Пащенко Ю. П., Пономаренко С. П. Про-дукц'йний процес гороху пос'вного за умов застосування б'опрепарат'в. Наук. вкн. НУЫП Украши. Сер.: Ыолог1я, 6io-технолог^я, екoлoгiя. 2016. Вип. 234. С. 30-40.
16. Калитка В. В., Кат'нос M. В. Вплив регулятор'в росту рослин ï б'опрепаралв на продуктивт'сть гороху пос'вного (Pisum sativum L.) в умовах П'вденного Степу УкраУни. Наук. eicH. НУЫП Украши. Сер.: Aгрoнoмiя. 2015. Вип. 210. С. 38-46.
17. Мусатов А. Г., 1щенко В. А. Вплив елемент'в технолог'' на ефективт'сть вирощування гороху в умовах твтчного Степу Правобережжя Украши. Бюл. 1н-ту а'льського господар-ства степовоïзони НААНУкраши. 2011. № 1. С. 55-58.
18. Методика державного сортовипробування а'льськогоспо-дарських культур. Загальна частина / за ред. В. В. Волкодава. КиУв, 2000. 100 с.
19. Методика державно'' науково-техт'чно'' експертизи сорт'в рослин. Методи визначення показник'в якослпродукц"' рослинництва / за ред. С. 0. Ткачик. 4-те вид., випр. ' доп. В'нниця : Жлан-ЛТД, 2015. 160 с.
20. Ермантраут Е. Р., Присяжнюк 0. I., Шевченко I. Л. Статис-тичний анал'з агроном'чних досл'дних даних в пакет' STATISTICA 6.0. Ки'Ув : Пол'графКонсалтинг, 2007. 55 с.
References
1. Bezruchko, O. I., & Zahynailo, M. I. (20212). Accession to Ukraine's market of pea (Pisum sativum L. sensu lato). Plant Varieties Studying and Protection, 2, 45-50. doi: 10.21498/2518-1017.2(16).2012.58978. [in Ukrainian]
2. Zinchenko, 0. I., Salatenko, V. N., & Bilonozhko, M. A. Roslynnytstvo [Plant Production]. 0. I. Zinchenko (Ed.). Kyiv: Ahrarna osvita. [in Ukrainian]
3. Zbyrannia vrozhaiusilskohospodarskykh kulturstanom na 1 zhovtnia 2017roku [Harvesting of crops as of October 1, 2017]. (2017). Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. URL: http://www.ukrstat.gov. ua/druk/publicat/kat_u/publ7_u.htm [in Ukrainian]
4. Ohurtsov, Yu. Ye. (2008). Formuvannia urozhainosti novykh sortiv horokhu zalezhno vid tekhnolohichnykh pryiomiv vyroshchuvannia v umovakh skhidnoi chastyny Lisostepu Ukrainy [Productivity formation in new pea varieties as affected by agronomic practices under the conditions of Eastern Forest-Steppe of Ukraine] (Cand. Agric. Sci. Diss.). Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev, NAAS of Ukraine, Kharkiv, Ukraine. [in Ukrainian]
5. Hamaiunova, V. V., & Tuz, M. S. (2016). Effect of the elements of cultivation technology on the productivity of pea varieties in the Southern Steppe. Zbirnyk naukovykh prats' NNTs "Instytut zemlerobstva NAAN" [Proceedings of the NSC "Institute of Agriculture of NAAS"], 1, 46-57. [in Ukrainian]
6. Hanhur, V. V. (2017). Yield and quality of pea grain as affected by fore-crop and structure of crop rotation under the conditions of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine. Zernovi kultury [Grain Crops], 1(1), 129-133. [in Ukrainian]
7. Kostohryz, P. V., & Kryzhanivskyi, V. H. (2015). Yield of peas, winter wheat and sugar beet as affected by primary tillage. Visn. agrar. nauki Pricornomor'ê [Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science], 2(1/2), 91-98. [in Ukrainian]
8. Ohurtsov, Yu. Ye., & Rohulina, L. V. (2006). Effect of fertilizers on productivity and albumen gaining by pea of various morphotype. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and Feed Production], 57, 162-166. [in Ukrainian]
9. Didur, I. M. (2011). Effect of liming and foliar nutrition on the productivity and quality of pea seed in conditions of the Right-
Bank Forest-Steppe. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and Feed Production], 70, 86-93. [in Ukrainian]
10. Sviderko, M. S., Bolekhivskyi, V. P., Voloshchuk, I. S., Behen, L. L., Tymkiv, M. Yu., & Kupchak, L. Ya. (2009). Productivity of pea varieties as affected by seed inoculation and background of nutrition. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo [Foothill and Mountain Agriculture and Stockbreeding], 51(2), 118-124. [in Ukrainian]
11. Dvoretska, S. P., & Kaminskyi, V. F. (2009). Effect of cultivation technology on pea productivity in the Northern Steppe. Zemlerobstvo [Agriculture], 81, 75-80. [in Ukrainian]
12. Ilienko, O. V. (2013). Productivity formation in leafless pea under the effect of fertilizers and seed sowing standards under the conditions of the Northern Steppe. Biuleten Instytutu silskoho hospodarstva stepovoi zony NAAN Ukrainy [Bulletin Institute of Agriculture of Steppe zone NAAS of Ukraine], 4, 34-37. [in Ukrainian]
13. Hyrka, A. D., Sydorenko, Yu. Ya., Bochevar, 0. V., & Ishchenko, V. A. (2013). Efficiency of fertilizers, seed rates and inoculation of seeds in increasing the grain productivity of leafless pea in the Northern Steppe. Visnyk centru naukovogo zabezpechennja APV Harkivs'koi' oblasti [Bulletin of the Center for Science Provision of Agribusiness in the Kharkiv region], 14, 37-46. [in Ukrainian]
14. Chynchyk, 0. S. (2016). Effect of seed treatment with biopreparations on the indices of the structure of the crop and yield of pea varieties. Zbirnik naukovih prac' Fodil's'kogo derzavnogo agrarno-tehnicnogo universitetu [Podilian State Agrarian and Engineering University Collection], 24(1), 222229. [in Ukrainian]
15. Kolesnikov, M. 0., Pashchenko, Yu. P., & Ponomarenko, S. P. (2016). The production processes of pea under biopreparations use. Naukovyi visnyk NUBiF Ukrainy. Seriia: Biolohiia, biotekhnolohiia, ekolohiia [Scientific Herald of NULES of Ukraine. Ser.: Biology, Biotechnology, Ecology], 234, 30-40. [in Ukrainian]
16. Kalytka, V. V., & Kapinos, M. V. (2015). The effect of plant growth regulators and bioformulations on pea productivity (Fisum sativum L.) under the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Naukovyi visnyk NUBiF Ukrainy. Ser.: Ahronomiia [Scientific bulletin of NULES of Ukraine. Ser.: Agronomy], 210, 38-46. [in Ukrainian]
17. Musatov, A. H., & Ishchenko, V. A. (2011). The effect of technology elements on the efficiency of growing pea under the conditions of the Northern Steppe of the Right Bank of Ukraine. Biuleten Instytutu silskoho hospodarstva stepovoi zony NAAN Ukrainy [Bulletin of the Institute of Agriculture of Steppe zone NAAS of Ukraine], 1, 55-58. [in Ukrainian]
18. Volkodav, V. V. (Ed.). (2000). Metodyka derzhavnoho sortovyp-robuvannia silskohospodarskykh kultur. Zahalna chastyna [Methods of state testing of crops. General part]. Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
19. Tkachyk, S. 0. (Ed.). (2015). Metodyka derzhavnoi naukovo-tekhnichnoi ekspertyzy sortiv roslyn. Metody vyznachennia pokaznykiv yakosti produktsii roslynnytstva [Methodology of state scientific and technical examination of plant varieties. Methods of determining the quality indices of crop production]. (4th ed., rev.). Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukrainian]
20. Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, 0. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statystychnyianalizahronomichnykh doslidnykh danykh vpaketi STATISTICA 6.0 [Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0 software suite]. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [in Ukrainian]
YAK 633.31/.37:631
npMCfl»H№K 0. M.*, Kopoflb fl. B., no^OBMHMyK A. №. YpowaMHOCTb m KanecTBO 3epHa ropoxa b 3aBMCMM0CTM ot TexHO^orMHecKMx npMeMOB Bbipa^MBaHMA b ycnoBMax ^ecocTenM YKpaMHbi // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. T. 14, № 1. C. 116-123. https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.1.2018.126520
Micmumym 6uo3HepiemuHecKUx Kynbmyp u caxapHou ceeKnu HAAH YKpauHbi, yn. KnuHunecKax, 25, i. Kuee, 03110, YKpauHa, *e-mail: [email protected]
Цель. Выявить особенности формирования продуктивности гороха в зависимости от применения органо-минеральных удобрений и регуляторов роста растений в условиях Лесостепи Украины. Методы. Объектом исследования были два безлисточковых сорта гороха 'Любимец' и 'Юлий'. В фазе бутонизации растения обрабатывали ор-гано-минеральными удобрениями Биовит и Фрея-Аква Бобовые и регуляторами роста растений Регоплант и Агростимулин как отдельно, так и совместно в рекомендованных производителями нормах. Результаты. Установлена зависимость формирования элементов структуры урожая гороха - количества сохраненных в течение вегетации растений на 1 м2, количества бобов на растении, семян в бобе и семян на растении, а также массы 1000 семян и их массы с растения - от сортовых особенностей, вариантов применения исследуемых препаратов и погодных условий года. Наиболее существенно продуктивность культуры определялась такими показателями, как густота растений, количество сформированных на растении семян и их масса. Прослежена четкая закономерность по эффективности воздействия конкретных комбинаций
органо-минеральных удобрений и регуляторов роста растений на формирование структурных элементов урожая и, как следствие, на урожайность и качество зерна гороха. Причем эта закономерность в обоих исследуемых сортов не зависела от проявления негативных факторов окружающей среды и наблюдалась во все годы исследований. Самые высокие значения урожайности и показателей качества зерна (содержание сырого протеина, жира и др.) фиксировали в вариантах комплексного внесения препаратов. Выводы. Применение в посевах гороха удобрений и регуляторов роста растений является важным и эффективным фактором реализации его потенциальной урожайности. Определенные в процессе исследования параметры формирования индивидуальной продуктивности растений, урожая и качества зерна могут быть использованы для совершенствования модели технологии выращивания культуры в условиях Лесостепи Украины.
Ключевые слова: горох (Pisum sativum L.), органо-мине-ральныеудобрения, регуляторы роста растений, элементы структуры урожая, урожайность и качественные показатели зерна, погодные условия вегетационного периода.
UDC 633.31/.37:631
Prysiazhniuk, O. I.*, Korol, L. V., & Polovynchuk, O. Yu. (2018). Yield and quality of pea grain as affected by agronomic practices under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 14(1), 116-123. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.1.2018.126520
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, NAAS of Ukraine, 25 Klinichna Str., Kyiv, 03110, Ukraine, *e-mail: [email protected]
Purpose. To identify the features of pea productivity tern was observed regarding the efficiency of organic and as affected by application of organic and mineral fertili- mineral fertilizers and plant growth regulators combination
zers and plant growth regulators under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. The objects of the study were two leafless pea varieties 'Uliublenets' and 'Yulii'. At the stage of budding, the plants were fed with organic and mineral fertilizers "Biovit" and "Freia-Akva Bobovi" and treated with growth regulators "Rehoplant" and "Ahrosty-mulin", both separately and in one pass, with the fertilization rates recommended by manufacturers. Results. A relation of the yield components formation (number of plants survived through vegetation period per unit area, number of beans per plant, number of seeds in beans and seeds per plant, as well as the 1000 kernel weight and seed weight per the plant) and the varietal peculiarities, treatments and weather conditions of the year was found. The most significant effect on the crop productivity had plant density, seed number per plant and seed weight per plant. A clear pat-
on the formation of yield components, and consequently, on the yield and quality of pea grain. Moreover, this pattern was not affected by adverse environmental conditions in both varieties under study and was observed in all years of the experiment. The highest yield and quality of grain (content of crude protein, fat, etc.) were recorded in complex treatments. Conclusions. Application of fertilizers and plant growth regulators in pea sowings is an important and effective factor in the realization of crop yield potential. The characteristics of individual plant productivity, grain yield, and quality determined in the experiment can be used to improve the model of cultivation technology for pea under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine.
Keywords: pea (Pisum sativum L.), organic and mineral fertilizers, plant growth regulators, yield components, yield and quality of grain, weather conditions during vegetation.
Hadiuwna/ Received 24.01.2018 nozodxeHo do dpyKy/ Accepted 12.03.2018
