CC BY
23
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.е.н., доцент, Кивський нацюнальний економ\чний унверситет iм. Вадима Гетьмана
Урбашстика: прюритети та перспективи
У статт розглянуто п'1дходи стосовно до^дження ур-бан!зац!йних процеав. Також виявлено, що рiзноманiт-нiсть пщхо^в до сутност самого поняття «урбамзаця» привела до появи низки урбанстичних концепцй.
Ключов! слова: урбаи1зац1я, глобалiзацiя, урбансти-ка, мегапопс, соцiально-економiчний розвиток.
В статье рассмотрены подходы к исследованию урба-низационных процессов. Также выявлено, что разнообразие подходов к сути самого понятия «урбанизация» привело к появлению ряда урбанистических концепций.
Ключевые слова: урбанизация, глобализация, урбанистика, мегаполис, социально-экономическое развитие.
The article considers approaches to research urbanization processes. Also, found that diversity of approaches to the essence of the concept of «urbanization» has led to a series of urbanistic concepts.
Keywords: urbanization, globalization, urban planning, metropolis, socio-economic development.
Постановка проблеми. Урбан1зац1я у загальному розу-MiHHi - це процес збтьшення ктькосп MicT, мюького населенна, а також посилення УхньоУ ролi в cоцiaльно-економiчно-му розвитку регюыв, краУн, свгту як центрiв розмщення про-дуктивних сил, концентраци дтовоУ активност та соцюкуль-турного простору. За даними Оргаызаци Об'еднаних Hацiй, бiльша частина населенна планети проживав у мютах.
Безперечно, такi процеси не могли залишитися без уваги з боку науков^в. Паралельно iз íхнiм оформленням у стале свгтове явище - урбаыза^ю вiдокремленоcтi набувае й га-лузь прикладних знань - урбанютика (або геоурбанютика), яка нараховуе неповних сто роюв свого розвитку.
Урбанicтика вважаеться роздiлом економiчноí географи, що займаеться вивченням i комплексним аналiзом проблем, пов'язаних iз функцiонуванням i розвитком мicьких центрiв. Незважаючи на свою молодють як окремоУ науковоУ галузi, вона вже пройшла юлька етапiв змiн парадигм.
Перша парадигма - концепт, що власне призвiв до вини-кнення урбанicтики, започаткований тради^ею розгляду мЬ ста як «великого заводу», в якому можна порахувати основ-н параметри життeдiяльноcтi i, як наcлiдок, спрогнозувати розвиток i превентивну реакцiю на системы проблеми.
Однак практика застосування такоУ парадигми у великих захщних мютах призвела до того, що урбанютика в 60-70 роки XX стол^тя пережила двi хвилi критики i вiдповiднi змЬ ни методологiчних основ, пов'язаних iз введенням антипо-зитивиського принципу «неповноУ оcяжноcтi об'екта» i принципу переведення частини елеменлв складного об'екта в розряд автономних суб'еклв.
На даному етапi урбанютика потребуе нових концепцiй, пов'язаних iз прискоренням урбанiзацií пiд впливом потуж-них факторiв загальноcвiтового масштабу, детермЫантою яких е економiчна глобалiзацiя.
Анал!з дослщжень та публмащй з проблеми. Теоре-тичнi та методологiчнi аспекти урбаызаци розкритi в працях таких вчених, як М.Я. Мижега, В.П. Напрна, Ю.1. Пiтюренко, Г.В. Йоффе, H.I. Блажко, Ф.Д. Заставний, О.1. Шаблiй, Д.М. Стеченко, Т.Б. Заставецький, Л.М. Корецький, В.М. КубЬ йович, Г.М. Лаппо [4], Г.Г. Старостенко [5], М.1. Фащевський, Л.Т. Шевчук та к Найбтьш iнтенcивно вивчення процеав ур-бaнiзaцií, окремих мюьких поселень та 'хых систем припало на другу половину - юнець XX ст., що стало наслщком акт/^за-цп процеciв урбaнiзaцií та зростання ролi мicт як основних форм розселення i cоцiaльно-економiчних центрiв.
Проте i до cьогоднi внаслщок посилення впливу урбaнiзaцií на cоцiaльно-економiчний розвиток кра'Гни та i"f регюыв зокре-ма цi питання залишаються актуальними, що зумовлюе необхiднicть подальших доcлiджень у зазначеному нaпрямi.
Мета статт! - розглянути пщходи стосовно дослдаення урбaнiзaцiйних процеciв.
Виклад основного матер!алу. Свгтовий процес урбаыза-ци розпочався в бврот, саме там уперше почали формувати-ся мюта завдяки концентраци зacобiв виробництва та великоi' промиcловоcтi. Становлення урбaнiзaцii' почалося на перех-реcтi XVIII—XIX ст., коли мюта в Захщый бвроп зосереджува-ли найважливш засоби виробництва, створювали додану вартють та займали ключовi позици у свгтовм економiцi.
Уже cьогоднi в багатьох кра'нах cвiту, особливо економiч-но розвинених, питома вага мюького населення досягае 85-90% i бтьше в зaгaльнiй його чиcельноcтi. За прогнозами Kомicii ООН по народонаселенню, на початку XXI ст. у мютах буде мешкати не менше 51% усього населення зем-ноi' кулi, тодi як у 1970 роц частка мicького населення ста-новила 38,6%. З'являються i зростають бaгaтомiльйоннi мН cтa-мегaполicи (Нью-Йорк, Лондон, Токю та iн.), збтьшу-еться íхня кiлькicть, розмiри та проблеми [6].
Урбаыза^я досягла всеохоплюючого рiвня, спричинила зростання «немов на дрiжджaх» мегaполiciв, в яких концен-труеться дiловa aктивнicть регiонiв [1]. ^м того, у глобалЬ зафйних процесах урбaнiзaцiя набувае нових ознак. Цтий ряд мicт перетворюеться на категор^ надпотужних, по вщ-ношенню до яких зaкрiпилоcь поняття «свтовЬ>, «глобaльнi» мicтa. Вони завдають тон не ттьки розвитковi сво'х регюыв i кра'н, а й врграють зростаючу роль у вирiшеннi глобальних проблем людства, у дiaлозi культур та цивозацм.
Великi мicтa виступають не ттьки адмУстративно-терито-рiaльною одиницею державного устрою, а й самостмними суб'ектами економiчноi' та cоцiaльноi' глобально' конкуренции
© Р.М. КРАМАРЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'|'ш № 1 (152)/2014 1 83
Ha фoнi piзнoвектopнoгo впливу глoбaлiзaцiï i pегioнaлiзaцiï тpaнcфopмaцiйнi pефopми нинi випpoбoвyють нa мщнють кoжнy кpaïнy тa iï rap^mi теpитopiaльнi oдиницi - мегaпoлicи.
Hoвy кoнцепцiю для ypбaнicтики, зoкpемa, зaпpoпoнyвaв П. Kpyгмaн. Для пoяcнення пpичин пpиcкopенoï ypбaнiзaцiï y poзвиткy «нoвoï екoнoмiчнoï геoгpaфiï» вiн викopиcтoвye пo-няття ефекту мacштaбy: пеpенacеленi paйoни бiльш пpивa-бливi для людей в екoнoмiчнoмy плaнi, ocкiльки нaдaють шиpший вибip тoвapiв тa пocлyг. Фipми тaкoж cxильнi ган-центpyвaти виpoбництвo в гycтoнacелениx тoчкax, 6o чеpез збiльшення лoкaльнoгo pинкy збуту i зниження тpaнcпopт-ниx витpaт вигpaють нa мacштaбax. Як pезyльтaт - зapoбiт-нa плaтa жителiв мегaпoлica пiдвищyeтьcя, щo пpиcкopюe пoдaльшy мiгpaцiю з нaвкoлишнix теpитopiй.
Aнaлoгiчнi зaкoни дiють нa нaцioнaльниx тa глoбaльниx piвняx. Oдним iз pезyльтaтiв дocлiджень П. Kpyгмaнa е ви^ нoвoк, щo зaкpитi вiд зoвнiшньoгo cвiтy екoнoмiки бiльш cxильнi дo центpaлiзaцiï пpoдyктивниx cил i пеpенacелення мicт. Biдкpитi ж для зoвнiшньoï тopгiвлi ^ai^ менше CTpaœ-дaють вiд негaтивниx нacлiдкiв ypбaнiзaцiï, o^^ra/i ¿^ым pинкoм збуту cтae уве^ cвiт.
Kiнцевим pезyльтaтoм ypбaнiзaцiï е пoдiл pегioнiв нa гу-cтoнacелене «ядpo» i менш poзвинyтy «пеpифеpiю». Moдель «ядpo-пеpифеpiя» виявилacя ocoбливo дieвoю y XX cт. yнacлiдoк cyттeвoгo зниження тpaнcпopтниx витpaт, щo rn-двищилo мoбiльнicть нacелення y нaпpямi мicт, куди crna-лиcя кaпiтaли i пpoфеcioнaли [1].
Aнaлiзyючи глoбaльний фopмaт cyчacнoï ypбaнiзaцiï, фa-xiвцi Opгaнiзaцiï екoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa тa poзвиткy (OECP] xapaктеpизyють йoгo як «ypбaнicтичний пapaдoкc», щo е викликoм для екoнoмiки й cтaлoгo poзвиткy нa нaцio-нaльнoмy тa глoбaльнoмy piвнi [2].
3a дaними цieï opгaнiзaцiï, cтaнoм ще нa 200B pk бiльш нiж пoлoвинa (53 вiдcoтки) нacелення кpaïн - членiв OECP пpoживaлa пеpевaжнo y мicькиx paйoнax. Ó циx кpaïнax нa-paxoвyвaлocя 7B мегaпoлiciв iз нacеленням 1,5 i бтьше мЬ льйoнiв людей, в якиx cкoнцентpoвaнa знaчнa чacткa екoнo-мiчнoï дiяльнocтi. Taк, нa чacткy Бyдaпештa, Cеyлa, Юэпенга-генa, Дyблiнa, Гельciнкi, Paндcтaдa (Гoллaндiя] тa Бpюccеля пpипaдaлa мaйже пoлoвинa BBП вiдпoвiдниx ^aH a нa чacткy Ocлo, Oклендa, Пpaги, Лoндoнa, Cтoкгoльмa, Toкio i Пapижa - близьга тpетини. Бiльш вaгoмoю тенденцieю e те, щo в кpaïнax OECP y бтых^^ мегaпoлiciв cпocтеpiгaeтьcя вищий, ыж y cеpедньoмy пo ^ami, BBП нa душу нacелення (y BB з 7B мегaпoлiciв), a тaкoж вищa пpoдyктивнicть пpaцi (y B5 з 7B мегaпoлiciв]. Ó бaгaтьox з ниx темпи зpocтaння ви-щi, нiж y вiдпoвiдниx ^ai^ax y цiлoмy [2].
Пеpевaги пoтyжниx мicькиx aглoмеpaцiй з пoглядy бiльш ви-coкиx oбcягiв виpoбництвa y poзpaxyнкy нa душу нacелення тa iншиx екoнoмiчниx пoкaзникiв пoяcнюютьcя pядoм фaктopiв.
Пеpедyciм aглoмеpaцiйнa екoнoмiкa cпpияe тoмy, щo y ве-ликиx мегaпoлicax вiдкpивaютьcя глoбaльнi тa pегioнaльнi штaб-квapтиpи кopпopaцiй. Taкoж вoнa зaбезпечye бiзнеcy
бiльш шиpoкий вибip з пoглядy pеcypciв i cтвopюe yмoви для кoнцентpaцiï iнфpacтpyктypи тa cпецiaлiзoвaниx дiлoвиx пo-cлyг. Знaчення aглoмеpaцiйнoгo ефекту пiдтвеpджyeтьcя пoзитивнoю кopеляцieю мiж poзмipoм тa дoxoдaми мегaпo-лiciв, ocoбливo в тиx випaдкax, кoли в ниx кoнцентpyeтьcя бтьш нiж 20% нaцioнaльнoгo BBП.
Як пpaвилo, дo пеpевaг мегaпoлiciв вiднocитьcя cпецiaлi-зaцiя тa дивеpcифiкaцiя. Cпецiaлiзaцiя нaйбiльше cпocтеpi-гaeтьcя y ™x cфеpax дiяльнocтi, щo xapaктеpизyютьcя вим-кoю дoдaнoю вapтicтю (зaвдяки cпpoщенню дocтyпy дo Ы-фopмaцiï тa знaнням]. Cпpиятливим фaктopoм, щo oбyмo-влюе бiльш виcoкy ефективнicть мегaпoлiciв, ycпiшнo пoeд-нуючи в co6í piзнi екoнoмiчнi cектopи, е тaкoж кoнцентpaцiя в мегaпoлicax нayкoвo-дocлiднoï тa дocлiднo-кoнcтpyктop-cькoï дiяльнocтi тa ¿^ня здaтнicть генеpyвaти iннoвaцiï (в ^a-ïнax OECP бiльш нiж B1% пaтентiв пpипaдae нa зaявникiв, |щэ мешкaють y мicтax] [2].
Mегaпoлicи вигpaють i з пoглядy фiзичнoгo й людcькoгo кaпiтaлy. Ó бтых^^ мегaпoлiciв piвень квaлiфiкaцiï пеpco-нaлy вищий, aнiж y cеpедньoмy пo кpaïнi, бiльш paцioнaль-нoю е й демoгpaфiчнa cтpyктypa нacелення. B ниx тaкoж зo-cеpеджений знaчний фiзичний кaпiтaл (oблaднaння, щo нa-лежить кoмпaнiям, бyдiвлi, iнфpacтpyктypнi oб'eкти), бiльш poзвинyтa тpaнcпopтнa i телекoмyнiкaцiйнa iнфpacтpyктypa.
Paзoм iз тим не вapтo пеpеoцiнювaти мoжливocтi зpo-cтaння, щo icнyють y мегaпoлiciв. Cлoвa «мегaпoлic» тa «yc-пix» - не зaвжди cинoнiми. Taк, oкpемi мегaпoлicи вiдcтaють вiд cеpеднix зaгaльнoнaцioнaльниx пoкaзникiв, нaпpиклaд Беpлiн (Hiмеччинa], Ôy^ora (Япoнiя], Лiлль (Фpaнцiя], ^a-пoль (Iтaлiя], Пiтcбypг (C0A]. Бiльше то™, щoдo бaгaтьox мегaпoлiciв мoжнa cкaзaти, щo з пoглядy oбcягiв виpoбниц-твa, пpoдyктивнocтi пpaцi тa piвня зaйнятocтi ïxнi пoкaзники нacпpaвдi не тaк знaчнo вiдpiзняютьcя вiд cеpеднix пo кpaïнi.
Ùo cтocyeтьcя iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy великиx мicт, тo тут тaкoж пoтpiбнo дoтpимyвaтиcя oбеpежнocтi в oцiнкax: дiйcнo, зaзвичaй пaтенти pеecтpyютьcя y великиx мicтax, aле poзpoбки, щo лежaть в ïxнiй ocнoвi, мoжyть cтвopювaти-cя в нayкoвo-дocлiднoï центpax i в iншиx pегioнax.
1ншим викликoм cтpiмкoï ypбaнiзaцiï е те, щo мегaпoлicи cтaють великими тa cтiйкими ocеpедкaми безpoбiття. Ta^ зa дaними OECP, y кoжнoмy тpетьoмy з 7B мегaпoлiciв iï pi-вень пеpевищye cеpеднiй пo вiдпoвiднiй кpaïнi.
Kpiм тoгo, як це не дивнo, мегaпoлicи чacтo мaють нижчий piвень екoнoмiчнoï aктивнocтi в пopiвняннi iз iншими pегio-нaми. Haпpиклaд, пo дocлiджyвaниx y ^ai^ax OECP мегaпo-лicax y 2003 po^ вiн cтaнoвив 44,3% пpoти 49,7% i 44,5% y нaпiвмicькиx тa ciльcькиx paйoнax, вiдпoвiднo [2].
Ó бiльшocтi кpaïн OECP бщнють й coцiaльнa виключенicть cтaли типoвими явищaми мicькoгo життя, пpичoмy це cтoc-yeтьcя не ттьки менш ycпiшниx мегaпoлiciв (як, пpимipoм, Mеxiкo], a й мicт, де вiдбyвaлacя шиpoкoмacштaбнa pе-cтpyктypизaцiя пpoмиcлoвocтi (Poттеpдaм, Лiлль, Детpoйт], a тaкoж пеpедмicтя oкpемиx нaйбaгaтшиx мегaпoлiciв
184 Формування ринкових вiднocин в Укра'|'ш № 1 (152)/2014
риж, Лондон). Одна з найменш захищених груп населения MeranoniciB - ¡мм1гранти та Тхнi нащадки, як найчаст0е концентруються у великих мicтaх. У багатьох з них не виста-чае прoфeciйнoí квaлiфiкaцií, але нaвiть i для тих, хто достат-ньо квaлiфiкoвaний, iнтeгрувaтиcя в eкoнoмiчну систему аж ыяк не просто. Тож coцiaльнo-eкoнoмiчнa нeрiвнicть i поля-риза^я - вада, загальна для вах мeгaпoлiciв.
Бiднicть й coцiaльнa виключенють обертаються для сус-пiльcтвa серйозними витратами, в тому чи^ високим рiвнeм злoчиннocтi (у мicтaх, дослщжуваних ОЕСР, вiн у середньому на 30% вищий вщ нaцioнaльнoгo рiвня), а також досить знач-ною просторовою поляриза^ею (в десяти aнaлiзoвaних ОЕСР кра'нах вiд 7 до 25% населення проживав у неблагополучних районах, що становить до 10% населення вщповщно''' кра'ни). Мешканц таких квaртaлiв часто oбмeжeнi у доступ до ¡нфра-структури та послуг. 1нвестици у розрахунку на душу населення тут нижч^ аыж у бiльш розвинутих районах [2].
^¡м того, розглядаючи урбaнiзaцiю, необхщно згадати й ряд досить важливих негативних зовншых фaктoрiв. Насам-перед це витрати, пов'язан ¡з перенаселенням та переванта-женням транспортних систем (забруднення повггря та води, високий рiвeнь шуму й дeгрaдaцiя озеленених територм).
У нeкeрoвaнiй урбаызаци вбачають одну з причин наро-стання глобальних техногенних та еколопчних проблем. Ii включають до пeрeлiку основних причин руйнування бюсфе-ри та еколопчно''' кризи поряд з такими явищами, як демогра-фiчний вибух, збтьшення oбcягiв використання енерги та транспортних зacoбiв, iнтeнcифiкaцiя ciльcькoгocпoдaрcькoгo виробництва, еколопчно нерацюнальне господарювання, аварп, катастрофи, вiйcькoвi навчання, випробування та вмни.
Процес урбаызаци вiдбувaeтьcя одночасно з дeмoгрaфiч-ним вибухом населення. Урбаыза^я населення мае об'ектив-ний характер, осктьки сприяе пiдвищeнню прoдуктивнocтi дiяльнocтi, дозволяе розв'язати багато coцiaльних, культур-нo-прocвiтницьких проблем cуcпiльcтвa. Водночас створення мeгaпoлiciв, великих мicт та промислових цeнтрiв практично пoвнicтю знищуе в цих репонах бiocфeру, перетворюючи и в техносферу. Техносферам мicт притаманний великий рiвeнь забруднення кoмпoнeнтiв середовища ¡снування.
Тaкi тенденци виразно помггн не тiльки в тих мегаполюах, що почали активно розвиватися нещодавно (наприклад, у Сeулi та Стамбул^, а й у таких «старих» потужних мicтaх, як Париж, Токю, Лондон та нaвiть у певних районах ГельсЫю й Стокгольма, хоча ц два мicтa вiдрiзняютьcя вщносно неви-сокою щiльнicтю населення.
Низька яюсть iнфрacтруктури також часто зуcтрiчaeтьcя в мeгaпoлicaх, що обумовлено надвисокою вартютю и обслу-говування. Це найбтьш характерно для рaйoнiв, в яких сконцентровано со^альне житло, а також для територй де eкoнoмiчнa дiяльнicть е джерелом шумового забруднення та ¡нших небажаних eкoлoгiчних наслщюв.
Kрiм того, мeгaмicтa можуть стикатися ¡з негативними еко-нoмiчними наслщками aглoмeрaцiйнoгo ефекту. Принцип
«бiльшe - значить багатше» дie лише до певно' мeжi (близь-ко семи мтьйоыв житeлiв), пicля чого кореля^я мiж рoзмiрoм мeгaпoлicу та рiвнeм дoхoдiв стае вiд'eмнoю. Як пoкaзoвi при-клади ОЕСР наводить Сеул, Мехко, Стамбул та Тoкio [2].
Висновки
Урбaнiзaцiя - це багатогранний процес, що охоплюе рiзнo-маыты аспекти розвитку мicт: дeмoгeoгрaфiчнi, со^аль-нo-eкoнoмiчнi, eтнoгрaфiчнi, гeoкультурнi та ¡н. Для просторо-вого розвитку урбаызаци характерне перетворення мeрeжi мicьких поселень у cиcтeмi розселення, дифeрeнцiaцiя мюь-кого простору, залучення нових територ^ у сферу впливу мicт та розширення aрeaлiв урбaнiзoвaнoгo середовища [6]. Таким чином, ряд суттевих пoлiтичних, eкoнoмiчних, coцiaльних та ¡нституц^них чинникiв цивiлiзaцiйнoгo масштабу обумо-влюють нoвi явища у cвiтoвiй урбаызаци. Це вимагае змiн i у вщповщному науковому нaпрямi - урбанютищ в розвитку яко' cлiд констатувати новий, змютовно вiдмiннiй етап.
^¡м самого процесу урбaнiзaцií, нова урбанютика почи-нае iдeнтифiкувaти тaкi поняття, як агломерафйна eкoнoмi-ка, агломерацмна рента та дивeрcифiкaцiя, aглoмeрaцiйний ефект та ¡н. Процеси урбaнiзaцií, що прискорюються досить динaмiчнo, пiдвищують й функцюнальне значення великих мicт - мeгaпoлiciв.
Вважаемо, що одним ¡з нaукoвo-мeтoдoлoгiчних прioритe-тiв ново' урбанютики мае стати пошук оптимального компро-мicу на ocнoвi виявлення зaкoнoмiрнocтeй та cтiйких залеж-ностей та мiж такими складовими розвитку мeгaпoлiciв:
- eкoнoмiкa мicтa, в тому чи^ ü невиробничий сектор;
- мюью coцiaльнi процеси та coцiaльнo-дeмoгрaфiчнa структура;
- ¡нфраструктура (вирoбничo-eкoнoмiчнa, ринкова, со-цiaльнa);
- просторовий розвиток агломерацмного характеру;
- eкoлoгiя та збереження рекреацмних зон;
- упрaвлiнcькa складова.
Список використаних джерел
1. Корнилюк Р. Нова теор1я торпвл1 Пола Кругмана [Текст] / Р. Корнилюк. - Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/ana-lit_mat/poradnyk/108.htm
2. Конкурентоспособность городов в условиях глобальной экономики: территориальные обзоры ОЭСР [Текст] // ОЕСР, 2006 р. -[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.oecd.org/bookshop/.
3. Верменич Я. В. 1сторична урбанютика в Украй-л: теорт мютоз-навства i методика л1точислення / НАН Укра'ни. 1нститут 1сторГ( Ук-ра'ни; Сектор тeoрeтикo-мeтoдoлoгiчних проблем ¡сторично' репо-нaлicтики. - К.: 1нститут ¡сторп Укра'ни, 2011. - 306 с.
4. Фащевский Н. И. Эволюция взаимосвязей урбанизации и миграции населения. Миграция и урбанизация населения / Фащевский Н.И., Старостенко А.Г., Немченко М.П. // АН Украины, Ин-т экономики; [Отв. ред. А.У. Хомра, П. Эберхардт]. - К.: Наук. думка, 1991. - С. 67-74.
Формування ринкових вщносин в Укра'|'ш № 1 (152)/2014 1 85
5. Михуринская Е.А. Теоретические подходы к исследованию проблем урбанизации территорий / Е.А. Михуринская, Р.А. Мар-тиросова // Економнний форум. - 2011. - №2 [Електрон. ресурс]. - Доступ до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/por-
tal/Soc_Gum/Ekfor/2011_2/22.pdf 6. Заставецький Т.Б. Система мюьких поселень агропромислового репону в умовах трансформацп сусптьства: монограф1я / Т. Заставецький. -Тернопть: ВВ ТНПУ, 2005.
В.П. ЯЦЮТА,
к.е.н., доцент, Ки'вський нацюнальний економ\чний унверситет iм. Вадима Гетьмана,
А.В. ЯЦЮТА,
к.е.н., заступник голови правлiння, ПАТ «BiEéEi Банк»
Розвиток форм власност та удосконалення фшансових вщносин на р!вн! мтцевого господарства
У статл проведене дослщження вiдповiдностi снуючих форм власносл з порядком формування та використан-ня фондв грошових кошлв на рiвнi мсцевого самовря-дування i показана можливiсть ¡х удосконалення.
Ключов1 слова: варлсть, грошовi кошти, власнсть, фiнансовi вщносини.
В статье проводится исследование соответствия действующих форм собственности и порядка формирования и использования фондов денежных средств на уровне местного самоуправления и показана возможность их усовершенствования.
Ключевые слова: стоимость, денежные средства, собственность, финансовые отношения.
Results of the research of existent forms' of ownership compliance with the order of forming and usage of financial funds at the self-government level are adduced in the article the possibility of their perfection being also shown.
Keywords: cost, money facilities, propert, financial relations.
Постановка проблеми. Бтьш як двадцять роюв тому Украина перейшла вщ адмУстративно-командного управлЫня народним господарством до ринкових методГв господарю-вання, що обумовило розвиток рГзних форм власност i змЫу соц1ально-економ1чно1' формаци кра'ни. Як вщомо, структура власност на засоби виробництва, обумовлюе характер еко-номiчних вщносин e державк Тому зрозумто, що змЫа струк-тури власност в суспiльствi вимагае вщповщних змЫ e фор-муванн економiчних вiдносин на загальнодержавному та мк-цевому рiвнi, при цьому структура власност в регiонах обумовлюе особливост цих змiн на мюцевому рiвнi.
Прийняття принципово нових ршень e механiзмi формування економiчних вiдносин держави вимагае першочерго-вого удосконалення фЫансових вiдносин, бо розвиток рин-ково' економiки неможливий без суттевих змiн формування i використання фондiв грошових коштiв, якi створюються на загальнодержавному та мюцевому рiвнi. Але серед вггчиз-
няних i зарубiжних вчених та практикiв це питання вивчене недостатньо глибоко, тому слщ провести аналiз дiючоï си-стеми формування фондiв грошових коотв та визначити напрями подальшого удосконалення фЫансових вiдносин у вiдповiдностi до змЫ форм власностi.
Як показуе практика, розвиток форм власностi на рiвнi мю-цевого господарства дГйсно вимагае удосконалення фГнансо-вих вщносин, i насамперед це стосуеться вщносин, як вини-кають мiж мюцевими органами самоуправлiння, територГаль-ною громадою та пщприемствами рiзних форм власностГ, що функцiонують на мiсцевому рiвнi, бо це впливае на пщвищен-ня ефективностi 'х дiяльностi, дае можливiсть побачити фЬ нансовi проблеми, як виникають перед ними, покращуе коор-динацiю дiй мiж рiзними пiдроздiлами мiсцевого самоупра-влiння, збтьшуе можливостi в забезпеченнi пiдприeмств необхщними фiнансовими ресурсами, сприяе бiльш рацю-нальному 'х розподiлу, покращуе контроль за 'х дiяльнiстю, стимулюе персонал управлЫня до розробки та реалГзаци таких заходiв, якi б сприяли пщвищенню капггалГзаци та прибут-ковостi пiдприeмств мiсцевого господарства.
У загальнодержавнм програмi реформування i розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки вказуеться, що ситуацiя в житлово-комунальному господар-ствi продовжуе ускладнюватися, вщсул-л позитивнi змiни у ста-новленн ринкових засад господарювання, розвитку конкурен-цГ'' та залученнi приватних Ывестицм у пiдприeмства галузi.
1нтегрування Укра'ни в eвропейськi структури зобов'язуе и провести вГдповГднГ реформи, особливо це стосуеться сфе-ри економiки та фЫанав.
Сучасний етап соцiально-економiчного розвитку кра'ни потребуе поглибленого розумГння розвитку форм власностГ не тГльки на державному, а й на мюцевому рГвнГ управлiння. ВГдповГднГсть порядку формування та використання фондГв грошових коотв формам власностi на рГвнГ мюцевого господарства сприяе пГдвищенню якостГ надання житлово-кому-нальних послуг, як залежать як вГд обсягу реальних доходГв мГсцевих бюджетГв, так i вщ того, настГльки ефективно мюцевГ
186 Формування ринкових вщносин в УкраМ № 1 (152)/2014
© В.П. ЯЦЮТА, А.В. ЯЦЮТА, 2014
