CC BY
21
Batalov, D. A., and Riabyntseva, M. S. "Metody i instrumenty operativnogo i strategicheskogo kontrollinga" [Methods and tools of operational and strategic controlling]. Nauchnyy zhurnal KubGAU, no. 67 (03) (2011): 1-8.
Biliar, A. I. "Stratehichni karty yak instrument realizatsii stratehii" [Strategic maps as a tool to implement the strategy]. Eko-nomichninauky. Seriia «Obliki finansy», no. 7 (25) (2010): 83-91.
Chuvashilova, M. V. "Instrumentariy kontrollinga promy-shlennogo predpriyatiya" [Instrumentation controlling industrial enterprise]. Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem, no. 1 (21) (2013).
Dolinskaya, R. G., and Mishchenko, V. A. Kontrolling v deystvii [Controlling in action]. Kharkiv: ID «INZhEK», 2008.
Ivanova, V. I., Yakovenko, K. V., and Tomakh, V. V. Kontrolinh [Controlling]. Kharkiv: VD «INZhEK», 2011.
Khodzytska, V. V. "Stratehichnyi kontrolinh yak metodychnyi instrumentarii stratehichnoho upravlinnia vytratamy" [Strategic controlling as methodological tools of strategic cost management]. Oblik i finansy. Ekonomika ta menedzhment, no. 4 (66) (2014): 146-153.
Maslak, O. I., and Kviatkovska, L. A. "Osnovni etapy otsini-uvannia stratehichnoho potentsialu pidpryiemstva" [The main stages of evaluating potential strategic enterprises]. Rehionalna ekonomika, no. 12 (2012): 91-97.
Osipchuk, N. V. "Kontrolling i ego mesto v sisteme mened-zhmenta" [Controlling and its place in the management system]. Vestnik Brestskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta. Ekonomika, no. 3 (2013): 88-90.
Pshinokova, I. V., and Ignateva, O. I. "Sistematizatsiya funktsiy strategicheskogo i operativnogo kontrollinga" [Ordering of functions of strategic and operational controlling]. Vestnik Orenburg-skogo gosudarstvennogo universiteta, no. 5 (154) (2013): 122-125.
Rusanovska, O. A. "Systematyzatsiia metodiv ta instrumentiv operatyvnoho kontrolinhu na pidpryiemstvi" [Organizing methods and tools of operative controlling in the enterprise]. Visnyk Natsion-alnoho universytetu «Lvivskapolitekhnika», no. 789 (2014): 142-151.
Semenov, H. A., and Kozub, O. V. Udoskonalennia upravlinnia promyslovymypidpryiemstvamy nazasadakh kontrolinhu [Improvement of industrial enterprises on the basis of controlling]. Zapori-zhzhia, 2011.
Shliakhta, O. M."SWOT-analiz yak instrument stratehichnoho menedzhmentu pidpryiemstva" [SWOT-analysis as a tool for strategic management of the company]. Ekonomichnyi prostir, no. 68 (2012): 301-309.
Vasilev, P. L."Mekhanizm strategicheskogo kontrollinga v up-ravlenii konkurentosposobnostyu predpriyatiya" [The mechanism of strategic controlling in the management of competitiveness of the enterprise]. Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem, no. 4 (36) (2014).
УДК 658:001.330
УПРАВЛ1ННЯ ЗНАННЯМИ В КОРПОРАЦ1ЯХ
© 2015 БУТЕНК0 Н. Ю.
УДК 658:001.330
Бутенко Н. Ю. Управлшня знаннями в корпоращях
У сучасних умовах знання стають найважлившим ресурсом орган/зацш. Специфка знань як об'екта управлшня обумовлюе багато проблем, з якими зштовхуються органвацп. Багатор'внева структура управлшня знаннями в корпора^ях створюе необхдтсть диферен^ацИ тдход1в до використання метод'ю та конкретних заходв управлшня. Умовою формування корпоративних знань е формал1зац1я шдитдуальних знань та збере-ження 1'х у певному форматi. У процес управлшня знаннями в корпорац:ях можна виокремити теоретичт, методичш та практичш проблеми, як пов'язанi з тдсуттстю узгодженого теоретичного тд(рунтя управлшня знаннями в корпора^ях; з недосконалстю механiзмiв формування, накопи-чення, передачi та використання оргашзацшного знання та з тдсуттстю системного шдходу до процесу управлшня знаннями в корпора^ях. Ключов'! слова: органiзацiйнiзнання, види знань в органiзацi¡, управлшня знаннями, р'вш управлшня, 'штереси стейкхолдер'в. №п.: 9.
Бутенко Наталiя Юрнвна - кандидат економнних наук, доцент кафедри менеджменту, Кивський нацональний економiчний ушверситет iменi В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кшв, 03680, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 658:001.330 Бутенко Н. Ю. Управление знаниями в корпорациях
В современных условиях знания становятся важнейшим ресурсом организаций. Специфика знаний как объекта управления обусловливает множество проблем, с которыми сталкиваются организации. Многоуровневая структура управления знаниями в корпорациях создает необходимость дифференциации подходов к использованию методов и конкретных приемов управления. Условием формирования корпоративного знания является формализация индивидуального знания и сохранение его в определенном формате. В процессе управления знаниями в корпорациях можно выделить теоретические, методические и практические проблемы, которые связаны с отсутствием единства в теоретических аспектах управления знаниями; с несовершенством механизмов формирования, накопления, передачи и использования знаний и с отсутствием системного подхода в процессе управления знаниями в корпорациях. Ключевые слова: организационные знания, виды знаний в организации, управление знаниями, уровни управления, интересы стейкхолдеров. Библ.: 9.
Бутенко Наталья Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента, Киевский национальный экономический университет имени В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 658:001.330 Butenko N. Yu. Knowledge Management in Corporations
In modern conditions, knowledge becomes a vital resource for organizations. The specificity of knowledge as management object causes a multitude of problems facing an organization. Multi-level structure of knowledge management in corporations generates the need for differentiated approaches to the use of methods and particular techniques of management. A condition of formation of corporate knowledge is a formalization of individual knowledge, which is saved in the specified format. In the process of knowledge management in corporations one can allocate the theoretical, methodological and practical problems related to the lack of unity in the theoretical aspects of knowledge management; to the imperfection mechanisms for creating, accumulating, transfering and using knowledge, and the absence of a systematic approach in the process of knowledge management in corporations. Key words: organizational knowledge, types of knowledge in organization, knowledge management, levels of management, interests of stakeholders. Bibl.: 9.
Butenko Nataliia Yu. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of Management, Kyiv National Economic University named after V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: [email protected]
ПГд управлшням знаннями розумiють процес, у ходi якого свiдомо створюеться, структуру-еться й використовуеться база даних корпораци. Щоб управляти знаннями, необхГдно чiтко усвГдом-лювати таке: яю знання потрiбнi корпораци зараз i якi будуть потрiбнi в майбутньому; хто в корпораци мае знання; де вони збериаються; як забезпечуеться обмш знаннями; як знання створюються; як вони передають-ся; як вони поновлюються; хто ще Гх потребуе; як оргаш-зований доступ до знань, що збериаються; якi з них ма-ють найбГльшу цiннiсть; скГльки коштують вй цi знання; чи використаються вони там i тодi, де й коли повинш використовуватися.
Важливо звернути увагу на стратепчну спрямова-нiсть менеджменту знань, осюльки його розвиток i впровадження визначають майбутне оргашзацГГ, фор-мування 'й оргашзацшноГ культури, використання нових моделей поведiнки на ринку i конкуренцГГ. Основною ж метою системи управлшня знаннями е трансформацiя окремих частин шформацГГ як оргашзованого набору даних в знання, як сукупшсть закрiплених у свiдомостi та мисленш фактiв дiйсностi, що вГдносяться до т1е'1 або шшоГ сфери дшльностЬ
Програмне управлiння знаннями стае провГдною дЬ-яльнiстю менеджменту в оргашзацшх, а формування системного шдходу та використання стратегiчного управлшня знаннями визначають конкурентоспроможшсть оргашзацГГ. У сучасних умовах наштилося зрушення вiд вну-тршньоГ спрямованосй управлiння знаннями, пов'язано'1 з традицшною концепцiею iнновацiйного менеджменту, що мае справу переважно Гз внутрГшньокорпоративними НДДКР, до зовшшньоГ спрямованостi, що мштить у собi маркетинг, взаемодiю Гз клiентами, бенчмаркiнг, обмГн iнформацiею 1з зовнiшнiми контрагентами.
Проблема впровадження концепцГГ управлiння знаннями в стратегiчний процес е багатогранною та на сьогодш майже невичерпною як у науковому, так i в прикладному аспектах. Незважаючи на активну розроб-ку теоретико-методолоичних засад менеджменту знань (у т. ч. у напрямках уточнення та ушфшщи понятшно-категорiального апарату, виявлення джерел знань та створення дiевих механiзмiв управлiння ними на шд-приемствах i в органГзацГях), залишаються дискусшни-ми питання оргашзацГГ системи управлiння знаннями на пiдприемствi, визначення критерГГв успiшностi (або не-успiшностi) управлiння знаннями, формування архГтек-тонГки, а також «кортежу переваг» знань пiдприемств з «виходом» на формування стратепчних компетенцГй тощо. Проте не можна не визнати, що концепцГя управлшня знаннями в корпорацГях е сьогодш невГд'емною складовою стратеичного процесу, та Г1 впровадження створюе об'ективш передумови для набуття стшких конкурентних переваг, що особливо важливо за умов непередбачуваних змш ринкового середовища. Таким чином, можна цГлком впевнено говорити про те, що в сучасних корпорацГях впровадження, шдтримання та розвиток системи управлшня знаннями, де головний акцент робиться на персонал та актиызацш людських ресурсГв, створюе мщне пГдгрунтя для ефективного пе-ретворення ГнформадГГ, якою володГе кожний окремий
спГвробГтник компанГГ, у стратегГчний нематерГальний актив корпораци (специфГчш, унГкальнГ, рГдкГснГ знання), який Г буде ключовим фактором успГху у конкурентны боротьбГ в умовах розвитку «новоГ» економжи. Водночас недостатньо дослГдженими залишаються питання визначення особливостей управлшня знаннями в корпорацГях, рГвшв, що мають охоплювати цю систему, Гдентифжащя защкавлених Г залучених до процесу управлшня знаннями груп стейкхолдерГв. Це означае необхГдшсть подальшого розвитку загальноГ концепцГГ управлГння знаннями в корпорацГях.
Сьогодш вГтчизняна й закордонна теорГя й практика мають у розпорядженш рГзнГ пГдходи й методи управлГння, що використовуються для ршення завдань розвитку штелектуального капГталу в цГлому й управлГння знаннями зокрема. ДослГдженням Г розробкам в га-лузГ управлГння знаннями присвячеш роботи Б. З. МГль-нера, У. БуковГча, Р. УГльямса, I. Нонака, X. ТакеучГ, П. Сен-ге, Т. Стюарта, М. К. Рушзен, К. Ниоелла, Д. СмГта, Л. Прусака, А. I Каптерева, Л. Черняка, I. Хмелькова, Л. I. Фе-дуловоГ, М. А. ЯрушиноГ, М. А. Женчура та ш.
Сучасний стан у галузГ управлГння знаннями можна охарактеризувати, з одного боку, шдвищеним штере-сом бГзнесу та, з шшого боку, вГдсутнГстю розробленоГ й перевГреноГ практикою цГлГсноГ системи, зумовленою рГзномашттям пГдходГв, методГв, технологГй управлГння знаннями, що пропонуються у закордоннш та вГтчизня-нГй лГтературГ.
ВУкраМ розвиток теорГГ та практики управлГння знаннями мае своГ особливостГ. Недолж Гнфор-мацГГ про основи теорГГ й практики управлГння знаннями часто призводить до неоднозначностГ тракту-вань основних понять (пГд управлГнням знаннями розу-мГють рГзнГ поняття й процеси, або не пов'язаш з ним, або таю, що належать до нього як складовГ елементи).До управлГння знаннями вГдносять процеси, пов'язаш або тГльки з розвитком шформацшних технологГй, у тому числГ схем для оптимГзацГГ документообГгу, зберГгання шформаци Г ГГ пошуку, або тГльки з шдвищенням квалГ-фГкацГГ персоналу тощо.
Незважаючи на значну кГльюсть проведених дослГ-джень, багато теоретичних, методологГчних Г методичних аспектГв здГйснення процесу управлГння знаннями роз-критГ не повною мГрою. Iснуючий понятГйний апарат не унГфГкований Г характеризуеться розпливчастГстю термГ-нологГГ. ВГдсутнГсть системного шдходу до процесу управ-лГння знаннями в корпорацГях та практичних рекоменда-цГй з оцшки результативностГ даного процесу призводить до зниження ефективностГ системи управлГння в цГлому, оскГльки застосовуванГ Гнструменти не забезпечують зба-лансованого органГзацшного розвитку корпорацГй.
Таким чином, дослГдження особливостей управ-лГння знаннями Г створення системи управлГння знання-ми в корпорацГях рГзного типу являе собою актуальне для науки й практики завдання.
Метою ще! статтГ е визначення проблем методоло-гГчного та практичного характеру в процесГ управлГння знаннями в корпорацГях як суб'ектах господарювання.
Як ггпотеза загального дослiдження висуваеться припущення про безпосереднiй зв'язок ефективностi дгяльностг корпорацг! з процесами управлiння знан-нями, що, своею чергою, може служити гнструментом узгодження конфлiктiв гнтересгв мiж рiзними групами стекхолдерiв.
Американська рада з продуктивностi та якостг вгд-носить до управлiння знаннями досить широке коло видiв дгяльностг, серед яких: обгрунтування загально! стратеги бiзнесу, розповсюдження передового досвгду, навчання персоналу, отримання знань про клген-тiв, управлiння iнтелектуальними ресурсами, формуван-ня та впровадження широкого спектра шновацш тощо.
За визначенням Д. Е. О'Лгрг, менеджмент знань яв-ляе собою встановлений в корпорацг! порядок роботи з iнформацiйними ресурсами для полегшення доступу до знань i повторного !х використання за допомогою сучас-них iнформацiйних технологш. Звiдси одна з основних цглей корпоративного менеджменту: зробити знання доступними й такими, що можна використовувати повторно на усгх рiвнях корпораци. На думку росгйського дослiдника К. Чернгкова [7, с. 14-18], управлгння знаннями можна визначити як «розробку та впровадження процесгв накопичення, кодифгкаци, представлення у доступнгй формг та використання наявних вгдкритих знань, а також утворення нових; розробку та впровадження процесгв пошуку, кодифгкаци та використання прихованих знань».
Деякг автори [1, с. 18-24] наголошують на необхгд-ностг включення в систему управлгння знаннями скла-дових щодо захисту знань, оновлення та розвитку знань, а також гнтеграци накопичених i нових знань. В основу ж управлгння знаннями покладено процес формування знань, що означае виявлення шформацшних джерел, отримання гнформаци вгд них, вивчення, структуруван-ня i трансформацгю гнформаци в знання, а також !х вгд-творення. Управлгння знаннями розглядаеться також як вгдносно новий (розповсюджуеться з кгнця 20 столгття) напрям у менеджментг та як напрям в гнформатицг для пгдтримки процесгв утворення, розповсюдження, оброб-ки та використання знань усерединг органгзацп [4, с. 18].
Таким чином, можна говорити про наявнгсть двох основних пгдходгв до визначення управлгння знаннями, а саме: 1) пгдхгд, який покладае в основу розвиток г використання гнформацгйних технологш; 2) пгдхгд, який закладае в основу органгзацгйнг аспекти створення кон-курентних переваг на базг органгзацгйних знань.
Головна мета управлгння знаннями - це створен-ня нових г могутнгших конкурентних переваг шляхом досягнення«цглей органгзаци за рахунок формування передумов для свгдомо!, фахово! дгяльностг усгх пгдси-стем корпорацг! щодо визначених напрямкгв розвитку, а також створення гнформацшно! бази забезпечення цге! дгяльностг» [8, с. 157].
Досвгд роботи провгдних свгтових та вгтчизняних пгдприемств засвгдчуе, що ефективнгсть системи управ-лгння знаннями напряму впливае на успгшнгсть розвит-ку пгдприемства, пгдтвердженням чому виступае все-свгтньовгдома система збалансованих показникгв (BSC).
ОднГею з невГд'емних складових цГеГ системи е проекцГя «навчання та розвиток», в основГ якоГ - показники на-вчання та розвитку персоналу пГдприемства. Поступо-во концепцГя управлГння знаннями набувае практичних обрисГв у системГ управлГння сучасними органГзацГями та сприяе формуванню конкретних результатГв на шляху забезпечення конкурентоспроможностГ та успГшно-стГ розвитку вГтчизняних корпорацГй.
ВзагалГ система управлГння знаннями поеднуе багато складових, взаемна узгодженГсть яких суттево впливае на результати управлшськоГ дГяльностГ.
УправлГння знаннями охоплюе такГ компоненти: стимулювання приросту знань; вГдбГр й акумулювання значимих вГдомостей Гз зовшшнГх стосовно даноГ ор-ганГзацГГ джерел; збереження, класифГкацГя, трансфор-мацГя, забезпечення доступностГ знань; поширення й обмГн знань, у тому числГ в межах органГзацГГ; викори-стання знань у дГлових процесах, у тому числГ в процесГ прийняття ршень; втГлення знань у продуктах, послу-гах, документах, базах даних Г програмному забезпечен-нГ; оцГнка знань, вимГр Г використання нематерГальних активГв органГзацГГ; захист знань.
Треба також розумГти, що управлГння знаннями не може Гснувати само по собГ, окремо вГд Гнших гГлок менеджменту та Гнших видГв дГяльностГ в органГ-зацГГ. Але як саме вГдбуваеться взаемодГя рГзних рГвнГв управлГння в цГлому та управлГння знаннями, залишаеть-ся недоопрацьованим питанням. На шляху впроваджен-ня системи управлГння знаннями в органГзацГГ постають рГзш перешкоди, якГ потребують особливих шдходГв до Гх вирГшення. ЦГ складнощГ обумовленГ багатьма чинни-ками системи управлГння знаннями. ПередусГм до них можна вГднести об'ективно-суб'ективну складову управ-лГння знаннями та особливостГ об'екта управлГння.
СпецифГка знань як об'екта управлГння обумовлюе безлГч проблем, з якими зштовхуеться органГзацГя, на-вГть за умов цГлеспрямованоГ управлГнськоГ дГяльностГ. Кожен крок управлГння знаннями в корпорацГГ мГстить у собГ безлГч технолопчних шдходГв, пов'язаних з неод-норГднГстю знань, а також з особливостями носив, спо-живачГв Г користувачГв знань - конкретних працГвникГв. Така множинна система змГнних у кожнГй органГзацГГ й у кожен промГжок часу обумовлюе необхГдшсть ство-рення мобГльноГ системи управлГння знаннями та вико-ристання системного пГдходу до управлГння знаннями в корпорацГях.
Предмет управлГння знаннями е настГльки де-тальним, що вимагае спецГального пГдходу до стратегГГ та структури органГзацГГ, системи комунГкацГй та пер-сональноГ полижи. РеалГзац1я цГеГ дГяльностГ також пе-редбачае формування нових навичок Г вмшь, як у керГв-ництва, так Г у окремих спГвпрацГвникГв.
УправлГння знаннями органГзацГГ ГдентифГкують за такими рГвнями [6, с. 167]:
1) окремих ГндивГдуумГв (особистий);
2) здшснення певних функцГй у процесГ виробни-цтва та реалГзацГГ продукцГГ (функцюнальний);
3) спГвтовариств (проектних груп) оргашзаци (проблемно-цГльовий);
4) оргашзаци (стратепчний);
5) мiжорганiзацiйний (зовнГшнГй аспект).
Але така класифiкацiя, на наш погляд, охоплюе де-кГлька критерiальних пiдходiв i потребуе уточнення для практичного використання.
Формування знань в корпорацГях вГдбуваеться на iндивiдуальному (особистiсному), груповому та корпоративному рiвнях. Можна також виокремити ще один, специфiчний для корпорацiй рiвень - рiвень стейк-холдерiв. Такий розподГл обумовлений методами, тер-мiнами, тривалiстю та шдходами у формуваннi знань, а також суб'ектом, що використовуе !х. Рiзниця пов'язана також зi специфiчними групами знань та пiдходами до управлГння такими знаннями.
Важливою складовою органiзацiйних знань е тi зна-ння, що знаходяться у свГдомостГ певно! людини -спiвробiтники оргашзаци не е власшстю оргашзаци. За оцiнками фахiвцiв, 42 % загальних корпоративних знань становить Гнтелект персоналу, який нГяк не зафж-сований на матерiальних носГях шформацГ! [3, с. 36-42]. Тому суттевого значення в системi управлiння знаннями набувае задача вилучення користi саме з ще! категорГ! знань - неформалiзованих, а ГнодГ й неусвГдомлених, знань. Саме ця складова системи менеджменту знань е важливою для формування оргашзаци, що здатна навча-тися. КрГм того, на формалiзованi та приведенi в систему знання оргашзацГя може пред'явити права власностГ, також з'являеться можливГсть обмГнюватися або продава-ти такi знання незалежно вГд !х першоутворювачiв.
НовГ знання набуваються в процесi навчання окре-мих осГ6, навчання пГдроздГлГв г навчання органiзацi! в щ-лому. При цьому базовим процесом е процес перетворен-ня ГндивГдуальних знань в органГзацГйнГ знання. Саме процес створення органГзащйних знань е основою управлшня знаннями. НайбГльш вГдомою моделлю, що вГдображае процеси створення знань, е модель (БЕСЬ), розроблена I. Нонака та Г. ТакеучГ [5], згГдно з якою вГдбуваються чо-тири перетворення явних Г прихованих знань: сощалГза-ц1я; екстерналГзацГя; комбГнацГя та штерналГзацГя.
ВзагалГ ж знання для корпорацГ! е економГчно до-цГльним тГльки в тому випадку, коли воно може зробити свш внесок у досягнення цглей, тобто у формуванш вГд-повГдних компетенцГй, якГ передують функцГональному поводженню виконавцГв. НосГ! знань здатш перетвори-ти знання в конкретш дГ!, або мають уяву про те, що саме шшГ особи за допомогою цих знань можуть здшснити цГлеспрямоваш дГ!. З точки зору ресурсно! теорГ! фГрма розглядаеться як органГзацГя, що здатна навчатися, коли вдосконалюе сво! можливостГ Гз урахуванням досвГду. Така органГзацГя кодифГкуе знання сво'!х спГвробГтникГв, перетворюючи «приховаш» знання у «вГдкритГ» знання оргашзаци. Чим краще здГйснюеться цей процес Г чим краще вГдбуваеться передача знань по пГдроздГлах, тим бГльшГ переваги пГдприемства, тим бГльше його «дина-мГчнГ здГбностГ» [2, с. 17-21].
Практично кожна сучасна органГзацГя формуе власну ГнформацГйну базу про сфери бГзнесу, а також мае певний досвГд щодо !! створення, органГзацГ! та ви-користання.
ЗовшшнГй аспект управлГння знаннями органГзацГ!
полягае в пошуку знань, необхГдних для досягнення стратепчних цГлей у зовншньому середовищГ. Можливими шляхами реалГзацГ! цього процесу е пряме придбання Гнтелектуальних активГв Г пошук можливос-тей у накопиченнГ та розвитку знань шляхом стратепчно-го партнерства. ОрганГзацГя може розвивати партнерськГ вГдносини на пГдставГ спГльно! дГяльностГ, що дозволяе використовувати знання та спГльно виходити на ринок (поеднання технолопчних знань Г знання ринку, марке-тинговГ знання). У результатГ виникае особливий вид знань - мГжоргашзащйний Г, вГдповГдно, ГнтелектуальнГ активи, що мають бГльшу вартГсть порГвняно з вартГстю знань окремих органГзацГй - учасниюв альянсГв, класте-рГв, мереж. Цей процес передбачае також пошук можли-вих партнерГв, спГвконкурентГв, визначення сфер мож-ливо! синергГ! знань. СтвконкуренцГя - форма спГвпрацГ мГж фГрмами-конкурентами в нових сферах дГяльностГ, що не розвиненГ, але мають потужний потенцГал для розвитку. У цьому випадку конкуренцГя на даному етапГ розвитку е невигГдною, учасники ринку розумшть, що метою тако! спГвпрацГ е вГдкриття нових ринюв.
Основою синергГ! знань мГж оргашзацгями е за-гальнГ для всГх органГзацГй цГнностГ та цГлГ. Ще одним аспектом цього рГвня управлГння знаннями е пошук ва-рГантГв спГвпрацГ та взаемовГдносин Гз клГентами, утво-рення каналГв пересування шформаци в напряму клГен-тГв та у зворотному напряму, залучення клГентГв до про-цесГв розвитку та покращення продуктГв та послуг.
ВИСНОВКИ
Узагальнюючи, можна зробити висновок про те, що для забезпечення сталого розвитку корпорацш ве-лике значення мають, як формалГзоваш, так Г неформа-лГзованГ знання. РГвень запровадження шноващйних процесГв, якГсть виконання робГт Г виготовлення про-дукцГ!, !х собГвартГсть, конкурентоспроможнГсть корпо-рацГй, можливГсть !х сталого розвитку безпосередньо залежать вГд рГвня використання знань рГзних типГв.
Формування знань у корпорацГях вГдбуваеться на рГзних рГвнях управлГння, що, своею чергою, обумовлюе специфГку пГдходГв, методГв, термГнГв, су'ектГв управлГн-ня знаннями.
Переважна кГлькГсть знань знаходиться на особи-стГсному рГвнГ !х формування та використання (з подаль-шою !х диференцГацГею на усвГдомленГ за неусвГдомленГ знання). ЦГ знання працГвники набувають особистГсно (до початку Г протягом роботи в корпорацГ!) на тдставГ навчання, пГдвищення квалГфГкацГ!, отримання досвГду, обмшу ГнформацГею з Гншими виконавцями. УправлГння цими процесами мае вГдбуватися завдяки формуванню кадрово! полГтики, здГйсненню ефективно! мотивацГ! працГвникГв, формуванню корпоративно! культури, ви-користанню спецГальних заходГв.
Формування знань у розрГзГ окремих груп або спГв-товариств в органГзацГ! дозволяе фГльтрувати Гнформа-цГю, узагальнювати в рамках певно! проблеми, придГля-ти увагу спГвпрацГ мГж членами тако! групи. ПрофесГйне ствтовариство являе собою базовий елемент органГзацГ!.
Вони в рамках оргашзаци виникають у процеа ршення специфГчних задач, проблем, роботи над проектами, Гх Гс-нування е притаманним для кожноГ фГрми, враховуючи, насамперед, наявнГсть функцГональних сфер органГзацГГ. ПрофесГйт спГвтовариства володГють особливою «ком-петенцГею» - кластерами навичок Г знань [9, с. 337], що е шдставою для особливих конкурентних переваг. Фор-мування знань на ршш груп (спГвтовариств) полягае у ви-значеннГ мотивацГйних механГзмГв накопичення Г транс-формацГГ знань спГвтовариств у певних галузях, в обмГнГ знаннями Гз Гншими спГвтовариствами органГзацГГ та за ГГ межами, визначенш експертГв (носив) специфГчних знань, складанш директорГй (довГдниюв) про знання всерединГ професГйних спГвтовариств, залученнГ до участГ в мереж-них дискусГях, вне-сеннГ знань у розвиток органГзацГйноГ мережГ, складаннГ профГлГв учасникГв спГвтовариства.
Корпоративний рГвень формування знань охоп-люе створення внутрГшньоГ корпоративноГ документа-цГГ; загальноГ бази даних; системи 1нтранет; навчальних центрГв; органГзацГйноГ культури, що сприяе та стиму-люе розвиток знань, дае знанням високу цшшсть, сти-мулюе обмГн знаннями; Гнфраструктури для пГдтримки процесГв управлГння знаннями. Корпоративне знання знаходиться в основГ знань кожного працюючого в цш корпорацГГ. Корпоративне знання базуеться на розумш-ш та досвГдГ та складае базу для розвитку конкурентних переваг Г процесГв.
Умовою формування корпоративных знань е фор-малГзац1я ГндивГдуальних знань та збереження Гх у певному форматГ Для забезпечення доступно-стГ знань Г використання Гх на рГвнГ корпорацГГ Гнтегру-ються рГзномаштш технологГГ, таю як: бази та сховища даних знань; електронна пошта; системи управлГння базами знань; 1нтернет-ресурси та 1нтранет; браузери, системи пошуку; експертш системи; системи докумен-тообГгу тощо.
Бази знань корпорацГГ можуть формуватися за рГз-ними напрямами стосовно роботи з клГентами, процесГв виробництва чи надання послуг. НайбГльшу цГннГсть для генерацГГ знань у межах всГеГ корпорацГГ мають бази да-них для навчання, в яких збираеться позитивний досвГд виршення складних ситуацГй, можливГ шляхи усунення характерних помилок, ГнформацГя про дГГ, що полегшу-ють виконання задач Г рГзноманГтнГ ускладнення.
Удосконалення управлГння знаннями в корпоращ-ях потребуе свГдомоГ системноГ дшльностГ на всГх рГвнях управлГння.
На основГ проведеного дослГдження було визначе-но основш проблемнГ зони в теоретичному, методичному та практичному аспектах процесу управлГння знан-нями в корпорацГях, якГ пов'язанГ:
+ по-перше, з усвГдомленням Г узгодженням змГ-стовних пГдходГв до розумГння сутностГ та складових процесу управлГння знаннями в кор-порац1ях; виявленням кола питань, яю безпо-середньо стосуються менеджменту знань; ви-значенням рГвнГв управлГння знаннями та вияв-ленням складових управлГнськоГ дГяльностГ на кожному рГвнГ;
f по-друге, з опрацюванням MexaHÍ3MÍB формування, накопичення, передачi та використання оргашзацшного знання рiзного типу; f по-трете, з розробкою та опрацюванням ефек-тивних методГв управлiння знаннями в корпора-цiях; з необхiднiстю формування та запроваджен-ня системного шдходу в управлiннi знаннями в корпорацiях; з iнтеграцieю системи управлГння знаннями в корпорацГГ в загальну управлГнську систему
Складшсть i рГзноплановкть проблем менеджменту знань обумовлюють необхГдшсть чГгкого визначення по кожному рГвню управлГння знаннями в корпорацГях всГх складових процесу управлГння (суб'екта й об'екта управлГння знаннями, методГв та шструменпв управлГння, необхГдних нормативних документГв, шдпорядкованост та звГшосп тощо). При цьому врахування ГнтересГв рГзних груп стейкхолдерГв мае зробити процес управлГння знаннями в корпорацГях бГльш досконалим Г результативним. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Балашов Е. Менеджмент знаний: подход к внедрению / Е. Балашов // Методы менеджмента качества. - 2002. - № 7.
2. Гаврилова Т. Копилка знаний / Т. Гаврилова, Л. Григорьева // Стратегия. - 2005. - № 1. - С. 17-21.
3. Джанетто К. Управление знаниями. Руководство по разработке и внедрению корпоративной стратегии управления знаниями / К. Джанетто, Э. Уилер / Пер. с англ. Е. М. Песте-ревой. - М.: Добрая книга, 2005. - 192 с.
4. Мартич А. Через знания - к звездам / Алла Мартич // Управление компанией (Рынок капитала). - 2001. - № 5 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.management. com.ua/hrm/hrm010.html
5. Нонака И. Компания - создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах / Икунджиро Нонака, Хиротака Такеучи / Пер. с англ. А. Трактинский. - М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2011. - 384 с.
6. Украша у вимiрi економки знань / За ред. акад. НАН УкраГни В. М. Гейця. - К. : Основа, 2006. - 592 с.
7. Черников К. Что такое управление знаниями? / К. Черников // Носорог. - 1999. - № 2. - С. 12-14.
8. Шершньова З. €. Методичы основи формування пщ-системи управлшня знаннями у корпора^ях у контексп оргаш-зацшного розвитку / З. £. Шершньова, О. В. 1ванов // Проблеми економки. - Харш, 2012. - № 3. - С. 155-161.
9. Davenport, T. H. Process Innovation: Reengineering Work through Information Technology / Thomas Н. Davenport // Academy of Management Executive. - 1993. - Vol. 7, No. 2. - P. 100-103.
REFERENCES
Balashov, E. "Menedzhment znaniy: podkhod k vnedreniyu" [Knowledge management: an approach to implementation]. Me-tody menedzhmentakachestva, no. 7 (2002).
Chernikov, K. "Chto takoe upravlenie znaniyami?" [What is knowledge management?]. Nosorog, no. 2 (1999): 12-14.
Dzhanetto, K., and Uiler, E. Upravlenie znaniyami. Rukovod-stvo po razrabotke i vnedreniyu korporativnoy strategii upravleniya znaniyami [Knowledge Management. Guidelines for the development and implementation of a corporate knowledge management strategy]. Moscow: Dobraya kniga, 2005.
Davenport, T. H. "Process Innovation: Reengineering Work through Information Technology". Academy of Management Executive, vol. 7, no. 2 (1993): 100-103.
Gavrilova, T., and Grigoryeva, L. "Kopilka znaniy" [Thrift-box of knowledge]. Strategiya, no. 1 (2005): 17-21.
Ikundzhiro, N., and Khirotaka, T. Kompaniya - sozdatel znani-ya. Zarozhdenie i razvitie innovatsiy vyaponskikh firmakh [Company -creator of knowledge. The birth and development of innovations in Japanese firms]. Moscow: Olimp-Biznes, 2011.
Martich,A."Cherez znaniia- k zvezdam"[Throughknowledge -to the stars]. http://www.management.com.ua/hrm/hrm010.html
Shershnyova, Z. Ye., and Ivanov, O. V. "Metodychni osnovy formuvannia pidsystemy upravlinnia znanniamy u korporatsi-iakh u konteksti orhanizatsiinoho rozvytku" [Methodical bases of formation of subsystems of knowledge management in corporations within the context of organizational development]. Problemy ekonomiky, no. 3 (2012): 155-161.
Ukraina u vymiri ekonomiky znan [Ukraine in terms of the knowledge economy]. Kyiv: Osnova, 2006.
UDC 658.5
tools FOR DiAGNOsiNG AND sELECTIVE MANAGEMENT OF DEVELOPMENT
of the socio-economic potential of industrial organization
© 2015 P0LUBIED0VA A. 0., BILOKONENKO H. V.
UDC 658.5
Polubedova A. A., Bilokonenko H. V. Tools for Diagnosing and Selective Management of Development of the Socio-Economic
Potential of Industrial Organization
The article is aimed at defining the characteristics of diagnosing development of the socio-economic potential of industrial organization (in the context of life cycle of the development of its structural elements). The logic of diagnosing the development of socio-economic potential has been described. The main analytical procedures of the updated apparatus for diagnosis have been considered. A tool for evaluating the ability of the management of producing organizations to carry out diagnostics of the development of socio-economic potential has been proposed. Changing views on the development of socio-economic potential has become a prerequisite for updating the methodical approach to diagnosis, the basis of which is the instrumental provision of evaluation of the life cycle stages in the development of structural elements. Methodical provision of diagnosing the subjective component of socio-economic potential has been complemented with personal qualities, which determine the model of commitment, and a description of the factors of influence on the stages of life cycle. The features of selective managerial provision have been determined. Prospects for further research in this area are diversification of tools for diagnosis as well as modeling the development of life cycle of socio-economic potential.
Key words: socio-economic potential, life cycle of the development of structural elements, diagnosis of development, selective managerial reaction. Pic.: 4. Tabl.: 6. Bibl.: 22.
Polubiedova Alona О. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of Sociology and Psychology of Management, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economic (pr. Nauky, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
Bilokonenko Hanna V. - Lecturer of the Department of Sociology and Psychology of Management, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economic (pr. Nauky, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
УДК 658.5
Полубедова А. О., Блоконенко Г. В. iHcmpyMeHmapiü дiагностування та селективного управл'шня розвитком соцiально-економiчного потен^алу виробничоi органiзацií
Метою cmammi е визначення особливостей д'тгностування розвитку c0^ianbH0-eK0H0MÍ4H030 потен^алу виробничо¡ органiзацí¡ (у контекcтi життевого циклу розвитку його структурних елементiв). Представлено логiку дiагноcтування розвитку cоцiально-економiчного потен^алу. Роз-глянуто основы анал/'тичнi процедури оновленого апарату дiагноcтування. Представлено iнcтрумент ощнювання здатноcтi менеджменту виробни-чих органiзацiй проводити д'югностування розвитку cоцiально-економiчного потен^алу. Через змну погляд'ю на розвиток cоцiально-економiчного по-тен^алу запропоновано методичний пiдхiд до дiагноcтування, в основу якого покладено iнcтрументальне забезпечення о^нки стадй життевого циклу розвитку структурних елемент/'в. Методичне забезпечення д'тгнос-тування суб'ектно1' складово1 cоцiально-економiчного потен^алу доповнено особистсними чинниками, якi визначають моделi прихильноcтi, та описом чинникiв впливу по стад'тх життевого циклу. Визначено особливостi селек-тивно1 упрювл/нсько1 пiдтримки. Перспективами подальших досл'джень у даному напрямку е диверcифiкацiя iнcтрументiв д'тгностування та моде-лювання життевого циклу розвитку cоцiально-економiчного потен^алу. Ключовi слова: cоцiально-економiчний потен^ал, життевий цикл розвитку структурних елементiв, дiагноcтування розвитку, селективнауправ-лнська реак^я. Рис.: 4. Табл.: 6. Б'бл.: 22.
Полyбeдова Альона Олександр1вна - кaндuдam економiчнux нayк, доценm кaфедрu т^ологИ ma ncuxологiï yпрaвлiння, Xaркiвcькuй нaцiонaльнuй еко-номiчнuй yнiверcumеm ím. С. Кузнеця (пр. Haущ Sa, Xaркiв, 61166, Укрaïнa) E-mail: [email protected]
Блоконенко Ганна Володимир'вна - вuклaдaч кaфедрu cоцiологiïma пшо-логп yпрaвлiння, Xaркiвcькuй нaцiонaльнuй економiчнuй yнiверcumеm iменi С. Кузнеця (пр. Hayкu, Sa, Xaркiв, 61166, Укрaïнa) E-mail: [email protected]
УДК 658.5
Полубедова А. А., Белоконенко А. В. Инструментарий диагностирования и селективного управления развитием социально-экономического потенциала производственной организации
Целью статьи является определение особенностей диагностирования развития социально-экономического потенциала производственной организации (в контексте жизненного цикла развития его структурных элементов). Представлена логика диагностирования развития социально-экономического потенциала. Рассмотрены основные аналитические процедуры обновленного аппарата диагностирования. Предложен инструмент оценки способности менеджмента производственных организаций проводить диагностирование развития социально-экономического потенциала. Изменение взглядов на развитие социально-экономического потенциала стало предпосылкой обновления методического подхода к диагностированию, в основе которого - инструментальное обеспечение оценки стадий жизненного цикла развития структурных элементов. Методическое обеспечение диагностирования субъектной составляющей социально-экономического потенциала дополнено личностными качествами, определяющими модели приверженности, и описанием факторов влияния по стадиям жизненного цикла. Определены особенности селективной управленческой поддержки. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении являются диверсификация инструментов диагностирования и моделирование жизненного цикла развития социально-экономического потенциала. Ключевые слова: социально-экономический потенциал, жизненный цикл развития структурных элементов, диагностирование развития, селективная управленческая реакция. Рис.: 4. Табл.: 6. Библ.: 22.
Полубедова Алёна Александровна - кандидат экономических наук, доцент кафедры социологии и психологии управления, Харьковский национальный экономический университет имени С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
Белоконенко Анна Владимировна - преподаватель кафедры социологии и психологии управления, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
