Управление соревновательной деятельностью гандболисток с использованием интерактивных технологий

Фролова Людмила Сергеевна; Глазырин Иван Дмитриевич; Петренко Юрий Алексеевич; Руденко Евгений Владимирович; Удод Мирослав Владимирович

32012

14

Управління змагальною діяльністю гандболісток із застосуванням інтерактивних технологій

Фролова Л.С. , Глазирін І.Д. , Петренко Ю.О. , Руденко Є.В. , Удод М.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Анотації:

Показано ефективність

розробленої інтерактивної методики контролю мобілізаційної готовності гандболісток до змагальної діяльності. Розглянуто можливості управління командою у плані уточнення ігрового амплуа гравців, формування стартового складу та проведення заміни відповідно до пріоритетів гри у нападі чи захисті. Доведено, що існує зона мобілізаційної готовності гандболісток, яка в умовах оптимального управління дозволяє істотно впливати на індивідуальну результативність і тим самим підвищувати якість гри команди.

Ключові слова:

управління, змагальна діяльність гандболісток, інтерактивна методика, мобілізаційна готовність, склад команди.

Фролова Л. С. , Глазырин И. Д. , Петренко Ю. А. , Руденко Е.В., Удод М.В. Управление соревновательной деятельностью гандболисток с использованием интерактивных технологий. Показана эффективность разработанной интерактивной методики контроля мобилизационной готовности гандболисток к соревновательной деятельности. Рассмотрены возможности управления командой в плане уточнения игрового амплуа игроков, формирования стартового состава и проведения замены в соответствии с приоритетами игры в нападении или защите. Доказано, что существует зона мобилизационной готовности гандболисток, которая в условиях оптимального управления позволяет существенно влиять на индивидуальную результативность и тем самым повышать качество игры команды.

управление, соревновательная деятельность гандболисток, интерактивная методика, мобилизационная готовность, состав команды.

Frolova L.S., Glazyrin I.D., Petrenko Y.O., Rudenko E.V., Udod M.V. Management of female handball players’ activity applying interactive technologies.

The efficiency of developed methods for the control of female handball players’ readiness to competitive activity was determined. The opportunities of team management regarding the specification of playing role, the formation of the starting line of players and the replacement according to game priorities in attack or defense were considered. The availability of the adequate zone of handball players’ mobilizing readiness that allows to have a significant influence on individual effectiveness in the conditions of optimal management and to increase the quality of team game was determined.

management, competitive activity of female handball players, interactive methods, mobilizing readiness, team staff.

Вступ.

Сучасний стан гандболу, за твердженням В. Я. Ігна-тьєвої, В. І. Тхорева [5], J. Маїїо [11], характеризується високою конкуренцією, яка пов’язана із збільшенням кількості змагань та інтенсивності гри. За таких умов та при високому рівні підготовленості команд обумовлюється необхідність розробки засобів підвищення ефективності управління грою.

Складність управління полягає у точному визначенні готовності спортсменів до гри [2-4, 8], а це, як наголошує С. І. Крамський [6], є основою їх максимальної користі на майданчику.

Отже, існує проблема ефективності управління грою і обмеженими можливостями об’єктивної експрес-оцінки індивідуальної готовності спортсменів до якісної реалізації набутого потенціалу в умовах реальної спортивної боротьби.

Суть управління підготовкою спортсменів, як зазначає О. В. Вертель [2], полягає у наявності інформації щодо вимог, які будуть пред’явлені змаганнями. Тому ефективність управління залежатиме не тільки від аналізу складу та якості гри суперника, але й мобілізаційної готовності гравців своєї команди [3].

Найбільш вираженими складовими мобілізаційної готовності спортсмена Г. С. Орлов [8], називає фізіологічний, руховий та психологічний компоненти. Саме їх характеристики широко вивчаються останніми роками як у комплексному поєднанні, так і окремо, проте, у більшості досліджень вчені доводять значний вплив станів на якість ігрової діяльності. При цьому Г. С. Орлов [8], С. М. Елевіч [4] відмічають високу інтегрованість рухового, інтелектуального

та мотиваційного компонентів, О. Г. Шалар [10], С. І. Крамський [6] пролонгують психічну надійність, стійкість та сумісність як індикатор мобілізаційної готовності, а Л. С. Фролова, І. Д. Глазирін, В. О. Супрунович [Пат. 43456 Україна, МПК (2009) А 61 В 5/16], А. Г. Базилевський [1] виділяють із когнітивного компоненту тактичне мислення як базовий елемент успішності ігрової діяльності у спортивних іграх. У той же час А. Я. Овчинникова [7], О. В. Вертель [2], В. Циганок [9] вважають, що на мобілізаційну готовність істотно впливають індивідуальні характеристики гравців, а отримати їх можна за показниками результативності у контрольних іграх.

Широкий спектр досліджень проблеми ефективності управління змагальною діяльністю, готовності спортсменів як його основної складової та компонентів мобілізаційної готовності дедалі частіше здійснюється із залученням інтерактивних технологій. Так, наприклад, С. І. Дорохов [3] для прогнозування результату гри проти конкретного суперника та формування складу команди пропонує використовувати адекватну імітаційну модель гри, а колектив авторів [Пат. 43456 Україна, МПК (2009) А 61 В 5/16] при вирішенні змагальних завдань рекомендує покладатися на дані тактичного мислення, які отримані з допомогою методики «ВаІНеБІ».

Аналіз існуючих технологій показав як їх позитивні риси для управління ігровою діяльністю спортсменів, так і їх недоліки. Так, імітаційна модель С. І. Дорохова [3] включає антропометричні, фізичні, техніко-тактичні параметри, амплуа гравців, що переслідує комплексність вхідних характеристик гандболістів. Імітаційний інтерактивний тренаж, згідно з вказаною моделлю, відбувається за алгоритмом поступового ускладнення ігрових задач при протидії приблизно

1Q?

рівного за майстерністю суперника, але покроковий перехід здійснюється за допомогою датчика випадкових чисел після сумації якісних і кількісних перемінних, накопичених кожним гравцем у даний момент. Це може бути підставою недостатньої точності прогнозу результату гри з-за випадково виникаючого набору станів і дій спортсменів.

Аналізуючи методику визначення тактичного мислення у спортивних іграх [Пат. 4З456 Україна, МПК (2009) А 61 В 5/16], необхідно підкреслити наявність дійсних ігрових моментів та їх варіативну змінність, найбільш наближену до змагальної діяльності спортсменів, а також розподіл блоків моделі за фазами гри - нападу і захисту. Це дає змогу визначати пріоритетність дій гравців та сформувати оптимальний стартовий склад команди. Але, на наш погляд, недостатньо тільки показників тактичного мислення як інформативного вектора управління грою. Це спонукало нас до розробки нової інтерактивної технології, яка б мала комплекс вхідних параметрів, що найбільше відображають компоненти мобілізаційної готовності гандболісток до змагальної діяльності.

Робота виконана за планом НДР Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження: розробити інтерактивну методику контролю мобілізаційної готовності гандболісток до змагальної діяльності та з’ясувати її ефективність.

Методика й організація дослідження: для контролю мобілізаційної готовності гандболісток розроблена інтерактивна методика «Handball skills», яка включала в себе:

1) методику «Balltest» на визначення рівня розвитку тактичного й ігрового мислення у нападі та захисті для польових гравців [Пат. 4З456 Україна, МПК (2009) А 61 В 5/16].

За показниками тестування автоматично вираховувався:

• коефіцієнт якості роботи у нападі (Кян, вимірюваний в у.о.), який визначався за співвідношенням кількості правильних відповідей ігрового мислення у нападі до кількості правильних відповідей тактичного мислення у нападі;

• коефіцієнт якості роботи у захисті (Кяз, вимірюваний в у.о.) визначався за співвідношенням кількості правильних відповідей ігрового мислення у захисті до кількості правильних відповідей тактичного мислення у захисті.

2) показники спеціальної фізичної підготовленості: швидкість подолання дистанції ігрової зони майданчика на позиції центрального гравця (28 м);

4) показники технічної підготовленості: почергове виконання чотирьох 7-метрових кидків у обмежені стрічкою квадрати 60х60 см у кутах воріт на швидкість та точність;

5) показники довжини тіла.

Результати кожного гравця після автоматизованого аналізу представлялися у рекомендаціях щодо

амплуа гравця та рівня готовності ефективно діяти у захисті чи нападі. Також зібрані дані усіх гравців команди дозволяють отримати схему оптимального розташування та передбачити вірогідну ефективність дій у певних зонах майданчика.

Тестування проводилися у вільний від тренування день, а для того, щоб виключити зміни індивідуальних механізмів саморегуляції (тривожність, агресивність, інтроверсію), кожний блок тестування здійснювався тричі, а до протоколу вносився кращий результат.

Успішність змагальної діяльності визначалася за двома параметрами:

результативності гри у нападі;

надійності гри в обороні [Игнатьева].

У ході дослідження проводився педагогічний експеримент, під час якого за даними, отриманими після тестування, вносилися корективи до змагального процесу. Корективи мали характер рекомендацій стосовно мобілізаційної готовності гандболісток до змагальної діяльності через уточнення ігрового амплуа, стартового складу команди і управління замінами гравців у залежності від обраної тактичної схеми чи конкретної ігрової ситуації.

Педагогічний експеримент тривав чотири місяці, впродовж якого, команда провела 18 матчів, із них на 3 гри здійснювалися рекомендації і такі ігри були експериментальними. Для контрольних даних використані інші 3 контрольні гри з відповідними суперниками, які не супроводжувалися рекомендаціями щодо управління командою. Спочатку відбувалися контрольні, а потім експериментальні ігри.

У дослідженнях брали участь 15 гандболісток команди суперліги Чемпіонату України «СПАРТА» (Кривий Ріг).

Результати дослідження.

Розроблена інтерактивна методика контролю мобілізаційної готовності гандболісток «Handball skills» призначалася як засіб підвищення ефективності управління змагальною діяльністю гравців.

Апробація програми відбувалася у ході педагогічного експерименту, де спочатку була зібрана інформація про мобілізаційну готовність гандболісток перед черговими іграми чемпіонату України, а також визначена успішність змагальної діяльності безпосередньо під час змагань. Такі ігри були контрольними, а управління командою (уточнення амплуа, розстановка гравців на майданчику, визначення пріоритетності дій у захисті чи нападі тощо) здійснювалося тренерами у звичному режимі.

У результаті отриманих даних виявлено, що якість гри гандболісток у кожній наступній зустрічі істотно відрізнялася (табл. 1).

Розглядаючи показники у першій контрольній грі можна констатувати, що результативність гри у нападі вища за надійність гри в обороні на 30,13% (р<0,05). У той же час до гри гравці мали показники якості роботи у нападі з перевагою командної тактики, так як Кян<1. Якість роботи у захисті, навпаки, характеризувалася перевагою індивідуальної тактики з ефективним вирішенням ігрових завдань, так як Кяз>1.

1Q8

2012

14

Таблиця 1

Показники якості гри кваліфікованих гандболісток у контрольних іграх

'— Досліджувані Складові якості гри ' ' Контрольні ігри

перша, (n=45) друга, (n=45) третя, (n=45)

Коефіцієнт якості роботи у нападі (Кян), (у.о.) 0,70±0,07 1,24±0,09* 2,38±0,17*

Коефіцієнт результативності гри у нападі (Крн), (%) 64,28±2,04# 57,82±2,00*# 69,91±2,05*#

Коефіцієнт якості роботи у захисті (Кяз), (у.о.) 2,76±0,16 1,97±0,10* 0,84±0,08*

Коефіцієнт надійності гри в обороні (Кно), (%) 34,15±1,51 30,48±1,28* 27,85±1,14*

Примітка: *р<0,05 - порівняно із показниками попередньої гри; #р<0,05 - порівняно із показниками надійності гри в обороні.

Таблиця 2

Показники якості гри кваліфікованих гандболісток у експериментальних іграх

—■—■—Досліджувані Складові якості гри ' '——— Експериментальні ігри

перша, (n=45) друга, (n=45) третя, (n=45)

Коефіцієнт якості роботи у нападі (Кян), (у.о.) 2,43±0,19 3,85±0,18* 0,68±0,09*

Коефіцієнт результативності гри у нападі (Крн), (%) 65,21±2,16# 70,45±2,21*# 76,68±2,25*#

Коефіцієнт якості роботи у захисті (Кяз), (у.о.) 1,46±0,08 0,72±0,08* 0,46±0,05*

Коефіцієнт надійності гри в обороні (Кно), (%) 30,77±1,34 36,29±1,55* 41,83±1,47*

Примітка: *р<0,05 - порівняно із показниками попередньої гри; #р<0,05 - порівняно із показниками надійності гри в обороні.

Таким чином, у підсумку отримано дані, які вказують на те, що схильність до командної тактики реалізувалася високою результативністю гри у нападі, але схильність до індивідуальних рішень у захисті (перевага ігрового мислення) виражена невисокою надійністю захисту.

У другій грі пріоритетність теж належала діям у нападі, оскільки коефіцієнт результативності був вищим за коефіцієнт надійності оборони на 27,34% (р<0,05). На відміну від першої гри, коефіцієнт якості роботи у нападі вказував на схильність до індивідуальних (ігрових) дій - Кян>1. Вищим за 1 виявився і коефіцієнт якості роботи у захисті, але вирішення ігрових завдань у захисті передбачалося більш ефективним, ніж у нападі, адже останній показник був достовірно вищим на 0,73 у.о. (р<0,05).

У третій грі, порівняно із попередніми, істотно виросла результативність гри у нападі: у першій грі коефіцієнт був на рівні 64,28±2,04%, у другій грі він достовірно знизився до 57,82±2,00% (р<0,05), а у третій грі - зріс до 69,91±2,05% (р<0,05).

Надійність оборони від першої до третьої гри поступово істотно знижувалася і у третій грі була уже на рівні 27,85±1,14% проти 34,15±1,51% - у першій. Стосовно якості роботи, то у нападі виявлена висока схильність до індивідуальних дій, Кян=2,38±0,17 у.о., а у захисті - до командної тактики (Кяз=0,84±0,08 у.о.). Доречним буде зауважити, що у всіх трьох іграх команда потерпіла поразку.

На наступному етапі роботи обрані експериментальні ігри з тими самими командами, що і контрольні, де управління командою здійснювалося на основі даних, отриманих при використанні автоматизованої комп’ютерної програми «Handball skills».

Напередодні ігор проводилося тестування мобілізаційної готовності гандболісток і згідно з їх резуль-

татами для тренера були сформульовані рекомендації стосовно:

• стартового складу команди;

• уточнення амплуа;

• варіанти заміни гравців, відповідно до ефективності дій у нападі чи захисті;

• вибір тактики гри, залежно від характеру роботи спортсменок;

• оптимального використання гравців на відповідних лініях та у зонах майданчика.

Також під час експериментальних ігор визначалася успішність змагальної діяльності.

У результаті дослідження встановлено, що якість гри, як і під час контрольних ігор, у кожній наступній зустрічі істотно відрізнялася. Так, у першій грі схильність до індивідуальних дій гандболісток виявлена як у нападі, так і у захисті, на що вказує коефіцієнт вищий за 1 (табл. 2).

Однак, значно ефективніше гравці вирішували ігрові завдання у нападі, оскільки коефіцієнт якості роботи у нападі складав 2,43±0,19 у.о., що на 0,97 у.о. вище показника якості роботи у захисті (р<0,05). Під час гри пріоритетність дій належала нападу, так як показники результативності майже у два рази вищі за показники надійності оборони (р<0,05).

Порівняно із першою, у другій грі помітно зросла схильність до індивідуальних дій у нападі - на 1,42 у.о. (р<0,05), зросла результативність гри у нападі - на 5,24% (р<0,05), а надійність гри в обороні - на 5,52% (р<0,05). Але якість роботи у захисті вказувала на схильність до командної тактики, оскільки Кяз<1.

У третій грі гандболістки продемонстрували найвищу, порівняно із показниками інших досліджуваних ігор, результативність гри у нападі - 76,68±2,25% (р<0,05), та надійність оборони - 41,83±1,47%.

При цьому показники якості роботи вказали на схильність до ефективного вирішення завдань командної тактики як у нападі, так і захисті, оскільки коефіцієнт якості роботи був нижчим за 1.

Стосовно результату зустрічі команди із суперниками, то у першій грі команда потерпіла поразку, а у двох наступних іграх - перемогла.

Порівняльний аналіз даних контрольних та експериментальних ігор вказав на неоднакову динаміку показників. Перш за все необхідно вказати на те, що якість роботи гандболісток, як показник схильності до певного виду тактики, істотно змінювалася у нападі від першої до другої, та від другої до третьої зустрічі як у контрольних, так і у експериментальних іграх (р<0,05).

Крива якості роботи гандболісток у період контр-

ольних ігор вказувала на те, що схильність гравців до індивідуальних дій у нападі поступово зростала. У той же час крива якості роботи у період експериментальних ігор характеризувала підвищення схильності гравців до індивідуального нападу від першої до другої гри, але від другої до третьої гри - відбувалися стрімкі зрушення у бік командної тактики (рис. 1).

Динаміка якості роботи у захисті гандболісток відрізнялася від динаміки нападу тим, що мала поступовий характер змін від гри до гри як у контрольних, так і у експериментальних іграх. (рис. 2).

Порівнюючи динаміку якості роботи гандболісток у захисті можна констатувати, що у ході експериментальних і контрольних ігор зростала схильність гравців до командних тактичних дій, так як на третю гру показники зафіксовані на рівні нижче 1.

Контрольні ігри

Експериментальні ігри

Рис. 1. Порівняння динаміки якості роботи у нападі: 1, 2, 3 - нумерація ігор; *р<0 ,05 - порівняно із попередньою грою.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

4

у.о.

Контрольні ігри

Експериментальні ігри

Рис. 2. Порівняння динаміки якості роботи у захисті:

1, 2, 3 - нумерація ігор; *р<0,05 - порівняно із попередньою грою.

3

2

0

2

3

32012

и

Значні розбіжності якості роботи, які спостерігалися у нападі, характерні і для захисту, оскільки від гри до гри у контрольних та експериментальних іграх прослідковувалася висока вірогідність достовірних змін (р<0,05). Але, на відміну від нападу, у захисті динаміка характеризувалася поступовістю зрушень у бік командної гри.

Розглядаючи прирости показників якості роботи у

нападі можна констатувати, що у досліджуваних іграх вони були вищими за 50%, однак, необхідно звернути увагу на перевагу зміни якості у контрольних іграх, порівняно із експериментальними, як від першої до другої, так і від другої до третьої гри (рис. 3).

Натомість прирости показників якості роботи у захисті від першої до другої та від другої до третьої гри досліджуваних груп кардинально різнилися. Якщо

І—| - контрольні ігри;

- експериментальні ігри.

Рис. 3. Прирости якості роботи у нападі:

І—| - контрольні ігри;

- експериментальні ігри.

Рис. 4. Прирости якості роботи у захисті:

90

80

70

60

50

%

40

30

20

10

0

1 1 2 і 3

Контрольні ігри (напад) Контрольні ігри (захист) Експериментальні ігри (напад ) Експериментальні ігри (захист )

Рис. 5. Динаміка успішності змагальної діяльності: 1, 2, 3 - нумерація ігор; *р<0,05 - порівняно із попередньою грою.

між першою та другою грою вищими були прирости показників якості у ході експериментальних ігор, то від другої до третьої гри - впродовж контрольних ігор (рис. 4).

Порівнюючи показники результативності гри у нападі гандболісток, можна вказати на те, що у ході експериментальних ігор якісь гри поступово збільшувалася.

Помітними також були тенденції до погіршення якості гри у нападі від першої до другої контрольної гри, але від другої до третьої - характерні тенденції зростання показників. Динаміка якості гри у захисті експериментальних ігор була позитивною з істотними зростаннями, а контрольних ігор навпаки - регресивною (рис. 5).

Висновки.

1. Розроблена інтерактивна методика контро-

лю мобілізаційної готовності гандболісток «Handball skills» істотно підвищує можливості управління командою у плані уточнення ігрового амплуа гравців, формування стартового складу та проведення заміни відповідно до пріоритетів гри у нападі чи захисті, вибору тактики гри, залежно від характеру роботи спортсменок та оптимального використання гравців на відповідних лініях та у зонах майданчика.

2. Встановлено, що у контрольних іграх поступово зростала схильність гандболісток до індивідуальних дій у нападі, адже коефіцієнт якості роботи підвищувався від 0,70±0,07 у.о. до 2,38±0,17 у.о. Для захисту характерними були поступові зростання схильності гравців до командної тактики гри, оскільки коефіцієнт якості роботи знизився від 2,76±0,16 у.о. до 0,84±0,08 у.о. У експериментальних іграх спостерігалося поступове зростання схильності гравців до командних дій як у нападі, так і у захисті, де коефіцієнт якості роботи перед третьою грою був на рівні 0,68±0,09 у.о. та 0,46±0,05 у.о.

3. Не дивлячись на те, що результативність гри у нападі поступово від гри до гри істотно зростала як у контрольних, так і у експериментальних іграх, надійність гри в обороні у першому випадку суттєво знижувалася з 34,15±1,51% до 27,85±1,14%, а у другому - підвищувалася з 30,77±1,34% до 41,83±1,47%, що підтвердило істотний вплив урахування схильності гравців до командних дій у захисті на показники успішності змагальної діяльності гандболісток.

Подальші дослідження передбачається провести у напрямі розробки інтегрального показника мобілізаційної готовності гандболісток в залежності від амплуа.

Література:

1. Базилевський А. Г., Глазирін І. Д. Основи формування тактичного мислення у нападі юних баскетболістів // Молода спортивна наука України. -2011. - Вип. 15. - том 1. - С. 11-15.

2. Вертель А. В. Особенности управления соревновательной деятельностью в спортивных играх // Педагогіка, психологія і медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -2007. - № 11. - С. 16-17..

3. Дорохов С. И. Подготовка гандболистов на основе имитационного моделирования игровой деятельности: диссер. .. .докт. пед. наук по специальности 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры». - СПб, 2004. - 277 с.

4. Елевич С. Н. Управление состоянием соревновательной готовности высококвалифицированных баскетболистов в процессе многолетней спортивной подготовки: дисс. ... докт. пед. наук по специальности 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры». - СПб., 2009. - 345 с.

5. Игнатьева В. Я., Тхорев В. И. , Петрачева И. В. Подготовка гандболистов на этапе высшего спортивного мастерства. - М.: Физкультура и спорт, 2005. - 276 с.

6. Крамской С. И. Некоторые аспекты управления гандбольной командой в игре // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - 2006. - № 4. С. 26-30.

7. Овчинникова А. Я. Построение подготовки гандболисток высокой квалификации на основе контроля соревновательной деятельности: диссер. ... канд. пед. наук по специальности 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры». - М., 2008. - 159 с.

8. Орлов Г. С. Формирование мобилизационной готовности высококвалифицированных футболистов к соревнованию: диссер. . канд. пед. наук по специальности 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры». - СПб, 2006. - 175 с.

9. Цыганок В. Характеристика соревновательной деятельности команд УГЛ в нападении. - Запорожье, 2011. - С.13-17.

10. Шалар О. Г., Снопова Ю. А. , Стрикаленко Е. А. Психологическая совместимость женской гандбольной команды // Физическое воспитание студентов. - 2010. - № 1. - С. 109-112.

11. Mallo J., Veiga S. , Lopez de Subijana C. , Navarro E. Activity profile of top-class female soccer refereeing in relation to the position of the ball // Journal of Science and Medicine in Sport. Volume 13, Issue 1, January 2010, P. 129-132.

Информация об авторах: Фролова Людмила Сергеевна

[email protected]