CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 23 (62). № 3. 2010 г. С. 43-48.
УДК 811.512.161
УН1ВЕРСАЛЬНЕ ТА НАЦ1ОНАЛЬНО-СПЕЦИФ1ЧНЕ ТУРЕЦЬКОТ БОТАН1ЧНОТ НОМЕНКЛАТУРИ (ОНОМАСЮЛОПЧНИЙ ТА СЕМАСЮЛОПЧНИЙ АСПЕКТИ)
^шешна М. В.
Институт филологии Киевского национального университета им. Т. Шевченка, г. Киев, Украина
E-mail: pishenina@mail.ru
У статп розглядаються ушверсальшсть та специфiчнiсть процешв мотиваци назв рослин на матерiалi турецько! та украшсько! мов.
Ключовi слова: внутрiшня форма, назви рослин, мотиващя, унiверсальнiсть, специфiчнiсть.
У другiй половинi ХХ столотя розвинулася когнiтивна лiнгвiстика. Когнiтивна лшгвютика - дисциплiна, яка займаеться вивченням людсько! свiдомостi. II складо-вими частинами е ономасюлопя i семасюлопя. В наш час розробкою цих теоретич-них питань займаються О.О.Селiванова, О.С. Кубрякова, Ж.П.Соколовьска, А.Вежбицька. Питанням вивчення нацюнально-культурно! семантики ботанiчних назв присвячеш роботи Корнiлова, Подолян тощо. Незвичайну актуальнiсть набу-вають дослщження етнокультури окремого народу, вiдображену в його мовнш кар-тинi свггу (А.А.Зальовська, В.Р.Костомаров, З.Р.Тер-Мiнасова, Ю.Н.Караулов, А.Вежбицька, В.В.Воробйов та ш.). Кожен народ мае сво! особливостi в сощально-му, трудовому досвiдi, що й знаходить вщображення у виборi ознаки найменування, або внутршньо! форми слова (В.фон Гумбольдт, О.О.Потебня, Е.Сепiр, , Л.П.1ванова, Н.1.Сукаленко та iн). Вивчення цих проблем сучасна наука бачить у тдходах, що базуються на теоретичних засадах В. фон Гумбольдта та О.О.Потебш про нацюнальну специфшу мови, про особливостi вiдображення в нш об'ективно! дiйсностi.
Вiдповiдно до тверджень Ф. де Соссюра природного зв'язку позначувального з позначуваним не юнуе, тобто мовний знак е немотивованим [6, 101]. Однак така думка вченого, основана на його концепци вчення про мову як iманентну систему, вважаеться помилковою: "зв'язок мiж позначуваним i позначувальним не довшь-ний; навпаки, вш е необхiдним" [1, 92]. Пщ час процесу вибору ознаки найменування рослини, мовець прагне вщобразити у назвi рослини певнi властивосп, а отже, це свiдчить про вмотивовашсть назви. Запозичення вважаемо немотивованими назва-ми, оскiльки мовець не усвщомлюе рацiональнiсть зв'язку мiж змютовним i форма-льним мовного знака.
Також, взаемодiя мiж внутрiшньою формою i мотивованiстю виявляеться ще i в тому, що при утворенш назви рослини шляхом переосмислення ознака вторинного найменування е водночас мотивацшною ознакою. Таким чином, внутршня форма i
вмотивовашсть - це основш засоби зв'язку об'екта дшсносп, що вiдображаeться, з його назвою, якi служать точностi передачi поняття через слово [7, 59].
Вщповщно до А.I.Гудавiчуса, пiзнання людиною дшсносп мае штернацюналь-ний характер, в ньому немае нiяких нацiональних обмежень. «При фшсацп резуль-татiв шзнання в мовi ... вiдбуваеться «спрощення» пiзнання, оскiльки в одиницях мови вщображаеться не повний його результат, не вс ознаки поняття, що утворило-ся» [2, 40].
Результатом такого «спрощення» дшсносп е ушверсальш за своею природою семи, шдивщуальшсть комбiнацiй яких в кожнiй мовi утворюе нацiональний характер 1х значень. «Специфiка лексичних систем мов ... обумовлена реальною дшсшс-тю - матерiальними i суспiльними умовами життя народу» [2, 41]. I.E.Козлова ви-значила структуру нацюнально1 специфши мови, яка мiстить культурно-соцiальний досвщ, нацiональну психологiю, мовну традицiю та мовну систему, iндивiдуальну та колективну мовну свiдомiсть. Вона стверджуе, що «нацюнальна специфiка мови може дослщжуватися як у поеднаннi всiх сво1х елементiв, так i на рiвнi кожного з них» [4, 9-10].
Наше дослщження присвячене вивченню нацiонально-специфiчних особливос-тей боташчно1 номенклатури. В боташчнш номенклатурi зафiксованi як реали по-всякденного життя, так i уявлення народу, який 11 створив. У OT^^i народних назв вщображаеться мовне вiдчуття звичайно! людини, яке виявляеться в утворенш i тлумаченш назв рослин. В процесi номшаци проявляються асощаци, що обумовленi культурою, релшею, географiчними особливостями. Також в назвах рослин вщо-браженi способи оцшки свiту, що виражаеться в актуалiзацil особливостей зовшш-нього вигляду та господарського призначення, лiкарськi властивосп. Окрiм фiзич-них рис, таких як зовшшнш вигляд, колiр, цвтння, збiр насiння та плодiв, велику роль вщграють символiчнi конотаци та релшйш асощаци, тобто вiра в мапчш вла-стивостi рослини.
Актуальшсть обрано! теми зумовлена тим, що до цього часу не проводилось дослщження турецько1 боташчно1 номенклатури, семантика i словотвiр яко! i дос е недостатньо вивченими.
Метою нашо1 розвiдки е аналiз процесу номшаци назв рослин, виявлення уш-версального та специфiчного у характерi мотивацiйних процесiв в турецькш мовi.
Об'ект нашого аналiзу - нацiонально-специфiчнi риси ботанiчних назв у конт-растивному аспектi.
Предмет дослщження - назви рослин в турецькш мов^ якi порiвнюються в пев-них моментах з украшськими ботанiчними назвами.
Майже кожна рослина мае двi назви - народну та наукову. Науковi в свою черту складаються з родово1 та видово1 назви. Остання з них присвоена рослиш штучно i тому не може вiддзеркалювати нацюнальну специфiку. Тому в нашiй робот ми проаналiзуемо лише родовi назви, яю, на нашу думку, е найкращим прикладом вь дображення нащонально1 культури народу.
Дослiджувати нацiональну специфшу ботанiчних назв необхiдно на прикладах назв як культивованих, так i диких рослин, оскiльки i т й iншi зафiксували в сво1х
44
УН1ВЕРСАЛЬНЕ ТА НАЦ1ОНАЛЬНО-СПЕЦИФ1ЧНЕ ТУРЕЦЬКО! БОТАН1ЧНО1..
назвах певш ознаки нацюнально! культури, що дав !м народ в процес пiзнання pÍ3-них властивостей цих рослин.
Розв'язання поставлених завдань здшснювалося зiставним методом, за допо-могою якого виявляються специфiчнi ознаки окремих мовних явищ. Для доказовостi й точност зiставлення застосовувалася методика компонентного аналгзу, спрямо-вана на виявлення спiльних i вiдмiнних семантичних ознак у значеннях ^в у порiвнюваних мовах. При порiвняннi слiв-вiдповiдникiв використовувався також описовий метод.
Матерiалом роботи е iменники турецько! та укра!нсьок! мов на позначення назв рослин. Основш джерела дослiдження - тлумачш, двомовнi, етимологiчнi словники аналiзованих мов, мовленневi шюстраци тощо.
Усвiдомлення семантично! двосторонньостi образних назв рослин вщбуваеться на рiвнi однакових асоцiацiй, в результат чого в свiдомостi носив мови виникають однаковi образи. Це вщбуваеться з наступних причин. По-перше, в основi образних назв рослин лежать таю номшацшш ознаки рослин, яю яскраво характеризують ро-слину, додають !й iндивiдуальнiсть i неповторшсть. Цi ознаки, якi найчастiше поз-начають зовнiшнiй вигляд рослини, одразу помiчаються мовцем i обираються в яко-стi основи для найменування. По-друге, в мовнiй свiдомостi людей, що розмовля-ють однiею мовою, присутнi асоцiативно-образнi стереотипи бачення деяких предмета. Наприклад, повитиця, рослина, яка у носив укра!нсько! мови асощюеться зi способом росту/iснування ще! рослини (мотивацiйне значення: рослина, яка пови-вае, обвивае). Повитиця - однорiчна, паразитна рослина з нитковидним, витким, ро-згалуженим стеблом [5, 354]. Носи турецько! мови, таку характеристику повитищ визначили як «волосся диявола» (§eytansagi), осюльки §eytansagi тлумачиться як 'ince uzun ipliksi saplariyla, asma, baklagiller ve bazi meyve agaglarina sarilarak onlari somüren, klorofilsiz, asalak bir bitki' (рослина, яка, обвиваючи бобовi рослини, деяю фруктовi дерева, паразитуе на !х поверхш) [8, 143]. Розглянемо ще деюлька прикла-дiв, пов'язаних з асощативним сприйняттям: укр. Бгс дерево (дурман, бодяк), тур. Borugigegi (букв. Кв1тка-труба). Як бачимо в украшщв дурман, за одшею iз сво!х назв асощюеться з бюом, оскiльки ця рослина е надзвичайно отруйною - «Дурман -отруйна рослина. Шсля роботи з ним треба старанно мити руки» [5, 145]. Турки порiвняли рослину, а точшше !! плщ, за зовшшшм виглядом з трубою. Укр. оплгтка (букв. та, що обпл1тае), тур. kaplumbaga otu (букв. черепаха-трава). Таю асощати-вно-образш стереотипи зумовлеш специфшою нацiонального св^обачення, особли-востями мислення мовного колективу.
Унiверсальною для турецько! та укра!нсько! мов е наявнiсть наступних ознак найменування: зовшшнш вигляд рослин; дотиковi властивостi; смак; запах та влас-тивостi, що пiзнаються при одночасному функцiонуваннi рiзних органiв чуття. Спе-цифiчною е невелика юльюсть у турецькiй мовi назв рослин, мотивованих власти-востями, що шзнаються на слух. Основу мотивацп бшьшост подiбних назв складае ознака, яка виникае внаслщок каузативного впливу. При мотивацп назв рослин слу-ховi вiдчуття вiдiграли досить незначну роль i представлеш лише звуконаслщуваль-ними словами. Це пояснюеться, здатнютю рослин вщтворювати звуки лише пiд впливом зовшшшх чинникiв - таких як в^ер, дощ, дотик людини тощо.
45
Процес вибору ознаки найменування свщчить про прагнення мовця закршити y нaзвi певнi властивосл, а, отже, про мотивaцiю вибору назви рослини. Таким чином, переважаюча бшьшють ботaнiчних назв e, на нашу думку, мотивованою.
Анaлiз ботaнiчних назв був проведений за наступною клaсифiкaцieю ознак найменування: 1) зовшшнш вигляд рослини; 2) смаков^ нюховi та дотиковi вщчуття; 3) дiя рослини на оргашзм; 4) бiологiчнi влaстивостi; 5) мюцезростання; б) застосу-вання рослини; 7) антропошми; 8) влaстивостi, що тзнаються водночас перцептивно i когштивно.
Дослiдження показали, що кiлькiсть назв рослин, пов'язаних з ïхнiм зовшшшм виглядом, e переважаючою порiвняно з шшими, оскiльки людина отримye велику кь льюсть iнформaцiï про зовшшнш свгг y процесi зорового сприйняття. У цiй грyпi назв виявлено тaкi зaкономiрностi: 1) домiнaнтною ознакою найменування e форма рослини, зокрема, форма, яка привертae до себе увагу людини своeю подiбнiстю: кругла форма плоду або квггки: тур. top (incir),ba$top, altin top (букв. золотий м'яч (грейпфрут) укр. глечики; незвичайна форма кв^ки або листя: тур. kurtkulagi (досл. вухо вовка), çan çiçegi (досл. çan - дзвiн, çiçek - квтка) або çingirak çiçegi (досл. çingirak -брязкальце) , укр. твники, дзвоники; видовжена форма рослини: тур. ignelik otu (досл. igne - голка, ot - трава), укр. косарi; 2) також важливою ознакою, яку покладено в основу назви рослини e колiр. Нaйпродyктивнiшi кольори в турецькш мовк жовтий, бший, червоний та синш. Наприклад, тур. saribaç (букв. жовта голова) Centaurea macrocephala, sari kokulu (букв. з «жовтим» запахом) Eranthis Hiyemalis, sari boya Gentiana lutea, укр. жовтець; тур. kizil agaç (букв. червоне дерево) Alnus, kizilcik (букв. червоненький) Cornus, kirmizi kedi otu (букв. червона котяча трава) Centranthus ruber. В украшськш мовi червоний колiр в найменуваннях рослин зyстрiчaeться переважно y видових назвах, наприклад, ромашка червона або маруна червона Pyrethrum coccineum, де ромашка - родова, а червона - видова назва.
Смаков^ нюховi та дотиковi вщчуття - важлива ознака найменування, яка при-сутня як в украшсью так i в тyрецькiй мовь Смак: кислий: тур. ek§i yonca (букв. кисла конюшина) Oxalis acetosella, ek§imelek (букв. кислий янгол), укр. кислий щавель Rumex acetosella, кислянка; пркий: тур. aci çigdem (aci - гiркuй) Colchicum, aci badem (букв. гiркuй мигдаль), acidülek Ecballium eletarium, порiвн. укр. acidülek - скажений огiрок, укр. гiркuй корiнь, гiрчuця; солодкий: тур. tatli kök (букв. солодкий корiнь) Glycyrrhiza, ballibaba (букв. медовий тато) Lamium, укр. солодковий корiнь. Оцiнкa мовцем запаху рослин: тур. kokar agaç (букв. пахуче дерево (може бути як в позитивному так i в негативному значенш) Ailanthus altissima, kokulu kiraz agaçi (букв. пахуча черешня) Cerasus mahaleb, укр. вонечник. Сприйняття на дотик: колючий: тур. sivri kekik Satureja thymbra, sivri kökü (букв. гострий корть) Gentiana lutea, kesme (букв. рiзанuй) Phyllyrea latolia, укр. будяк. Боташчш назви, мотивоваш властивос-тями на слух зyстрiчaються рщко. Найчаспше це звуконаслщувальш назви, на вщт-ворення звyкiв, якi видають рослини тд час ди на них зовшшшх чинникiв - вiтрy, дощу, дотику. В тyрецькiй мовi все ж зус^чаються рослини з назвами, мотивова-ними слуховими властивостями. Наприклад, kahkaha çiçegi (букв. kahkaha - насли дування смiхy, смiх) Ipomoea. В украшськш - це перш за все, назви, яю передають
46
УН1ВЕРСАЛЬНЕ ТА НАЦ1ОНАЛЬНО-СПЕЦИФ1ЧНЕ ТУРЕЦЬКО! БОТАН1ЧНО!..
ознаку звучання насшня, або pyxiB рослини тд час виру, напр., бреничка, гремок, шелест, дiя в^ру на cyxi рослини: тр1скавець, хлопанц [3, 215].
Також ушверсальною ознакою для турецько! та укра!нсько! мов е дiя рослини на органiзм людини - найчастiше за ознаку брались лшувальш характеристики. З давнiх чашв людина знала про важливiсть рослин для свого здоров'я, тому майже у вшх культурах у боташчних назвах зафшсовано лiкyвальнi якостi рослин. Напри-клад, тур. hekimana (hekim - лiкаp, ana - мати) Sambucus ebulus, укр. живоюст;
Розвиток рослини тюно пов'язаний з сезонними явищами, тому однiею з проду-ктивних ознак е !! фенологiчнi властивостi: тур. bahar otu (букв. веання трава) Primula, güz gigdemi (букв. остнт крокус) Colchicum (son baharda ?i?ek a?an bir bitki [8, 126], укр. весшвка.
Специфiчними рисами у тyрецькiй мовi е ознака, що базуеться на видшьних властивостях рослини: sütlegen (досл. молочна миска ) Euphorbia, süt otu (досл. мо-лочна трава) Polygala. Досить продуктивною для турецько! мови е ознака мюце проростання певно! рослини (dere otu, kaya kekigi, deniz teresi Crithmum maritimum). В тyрецькiй ботанiчнiй номенклатyрi таких назв досить багато. В укра!нськш мовi кiлькiсть рослин, що отримали назву за мiсцем зростання менша, нiж в тyрецькiй. Наприклад, подорожник. В укра!нськш мовi специфiчна риса - це боташчш назви, мотивоваш способом розмноження (перекотиполе). Серед розглянутого нами пласту ботанiчних назв турецько! мови, ми майже не виявили рослин, мотивованих такою ознакою.
Якщо звернутись до боташчних назв, мотивованих застосуванням рослин у практищ, то помiчаемо, виражену специфiчнiсть, яка обумовлюеться дiяльнiстю пе-вного народу. Так, в турецькш мовi досить велика кiлькiсть ботанiчних назв, як зу-мовленi використанням рослин у виробнищи (тур. tarak otu або fesgitaragi (букв. трава-греб1нь) Dipsacus laciniatus - '2m kadar bir boya eri^ebilen, iki yillik , otsu, dikenli, beyaz veya soluk bembe gigekli bir bitkidir. Kurutulmu§ gigek durumu tarak olarak kullanilir.' [8, 106]. В укра!нськш мовi переважають назви, з ознакою застосу-вання рослин у побут (парило). Також в турецькш мовi велика кшьюсть рослин, в назвi яких зафшсовано харчовi властивости а саме: трави, якi використовуються для заварювання чаю (dere gayi, dag gayi Dorystoechas hastate - Antalya bölgelerinde yapraklari gay yerine kullanilir) [8, 81]. При чому в наведених прикладах передаеться також i ознака мiсце проростання рослин (букв. ггрський чай).
Ушверсальними для турецько! та укра!нсько! мови е назви рослин, в основi яких iмена вчених-ботанiкiв або вiдомих людей. Наприклад, укр. бегошя, тур. begonya - isim, bitki bilimi (begonya) (Michel Begon özel adindan) [9].
Найбшьша кiлькiсть ботанiчних назв, зумовлених властивостями рослин, що тзнаються одночасно i перцептивно i когттивно, зафiксована в тyрецькiй мовi. Це пояснюеться !! схильнiстю до словоскладення (композитування).
Аналiз ботанiчних назв з погляду вмотивованосп виявив !! високий рiвень в ту-рецькiй та укра!нськш мовах, що пояснюеться розвиненою системою словотворення в них. Щодо типу мотивацш, то перевага прямо мотивованих назв зафшсована в турецькш мовь
47
Найбшьш численними виявилися таю, що мотивованi зовнiшньою ознакою. Це пояснюеться тим, що ця ознака насамперед впадае в 04i й викликае вiдповiднi уяв-лення про денотат. Закономiрним е той факт, що з певними рослинами в рiзних мо-вах виникають розбiжнi асоцiацiï, покладенi в основу назв.
Дослщження ботанiчних назв, зумовлених властивостями рослини, що одноча-сно тзнаються перцептивно i когнiтивно, показало, що в процес пiзнавальноï дiя-льностi людини найбiльше значення мають органи зору. Про це свщчить той факт, що найпродуктивнiшими комбшащями в дослiджуваних мовах е поеднання ознак зовшшнш вигляд i мюцезростанням рослини.
Таким чином можна зробити висновок, що боташчш назви займають важливе мiсце у термiнологiчнiй системi сучасноï турецькоï мови, а ïx детальне дослiдження сприяе виокремленню нацiонально-специфiчниx рис мовно1' картини свiту турець-кого народу.
Список л^ератури
1. Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр. - М.: Прогресс, 1974. - 447 с.
2. Гудавичус А.Й. Сопоставительная семасиология литовского и русского языков. Вильнюс, 1985.
3. Калько В. Предикатна мотивацш назв лжарських рослин в украшськш мовг Вгсник Львiв. Сер1я фшол. 2004.Вип. 34. Ч. I. С.214-218
4. Козлова И. Е. Специфика явления мотивации слов в русском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук. — Томск, 1999.
5. Лжарсью рослини: Енциклопедичний дов1дник/Л-56 Вщп. Ред. А.М.Гродзшський.-К.: Голов. ред. УРЕ, 1990. - 544с.
6. Соссюр Ф.де. Курс общей лингвистики // Труды по язьжознанию. - М.: Прогресс, 1977. -С.31-285.
7. Чинок Е.И. Номинация ягод и ягодных растений в современном русском язьже: Дис. ... канд. фил. наук: 10.02.01. - К., 1985. - 209 с.
8. Tûrkçe Bitki Adlan Sözlügü/Turhan Baytop. - 3.bsk. - Ankara: Türk Dil Kurumu, 2007 - 401s.
9. www.tdk.gov.tr - 1нтернет сайт Турецького Шнгвгстичного товариства
Пишенина М. В. Универсальное и национально-специфическое турецкой ботанической номенклатуры (ономасиологический и семасиологический аспекты) / М. В. Пишенина // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2010. - Т. 23 (62), № 3. - С. 43-48.
В статье рассматриваются универсальность и специфичность процессов мотивации названий растений на материале турецкого и украинского языжов.
Ключевые слова: внутреняя форма, названия растений, мотивация, утверсальность, специфичность.
Pishenina M. V. Universal and nationally-specific the Turkish botanical nomenclature (onomasi-ological and semasiological aspects) / M. V. Pishenina // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2010. - Vol. 23 (62), No 3. - P. 43-48.
The article deals with universal and specific ways of motivation of the plant names on the material of the Turkish and Ukrainian languages.
Key words: inner form, plant names, motivation, universal, specific.
Поступила в редакцию 01.09.2010 г.
48
