CC BY
15
УДК 616.72-002-036-057.2:622:349.23 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142326
А.В. Басанець УМОВИ ПРАЦ1
ММ Бул№ко2 ТА ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ
ДЕФОРМУЮЧОГО АРТРОЗУ В ПРАЦ1ВНИК1В Г1РНИЧОВИДОБУВНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
ДУ 'Чнститут медицини пращ iMeni Ю.1. Kyndieea НАМН Украгни " 1 вул. Саксаганського, 75, Кигв, 01033, Украгна Львiвська обласна клтчна лжарня 2 вул. Замкова, 16, Львiв, 79019, Украгна
SI "Kundiiev Yu.l. Institute for occupational health of the National academy
of medical sciences of Ukraine" 1
Saksahanskoho str., 75, Kyiv, 01033, Ukraine
Lviv Regional Clinical Hospital2
Zamkova str., 16, Lviv, 79019, Ukraine
e-mail: sofiya.nedilya@gmail.com
Ключовi слова: деформуючий артроз, гiрник, збереження здоров'я Ключевые слова: деформирующий артроз, горняк, сохранение здоровья Key words: deforming arthrosis, miner, preservation of health.
Реферат. Условия труда и особенности клинического течения деформирующего артроза у работников горнодобывающей промышленности. Басанец А.В., Булавко М.М. В структуре профессиональной заболеваемости в Украине одно из ведущих мест занимает патология опорно-двигательного аппарата. Обследовано 40 шахтеров, из них 29 горнорабочих очистного забоя (ГРОЗ) и 11 машинистов горно-выемочных машин (МГВМ), больных деформирующим артрозом (ДА), в возрасте 44,45±0,95 года. Условия труда шахтеров указанных профессий по показателям тяжести и напряженности выходили за пределы нормативных, утвержденных в Украине. Наиболее распространенными симптомами ДА у шахтеров обеих групп были: постоянная боль; боль, которая усиливалась при движениях; хруст; ограничение движений и изменение контуров коленных суставов. При сравнении частоты клинических симптомов ДА между обеими профессиональными группами не обнаружено достоверно значимых различий, за исключением изменения контуров коленных суставов, который в 2,40 раза встречался чаще в группе ГРОЗ, чем среди МГВМ. Большинство биохимических показателей у обследованных не выходили за пределы физиологической нормы. Были выявлены достоверные различия по показателям С-реактивного белка, АСЛО, глюкозы и кальция между пациентами обеих профессиональных групп (р<0,05).
Abstract. Labor conditions and peculiarities of the clinical course of deforming arthrosis in workers of mining industry. Basanets A.V., Bulavko M.M. Pathology of the musculoskeletal system occupies one of the leading places in the structure of occupational morbidity in Ukraine. A total of 40 miners were surveyed, 29 of them are mining workers of breakage face (MWBF) and 11 machinists of shearer mining machines (MSMM), suffering from deforming arthrosis (DA) at the age of44.45 ± 0.95 years. Working conditions of the miners of these specialties were beyond the normative ones, approved in Ukraine in terms of severity and tension. The most common symptoms of DA in the miners of both groups are: constant pain; pain aggravating at exertion; crunch; limitation of movement and changed contours of the knee joints. While comparing the clinical symptoms of DA between the professional groups, there were no significant difference in their frequency, except for the change in the contours of the knee symptoms, which is 2.40 times more frequent in the MWBF than in the MSMM. The majority of biochemical indexes do not exceed the physiological norm in the subjects. Significant differences are observed in the values of C-reactive protein, ASLO, glucose and calcium between patients of both occupational groups (p<0.05).
Найбшьш значт piBHi професшно! за-хворюваност в Украдт рееструються в таких сферах, як: машинобудування, металурпя, особливе мюце посщае вугшьна промисловють, яка формуе близько 80% захворюваност працю-ючого населення [1, 3, 8]. Серед професшно! патологи в пращвниюв вугшьно! промисловосп Украши друге мюце (понад 20,0%) тсля па-
тологи легень пилово! етюлоги посщають за-хворювання опорно-рухового апарату (ОРА) [6, 7]. При цьому деформуючi артрози (ДА) в rpyni ОРА посщають друге мюце тсля хрошчно! попереково-крижово! радикулопати [4, 5]. Вва-жасться, що деформуючий артроз не впливае на життевий прогноз пащента, однак це за-хворювання е одшею з основних причин
передчасно1 втрати працездатносп й швалщ-носп, а також одним з лiдерiв за тривалiстю тимчасово1 та стшко1 непрацездатностi, при-зводить до означного попршення якостi життя внаслiдок хрошчного больового синдрому [9].
Причиною значного поширення ДА е, у першу чергу, несвоечасна дiагностика, пiзне звернення хворих та недостатне охоплення груп ризику виникнення ще1 патологи профшак-тичними медичними оглядами. Це призводить до зростання кшькосп клiнiчно тяжких запущених форм патологи з розвитком ускладнень, втрати працездатностi та подальшо! шватдизацл. Слiд вiдзначити, що епiдемiологiчнi та ктшчш данi щодо частоти рентгенолопчних ознак ДА та !х сшввщношення з клiнiчними симптомами е поодинокими, а в Украш подiбнi дослщження не проводились. Вiдомо, що найпоширешшим кт-нiчним симптомом при ДА е бiль в уражених суглобах. Проте важливими дiагностичними ознаками також вважаються наявнiсть скутостi в суглобi пiсля спокою, порушення рухливостi суглоба при виконанш окремих рухiв, вщчуття функцiонального обмеження, крепiтацiя при рухах, яка в подальшому трансформуеться в тугорухливють, наявнiсть больових зон довкола суглоба, збшьшення його в об'емi [15].
За даними дослщжень, проведених у рiзних крашах, доведено вплив комбшацш шкiдливих професiйних фiзичних факторiв на ДА, з яких основною значущою групою чинникiв е важка фiзична праця та вимушена робоча поза [13, 14, 15]. Найбшьшого фiзичного перевантаження за-знають працiвники таких основних шахтарських професiй, як прничий робiтник очисного вибою (ГРОВ) та машишст гiрничо-виймальних машин (МГВМ). Важка фiзична праця шахтарiв за-значених професш включае значнi сильнi ручш навантаження, повторюванi моделi руху, пере-мiщення вантажiв, швидкий темп роботи, ходьбу в замкнутому простора Дослщниками доведено залежнiсть «доза-ефект» при шднятп й пере-несеннi ванташв для ДА колшного суглоба [14, 15]. Подiбнi данi представили вченi канадського ушверситету Британська Колумбiя, встано-вивши, що пiдйом i опускання на шдлогу помiрно важких тягарiв е фактором ризику для ДА колшного суглоба (вщносний ризик OR = 1,8-7,9) [13]. У вимушенш робочш позi (дина-мiчнiй або статичнш) гiрники цих професiй перебувають 60-90% робочого часу [14, 15]. Саме поеднання роботи на колшах i навприсядки спричинюе надмiрний ризик розвитку ДА ча-стiше, нiж коли вплив цих факторiв е окремим. За даними шших авторiв, часте та/або тривале
сидiння навпочiпки чи стоячи на колшах по-двоюе загальний ризик розвитку ДА в шахтарiв порiвняно iз загальною популящею [11, 13].
Саме тому профшактика розвитку ДА, своечасна дiагностика раншх проявiв за-хворювання, коли застосування лшувально-про-фiлактичних заходiв може забезпечити пози-тивний ефект та запобэти розвитку ускладнень патологи, е на сьогодш надзвичайно важливим питанням професшно! патологи [2].
Мета дослщження - виявити клiнiчнi особли-восп перебiгу деформуючого артрозу в прничих робiтникiв очисного вибою та машишс^в гiрничих ви1мкових машин.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У робот представлеш результати обстеження 40 працiвникiв прничодобувно1 промисловостi, серед них 29 прничих роб^ниюв очисного вибою та 11 машишсив гiрничих ви1мкових машин, хворих на деформуючий артроз, вшом 44,45±0,95 року, що перебували на стащо-нарному лiкуваннi у вiддiленнi професшно1 патологи Львiвськоl обласно1 юишчно1 лшарш в 2015-2017 роках. Загальний робочий стаж практично не вiдрiзнявся в роб^ниюв обох груп i був незначно меншим у ГРОВ, шж у МГВМ: 17,10±0,59 року проти 18,18±1,46 року вiдповiдно.
Результати дослщження включали ощнку санiтарно-гiгiенiчних умов пращ прничих ро-бiтникiв очисного вибою та машишс^в гiрничих вшмкових машин ДП «Львiввуriлля» за даними саштарно-ппешчних характеристик умов працi, клшчне обстеження, рентгенеграфiю суглобiв, аналiз бiохiмiчних показникiв периферично1 кровi. Статистична обробка результат проводилась з визначенням середнiх значень (М±т) та !х стандартно1 похибки [10]. Отриманi даш з умов працi порiвнювали з нормативними зна-ченнями Державних саштарних норм та правил згiдно з Наказом № 248 вщ 08.04.2014 р. "Ппешчна класифiкацiя працi за показниками шюдливосп та небезпечностi факторiв виробни-чого середовища, важкостi та напруженост трудового процесу". Достовiрнiсть результатiв оцi-нювали за допомогою методу Стьюдента з урахуванням величини статистично1 значущостi окремо для всiх груп показниюв [12].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Результати проведеного аналiзу свщчать, що робота ГРОВ та МГВМ значною мiрою вико-нуеться у вимушенш робочш позь Практично вс фактичнi показники важкостi працi шахтарiв значно перевищували нормативнi значення Державних саштарних норм та правил: постшно
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
7
протягом робочо1 змши ГРОВ шдшмали та перемщували вантажi, яю були в 2,2 раза Ba>K4i встановлено1' норми. У цiлому сумарна вага вантагав, якi перемiщувались протягом kokhoï години робочоï змiни, становила 508 кг у МГВМ та 546 кг у ГРОВ, що е на 73 кг та 111 кг вщпо-вщно вище встановленоï норми.
Статичне навантаження шахтарiв i3 залучен-ням всiх груп м'язiв корпусу та нiг було над-лишковим у 1,22 раза у МГВМ та в 2,31 раза - у ГРОВ. Також у вимушенш робочш позi МГВМ перебувають 63% робочого часу, ГРОВ - 8090%, (перевищення норми в 2,5 раза та в 3,4 раза вщповщно), у робочш позi на колшах МГВМ -26% часу, ГРОВ - 60-70% робочого часу (у 2,6 раза та у 6,5 раза вщповщно довше за норма-тивний час). Таким чином, при порiвняннi по-казниюв важкостi працi помiж шахтарями обох професiй виявлена рiзниця у фiзичному на-вантаженнi (у ГРОВ - бшьше, нiж у МГВМ).
Значна рiзниця наднормових даних спосте-рiгаеться при перемiщеннi вантажу на вщстань бiльше 5 м - в 1,55 раза, при шдшманш та пе-ремiщеннi вантаж1в постiйно протягом робочоï змiни - у 2,3 раза, при статичному навантаженш за змiну при утриманш вантажу - в 1,9 раза. Також у ГРОВ е значно довшою тривалють вимушених робочих поз, шж у МГВМ, зокрема робоча поза на колшах - у 2,5 раза та нахили корпусу - у 9,4 раза. Ц даш е сшвзвучними з наведеними дослщженнями зарубiжних та в№ чизняних авторiв [7, 11, 15].
Порiвнюючи ктшчш симптоми ДА помiж групами ГРОВ та МГВМ (табл. 1), встановлено, що основними ознаками в обох групах були бшь (100%), посилення болю при рухах (у ГРОВ -82,76±7,01%, у МГВМ - 72,73±13,43%), хрускгг у суглобах (ГРОВ - 79,31±7,52%, у МГВМ -63,64±14,50%) та обмеження рухiв (у ГРОВ -65,52±8,83%, у МГВМ - 63,64±14,50% випадкiв).
Таблиця 1
Пор1вняння частоти кл1шчних ознак ДА в шахтар1в профес1й ГРОВ та МГВМ (%)
Клшчт ознаки ГРОВ МГВМ
n M±mp, % n M±mp, %
Ыль 29 100±0,00 11 100±0,00
Посилення болю при рухах 24 82,76±7,01 8 72,73±13,43
Хрусют 23 79,31±7,52 7 63,64±14,50
Скут1сть у суглоб1 16 55,17±9,23 4 36,36±14,50
Обмеження pyxiB 19 65,52±8,83 7 63,64±14,50
Порушення ходи 11 37,93±9,01 2 18,18±11,63
Припухлкть 13 44,83±9,23 2 18,18±11,63
Г1перем1я 15 51,72±9,28 3 27,27±13,43
М1кротравматизац1я шкчри 15 51,72±9,28 3 27,27±13,43
Iншi клiнiчнi симптоми також часпше зустр> чались у ГРОВ, шж у МГВМ, проте у вах ви-падках рiзниця була недостовiрна (р>0,05).
При рентгенологiчному обстеженнi пащенпв було встановлено достовiрну рiзницю в частой такого симптому, яу змши контурiв колiнних суглобiв, який у 2,40 раза часпше дiагностувався у ГРОВ порiвняно з МГВМ: 65,52±8,83% проти 27,27±13,43% р вiдповiдно (р<0,05).
Результати дослiдження загального аналiзу кровi в шахтарiв обох професiй з ДА виявили перевищення норми таких показниюв, як ШОЕ,
вмiст лейкоципв та тромбоцитiв (табл. 2). Нижче норми був рiвень гемоглобiну та еритроципв. Рiзниця цих показникiв помiж професiйними групами не була дост^рною (р>0,05).
Аналiз бiохiмiчних показникiв кровi шахтарiв, якi страждають на ДА, показав перевищення ф> зiологiчноï норми показника норми лужноï фосфатази та С-реактивного бшка в обох до-слiджуваних групах, бета-лiпопротеïдiв - лише в груш ГРОВ (табл. 3). Решта середшх показникiв були в межах норми.
Таблиця 2
Середш показники загального анал1зу кров1 в пац1ент1в з ДА обох груп спостереження (М±т)
Показники Всього ГРОВ МГВМ
ШОЕ, мм/год 10,70±0,37 10,97±0,47 10,00±0,49
Гемоглобш, г/л 125±2,45 120±3,22 127±2,38
Еритроцити, х1012/л 3,89±0,15 3,79±0,21 4,01±0,17
Лейкоцити, х109/л 10,24±0,19 10,63±0,32 9,97±0,31
Тромбоцити, х109/л 330,70±,68 345,91±6,73 321,61±5,82
Порiвняльний аналiз гематологiчних по-казникiв мiж професiйними групами ГРОВ та МГВМ виявив достовiрно нижче значення вмюту кальцiю в rpyni ГРОВ порiвняно з МГВМ (р<0,05).
Привертае увагу вище значення показниюв С-реактивного бiлка (на 32,60%), лужно'' фосфатази (на 22,18%), антистреш^зину О (АСЛО) (на
19,82%), бета-лшопроте'дав (на 13,07%), ШОЕ (на 9,66%), ревмофактора (на 8,45%) та загаль-ного бшрубшу (на 2,46%) у груш працюючих у професiï ГРОВ порiвняно з МГВМ, хоча при цьому достовiрною рiзницею вiдмiнностi не характеризувались.
Таблиця 3
Середш показники бюх1м1чного анал1зу кров1 в пащент1в з ДА обох груп спостереження (М±т)
Показники Норма Всього ГРОВ МГВМ
Глюкоза, ммоль/л 3,89-5,83 4,88±0,19 4,79±0,22 5,11±0,37
Бета-лшопроте'лди, ммоль/л 2,09-5,32 5,44±0,17 5,62±0,20 4,97±0,32
Б1л1руб1н загальний, мкмоль/л 3,5 - 20,5 13,70±,68 13,95±0,73 13,61±0,90
Креатин1н, мкмоль /л 80 - 115 72,78±1,62 72,82±2,30 72,76±2,07
Сечова к-та, мкмоль/л 250-450 282,43±7,13 283,00±21,18 282,21±6,08
Кальцш, ммоль/л 2,1-2,55 2,29±0,02 2,26±0,02* 2,36±0,04
Лужна ф-таза, од/л до 130 161,88±8,95 170,38±9,72 139,45±19,24
С-реактивний б1лок, мг/л до 1 1,27±0,25 1,55±0,47 1,17±0,30
АСЛО, IU/ ml до 200 138,98±12,42 157,91±22,57 131,79±14,85
Ревмофактор, Од/мл до 10 6,85±0,49 7,00±0,57 6,45±1,01
Прим1тка: * - р<0,05 м1ж показниками ГРОВ та МГВМ
Найбшьша кiлькiсть обстежених осiб в обох групах мала перевищення норми показника
ВИСНОВКИ
1. Основними виробничими чинниками ри-
лужно'' фосфатази: 82,76±7,01% ГРОВ мали по- зику розвитку деформуючого артрозу в шахтарiв
казники вщ 143 од/л до 253 од/л; водночас професш ГРОВ та МГВМ визначеш важкiсть та
54,55±15,01% МГВМ мали значення аналiзова- напрyженiсть трудового процесу, вимушене ного показника вщ 137 од/л до 257 од/л.
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
9
ОРИГШАЛЬШ CTATTI
положення тша, що значно перевищують за-твердженi грaнично-допустимi норми.
2. Haйпоширенiшими клiнiчними симптомами ДА в шaхтaрiв обох груп були: постшний бiль у суглобах (100%); посилення його при рухах (ГРОВ - 82,76±7,01%, МГВМ - 72,73±13,43%); хрускт у суглобi (ГРОВ - 79,31±7,52%, МГВМ -63,64±14,50%); обмеження рухiв (ГРОВ -65,52±8,83%, МГВМ - 63,64±14,50%). Поши-ренiсть симптомiв була практично однаковою в групах ГРОВ та МГВМ (р>0,05).
3. За даними рентгенолопчного дослiдження найбшьш дiaгностично значущим для ДА вия-вився симптом змiни контурiв колшних суглобiв, зaреeстровaний у 22 (55,00±7,89%) обстежених. Встановлено достовiрну рiзницю в частой цього симптому мiж обстеженими групи ГРОВ (65,52±8,83%) порiвняно з МГВМ (27,27±13,43%), (р<0,05).
4. При аналiзi гематологiчних показникiв у обстежених встановлено вщхилення вiд норми показникiв ШОЕ, вмiсту лейкоцитiв та тром-боцш!в, що формують картину запального про-цесу в органiзмi. Достовiрноï рiзницi мiж по-казниками в професшних групах ГРОВ та МГВМ не встановлено, окрiм кальцiю, середнiй вмют якого в кровi обстежених ГРОВ (2,26±0,02 ммоль/л) був достовiрно нижчим порiвняно з МГВМ (2,36±0,04 ммоль/л), (р<0,05).
5. Встановленi клiнiчнi особливосп перебiгу ДА рекомендуеться застосовувати при об-стеженнi працюючих груп ризику розвитку патологи опорно-рухового апарату, виконання професшних обов'язюв яких пов'язано з тяжкими фiзичними навантаженнями в умовах виму-шено1' робочо!' пози протягом тривалого часу.
СПИСОК ЛIТЕPAТУPИ
1. Басанець А.В. Профзахворювашсть - актуальна проблема сучасносп / А.В. Басанець, 1.П. Лубя-нова, Д.П. Тимошина // Охорона пращ. - 2011. - № 2.
- С. 42-45.
2. Влияние напряженности трудового процесса у работников горнорудной промышленности на развитие артериальной гипертензии / О.Ю. Устинова, В.Б. Алексеев, А.Н. Румянцева [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. - 2013. - № 11. - С. 27-31.
3. Горностай О.Б. Розвиток професшних за-хворювань в Укра!ш / О.Б. Горностай // Науковий вю-ник НЛТУ Украни. - 2013. - Вип. 23.16. - С. 396-401.
4. Ковальчук А.Ю. Характеристика сощально-демогpафiчноl ситуацп та сощально значущих за-хворювань в УкраМ / А.Ю. Ковальчук // Укр. мед. часопис. Актуальш питания ктшчно! практики. -2014. - № 1. - С. 29-33.
5. Колодяжна О.1. Визначення страчених рошв здорового життя ввд професшних захворювань за методом DALI / О.1. Колодяжна, А.М. Нагорна // Ук-рашський журнал з проблем медицини пращ. - 2013.
- № 2. - С. 11-15.
6. Кононова 1.Г. Профшактичш попередш та пе-рюдичш медичш огляди працiвникiв, як1 працюють в умовах впливу шквдливих та небезпечних факторiв / 1.Г. Кононова // Додаток до журналу «Охорона пращ та пожежна безпека». - 2013. - № 6. - С. 46.
7. Кундieв Ю.1. Динашка формування професш-но! захворюваностi в Укра!ш та досвiд 1нституту медицини пращ НАМН Укра!ни у вивченш ще! проблеми / Ю.1. Кундieв, А.М. Нагорна, М.П. Соколова, 1.Г. Кононова // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2013. - № 4. - С. 11-22.
8. Медико-сощальш та економiчнi втрати ввд професшно! захворюваносп та шляхи !х попе-
редження / А.М. Нагорна, Л.О. Добровольський, Л.М. Грузова, Л.А. Янковська [та íh.] // Укр. журнал з проблем медицини пращ - 2011. - № 4. - С. 62.
9. Оцшка ризику розвитку професшних захворювань у пращвнишв металургшно!, вупльно! про-мисловосл та машинобудування Укра!ни / А.М. Нагорна, П.М. Вите, М.П. Соколова [та íh.] / Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2012. - № 3 (31). - С. 3-13.
10. Скляров £.Я. Взаемозв'язок м1ж рiвнями сечо-во! кислоти, креатинiном та iндексом маси тiла у жшок i чоловiкiв з гiпертонiчною хворобою / £.Я. Скляров, О.Б. Пилитв, Т.Г. Гутор // Львiв. кль HÍ4. вiсник. - 2014. - № 3 (7). - С. 45-47.
11. Умови пращ та захворювашсть пращвнишв прничодобувно! промисловостi / О.В. Орехова, О.1. Павленко, Л.1. Бiлик, Л.1. Зеркаль // Укр. журнал з проблем медицини пращ - 2016. - № 2 (47). - С. 17-26.
12. Чоп'як В.В. 1нновацшш результапв науково! дiяльностi в практичну медицину: методичш рекомендаций затвердженi МОЗ Укра!ни / В.В. Чоп'як, Т.Г. Гутор, О С. Фиъкало- Ки!в, 2015 - 32 с.
13. Ezzat A.M. Occupational physical loading tasks and knee osteoarthritis: a review of the evidence / A.M. Ezzat, L.C. Li // Phvsiother Can. - 2014. - Winter:66m. -Р. 91-107. doi: 10.3138/ptc.2012-45BC.
14. Madan I. The management of musculoskeletal disorders in the workplace / I.Madan, P.R. Grime // Best Practice Research Clinical Rheumatology. - 2015. -Vol. 29, N 3. - P. 345-355.
15. Occupational risk factors for hip osteoarthritis are associated with early hip structural abnormalities: a 3.0 T magnetic resonance imaging study of community-based adults / A.J. Teichtahl, S. Smith, Y. Wang, [et al] // Arthritis Research Therapy. - 2015. - N 17. - P. 19.
REFERENCES
1. Basanets AV. [Occupational morbidity is an actual problem of the present]. Okhorona pratsi. 2011;2:42-45. Ukrainian.
2. Ustynova OYu. [Influence of labor force tension among mining workers on the development of arterial hypertension]. Meditsina truda i promyishlennaya eko-logiya. 2013;11: 27-31. Russian.
3. Hornostay OB. [Development of occupational diseases in Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. 2013;23(16):396-401. Ukrainian.
4. Kovalchuk AYu. [Characteristics of socio-demo-graphic situation and socially significant diseases in Ukraine]. Ukrainskyi medychnyi chasopys. Aktualni pytannia klinichnoi praktyky. 2014;1:29-33. Ukrainian.
5. Kolodiazhna 01. [Determination of spent years of healthy life from occupational diseases by the DALI method]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2013;2:11-15. Ukrainian.
6. Kononova IH. [Preventive pre-and periodic medical examinations of workers who work under the influence of harmful and dangerous factors]. Okhorona pratsi ta pozhezhna bezpeka. 2013;6:46. Ukrainian.
7. Kundiiev Yul. [The dynamics of the formation of occupational diseases in Ukraine and the experience of the Institute of Labor Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine in the study of this problem]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2013;4:11-22. Ukrainian.
8. Nahorna AM. [Medico-social and economic losses from occupational diseases and ways of their pre-
vention]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2011;4:62. Ukrainian.
9. Nagornaya AM. [Assessment of the risk of developing occupational diseases among workers in the metallurgical, coal industry and machine building industry of Ukraine]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. - 2012;3(31):3-13. Ukrainian.
10. Skliarov YeYa. Relationship between levels of uric acid, creatinine and body mass index in women and men with hypertension. Lvivskyi klinichnyi visnyk. 2014;3(7):45-47. Ukrainian.
11. Oriekhova OV. [Labor conditions and morbidity of workers in the mining industry]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2016;2(47):17-26. Ukrainian.
12. Chopiak VV. Innovative results of scientific activity in practical medicine: metodychni rekomendatsii, zat-verdzheni MOZ Ukrainy. 2015;32. Ukrainian.
13. Ezzat AM. Occupational physical loading tasks and knee osteoarthritis: a review of the evidence. Phvsiother Can. 2014 Winter;66m:91-107. doi: 10.3138/ptc.2012-45BC.
14. Madan I. The management of musculoskeletal disorders in the workplace. Best Practice & Research Clinical Rheumatology. 2015;29(3):345-55.
15. Andrew J. Occupational risk factors for hip osteoarthritis are associated with early hip structural abnormalities: a 3.0 T magnetic resonance imaging study of community-based adults. Arthritis Research & Therapy. 2015;17:19.
♦
УДК 575.113:616.24-007.272-036.1:613.62 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142327
А.В. Басанець, РОЛЬ ГЕН1В СИСТЕМИ
Т.А. Оспшпенко, «ПРОТЕОЛ1З-АНТИПРОТЕОЛ1З»
KR Журах1вська у роЗВИТКУ ХОЗЛ
ПРОФЕС1ЙНО1 ЕТЮЛОГП
ДУ "1нститут медицини прац1 шет Ю.1. Кунд1ева НАМН Украши " вул. Саксаганського, 75, Кигв, 01033, Украша
SI "Kundiiev Yu.l. Institute for occupational health of the National academy of medical sciences of Ukraine» Saksahanskoho str., 75, Kyiv, 01033, Ukraine e-mail: a_basanets@meta.ua
Ключовi слова: хротчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), генетична схильнiсть, генетична резистенттсть, полiморфiзм
Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ), генетическая предрасположенность, полиморфизм
Key words: chronic obstructive pulmonary disease (COPD), genetic predisposition, polymorphism
1S/ Том XXIII/ 3 ч. 1
11
