CC BY
26
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.34-089-06-002.44-084:615.243 DOI: 10.22141/2224-0586.1.96.2019.158746
Усенко О.Ю., Манойло М.В., Бабй 1.В.
Нацональний 1нститутх1рурп! та трансплантологи ¡мен1 О.О. Шалмова НАМН Укра'ни, м. Кив, Укра'на
Улсепан (пантопразол) як ефективний зааб профшактики ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальноТ зони в пащенпв niA час оперативних втручань на органах шлунково-кишкового тракту
Резюме. Мета: долдження проблеми виникнення ерозивно-виразкових уражень верхтх вiддi-лiв шлунково-кишкового тракту, вивчення функщональних механiзмiв захисту слизового бар'еру шлунка й nорiвняння ефективностi медикаментозних засобiв, що використовуються для проф-лактики. Матерiали та методи. Удолджент проаналiзовано досвiд лкування 58 хворих, яким було виконано оперативт втручання. Уам хворим проводилась профлактика розвитку ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальног зони препаратами групи iнгiбторiв протонног помпи (Ы-траоперацшно й у ранньому тсляоперацшному першд0 i порiвнювалась 1х ефективтсть. Результа-ти. За даними долдження, препарат Улсепан (пантопразол) порiвняно з омепразолом мае бльшу ефективтсть щодорегуляци рНшлунка й запобкання виникненню стресовихуражень слизовог обо-лонки верхтх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту. Висновки. Препарат Улсепан (пантопразол ) е ефективним i безпечним засобом для профлактики ерозивно-виразкових уражень у пацiентiв, ят мають факториризику, тд час оперативних втручань.
Ключовi слова: ерозивно-виразковi ураження; стресовi виразки; Улсепан; пантопразол
Вступ
Особливютю гострих ерозивно-виразкових уражень верхшх вщдшв шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у ранньому тсляоперацшному перiодi е ди-фузний характер ураження, рiзноманiтнiсть клшч-них проявiв i зв'язок зi стресовою ситуащею.
Шлунково-кишковi кровотечi з гострих стресових виразок е одними з найбшьш небезпечних ускладнень, становлячи залежно вщ рiвня профь лактики, за даними рiзних авторiв, вщ 1 до 12 % тс-ля обширних хiрургiчних втручань [1, 2].
Дослщжено фактори ризику, за наявност яких ймовiрнiсть виникнення шлунково-кишково! кро-вотеч^ обумовлено! стрес-пошкодженням шлун-ково-кишкового тракту, ютотно пщвищуеться. До таких сташв, за даними рiзних авторiв, належать: об-ширнi оперативнi втручання, сепсис, велика травма або отк (понад 35 % поверхнi тiла), дихальна недо-
CTaTHiCTb (гострий респiраторний дистрес-синдром i необхiднiсть штучно! вентиляцп легень (ШВЛ) понад 48 годин), коагулопатш, печiнково-ниркова недостатнiсть, декомпенсацш кислотно-лужного стану кров^ вiдсутнiсть ентерального харчування, нещодавня пептична виразка в анамнезi, застосу-вання нестеро!дних протизапальних препаратiв (НПЗП) або глюкокортикостеро'щв (ГКС), шфек-цш Helicobacter pylori [3—5].
Встановлено високу значимiсть вiку, алкогольного анамнезу, наявност хронiчних хвороб до операцп, об'ему штраоперацшно! крововтрати, тяжких ускладнень, застосування ГКС у тсляоперацшному перiодi, НПЗП у дооперацiйному перь одi. Автори рекомендують призначати ефективну профшактичну терапiю в пiсляоперацiйному перь одi пацieнтам iз високим ризиком розвитку стресо-во! кровотечi [6].
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Манойло М.В., кандидат медичних наук, провщний науковий спiвробiтник вiддiлу xipyprii шлунково-кишкового тракту, Державна установа «Нацюнальний iнститyт xipyprií та тpансплантолоrií iменi О.О. Шалiмова» НАМН УкраТни, вул. ГероТв Севастополя, 30, м. КиТв, 03680, УкраТна; e-mail: mykolamanoilo@gmail.com For correspondence: Mykola V. Manoilo, PhD, Leading Scientific Researcher of Department of Gastrointestinal Surgery, State Institution "0.0. Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Heroyv Sevastopolya st., 30, Kyiv, 03680, Ukraine; e-mail: mykolamanoilo@gmail.com
Вiдомо, що патоф1з1олог1чною основою виникнен-ня ерозивно-виразкових уражень гастродуоденально! зони е поеднання порушення захисних механ1зм1в бар'ерно! функци слизово! оболонки та наявносп фак-тор1в, що вражають слизову оболонку шлунка. Про-вщну роль у патогенез! стресових виразок вщцрають iшемiя слизово! оболонки шлунка й дванадцятипало! кишки в умовах порушення мжроциркуляцц, нер1в-ном1рного розподшу кровотоку за рахунок спланхшч-но! вазоконстрикци, гiповолемii, плазмовтрати й гшо-тони; дисбаланс ренш-ангютензин-альдостероново! системи в бж симпатом!метично! стресово! активаци, збшьшення продукци адренокортикотропного гормону, кортикостеро'щв, катехоламтв, г1стам1ну, як1 чинять негативний вплив на захисний бар'ер слизо-во! оболонки шлунка й дванадцятипало! кишки та пщсилюють кислотно-пептичну агрес1ю; порушення гастродуоденально! моторики та евакуаци (парез шлунка 1 кишечника, дуоденогастральний рефлюкс) (МиАи G.M. е* а1., 2001) [7] (рис. 1).
У норм1 захисна система шлунка включае великий спектр мехашзм1в, що забезпечують цшснють слизово! оболонки та Г! стшюсть до фактор!в агресп. Протективн! мехашзми перебувають у т!сн!й вза-емодп й регулюються нервовими ! гуморальними механ!змами за участю нейропептид!в ! вазоактив-них мед!атор!в.
Протективний бар'ер шлунка мае три лшп захис-ту [8]. Перша включае слиз, шлункову й дуоденальну секрец!ю бжарбонапв, г!дрофобний шар слизово! оболонки шлунка й дванадцятипало! кишки. Слиз являе собою водонерозчинний гель, що складаеться з глжопротещв, як! т!сно прилягають до поверхш еп!тел!альних кл!тин. До складу слизу входять !му-ноглобул!ни (^А), л!зоцим, лактоферин та !нш! компоненти. Шар слизу захищае слизову оболонку вщ ф!зичних ! х!м!чних вплив!в, соляно! кислоти й пепсину, вщ бактер!й, в!рус!в ! !х токсишв. Секрец^ б!карбонат!в зменшуе агресивн! властивост соляно! кислоти й п!двищуе р!вень рН захисного шару.
Другу лшш захисту становить еп!тел!альний бар'ер. Ашкальш поверхн! покривного шлунково-го ештелго й мiжклiтиннi з'еднання надзвичайно стшю до зворотно! дифузГ! !он!в водню (Н+) завдя-
^т
ки наявносп на !х базолатеральних поверхнях двох транспортних систем, що видаляють воднев! !они з оболонки. Цшсшсть даного бар'ера регулюеть-ся ендогенними факторами росту. До складу дано-го бар'ера входять тканинш субстанцп, що мютять сульфг!дрильн! групи (глутат!он ! тюлвмюш протеши), як! е потужними природними антиоксидан-тами, а також можуть захоплювати вшьш радикали водню й кисню, включно з екзогенними, що над-ходять з! слиною та !жею. Певну роль у шдтриманш друго! лшп захисту вщграють компоненти вродже-ного й адаптацшного !мун!тету (То11-под!бн! рецеп-тори, антибактер!альш пептиди, а- ! р-дефензин, IgA тощо), як! забезпечують ст!йк!сть бар'ера щодо про-никнення патогенних бактерш, в!рус!в ! !х токсин!в.
Третя лiнiя захисту включае ф!з!олог!чну мжро-циркуляц!ю, що сприяе видаленню юшв водню (Н+), забезпечуе енерг!ею метабол!чш процеси, пщ-тримуе першу й другу лши захисту, а також репара-тивн! процеси в захисному бар'ер!.
Шмецью вчен! L. Buendgens та сп!вавт. (2016) за-пропонували алгоритм оц!нки необх!дност! профь лактики стресово! виразки у пац!ент!в х!рурпчного проф!лю, у якому зазначено, що профшактика не-обх!дна вс!м пащентам !з факторами ризику (рис. 2).
Основними напрямками профшактики й лжуван-ня ерозивно-виразкових уражень гастродуоденально! зони та пов'язаних !з ними шлунково-кишкових кровотеч е: корекцiя гемодинам!чних розлад!в, зни-ження продукци фактор!в агресГ! (соляно! кислоти, пепсину), пщвищення захисних властивостей слизо-во! оболонки. Надзвичайно важливою складовою е ранне застосування ентерального харчування.
Пров!дна роль у профшактищ й терапи ерозив-но-виразкових уражень гастродуоденально! зони належить л!карським засобам, що знижують про-дукц!ю соляно! кислоти й актившсть пепсину. Най-бшьш ефективний ! безпечний кислотодепресив-ний ефект мають препарати — шпбггори протонно! помпи (1ПП), що доведено в результат! пор!вняння !х з антацидами та Н2-блокаторами [9].
У результат! численних пор!вняльних рандом!зо-ваних досл!джень встановлено перевагу 1ПП щодо здатност! блокувати продукц!ю соляно! кислоти,
Рисунок 1. Патогенез стресових виразок гастродуоденальноI зони
пришвидшувати рубцювання виразок та ерозш, знижувати частоту хiрургiчних втручань i рецидив-них кровотеч при пептичних виразках, а також пщ-вищувати ефективнiсть еридикацшно! тераш! за на-явностi шфекцп Helicobacter pylori [10, 11]. До групи 1ПП входять: омепразол, езомепразол, пантопразол, лансопразол, рабепразол, як1 р1зняться м1ж собою радикалами в шридиновому й бензимiдазольному к1льцях, а також деякими фармакокiнетичними й фармакодинам1чними властивостями.
Матерiали та методи
Проанал1зовано лiкування 58 хворих у перюд 1з жовтня 2018 р. по с1чень 2019 р., як1 перебували на стацiонарному лiкуваннi у вщдш х1рургп шлун-ково-кишкового тракту ДУ «Нацюнальний шсти-тут х1рург11 та трансплантологи iM. О.О. Шал1мова» НАМН Укра!ни. З них чоловЫв — 32, ж1нок — 26. Серед пащенпв в1ком до 25 рок1в було 5 хворих, 25—60 рок1в — 36, понад 60 рок1в — 17. Середн1й в1к хворих становив 53 ± 16 рок1в. Маса т1ла 86 ± 16 кг. Ус1м хворим було виконано оперативне втручання на органах черевно! порожнини й проводилась про-ф1лактика ерозивно-виразкових уражень гастродуо-денально! зони у зв'язку з наявнютю фактор1в ризи-ку. 38 (65,5 %) хворих мали 1 фактор ризику (прийом НПЗП), 20 (34,5 %) мали 2 i б1льше фактори ризику (прийом НПЗП, наявшсть ерозивно! гастродуоде-нопатп чи виразки в анамнез1, прийом ГКС тощо).
У випадковому порядку сформовано 2 групи па-ц1ент1в по 29 ос1б, у кожн1й груп1 було по 19 ос1б, як1 мали 1 фактор ризику, i по 10 ос1б, як1 мали 2 i б1ль-ше фактори ризику.
Для проф1лактики розвитку ерозивно-виразко-вих уражень гастродуоденально! зони в пащент1в I групи використовувався Улсепан (пантопразол,
компанiя World Medicine) внутршньовенно по 40 мг кожш 12 годин, у пащенпв II групи — омепразол внутршньовенно по 20 мг кожш 12 годин у шсляоперацшному перюдь Пiсля стабiлiзацГi стану й вщновлення ентерального харчування профь лактика проводилась вщповщними препаратами в пероральнш формi. Також проводилось паренте-ральне введення 1ПП у пацieнтiв I групи — Улсепан (пантопразол) внутршньовенно по 40 мг, у пашен-пв II групи — омепразол внутршньовенно по 20 мг тд час анестези, у тому чи^ з метою профiлактики кислотоаспiрацiйного синдрому [12].
Критерп виключення з дослщження: прийом про-тягом останнiх 4 тижшв до початку обстеження анти-бiотикiв, препаратiв вiсмуту, iнгiбiторiв протонно! помпи, блокаторiв Н2-гiстамiнових рецепторiв, наявнють запальних або ерозивно-виразкових змш сли-зово! оболонки шлунка чи дванадцятипало! кишки.
Усiм хворим проводилось комплексне обстеження, що включало збiр анамнезу, фiзикальне обстеження, лабораторну дiагностику, а також шстру-ментальну дiагностику вiдповiдно до хiрургiчноi патологи. Усiм хворим у передоперацшному перь одi проведено фiброезофагогастродуоденоскопiю (ФЕГДС), за результатами яко! запальних або еро-зивно-виразкових змiн слизово! оболонки шлунка чи дванадцятипало! кишки не виявлено.
Для оцiнки ефективностi профшактики ерозив-но-виразкових ускладнень гастродуоденально! зони в ранньому шсляоперацшному перiодi в уах хворих проводилась оцiнка загального стану, наявност скарг (вiдчуття дискомфорту в ешгастрп, наявнiсть печи), оцшка лабораторних показникiв кровi. Хворим, яю мали 2 i бшьше фактори ризику в анамнезi, у I та II груш проводились ФЕГДС i добовий рН-мошторинг на 5-6-ту добу пiсля операцп.
Рисунок 2. Алгоритм оц'1нки необх'щност! профлактики стресово/ виразки в пацентв х'рурпчного про-флю (Buendgens L. et al., 2016). Píbhí доказовост'п А — велит подвШш сл'т'1 плацебо-контрольован до-сл'1дження, а також даш, отриман при метааналiзi клькох рандом'зованих контрольованих до^джень; В — одне рандом'зоване або велике нерандом'зоване досл'1дження; С — експертна думка або ретро-спективш досл'1дження; МНВ — мiжнародне нормал'зоване вщношення; АЧТЧ — активований частковий
тромбопластиновий час
т
Результати
Середня тривалiсть перебування в CTamoHapi становила 8 дiб.
Летальних випадюв не було. Ускладнення 3i сто-рони операцшно! рани (шсляоперацшна серома) вiдмiчено у 2 (3,4 %) хворих, гематома тсляопера-цшно! рани — в 1 (1,7 %) хворого. Ускладнення були лжвщоват консервативно.
Ознак гострих ерозивно-виразкових уражень гастродуоденально! зони та шлунково-кишково! кровотечi в ранньому пiсляоперацiйному перiодi не спостериалось.
Тривалiсть спостереження за рН становила 22,0 ±1,5 год у 20 пащенпв. За результатами до-бового рН-мошторингу на 5-6-ту шсляоперацшну добу пацieнтiв I i II групи, якi мали понад 2 фактори ризику, виявлено бiльшу ефектившсть кислоторегу-ляцп в I груш. Середне значення рН у I груш стано-вило 6,5 ± 1,2, у II групi — 5,9 ± 1,6 (табл. 1, рис. 3).
При 24-годинному мотторувант рН одним iз показникiв ефективносп антисекреторно! терапп е загальний час, при якому рН > 4,0. У I груш вш ста-новив 88 % вщ часу спостереження, в II груш — 76 % вщ часу спостереження (табл. 1, рис. 4).
Потребуе подальшого вивчення показник варь абельност значень рН, а також взаемозв'язку кль нiчного стану хворого, частоти розвитку шлунко-во-кишкових кровотеч i загального часу, протягом якого рН всередин шлунка < 4,0. У дослщженнях in vitro показано, що утворення кров'яного згустку вщбуваеться ефектившше, а його розчинення про-теолгтичними ферментами сповiльнюеться за умо-ви високих значень рН [13, 14]. Пепсин розчиняе тромби, що знаходяться на поверхн кратера вираз-
ки, i його акгивнiсть е рН-залежною [15]. Крiм того, in vitro функцiя тромбоцитiв суттево порушуеться при знижен рiвня рН [16].
При плановш ФЕГДС у пацiентiв I групи патологи не виявлено, в 1 (10 %) пащента II групи виявлено ерозивну гастродуоденопатго. Це доводить кращу клтчну ефектившсть препарату Улсепан (пантопразол).
Обговорення
Улсепан (пантопразол) на вщмшу вiд омепразолу не акумулюеться в органiзмi тсля прийому повтор-них доз. Так, тсля внутршньовенного введення Улсепану в дозi 40 мг/добу протягом 5 дшв вияви-лося, що показники фармакокшетики вщповща-ють таким, що отриман пiсля його однократного внутршньовенного введення. При цьому встанов-лено, що площа пiд кривою «концентрац1я — час» (Area under Curve — AUC) становила 535 мг/год/л, максимальна концентрац1я в плазмi кровi (Cmax) — 526 мг/л, перюд напiввиведення (t1/2) — 111 годин. При фармакокшетичних дослiдженнях пантопразо-лу при пероральному прийомi в дозах вщ 10 до 80 мг i внутрiшньовенному введеннi в дозi 240 мг його концентрацiя в сироватцi/плазмi кровi мала лшш-ний характер. Щ властивостi iстотно вiдрiзняють Улсепан вiд омепразолу, при шдвищенш дози якого в тому ж дiапазонi площа пiд кривою AUC змшю-еться непропорцiйно, t1/2 збгльшуеться вже пiсля однократного внутршньовенного введення [17—19].
Важливою характеристикою препарату Улсепан, що робить його лжарським засобом вибору в терапп ерозивно-виразкових уражень верхнiх вщдшв шлунково-кишкового тракту, е вiдсутнiсть необхщ-
Таблиця 1
Показник 1група II група
Тривалють спостереження за рН, год 22,0 ± 1,5 22,0 ± 1,5
МУмальне абсолютне значення рН 3,60 ± 0,87 3,54 ± 0,58
Максимальне абсолютне значення рН 6,73 ± 0,46 6,20 ± 0,46
Середне значення рН 6,5 ± 1,2 5,9 ± 1,6
Загальний час, при якому рН > 4,0 (частка вщ часу спостереження), % 88 76
Рисунок 3. Середне значення рН
Рисунок 4. Загальний час, при якому рН > 4,0
ностi корекци дози у хворих похилого вiку, а також при наявносп в пацieнтiв нирково! й печшково! не-достатностi [20].
Вщмшносп фармакокiнетики рiзних 1ПП обу-мовлеш особливостями !х взаемоди iз системою ци-тохрому Р450.
При виборi 1ПП у клiнiчному аспекгi, ^м кис-лотодепресивного ефекту, важливими е такi власти-востi препаратiв: низький рiвень взаемоди з iншими лжарськими засобами, вiдсутнiсть кумулятивного ефекту при тривалому застосуваннi, а також наяв-нiсть лiкарських форм для парентерального введен-ня й ентерального застосування, необхщних для про-фшактики й терапи ерозивно-виразкових уражень гастродуоденально! зони й шлунково-кишкових кровотеч. Пантопразол (Улсепан) вщзначаеться зна-чно меншим рiвнем лжарсько! взаемоди порiвняно з шшими 1ПП. Так, у ряд клтчних дослщжень показано, що пантопразол не взаемодiе з антацидни-ми засобами, антитрином, кофе!ном, оральними контрацептивами, етанолом, глiбенкламiдом, мето-прололом, амоксицилшом, кларитромiцином, ди-клофенаком, напроксеном, карбамазетном, дигок-сином, нiфедипiном, варфарином тощо, що дозволяе використовувати його в комплексному лжуванш й профiлактицi ерозивно-виразкових уражень у перь операцiйному й шсляоперацшному перiодi [20].
У зв'язку з рiзними фармакокiнетичними й фар-макодинамiчними особливостями 1ПП (наприклад, максимальний кислотодепресивний ефект досяга-еться при використанш Улсепану пiсля першо! дози, а омепразолу—на 7-му добу) необхвдно пролонгувати пероральну терапiю препаратом Улсепан. Тривалiсть лiкування i добова доза 1ПП визначаються шдивщу-ально залежно вiд клтчно! картини захворювання та стану слизово! оболонки шлунка. У середньому для рубцювання стресових ерозивно-виразкових ура-жень потрiбен 4-тижневий курс терапи 1ПП.
За результатами дослiдження пантопразол показав кращi результати в профшактищ стресових еро-зивно-виразкових уражень верхнк вщдшв ШКТ.
Таким чином, препарат Улсепан (1ПП пантопразол) мае низку переваг порiвняно з шшими 1ПП, а саме:
— це единий 1ПП, який зв'язуеться з цистешом 822 протонно! помпи i внаслщок цього мае най-бiльш довготривале й стiйке шпбування секрецГ! соляно!кислоти;
— мае найбшьшу рН-селективнiсть серед 1ПП, що забезпечуе добру переносимiсть i найменшу кiлькiсть побiчних ефектiв;
— низька взаемод1я з цитохромом Р450 i вщсут-нiсть клiнiчно значущо! взаемоди лiкарських засобiв, що дае безпечну та гарантовану терапiю;
— мае постшну лiнiйну передбачувану фармако-кшетику. При подвоеннi дози 1ПП, що мають нель нiйну фармакок1нетику, !х концентрац1я в сироватцi кровi буде або нижчою, або вищою за очжувану, вона непередбачувана. Це може вплинути на безпеку ви-користання препарату;
— вiдсутнiсть необхiдностi корекци дози у пащ-ентiв похилого вГку, а також при наявностi у пащен-тГв нирково! та печшково! недостатностц
— ефективнiсть препарату не залежить вщ при-йому !жг.
Висновки
За наявностi у хворого факторiв ризику розвитку стресових ерозивно-виразкових уражень верхшх ваддЫв шлунково-кишкового тракту провщне мю-це у профшактищ таких станiв займае група шпбь торГв протонно! помпи. Пантопразол — представ-ник групи шп6ггорГв протонно! помпи з доведеною ефективнiстю та перевагами порГвняно з Гншими препаратами ше! групи. Не мае значущо! взаемоди з лiкарськими засобами, що дозволяе застосовува-ти його комбшаци з препаратами, якГ використову-ються в лiкуваннi пацiентiв хГрургГчного профшю.
Застосування препарату Улсепан (пантопразол) було ефективним у профiлактицi ерозивно-вираз-кових ускладнень гастродуоденально! зони в ран-ньому шсляоперацшному перюдь
Конфлiкт штересш. Не заявлений.
Список лiтератури
1. Constantin V.D., Paun S., Ciofoaia W, Budu V., So-cea B. Multimodal management of upper gastrointestinal bleeding caused by stress gastropathy // J. Gastrointestin. Liver Dis. — 2009 Sep. — 18(3). — 279-84.
2. Гельфанд А.Н., Мартынов В.А., Гурьянов В.А., Шипи-лова О.С. Профилактика стресс-повреждений желудочно-кишечного тракта у больных в критических состояниях // Consilium Medicum. — 2005. — № 6. — 16-20.
3. Cook D., Guyatt G. Prophylaxis against Upper Gastrointestinal Bleeding in Hospitalized Patients// N. Engl. J. Med. — 2018 Jun 28. — 378(26). — 2506-2516. doi: 10.1056/NEJMra1605507.
4. Fiddian-Green R.G., McGough E, Pittenger G., Roth-man E. Predictive value of intramural pH and other risk factors for massive bleeding from stress ulceration// Gastroenterology. — 1983. — 85(3). — 613-620.
5. Knight A, Bihari D, Tinker J. Stress ulceration in the critically illpatient//Br. J. Hosp. Med. — 1985. — 33(4). — 216-219.
6. Chen C., Shi Y., Zhang X.P., Zhang P.D. Risk factors associated with stress ulcer bleeding in postoperative rectal cancer patients // Chin. J. Gastrointest. Surg. — 2012. — 12. — 1277-1281.
7. Mutlu G.M., Mutlu E.A., Factor P. GI complications in patients receiving mechanical ventilation // Chest. — 2001. — 119. —1222-1241.
8. Powell D.W. Barrier function of epithelia // American Journal of Physiology. — 1981. Ос1 DOI: 10.1152/ ajpgi.1981.241.4.G275.
9. Ritchie W.P. Prostaglandins: A surgeon's perspective // Dig. Dis. Sci. — 1986. — 31. — S. 32-4.
10. Wedemeyer R.S., Blume H. Pharmacokinetic drug interaction profiles of proton pump inhibitors: an update // Drug Saf. — 2014Apr. — 37(4). — 201-11. doi: 10.1007/s40264-014-0144-0.
11. Захарова Н.В. Ингибиторы протонной помпы с позиции эффективности и безопасности // Врач. — 2013. — T. 10. — С. 10-13.
m
12. Bliesath H, Huber R, Hartmann M, Lühmann R, Wurst W. Dose linearity of the pharmacokinetics of the new H+/K(+)-ATPase inhibitor pantoprazole after single intravenous administration // Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. - 1996May. - 34 (Suppl. 1). - S18-24.
13. Dammann H.G., Burkhardt F. Pantoprazole versus omeprazole: influence on meal-stimulated gastric acid secretion // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. - 1999. - 11(11). - 1277-82.
14. Geus W.P, Mathot R..A, Mulder P.G. Pharmacodynamics and kinetics of omeprazole MUPS 20 mg and pantoprazole 40 mg during repeated oral administration in Helicobacter pylori-negative subjects // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2000. -14(8). - 1057-64.
15. Allen M.E., Kopp B.J., Erstad B.L. Stress ulcer prophylaxis in the postoperative period // Am. J. Health-System Pharm. - 2004 March. - 6. - 588-596.
16. Hartmann M, Ehrlich A, Fuder H, Lühmann R., Emekli-bas S, Timmer W, Wurst W, Lücker P.W. Equipotent inhibition of gastric acid secretion by equal doses of oral or intravenous pantoprazole //Aliment. Pharmacol. Ther. - 1998. - 12(10). - 1027-32.
17. Morris J., KarlstadtR., Blatcher D. et al. Intermittent intravenous pantoprazole rapidly achieves and maintains gastric pH > 40 compared with continuous infusion H--receptor antagonist in intensive care unit patients // Crit. Care Med. - 2001. - 29. - A147.
18. Huber R, Hartmann M, Bliesath H. et al. Pharmacokinetics of pantoprazole in man //Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. -1996. - 34(5). - 185-94.
19. Andersson T., Cederberg C., Heggelund A. The pharmacokinetics of single and repeated once daily dose of 10, 20 and 40 mg omeprazole as enteric coated granules // Drug Invest. — 1991. — 3. — 45-52.
20. Leontiadis G.I., Sharma V.K., Howden C.W. Proton pump inhibitor treatment for acute peptic ulcer bleeding // Cochrane Database Syst. Rev. — 2010 May 12. — 5. — CD002094. doi: 10.1002/14651858.CD002094.pub4.
21. Brzozowski T., Magierowska K.., Magierowski M., Ptak-Belowska A., Pajdo R., Kwiecien S., Olszanecki R., Korbut R. Recent Advances in the Gastric Mucosal Protection Against Stress-induced Gastric Lesions. Importance of Renin-angiotensin Vasoactive Metabolites, Gaseous Mediators and Appetite Peptides // Curr. Pharm. Des. — 2017. — 23(27). — 3910-3922. doi: 10.2174/1381612823666170220160222.
22. Whittle B.J.R., Gustavsson S., Kumar D., Graham D.Y. Protective mechanisms of the gastric mucosa. — Edinburgh, London, Madrid: Churchill Livingstone, 1992. — 81-101.
23. %K0eeHK0 E.n., %KoeeHKo A.B. Bupa3KU, namoгeнemmm nidxodu do mepanii// 0apaMameKa. — 2008. — № 6. — S. 62-67.
24. Buendgens L., Koch A., Tacke F. Prevention of stress-related ulcer bleeding at the intensive care unit: Risks and benefits of stress ulcer prophylaxis // World J. Crit. Care Med. — 2016 Feb 4. — 5(1). — 57-64. doi: 10.5492/wjccm.v5.i1.57
OTpuMaHO 07.12.2018 ■
Усенко А.Ю., Манойло Н.В., Бабий И.В.
Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А.А. Шалимова НАМН Украины, г. Киев, Украина
Улсепан (пантопразол) как эффективное средство профилактики эрозивно-язвенных поражений гастродуоденальной зоны у пациентов во время оперативных вмешательств на органах желудочно-кишечного тракта
Резюме. Цель: исследование проблемы возникновения эрозивно-язвенных поражений верхних отделов желудочно-кишечного тракта, изучение функциональных механизмов защиты слизистого барьера желудка и сравнение эффективности медикаментозных средств, используемых для профилактики. Материалы и методы. В исследовании проанализирован опыт лечения 58 больных, которым были выполнены оперативные вмешательства. Всем больным проводилась профилактика развития эрозив-но-язвенных поражений гастродуоденальной зоны препаратами группы ингибиторов протонной помпы (интра-операционно и в раннем послеоперационном периоде) и
сравнивалась их эффективность. Результаты. По данным исследования, препарат Улсепан (пантопразол) по сравнению с омепразолом имеет большую эффективность относительно регуляции рН желудка и предупреждения возникновения стрессовых поражений слизистой оболочки верхних отделов желудочно-кишечного тракта. Выводы. Препарат Улсепан (пантопразол) является эффективным и безопасным средством для профилактики эрозивно-яз-венных поражений у пациентов, имеющих факторы риска, во время оперативных вмешательств. Ключевые слова: эрозивно-язвенные поражения; стрессовые язвы; Улсепан; пантопразол
O.Yu. Usenko, M.V. Manoilo, I.V. Babii
State Institution "O.O. Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Ulsepan (pantoprazole) as an effective mean for preventing erosive and ulcerative lesions of the gastroduodenal zone in patients undergoing surgical interventions on digestive system
Abstract. Background. The purpose was to study the problem of erosive and ulcerative lesions of the upper gastrointestinal tract, the functional mechanisms for the protection of gastric mucosal barrier and to compare the effectiveness of the drugs used for prevention. Materials and methods. The study analyzed the experience of treatment of 58 patients who underwent surgical intervention. All patients were prevented from developing erosive and ulcerative lesions of the gastroduodenal zone using proton pomp inhibitors (intraoperatively and in the early postoperative peri-
od), their effectiveness was compared. Results. According to the study, Ulsepan (pantoprazole) compared with omeprazole has a greater efficacy in regulating the pH of the stomach and preventing the occurrence of stress lesions of the mucous membrane of the upper gastrointestinal tract. Conclusions. Ulsepan (panto-prazole) is an effective and safe mean for preventing erosive and ulcerative lesions in patients at risk during surgical interventions. Keywords: erosive and ulcerative lesions; stress ulcers; Ulse-pan; pantoprazole
