CC BY
48Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 403-407.
УДК 811.161.2'373.7:008
УКРАТНСЬК! ФРАЗЕОЛОГ1ЗМИ З КОМПОНЕНТАМИ-СОМАТИЗМАМИ РУКА, НОГА, ОКО У ПРОЗ1 МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
Грозян Н. Ф.
РВНЗ «Кримський iнженерно-педагогiчний у^верситет», м. &мферополь
У статп анатзуються семантичт й лшгвокультуролопчш особливосп соматичних фразеологiзмiв з компонентами нога, рука, око у творах Михайла Коцюбинського
Ключовi слова: фразеолопчна одиниця, соматизм, партонiм, твори Михайла Коцюбинського, рука, нога, око.
Постановка проблемы. У мовознавчих стущях останнiх рокiв з позицш антропоцентризму й когнiтивiзму при дослщженш семантики мовних одиниць i категоризаци свiту важливим чинником виступае людський фактор, що активно репрезентуетъся в мовi за допомогою знаюв вторинно! номшаци - фразеологiчних одиниць (ФО). Фразеологiчний пласт чи не найяскравше демонструе нацiоналъно-кулътурнi особливостi мовно! системи. Фразеологiя, як зауважуе В. Жайворонок, - це та сфера мовно! дiяльностi, де, з одного боку, в мовних фактах яскраво вщбиваються етнопсихолопчш особливостi соцiуму, а з другого - ч^ко простежуеться вплив мови на формування його менталгтету [3, с. 33]. Вщтак у лiнгвiстичнiй лiтературi утверди -лася думка про те, що фразеолопчна система вщображае культурно-нацюнальну специфiку народу, а ФО е джерелом не лише мовно!, але й культурно! шформацп. У сучасному мовознавств сьогодш по-новому висвiтлюються питання утворення та функцюнування фразеологiзмiв, !х нацiонально! специфши тощо. Особливий iнтерес становлять т ФО, що найяскравiше вiдбивають народний менталгтет, традицi! та вiрування того чи шшого етносу, за якими навт закрiпилася спецiальна назва - ет-нофраземи (В. Телiя). До таких одиниць належать фразеолопзми iз компонентами-соматизмами. У роботах втизняних i зарубiжних учених (М. Алефiренка, I. Голубовсько!, М. Горди, О. Каракущ, М. Ковшово!, О. Левченко, В. Маслово!, В. Мокiенка, О.Селiваново!, Л. Скрипник, В. Ужченка, О. Тараненка, I. Тимченко та ш.) розглядалися проблеми у сферi соматично! фразеологi!. Сучаснi студi! з окреслено! проблеми засвiдчують невичерпнi можливостi обраного об'екта дослщження, дають пiдгрунтя для бшьш системно! лiнгвокультурно-антропологiчно! концепцi! тша, його нового осмислення в науковш парадигмi.
Актуальнiсть дослiдження зумовлена недостатшм опрацюванням проблем семантичного аналiзу соматичних фразеологiзмiв у прозi Михайла Коцюбинського.
Мета статт - охарактеризувати семантичш, лiнгвокультурологiчнi особливостi соматичних фразеологiзмiв з компонентами нога, рука, око у прозi Михайла Коцюбинського (на матерiалi творiв: Коцюбинський М. М. : твори в трьох томах / М. М. Коцюбинський : Дшпро, Т.1. - 1979. - 317 с.; Коцюбинський М. М. : твори в трьох томах / М. М. Коцюбинський : Дшпро, Т.2. - 1979. - 287 с.).
Мовний CBiT митця художнього слова Михайла Коцюбинського неодноразово був предметом дослщження багатьох науковщв, проте соматична фразеологiя зали-шилася поза увагою вчених.
У пропонованш статтi пiд соматичним (вiд грец. soma - тшо) розумieмо термш, що «використовують для позначення рiзноманiтних явищ в органiзмi, пов'язаних з тшом, а не психшою» [8, с. 638]. Сьогодш проблеми тшесност в полi зору широкого кола наук, що окреслюють людське тшо в рiзних соцiальних вимiрах [2; 4]. Безпе-речно, у центрi Всесвiту знаходиться Людина, що з раннього дитинства формуе в ra6i особливе нацiональне свiтобачення (картину свггу), специфiчну емоцiйну систему, яка вщображаеться в мовi, бо «кожна людина дивиться на свiт через призму сво!х бажань, емоцiй, почутпв» [7, с. 261]. На вщмшу вiд природничих i деяких гумаштарних наук, лiнгвiстику цiкавить не тшо людини як фiзичний чи бюлопчний об'ект, а семiотична концептуалiзацiя тша i його частин, тобто те, як тшо людини та його частини представлеш у звичайнш мовi й мовi тiла, причому не з точки зору спещалюта-вченого, а з точки зору звичайно!, «нашно!» людини [1, с. 78]. Систематизащя соматично! фразеологп дае уявлення про те, як носи украшсько! культури осмислюють довкшля, проектуючи на свггобудову структуру свого тiла та функцп його частин. Про це наочно свщчать ФО з компонентами-соматизмами, яю вжитi у творах Михайла Коцюбинського.
Соматизм рука означае одну iз двох верхшх кiнцiвок людини вщ плеча до кiнцiвок пальцiв. Вш е компонентом ФО в основному на основi функцiй, що виконуе ця частина тша. Широкий спектр значень мають фразеолопзми, ужит в прозi Михайла Коцюбинського iз соматизмом рука та 11 партонiми.
Рука уособлюе допомогу, тдтримку, добре ставлення до когось. Вiдсутнiсть рук сприймаеться як безпомiчнiсть. Наприклад : Сулейман дуже зрадiв, дiставши чотки, - без них вш був як без рук [6, с. 138]. Дп або рухи в поеднанш з соматизмом рука пов'язаш з результативнiстю / безрезультативнiстю дiяльностi, невмiнням / вмiнням скористатися чимось. Наприклад : А я й забув! - осмiхнувся прикро Семен. - Невже оце меш й не !хати?.. Як? Щоб я випустив з рук таку оказда? [5, с.130]. Функцiя рук як знаряддя дп мотивована у фраземi-клятвi з соматизмом рука : Xi6a б меш руки б повсихали, щоб я не витягла тебе за коси прилюдно з мое! хати!
[5, с71].
Сценарш невтомно!, копiткоl працi асоцiюеться зi стихiею вогню, жару у фразеолопчнш одиницi: [аж] горить (кипить) у руках (пщ руками) [СФУМ, с. 161]. Виконуеться, здiйснюеться i т. ш. швидко й успiшно. Наприклад : Баби мостили стши, Семен пошив по^влю - робота кипша, горiла в руках [5, с.130]; Поки бряжчали ще птчиш карбованцi, було й за холодну воду не вiзьметься, - думали, на вши зледащiе людина, а то так зразу запалився до роботи, що аж горить йому з-пщ рук [5, с. 309].
Неробство в укра!нських фразеолопзмах пов'язуеться iз стереотипом бiлих рук, що представлено у творах Михайла Коцюбинського : Розбити пута, що вщ в^ ско-вують бiлi, неробочi руки, скинути полуду з очей i чесно та смiливо звернути скривдженим те, що до !х належить [5, с.161]. ФО iз компонентом рука експлiкують сприйняття цього соматизму як органу биття. Наприклад : Йому [Максиму] аж руки
404
свербши до бшки, а слина так летша з рота за кожним словом [5, с. 41]. Руки е складниками жестових ФО, що позначають стан бездiяльностi, збайдужшосп. Наприклад : З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсiм опустила руки [5, с. 34].
Соматизм палець як одна iз вщдалених один вiд одного рухомих кшщвок кистi утворюе фразеологiзм на основi сво!х анатомiчних ознак. Наприклад, окремють роз-ташування: як палець. Без сiм'!, без рiдних, без близьких i т. iн. [СФУМ, с. 481]. Наприклад : Адже самi знаете, як погано, коли чоловш один, як палець... [5, с. 49]. Трапляються у творах Михайла Коцюбинського жестовi фразеолопзми з партошмом палець. Наприклад: Чи мав я хоч одну чисту радють, чи хоч раз почув задоволення од сповнення кращих, людських обов'язюв, хоч пальцем, наприклад, кивнув для того, або в тш темнш безодш, яка недавно мало не поглинуло мене, хоч трохи розвиднилось? [5, с. 263]. Псевдомотивованими та референцшно парадок-сальними можна вважати ФО хоч виколупай з пальця. Дютати що-небудь невщомо звiдки або будь-якою цшою [СФУМ, с. 74]. Наприклад : Хоч виколупай з пальця, а дай!.. [5, с. 96].
Партошм плече - це частина тулуба вщ ши! до руки. Плечi е складниками ФО, що позначають почуття страху, хвилювання. Наприклад : Вш [Йон] школи не сумшвався в iснуваннi вщьом на свiтi, i тепер мороз хапав його за плечi од одно! думки, що його рщна донька - вщьма [5, с. 274].
Функцюнальна спроможнiсть нiг асощюеться з упевненiстю, самостiйнiстю людини, !! матерiальним i соцiальним становищем. Наприклад : Гнат став на ноги, зробився хазя!ном [5, с. 76]; За чотири роки служби склав вш сто п'ятдесят карбованщв; на щ грошi купить вiн собi грунт, що за три сотш продае пан Янковсь-кий такий в !х селi (катеринку, може, позичить Роман, а п'ятдесят пан почекае), од-ружиться з Домною i якось,дасть бог милосердний, стане на ноги! [5, с. 110].
Найбшьш представленим у фразеологi! Михайла Коцюбинського серед партонiмiв голови людини е орган сприйняття око. ФО з компонентом око позначають, ^м спектру зорового сприйняття, спостережливють, знання, правильну оцiнку дiйсностi, досвщченють, кмiтливiсть. Метафоричнi компоненти у зворотах представ-ляють уподiбнення в етносвщомосп цього партонiма до рухливого предмета : Очi в не! розб^лися; все !! цiкавило у тих не знаних !й iстотах [5, с.293]; Старi правовiрнi кидали на не! недобрим оком [6, с.154]; Параскща могла довго отак просиджувати, упиваючись солодкими, барвистими мрiями, але доволi було, щоб око н впало на ма-леньке, вмазане в стану дзеркальце - i всi !! мрi!, все щастя !! щезла, мов дим [6, с.271]; Очi в нього лiзли на лоб й обличчя налилось кров'ю [6, с. 161].
Уявлення про рухливють ока доповнюеться в на!вно-анотомiчнiй картинi етно-су враженнями про здатнiсть очей випромiнювати св^ло, що стае експресивним по-значенням психоемоцiйних, рiдше фiзiологiчних станiв людини залежно вiд конотацi! слiв чи спектра знаюв вогню, свiтла. Наприклад : Теплом розшлялось вино по талу; в оцi блиснув огник... на серцi стало легко, в головi ясно, ноги та руки набули силу й рухливють [5, с. 247]; - Ви пам'ятаете той апарат? - радюно скрикнув вш, i вогник блиснув йому в ощ, але вмить погас. - Гарна була машина. Отож той апарат i ставсь почасти причиною змши в мому житта [5, с. 259 ]; Ч-чорт ого знае! - низав вш плечима, i очi в нього горши, а вуха свгтилисьна сонцi [6, с. 140];
405
Блще обличчя св^илось у нього, немов при мюящ, а 04i горiли вiд згадки [6, с. 160]; Бекiровi 04i горiли, як двi жаринки, червош вуха свiтились, як мiсяць на сходi [6, с. 163].
Око людини аналопзуеться i3 гострим предметом, що у ФО перетворюються на ознаки пильного, прискшливого погляду. Свердлити/ просвердлити поглядом. Пильно, пронизливо дивитися на кого-, що-небудь [СФУМ, с. 630]. Наприклад : Вш стали обережними, як на вловах, тшьки Мемет кишв i рвався наперед, просверд-люючи жадним оком скелю [6, с. 98]; Послана на кушетщ й неторкана постiль особливо рiже око [6, с. 111]; Його [Лазаря] обступили, питали, кололи очима [6, с. 203]; релевантносп поведшки, а також кокетування : Надворi завiрюха, снiг летить в оч^ а я сиджу на санках - i ввижасться меш вечiр теплий з пахощами весняними, з хрущами, з вишником, бшим вiд цвiту рясного, а на перелазi сперлась Марiя i грае до мене очима... [5, с. 147]; Вона [Гашща] здивовано озирнулась на Йона, що, сяю-чи вщ поту й задоволення, грав до не1 очима та мщно тримав за руку [5, с. 237]; -Вщдай! - змагалась вона [Гашiца] сердитим голосом, хоч очi так i грали до парубка [5, с. 238].
До вщчутпв людини, пов'язаних iз подразненням ока, апелюють ФО зi значен-ням певно1 перешкоди : Се вже меш десь так бог дав, зняв бшьма з очей, щоб я других, розумшших та сильшших за себе, навiв на стежку [5, с. 123]; Розбити пута, що вщ вiку сковують бiлi, неробочi руки, скинути полуду з очей i чесно та смшиво звернути скривдженим те, що до ix належить [5, с. 161]; - Бачив я, та мов не бачив, а тепер меш розвинулось, полуда з очей спала. [5, с. 302].
Асощативно мотивоваш ФО iз компонентом око, вжит у творах Михайла Коцюбинського, також поповнюють концептосферу часу: - А се що? - скрикнула вона на всю хату, аж хлопщ жахнулися вщ несподiванки. - А се що за вигадки? Ще я не дiждалася, щоб ти, запашвши, гордував ма^р'ю мужичкою?! Так ти ж не дiждеш, сякий-не-такий сину!.. - I Наумиха, як оком мигнути, вхопила граматку та вкинула ïï у пiч [5, с. 108].
Отже, дослщжеш ФО з компонентами рука, нога, око у творах Михайла Коцюбинського дають можливють резюмувати : найважлившу роль у процесах фразеолопчно].' номiнацiï вiдiграють етнiчнi стереотипи, що фшсують за частинами тша людини рiзнi функцiональнi властивостi.
Перспективу дослщження визначаемо в подальшому осмисленш й описаннi се-мантичних i лшгвокультуролопчних особливостей усix соматичних фразеологiзмiв у творах Михайла Коцюбинського.
Перелж умовних скорочень
СФУМ - Словник фразеолопзм1в украïнськоï мови [уклад.: В.М. Бшоноженко та in.] - К. : Науко-ва думка, 2003. - 1104 с.
Список л^ератури
1. Аркадьев П.М. Семиотическая концептуализация тела и его частей. Признак «форма»/ Аркадьев П.М., Крейдлин Г.Е., Летучий А.Б. // Вопросы языкознания. - 2008. - № 6. - С. 78 - 97.
2. Гомшко О. Метаф1зика тшесносп : концепт тша у фшософському дискурс / Ольга Гомшко. -К. : Наукова думка, 2001. - 340 с.
406
3. Жайворонок В. В. yKpaïHCbKa етнолшгвгстика : нариси / В. В. Жайворонок. - К. : Дов1ра, 2007. -262 с.
4. Косяк В.А. Людина та ïï тшесшсть у р1зних формах культури: досвщ фiлософськоï iнтеграцiï : автореф дис. на здобуття наук. ступеня д-ра фшософ. наук: спец. 09.00.04. «Фшос. антрополопя, фшо-софш культури» / В.А. Косяк. - К., 2006. - 36 с.
5. Коцюбинський М. М. : твори в трьох томах / М. М. Коцюбинський : Дншро, Т.1. - 1979. - 317 с.
6. Коцюбинський М. М. : твори в трьох томах / М. М. Коцюбинський : Дншро, Т.2. - 1979. - 287 с.
7. Маслова В.А. Homo lingualis в культуре: Монография / Маслова В.А. - М.: Гнозис, 2007. - 320 с.
8. Словник шшомовних слш : 23000 слш та термшолопчних сполучень / [уклад. Л. О. Пустовгг та ш.]. - К. : Довiра, 2000. - 1018с.
Грозян Н. Ф. Украинские фразеологизмы с компонентами-соматизмами нога, рука, глаз в прозе Михаила коцюбинского / Н. Ф. Грозян // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 403-407.
В статье анализируются семантические и лингвокультурологические особенности соматических фразеологизмов с компонентами нога, рука, глаз в произведениях Михаила Коцюбинского.
Ключевые слова: фразеологическая единица, соматизм, партоним, произведения Михаила Коцюбинского, рука, нога, глаз.
Grozyan N.F. Ukrainian phraseologisms with somatisms leg, arm, eye in the prose of michael kotsjubin-sky / N.F. Grozyan // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 403-407.
This article analysis semantic and lingvoculturological peculiarities of the phraseologisms with soma-tisms leg, arm, eye in the works of Michael Kotsjubinsky.
Key words: phraseological unit, somatism, partonym, Michael Kotsjubinsky works, arm, leg, eye.
Поступила в редакцию 11.10.2012
407
