CC BY
185
УДК: 327(477+474.2)
С. І. Хорошенюк, провідний фахівець
Україна-Естонія: співробітництво в галузі культури, освіти та
науки
Охарактеризовано та проаналізовано основні етапи встановлення партнерських зв ’язків між Україною та Естонією у зазначених галузях. Досліджено важливість цього співробітництва та його вплив наукраїно-естонські взаємовідносини..
Ключові слова: Україна, Естонія, культура, освіта, наука, громада.
Актуальність проблеми. Українсько-естонські відносини в галузі освіти, науки та культури мають давні традиції і сягають корінням у ХУШ ст. Саме тоді у Тартуському університеті з’явилися перші українські студенти.
Актуальність теми обумовлена важливістю становлення, поглиблення та розвитку двостороннього співробітництва в галузі освіти, науки та культури для обох країн.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками тему досліджують вітчизняні на зарубіжні науковці. Незважаючи на окремі вагомі наукові праці, присвячені питанням співробітництва в цілому, ступінь вивчення саме цієї тематики можна оцінити як недостатній, що актуалізує значення її наукового аналізу.
Серед дослідників слід відзначити доробок К. Вітман, В. Коник, Г. Г одини, М. Литневскої
Виклад основного матеріалу. На сьогодні правовою основою україно-естонського співробітництва в галузі освіти і науки є Угода між Урядом України та Урядом Естонської Республіки про співробітництво в галузі культури, освіти та науки від 16 березня 1994 р. За цією Угодою Сторони заохочуватимуть і підтримуватимуть прямі контакти і співробітництво між університетами, іншими навчальними закладами та науково-дослідними
установами обох країн, сприятимуть обміну вченими, викладачами, фахівцями та студентами; заохочуватимуть обмін інформацією, документами та публікаціями, що стосуються освіти, науки та культури; сприятимуть вивченню та викладанню мови, літератури та історії культури другої країни [12].
Ще одним важливим документом, що сприяв подальшому розвитку та поглибленню двостороннього співробітництва в галузі освіти, науки та культури, є Угода між Урядом України та Урядом Естонської Республіки про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені від 6 лютого 1996 р., за якою Сторони домовилися про визнання (еквівалентність) документів державного зразка про загальну середню освіту, видані в Україні та Естонській Республіці, при продовженні освіти на подальшому рівні відповідно до чинного законодавства кожної сторони, а також про визнання (еквівалентність) дипломів та атестатів про закінчення професійно-технічних навчальних закладів, ВНЗ І-ІУ рівнів акредитації та документи державного зразка про наукові ступені [11].
З метою обміну зразками підручників, посібників, навчальних програм; вивченні історії, мови і літератури, географії і фольклору двох країн; обміну учнями, студентами, магістрантами, аспірантами, докторантами в 2002 р. було підписано Протокол про співробітництво між Міністерством освіти і науки України і Міністерством освіти Естонської Республіки. Відповідно до положень цього документа сторони сприятимуть, по можливості, створенню залежно від національного складу населення і потреб своїх громадян мережі дошкільних навчально-виховних закладів і загальноосвітніх шкіл з естонською мовою навчання в Україні і з українською мовою навчання в Естонській Республіці, залежно від національного складу населення і потреб своїх громадян. Фінансові умови погоджуватимуться в кожному конкретному випадку за один рік до початку навчального року [10].
В цей час відновлюються старі або встановлюються нові прямі контакти між навчальними закладами України та відповідними університетами Естонії,
які в країні є центрами вищої освіти та водночас науково-дослідницькими осередками.
Встановлено контакти між Національним технічним університетом України «КПІ» та Талліннським технічним університетом. На початку лютого 2002 р. естонська делегація на чолі з ректором Талліннського технічного університету перебувала в Києві, де було підписано відповідний документ про співробітництво [7].
Партнерські зв’язки встановлюються між Талліннським університетом «Конкордія» і Києво-Могилянською академією, Тартуським сільськогосподарським університетом і Українським Національним сільськогосподарським університетом.
З 2004 р. сім українських вищих навчальних закладів розвивають співробітництво з шістьма естонськими вищими освітніми закладами. Це, зокрема: Національний технічний університет України «Київський
політехнічний інститут» та Талліннський технічний університет; Дипломатична академія України при МЗС України та Естонська школа дипломатії; Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова і Талліннський педагогічний університет (з 2005 р. - Талліннський університет); Національний аграрний університет України та Тартуський аграрний університет; Естонська бізнес-школа та Київський національний економічний університет і Київський інститут міжнародного менеджменту; Одеський національний морський університет та Естонська морська академія [2].
У 2004 р. укладено також угоди про співробітництво між Естонською бізнес-школою та Національним економічним університетом України, а також Київським інститутом міжнародного менеджменту. 3 липня 2005 р. в Таллінні угоду про співробітництво було укладено між Одеським національним морським університетом та Естонською морською академією.
В рамках домовленостей про співробітництво між Дипломатичною академією України та Естонською школою дипломатії три групи молодих
українських дипломатів мали можливість протягом 2004-2006 рр. пройти двотижневі стажування в Естонській школі дипломатії, познайомитися з естонським досвідом інтеграції до ЄС і НАТО, а група з десяти молодих естонських дипломатів у 2005 р. стажувалася у Києві. Крім цього, українські студенти мають можливість навчатися в Естонській школі дипломатії протягом навчального року.
В рамках розвитку співробітництва між академіями наук двох країн у липні 2005 р. на запрошення президента Національної академії наук України Б. Патона у Києві перебувала делегація Естонської академії наук на чолі з її президентом, а у березні 2007 р. Естонію відвідала делегація Національної академії наук України [14].
Також розширюється співробітництво між містами та регіонами двох країн, суб’єктами підприємницької діяльності, установами культури та освіти. Зокрема, налагоджено дружні зв’язки між містами Іллічівськ та Маарду, Саки та Кохтла-Ярве, Феодосія та Пярну, Іллічівськ і Нарва, Івано-Франківськ і Тарту. На позитивну оцінку заслуговує розвиток контактів між Івано-Франківською областю і Тартуським повітом, а також містами Київ та Таллінн (у рамках Меморандуму про дружбу). На сьогодні партнерські відносини встановлено між вісімнадцятьма парами міст та регіонів двох країн.
Слід згадати і програми культурного співробітництва, які були підписані між сторонами. Зокрема, перша така програма була укладена на 1997-1998 роки. В ній зазначалося, що у галузі театрального мистецтва країни підтримуватимуть встановлення прямих контактів між драматичними, ляльковими та іншими театрами. Українська сторона прийняла естонський драматичний театр для участі у Міжнародному фестивалі країн Чорноморської конвенції «Херсонеські ігри» у липні 1997 р. (до 15 осіб). Естонська сторона також запросила один український театр для участі в міжнародному фестивалі «Балтоскандал» (червень 1998 р. ). Також було заплановано проведення днів культури. Українська сторона провела Тиждень естонського кіно за участю делегації естонських діячів кіно (до 5 осіб) у лютому-березні 1997 р.,
а естонська сторона у відповідь - Тиждень українського кіно за участю делегації українських діячів кіно у серпні 1998 р. [9].
16 травня 2001 р. у Таллінні було підписано Програму культурного співробітництва на 2001-2003 рр. між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури Естонської Республіки, в якій належну увагу приділено підтриманню діяльності українських культурних товариств.
Серед позитивних прикладів гуманітарної співпраці двох країн можна навести допомогу українських земляцтв міст Нарви і Сілламяє українському Національному фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна-дітям», коли дві дитячі установи м. Житомира отримали дитячі речі.
Існує обопільний інтерес щодо взаємодії у цьому напрямку співробітництва. Про це насамперед свідчить кількість делегацій, які протягом останніх років відвідали Україну та Естонію. Так, у 2004 р. Україну відвідало 11 офіційних делегацій естонських міст та регіонів, а Естонію - 10 українських делегацій, зокрема з Броварів, Одеси, Ялти, Канева, Миргорода та Умані.
Статистика показує, що на території Естонської Республіки на 2010 р. проживає більше 30 тис. українців. Всього тут проживає близько 1 млн 325 тис. мешканців [3].
Виявляється, що українці за кількістю населення посідають серед естонців третє місце після росіян. Але українців у цій дивовижній країні високо цінують корінні мешканці. Зі слів пана Яна Хейна, посла Естонії в Україні, українці завжди були дуже енергійні, займали активну життєву позицію, дуже організовані, брали активну участь у державному житті Естонії, не відокремлюють себе від подій у ній. Можливо, саме тому, що українці спокійно та доброзичливо поводяться в Естонії, вони також мають відношення до місцевого самоуправління. А взагалі, українці там мудро використовують можливості, які їм надають Естонія та українська підтримка. Естонська влада робить усе, аби українці могли задовольняти свої культурні потреби, зберігати власну національну ідентичність. Ситуація з українською громадою в Естонії певною мірою є особливою. Її молоді представники, а надто народжені вже
в Естонії, на жаль, у своїй більшості поступово втрачають рідну мову і культуру, а з ними й національну ідентичність. Процеси асиміляції національних меншин, насамперед тих, які не є автохтонами в даній країні, а виникли внаслідок порівняно недавньої міграції і не розселені компактно, -явище, притаманне багатьом країнам світу. Але тут йдеться про те, що молоді українці долучаються переважно не до естонської, а до російської громади країни. Значна ж частина російської, чи, точніше, російськомовної, спільноти Естонії, попри титанічні зусилля тамтешньої влади, після її інтеграції в життя країни, досі не почувається частиною естонської політичної нації, не бажає приймати естонське громадянство [4].
Нині в Естонії функціонують більше 120 національних культурних товариств, діяльність яких підтримується такими державними установами, як Бюро міністра народонаселення, Міністерство освіти і науки, Міністерство культури Естонської Республіки. Крім того, національні культурні товариства мають підтримку від місцевих органів самоврядування. Так, з бюджету Міністерства культури Естонії за період з 1996 по 2003 р. було виділено понад 7 млн крон (600 тис. дол. США), зокрема для підтримки представлених національними культурними товариствами проектів. Для забезпечення освітньо-культурних потреб українських громад протягом 2000-2004 рр. Міністерством культури було виділено більше 525 тис. естонських крон (близько 45 тис. дол. США) [13].
На даний момент у всіх регіонах країни діють українські організації, більшість з них входять до Конгресу. При Конгресі українців Естонії діють шість самодіяльних творчих колективів: хори «Мрія» (Таллінн), «Родина» (Нарва), вокальні ансамблі «Відлуння» (Таллінн), «Червона калина» (Раквере), «Смерічка» (Ойзу), ансамбль авторської пісні «Надвечір’я» (Таллінн), а також професійна фолк-рок група «Свята ватра» [5].
Першу українську організацію в Естонії - Українське земляцтво - було створено ще 1988 р. До середини 90-х років воно було єдиним, потім було засновано українське товариство у Нарві, у Таллінні з’явилася «Просвіта».
У червні 1998 р. було створено Союз українок Естонії (СУЕ), яким керує Лілія Чекальська. Це некомерційна громадська організація. Мета об’єднання -через жінку як носія національного начала зберігати ідентитет естонських українців. Діяльність організації спрямована на збереження мови, культури, народних традицій і фінансово підтримується Міністерством культури Естонської Республіки. Пріоритетним напрямком є робота з дітьми.
З 1998 р. СУЕ є членом Асоціації народів Естонії, а з жовтня 2000 р. -Світової Федерації українських жіночих організацій. З січня 1999 р. при СУЕ діє дитячий танцювальний ансамбль «Каблучок». Однією з найбільш значних подій у діяльності СУЕ стала перша в історії українських організацій Естонії наукова конференція «100 років українських громад в Естонії». Конференція відбулася в листопаді 1998 р. у рамках організованих разом з українським земляцтвом днів української культури, що були присвячені 100-річчю українських організацій Естонії та 10-річчю УЗЕ. Відчутним внеском у пропаганду українського народного мистецтва в Естонії стала організована СУЕ в липні 2000 р. виставка вишивки заслуженої художниці України Віри Роїк [6].
Українська громада Естонії дуже істотно відрізняється від аналогічних громад в інших державах Європейського Союзу, - наприклад, Португалії чи Греції. Там українці - переважно заробітчани, більша частина їх перебуває в країнах ЄС нелегально, строк дії їхніх туристичних віз давно минув. Невідомо, скільки з них, заробивши трохи грошенят, повернуться зрештою в Україну, а скільки спробують (якщо дозволять) залишитися назавжди. В Естонії ж практично всі тамтешні українці є постійними жителями і живуть на абсолютно легальних підставах. Ті, хто після відновлення незалежності Естонії 1991 р. захотів повернутися в Україну чи виїхати до Росії (а їх було дуже небагато), зробили це ще на початку 90-х років. Решта ж виїздити з Естонії не збирається.
Також не можна не згадати про життя естонської діаспори в Україні. З різних причин естонці опинилися на території України, найбільше їх в Криму.
У Львівському історичному архіві є документ про існування у Львові консульства Естонської Республіки у 1923-39 рр. при вулиці Рацлавіцкій (тепер - вулиця Самчука). При ознайомленні з його діяльністю з’ясувалося, що консульство займалось суто економічними проблемами і діяльністю торгових фірм Естонії у Львові і Галичині. Очевидно, що працівники естонського консульства та їхні родини проживали у Львові.
У Львові в грудні 1996 р. зареєстровано Західно-Український відділ естонського земляцтва. Основним його завданням є створення умов для взаємного спілкування осіб естонської національності, збереження ними мови та культурних традицій. Зараз львівське земляцтво налічує 23 члени і майже всі вони з вищою освітою, в тому числі колишні політв’язні і репресовані. За період його існування проводилися спільні святкування національних і релігійних свят, вивчення естонської мови та інші культурні заходи [1].
На кошти посольства Естонії організовувалися літні відпочинки на базах в Карпатах, де викладачі з Естонії проводили вивчення мови і читали лекції з вивчення побуту естонців. Також організовувалися поїздки на конференції в естонські поселення в Криму. Львівські естонці приймали представників посольства Естонії в Україні, а також членів естонського товариства Києва.
Під час святкування 750-річчя Львова відбулася зустріч з представництвом Естонії та мерами міст Таллінна і Тарту.
У 1994 р., після підписання між урядами Угоди про співробітництво в галузі культури, було зареєстроване естонське земляцтво України під головуванням Віктора Кирвела. До складу земляцтва входять п’ять регіональних підрозділів: харківське, львівські, київські та кримське естонські товариство культури.
Зовсім мало українців знають про те, що естонці мають пряме відношення до Криму. Між тим перші естонські поселенці прибули до Перекопа у травні 1861 р.
Завдяки фінансовій підтримці уряду Естонії і Державного комітету з питань національностей і міграції України 12-14 червня 1998 р. в Криму разом із Кримським етнографічним музеєм проводилися перші дні естонської культури [16].
В 2004 р. у Симферополі вийшов у світ перший випуск інформаційної літературно-художньої газети кримського естонського товариства культури «Кріммі Еестласед», тобто «Кримські естонці». Її видрук фінансує посольство Естонії в Україні. За словами головного редактора цього видання, голови естонського товариства Мері Нікольської, це перша газета етнічних естонців Криму. Її мета - розвиток національної культури, сприяння відновленню традицій і мови естонців, які мешкають в Криму та інших регіонах України. У газеті також публікуються новини сучасної Естонії, історичні матеріали про кримських естонців, інформація про заходи естонської діаспори, а також проводяться уроки естонської мови, національної кухні, друкуються літературно-художні твори естонських авторів. Поки що газета виходить щоквартально накладом 500 примірників [8].
Ще одна цікава справа Кримського естонського товариства культури -вивчення рідної мови у школі села Олександрівка Красногвардійського району. У ній навчаються діти з родин кримських естонців, які мешкають у селі Краснодарка. За словами Мері Нікольської, це найбільше з естонських сіл у Криму - тут налічується більше 50 естонських родин. Угода про викладання естонської мови кримським школярам була підписана директором Олександрівської школи Іриною Супрун і радником міністра Естонії з мовних питань Юрієм Вальге ще в 2001 р.
Висновки. Головний напрямок діяльності організацій української діаспори Естонії - формально культурно-просвітницький. З метою збереження національної культури та рідної мови, традицій та звичаїв українського народу
організовуються концерти, виставки, лекції з історії України, проводяться літературно-музичні вечори, присвячені ювілейним датам видатних українських діячів та пам’ятним датам в історії українського народу, однак усі заходи у більшості мають локальний характер, за винятком комплексу заходів, які ініціюються і проводяться посольством України в Естонії. Приклади участі членів товариств в економічному співробітництві між Україною та Естонією практично відсутні.
Проблемними питаннями у сфері забезпечення прав українців в Естонії залишаються недостатнє опанування ними естонської мови, безробіття, невизначеність статусу громадянства, низьке знання української мови, вплив російських мас-медіа.
Література
1. Бишкевич, Я. Естонці у Львові нескорені. Часопис Львівської обласної спілки політичних в’язнів України. - Режим доступу: http://neskoreni.lviv.ua/nomer/955 (Дата перегляду 13.01.2012).
2. Вітман, К. Мовна політика Естонії: джерела і наслідки застосування / К. Вітман // Політ. менеджмент. - 2006. - № 4. - С. 57.
3. Година, Г. Ян Хейн: Шляхи Естонії та України до незалежності дуже схожі //
Український погляд. - 23.02.2010. - Режим доступу:
http://www.ukrpohliad.org/news.php/news/2561 (Дата перегляду 25.02.2012).
4. Горянская, О. И рушнык вышываный на щастя дала... // Молодеж Эстонии. - 1999. -12 мая. - Режим доступу: http://www.moles.ee/99/May/12/4-2 html (Дата перегляду
13.03.2012).
5. Коник, В. Конгрес українців Естонії / В. Коник // Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра: матер. наук.-практ. конф. - Донецьк: Донецьке обл. відділення Товариства «Україна-Світ», Укр. культурологічний центр, 2008. - С. 174.
6. Курс, О. Несколько слов о контактах между Эстонией и Крымом / О. Курс // Кріммі Еестласед. - 2004. - № 2. - Режим доступу: http://www.kredor.ee/ke.html (Дата перегляду 02.03.2012).
7. Литневска, М. Кто такой украинский эстонец и что послужило образованию эстонской общины в Украине? / М. Литневська // Кріммі Еестласед. - 2008. - № 15. -Режим доступу: http://www.kredor.ee/ke.html (Дата перегляду 18.02.2012).
8. Никольская, М. От редактора / М. Никольская // Кріммі Еестласед. - 2004. - № 1. -Режим доступу: http://www.kredor.ee/ke.html (Дата перегляду 18.02.2012).
9. Програма співробітництва між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури Естонської Республіки на 1997-1998 роки від 20.02.1997 р. -Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1079.4570.0 (Дата перегляду 25.02.2012)
10. Протокол про співробітництво між Міністерством освіти і науки України і Міністерством освіти Естонської Республіки. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1079.1142.0 (Дата перегляду 25.02.2012)
11. Угода між Урядом України та Урядом Естонської Республіки про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені від 06.02.96. - Режим доступу: http://library.sumdu.edu.Ua/ugoda/1/1_22.doc (Дата перегляду 25.02.2012)
12. Угода між Урядом України і Урядом Естонської Республіки і про співробітництво в галузі культури, освіти і науки. - Режим доступу: http://uazakon.com/documents/date_6k/pg_gvcoou.htm (Дата перегляду 10.03.2012)
13. Українська громада в Естонській Республіці (інформаційно-аналітична довідка). -Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/estonia/en/publication/content/26845.htm (Дата перегляду 13.02.2012)
14. Українсько-естонські відносини.. - Режим доступу:
http://www.mfa.gov.ua/estonia/ua/7183.htm (Дата перегляду 13.02.2012)
15. Эстония- Краснодарка- Александровка. Шаг за шагом. // Кріммі Еестласед. -
2009. - № 18. - Режим доступу:
www.kredor.ee/Kromskie_estontso/Krimmi_eestlased_18.pdf (Дата перегляду
13.02.2012)
Украина-Эстония: сотрудничество в области культуры, образования и науки.
Хорошенюк С. И.
Охарактеризованы и проанализированы основные этапы установления партнерских связей между Украиной и Эстонией в этих областях. Исследованы важность этого сотрудничества и его влияние на украино-эстонские отношения.
Ключевые слова: Украина, Эстония, культура, образование, наука, общество.
Ukraine-Estonia: cooperation in culture, education and science.
Khoroshenyuk S. I.
Main stages of establishing partnership relations between Ukraine and Estonia in above mentioned areas were described and analyzed in the article. The author investigates the importance of this cooperation and its impact on Ukraine-Estonian relations.
Key words: Ukraine, Estonia, culture, education, science and community.
