CC BY
19
1СТОРИЧН1 НАУКИ
УДК 371 (477.62-2=14« 1864/1917»(045)
С.С. Арабаджи
НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС В ЗЕМСЬКИХ ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ МАР1УПОЛЬСЬКОГО ПОВ1ТУ
Стаття присвячена розгляду переб1гу навчального процесу в земських початкових закладах освти в Мар1упольському пов1т1 у II пол. ХХ - на початку ХХ ст. Надана ¡нформащя щодо термту навчання в школах, анал1зуються причини пропуств занять учнями. З'ясоват предмети та тижневе навантаження школяр1в, основы заняття на перервах, причини та види покарань.
Ключовi слова: земськг школи, навчальний процес, Маргупольський повт, шкгльна програма.
До середини Х1Х ст. в Росшськш Гм^ри не юнувало чггко'1 системи народно! освгш. Проведення шкшьно! реформи 1864 р. та прийняття «Положення про початковi народш училища» вщ 25 травня 1874 р. визначили основш напрями розвитку шкшьного будiвництва: було видшено кшька типiв шкiл та визначено !х приналежнiсть до рiзних вiдомств. Провщне мiсце в структурi освiти було визначено земським навчальним закладам.
Вщомо, що по мiрi проходження шкшьно! програми вiдбуваeться не тiльки збшьшення обсягу знань, а й зрушення в нормах, звичках, смаках, що регулюють повсякденну поведiнку людини. Вщ того, як органiзовано навчальний процес, багато в чому залежить яюсть здобутих знань учнями тому, обрана для дослщження тема вирiзняeться значною актуальнiстю.
На сьогоднiшнiй день в юторюграфи тема органiзацГi навчального процесу висвплена фрагментарно. Тому необхiдно звернутися до загально! iсторiографГi iсторГi розвитку земських початкових закладiв, яка е досить багатою та рiзноманiтною. Дослщженню дiяльностi земств присвятили сво! пращ ще !х сучасники. У сво'1'х працях вони доводили ефективнiсть освггаьо! дiяльностi земств, вiдобразили деякi аспекти навчального процесу тощо [17].
Для радянсько! iсторiографГi було характерним дослщження дiяльностi земств у галузi початково! освiти на загальноросiйському рiвнi. Однак слщ видiлити грунтовну працю з ютори народного просвiтництва В. Борисенка, в якш автор всебiчно дослщив становлення та розвиток початково! освгш в Укршш протягом 60-90-х рр. Х1Х ст. [12].
Характеризуючи стан науково! розробки теми, необхiдно вщзначити, що зi здобуттям Украшою незалежносп, проблематика розвитку земсько! освiти активно почала розроблятися й в региональному вимiрi. Наразi можна видiлити певну кшькють праць з ютори становлення земсько! освiти в Марiупольському повт, в яких автори тим чи шшим чином торкалися навчального процесу в початкових школах. Значний науковий штерес становлять пращ Л. Лихачово! та С. Нестерцово!, в яких висвплено, середньостатистичний термiн навчання учшв в земських школах повiту, тижневе навчальне навантаження, що було у школярiв тощо [18].
Дослiдженням розвитку народно! освгш в Марiупольському повт i окремо в грецьких селах займалися А. Гедьо [13; 14], Л. Якубова [30], Н. Бацак [11], С. Арабаджи [9;
10], О. Сараева [28], Г. Чупшко [29], тощо. У цшому ж в юторюграфи проблематика побудови навчального процесу в земських школах жодного разу не була видшена в окрему тему наукового дослщження. Необхiднiсть комплексного вивчення ще' теми й стало мотивацiйним чинником дослщження.
Джерельна база розвiдки базуеться на актових, дiловодних, описово-статистичних джерелах, матерiалах перюдично'' преси та особового походження. Дiловодна документацiя репрезентована звггами та журналами засiдань Марiупольськоi повггово'' земсько'' управи.
Враховуючи недостатню вивченють проблеми, мета статтi - висвплити перебiг навчального процесу в земських початкових школах Марiупольського повiту у другш половинi Х1Х - на початку ХХ ст. Мета передбачае розв'язання наступних дослiдницьких завдань: визначити тривалють навчального року, вiк учшв та норму кiлькостi школярiв в класах, перерахувати предмети та поабники по яким навчалися дiти, проаналiзувати причини пропускiв занять та покарань учшв, з'ясувати причини вибування дней зi шкiл протягом навчального року тощо.
На початку становлення земсько'' освiти в Марiупольському повт навчальний процес не представляв чигсо' впорядковано'' системи. В результатi обстеження земських шкiл училищною радою в 1874 р. було з'ясовано, що в одних початкових закладах навчальний рж починався з першого серпня, в iнших з першого листопада. Припинялися заняття за особистим ршенням вчителiв, в одних училищах на початку березня, в iнших - у червш [22, с. 113]. Оскшьки часто дiти навчалися впродовж тшьки чотирьох мiсяцiв, в 1906 р. земська управа рекомендувала ввести термш навчання в початкових школах з першого вересня по десяте травня [3].
Учнi приймалися до навчального закладу протягом усього навчального року [22, с. 113]. При встут до навчального закладу документа на дитину вщ батьюв не вимагалися. Дiти приймалися з 9^чного вiку, але дана вимога не завжди дотримувалася. Наприклад, в 1885/1886 навчальному роцi 8-рiчки були допущен до навчання в дев'яти школах повпу. Загальне число 8-рiчних учшв та учениць становило 70 оаб, що ледь складало 1,1% вщ уае'' кiлькостi учнiв у повт [20, с. 34].
Майже ва 8^чш учнi навчалися в школах, розташованих в росiйських селищах, де злидш змушували батькiв рано залучати дiтей до селянсько'' працi. Тому в цих селищах було звичайним явищем те, що число учшв щороку зменшувалося майже на половину. Це вщбувалось внаслiдок того, що батьки, не дочекавшись iспитiв, ранньою весною забирали дней для польових робiт або вiддавали в найми. У шмецьких поселеннях спостерiгалася зворотна ситуащя: дiти вступали до школи не рашше 11 роюв, а учнi до 13 роюв становили меншiсть в навчальних закладах. В грецьких селах школи вщвщували дiти рiзного вiку, але учш 14-15 роюв становили бiльшiсть [20, с. 34].
Вщповщно до встановлено'' норми, один вчитель мiг навчати не бшьше 60 учнiв. Першого помiчника наймали у випадку, коли кшькють учнiв складала 90 оаб, а наступних - у разi збшьшення кiлькостi школярiв до 60 на кожного помiчника [2]. Спираючись на саштарно-ппешчш вимоги, встановленi Резенталем та Ерiсманом, в однiй класнш кiмнатi одночасно могло навчатися не бшьше 50 та 60 учшв вщповщно. Згщно обстеженню, проведеному санiтарно-епiдемiчним лiкарем Б. Гуревичем в 1902/1903 навчальному рощ, в 50% шкш повпу дшсна кiлькiсть школярiв перевищувала допустимий максимум в 60 учшв в клаа, в 15% - кшькють становила 50-60 оаб, в шших закладах освгш число учшв складало менше 50 в класних юмнатах [27, с. 29].
Згщно з «Положенням про початковi народш училища» 1874 р., в селах i мiстах, де не було можливосп мати окремi чоловiчi та жiночi училища, дiти обох статей могли навчатися в одному i тому ж навчальному закладi, але тшьки з т1ею умовою, щоб в таких змшаних училищах дiвчинки були не старшi дванадцяти роюв [25, с. 25] та сидши в класах на рiзних
10
лавах. В Марiупольському повт функцiонували в основному змiшанi училища, тшьки в 1881 р. в с. Мангуш зi змiшаного навчального закладу виокремилась жшоча школа [23, с. 61]. Незважаючи на вимоги, в школах Марiупольського повпу дiвчатка старше 12 роюв навчалися разом з хлопцями.
В однокласних земських навчальних закладах, що були розташоваш в укра'нських, росiйських та шмецьких селищах був встановлений трирiчний термiн навчання. Тiльки в грецьких населених пунктах цей термiн було збшьшено до чотирьох роюв, оскшьки, поступаючи до школи, дiти греюв зовсiм не розумiли росшсько' мови i у перший рiк навчання оволодiвали нею [20, с. 75]. Але в середньому тривалiсть перебування в школi для хлопчиюв дорiвнювала 2,4 роки, а для дiвчаток приблизно 2 роки. Причиною такого нетривалого перебування в школi дiвчаток можна вважати той погляд населення повiту, згiдно з яким, дiвчинцi досить було вмiти читати з одного боку, а з шшого, що 1й нетреба закiнчувати школу, оскiльки 1й не потрiбне свщоцтво про закiнчення школи, яке давало хлопчикам згодом пшьгу по вщбуттю вшськово' повинностi [10, с. 153].
Навчання в уах школах велося росшською мовою. Земсью школи давали сво'м вихованцям елементарну освiту. До юнця Х1Х ст. законами Росшсько' iмперii змiст навчання в них визначався лише в найзагальшших рисах. Тшьки 7 лютого 1897 р. були введет «Примерные программы предметов, преподаваемых в народных училищах ведомства Министерства народного просвещения», яю бшьш детально визначали коло дослщжуваних дисциплш, передбачаючи наступш навчальнi предмети: закон божий, церковнослов'янська грамота, росшська мова, чистописання, арифметика [18, с. 65]. Як згадував I. Стрюнов, ^м названих дисциплiн в школi йому викладали ще географiю та юторто Роси [16, с. 71].
На уроках росшсько' мови дiти займалися по наступних навчальних посiбниках: «Родное слово» Ушинського, «Первая книга для чтения» Паульсона, «Наш друг» Корфа, «Сборник скорописи» Золотова тощо. Арифметику вивчали спираючись на поабник «Методика арифметика» Свтушевського та розв'язували приклади з «Задачниюв» Томаса, Паульсона та Свтушевського [24, с. 38].
В 1906 р. члени Марiупольськоi земсько' управи дшшли до висновку, що в початкових закладах освiти необхiдно звести до мшмуму викладання церковнослов'янсько' мови, на 1х думку, дiтям було достатньо навчитися читати тексти на цш мов1 Натомiсть пропонували почати викладати «право и мораль» [3].
Проблемою впровадження фiзичноi культури в навчальний процес управа займалася з самого початку розвитку земсько' освпи в повiтi. Оскiльки на початковому етапi коштiв постiйно не вистачало, земське зiбрання пропонувало вчителям займатися з учнями пасивною гiмнастикою, яка не потребувала жодних витрат на спорядження, виключала можливiсть нещасних випадюв та сприяла змiцненню дитячого оргатзму [4].
З 1889 р. в початкових закладах Марiупольського повiту почали викладати вшськову гiмнастику. Вважалось, що гимнастика мае важливе виховне значення, сприяе розвитку кмiтливостi та дисциплши. Не маючи практичного досвiду у викладанш предмету, управою було прийнято рiшення ввести гiмнастику спочатку тшьки в десяти школах [6]. Викладали 11 вщставш унтер-офiцери. На початку осеш дiти займалися гiмнастикою на шкшьних подвiр'ях, а з настанням холодiв - в класах. ^ заняття проводилися або на великш перервi (якщо дiти не йшли додому обiдати) або пiсля уроюв. Навiть на початку ХХ ст. практично в уах школах спещальне обладнання для занять гiмнастикою було вщсутне [27, с. 65].
В середиш 80-х рр. Х1Х ст. у школах повпу набуло широкого поширення влаштування церковно-шк1льних хорiв. У частиш з них викладався нотний ств, в рештi спiвали «на слух» [20, с. 42]. Крiм основних предметiв, школярi займалися малюванням, садiвництвом та городництвом.
У школу дгш ходили до восьмо! години ранку, а додому поверталися у три-чотири години дня. У вах школах, вранщ, перед початком занять, вс учш Г вчитель, зверталися обличчям до кони Г стоячи, молилися, хрестячись на кону, а один з учшв читав молитву «Отче наш» напам'ять [16, с. 72]. Щодня в учшв було по шють уроюв, лише у першому вщдшенш було по 4-5 уроюв. Тривалють одного заняття в бшьшосп шкГл дорГвнювалась годиш, перерва тривала вщ 5 до 15 хвилин, а велика перерва вщ 40 хвилин до твтори години.
Залежно вщ погоди, учш проводили перерви в класах, коридорГ або на дворг Переважно дни грали в юшки Г мишки, в м'яч, кремушки, сшжки, городки. В ВасилГвськш та ПавлГвськш земських школах на перервах дгга практикували боротьбу. ТГльки в деяких школах вчитет спостерГгали за дпъми пщ час перерв, у решт учш були надаш самГ собг В окремих школах дгш не грали на перервах, крГм того у них були вщсутш заняття гимнастикою, в результат вони були змушеш цГлий день знаходиться в задушливш Г запорошенш класнш юмнатг що вкрай негативно позначалося на !х здоров'! та усшхах в навчанш [27, с. 65].
У половиш шкГл дням задавалися уроки додому. ПросидГвши в школГ з восьми ранку до трьох-чотирьох годин дня, дням доводилося готувати уроки вдома при вкрай тьмяному Г недостатньому вечГрньому освпленш, майже в натвтемрявг яка панувала в бшьшосп селянських будинюв вечорами [10, с. 153].
Для фГзично слабких дней у бшьшосп початкових закладГв освпи МарГупольського повпу юнували пшьги: в одних школах !х звшьняли вщ пмнастики, в шших - вщ занять садГвництвом Г городництвом та вщ сшву, в третГх - !х рашше вщпускали додому, в четвертих - до них пред'являлися занижен вимоги або були не так суворГ за невиконане домашне завдання [27, с. 61].
Дти звшьнялися вщ занять в наступш днг з 23 грудня по 6 ачня, в четвер, п'ятницю Г суботу сирного тижня, на протязГ вше! пристрасно! седмищ, що призначалася на говшня, в двунадесятп свята Г в храмове свято, у день тезоГменитства Г народжень Государя 1мператора, Государиш 1мператрищ, Спадкоемця Цесаревича Г ЦесарГвни, в дш сходження на престол Г коронаци [10, с. 152]. ЗимовГ Г весняш кашкули продовжувалися в середньому по два тижнг Якщо до вах цих тривалих перерв в учбових заняттях додати дш, пропущен учнями по тих або шших причинах, то побачимо, що навчальний рж в початкових земських школах був дуже короткий. В середньому вш становив не бГльше твроку [20, с. 35].
У випадку масового розповсюдження шфекцшних захворювань серед учшв або спалаху епщемш в селах, для того, щоб зупинити поширення шфекци серед дней, в школах тимчасово припиняли заняття [5]. Це був свого роду карантинний захщ. МарГупольське повпове земство розумшо, що подГбш заходи будуть мати незначну ефективнють, допоки саштарно-ппешчна культура мюцевих мешканщв буде знаходитись на низькому рГвнг Тому, члени земсько! управи вважали за необхщне, щоб вчителя навчали дней основам особисто! ппени та намагалися зробити так, аби навчальш заклади стали для учшв не тГльки центрами розповсюдження знань та писемносп, а й центрами просвГтницько! роботи. Земсью лГкарГ вимагали встановити у початкових школах рукомийники з милом та рушниками [27, с. 69]. Саме в цьому заходГ вони бачили перший крок у боротьбГ з неохайнютю учшв.
Дни досить часто пропускали заняття. Одними з головних причин пропусюв були нестача теплого одягу та взуття, вщдаленють житла учня вщ школи, хуртовини Г бездорГжжя. Члени МарГупольсько! управи пщкреслювали, що з цими ворогами народно! освгш боротьба для земства неможлива з тГе! просто! причини, що вщдаленють житла учня, несприятливГ атмосферш явища Г непрохщну багнюку в селищах повпу взагалГ не можливо усунути [20, с. 35].
Кiлькiсть пропущених днiв учнями надзвичайно рiзнилися по вiдношенню до кожно' окремо' школi, а в навчальних закладах по вiдношенню до кожного окремого учня. Так, згщно зi звiтом Марiупольського повiтового земства, в 1885/1886 навчальному роцi найменше число навчальних дшв пропущених учнями (менше одного дня на кожну дитину) було в Олександрiвськiй, Андривськш, Каранськiй, Константинопольськiй школах. Натомiсть в шших школах пропуски навчального часу були досить велим: в Костянтишвськш школi 43 дня на кожного учня, тобто майже 1/4 усього навчального часу, в Игнатьевскш - 35 дшв, в Икольськш - 30 дшв [20, с. 36]. Якщо проаналiзувати кшькють пропусюв у школах за етшчним принципом, то побачимо, що дни практично в однаковш мiрi не вiдвiдували заняття i в грецьких, i в росшських i в укра'нських селах. В першу чергу це пов'язано в погодними умовами i вщдаленютю житла учня вiд навчального закладу.
Якщо розподшити пропущений навчальний час по мюяцям, то виявляеться, що менше всього було пропусюв у вересш мiсяцi. В жовтнi i листопадi кiлькiсть пропущених днiв збшьшувалась вдвiчi, це пояснюеться настанням бшьш холодно' пори року i вщсутнютю теплого одягу в учнiв. У грудш i сiчнi число пропущених дшв шби зменшувалося, але це було пов'язано з тим, що на щ мюящ припадало багато святкових днiв. У березнi кшькють пропусюв дуже зростала i складала майже четверту частину всiх пропущених дшв протягом року. Це можна пояснити настанням весняних польових робгт, коли родини, через побуговi, економiчнi та iншi умови, прагнули використати будь-яку можливу робочу силу, для чого забирали зi шкiл i хлопчикiв, i дiвчаток, яю в основному пасли птицю та худобу [10, с. 152].
1нша важлива проблема полягала в тому, що значна кшькють учшв вибувала протягом навчального року. Причини внаслщок яких учнi залишали школи у сво'й бiльшостi збiгалися з причинами пропусюв занять у школi. Особливо масово дни залишали початкову школу у неврожайш або вiдзначенi iншими лихами роки [20, с. 36]. Також слщ зазначити, що в деяких школах неабиякий вплив на несправне вщвщування школи i залишення й учнями чинили недружнi вiдносини мiж сiльською громадою та учителем, прикладом можуть слугувати Старокримська та Федорiвська школи, в яких протягом 1885/1886 навчального року вибуло 63% i 61% учшв вщповщно [20, с. 37].
Карали дней практично у вах початкових школах. Протягом року карали досить значну частину учшв: вщ 10-25% до бiльшостi чи навпъ 100% дiтей як, наприклад, в Темрюцькш земськiй школi [27, с. 62]. Причинами, через яю до дЬей застосовувалися покарання, найчаспше були пустощi, неслухнянiсть, порушення шкшьно! дисциплiни, неувага, непiдготовлене домашне завдання. Часто першопричиною неуважност учнiв були перевтома, недостатне харчування або хворобливий стан дитини. Покарання були всшяю: вiд вимови наодинцi до виключення зi школи. Найчастiше ж учш каралися стоянням у кутку або за партою вщ п'ятнадцяти хвилин до одше! години, 1х залишали шсля урокiв вiд 30 хвилин до години, змушували стояти навколшки.
Як згадував I. Стрiонов, в його дитячi роки в школах юнувала «палочная дисциплинам», тобто вчителям дозволялося бити учшв за порушення дисципшни i за невиконане домашне завдання. Скаржитися батькам на вчителя заборонялося, оскшьки за це дитина отримувала додаткове побиття вiд батьюв [16, с. 71]. Переважно вчтеш та священнослужителi, якi викладали Закон Божий, били дЬей палицями по спиш, руках i щоках.
В 1904 р. управа прийняла ршення щодо органiзацii шкiльних екскурсiй. Згщно вироблених основних положень, пiсля розгляду прохань вiд навчальних закладiв, наданих програм екскурсiй та кошторису витрат, земство видiляло частину коштiв, яю, в основному, покривали про'зд екскурсанпв. Залишок суми покривався за рахунок пожертв, кошт сшьських громад або батьюв учнiв [7]. Але бували випадки, коли керiвники навчальних закладiв власними зусиллями влаштовували учням екскурси. Наприклад, в 1912 р., завщуючий школою в с. Карань, вчш^ та мiсцевi активiсти зiграли два благодшш
13
спектакш, а зГбраш кошти (у розмГрГ 80 руб.) вщдали для проведення екскурсш в Славянськ та Свят! Гори груш учшв з вчителями. Ось як описуе цю подорож мюцева газета «Мариупольская жизнь»: «...Славянск своим курортом, театрами, синематографами, заводами, осмотр которых был вполне доступен экскурсантам, произвел на сельскую учащуюся молодежь как нельзя лучшее и приятное впечатление. Восторг детей был еще более усилен, когда они попали в Св. Горы. Наблюдая новые условия жизни и живые картины природы, далеко отличающ. от наших лишенных всякой растительности местностей, дети получили здесь полный отдых и наслаждение. Веселые, жизнерадостные, полные чистого восторга юные экскурсанты воротились домой» [8, с. 2].
В кгнщ кожного навчального року, зазвичай в квита Г травш, учш здавали юпити. Але багато дней в цей час уже переставали вщвщувати школи, оскгльки, починаючи з березня мюяця, батьки залучали сво!х дней до польових робГт. Переважно учш з багатодгтних та бщних родин не з'являлися на пщсумковий рГчний контроль знань, бо в основному наймалися на роботу на час польового сезону до шших господарГв [15, с. 180].
По закшченню школи дни здавали юпити з кожного предмета. 1спити приймали законовчитель та вчитель. Учш, яю не склали юпит з першого разу, допускалися до нього вдруге, але тГльки через рГк Г з умовою, що цший рГк вони будуть вщвщувати школу. Екзаменатори самостшно обирали запитання для юпитГв. Кожного учня члени екзаменацшно! комгси оцшювали в своему списку вщповщним балом знання з кожного предмета. ПГсля здачГ учнями ГспитГв пГдраховувався Г виводився середнш бал. ОцГнки виставляли цифрами за п'ятибальною шкалою. СвГдоцтво про закшчення школи отримували тГльки тГ дГти, якГ здали Гспити з усГх предметГв на бал не нижче тршки [26, с. 135]. Статистичш вГдомостГ, що наведенГ у звГтах повгшво! управи свГдчать, що в середньому тГльки 10% учнГв щорГчно закГнчували навчання. ВипускникГв, зазвичай, нагороджували книгами. Так заохочувати школярГв запропонував барон Корф ще в 1882 р. [1]
Таким чином, навчальний рж в земських школах тривав приблизно вГд чотирьох до шютьох мГсяцГв. ДГти приймалися до школи з 8-9 рокгв. В повт функцГонували переважно змГшанГ початковГ навчальш заклади. Не дивлячись на трирГчний термГн навчання (у грецьких селищах - чотирирГчний) середня тривалГсть перебування в школГ дорГвнювалась 2-2,4 роки.
ДГти були часто змушеш пропускати заняття, внаслщок вГдсутностГ теплого одягу та взуття, поганих погодних умов та активГзаци польових робГт. Значну частину дней вчителГ карали, але вони не скаржилися на це батькам, оскгльки боялися, що будуть ще раз покараш НаприкГнцГ кожного навчального року учш здавали екзамени, по результатам яких !х переводили до наступного вГддГлення.
Список використано¥ л1тератури
1. [4298. Заслушан доклад члена училищного сонета барона Корфа о мерах к улучшению ведения дела народного образования. 10-11 октября 1882 г.] // Систематический сборник постановлений Мариупольского уездного земства с 1869 по 1913 гг.: В 2-х т. - Т.2.
- Мариуполь: Элек.-Типогр. Бр. Э. и А. Гольдрин, 1916. - С. 87.
2. [4299. Заслушан доклад члена училищного совета барона Корфа о возможно более справедливом распределении школ по уезду. 11 октября 1882 г.] // Систематический сборник постановлений Мариупольского уездного земства с 1869 по 1913 гг.: В 2-х т. - Т.2.
- Мариуполь: Элек.-Типогр. Бр. Э. и А. Гольдрин, 1916. - С. 87.
3. [4377. Прочитан доклад управы о реорганизации начальних школ уезда. 15 октября 1896 г.] // Систематический сборник постановлений Мариупольского уездного земства с 1869 по 1913 гг.: В 2-х т. - Т.2. - Мариуполь: Элек.-Типогр. Бр. Э. и А. Гольдрин, 1916. - С. 102.
4. [5207. По поводу седьмого пункта доклада комиссии] // Систематический сборник постановлений Мариупольского уездного земства с 1869 по 1913 гг.: В 2-х т. - Т.2. -Мариуполь: Элек.-Типогр. Бр. Э. и А. Гольдрин, 1916. - С. 279.
5. [5209. Собранием единогласно принят доклад управы о прекращении занятий в школах во время эпидемий. 10 октября 1899 г.] // Систематический сборник постановлений Мариупольского уездного земства с 1869 по 1913 гг.: В 2-х т. - Т.2. - Мариуполь: Элек.-Типогр. Бр. Э. и А. Гольдрин, 1916. - С. 279.
6. [5215. Заслушан доклад управы о введении военной гимнастики в народных школах. 22 октября 1889 г.] // Систематический сборник постановлений Мариупольского уездного земства с 1869 по 1913 гг.: В 2-х т. - Т.2. - Мариуполь: Элек.-Типогр. Бр. Э. и А. Гольдрин, 1916. - С. 281.
7. [5219. Доклад управы об организации школьных экскурсий принят собранием. 26 сентября 1904 г.] // Систематический сборник постановлений Мариупольского уездного земства с 1869 по 1913 гг.: В 2-х т. - Т.2. - Мариуполь: Элек.-Типогр. Бр. Э. и А. Гольдрин, 1916. - С. 282.
8. Абориген. Корреспонденция / Абориген // Мариупольская жизнь. - 1912. - № 1732. - С. 2.
9. Арабаджи С.С. Материально-техническая база и санитарное состояние земских школ Мариупольского уезда и их влияние на здоровье учащихся (на примере греческих сел конца Х1Х - начала ХХ вв.) [Електронний ресурс] / С.С. Арабаджи // Культура и образование. - Ноябрь 2014. - № 11. - Режим доступу: http://vestnik-rzi.rU/2014/11/2513
10. Арабаджи С.С. Повсякденнють дней у земських школах грецьких сш Марiупольського повпу наприкшщ Х1Х - на початку ХХ ст. / С.С. Арабаджи // Чорноморський лггопис. - 2013. - № 7. - С. 150-156.
11. Бацак Н. Культурно-освони розвиток грецько' громади Швшчного Приазов'я (XVIII - Х1Х ст.) / Н. Бацак. - К.: 1нститут юторй Укра'ни НАН Укра'ни, 1998. - 58 с.
12. Борисенко В. Боротьба демократичних сил за народну освпу на Укршш в 60-90-х роках Х1Х ст. / В. Борисенко. - К., 1980. - 155 с.
13. Геде А. Земская политика в области народного образования на Мариупольщине (конца Х1Х - начала ХХ вв.) / А. Геде // 1сторш Укра'ни. Маловiдомi iмена, поди, факти. -Вип. 7. - С. 73-77.
14. Геде А. Культурно-освони розвиток греюв Швшчного Приазов'я (юнець XVIII -
XIX ст.) / А. Гедьо // Вюник Донецького ушверситету. - 2001. - № 1. - С. 150-158.
15. Доклад уездной управы, Мариупольскому уездному земскому собранию, о сроках ежегодных испытаний в земских народных школах на право получения льготы по отбытию воинской повинности // Сборник докладов и постановлений земства Мариупольского уезда по вопросу о народном образовании с 1878 по 1894 год. - Мариуполь: Печатано в Типолитографии А.А. Франтова, 1894. - С. 178-184.
16. Iсторiя повсякденност в й етшчному вимiрi: спогади грека-комунюта. - К., 2008. -
334 с.
17. Корф Н.А. Земский вопрос о народном образовании / Н.А. Корф. - СПб.: Тип. мин-ва внутр. дел, 1867. - 214 с.
18. Лихачева Л.Б. Земские школы Екатеринославской губернии в конце Х1Х - начале
XX вв. / Л.Б. Лихачева, С.М. Нестерцова // Новые страницы в истории Донбасса. - Кн.1, 1992. - С. 60-67.
19. Лихачева Л.Б. Развитие начальной школы у греков Мариупольщины в конце Х1Х -начале ХХ вв. / Л.Б. Лихачева // Укра'на - Грещя: iсторiя та сучаснють. Тези мiжнародноi науково' конференцй (м. Ки'в, 29-30 вересня 1993 р.). - К.: 1нститут юторй Укра'ни НАН Укра'ни, 1993. - С. 79-80.
20. Отчет Мариупольской уездной земской управы за 1886 год. Очередной сессии Земского собрания 1887 г. - Мариуполь: Типо-Литография А.А. Франтова, 1887. - 488 с.
21. Отчет Мариупольской уездной земской управы за 1895 год. Очередной сессии земского Собрания 1896 года. - Мариуполь: Печатано в Типо-Литографии А.А. Франтова, 1896. - 374 с.
22. Отчет Мариупольской уездной земской управы Мариупольскому уездному земскому собранию, очередной сессии 1875 года. - Мариуполь: Типография Л.А. Залюбовскаго, 1875. - 188 с.
23. Отчет Мариупольской уездной земской управы очередной сессии земского собрания 1882 года. - Мариуполь: Типография А.А. Франтова, 1882. - 230 с.
24. Отчет Мариупольской уездной земской управы очередной сессии земского собрания 1878 года. - Мариуполь: Типография Л.А. Залюбовскаго, 1878. - 109 с.
25. Пругавин А.С. Законы и справочные сведения по начальному народному образованию / А.С. Пругавин. - СПб, 1898. - 552 с.
26. Романцов В. Старый Крым: история и современность. Историко-этнографическое исследование / В. Романцов, Г. Наметченюк, С. Арабаджи. - Мариуполь: ПАО «ММК имени Ильича», 2010. - 328 с.
27. Санитарное описание школ Мариупольского уезда и результаты исследования физического состояния учащихся в них. - Екатеринослав: Типография Губернского Земства, 1904. - 274 с.
28. Сараева О.В. Земства Донбасу у системi владних i суспшьних вщносин пореформено! доби / О.В. Сараева. - Марiуполь: ДВНЗ «ПДТУ», 2013. - 341 с.
29. Чупшко Г.Р. Шкшьництво в грецьких поселениях Х1Х - на початку ХХ столптя / Г.Р. Чупшко // Украша - Грецш: досвщ дружшх зв'язюв та перспективи ствробггництва. Тези мiжнар. науково-практично! конф. - Мариуполь, 1996. - С. 251-252.
30. Якубова Л. Марiупольськi греки (етшчна юторш) 1778 р. - початок 30-х рр. ХХ ст. / Л. Якубова. - К., 1999. - 331 с.
Стаття надшшла до редакци 10.03.2015 р.
S. Arabadzhy
EDUCATIONAL PROCESS AT ZEMSTVO'S PRIMARY SCHOOLS OF
MARIUPOL UYEZD
The article examines the educational process at the primary educational institutions in the second half of the XIXth - the early XXth century. It was determined that the educational process wasn't the accurately ranked system at the early stage of zemstvo's education in Mariupol uyezd. At some primary schools the academic year started on the 1st of September, at others it began on the 1st of November. Classes were ceased according to the personal decision of teachers, at some schools it was in early March, at others it happened in June.
It was determined that pupils were enrolled in school during the entire academic year. Enrollment in an educational establishment didn't oblige the parents to provide the child's documents. They admitted the children over 9 years old though this requirement was variable.
Pupils studied in Russian. They got knowledge of the following academic subjects: Religion, the Russian language, Church Slavonic reading and writing, Chirography, Arithmetic, Geography and History.
In the uyezd there functioned basically mixed primary educational institutions. Despite the three-year period of education (in the Greek villages there was four-year period) the average duration of schooling was 2-2,4 years. The pupils had to skip classes often owing to the lack of warm clothes and footwear, bad weather conditions and agricultural activities. A significant part of pupils was punished by teachers, but children didn't complain of that to their parents as they were afraid of being punished again.
16
In the end of every academic year pupils were to take examinations upon the results of which they were moved up into the next department. Those pupils who didn't pass an exam after the first try were allowed to make the second attempt but only in a year and on condition that they should attend school during the entire year. The examiners chose test questions by themselves. The statistical data provided in the uyezd council reports point out that on average only 10% ofpupils finished their schooling every year.
Key words: Zemstvo 's schools, educational process, Mariupol uyezd, school curriculum.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Романцов В.М., дл.н, проф.; Задунайський В.В., дл.н., проф.
УДК 94(477=14)"16/18"
В.С. Волониць
ГРЕЦЬКЕ КУПЕЦТВО У ЗОВН1ШН1Й ТОРГ1ВЛ1 МАР1УПОЛЯ Х1Х СТ.
В cmammi доведено, що через нестачу rnnimanie у MapiynonbCbKOZo купецтва та практично повну eidcymHicmb торговельного флоту в портовому Micmi переважали тоземш купщ. Торговi фiрми з Греци посши чшьне м^це у вивозi зерна з азовських порmiв та вiдiгрaвaли важливу роль у розвитку м^цевого судноплавства. Закутвельт щни на зерно в Мaрiуполi були вдвiчi дешевшi, тж в ОдеЫ. Тому тоземш фiрми намагалися зосередити у свогх руках весь мехатзм посередницьког дiяльностi, що викликало невдоволення з боку мaрiупольських торгiвцiв. Лише на 40^i рр. Х1Х ст. на мiжнaродний ринок вийшла невелика частка мaрiупольських купщв-греюв - Олександр Хараджаев, 1ван Чебаненко, ¡гнатт Гозадинов, Микола Лагофетов.
У 1880-хрр. обсяг хлiбног торгiвлi помтно зменшився, а заметь великих грецьких фiрм на перше м^це вийшли еврейськ торговi доми. Усунутi вiд експортног торгiвлi зерном мiсцевi греки звернули свог погляди до роздрiбног торгiвлi, мтцевог хлiбног торгiвлi, операцт iз нерухом^тю, нетоварног торгiвлi (кав 'ярт, харчевт, постоялi двори).
Ключовi слова: Мaрiуполь, грецьке купецтво, хлiбнa торгiвля, судноплавство.
Економiчний розвиток бшьшост украшських míct Росшсько'1' ÍMnepii у Х1Х ст. за багатьма показниками суттево вщставав вщ захщноевропейського piBra. Лише за чаав «великих реформ» Олександра II вщбулась вщмова вщ феодальних форм господарювання, яю стримували темпи економiчного розвитку вае'1' краши. Перетворення, проведен урядом в соцiально-економiчнiй сфер^ досить швидко позначилися на соцiально-економiчному розвитку мют, насамперед твденних губернш, перетворили ix з невеликих аграрно-ремюничих поселень у пpомисловi i тоpговi центри. Особливо яскраво щ змши простежуються у розвитку портових мют Швшчного Причорномор'я i Приазов'я.
Важливу роль у зовнiшньоекономiчниx вщносинах Украши завжди вщграла морська торпвля. Саме у XIX ст. у зовшшнш тоpгiвлi вщбулися значш якюш i кшькюш змши, яю вщображали загальний процес розвитку каппашзму в кра'1ш, а, як вщомо, у катталютичнш економщ вагома роль належить саме зовшшнш торпвл^ яка, е важливим показником розвитку внутршнього ринку, вщображае його взаемодш з ринками внутршшми, а результати експорту й iмпоpту стають шдикаторами всього життя краши, мipилом ii незалежносп, piвня соцiально-економiчного розвитку. В цих
17
