CC BY
14
Галина ВОРОНКА
ТЬЮТОРСЬК1 ЗАНЯТТЯ У ДОДИПЛОМН1Й ТА ШСЛЯДИПЛОМНШ ШДГОТОВЩ ФАХ1ВЦ1В У КАНАД1 ТА ВЕЛИКОБРИТАНИ
У cmammi викладено Mamepicmu: тьюторськ заняття — педагогiчно-iнструктивнi, методологiчно-консyльтcцiйнi; здтснено розгляд питань: дизайнерського планування у ресл1зсцИ' ÎHdueidy^bHux академпрограм; калькуляцшного визначення прогнозовано'1 кiлькостi залкових одиниць, акумулювання яких необхiдно здтснити у щлях перспективно-потенцшно'1 програмово'1 (курсовое) акредитаци.
1шщащя, ÎMraeMema^H рацюнальних, ефективних навчальних технологш — предмет у програмах наукових дослщжень, здшснених у сферi «дидактично1 методологи». Автори публiкацiйних матерiалiв, монографiчних видань у галузi «дидактичного менеджменту» («упровадження особистiсно орieнтованих освiтнiх технологш»): Береснев А. [1]; Бондар В., Руденко Ю.[2]; Вишневський О.[3]; Гаврилюк О. [4]; Гончарук П.А.[5]; Гуляева Н. [6]; Журавська Л. [7]; Левченко Т.1. [8]; Момот Л. [9]; Инчук В. [10]; Сшорський П. [11].
Мета статт — дослщження у сферi реалiзацiï iндивiдуально орiентованих iнструктивних технологiй у канадських, британських ВНЗ; здiйснення iдентифiкацiï щодо методологiчного статусу тьюторських занять як консультацшно-програмувальних, дидактично-контролингових елементiв у структурi навчально-освiтнього процесу у ВНЗ у Канад^ Великiй Британiï.
Тьюторськi заняття (tutorials) — 1) оргашзовують iндивiдуально або у мiнi-групах (кiлькiсть студешгв у групi — 2-3); 2) навчально-консультацшного або методично-iнструктивного спрямування. Тьюторськi заняття — персонiфiкована форма у здшсненш педагогiчного/дидактичного консультування студентiв/слухачiв у бiзнес-школах у Канадi та Великобритании у зв'язку з тим, що навчально-освiтнiй процес у системах додипломноï та пiслядипломноï пiдготовки спещалюпв — iндивiдуально диференцiйований, студенти/слухачi в шститущях бакалаврату/магiстратури здiйснюють: 1) проектування, конструювання iндивiдуально виробничо необхiдних академiчних програм (individually tailored programmes), не перебуваючи у сталих академгрупах; 2) реалiзацiю комбiнованих академпрограм (гумаштарно-природничих, гуманiтарно-економiчних, бiзнес-гуманiтарних, бiзнес-лiнгвiстичних — IT), сумiжних професiйно-квалiфiкацiйних програм, академпрограм, пропонованих у альтернативних унiверситетських вiддiлах, коледжах, шститутах; 3) вiдвiдування занять в академгрупах диверсифшовано1' (рiзнорiвневоï) професiйно-квалiфiкацiйноï спецiалiзацiï як академiчно мобiльнi суб'екти, iндивiдуально визначаючи темпи у здiйсненнi навчально1' дiяльностi, термiни у вивченнi модульних куршв; 4) прийняття iндивiдуальних ршень щодо селекцiювання елективних модульних куршв, участi у процесах тестувань — тематичних, семестрових, у процесах екзаменацшного викладу академматерiалiв у фiнальнi перюди у реалiзацiï професiйно, виробничо орiентованих програм. Заходи у здiйсненнi дидактично-методологiчного тьюторського консультування — детермшовано — необхiднi, оргашчно-специфiчнi. Система тьюторського консультування (tutorship) — машфестивш i атрибутивнi форми у реалiзацiï iндивiдуалiзовано органiзованого навчального процесу у канадських, британських ВНЗ.
Тьютори - 1) академiчнi керiвники, якi консультують щодо питань: здiйснення програм наукових дослщжень, написання наукових робiт — бакалаврських дипломних, магiстерських дисертацiйних; 2) куратори-консультанти, методисти-iнструктори, органiзатори i координатори у реалiзацiï навчального процесу, як виконують функцiï : дизайнерського планування у конструюванш навчальних програм, селекщювання навчальних курсiв (урахування професiйних потреб студентiв/слухачiв); здiйснення дизайнерського iнкорпорування навчальних куршв до структури академiчних програм, калькуляцшне визначення кiлькостi кредитних одиниць, акумулювання яких необхщно здiйснити у цшях перспективно!' методично-
Науковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2008. — № 5.
159
пpогнозовaноï «aкpедитaцiï aкaдемiчниx пpогpaм» як pеaлiзовaниx («зapaxyвaння» як вивчениx).
Акaдемiчнi ^оцеси у pеaлiзaцiï мaгiстеpськиx економiчниx, бiзнес-пpогpaм у ВНЗ yнiвеpситетського типу у Великш Бpитaнiï — визнaчено еквiвaлентними aкyмyляцiйнiй кiлькостi кpедитниx одиниць:
1. «Maricip економiчниx тук» (МН), фaкyльтет економiчниx нayк, ун-т у м. Кш: зaгaльнa к-ть кp. од. у pезyльтaтi pеaлiзaцiï пpогpaми — 120; pеaлiзaцiя вступного, pеглaментовaного, селекцшного модульного кypсy — 15 од.; pеaлiзaцiя кypсy дисеpтaцiйниx дослщжень — З0 кp. од. [1З];
2. «Реaлiзaцiя соцiaльно-економiчниx, iдеологiчно-полiтичниx пpоцесiв» (МН), вiддiл економiки тa економiчниx нayк, ун-т у Йоpкy: pеaлiзaцiя pеглaментовaниx кypсiв — aкaдеммiнiмyм: б0 кp. од.; pеaлiзaцiя фaкyльтaтивниx кypсiв - aкaдеммaксимyм: 40 кp. од. [15];
3. «Упpaвлiння пpоцесaми pоздpiбного пpодaжy» (МН), вiддiл мapкетингy — ун-т у м. Cтеpлiнзi: Семесф I; pеглaментовaнi модyльнi кypси: «Роздpiбний пpодaж» — к-ть контaктниx годин: 24; «Cтpaтегiчнi пpинципи у pозвиткy pоздpiбноï тоpгiвлi» — к-ть к. г.: Зб; <^6x^4^ методи у пpоцесax здiйснення пpогpaм нayковиx дослщжень» — к-ть к. г.: Зб; «Моделювaння у визшченш потpеб споживaчiв» — к-ть к. г.: 24; «Mapreram- у гaлyзi pоздpiбноï тоpгiвлi» — к-ть к. г.: 24; усього: 144 к. г.; Семесф II; pеглaментовam модyльнi кypси: «Пpодaж у pоздpiб: pозгляд конкpетниx ситyaцiй» — к-ть к. г.: Зб; «^овдси у pеaлiзaцiï пpогpaм щуковж дослiджень — aнaлiтичнi пpоцеси» — к-ть к. г.: 1S; «Дисеpтaцiйнi модульш кypси» — к-ть к. г.: 1S; «^оцеж у дистpибyцiï товapiв: логiстичнi, yпpaвлiнськi» — к-ть к. г.: 24; «Кутвля i pозпpодaж» — к-ть к. г.: 24; усього: 120 к. г.; Семесф III — дисеpтaцiйний; 1 к. г. = 1 Hp. од. [17];
4. «Пpогpaмyвaння у pеaлiзaцiï пpоцесiв у pозвиткy rap'^rn» (МН), фaкyльтет педaгогiчниx нayк — зaxiдноaнглiйський ун-т у м. Бpiстолi: видaчa пiслядипломниx сеpтифiкaтiв (селекцiйне вивчення модyльниx кypсiв): б0 кp. од.; видaчa «дипломiв » (селекцiйне вивчення модyльниx кypсiв): 120 кp. од.; здобуття мaгiстеpськиx стyпенiв (pеглaментовaнo — вивчення модyльниx кypсiв, здiйснення пpогpaм дисеpтaцiйниx дослiджень): 1S0 кp. од.; [14].
Обов'язки тьютоpiв — pегyляpно оpгaнiзовyвaти консyльтaцiйнi зaняття, iнфоpмyвaти консyльтовaниx у aкaдемiчно-оpгaнiзaцiйнiй сфеpi, здiйснювaти pецепцiю iнфоpмaцiйниx дaниx у «звоpотномy нaпpямi» щодо: досягнення aкaдемiчного пpогpесy у студенпв; виникнення aкaдемiчниx, пpофесiйно-виpобничиx потpеб у слyxaчiв. Консультуючи, тьютоpи pекомендyють — здiйснюють тpaнсмiсiю iнфоpмaцiйниx дaниx щодо фyнкцiонaльниx пpоцесiв в ypядовиx (aдмiнiстpaтивниx) iнститyцiяx, освiтнix фондax, спецiaлiзовaниx yнiвеpситетськиx пiдpоздiлax, стaтyс якиx специфiчно-aдеквaтний у ситyaцiяx pозв'язaння aкaдемiчно -^офе^йн^ пpоблем; iнфоpмyють щодо пеpебyвaння в aкaдемiнститyцiяx/бiзнес-оpгaнiзaцiяx тa ВHЗ-пеpсонaлiй, яю виконують специфiчнi фyнкцiï, потpеби у викоpистaннi якиx виникaють у консyльтовaниx.
Опеpyвaння системою «тьютоpського консyльтyвaння» у кaнaдськиx бiзнес-школax здiйснюють у цiляx зaдоволення aкaдемiчниx потpеб стyдентiв, виpобничо-фaxовиx потpеб слyxaчiв, якi щодо пpоцесiв у викоpистaннi нaвчaльниx pесypсiв — нелiмiтовaно дифеpенцiйовaнi («aкaдемiчний», «дослiдницький», «пpофесiйний», «квaлiфiкaцiйний», «спецiaлiзaцiйний» фоpмaти, у якж здiйснюють нaвчaльнy дiяльнiсть стyденти/слyxaчi). У системax «iнтегpaцiï aкaдемiчниx сyб'eктiв» (сxеми «стyдент/слyxaч — консyльтaнт/ iнстpyктоp») узгоджують фоpмyлювaння дипломниx/дисеpтaцiйниx тем у pеaлiзaцiï дослiдницькиx пpогpaм (бaкaлaвpськиx, мaгiстеpськиx), здшснюють фоpмyвaння пеpелiкy pефеpaтивниx бiблiогpaфiчниx мaтеpiaлiв, фоpмyють «екстpaкт» iнфоpмaцiйниx дaниx у pеaлiзовaниx пpогpaмax aкaдемдослiджень — бaзово-визнaчaльний. Фоpмyлювaння дисеpтaцiйниx (дослiдницькиx) тем, фоpмyвaння пеpелiкy pефеpaтивниx лiтеpaтypниx мaтеpiaлiв фшсують докyментaльно, коpегyють/pецензyють у aдмiнiстpaтивниx (шуково-дослiдницькиx, консaлтинговиx) офiсax у бiзнес-школax. Вiдповiдaльнiсть тьютоpiв (сyпеpвiзоpiв) i студенпв (слyxaчiв) щодо досягнення фyндaментaльниx piвнiв у пpоцесax здiйснення пpогpaм нayковиx дослiджень — коопеpaтивнa [12, 52-5б].
1б0
Hayковi зяписки. CüpiH: Педaгогiкa. — 200S. — №2 5.
У CTcreMi ВО в Канад^ ra06ari30BaH0-0piem^mHrn, iнформацiйно-технологiчнiй (здiйснення операцш у мереж «Канадського BÎpTyanbHoro ушверситету», КВУ), реквiзити персональних тьюторiв, видатних учених, провiдних лекторiв, ефективних менеджерiв освгтнього процесу, yмiщено в електронних базах даних, оперативно використовують у локальних yнiверситетських комп'ютерних мережах. Послуги тьюторiв використовують в ординарних (трyднощi у вивченнi дисциплiнaрних програм) та екстраординарних (реатзащя програм специфiчно-спецiaлiзовaних наукових дослщжень) ситуащях [19, 13].
У канадських ВНЗ здiйснюють залучення до реатзацп навчального процесу (рiвнi — бакалаврський, мaгiстерський) експериментaторiв, експертiв — члешв штату виклaдaчiв-контрaктaнтiв у бiзнес-школaх. Крiм детермiновaного aкaдемiчного навантаження (кiлькiсть навчальних годин), визначено кшьюсть годин щодо обсягу наукового консультування ученими - викладачами, реaлiзaцiйне контактування i3 нayковцями-професiонaлaми здiйснюють у студентських ayдиторiях, персональних офiсaх [16, 5].
Заходи у системi тьюторського педагопчно-методичного консультування (ТПМК) реaлiзyють у цшях розвитку нaвчaльно-технiчних yмiнь. Семiнaрськi заняття: розвитку yмiнь «активного читання», «рацюнального конспектування», «пiдготовки до екзaменaцiйних сесш» (екзaменaцiйного тестування), «оргaнiзaцiйного структурування процешв: вiдвiдyвaння занять/виконання завдань» (тайм — менеджмент), оргашзовують як заплановано, так i спонтанно (дроп — ш), у ситyaцiях «виникнення» потреб, у aкaдемiчномy медiyмi — студентських групах, у парах «тьютор-студент/слухач». У системi ТПМК здшснюють дистрибyцiйнi процеси — розпродаж методичних брошур («оргaнiзaцiя у розвитку навчально-технiчних yмiнь»), демонструють iнстрyктивно-методичнi вiдеофiльми («здiйснення автономно!' оргашзаци у нaвчaльнiй дiяльностi», «реaлiзaцiя iндивiдyaльно програмованого навчального процесу») [12, 27].
У системi ТПМК здiйснюють процеси щодо розвитку письмових yмiнь у сферi комyнiкaцiï англ. мовою - оргашзовують заняття (педагопчно-методичне консультування), у процесах реaлiзaцiï яких консультують щодо структурування науково-дослщних робiт у компактнш та екстенсивнiй формах (есе, статей; рефера^в, курсових, дипломних робiт; дисертацшних дослiдницьких). Послуги тьюторiв (академрежими — «денний стaцiонaрний» (фул-тайм), «вечiрнiй стацюнарний пролонгований» (парт-тайм)) студенти iндивiдyaльно не оплачують, тьюторське консультування — структуры елементи у методологiчно конструйованих програмах, «легiтимне», «урегульоване», iнтенсифiковaне, якщо необхщно, тьюторами, методистами.
До системи ТПМК («тьюторське методичне консультування») iнкорпоровaно пiдсистемy «методичного консультування тьюторiв», цiлi в yпрaвлiннi якою — «тьюторське шструктування тьюторiв» [19, 3].
Адмшютратори ВНЗ у Великобританп призначають тьюторiв, визначають параметри -темпоральш (перiодичнiсть, пролонговaнiсть), локaльнi в оргашзаци консультацш; оргaнiзaцiйнi процедури щодо субституци тьюторiв. Обов'язками керiвникiв британських бiзнес-шкiл у побyдовi системи ТПМК визначено оргпроцеси: 1) призначення персональних тьюторiв; 2) пyблiкaцiйнi: пyблiкyвaння мaтерiaлiв (брошур) щодо оргaнiзaцiï системи «педагопчного консультування» у ВНЗ; регламентування стилiв (обов'язкiв) у дiяльностi тьюторiв у ВНЗ; 3) формування розкладу методично-консультацшних занять.
Обов'язки консультованих — регламентовано: 1) вщвщування консyльтaцiйних занять; 2) шформування тьюторiв щодо aкaдемiчних, професшних потреб, iндивiдyaльних проблем, трансформованих обставин [18, 66-67].
1ндивщуальне/персональне педaгогiчно-методичне консультування (1/ППМК) слyхaчiв у iнститyцiях мапстратури здiйснюють у цiлях:
1) штеграцп сyб'eктiв-aгентiв до aкaцемпроцесiв;
2) конструювання «академкаркасу», iмплементaцiï aкaдемкyрсiв — елемештв у реaлiзaцiï програм, кaлькyляцiï акредитацшно1' кiлькостi кредитних одиниць;
3) щентифшацп дидaктично-методологiчних цiлей у викладанн1 aкaдемiчних програм, модульних кyрсiв;
Нayковi записки. Серiя: Педaгогiкa. — 2008. — № 5.
161
4) розвитку навчальних (письмовий академвиклад iнфоматерiалiв), професшних (письмовий бiзнес-виклад iнфоматерiалiв), технiчних (ТНЗ — користування), технолопчних (IT
— використання), оргашзацшних умiнь;
5) iнкорпорування до структури академпрограм регламентованих курсiв, селекцiювання елективних, факультативних, тренингових, лабораторних курс1в;
6) консультування студентiв/слухачiв щодо пошуку вакантних посад у виробничих, бiзнес-органiзацiях у щлях працевлаштування (короткотермiнового/довготривалого) у перюд реал1заци академпрограм, професiйно-квалiфiкацiйного — у фшальний перiод у реал1заци академiчних програм («консолiдацiя потенцiалiв конкурентноспроможностi студешгв/випускниюв»);
7) oрганiзацil систем персонального академконтролингу, визначення шдивщуальних рiвнiв (рейтинпв) у досягненнi академпоказникiв.
Реалiзацiйнi методи у I/I II1МК: 1) iндивiдуальнi академiчно-дидактичнi консультацiйнi заняття, органiзованi у форматi «директивного (безпосереднього) iнформування»;
2) шдивщуальш або груповi методично-iнструктивнi консультацiйнi заняття у форматах
— «медiально-телефонному», у мережах комп'ютерних технологiй (локальних, штер-унiверситетських), за допомогою «медiаторiв»-посередникiв, попередньо проконсультованих осiб; 3) публiкацiйнi та популяризацшш заходи; дистрибуцiйнi — продаж брошур, iнструктивних методичних буклетiв, пакет1в iнформацiйних матерiалiв: методологiчне вивчення модершзованих модульних курсiв (теоретичний змiст, педагопчний дизайн); процесуальний розвиток комунiкативних, бiблiографiчних, технiчних, IT-умiнь; 4) рекламно-шформацшш заходи публiкування, дистрибуцiя унiверситетських рекламних проспекпв-довiдникiв, розпродаж академiчних шфодовщниюв. [20, 1-4].
У канадських, британських ВНЗ здшснюють оперування комплексними системами: «академiчно-дидактичне/органiзацiйно-методичне консультування персональними кураторами студентiв/слухачiв», в украшських ВНЗ — симплiфiкованою системою: «здiйснення органiзацiйно-виховного впливу груповими кураторами щодо студентiв/слухачiв».
Перспективи у реал1заци процесiв педагогiчно-методологiчних дослiджень — у здшсненш програм порiвняльних (компаративних) анал1тичних дослiджень щодо 1мплементаци шдивщуально орieнтованих дидактично-iнструктивних технологiй у ВНЗ у Канад1, США, Великiй Британи, Укршш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Береснев А. А. Особиспсно ор1ентован1 технологй' у контекст сучасно! парадигми освгга // Гумаштарш науки. — 2006. — № 1. — С. 11-16.
2. Бондар В., Руденко Ю. Укра1нська педагопка: теор1я нацюнально1 освгга i навчання (дидактика) // Освгга. — 1998. — 25 лютого-4 бер.
3. Вишневський О. та ш. Tеоретичнi основи педагогiки: Дидактичш аспекти / За ред. О.Вишневського. — Дрогобич, 1997. — 142 с.
4. Гаврилюк О. Новi технологи навчання — ефективний шлях забезпечення високо1 квалiфiкацil спецiалiстiв // Рвдна школа. — 1998. — № 6. — С. 68-71.
5. Гончарук П. А. Психолопя навчання: Монографiя. — К.: — Вища школа, 1985. — 144 с.
6. Гуляева Н. Вища школа: за новими технолопями // Урядовий кур'ер. — 1999. — 30 черв.
7. Журавська Л. Концептуальш умови управлшня самостшною роботою студенпв у вищих закладах освгги // Освiта i управлiння. — 1999. — № 2. — С. 105-116.
8. Левченко Т. И. Современная дидактическая концепция в образовании: монография. — К.: МАУП, 1995. — 164 с.
9. Момот Л. Творчо-розвивальш технологй' навчання та умови !х реалiзацil // Шлях освгга. — 2005. — № 3. — С. 25-30.
10. ПТнчук В. 1нновацшш процеси - пвдгрунтя проектування нових освгтшх технологш // Освгга i управлшня. — 1998. — № 3. — С. 88-97.
11. Сжорський П. I. Теоретико-методолопчш основи диференцшованого навчання. — ЛьвГв: Каменяр, 1998. — 196 с.
12. Carleton University Graduate Calendar 2002/2003. Carleton University, 2003. 102p. (pp.27-56).
13. Department of Economics Postgraduate Handbook, 1998/99. Keele University, Department of Economics. 21p.
14. Guidance Awards Full-Time & Part-Time, 1999-2000. Faculty of Education, Bristol UWE. 26p.
162
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — № 5.
15. M. Sc. in Economic and Social Policy Analysis (ESPA). Introduction to Graduate Studies 1999/2000. The
University of York Department of Economics and Related Studies. 64p.
16. McGill University Guide 2003/2004. Admissions, Recruitment and Registrar's Office, 2003. 40p. (pp. 5-10).
17. MSc Retail Management Programme Handbook 1999-2000. University of Stirling, Institute for Retail
Studies. 40p.
18. Rules, Regulations & Policies. A Student Guide. The University of Greenwich, 1998-99. 115p. (pp.66-70).
19. University of Manitoba Admissions Handbook 2004. Enrolment Services, 2003. 63p. (pp.3-13).
20. University Regulations. Oxford Brookes University, 1999. 19p. (pp.1-7).
Петро ТАДЕеВ
СТРАТЕГИ ПРИСКОРЕНОГО НАВЧАННЯ ОБДАРОВАНИХ ШКОЛЯР1В ТА IX ПРАКТИЧНА РЕАЛ1ЗАЦ1Я В США
У cmammi охарактеризовано основт стратеги прискореного навчання обдарованих школярiв в США та Их практичну реалгзацт. Особлива увага придшяеться анализу АР-програм (Advanced Placement), основною метою яких е залучення обдарованих школярiв до вивчення окремих навчальних курав коледжiв чи унiверситетiв.
Завдання загальноосв^ньо! школи — навчати кожну дитину, яка переступила i'i nopir. Бшьшють навчальних закладiв задовшьно виконують поставлен перед ними завдання, проте освгга, яку вони надають, за широтою й глибиною може не вщповщати потребам i можливостям обдарованих дiтей. Таю д^и через сво! унiкальнi псжтчш характеристики потребують opганiзацii навчання, що спонукае до виборювання знань [4]. KpiM того, для них необхщш oсoбливi навчальнi програми, що виходять за межi шкiльнoгo курсу, й допомога для того, щоб мати можливють pеалiзувати сво! потенцп та зробити внесок у розвиток суспшьства.
У OTereMi середньо! oсвiти США диференцшоване навчання е oднiею з оптимальних умов навчання обдарованих дггей.
KpiM навчання, в загальнooсвiтнiх школах i так званих «piзнopiдних класах» в США найбiльш популярною формою роботи з обдарованими е навчання в спецiалiзoваних класах.
Ще одним напрямком навчання обдарованих е розробка piвнiв навчання, де всi шкoляpi навчаються за одним з десяти piвнiв.
Бiльшiсть американських педагoгiв видшяе такi oснoвнi стратеги навчання:
1. Прискорене формування базових навичок шляхом реоргашзаци основно! навчально! програми вщповщно до бiльш високого piвня знань i розвитку обдарованих шкoляpiв («прискорення»).
2. Включення учнiв в активну навчальну дiяльнiсть з розробки i розв'язання проблем в дoслiдницький poбoтi («збагачення»).
3. Забезпечення учнiв мoжливiстю налагоджувати зв'язки всеpединi запропоновано! системи знань шляхом концентраци на ключових питаннях, iдеях i темах («мiждисциплiнаpне навчання»).
З чашв звинувачувального акту Марленда (1972), що стосувався освггшх послуг, як надаються обдарованим i талановитим дгам, було oпублiкoванo значну кiлькiсть дидактичного матеpiалу i науково! пpoдукцii з питань теори i практики навчання ще! категopii учнiв. Аналiз названих матеpiалiв свiдчить, що найчастiше у навчанш обдарованих i талановитих шкoляpiв вдаються до прискореного опанування ними навчальних програм; прискореного дозування навчального матеpiалу в кейсах, призначених для шдивщуально! роботи обдарованого/талановитого школяра; перестрибування обдарованими i талановитими учнями, що навчаються у масовш шкoлi, окремих класiв.
У raroi С. Такаса (Takes) охарактеризовано деяю технологи прискореного навчання [1], однак з моменту и виходу цi технологи зазнали суттевих змш. В монографи О. G Антоново! [2] висвiтленo дoсвiд розвинених кра!н свiту в opганiзацii навчання обдарованих шкoляpiв, в тому числi i США. Серед останшх публiкацiй вщм^имо статтю Е. А. Аксеново! [3], в якш оглядово з'ясoванi окреслеш проблеми.
Наукoвi записки. OüpiH: Педагопка. — 2008. — № 5.
163
