CC BY
25
Дослиджено комплексоутворення ^ (II) з хро-мазуролом S у фазi полiмерного атониту АВ-17х8. Встановлен кшьтст характеристики складу та стiйкостi твердофазного комплексу. Встановлено, що максимальне вилучення (85 %) ^ (II) досягаеть-ся при рН 1 за 20 хвилин контакту фаз з об'ему 500 см3. Межа виявлення - 20 мкг/дм3. Закон Бера виконуеться в iнтервалi концентрацш меркурю (20-100) мкг/дм3. Отриман результати використаш для розробки методики визначення мшрокЫькостей ^ (II) в грибах
Ключовi слова: твердофазне спектрофотометрич-не визначення, токсичн метали
Изучено комплексообразование ^ (II) с хро-мазуролом S в фазе полимерного анионита АВ-17х8. Установлены количественные характеристики состава и устойчивости твердофазного комплекса. Установлено, что максимальное извлечение (85 %) ^ (II) достигается при рН 1 за 20 минут контакта фаз из объема 500 см3. Предел обнаружения - 20 мкг/дм3. Закон Бера выполняется в интервале концентраций меркурия (20-100) мкг/дм3. Полученные результаты использованы для разработки методики определения микроколичеств ^ (II) в грибах
Ключевые слова: твердофазное спектрофотоме-
трическое определение, токсичные металлы
-□ □-
УДК 543.064:543.42:543.068.53:546.4
ТВЕРДОФАЗНЕ СПЕКТРО-ФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ Н9 (II) ЗА ДОПОМОГОЮ ХРОМАЗУРОЛА S
€. €. Костенко
Доктор хiмiчних наук, професор* E-mail: Kostenkoelizaveta@ukr.net О. М. Бутенко
Кандидат техычних наук, доцент* E-mail: Kostenkoelizaveta@ukr.net *Кафедра анал^ичноТ xiMiT Нацюнальний уыверситет харчових технолопй вул. Володимирська, 68, м. КиТв, УкраТна, 01601
1. Вступ
Для визначення металiв-токсикантiв та деяких ш-ших домшок широко використовують методи моле-кулярно1 та атомно-абсорбцшно1 спектрофотометры. Можливкть визначення низьких концентрацш забез-печуеться попередшм концентруванням. Ефективне концентрування забезпечуе твердофазна екстракщя, що широко застосовуеться для розробки нових методик визначення мжроюлькостей металiв. Однак при застосувант традицшних сорбенпв доводиться або вилучати аналгг з твердофазного концентрату, або застосовувати спещальт спектральт методи для реестрацп сигналу аналиично1 форми на поверх-ш сорбенту. Пряме фотометрування твердофазного концентрату стае можливим, якщо використовувати прозорi твердофазт екстрагенти, таю як полiмернi юнообмшт смоли з хелатоутворюючими групами [1]. 6 досввд простого одержання прозорих твердофазних екстрагенпв шляхом iммобiлiзащi деяких аналиич-них реагенпв на звичайних юнообмшниках; iх засто-совано для визначення металiв-токсикантiв у об'ектах довюлля [2].
Видаеться перспективним розвинути цей тдхщ до одержання прозорого твердофазного концентрату для визначення мжроюлькостей металiв-токсикантiв у харчових продуктах. Це дозволить концентрувати аналии на мiсцi пробовщбору, вимiрювати свилопо-глинання аналiтичноi форми безпосередньо у фазi iонообмiнника, усунути стадж вилучення аналiту з
екстракту i пов'язанi з цим завади за рахунок втрат чи забруднень, скоротити тривалють та трудомютюсть аналiзу.
2. Аналiз лiтературних даних i постановка проблеми
Меркурiй е одним з найб^ьш небезпечних металiв для здоров'я людини. Величина його ГДК зокрема в рiзних харчових об'ектах складае 0,005-0,7 мг/кг [3]. Тому важливим завданням аналиичшл хiмii е надш-ний та експресний контроль харчових продукпв i си-ровини та шших об'ектiв довкiлля на вмкт токсичних металiв, зокрема меркурт (II). Цю проблему немож-ливо виршити, не використовуючи сучаснi аналиичш методи контролю, зокрема комбiнованi та пбридш, що поеднують сорбцiйне концентрування i наступне визначення у твердш фазi рiзними методами. З щею метою нинi використовують синтетичнi та природ-нi полiмери, мiнеральнi носи або шертт матерiали, здатнi утримувати модифжатори. Як модифiкатори найбiльшого поширення набули хелатоутворюючi ор-ганiчнi реагенти, зокрема вiдомi металохромнi барв-ники.
В лiтературi е вiдомостi щодо використання полiмерних адсорбентiв, що мiстять юнообмшш та комплексоутворюючi групи, iонообмiнних смол, во-локнистих сорбентiв [4-6], мембранних дисюв, хiмiч-но модифiкованих кремнеземiв для концентрування меркурiю (II) та вщокремлення його вiд iнших еле-
© е. е.
менпв. При цьому визначення меркурж (II) у концентратах проводять як у фазi адсорбенту, так i в елюать У роботi [4] запропонована методика вилучення ^ (II) та СН3^ (I) полiмерним сорбентом на основi поль стерендивiнiлбензену з хелатними групами бю(о-амь нофенiлтiо)етану. Авторами роботи [5] розроблена методика тест визначення ^ (II) за допомогою волокнистого сорбенту, наповненого анюнообмшником АВ-17, яка апробована при аналiзi прiсних природних вод методом «внесено-знайдено» (МВ=0,02 мг/дм3). Лiтературнi вiдомостi щодо твердофазного спектро-фотометричного визначення Н (II) за допомогою полiмерних сорбенпв, з iммобiлiзованими барвника-ми, обмежуються роботою [7], з яко1 видно, що реак-цiя взаeмодii ^ (II) з твердофазним (ТФ) ерюхром чорним Т характеризуеться невисокою чутливютю i селективнiстю.
Для концентрування та вщокремлення Нg (II) ви-користовуються також такi неорганiчнi адсорбенти, як оксиди, сульфщи, фероцiанiди, природнi сорбцш-нi матерiали. Дослiдження показують надзвичайну ефектившсть природних глин у вилученш катiонiв важких металiв, зокрема ^ (II) з води бентонiтом [8, 9]. Бентонiтовi глини використовуються для очистки спчних вод ввд розчинних форм Нg (II) [10].
В останш роки в лiтературi з'являеться iнформацiя щодо застосування глин, ковалентно модифжованих комплексоутворюючими групами, для концентруван-ня та вольтамперометричного визначення ^ (II) з використанням вуглецевих електродiв, модифжова-них смектитами з прищепленими амiно- та тюльними групами [11]. Не дивлячись на широке використання глинистих матерiалiв, е ряд недолшв, що обмежуе iх використання. Зокрема, через слоiсту будову глинистих адсорбенпв, iммобiлiзацiя оргашчних л^ан-дiв ускладнена. Цi адсорбенти мають низьку пло-щу поверхш, малий розмiр часточок, а також низьку мехашчну мiцнiсть та селектившсть, що робить iх непридатними в аналггичнш практицi для рутинного аналiзу.
Для сорбцiйно-спектроскопiчного визначення Нg (II) використовують також твердофазш екстраген-ти на основi кремнеземiв з ковалентно закршленими органiчними лiгандами. Однiею з найб^ьш вивче-них груп е ^вмюш хiмiчно модифiкованi кремнеземи (ХМК) з прищепленими моно- i бщентатними алiфа-тичними i гетероциклiчними амшами та азосполука-ми [12-14].
При використанш у-амшопрошлсилжагеля авторами роботи [15] було дослщжено умови сорбцп Hg (II). Встановлено, що суттева сорбщя Hg (II) спо-стер^аеться при рН>3. Спiввiдношення NH2-груп поверхш кремнезему до юлькосп юшв Hg при досягненнi сорбцiйноi емносп дорiвнюе 3:1. На основi отриманих даних запропонований сорбцшно-фотометричний метод визначення 0,1-10 мг/л юшв меркурт у твердш фазi. Методика Грунтуеться на утвореннi забарвленого змiшаннолiгандного комплексу сорбованого меркурт (II) з Na2H2Dzs, подальшоi обробки комплексу цетил-тридинш бромiдом та подальшою реестрацiею елек-тронних спектрiв дифузного вiдбиття. Методика апро-бована на модельних розчинах хлорного виробництва.
Твердофазний реагент силохром ^бензо':(л-^-про-шлтюсечовина був використаний для вилучення
^ (II) iз стiчних вод. Оптимальш умови такого сор-бцшно-спектрофотометричного визначення наступнi: V=50 см3, рН1-2, елюент - дитизон в хлороформ^ МВ=0,01 мг/дм3 [16].
З наведених даних видно, що лиературна шфор-мацiя щодо комбiнованих методiв сорбцшного концентрування i наступного визначення ^ (II) в рiз-них об'ектах обмежуеться невеликою юльюстю роби. Останнi, в основному, передбачають визначення ^ (II) в елюатi або за спектрами дифузного вщбиття твердого концентрату в природних та спчних водах. Ыформащя щодо використання розроблених методик для визначення меркурт (II) в харчових об'ектах ввд-сутня.
В лiтературi вiдсутнi також данi щодо використання вщомих барвникiв, наприклад, хромазурола S (ХАЗ), iммобiлiзованих на юнообмшниках, якi ут-ворюють у розчиш та у твердiй фазi забарвленi ком-плекснi сполуки з юнами меркурiю (II), придатнi для безпосереднього фотометричного визначення Н (II) у фазi сорбенту.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою даноi роботи стало створення ново: ефек-тившл методики визначення мiкрокiлькостей мерку-рiю (II) у харчових об'ектах.
Для цього потрiбно було виршити наступнi задачi:
-встановити оптимальнi умови сорбцшного концентрування та наступного визначення у фазi сорбенту юшв меркурт (II) твердофазним реагентом хрома-зуролом S-АВ-17x8;
- дослщити хiмiзм взаемодп iонiв Hg (II) з ХАЗ, що iммобiлiзований на АВ-17х8;
- встановити кiлькiснi характеристики складу та стшкоси комплексно: сполуки, що утворюеться у твердш фазц
- за отриманими даними розробити методику твердофазного спектрофотометричного визначення мжро-юлькостей iонiв Hg (II) у харчових об'ектах.
4. Результати дослщження взаемоди ioHiB Hg (II) з ¡ммобтзованим на анiонообмiннику хромазуролом S
Приготування реагенпв. Вихiдний 0,1 М розчин Hg (II) готували розчиненням точно'! наважки Hg(NO3)2 в 1 M HNO3. Розчин стандартизували ком-плексонометрично. Робочi МО"3 М розчини готували розведенням вихщного дистильованою водою.
110"3 М розчин сульфоназо III готували розчиненням точно! наважки х.ч. препарату фiрми «Merk»
у водь
В робой використовували кондицшний аню-нообмiнник АВ-17х8 (А) в Cl" формi зерненням 0,25-0,50 мм, який готували до роботи за методикою, описаною в [17]. Шдготовлену матрицю модифiкували водним розчином ХАЗ з розрахунку ~ 0,01 г ХАЗ на 1 г повиряно-сухого А-Cl, як це описано в [18, 19]. От-риманий твердофазний ХАЗ представляв собою про-зорi забарвленi гранули, як добре пропускають свiтло.
Апаратура. Спектри свгглопоглинання знiмали, ко-ристуючись спектрофотометрами СФ-46 i SPECORD
UV VIS, оптичну густину розчинiв та твердих кон-центратiв вимiрювали на фотоелектроколориметрi КФК-3. Кислотнiсть розчинiв контролювали ю-номiром И-160 зi скляним електродом.
Результати дослщження умов сорбцп ХАЗ на АВ-17х8 та впливу рiзних середовищ на цей процес, а також десорбщю ХАЗ наведеш в роботi [19]. Концен-тращю меркурiю у рiвноважних розчинах визначали фотометрично за допомогою сульфоназо III [20].
Шдготовка твердо'! проби до фотометрування по-лягала в отриманш свилопоглинаючого шару концентрата, рiвномiрно розташованого в кюветi. Для вимiрювань використовували кварцевi кювети з пара-лельними стiнками, якi спочатку заповнювали водою для того, щоб свилопоглинання розчину, який зна-ходиться мiж частинками сорбенту, було однаковим у в«х пробах. Потiм твердий концентрат переносили в кювету за допомогою пшетки, шшу кювету анало-пчно заповнювали модифiкованим або стандартним юнообмшником такого ж зернення. Свилопоглинан-ня аналiзованих проб вимiрювали пiсля досягнення максимально можливо' щiльностi укладки гранул у кюветах. Для зменшення фонового сигналу кювету ставили близько до вжонця детектора, а мiж зразком i детектором встановлювали лавсанову кальку [21]. Остання розсiюе свiтло сильнiше, шж зразок, внесок розсiювання зразка в загальне свилорозиювання не-значний i помилка вимiрювання оптично' густини, що обумовлена свiтлорозсiюванням, незначна. Крiм того, свило, яке пройшло i розаялося iонообмiнником рiв-номiрно розсiюеться лавсановою калькою, i детектора досягае середня i стала частина загального свилового потока, що пройшов крiзь кювету [22].
Дослщження спектрiв свiтлопоглинання твердофазного ХАЗ i його комплексу з Hg (II) показало, що батохромний зсув максимума спектра комплекса i гшерхромний ефект можуть свщчити про утворення комплексно' сполуки меркурт в твердiй фазi. Вста-новлено, що максимальне вилучення (85 %) ^ (II) досягаеться при рН 1 за 20 хвилин контакту фаз з об'ему 50 см3.
Юльюсна сорбцiя можлива також з 500 см3 розчину. При цьому коефвдент концентрування складае 1667 см3/г. Межа виявлення становить 20 мкг/дм3. Основою (АВ-17х8) меркурш (II) практично не сорбуеть-ся. Закон Бера виконуеться в iнтервалi концентрацш меркурiю (20-100) мкг/дм3 ^=50см3). X опт = 580 нм.
Даш про вплив стороншх юнов на визначення 2,0-Ю-6 М ^ (II) представленi в табл. 1.
При вивченш хiмiзму комплексоутворення та з метою встановлення молярного сшввщношення компоненив у ТФ комплексi порiвнювали спектри свiтлопоглинання дослiджуваного комплексу в роз-чинi [21] i у фазi сорбенту. Збiжнiсть максимумiв спектрiв свiтлопоглинання свiдчить про щентич-шсть складiв комплексiв у обох випадках [19, 23-25]. Отримаш данi шдтверджувались наступним чином: до наважки модифжованого анiонообмiнника додавали надлишок розчину солi меркурiю i насичували анюнообмшник до встановлення стало' концентра-цп Hg (II) у воднiй фазь Знаючи кiлькiсть ХАЗ в анюнообмшнику i кiлькiсть Hg (II), що прореагу-вав з анiонообмiнником, визначали стввщношення компонентiв у комплексi [19, 26]. Виявилось, що ХАЗ=1:1. Тобто можна припустити, що комплексоутворення в ТФ систему як i в розчинi, вщ-буваеться за рахунок замщення iонiв гщрогену в гiдроксо- i карбоксi-групах з утворенням 6-членного циклу. Враховували також форму, у виглядi яко' Н (II) може координуватися з ТФ ХАЗ в оптималь-них умовах. За розрахунками при рН 1 координу-ючим юном е ^+2. Зважаючи на вплив полiмер-но' матрицi на процес комплексоутворення [19, 22], визначали умовну константу стшкост ТФ комплексу HgH2R- за схемою, описаною в роботах [18, 19, 27-30]. Середне значення умовно' константи стш-кост дорiвнюе ^0,7±8,1=р1.
Дослiдження процесу сорбцп дозволило зробити припущення про мщне вертикальне закршлення комплексу металу на поверхш сорбенту, вiдсут-нiсть взаемодп мiж адсорбованими молекулами, паралельну орiентацiю 'х мiж собою [30]. Максимальна емшсть модифiкованого сорбенту за ^ (II) (1,55.10-5 моль/г) приблизно дорiвнюе його емностi за ХАЗ, що також може вказувати на утворення комплексу з еквiмолярним спiввiдношенням ком-понентiв [31]. Отримаш даш були використанi для розробки ново' методики визначення меркур^ (II) в харчових об'ектах.
Методика визначення Hg (II) в грибах
Готували три однаковi проби: в кожну з них додавали по 1 см3 розчину золи продукту, 20 см3 дистильовано' води, 1 см3 10-3 М розчину фториду натрж для зв'язування юшв Fe3+, об'емi 50 см3 ство-рювали рН 2 за допомогою НС1 i №ОН. В одну з проб вносили 0,3 г iммобiлiзованого ХАЗ, перемшували 20 хв на магштнш мiшалцi, отриманий концентрат вносили в кювету, попередньо заповнену дистильо-ваною водою, i вимiрювали оптичну густину в кювеи з 1=0,1 см при Х=580 нм вiдносно АВ-17х8. До шших проб додавали стандартнi добавки солi меркурiю (II), вносили по 0,3 г твердофазного ХАЗ i викону-вали експеримент як описано вище. Вмют меркурiю знаходили за рiвнянням: А А=(5,03±2,89)10 -3+(0,16 ± ±0,003)-т^, мкг/см3 або, користуючись графiчним варiантом методу добавок. Результати визначення меркур^ наведенi у табл. 2.
З табл. 2 видно, що дослщжуваш зразки грибiв не забрудненi меркурiем i можуть бути рекомендованi для вживання за умов вщсутноси шших токси-кантiв.
Таблиця 1
Вплив сторонжх iонiв металiв на визначення Нд (II)
м Припустима крат-шсть на^лишку м Припустима крат-н1сть надлишку
РЬ (II) 1000 Си (II) 1000
Бе (III) 1000 Zr (IV) 1000
Zn (II) 1000 Ti (IV) 1000
Со (II) 1000 8п (IV) 10
№ (II) 1000 Са (II) 1000
А1 (III) 1000 Mg (II) 1000
Cd (II) 1000
Таблиця 2
Результати визначення меркур1ю (II) в грибах пропонованим (А) та ААС (Б) методами (Р = 0,95, n = 3)
5. Висновки
Дослщжено хiмiзм взаемодп Hg (II) з твердофаз-ним полiмерним барвником ХАЗ-АВ-17х8.
Встановлено, що в системi утворюеться бiнарна комплексна сполука з еквiмолярним спiввiдношенням
компонентiв. Стшюсть твердофазноi комплексноi спо-луки характеризуеться величиною ^Р!=8Д±0,7. Макси-мальне вилучення (85 %) Hg (II) досягаеться при рН 1 за 20 хвилин контакту фаз з об'ему 50 см3. Кшьюсна сорбщя можлива також з 500 см3 розчину. Коефвдент концентрування - 1667 см3/г. Межа виявлення ста-новить 20 мкг/дм3. Основою (АВ-17х8) меркурiй (II) практично не сорбуеться. Закон Бера виконуеться в iнтервалi концентрацш меркурж (20-100) мкг/дм3 (V=50 см3). ^опт = 580 нм.
Отриманi дат дозволили створити просту чутли-ву, експресну, селективну методику ТФС визначення мжроюлькостей ^ (II). Визначенню не заважа-ють 1000-кратнi надлишки iонiв Са (II), Mg (II), Си (II), РЬ (II), Zn (II), Со (II), Ni (II), Cd (II), А1 (III), Fe (III). Можливе використання невеликих наважок дослщжуваних харчових продуктiв (до 5 г). Методика не потребуе складного коштовного обладнання об-слуговування якого передбачае присутшсть високо-квалiфiкованого персоналу. Правильность отриманих даних визначали методом «внесено-знайдено». Збiж-нiсть результатiв, отриманих за новою методикою i стандартною, тдтверджуе достовiрнiсть '¿х.
Об'ект анашзу; m зразка Внесено Hg, мг/кг продукту Знайдено Hg, мг/кг продукту (А) Sr Знайдено Hg, мг/кг продукту (Б) Sr
Печериця, 5 г (А), 50 г (Б) 1 1,0 ± 0,1 0,04 < 0,02 1,1 ± 0,1 0,03
Глива, 4,32 г (А), 50 г (Б) 1 1,1 ± 0,1 0,02 < 0,02 1,0 ± 0,1 0,03
Лiтература
1. Yoshimura, K. Ion - exchanger phase absorptiometry for trace analysis [Text] / K. Yoshimura, H. Waki // Talanta. - 1985. -Vol. 32, № 5. - P. 345 - 347.
2. Брыкина, Г. Д. Твердофазная спектрофотометрия [Текст] / Г. Д. Брыкина, Л. С. Крысина, В. М. Иванов // Журн.аналит. химии. - 1988. - Т. 43, № 9. - С. 1547-1560.
3. СанПиН. 43-123-4089-56. Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышъяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах [Текст] / Введ. 1986-25-06. - М.: Изд-во стандартов, 1986. - 85 с.
4. Mondal, B. C. Determination of mercury species with a resin functionalized with a 1,2-bis(o-aminophenylthio)ethane moiety [Text] / B. C. Mondal, A. K. Das // Anal.Chim.Acta. - 2003. - Vol. 477. - P. 73-80.
5. Дедкова, В. П. Тест-метод определения ртути (II) дитизоном на твердой фазе волокнистого анионообменника [Текст] /
B. П. Дедкова, О. П. Швоева, С. Б. Саввин // Журн. аналит. химии. - 2004. - Т. 59, № 4. - С. 429-433.
6. Chandra, Debraj Polyacrylate anion exchangers in sorption of heavy metal ions with the biodegradable complexing agent [Text] / Debraj Chandra, Swapan Kumar Das, Asim Bhaumik // Chemical Engineering Journal. - 2009. - Vol. 150, Issues 2-3. - P. 280-288.
7. Костенко, 6. 6. Дослщження взаемодп Cu(II), Pb(II), Zn(II), Hg(II), Cd(II) з твердофазним ерюхромом чорним Т [Текст] / 6. 6. Костенко, М. Й. Штокало // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. - 2006. - Т. 6, № 24. -
C. 45-48.
8. Vengris, T. Nickel, copper and zinc removal from waste water by a modified sorbent [Text] / T. Vengris, R. Binkiene, A. Sveikaus-kaite // Appl. Clay Sci. - 2001. - Vol. 18, № 3-4. - P. 183-190.
9. Pradas, E. G. Adsorption of cadmium and zinc from aqueous solution on natural and activated bentonite [Text] / E. G. Pradas, M. V. Sanchez, F. C. Cruz, M. S. Viciana, M. F. Perez // J. Chem. Tech. Biotechnol. - 1994. - Vol. 59, № 3. - P. 289-295.
10. Viraraghavan, T. Adsorption of mercury from wastewater by bentonite [Text] / T. Viraraghavan, A. Kapoor // Appl. Clay Sci. -1994. - Vol. 9, № 1. - P. 31-49.
11. Tonle, I. K. Preconcentration and voltammetric analysis of mercury (II) at a carbon pasteelectrode modified with natural smectite-type clays grafted with organic chelating groups [Text] / I. K. Tonle, E. Ngameni, A. Walcarius // Sens. Act. В. - 2005. -Vol. 110, № 2. - Р. 195-203.
12. Goswami, A. Silica gel functionalized with resacetophenone: synthesis of a new chelating matrix and its application as metal ion collector for their flame atomic absorption spectrometric determination [Text] / A. Goswami, A. K. Singh // Anal. Chim. Acta. -2002. - Vol. 454. - P. 229-240.
13. Etienne, M. Analytical investigation of the chemical reactivity and stability of aminopropyl-grafted silica in aqueous medium [Text] / M. Etienne, A. Walcarius // Talanta. - 2003. - Vol. 59. - P. 1173-1188.
14. Perrez-Quintanilla, D. Preparation of 2-mercaptobenzothiazole - derivatized mesoporous silica and removal of Hg (II) from aqueous solution [Text]/ D. Perrez-Quintanilla, J. Hierro, M. Fajardo, I. Sierra // J. Environ. Monit. - 2006. - Vol. 8. - P. 214-222.
15. Арендарюк, Е. Н. Сорбционно-спектроскопическое определение ртути на у-аминопропилсиликагеле [Текст] / Е. Н. Аренда-рюк, А. К. Трофимчук, Э. С. Яновская, Л. А. Батковская // Укр.хим.журн. - 2001. - Т. 67, № 9. - С. 33-36.
уз
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
I
Симонова, Л. Н. Сорбционно-фотометрическое определение различных форм ртути с помощью силикагеля с привитой №-бензоил-№'-пропилтиомочевиной [Текст] / Л. Н. Симонова, И. М. Брускина, А. К. Трофимчук, А. С. Тряшин // Журн. аналит. Химии. - 1989. - Т. 44. - С. 661-665.
Айвазов, Б. В. Практическое руководство по хроматографи [Текст]: книга / Б. В. Айвазов. - М.: Высш.шк., 1968. - С. 81-88. 18. Костенко, Е. Е. Твердофазная спектрофотометрия - эффективный метод определения тяжелых металлов в пищевых объектах [Текст] / Е. Е. Костенко, М. И. Штокало // Журн. аналит. химии. - 2004. - Т. 59, № 12. - С. 1276-1282. Костенко, 6. 6. Х1мшо-анаштичш властивост сульфофтале'нових барвнигав, ¡ммобЫзованих на анюнт АВ-17х8 та 'х використання в анашз1 харчових об'екпв [Текст] / 6. 6. Костенко // Методи та об'екти х1м. анашзу. - 2011. - Т. 6, № 1-2. -С. 56-70.
Костенко, Е. Е. Фотометрическое определение микроколичеств свинца в питьевой воде с помощью сульфоназо III [Текст] / Е. Е. Костенко, М. Г. Христиансен, Е. Н. Бутенко // Химия и технология воды. - 2002. - Т. 24, № 6. - С. 558-565. Николаева, Т. М. Определение железа методом твердофазной спектрофотометрии [Текст] / Т. М. Николаева, А. И. Лазарев // Заводская лаборатория. - 1992. - Т. 58, № 10. - С. 10-13.
Брыкина, Г. Д. Твердофазная спектрофотометрия [Текст] / Г. Д. Брыкина, Д. Ю. Марченко, О. А Шпигун // Журн. аналит. химии. - 1995. - Т. 50, № 5. - С. 484-491.
Брыкина, Г. Д. Сорбционно-рентгенофлуоресцентное определение меди, никеля, цинка и кадмия в почвах [Текст] / Г. Д. Брыкина, Н. Л. Степанова, А. В. Стефанов, Л. С. Крысина, Т. А. Белявская // Журн. аналит. химии. - 1983. - Т. 38, № 1. - С. 33-37.
Брыкина, Г. Д. Определение микроколичеств урана (VI) методом твердофазной спектрофотометрии [Текст] / Г. Д. Брыкина, Г. Ф. Агапова, В. Ф. Калинина, Л. С. Крысина // Журн. аналит. химии. - 1988. - Т. 43, № 8. - С. 1461-1465. Брыкина, Г. Д. Сорбционно-фотометрическое определение палладия в промышленных объектах [Текст] / Г. Д. Брыкина, Т. В. Марчак, Л. С. Крысина, В. П. Хвостова, Т. А. Белявская // Журн. аналит. химии. - 1982. - Т. 37, № 10. - С. 1841-1845. Пилипенко, А. Т. Модифицирование катионообменника КУ-23 4-(2- пиридилазо) резорцином для концентрирования и фотометрического определения тяжелых металлов [Текст] / А. Т. Пилипенко, В. Г. Сафронова, Л. В. Закревская // Журн. аналит. химии. - 1989. - Т. 44, № 9. - С. 1594-1598.
Тертых, В. А. Равновесия комплексобразования и адсорбции на поверхности исходных и модифицированных кремнеземов [Текст] / В. А. Тертых, В. В. Янишпольский // Теор. и экспер. химия. - 1991. - № 3. - С. 361-370.
Скопенко, В. В. Исследование взаимодействия неводных расторов меди (II) и кобальта (II) с у-(2(8)-метилхинолинамино-пропилаеросилом [Текст] / В. В. Скопенко, А. К. Трофимчук, В. Н. Зайцев // Журн. неорг. химии. - 1982. - Т. 27, № 10. -С. 2579-2582.
Холин, Ю. В. Выбор модели описания равновесий комплексообразования СоС12 с аминопропилкремнеземами в диметил-формамиде [Текст] / Ю. В. Холин, В. Н. Зайцев, Н. Д. Донская // Журн. неорг. химии. - 1990. - Т. 35, № 6. - С. 1569-1574. Парфит, Г. Адсорбция из растворов на поверхностях твердых тел [Текст]: книга / Г. Парфит, К. Рочестер. - М.: Мир, 1986. - 475 с.
Костенко, 6. 6. Х1мшо-анал1тичш властивост азобарвниюв, ¡ммобгшзованих на анюнт АВ-17х8, та використання 'х в ана-л1з1 харчових об'екпв [Текст] / 6. 6. Костенко // Укр. х1м. журн. - 2011. - Т. 77, № 8. - С. 107-115.
