CC BY
6
cific concern. It is known that some pesticides can overcome the transplacental barrier and have a detrimental effect on the development of the fetus. Physical development is one of the integrative indicators of the state of the organism, the biological maturity of all its systems. Physical development is understood as a complex of morphofunctional properties of an organism, due to the dynamic process of growth. Observations on its development in the postnatal period can reveal individual characteristics. These observations include the study of appearance, body weight, linear and volumetric dimensions during age-related changes, under the condition of optimal assimilation of nutrients and favourable environmental conditions. Under the influence of various negative factors on a developing organism, including pesticides, its physical development may be delayed and in the future it leads to the unpredictable consequences, in particular morphological and functional changes in the body. The influence of pesticides, on the physical development of the offspring, in particular synthetic pyrethroids, is not sufficiently investigated, which is why it is an urgent task of toxicology at the present stage. Our research was conducted at Wistar Hannover male and female rats, which were exposed in the pre- and postnatal period orally by zeta-cypermethrin at doses 5; 12.5; 35; 70 mg/ kg bw. The offspring physical development was investigated from 0 to 60 postnatal day. The obtained results show that the effect of zeta-cypermethrin in the pre- and postnatal period on male and female rats is dose-dependent and characterized by sexual sensitivity. The exposure with zeta-cypermethrin in pre- and postnatal periods at doses 5 mg/kg and 12.5 mg/kg did not affect on the physical development of male and female rats. The exposure with zeta-cypermethrin in pre- and postnatal periods at doses of 35 mg/kg and 70 mg/kg causes a retardation in the physical development of the offspring.
Key words: pesticides, synthetic pyrethroids, zeta-cypermethrin, postnatal period, physical development.
Рецензент - проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 11.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-95-99 УДК 615.9:616.15:615.099 Усенко Т. В.
ЦИТОХ1М1ЧНИЙ СТАТУС ЛЕЙКОЦИТ1В ПЕРИФЕРИЧНО'' КРОВ1 ЩУР1В WISTAR HANNOVER ЗА ВПЛИВУ СУЧАСНИХ ТРИАЗОЛЬНИХ ФУНГ1ЦИД1В
ДП «Науковий центр превентивно! токсикологи, харчовоТ та х1м1чно'| безпеки iMeHi Л.1. Медведя
Мшктерства охорони здоров'я УкраТни» (м. КиТв)
t.usenko.medved@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в рамках НДР ДП «Науковий центр превентивно! токсикологи, харчовоТ та хiмiчноТ безпеки iменi академта Л.1. Медведя МОЗ УкраТни» за темою «Наукове обг"рунтування су-часних нормативних вимог до застосування пестици-дiв i агрохiмiкатiв: прогнозування вщдалених ефеклв дм (канцерогенно!, мутагенноТ, тератогенноТ активности, репродуктивно! токсичносл, хрошчних шток-сикацш)» № державноТ реестраци 0108и007458.
Вступ. Дослщження впливу пестицидiв на систему кровi посщае одне з провщних мкць при Тх ппешчнш регламентацп. Оцшка гематолопчних па-раметрiв е обов'язковою складовою токсиколопч-них дослщжень з виявлення потенцшних ризимв та об^рунтування безпечност Тх використання для здоров'я людини.
ОсобливоТ уваги в оцшц гематотоксичност за-слуговують сучасш фунпциди - похщш триазолу, як сьогодш на загальному свпювому ринку е най-поширешшою групою (20,3%) серед усього спектру пестицидiв [1]. У результат проведеного огляду ли тератури було встановлено, що триазоли можуть по рiзному впливати на систему кровк викликати ане-м^ (етоксаконазол, епоксиконазол, дифеноконазол, метконазол, тебуконазол, триттоназол), лейкопешю (дифеноконазол), лейкоцитоз (ципроконазол, епоксиконазол, трилконазол, тетраконазол, тебуконазол, метконазол) та лiмфоцитоз (пенконазол, ципроконазол), тромбоцитоз (тебуконазол) та тромбоцитопе-шю (дифеноконазол, метконазол, трилконазол) та, нав^ь, аплазш мсткового мозку й апластичну ане-
м!ю (гексаконазол) [2]. Поряд з цим, дан дослiджень гематолопчних napaMeTpiB пiсля впливу коназолiв, що наведенi в офщшних документах регулюючих агенцiй бвропи та США, рiзняться та все ще лишають-ся суперечливими. Тому можна шдсумувати, що на сьогоднi мехашзми гематотоксичноТ дм триазольних фунгiцидiв вивчеш недостатньо.
Згiдно керiвних рекомендацiй тесту OECD 408 щодо дослiдження субхрошчноТ пероральноТ токсич-ностi в 90-денному експериментi на гризунах, стандартна (обов'язкова) батарея гематолопчних теслв полягае у визначеннi концентраци гемоглобiну, ге-матокриту, кiлькостi еритроцитiв, тромбоцитiв, лей-коцитiв, лейкоцитарноТ формули i протромбшового часу [3]. Американська спiльнота токсиколопв-пато-логiв (Society of Toxicologic Pathologists, USA) подтяе всi методи мошторингу гематотоксичностi на два напрямки: основы (або рутинш), якi майже повною мiрою спiвпадають з вищеописаними шдходами OECD, та спецiальнi (або проблемы), ям направлен! на дослiдження як периферичноТ кров! так i оргашв кровотворення з метою поглибленоТ оцшки зм!н та механ!зм!в токсичноТ дм х!м!чних речовин [4]. Одними з таких теслв в даному перелту е цитох!м!чн! до-слщження (ЦД).
ЦД дозволяють виявити морфо-функцюнальн! порушення на початкових етапах патолопчного про-цесу: це дае змогу використовувати цитох!м!чн! па-раметри лейкоцилв як високочутливий тест ранньоТ д!агностики токсичних зм!н. З Тх допомогою можна встановити перебудову метабол!зму в кл!тиш та на-буття нею невластивих Тй функц!й нав!ть тод!, коли
морфолопчно ыяких змш не виявлено; встановити приналежшсть клп"инних елемен^в кров1 i мсткового мозку до того чи шшого кровотворного ряду i визна-чити ступiнь ix зрмосп. Вирiшальну роль в диферен-цмнш дiагностицi гемобластозiв у людей займають саме ЦД. Також визначений цитоxiмiчний статус лейкоцитiв кровi поглиблюе розумЫня клiтинниx функцiй. ЦД мають ряд переваг: дозволяють отри-мати важливу шформащю про внутрiшньоклiтинний обмш, оцшити локалiзацiю та активнiсть специфiчно-го субстрату чи ферменту в клгтиы, визначати функ-цiональнi/патологiчнi змiни не лише в певних видах лейкоци^в, а й в окремих ix органелах.
Тому метою роботи було оцшити цитоxiмiчний статус лейкоци^в периферично! кровi щурiв Wistar Hannover (Han) за дм деяких фунгiцидiв триазольно! групи.
МОЗ УкраТни», «ЕвропейськоТ конвенцп про захист тварин, що використовуються в експериментальних та ¡нших наукових цшях» (Страсбург, 18.03.1986) ETS №123, «Guide for the Care and Use of Laboratory Animals» (National Academies Press, USA, 2011) [5,6] та з дотриманням стандартних операцшних процедур Центру, що розроблеш у вщповщносп до реко-мендацш та вимог НалежноТ лабораторноТ практики (GLP).
Тестх^ субстанцiТ вводились щурам вах пщдо-слiдних груп в токсичнш дозi, еквiвaлентнiй 1/2 вiд ЛД50 одноразово внутрiшньошлунково через зонд. Так для тварин групи, що отримували ЕПО вона ста-новила 1580 мг/кг маси тша, для ЦИП - 175 мг/кг маси тша, для ТЕБ - 1700 мг/кг маси тша, вщповщ-но. Контрольш групи тварин отримували розчинник (вода з емульгатором 0П-10 в концентрацп 0,002%).
Рис. Особливосл цитохiмiчно'í вiдповiдi ферментiв нафтол^^-хлорацетатестерази (НХАЕ), сукцинатдегiдрогенази (СДГ) та кисло'' фосфатази (КФ) лейкоцилв периферично' KpoBi щурiв пiсля штоксикацп триазольними фунгiцидами генериками (ЕПО-епоксиконазол, ЦИП-ципроконазол, ТЕБ-тебуконазол; К-контроль). Примiтка: * - вгроггдна рiзниця при p<0,05; ** - при p<0,01; *** - при р<0,001; **** - при p<0,0001; ПЕД - nостексnозицiйна доба.
Об'ект i методи дослщження. Для дослгдження були використанi HaciynHÍ генеричнг TecTOBi субстан-L^iY: епоксиконазол (ЕПО) технгчний, 95%, ципрокона-зол (ЦИП) технгчний, 95% та тебуконазол (ТЕБ) технгч-ний, 97%.
Експерименти були проведет на лабораторних щурах самцях Wistar Hannover (масою тiлa 280-300г), якi були отриманг з розплгдника ДП «Наукового ток-cикологiчного центру гменг академгка Л.1. Медведя МОЗ Укра!"ни». Контрольнi та пiддоcлiднi групи метили по 5 особин в кожнгй. Вci мaнiпуляцiY з твари-нами виконувались згiдно положень КомiciY з етики медичних та бгологгчних доcлiджeнь «Наукового ток-сикологгчного центру iмeнi aкaдeмiкa Л.1. Медведя
Дослщження проводили в динaмiцi на 1, 3, 7 та 14 добу пгсля експозицГ|' фунгiцидaми. Вивчали актив-нicть специфгчних внутргшньоклгтинних ферментгв лейкоцитгв пeрифeричноY кровг лабораторних щургв, а саме cпeцифiчноY нaфтол-AS-D-хлорaцeтaтecтeрaзи (НХАЕ) в нейтрофГлах за методом Молонг та спгвав., сукцинатдеггдрогенази (СДГ) в лгмфоцитах за методом Нарцисова та кисло!" фосфатази (КФ) в лгмфоци-тах реакцгею одночасного азосполучення за методом Голдберга i Барка [7,8]. Облгк результатгв реакц проводили пгд свгтловим мгкроскопом (10х100). В зуально оцгнювали гнтенсивнгсть специфгчно!" реакц в 100 лейкоцитах на мазок. Данг аналгзу виражали у
виглядi середнього цитохiмiчного коефiцieнта (СЦК), використовуючи принцип Астaльдi [8].
Отримаш данi пiддавались статистичнш оброб-цк Аналiз даних виконувався за допомогою 2-way ANOVA.
Результати дослiджень та Тх обговорення. На рисунку представленi особливостi цитохiмiчно'! вщпови дi дослiджених ферментiв лейкоцитiв периферично'( кровi щурiв пiсля штоксикаци триазольними фунпци-дами генериками.
Як видно з рисунку, актившсть НХАЕ в нейтрофи лах зростае в певнi термши дослiдження пiсля впли-ву вах трьох тестових субстанцш. Так тсля дм ЕПО вiрогiдно пiдвищуeться СЦК для НХАЕ лише на 7 по-стекспозицшну добу (ПЕД). На вщмшу цим даним, ЦИП викликав значну достодрну aктивaцiю даного ферменту на 1, 3 та 7 ПЕД. Пкля експозици ТЕБ було встановлено вiрогiдне зростання цитоензиматично'( активносл НХАЕ в усi термiни експерименту.
За даними лп"ератури вщомо, що завдяки тд-вищенiй aктивностi специфiчного ферменту НХАЕ забезпечуеться фiзiологiчнa роль нейтрофЫв, як першо'| лши кл^инного захисту оргaнiзму [9]. Також НХАЕ е кaтaлiзaтором гiдролiзу ксенобiотичних спо-лук та помiчником у зв'язуванш значно'| частини |'х метaболiтiв [10]. Результати наших дослщжень показали тдвищення СЦК для НХАЕ, яке характеризуе не лише омолодження кл^ин, а також aктивiзaцiю про-теол^ичних та фагоцитарних властивостей як зрших так i стaрiючих нейтрофiлiв. За рахунок цих процеав забезпечуеться послаблення токсичной дм триазоль-них фунгiцидiв на оргaнiзм щурiв. Проведенi нами рaнiше гемaтологiчнi дослiдження показали, що найбтьш суттевий вплив на кров спричинив ТЕБ, а менш виражеш змiни вiдмiчaлись пiсля гостро'| штоксикацп ЕПО та ЦИП [11-13]. Базуючись на отриманих нами результатах ЦД можна стверджувати: чим ток-сичшша дiя речовин на систему кров^ тим глибшi та яскравш змiни в метaболiзмi клiтин кровi ми спосте-рiгaемо i тим вища цитохiмiчнa aктивнiсть ферменту. Нами було встановлено, що змши ензиматично'( aктивностi НХАЕ в нейтрофшах пiсля штоксикаци ЕПО та ЦИП мали зворотнш характер, а тсля впливу ТЕБ -незворотнш.
СДГ, як один iз ензимiв циклу трикарбонових кислот, е показником енергетичного обмшу в м^о-хондрiях. Пригшчення aктивностi СДГ, згiдно даних лп"ератури, вказуе на дефiцит енергп в клггиш та може бути провкником и зaгибелi [14,15]. Результати власних дослщжень показали вiрогiдне зменшення активносл СДГ в лiмфоцитaх лише через добу тсля експозици ТЕБ (рис.). Таке значне зниження СЦК для СДГ свщчить про iстинне шпбування цього ферменту в клп"инах за рахунок токсичноТ дм ТЕБ. Змши па-рaметрiв метaболiзму в цей термш дослiдження (1 ПЕД) у даному випадку не були пов'язаш з ппокаею I мали зворотнш характер.
Варто зазначити, що ппоксичний стан у тддо-слщних щурiв розвивався пiсля отруення вама трьо-ма тестовими субстaнцiями. Про це свщчив вiрогiд-ний еритроцитоз в периферичнш кровi (ПК) на 3 ПЕД [11-13].
Дост^рне зростання СЦК для СДГ спостер^а-лось на 3 ПЕД для ЦИП та ТЕБ, а на 7 ПЕД абсолютно для вах дослщжених триaзолiв (рис.). До 14 ПЕД
актившсть ферменту в щурiв тддослщних груп вiро-пдно не вiдрiзнялaсь вiд значень контролю. Це дае тдставу заключити, що зростання ферменту СДГ в лiмфоцитaх було компенсаторним i вказувало на aктивiзaцiю окисно-вiдновних реaкцiй в клiтинaх та тдвищення aдaптaцiйних мехaнiзмiв у щурiв у вщ-повiдь на ппокаю пiсля штоксикаци триазольними фунгiцидaми.
КФ, як пдрол^ичний фермент, характеризуе функцюнальний стан лiзосом лiмфоцитiв [16-18]. У нашому експериментi було встановлено вiрогiдне зростання aктивностi КФ на 1 i 3 ПЕД для ЕПО та на 3 й 7 ПЕД для ЦИП. Це свщчить про перебудову ме-тaболiзму в лiмфоцитaх з переважанням кaтaболiч-них процеав. В подальшому (14 ПЕД) ц змiни носять aдaптaцiйний та зворотнш характер i свiдчaть про мобшзащю захисних сил оргaнiзму.
^сля експозици ТЕБ aктивнiсть КФ в лiмфоци-тах змiнювaлaсь стрибкоподiбно: дост^рно зни-жувалась на 1 й 7 ПЕД та доа^рно зростала на 3 i 14 ПЕД. На 1 ПЕД на фош знижено'| aктивностi СДГ встановлено й низьку актившсть КФ. Анaлiзуючи отримаш даш, можна припустити, що в цей перюд дослiдження спостерiгaлось пригшчення процеав як aнaболiзму так i кaтaболiзму в лiмфоцитaх, що е наслщком токсичного впливу ТЕБ. Дисбаланс процеав синтезу та розпаду в клп"инах спостер^аеться i на 7 ПЕД: зниження активносл КФ на фош тдвищено'( СДГ. Загалом, змши цитоензиматично'| aктивностi КФ у лiмфоцитaх пiсля штоксикаци ТЕБ мали незворотнш характер.
Таким чином, встановлеш зсуви цитохiмiчноТ aктивностi ферменлв в лейкоцитах являються на-слщком цитотоксично'| ди дослiджених триазольних фунгiцидiв, якi проявляються на субклiтинному рiвнi. Активaцiя ензимiв, з одного боку, свщчить про пщ-вищення функцюнально'| aктивностi клiтин та може характеризуватися як захисний мехашзм. З шшо'| ж сторони, таке зростання може призводити до висна-ження ферментних систем та зниження резистентности клiтин кровi. Тому визначений цитохiмiчний статус лейкоцитiв е важливим доповненням для ро-зумiння мехaнiзмiв гематотоксично'| ди пестицидiв та триазольних фунгiцидiв, зокрема. Результати досли джень дають можливiсть розмежувати фiзiологiчнi або патолопчш процеси, що вiдбувaються в клп"инах кровi та дозволяють в бтьш повнiй мiрi оцiнити характер впливу хiмiчних речовин на систему кровг
Висновки
1. Пiдвищення активносл НХАЕ характеризувало не лише омолодження кл^ин, а й aктивiзaцiю про-теолiтичних та фагоцитарних властивостей як зрших так i стaрiючих нейтрофшв й забезпечувало послаблення токсично! дм триазольних фунгiцидiв на ор-гaнiзм щурiв.
2. Змiни ензиматично'| aктивностi НХАЕ в нейтро-фтах пiсля штоксикаци ЕПО та ЦИП мали зворотнш характер, а тсля впливу ТЕБ - незворотнш.
3. Зниження активносл СДГ та КФ в лiмфоцитaх свщчить про шпбування ферменту за рахунок токсично! дм ТЕБ.
4. Зростання ферменту СДГ в лiмфоцитaх було компенсаторним i вказувало на aктивiзaцiю окисно-вщновних реакцш в клiтинaх у вщповщь на гiпоксiю пiсля штоксикаци триазольними фунгiцидaми.
5. Зростання активностi КФ в лiмфоцитах свiдчить про перебудову метаболiзму в клiтинах з переважан-ням катаболiчних процесiв зворотнього характеру.
6. Змши цитоензиматичноТ активностi КФ у лiм-фоцитах пiсля штоксикацп ТЕБ показали дисбаланс процеав синтезу та розпаду в кл^инах та були не-зворотнiми.
7. Чим токсичшша дiя речовин на систему кров!, тим глибшi та яскравiшi змши в метаболiзмi клiтин кровi спостеркаються.
8. Оцiнка змiни ферментного статусу лейкоцилв допоможе в диференцiйнiй дiагностицi отруень пестицидами.
Перспективи подальших дослiджень. Подальш! поглиблен! досл!дження мехашзм!в гематотоксичноТ д!Т генеричних триазольних фунпцид!в за допомогою цитох!м!чних метод!в дослщження будуть спрямова-н! на комплексну оцшку гематолог!чних показник!в, морфологи клп"ин кров! та цитох!м!чного статусу лей-коцит!в п!сля субхрон!чного надходження в оргашзм п!ддосл!дних щур!в. Отриман! дан! дозволять роз-межувати адаптац!йн! та патолопчш зм!ни в кров!, що можуть виникнути за дм триазол!в.
Лiтература
1. Fishel FM. Pesticide toxicity profile: Triazole pesticides. University of Florida, IFAS extension. 2005;PI68:1-68.
2. External scientific report submitted to EFSA Identification of Cumulative Assessment Groups of Pesticides Prepared by Elsa Nielsen et al. Technical University of Denmark. 2014. 304 p.
3. OECD (1998), Test No. 408: Repeated Dose 90-Day Oral Toxicity Study in Rodents, OECD Guidelines for the Testing of Chemicals, Section 4, OECD Publishing, Paris. Available from: http://dx.doi.org/10.1787/9789264070707
4. Bloom JC. Principles of hematotoxicology: laboratory assessment and interpretation of data. Toxicologic pathology. 1993;21(2):130-4.
5. Guide for the care and use of laboratory animals. - LAR Publication, National Academy Press, USA. 1996.
6. OECD Principles of Good Laboratory Practice. ENV/MC/CHEM(98)17// Environment Directorate Organisation for Economic Cooperation and Development, Paris. 1998.
7. Men"shykov VV. Laboratornye metody yssledovanyya v klynyke. M.: Medycyna; 1987. s. 106-45. [in Russian].
8. Butenko ZA, Hluzman DF, Zak KP. Cytohymyya y elektronnaya mykroskopyya kletok krovy i krovetvornyh orhanov. Kyev: Naukova dumka; 1974. s. 28-88. [in Russian].
9. Gavrylenko I, Laiko A, Karas A, Karas H. Tsytokhimichne doslidzhennia klityn krovi ditei, khvorykh na khronichnyi tonzylit i tsukrovyi diabet 1 typu. ScienceRise. Medical Science. 2018;3(23):13-7. [in Ukrainian].
10. Efymtseva EA, Chelpanova TY. Aktyvnost esteraz v tkaniakh razlychnykh otdelov zheludochno-kyshechnoho trakta severnoho olenia. Selskokhoziaistvennaia byolohyia. 2007;6:77-80. [in Russian].
11. Usenko TV, Prodanchuk MG, Shulyak VG. Doslidzhennia vplyvu henerychnoho tsyprokonazolu na hematolohichni ta tsytokhimichni pokaznyky peryferychnoi krovi shchuriv Wistar Hannover. Vistnyk problem biolohii i medytsyny. 2018;1(2(143)):72-8. [in Ukrainian].
12. Usenko TV, Shulyak VG. Hematological and cytochemical parameters of peripheral blood of Wistar Hannover rats after exposure to epoxiconazole. Medical and Clinical Chemistry. 2018;1:32-42. [in Ukrainian].
13. Usenko TV, Shulyak VG. Otsinka hostroi hematotoksychnoi dii tebukonazolu v eksperymenti na shchurakh Wistar Hannover. Aktualni problemy transportnoi medytsyny. 2018;1(51):113-21. [in Ukrainian].
14. Abiyeva ESh. The influence of hipoxia on the dynamics of succinate dehydrogenase activity of rats brain during organogenesis period. Xabarlar AMEA Biologiya. 2015;70(1):55-60.
15. Yvanskaia NN, Prosyna LV, Dementev YN, Basyrova YN. Aktyvnost suktsynatdehydrohenazy v pecheny krys pry ostroi tsyrkuliatoroi hypoksyy. Sovremennуe problem^ nauky y obrazovanyia. 2004;2. Dostupno: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=3993 [in Russian].
16. Badamshyna HH, Tymasheva HV, Karymova LK, Bakyrov AB. Osobennosty metabolycheskykh yzmenenyi v lymfotsytakh y neitrofylakh krovy u rabotnykov neftekhymycheskoho proyzvodstva. Medytsynskyi Vestnyk Bashkortostana. 2012;7(3):5-8. [in Russian].
17. Tymasheva HV, Badamshyna HH. Yzmenenyia metabolycheskykh protsessov kak kryteryi khymycheskoi opasnosty. Medytsyna truda y ekolohyia cheloveka. 2015;1:47-51. [in Russian].
18. Khaibullyna HM. Fermenty kletok krovy kak yndykator adaptatsyonnуkh protsessov u novorozhdionnoho pry zhelezodefytsytnoi anemyy u matery. Kazanskyi medytsynskyi zhurnal. 2015;96(2):177-81. [in Russian].
ЦИТОХ1М1ЧНИЙ СТАТУС ЛЕЙКОЦИТ1В ПЕРИФЕРИЧНО'' КРОВ1 ЩУР1В WISTAR HANNOVER ЗА ВПЛИВУ СУ-ЧАСНИХ ТРИАЗОЛЬНИХ ФУНГ1ЦИД1В Усенко Т. В.
Резюме. Дослщжено цитох!м!чний статус лейкоцилв периферичноТ кров! щур!в Wistar Hannover за умови гостроТ штоксикацп фунпцидами триазольноТ групи: епоксиконазолом техшчним, 95%, ципроконазо-лом техшчним, 95% та тебуконазолом техшчним, 97%. Вивчено актившсть внутр!шньокл!тинних ферменлв лейкоцилв: специф!чноТ нафтол^^-хлорацетатестерази в нейтрофшах, сукцинатдепдрогенази та кислоТ фосфатази в л!мфоцитах. У результат! дослщження встановлено перебудову метабол!зму в клп"инах кров! щур!в за рахунок токсичноТ дм триазол!в. Зсуви цитох!м!чноТ активност ферменлв, дослщжених в динамщ, були як компенсаторними (мали зворотнш характер) так i незворотшми (зокрема тсля впливу тебукона-золу). Визначений цитох!м!чний статус лейкоцилв е важливим доповненням для розумшня мехашзм!в гематотоксичноТ дм пестицид!в та, зокрема, триазольних фунпцид!в на субклп"инному р!вш.
Ключовi слова: нафтол^^-хлорацетатестераза, сукцинатдепдрогеназа, кисла фосфатаза, триазольш фунпциди, гематотоксичшсть
ЦИТОХИМИЧЕСКИЙ СТАТУС ЛЕЙКОЦИТОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ КРЫС WISTAR HANNOVER ПОСЛЕ ВЛИЯНИЯ СОВРЕМЕННЫХ ТРИАЗОЛЬНЫХ ФУНГИЦИДОВ Усенко Т. В.
Резюме. Исследовано цитохимический статус лейкоцитов периферической крови крыс Wistar Hannover после острой интоксикации фунгицидами триазольной группы: эпоксиконазолом техническим, 95%, ципро-коназолом техническим, 95% и тебуконазолом техническим, 97%. Изучена активность внутриклеточных ферментов лейкоцитов: специфической нафтол^^-хлорацетатэстеразы в нейтрофилах, сукцинатдегидрогена-
зы и кислой фосфатазы в лимфоцитах. В результате эксперимента установлено перестройку метаболизма в клетках крови крыс за счет токсического действия триазолов. Сдвиги цитохимической активности ферментов, исследованных в динамике, были как компенсаторными (имели обратимый характер), так и необратимыми (в частности после воздействия тебуконазолом). Определенный цитохимический статус лейкоцитов является важным дополнением для понимания механизмов гематотоксического действия пестицидов и, в частности, триазольных фунгицидов на субклеточном уровне.
Ключевые слова: нафтол-ДБ^-хлорацетатэстераза, сукцинатдегидрогеназа, кислая фосфатаза, триазоль-ные фунгициды, гематотоксичность
CYTOCHEMICAL STATUS OF WISTAR HANNOVER RATS PERIPHERAL BLOOD LEUKOCYTES AFTER THE INFLUENCE OF MODERN TRIAZOLE FUNGICIDES
Usenko T. V.
Abstract. Evaluation of hematological parameters is an obligatory component of toxicological studies for identification of potential risks and safety usage justification for human health. Monitoring of hematotoxicity divided into core tests and special assays, one of which are cytochemical analyses.
Goal. The aim was to investigate the cytochemical status of Wistar Hannover rats peripheral blood leukocytes after acute oral intoxication with generic fungicides of the triazole group: epoxiconazole technical, 95%, cyproconazole technical, 95% and tebuconazole technical, 97%.
Object and methods. Experiments were conducted on Wistar Han male rats. Doses in equivalent of 1/2 LD50 for each test substance were administrated once orally by gavage to 5 experimental rats: 1580 mg/kg/bw for epoxiconazole group, 175 mg/kg/bw for cyproconazole group, 1700 mg/kg/bw for tebuconazole group. Peripheral blood smears were studied at 1, 3, 7, 14 days after exposure. Cytochemical investigations of specific naphtol-AS-D-chloracetate esterase in neutrophils, succinate dehydrogenase and acid phosphatase in lymphocytes were studied.
Results. As a result, reorganization of metabolism in rats blood cells has been established due to the toxic effect of triazoles. Inhibition of succinate dehydrogenase and acid phosphatase in lymphocytes was determined after tebuconazole exposure. Activation of phagocytic and proteolytic function of neutrophils was shown. Predominance of catabolic processes in lymphocytes was observed. Also compensatory increase of redox reactions was demonstrated. Shifts of the enzymes cytochemical activity were both: reversible and irreversible (in particular, after exposure to tebuconazole).
Conclusion. Due to obrained results studied generic triazole fungicides changed the cytochemical status of Wistar Hannover rats peripheral blood leukocytes and have hematotoxic action in conditions of acute oral toxicity study.
Key words: naphtol-AS-D-chloracetate esterase, succinate dehydrogenase, acid phosphatase, triazole fungicides, hematotoxicity.
Рецензент - проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 10.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-99-103 УДК 582.998.1:575.322
Четверня С. О., Джуренко Н. I., Паламарчук О. П. ОСОБЛИВОСТ1 ОНТОГЕНЕЗУ SERRATULA CORONATE L. ТА SERRATULA TINCTORIA L.
В ПРИРОДНИХ М1СЦЕЗРОСТАННЯХ Нацюнальний боташчний сад iM. М.М. Гришка НАН УкраТни (м. Кшв)
pastinacase@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота виконана в рамках вщо-мчоТ тематики НДР № 382-МБ лаборатори медичноТ боташки «Комплексна оцшка бюлопчно активного потенщалу лтарських рослин, перспективних для створення фiтозaсобiв полiфункцiонaльного вико-ристання», № державноТ реестраци 0113U003099.
Вступ. Лтарсьм рослини дос збер^ають свое значення, а деяк з видiв набувають особливоТ популярности в останш десятил^я, однак перспективи використання цшних дикорослих лтарських видiв з високим потенщалом Тх бюлопчноТ ди кожного року стають все бтьш обмеженими з природних i еконо-мiчних причин. Даний факт обумовлюе актуальшсть штродукцшних дослщжень корисних рослин, яка служить збереженню генофонду природних видiв i вщ^рае провщну роль у збагаченш асортименту культурноТ флори, що спрогнозуе перспективи Тх по-дальшого рацюнального практичного використання.
Виршення питань, пов'язаних з використанням того чи шшого виду, як джерела рослинноТ лтарськоТ си-ровини, потребуе визначення можливостей культи-вування, що передбачае дослщження Тх бюлопчних особливостей в природних мкцезростаннях. В даний час придтяеться велика увага пошуку нових джерел ф^оекдистероТ^в - природних аналопв адаптоген-них лтарсько-профшактичних зaсобiв, як в значнш мiрi здатш вщновлювати та пщвищувати працез-датшсть при розумовш та фiзичнiй перевтомк До недавнього часу, для створення тошзуючих зaсобiв на основi екдистероТ^в використовувались ттьки пщземш органи левзеТ сафлоровидноТ (Rhaponticum carthamoides (Willd.) Illjin. Однак, обмежеш природш запаси цього виду, вщносно низький вмiст екдисте-роТ^в та трудомiсткiсть переробки кореневищ, ви-явили нерентабельшсть ТТ подальшого використання i обумовили пошук i дослщження шших джерел си-ровини з бтьш широкими можливостями. Особливу
