Цитохимические критерии оценки процессов адаптации после фиксации различных видов несъемных протезов с опорой на имплантаты Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

Оригінальні дослідження

УДК 577.15:612.377.5

■ ■ ■ ■ ■ • •• ■ ■ ••• ■

Цитохімічні критерії оцінки процесів адаптації після ■ ■■■■ ■ ■ ■ фіксаціі різних видів незнімних протезів з опорою на імплантати

О.Л. Ірза

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського, Сімферополь Ключові слова: нейтрофіли, імплантати, різні види незнімних протезів.

В сучасності стоматологічної наукою і практикою накопичений значний досвід у ортопедичної реабілітації хворих за допомогою застосування дентальних імплантатів. Поряд з позитивними результатами імплантації спостерігаються і різні ускладнення при застосуванні цього методу [5]. На сьо-годнішніи день більшість дентальних імплантатів виготовляються з титану. При зростанні алергічних реакціи на різні метали і сплави металів, що застосовуються в стоматології, титан розглядається як вирішальна альтернатива. Завдяки чудовіи біосумісністі і неимовірної стабільності титану, цеи метал звернув на себе увагу. Але, незважаючи на перераховані унікальні властивості, не можна виключити розвиток несприятливих електрохімічних процесів при використанні деяких стоматологічних сплавів в протезах на титанових імплантатах. У ротовіи порожнині металеві імплантати можуть викликати електрохімічну реакцію. Ми не можемо розглядати порожнину рота окремо від всього організму, електрохімічні реакції між імплантатом і зубним протезом можуть приводити до дисбалансу цито-хімічної активності неитрофілів периферичної крові. Найважливішою проблемою стає фактор сумісності присутніх в порожнині рота металевих сплавів різних за складом та хімічною природою [1,2,3,4].

Метою нашого дослідження є вивчення цитохімічних показників неи-

трофілів периферичної крові як критерію оцінки процесів адаптації при протезуванні різними видами незні-мних конструкціи з опорами на імплантати.

Матеріал і методи

Матеріалом нашого дослідження була периферична кров пацієнтів, яким була проведена дентальна імплантація по двухетапніи методиці з подальшим протезуванням різними незнімними конструкціями. Для проведення дослідження було обстежено 86 чоловік ( 42жінки та 46 чоловіків) у віці 21-54 років. Підбираючи пацієнтів, ми враховували загальнии стан організму, перенесені і супутні захворювання, анатомо-фізіологічні особливості порожнини рота. Пацієнти були розділені на 2 групи: до 1 групи увіишли 63 пацієнти, яким після проведеної імплантації були зафіксовані металокерамічні протези на основі кобальтохромового сплаву (КХС) «Дуцералои». У другу групу - 23 людини, пацієнти, яким при протезуванні були виготовлені безметалеві керамічні протези з опорою на імплантати. У кожніи групі було виділено по 2 підгрупи: підгрупа А - без додаткових терапевтичних заходів; підгрупа Б - пацієнтам після фіксації незнімної конструкції щодня в/м в сідничнии м'яз вводився препарат «Ербісол» по 1 мл, курсом 10 днів.

Крім того, було обстежено 15 практично здорових осіб (норма), не

страждаючих дентальною патологією

- контрольна група.

Ортопедичне лікування проводили по двухетапніи методиці імплантації гвинтовими ендоосальнимі імплантатами «Уїмпл» з подальшим протезуванням різними незнімними конструкціями.

При проведенні дослідження ми використовували препарат «Ербісол» -імуномодулятор, репарант і адаптоген. Цеи препарат містить низькомолекулярні «сигнальні» фрагменти мембранних глікопротеїнів, що виконують функцію «маркерів фізіологічного стану клітин», які при патологічних порушеннях гомеостазу активують імунну систему. Препарати класу Ербісол впливають лише на розбалансовані системи, уражені органи і тканини і залишаються практично індиферентними для здорового організму, не викликаючи побічних реакціи.

Забір периферичної крові для дослідження проводився на 1,2,3,4,5,6 місяцях після протезування. Безпереч-нии інтерес викликало вивчення активності дегідрогеназ - ферментів циклу Кребса і гліколізу: сукцінатде-гідрогенази (СДГ) і лактатдегідрогенази (ЛДГ), значення, яких розглядалися нами як неспецифічнии показник пошкодження клітин. Загальновідомо, що сукцінатдегідрогеназа і лактатдегідрогеназа належать до наиважливіших клітинних ферментів. Сукцінатдегідрогеназа міцно пов'язана з внутрішньою мітохондральною

Табл. 1

Цитохімічні показники нейтрофілів периферичної крові хворих з різними видами незнімних протезів з опорою на імплантати (ум. од.)

Групи спостережень Показник Терміни спостережень (місяці)

1 2 3 4 5 6

1 група - металокерамічні протези п=63 А підгрупа - без застосування Ербісола п=31 Б підгрупа - с застосуваням Ербісола п=32 СДГ ЛДГ СДГ ЛДГ 1,54±0,04 p>0,05 2,26±0,12 1,53±0,07 p>0,05 2,28±0,12 1,28±0,06 p<0,05 2,51±0,10 1,25±0,05 p<0,05 2,25±0,11 1,12±0,03 p<0,01 2,77±0,11 1,19±0,04 p<0,01 2,71±0,13 1,18±0,07 p<0,01 2,81±0,13 1,34±0,06 p<0,05 2,63±0,10 1,31±0,08 p<0,05 2,65±0,12 1,54±0,07 p>0,05 2,41±0,12 1,49±0,05 p>0,05 2,43±0,10 1,60±0,06 p>0,05 2,29±0,12

2 група - безметалеві керамичні протези п=23 А підгрупа - без застосування Ербісола п=11 Б підгрупа - с застосуванням Ербісола п=12 СДГ ЛДГ СДГ ЛДГ 1,56±0,05 p>0,05 2,25±0,10 1,53±0,04 p>0,05 2,22±0,12 p>0,05 1,33±0,08 p<0,05 2,53±0,12 1,26±0,08 p<0,05 2,49±0,13 p<0,05 1,25±0,07 p<0,05 2,62±0,13 1,39±0,07 p>0,05 2,44±0,14 p>0,05 1,45±0,09 p>0,05 2,43±0,14 1,55±0,09 p>0,05 2,32±0,09 p>0,05 1,59±0,05 p>0,05 2,25±0,10 1,62±0,05 p>0,05 2,19±0,11 p>0,05 1,62±0,06 p>0,05 2,18±0,11 1,64±0,04 p>0,05 2,15±0,10 p>0,05

Контроль п=15 СЛ 1,65±0,07 2,14±0,11

р- достовірність по відношенню до контролю

мембраною кліток і каталізує реакцію, при якій янтарна кислота (сукці-нат) дегідратується у фумарову кислоту (фумарат). Лактатдегідрогеназа знаходиться в цитолізі клітки і в анаеробних умовах каталізує реакцію відновлення піровиноградної кислоти (піроуват) в молочну (лактат), що є кінцевим продуктом гліколізу.

Оскільки цитохімічні методи дослідження вказаних ферментів в клітинах крові детально описані в літературі, то тут вказані принципи їх визначення. Дегідрогенази - ферменти, які відщеплюють водень від відповідного субстрата і переносять иого на акцептор. Цеи механізм дії використовується в цитохімічних методах, при яких у систему вводиться індикатор, що переимає на себе водень. Індикатор при цьому повинен мати забарвлення і випадати в осад. Для цих цілеи наичастіше застосовують водорозчинні солі тетразолію: неоте-тразольнии хлорид (НТ), синіи тетра-золіи (СТ), нітротетразольнии синіи (НСТ) та інші, які під дією оновлюючих речовин перетворюються на во-дорозчиннии забарвлении формазан, що дозволяє встановити внутріклітинну локалізацію дегідрогенази під світловим мікроскопом. Суть цитохі-мічного методу вивчення дегідрогеназ в клітинах крові полягає в тому, що останні повинні поміщатися в середу (або піддаватися обробці), що містить субстрат, кофермент, інгібітор ферментів, фарбник. У вказаному середовищі клітки крові інкубуються

протягом 45-60 хвилин при температурі 37аС. Фермент СДГ не вимагає кофермента, оскільки продукт (фу-марат), що утворюється, не гальмує реакцію, і, отже, не потрібно вводити агент, що зв'язує иого.

Оригінальна методика вивчення активності дегідрогеназ в неитрофілах крові запропонована в роботах [7,8], коли мазки клітин гепарінізірованно крові робили після обробки відповідними реактивами за годину після інкубації. У наших дослідженнях як індикатор ферментного процесу ви-користании нітротетразоліи синіи (НТС), ство-рюючии при відновленні в клітці дрібні гранули формазана, що забарвлюють цитоплазму від димчасто-сірого до насиченого синього кольору. У роботі використовували тонкі нативні мазки крові, висушені на повітрі, які після відповідної обробки, інкубували протягом 45 хвилин при температурі 37аС. Ядра клітин дофарбовували розчином метиленового зеленого. Висушені мазання мікроскопіровали з імерсіиним об'єктивом на мікроскопі МБІ-15. Приготовані розчини реактивів у відповідних концентраціях і об'ємах наносили на мазок наступної послідовності.

Визначення активності ЛДГ, Розчини: ціаниду натрію, лактату натрію, НСТ, гемодез, никотінамідаденіндіну-клеотіда (НАД). Останніи готували безпосередньо перед вживанням.

Відкладення гранул формазана спостерігалося в місцях локалізації ЛДГ. Інтенсивність забарвлення варіювала від димчасто-сірого до інтенсивного синього кольору. Ядра клітин добре конторували.

Визначення активності СДГ. Розчини: НСТ, сукцинату натрію, фосфатного буфера. Спостерігалася чітка локалізація гранул формазана. Про активність СДГ судили по інтенсивності відкладення гранул формазана. Для оцінки активності ферментів в клітинах крові застосовувалася методика Astaldi [6] з обчисленням середнього

цитохімічного показника (СЦП) за формулою:

Де х - кількість клітин зі 100 переглянутих нейтрофілів в одному мазку з з певною мірою активності ферменту;

1,2,3,4 - міра активності;

100 - число переглянутих неитрофі-лів в одному мазку.

При цьому виділяли чотири міри активності (4ст - неитрофіл повністю покритии гранулами формазана; 3ст

- % активності; 2 ст - % активності і 1ст - % активності). Весь отримании цифровии матеріал обробляли методом варіаціиної статистики з виведенням критерію Ст'юдента, достовірними вважали показники при р<0,05.

Результати дослідження і їх обговорення

Аналіз цитохімічних показників в нейтрофілах периферичної крові у ортопедичних хворих з використанням різних видів незнімних протезів з опорою на імплантати показав, що в 1 і 2 групах спостережень до 1 месяцу спостерігалися статистично не значиме (р>0,05) зниження аеробного окислення і зростання анаеробного гліколізу по відношенню до контролю.

До 2 місяця спостерігались значне зниження аеробного окислення у всіх групах ( показники СДГ в групах: 1А -на 22,4%, 1Б - на 24,2%, 2А - на 19,4%, 2Б - на 23,6%) по відношенню до контролю, і збільшення показників акти-вністі ЛДГ, що свідчить про зростання анаеробного гліколізу, в ІА - на 17,3%, в 1Б - на 17,7%, в 2А - на 18,2%, в 2Б -на 16,3% (р<0,05).

До 3 місяця спостерігались прогресуючі зміни ферментативної активні-сті у всіх групах спостережень, особливо виражені в 1А групі. Так, активність СДГ в 1группе А підгрупі складала 1,12±0,03 ум.од. ( р<0,01), що на 32,1% менше норми; а активність ЛДГ в ціи підгрупі складала 2,77±0,11 ум.од., що на 29,4% вище за контроль, таблиця 1.

До 4 місяця після протезування в 1 групі показники ферментативної ак-тивністі як і раніше значно відрізнялися від контролю. В тои же час показники в 2 групі, як А так і Б, набули статистично незначного характеру

(р>0,05).

У подальші 5-6 місяців спостережень цитохімічної активністі неит-рофілів периферичної крові в групах спостережень наближалися до показників норми.

Проведене дослідження цитохіміч-ної активності неитрофілів периферичної крові у ортопедичних хворих з різними видами незнімних протезів з опорою на імплантати показало, що після фіксації незнімних протезів, незалежно від їх виду, спостерігається зниження аеробного окислення і зростання анаеробного гліколізу. Наи-більш швидке відновлення показників ферментативної активністі спостерігалося в 2 групі, де використовувалися безметалеві керамічні протези, до 3-4 місяця спостережень. Вживання препарату Ербісол дозволило значно скоротити терміни адаптації після проведеного протезування у всіх досліджуваних групах.

Висновки

1.Проведення ортопедичного лікування незнімними протезами з опорою на титанові імплантати приводить до зміни цитохімічної активністі неитрофілів периферичної крові: зниженню активністі сукцінатдегід-рогенази (СДГ) і зростанню активності лактатдегідрогенази (ЛДГ).

2.Терміни адаптації після проведеного протезування різні в групах, які були дослідженні: мінімальні - при використанні безметалевих керамічних протезів (3-4 місяць), при вико-

ристанні металокерамічних протезів -5-6 місяців.

3. Вживання імуномодулятора Ербісол значно скорочує терміни адаптації організму після протезування.

Література

1. В.Н. Олесова, М.Р. Филонов и др. Особенности поведения стоматологических сплавов при протезировании на титановых имплантатах. «Стоматоло-

гия»2007 №6 С48-51.

2. Малик М.В., Урусов К.Х. Сравнительная оценка разности электрохимических потенциалов у пациентов с конструкциями из однородных и разнородных сплавов.<«Оепігзі Казахстан» 2007. №1(5) С129-130.

3. КА. Лебедев, Ю.М. Максимовский и др. Принци-

пы определения гальванических токов в полости рта и их клиническое обоснование. «Стоматология»»

2007.№3 С36-39.

4. Козин В.Н., Леонтьев В.К. Использование стоматологических сплавов с минимальным риском возникновения непереносимости. В сб.: Тезисы и доклады 11 международной конференции. М. ИМЕДИС 2006

5.Перова М.Д. Клиническое и теоретическое обоснование комплексной программы повышения эффективности дентальной имплантологии. Дис. д-ра мед. наук МПТ 1999- 400С.

6Astaldi G., Verga L. The glycogen contekt of the cells of lymphatic lenkemia. Acta haematol. 1987.V17.№3 Р 129-136.

7.Борисова М.А., Овчаренко Н.И., Шпак С.И. и др. Суправитальные способы цитохимического определения активности a-глицерофосфатдегидрогеназы и глюкозо-6- фосфатдегидрогеназы в лейкоцитах периферической крови. Лабораторное дело.1983. №9. С 8-10.

8. Борисова М.А., Овчаренко Н.И., Спахов А.С. Новые суправитальные способы цитохимического определения сукцинатдегидрогеназы и лактатдегидро-геназы в клетках крови. Лабораторное дело.1975.

№ 12. С 723-725.

Цитохимические критерии оценки процессов адаптации после фиксации различных видов несьемных протезов с опорой на имплантаты.

О.Л. Ирза

Цитохимическое исследование нейтрофилов в периферической крови ортопедических больных с раз-личными видами несъемных протезов с опорой на имплантаты позволило прийти к выводу, что ферментативный баланс у пациентов с безметалловыми керамическими протезами нормализуется к 3-4 месяцу после протезиро-вания; а у пациентов с металлокерамическими протезами - к 56 месяцам. Применение препарата Эрбисол ускоряет процессы адаптации.

The cytochemical criteria appreciating of adaptation processes after fixing different types dentures set on implants.

O.L. Irza

Cytochemical analysis of neutrophils in the peripheral blood of orthopedic patient with using different types dentures set on implants us to make a conclusion, that the enzyme balance normalization from patient what used ceramic dentures till 3-4 months compare to patients who used metaloceramic dentures -till 5-6 months. «Erbisol» considerably improves the adaptation of organism.