CC BY
26
УДК 65.012.34 (075.8)
Д-р техн. наук Г. Ф. Бабушюн1, д-р техн. наук О. Д. Омельченко2, С. О. Артемчук2
1 Нацюнальний техшчний ушверситет, м. Запор1жжя; 2 Державний економко-технолопчний ун1верситет транспорту, м. Кив
ЦИКЛ Ф1ЗИЧНОГО РОЗПОД1ЛУ ГОТОВО! ПРОДУКЦП МЕТАЛУРГП ТА МАШИНОБУДУВАННЯ В1Д М1СЦЯ ВИРОБНИЦТВА ДО М1СЦЯ СПОЖИВАННЯ
Обтрунтовано склад циклу фгзичного розподшу готовоI продукцп, запропоновано стратегiю функцюнальних ци^в логiстичноi системи промислового тдприемства та алгоритм планування для отримання лiдерства на ринку.
Фiзичний розподш готово!' продукцп - це вантажоперероблення i транспортування TOBapiB вiд мшця виробництва до мiсця споживання [1]. Вш знаходиться на перетинi маркетингу i лопстики. Маркетинг - це вивчення сучасного ринку, оргашзащя роботи служб постачання i реалiзацiï, рекламами, фшанйв, створення системи матерiальноï шдтримки, рекламацiï, iнших санкцiй пiд час виконання достовiрних зобов'язань. Логiстика - це забезпечення рiвня компетенцп фахiвцiв з маркетингу в галузi планування, оргатзацп, управлiння, контролю i регулювання перемщення та зберiгання матерiальних i шформащйних потоков у просторi i чай вш первинних джерел до кшцевих споживачiв.
Масове розповсюдження маркетингу зумовило штотне ускладнення робiт з фiзичного розподiлу товарiв. Погiршилася взаeмодiя мiж виробничими та збутовими шдроздшами пiдприeмства, збiльшились товарнi запаси. Проте в спещальнш лiтературi проблемi фiзичного розподiлу не придiлялося належно!' уваги [1].
Важлившть цieï проблеми було усвшомлено, i протягом 1962-1963 рр. у Сполучених Штатах Америки було сформовано Нащональну раду з управлшня фiзичним розподiлом (NCPDM - National Council of Physical Distribution Management) -професшну оргашзацш, створену для вдосконалення вiдповiдноï теори i практики. В наслшок цього через деякий час виник новий шдхвд оргашзацшного вдосконалення управлiння матерiальним потоком у сферi розподiлу товарiв - «управлшня фiзичним розподшом» (рhysical distribution management). Одним iз перших його запропонував американський економкт Druker P.
У рамках ввддалу управлiння фiзичним розподшом (рhysical distribution management department) - так назвали новий штегрований шдроздш - задумувалося об'еднати операцiï, пов'язаш з перемiщенням i зберiганням товарно-матерiальних цiнностей, якi
виконуються в «економiчному просторЬ) мiж зберiганням готово! продукцii на територii пiдприeмства i сферою споживання (рис. 1).
Етапом еволюцп, перiодом впровадження та експериментально! апробацii теорii логiстики, е п'ятирiччя 1966-1970 рр. [1]. За рiчними оцiнками, вiддiли управлiння фiзичним розподшом були створенш в 15-20 % американських компанш, якi спецiалiзувалися на реалiзацii споживчих товарiв щоденного попиту. За даними ^ТСРБМ, отриманими в наслвдок опитування представникiв 59 великих корпорацш, що виробляють споживчi товари, 93 % мали такi централiзованi вiддiли, причому 60 % з них здшснювали таку реорганiзацiю протягом 1967-1970 рр. На цих шдприемствах витрати, зумовлеш вихшним матерiальним потоком, становили 20-50 % обсягу продаж, тому вдосконалення управлшня фiзичним розподшом розглядалося як зааб скорочення витрат обiгу i збшьшення прибутку.
Американськi фахiвцi зазначили, що централiзацiя управлiння фiзичним розподiлом приносить позитивш результати: на 20-50 % скорочуються запаси готово! продукцп, у 2-3 рази зменшуеться час на виконання замовлень, знижуються транспортнi витрати. Науко-ва гiпотеза в основному шдтвердилася. Про це свiдчать дат табл. 1 [1].
Цикл фiзичного розпод^ мае вiдношення до постачання готово! продукцп, яка забезпечуе прибут-ковiсть угод. Вiн знаходиться на перетиш маркетингу i лопстики.
Матерiальний потiк, що збiльшуе варпсть, дося-гае фiнiшу у сферi фiзичного розподiлу, тому товар тут мае найбшьшу вартiсть, додану, у тому чи^ лопстич-ними операциями. Максимальний прибуток досягаеть-ся, коли поставка виконуеться «точно вчасно» [1, 2, 3].
У загальному виглядi цикл фiзичного розподiлу складаеться з шести взаемопов'язаних видiв дгяль-носп: 1) оприходування готово! продукцп на складц 2) зберiгання готово! продукцп на складц 3) вiдбiр го-
© Г. Ф. Бабушкiн, О. Д. Омельченко, С. О. Артемчук, 2009
130
Рис. 1. Типовий варiант оргашзацшно!' структури вщдшу управлiння фiзичним розподiлом
Таблиця 1 - Результаты впровадження ввддшв управлшня ф1зичним розподшом
Показники Результат, %
немае полшшень деяю полшшення значш полшшення не вщповвдали усього
Ршень запаав 5 33 42 20 100
Кшьюсть замовлень 6 32 37 25 100
Координащя тдроздшш 3 44 36 17 100
Час виконання замовлень 12 25 47 16 100
Виконання плану постачання 3 41 39 17 100
Р1вень запасш за межами тдприемства 2 34 44 20 100
Розташування складав готово! продукцп 10 39 27 24 100
тово! продукцп з1 складу; 4) навантажувально-розван-тажувальш 1 транспортно-складсьш роботи; 5) поставка (вщпуск) готово! продукцп споживачам; 6) сервю.
Цикл ф1зичного розподшу здшснюеться м1ж вироб-ництвом 1 споживачами. У зв'язку з цим йому властиве певне протир1ччя. З одного боку, маркетинг для задово-лення попиту спрямований до р!зноман!ття вироб1в, а з !ншого, виробництво для зменшення витрат зацшавле-не у !х одномаштност!. Традицшний споаб виршення цього виробничо-ринкового конфлжту полягае в на-копиченш р1зних великих запаав на склад! готово! продукцп, яка попм ризикуе бути поставленою без сервюного забезпечення «не точно вчасно». Завдяки
плануванню лопстики, в щеал!, цього не ввдбуваеть-ся. Здатшсть лопстики стимулювати продаж! е клю-човим фактором комерцшного усп!ху п!дприемства.
Цикл ф!зичного розпод!лу впливае ! по сут! приводить у дш цикли тдтримки виробництва ! постачан-ня. Тому внаслщок ор!ентацп на споживача його складов! частини повинн! бути приваблив!шими, н!ж у них. Увага до запипв кл!ент!в надае ф!зичному розпод!лу адаптивност!, динам!зму, спрощуе укладання угод, пол!пшуе точн!сть прогнозування, створюе умови для маневрування при виконанш догов!рних зобов'язань (пропозиц!я товар!в-субститут!в, гнучка ц!нова полгги-ка та !н.).
Баrатоварiантнiстъ форм оргашзацп циклу фiзич-ного розподiлу визначае складнiстъ проектування вщповщних операцiйних систем, !м повиннi бути вла-стивi адаптивнiстъ та гнучшсть (тобто механiзми, що забезпечатъ синхрошзацш попиту i пропозицп), а та-кож висока технололчна оснащенiстъ i продукгивнiстъ. У лоriстичнiй системi звичайно використовуютъ п'ятъ стратеriй фiзичноrо розпод^:
1) ешелонована;
2) пряма;
3) гнучка;
4) вiдстрочки;
5) навантажувалъно! консолщацп (рис. 2).
Ешелонована стратеггя або багаторiвнева лоп-
стична система (echelon logistical system). Поняття «ешелон» використовуетъся для воображения сукуп-носп торгово-посередницъких орrанiзацiй, що знахо-дяться у каналi фiзичноrо розподiлу (рис. 2, г).
Сутшсть ешелоновано! (багатокаскадно!, багатор-iвневоi) стратеrii полягае в тому, що готова продукция потрапляе до кшцевого споживача за участю як мшмум одного посередника. Причому, як правило, споживачi вiддаютъ перевагу тим з них, що мають ви-соку репутацiю. Для непрямого маркетингу характерна концентращя запаав на складах торгово-посеред-ницъких оргашзацш, якi, отримуючи великi партii то-варiв, потiм реалiзуютъ 1х дрiбним споживачам.
Акумулювання товарно-матерiалъних цiнностей у сферi обirу дае можливiстъ забезпечити потрiбну на-сиченiстъ, ширину, глибину асортименту, комп-лекснiстъ та своечасшсть поставок при вiдносно мен-ших транспортних витратах. Це найкоротший шлях до поставки «точно вчасно», що стимулюе довrостроковi rосподарчi зв'язки. Практика показуе [1], що одним з реальних та дшових методiв такого стимулювання е безоплатна (премiалъна) поставка. Тобто в рядi ви-падшв, а саме, коли готова продукция потрiбна спожи-вачевi у невеликих шлькостях, з одного боку, а з шшо-го, - маркетинrовi посередники з високою репутацiею знаходяться недалеко вiд цих дрiбних споживачiв, ешелонована стратеriя фiзичноrо розпод^ може вияви-тися дуже ефективною через встановлення балансу мiж витратами та яшстю сервiсу. Частiше вона використо-вувалася при реалiзацii споживчих та продовольчих товарiв.
Гнучка стратег1я або гнучка лопстична система (lexical logistical system) - така, в котрш доведення матерiалъноrо потоку до споживача як за прямими зв'язками (рис. 2, а), так i за участю посереднишв (рис. 2, б). Приклад розглядаючо! системи - забезпе-чен-ня запасними частинами, коли вiдвантажения деталей рiдкоrо попиту звичайно безпосередньо на адресу одержувача, а вщвантаження деталей стандартного i пiдвищеноrо попиту зi складу посередника.
---------1 ТРАНСПОРТ Т-------
Виробництво I ^ ^ Споживач
г---------j ТРАНСПОРТ г-------
| Виробництво | ^ --^ --Споживач
Ж.
Склад постачальникв ' \ Склад споживач1в
а
б
"""" !ПТ'"" "а~цг~ ~ "! Магстральний ;-т"гя"иМи"н71 ПТ ' "
Виробництво 1 1 т' -
| ^^ примикання | транспорт
Виробництво
Транспорт
транспорт ~Региональна баЗа МТС " Транспорт
Виробництво
Склад постачальникв
' Станця ' ' Станця '
примикання примикання
1 авга | 1 авга |
Споживач
У_
Склад постачальникв
Виробництво
^ I шМаггстральний ■
Склад постачальникв |
Рис. 2. Схеми ваигажопогокiв вщ виробника до споживача:
а - проста схема вантажопотоку; б - схема вантажопотоку у разi присугаост промiжиих складiв у постачальника i споживача; в - схема вантажопотоку промислових тдприемств з великим об'емом використано! сировини i вироблено! продукцп;
г - схема вантажопотоку у випадку реалiзацii i постачання через реriоиалъиi, обласиi бази; д - схема вантажопотоку пiдприемсгв, яю не мають сталих виробиичо-екоиомiчиих зв'язюв; е - схема ваигажопогокiв тдприемства монополюта
в
Споживач
г
д
Споживач
е
Пряма стратегiя або лопстична система з прями-ми зв'язками ( direct logistical system). На вщмшу вiд ешелоновано!, cyTHicTb прямо! стратегii полягае в тому, що готова продукция потрапляе до шнцевого спожива-ча без участи посередникiв. Найбiльш поширена пряма стратепя при реалiзацii' швестищйних товарiв, якщо вона екож^чно бiльш ефективна i забезпечуе пст^бне рiзноманiття сервiсy порiвняно з ешелонованою стра-тегiею (рис. 2, а).
Вибiр певно! стратеги зумовлюеться тим, наскiльки вона здатна в конкретних умовах оптимiзyвaти товaрнi запаси та забезпечити поставку «точно вчасно». У цьо-му зв'язку ешелонована i пряма стрaтеrii фiзичноrо розпод^ використовуеться значно рiдше, нiж ix уза-гальнений, комбiновaний вaрiaнт - гнучка стрaтеriя. За нею доведення готово! продукцп до споживaчiв може використовуватись як з участю, так i без yчaстi посереднишв. Саме внaслiдок свое! aдaптивностi гнучка стратепя бшьш економiчнa i тдходить за якiстю сервiсy. Залежно вш галузево! специфiки пiдприемствa i титв попиту на цiльовиx сегментах ринку можна зу-стрiти aльтернaтивнi тактичш рiшення, що знаходять-ся в ii рамках. Наприклад, aвтомобiлебyцiвнi тдприе-мства, як правило, реaлiзyють вироби, що користують-ся повноцiнним i нaдмiрним попитом за допомогою посереднишв; вироби, що задовольняють iншим типам попиту, - безпосередньо зi склaдiв пiдприемствa. Пiдприемствa ж верстатобудування нерiдко викорис-товують протилежну практику. При поставках товaрiв, що користуються повноцiнним i нaдмiрним попитом, здшснюеться прямий маркетинг, а в шших випадках -непрямий маркетинг.
Беруть до уваги, що реальна дщстстъ багатша вiд кaбiнетниx уявлень i дуже важко забезпечити адек-вaтнiсть ii воображения, а тим бiльше прогнозування, кожне пiдприемство, знаходячись в ушкальнш марке-тинrовiй ситуацп, вибирае найефектившший вaрiaнт фiзичноrо розподiлy, який мiнiмiзyе запаси готово! продyкцi!' при ошгашзацп лоriстичниx витрат i якостi серв^. Тому видiляють два рiзновиди гнучких стра-теriй: випадкову i планову.
Випадкова гнучка стратегiя стае такою не внасль док рашше складеного плану, а за обставинами. Не-рiдкими бувають випадки, коли при зб^ рiзниx фак-торiв вона е единим засобом задоволення попиту. Наприклад, у кшцевого споживача раптом може змшитися виробнича потреба чи попит, i вiн вшмов-ляеться вiд замовлено! продукцп. У цш ситyaцi!' по-стачальник об'ективно повинен швидко знайти нового ктента, яким, що не виключено, виявиться посе-редник (промiжиий споживач).
Планова гнучка стратегiя1_ на вщмшу вiд випад-ково!, стае такою не вш змiни обставин, а вшповшно до заздалепдь розробленого плану, що вiдобрaжaе пев-ну полiтикy фiзичноrо розподiлy. Пiдприемство свшо-мо дотримуеться тако! полiтики утворення зaпaсiв готово! продукцп, яка передбачае ix утримання i на влас-
ному склад!, i у посереднишв. Цей варiант гнучкого розпод!лу взаемовигiдний для учасникiв комерцiйних угод. Постачальник досягае зниження складських вит-рат, збшьшення обсягу реалiзацii прибутку; посеред-ник - максимального розширення товарного асорти-менту, потенцiйноi' привабливостi та рентабельности споживач - потрiбноi' якосп сервiсу та задоволення попиту.
Стратегiя вiдстрочки. Рекомендуе оригiнальний спосiб створення умов для здшснення поставки «точно вчасно». Фшшне збирання готово! продукцп ввдкла-даеться до того моменту, поки на пiдприемство не над-iйде замовлення, яке вiдображае iндивiдуальний попит у всiй його кшьшсно-яшснш багатозначностi. Разом з акумулюванням запасiв iнгредiентiв, необхш-них для шнцевого збирання, це автоматично л!квщуе небезпеку виконання поставок, якiсть сервюу яких вiдштовхуе споживачiв вiд сшвробггництва. Розр!зня-ють два рiзновиди стратеги вшстрочки: вiдстрочку збирання та географiчну вiдстрочку.
Стратегiя вiдстрочки збирання передбачае, що продукт пращ знаходиться в цикл! виробництва в нейтральному положенш (у сташ, не призначеному для конкретного споживача) так довго, насшльки це по-трiбно тдприемству i його клiентам. Так, тдприем-ства роздрiбноi торгiвлi звичайно продають фарби, не маючи у своему розпорядженш всiеi потенцiйно мож-ливо! кольорово! гами. Вони мають лише базовi коль-ори, як! тсля отримання замовлення змiшуються за спещальною рецептурою i отримують потр!бний кол!р.
Аналогiчна ситуацiя характерна, зокрема, для ф!зичного розпод!лу деяких вид!в газових сумiшей. У виробнищга комп'ютерно! технiки та автомобше-будуваннi наростае тенденция, коли базову модель ви-пускае пiдприемство, а !! шнцеве доведення вшповш-но до побажань замовника виконуе торговий посеред-ник. Отже, стратепя ввдстрочки збирання е механiзмом зменшення шлькосп запасiв готово! продукцп при од-ночаснiй максимальнiй «орiентацi!' на споживача». У цьому зв'язку можна вшмггити два досто!нства цiе!' стратеги: по-перше, вона перешкоджае зменшенню обсягу реалiзацii; по-друге - стимулюе бшьш рацю-нальнiше використання складiв готово! продукцп i ак-тивiзуе роботу торгових посереднишв у напрямi виконання багатьох фшшних операцiй виробничого плану.
Стратегiя географiчноi вiдстрочки передбачае, що на складi готово! продукцп тдприемства зберь гаеться повний асортимент вироб!в, як! реалiзуються, а торгов! посередники при цьому мають або каталоги з !х детальним описом, або виставков! зразки. Наприклад, вона досить поширена при продаж! металопрока-ту або автомобшв. Торгов! представники, що знахо-дяться в р!зних географ!чних точках, приймають замовлення, передають !х на шдприемство ! попм, отримуючи через певний час товар, задовольняють специф!чний попит споживач!в. Останш отримують
мoжливicть нейтpaлiзyвaти негaтивнi нacлiдки вiддa-леюап вiд пiдпpиeмcтвa. Резyльтaтивнicть дaнoï crpa-теги зyмoвленa тим, нacкiльки швидюз i тoчнo здiйcнюeтьcя кoмyнiкaцiя тa пеpедaeтьcя зaмoвлення, a тaкoж - як швидю нaдxoдить пoтpiбний вaнтaж. Зaв-дяки ш вдaeтьcя acoparara кoшти нa вигoтoвлення, тpaнcпopтyвaння i збеpеження виpoбiв, ocкiльки вбiк cпoживaчiв пеpемiщyютьcя лише вже кyпленi. Цим зaбезпечyeтьcя ефективний кoнтpoль виpoбництвa, шго екoнoмiчнicть, якicний cеpвic.
Taким чиюм, Aba види cтpaтегiй вiдcтpoчки фiзич-нoгo poзпoдiлy пpoпoнyють вiдпoвiднi вapiaнти зaт-pимки виpoбництвa i тpaнcпopтyвaння гoтoвoï ^o-дyкцiï дo мoментy, пoки нa не1 не oтpимaнo зaмoвлен-ня. Cтpимyвaння пеpедчacнoï пocтaвки вiдбyвaeтьcя зa дoпoмoгoю piзниx метсдав. Cтpaтегiя вiдcтpoчки збиpaння opieнтye га збеpiгaння мaкcимaльнo вузью-гo acopтиментy виpoбiв, з яких пicля oтpимaння зaмoв-лення виpoбляeтьcя неoбxiдний тoвap. Cтpaтегiя reo-гpaфiчнoï вiдcтpoчки, в cвoю чеpгy, opieнтye нa збеpi-гaння мaкcимaльнo шиpoкoгo acopтиментy виpoбiв, з яких (y випaдкy галвшеи) пicля oтpимaння зaмoвлен-ня тpaнcпopтyeтьcя пoтpiбний тoвap y pегioнaльне iop-гoве пpедcтaвництвo. Обидвi cтpaтегiï вiдcтpoчки e paцioнaльнoю aльтеpнaтивoю мapнoтpaтнiй po6ori нa невiдoмий pинoк, кoли cro4aTOy здiйcнюeтьcя виpoб-ництвo i тpaнcпopтyвaння пpoдyкцiï, a лише пoтiм ra-мaгaютьcя знaйти пoкyпця.
Сmрameгiя нaвaнmaжyвaльнoï кoнcoлiдaцiï- oдин з нaйпoтyжнiшиx зacoбiв зменшення тpaнcпopтниx витpaт, ïï cyтнicть пoлягae в тoмy, щo мaлi пapтiï вaн-тaжiв o6 ' eднyютьcя y велик1. Цей зaxiд дae змoгy змен-шити вapтicть пеpемiщення oдиницi вaнтaжy i, вадго-вiднo - чacткy тpaнcпopтниx витpaт y coбiвapтocтi тa цiнi гoтoвoï пpoдyкцiï. Оcкiльки величига тpaнcпopт-них витpaт пocтaвкax «точш вчacнo» знaxoдитьcя в пpямiй пpoпopцiйнiй зaлежнocтi вiд величини шпи-ту, тo pеaлiзaцiя пpoгpaми нaвaнтaжyвaльнoï кoнcoлi-дaцiï e тим кoмпpoмicoм зa яким мoжнa i клieнтypy зaдoвoльнити, i дocягти екoнoмiï ra дocтaвцi. ^a^-вaння тaкoï пpoгpaми пoвиннo гpyнтyвaтиcя нa плaнi фiзичнoгo poзпoдiлy. Пpiopитетoм тут e безyмoвне зa-дoвoлення пoпитy.
Рoзpiзняють тpи види cтpaтегiï нaвaнтaжyвaльнoï кoнcoлiдaцiï: гeoгрaфiчну, 3arnanoeany тa дoгoвiрнy.
Сmрameгiя гeoгрaфi чнoï нaвaнmaжyвaльнoï кант-лiдaцiï пеpедбaчae, щo пiдпpиeмcтвo oб'eднye мaлi пapтiï вaнтaжiв, яш йдуть в oднoмy нaпpямкy, чи тaкi, щo мaють зaгaльнy cтaнцiю пpизнaчення, у велик1. Цей тип нaвaнтaжyвaльнoï кoнcoлiдaцiï не пеpеpивae ^и-poднoгo мapшpyтy пocтaвoк i мoже pеaлiзyвaтиcя тpьo-мa cпocoбaми: caмим пiдпpиeмcтвoм; oдним з пiдпpиeмcтв, щo беpyть yчacть у кoмбiнyвaннi; незa-лежнoю тpaнcпopтнoю opгaнiзaцieю.
Сmрameгiя зanлaнoвaнoï нaвaнmaжyвaльнoï тнт-лiдaцiï пеpедбaчae, щo нa пiдпpиeмcтвi фopмyютьcя пocтaвки великих пapтiй гoтoвoï ^to^^n для oкpе-
мoгo cпoживaчa. Пpiopитетoм тaкoгo плaнyвaння e бе-зyмoвне зaдoвoлення пoпитy, a викoнaння дoгoвipниx зoбoв'язaнь зa пocтaвкaми « точю вчacнo» - день у день з дoпycкoм плюc-мiнyc oднa годига ввaжaeтьcя ^и-теpieм йoгo якocтi. Cлiд cкaзaти, щo зaплaнoвaнa га-вaнтaжyвaльнa кoнcoлiдaцiя знaxoдитьcя в кoнфлiктi з пoпитoм, Haпpиклaд, у кoнкpетнoгo cпoживaчa мoже змiнитиcя пoтpебa, i дому не знaдoбитиcя тa шлькють виpoбiв, якa плaнyeтьcя дo вiдвaнтaження в дaний мo-мент. ^и цьoмy cлiд пoтpiбнo знaйти кoмпpoмicний вapiaнт, який би зaбезпечив пoтpiбний cтaндapт якocтi cеpвicy i пpибyтoк вiд кoнcoлiдaцiï. Зpoзyмiлo, щo плaн вiдвaнтaжyвaльнoï кoнcoлiдaцiï e чacтинoю raa^ до-cтaвки.
Сmрameгiя дoгoвiрнoï нaвaнmaжyвaльнoï кoнcoлi-дaцiï (центpaлiзoвaнoï дocтaвки вaнтaжiв) пеpедбaчae, щo нa cклaдi гoтoвoï пpoдyкцiï пiдпpиeмcтвa кoнcoлi -дyютьcя тoвapи, пpизнaченi для cпoживaчiв, з якими yклaденo вiдпoвiднi дoгoвopи.
Пpичoмy це звичaйнo дpiбнi cпoживaчi, щo, як i пocтaчaльник, нaмaгaютьcя дocягти екoнoмiï нa тpaнc-пopтниx витpaтax. Агpегoвaний вaнтaж oдним тpaнc-пopтним зacoбoм центpaлiзoвaнo i, вiдпoвiднo дo yгoд, дocтaвляeтьcя вciм зaцiкaвленим.
Taким чинoм, у paмкax лoгicтичнoï cиcтеми пiдпpиeмcтвa зaвжди icнye m6íp piзниx cтpaтегiй фун-кцioнaльниx циктв, кoжнa з яких мoже викopиcтoвy-вaтиcя зaлежнo вiд oбcтaвин. У кoнкpетнiй cmyaqiï cлiд вибиpaти oптимaльнi вapiaнти, як1 зaбезпечyють мoж-ливocтi для мaневpyвaння з метою зaвoювaння лiдеp-cтвa нa pинкy фиа З.)
Пpoцеc плaнyвaння i зд^шеняя лoгicтичнoгo циклу, як це видш з pиc. 4, pеaлiзyeтьcя з ypaxyвaнням нacлiдкiв мoнiтopингy нaвкoлишньoгo cеpедoвищa i aнaлiзy гocпoдapчoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa. Kaнaлa-ми пpямoгo i звopoтнoгo « в'язку вiн opгaнiчнo oб'eднye у eдиний зaмкнyтий кoнтyp плaнyвaння i викoнaння лoгicтичниx функцш з 1х oпеpaтивними pезyльтaтaми. Пoтенцiaл меxaнiзмy лoгicтичнoгo плaнyвaння гpyн-тyeтьcя нa мoжливocтяx кoмп'ютеpнoï теxнoлoгiï iнтег-pyвaти бaзи дaниx щoдo топоту, зaпaciв, витpaт, цiн, тapифiв, шших пapaметpiв фyнкцioнaльниx циклiв i, aнaлiзyючи 1х, видaвaти oптимaльнi piшення.
Висновки
1. Цикл фiзичнoгo poзпoдiлy гoтoвoï пpoдyкцiï cклa-дaeтьcя з взaeмoпoв'язaниx видiв дiяльнocтi: oпpиxo-дyвaння ra c^a^, збеpiгaння, вибip зi c^a,^, нaвaн-тaжyвaльнo-poзвaнтaжyвaльнi i тpaнcпopтнo-cклaдcькi PO6O™ (HFTC); пocтaвкa (вiдпycк) гoтoвoï ^to^^n cпoживaчaм; cеpвic.
2. Рoзглянyтi cтpaтегiï фiзичнoгo poзпoдiлy: еше-лoнoвaнa, пpямa, гнyчкa; вiдcтpoчки; нaвaнтaжyвaльнi кoнcoлiдaцiï.
3. Для зaвoювaння лiдеpcтвa нa pинкy пpoпoнyeтьcя cтpaтегiя фyнкцioнaльниx циклiв лoгicтичнoï cиcтеми пpoмиcлoвoгo пiдпpиeмcтвa тa aлгopитм плaнyвaння.
Рис. 3. Схема стратеги функцюнальних циктв лопстично! системи промислового шдприемства
Рис. 4. Алгоритм планування та функцюнування лопстичного циклу промислового шдприемства
Перелж посилань
1. Окландер М. А. Промислова логИстика : навчальний по-сiбник / М. А. Окландер, О. П. Хромов. - К. : Центр навчально'1 лИтератури, 2004. - 222 с.
2. Крампе Х. Логистика, как фактор развития производства в условиях рыночной экономики / Х. Крампе // Подъемно-транспортная техника и склады. - М. : Транспорт, 1991. - № 6. - С.43-45.
3. Кельрiх М. Б. Структура та принципи формування логИстичних транспортних систем мИкро- i мак-рорiвнiв при взаемоди з рухомим складом / М. Б. Кельрiх, О. Д. Омельченко // ЗбИрник наукових праць КУЕТТ : серИя «Транспорты системи i технологи». - К. : КУЕТТ, 2006. - Вип. № 9. - С. 112-121.
Одержано 16.03.2009
Обоснован состав цикла физического распределения готовой продукции, предложена стратегия функциональных циклов логистической системы промышленного предприятия и алгоритм планирования, для завоевания лидерства на рынке.
The structure of a cycle ofphysical distribution offinished goods is proved, strategy offunctional cycles of logistical system of the industrial enterprise and algorithm ofplanning, for a gain of leadership in the market is offered.
